www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Ситуативний метод формування іншомовленнєвої компетенції студентів як засіб розвитку критичного мислення
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Ситуативний метод формування іншомовленнєвої компетенції студентів як засіб розвитку критичного мислення

Л. О. Чулкова,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Бердянський державний педагогічний університет)

СИТУАТИВНИЙ МЕТОД ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

   Постановка проблеми. Розширення міжнаціональних сфер іншомовного спілкування і культурно-економічних зв’язків не тільки на державному рівні , що надто важливо, а й на особистісному рівні, тобто у процесі спілкування між людьми, обумовлено сучасним соціально-економічним розвитком суспільства.
   Мета статті – дидактичне осмислення ідеї ситуативного методу навчання та адаптація модульно-рейтингових програм з іноземної мови.
   Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз документів і питань розбудови єдиного європейського простору в освіті, які було прийнято відповідними інституціями, формує сутність цього нового явища. У документах і Рекомендаціях з мовної освіти (які було прийнято упродовж останніх 10 років) сформульовано мету, завдання, зміст, принципи і критерії вивчення іноземних мов та оцінювання здобутих знань, сформованих умінь і навичок. На основі цих рекомендацій формуються національні програми вивчення іноземних мов в аспекті українських стандартів в усіх типах навчальних закладів [1]. Основна увага в загальних європейських рекомендаціях до національних програм приділяється комунікативній спрямованості навчання іноземних мов, формуванню комунікативної лінгвокраєзнавчої компетентності. Новий національний стандарт щодо вивчення іноземних мов ґрунтується на таких ключових поняттях, як communication culture (комунікативна куль тура), motivation (мотивація), interaction (інтеракція) і спрямоване не тільки на практичне отримання знань і вмінь у різних видах іншомовної (мовленнєвої) комунікації, але й на відкриття для себе нового досвіду, пошук зв’язків відношення між подіями, явищами, предметами, їх критичне осмислення.
   Основним методом формування у сучасній методиці навчання іноземної мови є метод ситуативного навчання. Цей метод потребує не тільки академічного знання мови і мовного матеріалу, а трансформує процес пізнання у процес відкриття нового досвіду зв’язків і відношень між подіями, явищами, предметами, їх критичне осмислення. У сучасних умовах важливо володіти іноземними мовами, а це означає не тільки знати правила, структуру, лексичний матеріал, а й розвивати здатність мислити, критично сприймати отриману інформацію, відповідно ставитися до неї, що неможливе без знання культури, літератури, традицій і менталітету країни, мова якої вивчається. Успішному розв’язанню цього завдання сприяють розвиток і посилення впливу нового лінгвістичного вчення – структуралізму, який обумовив розвиток ситуативного методу навчання.
   На початку ХХ століття ситуативний аналіз як метод навчання з’явився у США у межах реформування, гуманізації та інтерактивності освіти й отримав назву stady casi ( дослідження випадку). Наприкінці ХХ століття метод дослідження “випадку” інтенсивно використовується в соціології та економіці, психолого-педагогічних науках. Дидактичні можливості метода передбачають: орієнтацію не на отримання єдиної інформації, а на дослідження різних поглядів і орієнтувань у проблемному полі навчання дисципліни, не лише одержання інформації, а на її осмислення, можливості адаптації одержаних знань до свого рівня інтелектуального розвитку; акцент навчання переноситься не на оволодіння готовими знаннями, а на їх вироблення, співтворчість, обговорення; результатом застосування цього методу є сформульовані соціально і професійно значущі комунікативні навички у студентів; технологія застосування цього методу достатньо проста: модель є текстом. Студенти читають текст, залучаючи інші джерела інформації і свій досвід у подані й проблемі. Обговорення змісту відбувається під керівництвом викладача-фасилітатора (К. Роджерс), який генерує питання обговорення, фіксує відповіді, підтримує дискусію, розвиває систему цінностей студентів, життєві та професійні установки [3; 4].
