www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Психокорекція футболістів з обмеженими можливостями
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психокорекція футболістів з обмеженими можливостями

А. І. Кравченко,
кандидат педагогічних наук, доцент,

М. Б. Чхайло,
заслужений тренер України, доцент
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка)

ПСИХОКОРЕКЦІЯ ФУТБОЛІСТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

   Постановка проблеми. Серед численних чинників, які можуть спричинятися до розвитку психоневрологічної патології в інваспорті, доцільно виокремити підвищене нервово-емоційне напруження. Спостереження науковців [2; 3; 6] засвідчили, що застосування аутогенного тренування сприяє виробленню у футболістів з обмеженими можливостями звички до самоконтролю, самоспостереження за зовнішніми проявами емоцій, формуванню уміння самостійно долати емоційну напруженість, впливати на своє самопочуття й обирати найбільш оптимальний стиль поведінки. Це сприяє нормалізації соціально-психологічного клімату в команді, підвищенню її згуртованості, вдосконаленню мотивації та внутрішньогрупової взаємодії, певному зниженню професійної захворюваності психоневрологічного профілю, поліпшенню фізичних якостей і технічної підготовленості в умовах змагання. Крім зазначених соціально-психологічних ефектів, спостереження за певною категорією спортсменів показали, що аутогенне тренування істотно впливає на психофізіологічний стан людини, підвищуючи її перешкодостійкість і здатність до концентрації уваги [4; 5]. Аутогенне тренування також сприяє відновленню психічної та фізичної працездатності спортсменів із вадами зору, вможливлюючи регулювання емоційного стану і підвищення ефективності використання психофізіологічних резервів організму.
   Мета статті – розглянути комплексне застосування аутогенного тренування і точкового масажу для психокорекції футболістів з обмеженими можливостями.
   Аналіз досліджень і публікацій. Наші дослідження впливу аутогенного тренування і психокорекції на людей із вадами зору дозволили виявити істотні зміни окремих, індивідуально-психологічних характеристик осіб, які регулярно застосовують ці методи. Зокрема, вони ставали менш дратівливими та тривожними, поліпшувалися самопочуття і сон, спостерігалися зниження загальної невротизації та підвищення екстравертованості, рішучості й упевненості в собі, що сприяло стабілізації поведінкових реакцій, поліпшенню соціальної адаптації та формуванню здатності до психофізіологічної мобілізації. Під час медико-фізіологічних досліджень найбільш виразний позитивний ефект наголошував у динаміці показників функціонального стану серцево-судинної системи [2; 4].
   Підґрунтя аутогенного тренування складають чотири компоненти: уміння розслабляти м'язи, здатність максимально яскраво, з граничною силою, але без психічного напруження уявляти зміст формул самонавіювання, уміння втримувати увагу на обраному об'єкті, уміння впливати на самого себе за допомогою певних словесних формул. Можна зазначити, що через систематичні спортивні тренування із футзалу, пов'язані з почерговим напруженням і розслабленням м'язів, спортсмени зазвичай легко опановують вправи на релаксацію. Послідовне розслаблення різних груп м'язів починається з рук. На вдиху м'язи поволі напружуються ( вдвічі менше від максимальної сили), одночасно сугестуються: мої руки, потім дихання затримується, а м'язове напруження зберігається протягом 2-3 сек., після чого воно швидко “скидається”, і на тлі спокійного видиху вимовляється “ розслабляються”, у процесі легкого вдиху, подумки вимовляється звук [і], а на уповільненому спокійному видиху сугестується “ теплішають”. Це самонавіювання супроводжується уявленням про тепло, що розтікається по руці. Таким чином, починаючи з першого заняття, тренування з м'язової релаксації поєднуються з вправами, спрямованими на виклик тепла. Зрештою після кількох тренувань потрібного стану досягають, вимовляючи таку формулу самонавіювання: “Мої руки повністю розслаблені, теплі, нерухомі”. Напруження м'язів і дихальні вправи в остаточному варіанті поданої модифікації не передбачаються [3, с. 110].
