www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Аспекти професійної компетентності майбутнього вихователя
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Аспекти професійної компетентності майбутнього вихователя

О. В. Добрєва,
викладач
(Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького)

АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ

   Постановка проблеми. Важливість ролі педагога у суспільному розвитку обумовлюється тим, що сфера освіти є соціальним інститутом, через який проходить кожна людина на різних етапах життєдіяльності, починаючи з раннього віку. Саме завдяки навчально-виховній діяльності педагога реалізується політика держави у створенні інтелектуального та духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки, техніки і культури. Становлення та формування національної системи освіти зумовлює потребу підготовки педагога нового покоління для всіх навчально-виховних систем, зокрема і для системи дошкільної освіти. У системі дошкільної освіти відбуваються зміни, пов’язані з оновленням її змісту, перебудовою взаємодії у системі “педагог – дитина”, появою різних типів дошкільних установ тощо. Інноваційні освітні напрямки в системі суспільного дошкільного виховання й освіти потребують педагога нового типу і висувають значні вимоги до його професійної компетентності.
   Мета статті: розглянути поняття “компетентність”, “компетенція”, “професійна компетентність”; схарактеризувати зміст і основні компоненти професійної компетентності майбутнього вихователя дітей-дошкільників.
   Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми підготовки майбутніх вихователів у вищих навчальних педагогічних закладах присвячено праці багатьох науковців. Сучасні дослідження, що розкривають окремі аспекти підготовки фахівців дошкільного профілю, висвітлено у наукових працях Н. Денисенко, Н. Лисенко, З. Плохій, Г. Підкурганної та інших. Проблеми структури і змісту психолого-педагогічної та фахової підготовки майбутніх вихователів розглядали Л . Артемова, А. Алексєєва, Г. Бєлєнька, О. Богініч, Ю. Косенко, М. Машовець та інші. Ці дослідження забезпечили можливість розглянути зміст і технологію формування професійної компетентності фахівця в умовах ступеневої освіти. Актуальним є питання формування професійної компетентності вихователів дітей дошкільного віку.Компетентність – слово іншомовного походження, як е по ходить від латинського “competentiо”, “соmpeto”, що означає: досягаю, відповідаю, підходжу. Словник іншомовних слів визначає це поняття як поінформованість, обізнаність, авторитетність. Тлумачний словник української мови слово “компетентний” трактує як обізнаний у певній галузі, знаючий; той, що за своїми знаннями або повноваженнями має право робити, вирішувати що-небудь. У тлумачному словнику С. Ожегова компетентність розглядається як глибока обізнаність людини у певному колі питань ; як обсяг повноважень, наданих у відповідності з цією обізнаністю. Поняття “компетентний” характеризується такими якостями – знаючий, обізнаний, авторитетний у певній галузі [6].
   На думку О. Заблоцької [4], компетенція – це інтегрована особистісно-діяльнісна категорія, яка формується під час навчання в результаті поєднання початкового особистого досвіду, знань, способів діяльності, умінь, навичок, особистісних цінностей і здатності їх застосування у процесі продуктивної діяльності стосовно кола предметів та процесів певної галузі людської діяльності. Аналізуючи поняття “компетенція” за філософськими та психолого-педагогічними літературними джерелами, можна виділити основні його елементи: початковий особистий досвід (передбачає досвід пі знаваль ної діяльності; досвід здійснення відомих способів діяльності; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісних відносин тощо); знання (перевірений суспільно-історичною практикою та засвідчений логікою результат процесу пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини); уміння (оволодіння прийомами застосування засвоєних знань і способів діяльності на практиці; знання людини в дії); навички (уміння розв’язувати задачі, доведені до автоматизму); способи діяльності (дії); особистісні цінності (зацікавленість в діяльності, без якої неможливе її здійснення); здатність (якість особистості, яка обумовлює її спроможність до успішного виконання певного виду діяльності) [5; 8].