   Аналіз досліджень дозволяє зробити висновок , що критичне мислення – це активний пошук зв’язків і відношень між різними подіями, явищами, предметами. Спрямованість на відображення зв’язків і відношень, які не спостерігаються прямо, наприклад, причинно-наслідкових, на виділення у предметах і явищах суттєвого, важливого й несуттєвого, неважливого, а також загального й окремого, відрізняє критичне мислення від інших пізнавальних процесів. Але в реальному практичному занятті чи не основними труднощами є відсутність або недостатній рівень розвитку базових соціальних навичок діалогічного спілкування не тільки іноземною, але навіть і рідною мовою, і викладач має зважати на це. Відсутність цих навичок проявляється в невмінні входити у контакт з людьми, чемно відповідати на запитання, проявляти зацікавленість у тому, що говорить співрозмовник, підтримувати розмову за допомогою найпростіших реплік наприклад: “дійсно”, “я не впевнений”, “згодний” тощо, адекватно використовувати міміку, жести, інтонацію й інші паралінгвістичні засоби. У рідній мові всі ці форми комунікації заміняє слово “Нормально”, “О’кей”, “Давай” тощо.
   У сучасній комунікативній методиці усне мовлення розглядається як мета і засіб навчання спілкування іноземною мовою в усіх типах навчальних закладів. В умовах навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей нормоване літературне мовлення характеризується нейтральним стилем: у лінгвістиці його називають “ усно-книжним мовленням”. Зрозуміло, що так е мовлення істотно відрізняється від мовлення носія мови, який вступає в діалог. Однак його перевага полягає в тому, що таке мовлення буде зрозуміле всім, хто говорить цією мовою. Як свідчать наші спостереження, рівень усного іншомовлення студенті в першого і навіть другого курсів є досить низький. Усне мовлення студентів страждає від механічного заучування, лінгвістичних помилок, обмеженого обсягу лексики з виучуваної теми, неемоційністю, відсутністю мотивації. На нашу думку, причиною цього є недостатній рівень умінь формування думки, відсутність логіки викладу, висловлення своїх думок однослівними реченнями або фразами, які в психології мовлення дістали назву “еліптизм”. Для непідготовленого іншомовлення необхідно усунути бар’єр страху зробити помилку, використовувати переважно інтегративні форми роботи зі студентами, де запитання ставить викладач, а студенти відповідають. Методична монотонність, відсутність фронтальних форм роботи значно знижують питомий час говоріння кожного студента , які не мають що повідомити щодо тематики заняття , браку граматичного матеріалу, мовних засобів для виконання поставленого комунікативного завдання.Подальший розвиток механізмів мовленнєвої діяльності іноземною мовою стане більш ефективним завдяки застосуванню у навчальному процесі спеціально розроблених ситуативно зорієнтованих систем вправ, видів і способів діяльності. Вид, тип і зміст цих соціально і ситуативно спрямованих вправ педагогічно доцільно визначити відповідно до кредитно-модульних програм для кожного курсу. Наприклад: “Ідентифікація особистості”, “Країн а, мова якої вивчається”, “Проблема екології” тощо. Під час вивчення цих модулів передбачається знайомство із соціальним змістом: соціальні крітерії + цінність, стратегія життєвих планів тощо. Слід підпорядкувати порівняльні характеристики, наповнити їх соціальним змістом, що допоможе студенту розвивати критичне мислення, адекватно оцінювати свої знання, соціальну поведінку та соціальний орієнтир.
   У методиці існують різні визначення навчальної ситуації. Найбільш точно це зроблено Г. Роговою: “Ситуація – це штучно створені обставини, в які ставиться мовець і які викликають у нього потребу говорити. Навчальна ситуація – це спеціально створені викладачем ситуації з мотивованою установкою студента на говоріння [2, с. 23]”. У методиці описано чимало навчальних ситуацій та їхні класифікації. Ситуації можуть бути реальними, уявлюваними, проблемними, конкретними, фантастичними, проблемно-інформаційними тощо. Але їх поєднує одна педагогічна умова – створення мотивації на говоріння, що передбачає логіку навчального спілкування. Створення таких ситуацій, уміння не тільки залучити студентів (учнів) до спілкування іноземною мовою, допомогти їм висловлюватися, незважаючи на труднощі, але висловлювати власне ставлення до змісту – це індикатор професіоналізму викладача.
