www.VuzLib.com

Головна arrow Історія України arrow Кам’янець-Подільський замок XIV-XVII ст. у дослідженнях Ю. Сіцінського
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Кам’янець-Подільський замок XIV-XVII ст. у дослідженнях Ю. Сіцінського

С. В. Маланчук

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ЗАМОК XIV-XVII СТ. У ДОСЛІДЖЕННЯХ Ю. СІЦІНСЬКОГО

   У статті автор розкриває погляди Ю. Сіцінського на еволюцію кам'янецького замку протягом XIV-XVII ст.
   Ключові слова: замок, староста, планувальна структура, історико-архітектурний образ, гравюра, історична топографія.

   Кам'янець-Подільський відноситься до числа одного з давніх міст України, першопочатки якого датуються кінцем XII - початком XIII ст. [4, с 127]. В основі цих свідчень є археологічні матеріали. Найбільш конкретні писемні відомості про замок і місто дійшли до нас з XV-XVII ст. Це період в історії Кам'янця, коли остаточно сформувався той історико-архітектурний ансамбль замку, що зберігся до наших днів [4, с 127].
   Оскільки замок є досить своєрідною пам'яткою архітектури, він неодноразово привертав і привертає увагу дослідників, серед яких М. Грушевський[6;7], О. Яблоновський[1], О. Прусевич [2], Т. Будянська [3],П. Юрченко [19], Є. Пламеницька [8; 9; 10; 11; 12] та ін.
   Особливий внесок у вивчення історії еволюції замку зробив Ю. Сіцінський, наукова діяльність якого відноситься до останніх десятиліть XIX - перших десятиліть XX ст. Заслуговує на увагу його праця “Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст.”, в якій автор намагався систематизувати інформацію про кам'янецький замок, розглянути специфіку його топографічного розміщення, планувальну структуру, дослідити архітектурну біографію тощо [18]. Зокрема, вивчаючи питання про першопочатки замку, Ю. Сіцінський коротко характеризує його описи 1494 та 1544 pp. (з переліком башт і споруд на території замку), аналізує гравюри, виконані Кипріяном Томашевичем та іншими художниками другої половини XVII ст, з'ясовує їх значення для вивчення історико-архітектурного образу оборонної структури. Зазначимо, що по відношенню до його найдавніших будівельних етапів, автор стверджував, що Кам'янець-Подільський замок збудовано одночасно із заснуванням самого міста, тобто після 1362 р. Саме після Синьоводської битви великий литовський князь Ольгерд, прогнавши з Поділля татар, віддав цю територію своїм небожам - князям Коріатовичам [ 18, с 13]. Сучасні дослідження дають підстави стверджувати, що початкову історію замку, як і самого міста, доречно пов'язувати з кінцем XII - початком XIII ст. [5, с 15].
   Не залишив поза увагою історик й вивчення планувальної структури замку, який мав форму видовженого чотирикутника (ширина його становила близько 50 м., довжина - в середньому 138 м.) і налічував 12 башт, сполучених між собою кам'яними стінами [18, с.24]. Площа замкового подвір'я досягала коло 1 гектара, а вся площа замку з прибудовами - 1,5 га. [18, с.24]. Чимало уваги науковець присвятив й дослідженню підземних ходів, що сполучали замок з передмістям Карвасари [15].
   Цінною працею Ю. Сіцінського для вивчення теми є “Місто Кам'янець-Понільський. Історичний нарис” [13]. У ній історик приділяє чималу увагу історико-архітектурній еволюції кам'янецького замку, а також розкриває його соціально-економічне життя: описує функції замкових старост, з'ясовує види і кількість податків, які сплачувало населення староства і міста, характеризує діяльність замкового гарнізону і т.п. Зокрема, автор стверджує, що у XV-XVI ст кам'янецький староста (замок був його резиденцією) мав необмежену владу, адже у його руках знаходилися адміністративні, судові, податкові, військові та інші важелі управління [13, с85-86]. Дослідник повідомляє, що функціонування замку, його слуг, челяді і військовиків було можливим лише за рахунок сплати податків місцевим населенням, пожертвами королівської казни і римських пап [13, с.88-89, 90, 98-101]. З переходом кам'янецького замку до рук поляків він, як королівський, утримувався за рахунок казни [13, с 88]. Свій внесок у розвиток оборони замку, як запевняє дослідник, робили римські папи Юлій II та Лев X, що також мало свій вплив на розвиток замку як резиденції старости [13, с.89-90]. На жаль, Ю. Сіцінський не достатньо точно систематизував і не виокремив розмірів податків, які направлялися на користь замку від підвладного місцевого населення.