   Усі компоненти означеної категорії є рівноправними, вони пов’язані між собою та інтегровані одна в одну. В основі формування компетенцій лежать початковий досвід людини, знання, її особистісні цінності та здатності. З них формуються уміння, навички та способи діяльності. Єдність усіх цих компонентів і є інтегрованою особистісно-діяльнісною категорією – компетенцією [4]. Широке узагальнююче поняття “професійна компетентність” у психолого-педагогічній літературі розглядається як професійна підготовленість і здатність суб’єкта праці до виконання завдань і обов’язків повсякденної діяльності [7]. До її структури належать знання, уміння та навички професійної діяльності.
   Дослідження питання формування професійної компетентності педагогів здійснювалося, в основному, за трьома основними напрямками: 1) розкриває вимоги до фахівця педагогічної справи, його професійних якостей, досліджує питання професійного відбору та розвитку мотивації педагогічної діяльності; 2) розкриває зміст підготовки педагогічних кадрів; 3) стосується дослідження питання використання різноманітних методів, за допомогою яких реалізується зміст фахової підготовки. У ході досліджень було виявлено, що їй притаманні усі риси педагогічної діяль ності, але всі вони набувають особливого забарвлення у діяльності педагога , який здійснює навчання і виховання дітей раннього та дошкільного віку. Особлива роль дошкільного періоду розвитку в процесі становлення особистості визначає і особливі вимоги до вихователя. Вихователь обов’язково повинен усвідомлювати відповідальність за щасливе дитинство дитини та її долю, володіти високим рівнем розвитку емпатії, безпосередністю, емоційною врівноваженістю, творчою уявою, душевною щедрістю тощо. Особливістю праці педагога, що працює з дітьми дошкільного віку, є велике навантаження на його психофізіологічну сферу. Тому до професійно значущих якостей педагога-дошкільника належать висока працездатність, витримка, врівноваженість [2, с. 15-2 0].
   Зміст фахової компетентності визначається змістом навчальних курсів, які викладаються майбутнім фахівцям під час підготовки до роботи у закладах дошкільної освіти. У Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького на соціально-гуманітарному факультеті здійснюється професійна підготовка студентів за спеціальністю “Дошкільна освіта”. Підготовка фахівців за спеціальністю “Дошкільна освіта” здійснюється за навчальним планом, що затверджений ректором університету та погоджений Комісією з педагогічної освіти НМР, Науково-методичним центром вищої освіти та Департаментом вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Навчальний план підготовки бакалавра “Дошкільної освіти” передбачає три цикли: цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки, цикл природничо-наукової підготовки та цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної) підготовки. Кожен з циклі в має нормативну і варіативну частину. Зміст базових та варіативних дисциплін визначається навчальними програмами, що розробляються науковцями та викладачами ВНЗ. На сьогоднішній день, серед предметів, що стали неодмінними у підготовці педагога (згідно навчального плану), – валеологія та екологія, українознавство та етнопедагогіка, основи педагогічної майстерності, основи комп’ютерної грамоти, основи науково-педагогічних досліджень тощо.
   Проблеми структури і змісту психолого-педагогічної та фахової підготовки педагогічних кадрів дошкільного профілю розглядали Л. Артемова, А. Алексєєва, Г. Бєлєнька, О. Богініч, Ю. Косенко, М. Машовець та інші [1]. Науковці зазначають, що професійна компетентність – це професійна підготовленість і здатність суб'єкта праці до виконання завдань і обов'язків повсякденної діяльності. Вона обумовлена когнітивним та діяльнісним компонентами підготовки фахівця, виступає мірою і основним критерієм визначення його відповідності вимогам праці. Основними складовими професійної педагогічної компетентності є: 1) система психологічних, загальнодидактичних та спеціальних фахових знань; 2) система фахових умінь; 3) професійні здібності та професійно значущі риси особистості.Умовами успішного формування професійної компетентності є: формування світогляду та спрямованості особистості, на основі яких відбувається засвоєння студентами знань і умінь; розвиток професійних здібностей та професійно значущих рис особистості в контексті набуття педагогічного досвіду; індивідуально-диференційований підхід до студентів у навчальному процесі. Проблема формування професійної компетентності фахівців дошкільного профілю за ступеневим принципом здобуття кваліфікаційного рівня, залишається на сьогоднішній день недостатньо вивченою. На думку Г. Бєлєнької, основними етапами формування професійної компетентності студента у ВНЗ є: 1) адаптація до умов навчання (усвідомлення і осмислення вибору діяльності, корекція життєвих пріоритетів, формування основних світоглядних позицій та принципів); 2) індивідуалізація (розвиток, на основі знань , професійно значущих якостей та здібностей, професійних умінь); 3) інтеграція у педагогічне та соціальне суспільство (самореалізація).