   Розглянемо приклад реальної, стандартної конкретної ситуації: Модуль 1. Тема: “Ідентифікація особистості” – 1 курс. Організуйте діалог з товаришем з такою настановою: “Поговоріть про спорт, хобі, здоровий спосіб життя, вступ до університету, перші враження від навчання”. Зверніть увагу, настанова не розповідать про..., а поговорити. Що це означає? Це значить зацікавлено спитати про своїх однокурсників. Потрібно звернути увагу на те, що у студентів І курсу вищої школи вже сформовано такі базові мовленнєві вміння: ставити запитання різних типів; логічно та послідовно відповідати на них, реагувати репліками у процесі спілкування, виражати згоду, незгоду зі співрозмовником; вести зацікавлений діалог з реального життя. Викладач має допомогти студентам використовувати їх у ситуаціях з настановою (обговорити... розпитати, повідомити, а як, на вашу думку тощо). Зі студентами також варто відпрацьовувати техніку постановки змістовних запитань. Примітивні запитання дратують студентів. У цьому аспекті викладачеві треба свої запитання до аудиторії підготувати більш особистісні, відкриті, проблемні, творчі й уникати формальних, безглуздих запитань. Наприклад, порівняйте: “ Вис ловіть власну думку”, “Обговоріть...”, “Доповніть”. Для студентів цікаві творчі ігри, що передбачають формування різних стратегій використання запитань: інтерв’ю, соціологічне опитування, складання анкет, заповнення діалогів з подальшим складанням аналогічних завдань типу “Що б ви зробили, якби ви були у штабі підготовки до змагань між ВНЗ (теми “Спорт”, “Хоббi”, “Здоровий спосіб життя”) тощо. Вивчення но вої теми варто п очинати не і з запитання : “Щ о ви знаєте про ... ?”, а сформулювати запитання для обговорення в парах, групі, на які хотілося б одержати відповіді.
   Організуюча роль учителя у проблемно-інформативних ситуаціях полягає в тому, щоб підійти разом зі студентами до кінцевої ситуації та оцінити її . Типовим для проблемно-інформативної ситуації є: довести те або інше положення до логічного завершення. Якщо обговорення організується за суспільно-політичною тематикою, то студентам необхідно запропонувати додатковий матеріал (замітки в журналах, газетах, ілюстрації, політичні карикатури, матеріал з Інтернету). Матеріал, наявний у кожного студента, відрізняється за змістом, але зібраний воєдино, є собою інформацією, достатньою для обговорення та виконання поставленого мовленнєвого завдання в цій ситуації – обговорити тему.
   Навчальні ситуації.
   Ситуація 1. Ви зі студентською делегацією перебуваєте в одному з університетів Англії, Німеччини, Франції, Іспанії. Вас попросили розповісти про систему вищої освіти в Україні. Ви вчили цю тему, знаєте її добре й із задоволенням погоджуєтеся розповісти. У своєму оповіданні особливу увагу приділіть життю студентів. Активно використовуйте словник слів і виразів до схеми мовної взаємодії. Зорові опори на дошці, столах, дисплеї тощо.Ситуація 2. Ви приймаєте студентську делегацію з Великобританії, Німеччини, Франції. Вони ніколи не були в Україні і хочуть якнайбільше довідатися про неї. Ваше завдання: використовуючи карту-схему, листівки, слайди, діафільми розповісти гостям про визначні пам’ятки України. Використовуйте слова мовної взаємодії для запиту та повідомлення інформації. Допоможуть в ситуації зорові опори, карта України, дорожня карта.
   Ситуація 3. Ви не бачилися зі старим шкільним другом багато років. Він зараз перебуває у відрядженні в нашому місті. Ви домовилися про зустріч. Подумайте, про що ви розпитаєте один одного, які сторони життя вас цікавлять найбільше. Бесіду ведіть у формі діалогу, використовуючи розмовні формули для запиту й повідомлення інформації.