   Після опанування вправ для рук переходять до м'язів ніг, шиї, обличчя і тулуба. Вправи виконуються аналогічно. Коли процес розслаблення, зігрівання і знерухомлення усіх м'язів опановано, спортсмени тренуються досягати генералізованої релаксації (формула самонавіювання: “Я розслабляюся і заспокоююся”, займенник “я” супроводжується вдихом, потім, як і на попередньому етапі , напружуються відразу всі м'язи і на 2-3 сек. затримується дихання, після чого на видиху вимовляється “розслабляюся”, на наступному короткому вдиху “і”, а на видиху – “заспокоююся”. Простота і стандартність основного принципу вправ сприяють тому, що психом'язовий варіант аутогенного тренування добре засвоюється спортсменами з обмеженими можливостями. Основна мета навчального курсу полягає в розвитку здатності входити у стан контрольованої дрімоти і зосереджувати ненапружену увагу на вирішуваному завданні. Заняття завершується такими формулами: “Стан глибокого спокою”, “Мій організм відпочиває”, “Я відпочив і заспокоївся”, “Самопочуття гарне”.
   Після виконання основних вправ футболісти з вадами зору вивчають прийоми самовпливу, спрямовані на подолання страху, боротьбу з болем і шкідливими звичками, а також методику аутоофтальмотренінгу, який справляє оздоровчий вплив і дозволяє відтермінувати розвиток хронічної зорової втоми під час і після змагань. За умови напруженої зорової роботи, сполученої з ризиком раптового розвитку стресових реакцій, профілактика зорового перенапруження і втоми стає посутнім чинником, що запобігає розвитку граничного ступеня емоційного збудження [4, с. 86]. Налаштовуючись на майбутнє змагання, кожен спортсмен з обмеженими можливостями активно використовує образні уявлення, які можна поділити на 3 групи: уявлення “бойового стану”, ідеальне виконання рухів і уявлення ситуацій. Футболістам, які мають вади зору, рекомендується “вдягати” образні уявлення в “точну словесну оболонку”, оскільки це посилює ефект навіювання.Після змагання кожен футболіст з обмеженими можливостями, щоб заспокоїтися, виконує психологічну розминку. Досягти релаксації м'язів, спортсмен навіює собі спокій. Особливу увагу потрібно звертати на заспокоєння нервової та серцево-судинної систем, повторюючи: “Моє серце спокійне”, “Серцю тепло”, “Розширилися кровоносні судини” і викликаючи відчуття тепла в лівій половині грудної клітки. Такі дії вельми доцільні . Доведено, що завдяки аутогенному тренуванню поліпшуються показники серцевої діяльності, знижується артеріальний тиск. Разом із нормалізацією фізіологічних функцій після змагання спортсменові з обмеженими можливостями необхідно нормалізувати свій психічний стан. З цією метою в період відпочинку рекомендовано аутогенне тренування у формі “психічного масажу” [2; 4; 6].
   Крім “психічного масажу”, після змагань нами застосовувався точковий масаж біологічно активних точок для зняття невриту тривоги (страху). Напади страху зазвичай супроводжуються вираженими вегетативно-судинними реакціями: зблідненням обличчя, різкою слабкістю, пітливістю, серцебиттям. Точковий масаж нормалізує динаміку основних нейрофізіологічних процесів у центральній нервовій системі як патогенетичний метод лікування [1; 3; 2]. У цьому випадку треба вдаватися до заспокійливого масажу, застосовуючи прийом легкого натискання з обертанням за годинниковою стрілкою в ритмі, що уповільнюється протягом 3–5 хв.
   Точка 1 ней-гуань – симетрична, знаходиться на передній поверхні передпліччя на 2 цуні вище за середню складку зап'ястка між сухожиллями. Масажувати в положенні сидячи, поклавши руку на стіл долонею вгору.
   Точка 2 шень-мень – симетрична, знаходиться на передній поверхні зап'ястка в заглибленні між сухожиллями з боку мізинця, на середній складці зап'ястка.
   Точка 3 цзюй-цюе – несиметрична, знаходиться на животі, на передній серединній лінії на 6 цунів вище за пупок. Масажувати в положенні лежачи на спині, розслабившись.
   Точка 4 ян-гу – симетрична, знаходиться в заглибленні на задній поверхні передпліччя, нижче за верхню складку зап'ястка з боку мізинця.
   Точка 5 сінь-шу – симетрична, знаходиться на спині, на 1 цунь убік від задньої серединної лінії, на рівні проміжку між остистими від ростками V і VI грудних хребців. Масажувати повинна інша людина одночасно праворуч і ліворуч.
   Точка 6 сань-інь-цзяо – симетрична, знаходиться на гомілці, на 3 цуні вище за внутрішню кісточку. Масажувати одночасно праворуч і ліворуч у положенні сидячи, зігнувши ноги в колінах.