   Ефективність здійснення процесу формування фахової компетентності студентів у процесі навчання залежить від доцільно дібраного і чітко окресленого змісту навчальної діяльності й ефективних методів і прийомів навчання. Рівні компетентності можуть характеризуватися ступенем позитивного впливу особистості на довколишню дійсність. Чим вищий рівень професійної компетентності педагога, тим більш суттєвий вплив здійснює він на довколишню дійсність безпосереднім і опосередкованим впливом (через вихованців, їхніх батьків, оточуючих). Це пов’язано як зі збільшенням знань, досвіду, розширенням функцій професійної діяльності, так і зі збільшенням повноважень особистості [2, с. 27]. За умов ступеневої системи освіти (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр), коли студенти оволодівають спеціальністю поетапно, очевидно, що кожному освітньо-кваліфікаційному рівню підготовки відповідатиме свій рівень компетентності фахівця. Професійна компетентність вихователя, як зазначає Г.Бєлєнька, складається з трьох основних компонентів: теоретичних знань, практичних умінь з їх застосування та професійно-значущих якостей, що дають особистості можливість вільно, впевнено і толерантно діяти залежно від наявної необхідності та потреб оточуючого життя. Стабільний і безперервний розвиток усіх трьох складових на основі позитивних світоглядних позицій педагога і становить компетентність фахівця. Знання та уміння мають формуватися в контексті набуття особистістю емпіричного і професійного педагогічного досвіду [2, с. 30].
   Висновки. Проблема професійної компетентності є дуже складною, багатоаспектною й від її розробки на теоретичному й прикладному рівнях значною мірою залежить якість підготовки сучасного педагога. Це переконливо доводять дослідження, які проводяться останнім часом науковцями-фахівцями у галузі дошкільної освіти.
   Перспективи по дальших пошуків у напрямку дослідженн я. До перспектив наукових пошуків, які позитивно впливатимуть на виконання завдань профільної підготовки майбутніх вихователів можна віднести аналіз рівня сформованості професійної компетентності у студентів-майбутніх вихователів з метою подальшого її формування та вдосконалення . Професійна компетентність не є сталою величиною. Процес формування професійної компетентності ніколи не завершується і може удосконалюватися постійно. Вона змінюється, а рівень та якість її можна оцінити лише в конкретних ситуаціях діяльності вихователя відповідно до умов навколишньої дійсності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Артемова Л. В., Косенко Ю. М. Модель ступеневої підготовки фахівця дошкільної освіти у вищих навчальних закладах / Л. В. Артемова, Ю. М. Косенко // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства : матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. до 80-ї річниці НПУ імені М. П. Драгоманова. – Вип. 1. – К., 2000. – С. 84-86.
2. Бєлєнька Г. В . Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання : монографія / Г. В. Бєлєнька. – К. : Світич, 2006. – 304 с.
3. Гришина И. К проблеме разработки концепции профессиональной компетентности педагога / И. Гришина // Дошкільна освіта. – 2005. – № 2 (8).
4. Заблоцька О. С. Компетентністний підхід як освітня інновація: порівняльний аналіз / О. С. Заблоцька // Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. Випуск 40.
5. Овчарук О. В. Результати емпіричних досліджень серед педагогічної громадськості щодо перспектив запровадження компетентнісного підходу до вітчизняного змісту освіти / О. В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – С. 59-65.
6. Ожегов С. И. Словарь русского языка. – 10-е изд., стер. / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – М.: Сов. энцикл., 1973.
7. Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий / К. К. Платонов. – 2-е изд. – М. : Просвещение, 1984. – 340 с.
8. Философский энциклопедический словарь / гл. ред.: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М. : Сов. Энциклопедия, 1983. – 840 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com