www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Особливості використання мультимедійних інформаційних технологій у процесі професійної підготовки вчителя технології
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості використання мультимедійних інформаційних технологій у процесі професійної підготовки вчителя технології

П.Г. Буянов,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Бердянський державний педагогічний університет)

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЇ

   Постановка проблем. Рівень матеріального і духовного розвитку життя сучасного суспільства обумовлює широке розповсюдження комп’ютерної техніки, яка перетворюється в універсальний засіб виробництва в усіх сферах людської діяльності, у тому числі й навчальної.
   Створення та впровадження у виробництво й навчальний процес сучасного обладнання, широке застосування комп’ютерної техніки та нових інформаційних технологій зумовили розробку нової парадигми організації навчального процесу. Вирішення такого завдання є актуальним у процесі професійної підготовки вчителів технології.
   Світовий досвід інформатизації у сфері освіти показує, що впровадження сучасних інформаційних технологій дозволяє навчальним закладам забезпечити доступність одержання навчальних матеріалів, сприяє розвитку інтелектуальних і творчих здібностей тих, хто навчається, забезпечує прагнення всіх учасників навчального процесу до співробітництва, обміну знаннями й інформацією, підвищує ефективність індивідуального навчання [5, с.41].
   Аналіз досліджень і публікацій. Останні дослідження свідчать, що комп’ютер як засіб навчання забезпечує навчальний процес інтерактивними формами діяльності. Він дає змогу використовувати мультимедіа, не суперечить здійсненню моделювання навчальних дій студентів, сприяє створенню ситуацій для комунікативного спілкування. Крім того, забезпечує користувача можливостями широкого пошуку певної інформації, заощаджуючи час і зусилля.
   Питанням впровадження сучасних інформаційних технологій присвячено низку робіт провідних учених (В.Бикова, С.Гончаренка, Р.Гуревича, М.Академії, С.Сисоєвої, Д.Щевнюка та ін.).
   Мета даної статті – дослідити особливості використання мультимедійних інформаційних технологій у процесі професійної підготовки вчителя технології.
   Інновації у сфері мультимедійних технологій ставлять нові непрості завдання. Вони торкаються педагогіки, методики, потреб забезпечення якості навчання, прав інтелектуальної власності, фінансування тощо. У контексті радикальних перетворень вищої освіти, викликаних появою суспільства знань та інформації, сучасний дослідник С.Петрович [3] виділяє декілька важливих аспектів.
   По-перше, навчальні програми мають забезпечувати студентів базовими знаннями і навичками, необхідними для розвитку в усіх, хто навчається, можливостей і потреб оновлювати власні знання впродовж усього життя.
   По-друге, необхідною є пропозиція більш широкого вибору програм для різних категорій людей із різноманітними мотиваціями і цілями.
   По-третє, необхідно мати ефективні взаємодії з ринком праці, наприклад, важливо налагодити постійну систему моніторингу роботи випускників і за її результатами здійснювати корекцію навчальних програм.
   По-четверте, у відповідь на появу нових сфер науки і технологій потребують змін традиційні університетські дисципліни. Виникає необхідність відійти від класичних підходів, що ґрунтувалися на конкретних дисциплінах, і наблизитися до проблемно орієнтованих методів формування знань, а також зменшити дистанції між фундаментальними і прикладними дисциплінами. Професійна підготовка і дослідження в нових сферах знань потребують інтеграції цілої низки дисциплін, які раніше вважалися самостійними і незв’язаними між собою.
   Характерною ознакою сьогодення є все більша пріоритетність використання новітніх технологій у підготовці майбутніх учителів технології. Науковий доробок сучасних учених щодо застосування мультимедійних інформаційних технологій, починаючи з першого курсу, спрямовує процес навчання на рівень, що відповідає сучасним вимогам.
   Оскільки характерною властивістю вивчення циклу графічних дисциплін є наочність, то слід використовувати такий дидактичний прийом, таку технологію, які задіють зорову пам’ять, дозволять наочно, крок за кроком побачити процес побудови зображень. У цьому зв’язку особливого значення набуває використання мультимедійного обладнання.
   Для проведення етапу пояснення нового матеріалу на практичному занятті з інженерної графіки науковцями Б.Адабашевим і З.Сітшаєвою [1] пропонується такий алгоритм об’єктної методики комп’ютерного конструювання:
   I. Викладач заздалегідь готує методичне забезпечення – презентацію, слайди якої демонструють мікроетапи виконання типового завдання на побудову зображення: студенти, сидячи за комп’ютерами, наочно спостерігають за кожним кроком комп’ютерного конструювання на смарт-дошці або на екрані мультимедійного проектора і виконують (повторюють) мікроетапи, зафіксовані на слайдах. Викладач переходить до наступного слайду лише після того, як усі студенти виконали мікроелемент.