   Точка 7 цзу-сань-лі – симетрична, знаходиться на гомілці, на 3 цуні нижче за нижній край подколінника і на 1 цунь назовні від переднього краю великогомілкової кістки. Масажувати одночасно з обох боків у положенні сидячи з випростаними ногами.
   Точка 8 тун-лі – симетрична, знаходиться на передній поверхні передпліччя, на 1 цунь вище за середню складку зап'ястка, між сухожиллями. Масажувати по черзі праворуч і ліворуч в положенні сидячи, рука лежить на столі долонею вгору.
   Точка 9 бай- хуэй – несиметрична, знаходиться на голові, на передні й серединній лінії на 5 цунів вище за передню межу волосистої частини голови. Масажувати в положенні сидячи, злегка нахиливши голову вперед.
   Точка 10 чжі-інь – симетрична, знаходиться на 3 мм назовні від кута нігтьового ложа мізинця стопи. Масажувати одночасно з обох боків у положенні сидячи, зігнувши ноги в колінах.
   Точка 11 цзю-вей – несиметрична, знаходиться на передній серединній лінії, на 1,5 см нижче за мечоподібний відросток груднини. Масажувати в положенні сидячи або лежачи на спині, розслабившись.Дослідження виконано відповідно до плану НДР Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка.
   З метою покращення фізичних якостей і техніки, а також зменшення захворюваності психон еврологічного профілю в умовах змагальної діяльності ми застосовували аутогенне тренування і точковий масаж.
   Результати дослідження. У дослідженнях із застосуванням аутогенного тренування і точкового масажу брали участь футболісти з обмеженими можливостями, які у складі збірної команди Україні виступають на європейських і світових змаганнях із футзалу. Група футболістів, які мають вади зору, складалася з 35 осіб віком від 20 до 48 років. Курс психокорекції тривав 15 днів.Висновки. Після проведених психокорекційних заходів із застосуванням аутотренінгу і точкового масажу в усіх учасників експерименту було помічено: у 28 осіб (80%) покращення працездатності й активізацію захисно-компенсаторних механізмів організму; у 4 осіб (11%) – стабілізацію артеріального тиску; у 3 осіб (9%) – покращення діяльності серцево-судинної системи. Самостійні оздоровчі тренування, застосування точкового масажу, а тим більше спроби корегування самовпливу не мають кінцевого терміну. Вони можуть тривати невизначено довго, але за однієї умови: тренуватися і робити точковий масаж необхідно щодня. Ці щоденні самостійні тренування обов'язково повинні починатися з короткого повторення стандартних вправ і завершуватися тренуванням сюжетної уяви. Регулярні тренування абсолютно необхідні для спортсменів з обмеженими можливостями, інакше можуть не тільки розвинутися вторинні захворювання у вигляді неврозів, але і зникнути корисні навички, набуті раніше. На сьогодні вже не викликає сумнів положення про те, що за умови однакової фізичної підготовленості та тренованості психічна готовність і здатність до психофізіологічної мобілізації стають одними з вирішальних чинників перемоги.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Подальші дослідження планується присвятити вивченню комплексного підходу із застосуванням аутогенного тренування й аурикулярної рефлексотерапії для осіб з обмеженими можливостями.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ибрагимова В. С. Точка…Точка? Точка! / В. С. Ибрагимова. – М. : Мол. гвардия, 1988. – 254 с.
2. Кравченко А. І. Корекція невротичних розладів футболістів з вадами зору / А. І. Кравченко, М. Б. Чхайло // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт : зб. наук. праць. – Чернігів : ЧДПУ, 2007. – Вип. 44. – С. 461–464.
3. Линдеман Х. Аутогенная тренировка. Путь к восстановлению здоровья и работоспособности / Х. Лин деман . – М. : Ф изк у ль тура и спорт, 1989. – 135 с.
4. Лобзин В. С. Аутогенная тренировка : справочное пособие для врачей / В. С. Лобзин, М. М. Решетников. – Л. : Медицина, 1986. – 280 с.
5. Проскурин В. В. Рефлексотерапия болезней нервной системы: краткое руководство для врачей / В. В. Проскурин. – М. : Изд-во УДН, 1991. – 154 с.
6. Теория и практика аутогенной тренировки / под ред. проф. В. С. Лобзина. – Л. : Медицина, 1980. – 272 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com