   З монографії дізнаємося також, що у замку постійно утримувався військовий гарнізон, який складався з трьох основних частин: артилерії (1494 р. - 1 пушкар, 11 великих гармат, 1672 р. - 4 пушкаря і багато гармат), замкової кінноти (1557 р. - 150 осіб, 1667 р. - 2 кінні хоругви по 100 коней) і піхоти (польський король Стефан Баторій у 1581 р. призначив сюди 150 стрільців, Сигізмунд III збільшив до 200 військовиків, а Ян Казимир у 1649 р. - до 300 осіб) [13, с.91-92].
   Ю. Сіцінський є автором “Нарисів з історичної топографії міста Кам'янця-Подільського і його околиць” [17], у яких подає гравюру 1673-1679 pp., виконану Кипріяном Томашевичем з досить детальною її характеристикою. Вивчаючи міські укріплення, науковець показує й стан замку у другій половині XVII ст. і, зокрема, під час його облоги турками у 1672 р. [17, с 12-13]. Найбільше уваги автор акцентував у “Нарисах...” на локалізацію та руйнацію башт. Запевняє, що одна із башт була зруйнована вибухом пороху через необережність польських жовнірів та німецького майора Геклінга [17, с.13].
   Поряд з гравюрою 1673-1679 pp. у книзі знаходимо й інші гравюри другої половини XVII ст, на яких зображено кам'янецький замок та міські укріплення. Серед них гравюра, що побачила світ у Франції (1693 p.), яка є досить подібною до гравюри, виконаної К. Томашевичем. Існує і римська гравюра міста 1684 p., однак вона має деякі відмінності, які Ю. Сіцінський назвав “грубими неточностями”. Так, у Старому замку за гравюрою 1673-1679 pp. з північного боку розміщувалося 3 башти, а на римській гравюрі -4. Немає на останній і зруйнованої башти. Невідповідність римської гравюри з реальним архітектурним образом замку, за словами автора, пояснюється ще й тим, що 4 наріжних замкових башти були зображені майже однаковими і названі папськими, проте папською була лише одна [17, с.43].
   У “Нарисах...” також подається короткий, у вигляді історичної довідки, перелік православних храмів у місті, серед яких знаходимо й інформацію про костел св. Станіслава в Старому замку. Історик стверджує, що костел був побудований кам'янецьким старостою Яном Потоцьким наприкінці XVI ст., а за архітектурою відноситься до базиліанського типу, про що засвідчує гравюра 1673-1679 pp. [17, с.21-22].
   У 1929 p. побачила світ невелика за об'ємом (всього 10 сторінок) розвідка Ю. Сіцінського “Кам'янецький державний історично-культурний заповідник. Кам'янецька фортеця” [16], у якій надзвичайно стисло подається інформація про замок крізь призму важливих хронологічних подій в історії Поділля.
   Дослідника цікавили питання локалізації на території замку цивільних, військових і релігійних споруд, у зв'язку з чим, очевидно, і з'явилася наукова праця вченого “Замкова церква в Кам'янці-Подільському” [14]. Опираючись на праці О. Яблоновського “Поділля наприкінці XV ст.”, А. Петрушевича “Зведений галицько-руський літопис з 1600 по 1700 pp.” та М.Петрова “Подолія”, Ю. Сіцінський доводив, що на території кам'янецького замку дійсно існувала в середньовіччі Покровська православна церква, яка була збудована ще князями Олександром і Юрієм Коріатовичами, у якій вони немовби були поховані після своєї смерті [14, с.481-482]. Історик різко критикував польських діячів М. Стрийковського і О. Стадницького, які намагалися доводити, що князі не могли побудувати православний храм у замку, оскільки були католиками. Крім того, вони запевняли, що князів Коріатовичів поховано у зовсім інших місцях [14, с.482-483, 486]. Мотивуючи той факт, що Покровської церкви не було зображено на гравюрі К. Томашевича, Ю. Сіцінський пояснював тим, що її було розібрано раніше за дозволом польського короля [14, с.485].
   Отже, наприкінці XIX - на початку XX ст. історія кам'янецького замку привертала увагу багатьох дослідників, однак найвагоміший внесок у його вивчення зробив Ю.Сіцінський. Його праці і сьогодні привертають увагу науковців та слугують важливим підґрунтям для детального вивчення і реконструкції кам'янецького замку, як важливої пам'ятки оборонного мистецтва України епохи пізнього середньовіччя і раннього нового часу.