   II. Викладач не готує презентацію заздалегідь, а послідовно виконує мікроетапи комп’ютерного конструювання, безпосередньо сидячи за комп’ютером, робочий стіл якого відображається на смарт-дошці або на екрані мультимедійного проектора. Студенти, сидячи за комп’ютерами, повторюють побачений крок комп’ютерного конструювання. Викладач переходить до наступного мікроетапу після того, як усі студенти групи виконали попередній. У разі, якщо у студентів виникає утруднення в повторенні мікроетапу, тобто доза навчального матеріалу не освоєна і навички не вироблені, викладач може повторити етап, можливо, повільніше, або трохи змінивши його. Таким чином, досягається інтерактивність – принцип негайного зворотного зв’язку в навчанні [1, с.186].
   Після виконання етапу пояснення слід запропонувати студентам самостійно виконати індивідуальні завдання для закріплення пройденого матеріалу.
   Застосування комп’ютерної графіки стає потужним, зручним і доступним інструментом у руках учителя. Ознайомлення студентів із сучасними графічними технологіями корисне. Це розширює світогляд і водночас вимагає від учителя знань і володіння засобами програм комп’ютерної графіки.
   У процесі опанування циклу графічних дисциплін студенти зустрічаються з низкою проблем, розв’язання яких вимагає наявності в них розвинутого просторового мислення та уяви. При стандартних методах розв’язання подібних завдань існує нагальна необхідність використання великої кількості натурних зразків об’ємних тіл. Водночас, використання готових комп’ютерних програм дозволяє спростити засвоєння студентами цих тем.
   Можливості ЕОМ дозволяють за короткий проміжок часу ознайомитися з великою кількістю варіантів поверхні, що розглядається, варіюючи параметри геометричної частини з метою вибору найбільш оптимального співвідношення. Поряд із цим засвоєння основних операційних можливостей прикладного пакету, що розглядається, має великий потенціал для розвитку просторового мислення, оскільки показує процес утворення поверхні в динаміці, а динамічні можливості системи дозволяють розглянути отриманий результат із різних боків. Це тренує розумову властивість деформувати створений образ, тобто сприяє розвитку динамічного компонента просторового мислення майбутнього вчителя технології.
   Навички роботи із графічним редактором дозволяють студентам у подальшому виконувати курсові та дипломні роботи на високому професійному рівні, а молодим фахівцям – якісно оформлювати навчально-методичні посібники. Крім того, використання сучасних освітніх технологій викликає підвищений інтерес до матеріалу, який вивчається, розширює діапазон задач, значно економить час і студентів, і викладачів.
   Використання засобів і методів сучасних мультимедійних технологій дозволяє значно полегшити працю викладача над комплексно-методичним забезпеченням навчального процесу, автоматизувати багато функцій, пов’язаних із роботою викладача, підвищуючи тим самим не лише власний творчий потенціал, а й потенціал студентів.
   В.Розін пов’язує позитивний потенціал інформаційних технологій із інтегруючим одночасним впливом зорових образів, музики, слова, а також способу подання, звичного для сучасної молодої людини. Органічно включені у технологічну канву роботи викладача спеціально вибудувані, сфокусовані ланцюжки аудіовізуальних повідомлень невеликої тривалості дозволяють суттєво розширити й посилити дидактичні можливості традиційної педагогічної технології, за рахунок активізації образно-емоційної сфери цілеспрямовано коригувати недоліки чисто вербального навчання [5, с.42].
   Отже, застосування інформаційних технологій є найкращою перспективою розвитку освіти, її доступності, індивідуалізації. У реалізації цього підходу важливу роль відіграють такі засоби навчання, як електронний варіант конспекту, бібліотеки, електронні підручники.
   До важливих елементів електронного підручника відносять можливість його налаштування за вимогами конкретного користувача. Крім цього, необхідно передбачити подальше вдосконалення розробленого електронного підручника, а саме: добір навчального матеріалу з урахуванням ступеня підготовки того, хто навчається; можливість перевірки засвоєння навчального матеріалу шляхом тестування з удосконаленням системи перевірки знань та аналізу відповідей; можливість переходу до іншого навчального середовища для практичного застосування отриманих знань [6, с.400].