   Ситуація 4. “На студентській конференції”. Ви учасники студентської наукової міжвузівської конференції в нашому педуніверситеті . Використовуйте знання тексту й діалогів до цієї теми та розповідайте про тему конференції , її програму. Інший варіант: ви учасник міжнародної конференції. ...Вам допоможе...
      Ситуація 5. Уявіть, ви – гід. Студенти вашої групи – англійські туристи. Вам потрібно провести екскурсію Києвом. Використовуючи карту-схему, листівки, слайди, альбом, словесну інформацію, лексику з тем “Україна”, “Київ”, “Транспорт” тощо, розповідайте про Київ. Дидактичний матеріал, bages, програми, запрошення тощо.Уявлювані ситуації. Відомо, що людина ефективніше й швидше навчиться висловлювати свої думки засобами іноземної мови в умовах реального іншомовного спілкування. Пропонуємо кілька прикладів уявлюваних, але реально пережитих ситуацій.
   Ситуація 1. Ви з батьками переїхали на нову, таку довгоочікувану квартиру. Закінчилися перші радісні турботи новосела. Ви розповідаєте про свою затишну квартиру своїм друзям, використовуючи зорову опору (фотографії своєї квартири, меблів, процесу покупки меблів тощо).
   Ситуація 2. Друзі прийшли до вас на новосілля. Ви показуєте свою квартиру, відповідаєте на запитання, висловлюєте свою думку з приводу розташування кімнат, вікон, шаф тощо і реагуєте на думку друзів. (Активно використовуйте слова й вислови мовної взаємодії).
   Ситуація 3. Будинок вашої школи (інституту) побудовано відомим архітектором ХХ століття. Він один з найкращих будівель вашого міста, його зовнішній вигляд приваблює багато туристів і гостей міста. Внутрішня архітектура дуже оригінальна, проте добре пристосована для занять, проведення експериментів тощо. Зараз ви учасник республіканської наукової студентської конференції. Розкажіть новим друзям про свій інститут з опорою на фотографії інституту.
   Ситуація 4. Ви вчитеся в педагогічному університеті, а ваш шкільний друг – у Київському політехнічному університеті. Ви зустрічаєтеся на літніх канікулах і розпитуєте один одного про навчання, науково-дослідну роботу, спорт, розваги тощо. Бесіду ведіть у формі діалогу. Використовуйте запитальну форму: запитання-відповідь-реакція. Зверніть увагу на реакцію, емоційне забарвлення: чи раді ви, що ваш товариш там навчається, щиро поцікавтеся, як він там вчиться, чи важко йому там.
   Ситуація 5. Уявіть, ви листуєтеся зі своїм однолітком з Лондонського університету. В одному з перших листів він просить Вас детально описати, як будується робочий день студента, скільки у вас семестрів, які й коли ви складаєте іспити, коли канікули тощо. (Форма монологу).
   Ситуація 6. Ваш улюблений предмет – англійська мова. Опишіть весь хід уроку (на прохання вашого закордонного друга). Використовуйте під час опису пряму й непряму мову. Завдання до ситуації: послухайте і доповніть , що ще можна написати. Та навпаки, вам важко дається певний предмет, у вас прогалини у знаннях. Ситуація потребує щирості та правдивості (у групі однокурсників).
   Висновки. Таким чином, результат вивчення дидактичних можливостей ситуативного методу в навчанні іноземної мови дозволяє зробити висновок про те, що методика ситуативного аналізу проходить етап осмислення його специфіки, адаптації до навчальних програм, вивчення технологічних процесів для вдосконалення техніки викладання.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Він має перспективу розвитку як одна з новітніх технологій, застосування якої може підвищити ефективність навчання студентів іншомовленнєвої компетенції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К. : Вид-во Ленвіт, 2003.
2. Рогова Г. В. Методика обучения английскому языку / Г. В. Рогова. – М., 1990.
3. Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців : матеріали науково-практичної конференції. – К., 2002. – 190 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com