Список використаних джерел

1. Jablonowski A. Zamek Kamieniecki u schylku pierwszej polowy XVI wieku. Regestr wszego budowania wokrog і zewnatrz zamku Kamieniecki ego tak nowo murjw murowanych jako starych wedle potrzeb poprawionych і wywozienie przekopow zamkowych pizez pana Wojciecha Starzechowskiego kasztelana bielskiego etc pomierzane. Roku 1544 II Przeglad bibliograficznoarcheologiczny. - Till. - 1882. - S. 11-30.
2. Prasiewicz A. Kamieniec Podolski. - Kijjw-Warszawa, 1915. - 129 s.
3. БудянськаТ. Замоку Кам'янець-Подільському. -К.: Держбудвидав, 1961. - 16 с.
4. Винокур І., Петров М. До початку історії Кам'янця-Подільського // Марра Mundi. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. - Львів-Київ-Нью-Иорк, 1996. -С. 113-135.
5. Винокур І., Петров М. Про час заснування Кам'янця-Подільського: дискусійний аспект // Краєзнавство. - 1999. - №1-4. - С. 10-23.
6. Грушевский М.С. Барское староство: Исторические очерки (XV-XVIII вв.). -К.: б.в., 1894.-307 с.
7. Грушевський М. Опис подільських замків 1494 p. // Записки наукового товариства ім. Т.Шевченка. - T.VII. - Кн.З. - Львів, 1895. - С.3-16.
8. Пламеницкая Е. Из исследований Каменец-Подольской крепости II Археологические исследования на Украине в 1968 г. Информационное сообщение. - К., 1971.-С.260-266.
9. Пламеницька Є. Дослідження Кам'янець-Подільського замку // Археологія. -1975.-№16.-С.14-37.
10. Пламеницька Є. Початкові етапи будівництва Кам'янець-Подільського замку // Матеріали третьої Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Львів, 1970. -С.139-143.
11. Пламеницька Є. Про час заснування Кам'янець-Подільського замку-фортеці // Слов'яно-руські старожитності. - К., 1969. - С. 124-144.
12. Пламеницька Є., Винокур І., Медведовський І., Хотюн Г. Кам'янець-Подільський. Історико-архітектурний нарис. - К.: Будівельник, 1968. - 120 с
13. Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. Историческое описание. - К.: Типография С.Кульженко, 1895. - 257 с.
14. Сецинский Е. Замковая церковь в Каменце-Подольском // Подольские Епархиальные Ведомости. - 1892. - №27-28. - С.474-490.
15. Сецинский Е. Исследование подземных ходов в Каменце-Подольском // Археологическая летопись в Южной России. - Т.З. - М., 1901. - С.149-150.
16. Сіціський Ю. Кам'янецький державний історично-культурний заповідник. Кам'янецька фортеця. - Кам'янець-Подільський: б.в., 1929. - 15 с.
17. Сіцінський Ю. Нариси з історичної топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. - Кам'янець-Подільський: Подільське братство, 1994. - 60 с
18. Сіцінський Ю. Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. (Історично-археологічні нариси) / Упор. С.В.Трубчанінов. - Кам'янець-Подільський: Центр поділлєзнавства, 1994. - 96 с
19. Юрченко П. Кам'янець-Подільський замок//Архітектурні пам'ятники. - К., 1950. -С.105-120.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com