   Значний інтерес представляє організація на базі електронних бібліотек окремих ВНЗ єдиної розподіленої бази електронних видань із віддаленим доступом. Крім очевидних переваг такої інтегрованої структури, вона стала б прикладом і прообразом інтегрованої освітньої електронної бібліотеки в межах усієї країни. Кожний ВНЗ був би реально знайомий з викладанням в інших навчальних закладах країни і міг би застосувати в своїй практиці усі найкращі інновації [2, с. 318].
   Останніми роками все стрімкіше розвивається потужний інформаційний простір – Інтернет. У зв'язку з цим викладачі мають організувати ефективну самостійну діяльність студентів під час роботи з інтернет-ресурсами у потрібному напрямі. Здійснити це допомагають спеціально розроблені завдання, що включають рекомендований викладачем список інтернет-ресурсів, які активізують пізнавальну діяльність, формують інформаційну культуру, навички дослідницької й аналітичної діяльності, а також формують уміння самостійно приймати рішення.
   Необхідно врахувати істотний недолік роботи з інтернет-ресурсами – невідповідність певної інформації, наявність якої може залежати від власника ресурсу. Як правило, відбір матеріалу для мережі Інтернет здійснюється людьми, які можуть надавати його, керуючись власною позицією відносно будь-якого питання. При цьому вони не враховують, що серед відвідувачів ресурсу можуть бути ті, хто не здатні визначити достовірність інформації. Але цей недолік активізує самостійну роботу студентів, яка полягає в аналізі й переосмисленні отриманого матеріалу для визначення рівня його достовірності.
   Досвід показує, що сам факт використання комп’ютерних технологій у професійній підготовці вчителів технології значно підвищує інтерес студентів до предмета, сприяє включенню їх у навчально-пошукову та творчу діяльність.
   Головним завданням при цьому стає розробка нових методик викладання, підготовки на новій основі методичних матеріалів, постійне підвищення рівня оволодіння викладачами новими технічними засобами. Підкреслимо, що дуже важливим є впровадження передових технологій, розроблених спеціалістами і перевіреними на практиці. Робота викладача стане дійсно якісною тоді, коли він буде повністю забезпечений усім необхідним для такої роботи і буде займатися творчістю, а не вимушеною самодіяльністю.
   Висновки. Використання мультимедійних технологій – це складний творчий процес, що вимагає копіткої роботи і дає можливість застосувати найбільш ефективні та різноманітні методичні прийоми. Вони більш гнучкі в процесі використання у професійній підготовці вчителів технології, можуть бути органічно включені в процес навчання, здатні забезпечити оптимальне співвідношення між словом та наочним матеріалом. Використання інформаційних технологій сприяє розвитку у студентів продуктивного мислення та вивільняє час на занятті для забезпечення більш повної диференціалізації та індивідуалізації процесу навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абадашев Б.В., Сітшаєва З.З. Використовування об’єктної методики комп’ютерного конструювання в навчанні майбутніх інженерів / Б.В.Абадашев, З.З.Сітшаєва // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол: І.А. Зязюн (голова) та ін. – К., Вінниця: ДОВ Вінниця, 2006. – Вип. 11. – С. 184-190.
2. Коношевська О.Л. Методика використання мультимедійного програмного забезпечення індивідуалізації самостійної роботи студентів / О.Л.Коношевська // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол: І.А. Зязюн (голова) та ін. – К., Вінниця: ДОВ Вінниця, 2006. – Вип. 12. – С. 315–323.
3. Петрович С.Д. Використання графічно-орієнтованого комп’ютерного програмного забезпечення в процесі фахової підготовки молодших спеціалістів / С.Д.Петрович // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол: І.А. Зязюн (голова) та ін. – К., Вінниця: ДОВ Вінниця, 2006. – Вип. 11. – С. 342–347.
4. Потемкин А. Инженерная графика. Просто и доступно / А.Потемкин. – М.: Лори, 2000. – 492 с.
5. Розин В. Визуальное восприятие в современной культуре / В.Розин // Alma mater. – 1998. – №7. – С. 40-43.
6. Федорчук І.І., Шилов А.В., Франчук Л.С., Наливайко С.В. Створення електронного посібника / І.І.Федорчук, А.В.Шилов, Л.С.Франчук, С.В.Наливайко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол: І.А. Зязюн (голова) та ін. – К., Вінниця: ДОВ Вінниця, 2006. – Вип. 11. – С. 399-403.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com