www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Експериментальна перевірка умов, що забезпечують формування професійних якостей студентів у процесі педагогічної взаємодії
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Експериментальна перевірка умов, що забезпечують формування професійних якостей студентів у процесі педагогічної взаємодії

Р.В. Дорогих,
старший викладач
(Бердянський державний педагогічний університет)

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА УМОВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

   Постановка проблеми. За умовами вступу до Європейського союзу та прийняття Болонської системи освіти учитель-європеєць має володіти сучасними технологіями навчання, знати іноземні мови, уміти користуватись Інтернетом, читати іноземні фахові видання, брати активну участь у наукових конференціях та міжнародній діяльності. Тому вищим навчальним закладам необхідно готувати такого вчителя, який буде відповідати сучасним вимогам освіти.
   Аналіз досліджень і публікацій. Науково-теоретичні проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів розглядались у працях О.Абдуліної, М.Васильєвої, Ф.Гоноболіна, В.Ільїна, В.Гриньової, В. Кан-Калика, Н.Кузьміної, М. Лазарєва, І.Огороднікова, Р.Пріма, М.Рубінштейна, С.Сисоєвої, Т.Сущенко, С.Фрідмана, О.Щербакова та ін.Питання про якості фахівця та похідні від нього поняття розглядалися в працях Ю. Бабанського, В. Безпалька, І. Богданової, Й. Гербара, С. Гончаренка, Ф.Дістервега, Я.А.Коменського, Н.Кузьміної, А.Лігоцького, А.Макаренка, І.Песталоцці, П.Підкасистого, С.Русової, В.Сластьоніна, А.Субетто, В.Сухомлинського, К.Ушинського, О.Щербакова та інших. Увага приділялася розвитку таких професійних якостей, як: наполегливість, працелюбність, гуманність, відповідальність тощо. Проаналізувавши дослідження науковців, можна стверджувати, що не існує єдиної думки щодо питання про структуру певних професійних якостей, необхідних майбутньому вчителеві. Отже, виникає потреба розглянути професійно-значущі якості майбутнього вчителя з сучасних позицій, висвітлюючи нові грані проблеми.
   Метою даної статті є експериментальна перевірка умов формування професійних якостей майбутніх вчителів.
   З метою перевірки гіпотези дослідження щодо ефективності реалізації умов, які забезпечують формування професійних якостей студентів у процесі педагогічної взаємодії, провели педагогічний експеримент, у якому брали участь студенти І-ІV курсів філологічного факультету та факультету підготовки вчителів початкових класів Бердянського державного педагогічного університету.
   Метою констатувального етапу експерименту було вивчення та аналіз стану сформованості в студентів професійних якостей, а саме: мобільності, комунікабельності, успішності та діловитості.
   На даному етапі застосовували такі методи: анкетування, тестування, спостереження, групові та індивідуальні бесіди, методику діагностики Лірі тощо [3; 4; 5].
   Для визначення розуміння студентами сутності та значення професійних якостей, а також з метою дослідження стану сформованості встановлених домінантних професійних якостей були отримані пілотажні дані. В анкетуванні брали участь 427 студентів першого-четвертого курсів. Було запропоновано відповісти на наступні питання анкети:
   1. Якими професійними якостями має володіти сучасний учитель?
   2. Чи володієте Ви цими якостями?
   3. Чи може викладач впливати на формування професійних якостей? Якщо так, то яким чином?
   4. Якого викладача Ви вважаєте професіоналом?
   5. Як Ви розумієте поняття “комунікабельний”, “мобільний”, “діловий”, “успішний”? Чи повинен сучасний учитель бути комунікабельним, мобільним, діловим, успішним? Поясніть.
   Слід зазначити, що 100% студентів зізналися, що не володіють достатньою мірою потрібними для майбутньої професії якостями, 15% студентів були впевненими, що відсутність цих якостей не заважатиме їх професійній діяльності, 27% студентів були готові до самозміни та самовдосконалювання необхідних професійних якостей.
   На думку студента, сучасний учитель має бути добрим (98%), гарно знати предмет, який викладає (95%), який розуміє учнів, колег (92%), уважним до проблем учнів (76%), організованим та справедливим (72%), любити свою професію та дітей (65%), володіти навичками ділової етики та спілкування(55%) та ін.
   Студенти неоднозначно розуміли 5-те питання, більшість з них не змогла дати визначення поняттям, пов’язаним з термінологію. Але практично всі вважали “комунікабельність”, “мобільність”, “діловитість” та “успішність” необхідними професійними якостями для кваліфікованого здійснення педагогічної взаємодії із суб’єктами педагогічного процесу.
   Результати опитування засвідчили, що в студентів рівень професійних якостей (комунікабельності, мобільності, успішності та діловитості) є недостатнім для забезпечення ефективної педагогічної взаємодії.
   Професіоналом студенти одностайно вважають викладача (учителя), який не тільки володіє знаннями та навичками, а й добрий, толерантний, уважний до проблем інших, мобільний, комунікабельний, діловий та успішний.
   Результати опитування (за 10-бальною шкалою, де 10 – якість, розвинена найвищою мірою, а 1 – якість, майже не розвинена) відображені в таблиці 1.

Таблиця 1.
Ступінь розвиненості професійних якостей у студентів (у балах)

 

Ступінь вираження професійних якостей

Професійні якості

за результатами самооцінок студентів ВНЗ (перший зріз)

за результатами самооцінок студентів ВНЗ (другий зріз)

Мобільність

5.1

5.6

Успішність

5.2

6.1

Комунікабельність

6.3

6.5

Діловитість

5.7

6.2

   У студентів четвертого курсу переважає достатньо високий рівень мотивації до досягнення успіху (44% опитаних). Вони старанно готувалися до педагогічної практики й отримали від неї велике задоволення.
   Наявність мотиву до самовдосконалення та цілеспрямованого формування й розвитку своїх професійних якостей у процесі педагогічної взаємодії є необхідною умовою успішної діяльності. Рівень мотивації визначався за допомогою методики діагностики мотивації особистості до досягнення успіху, розробленої Т. Елерсом, модифікація А. Грецова [1, c.126], що дозволяло визначити наявність мотивації до досягнення успіху в педагогічній діяльності студентів.
   Високий рівень мотивації до успіху в педагогічній діяльності був виявлений тільки в 16% студентів, оскільки переважна більшість вважає, що педагогічна діяльність не є престижною, сучасною та перспективною. 89% студентів зазначили, що саме викладач відіграє головну роль у формуванні професійних якостей. 11% вважає, що тільки любов і схильність до предмету професійної діяльності можуть спонукати до бажання сформувати в себе важливі професійні якості.
   За методикою Т.Лірі виділяють два фактори міжособистісних відносин: домінування - підкорення, дружелюбність - агресивність. За результатами діагностики в діадах “викладач - група”, “викладач - студент” переважає фактор домінування, у діаді “студент - викладач” переважає фактор підкорення, а в діадах “студент - студент”, “студент - група” -дружелюбність (35%), домінування (55%), агресивність (3%), 7% студентів утрималися від відповіді. За типами ставлення до оточуючих викладачі обрали авторитарний, а студенти поділилися на підозріливий (5%), підлеглий (15%), егоїстичний (1%), авторитарний ( 26%) та дружелюбний (53% ).
   У процесі спостереження за студентами можна відмітити, що при виконанні завдань вони постійно сперечалися, не могли прийти до одностайного рішення, не вміли слухати один одного, були неорганізовані, не могли чітко висловити свою точку зору, їм було дуже важко визначити особистісну позицію, власні життєві та професійні цілі, що певною мірою заважало їх професійній реалізації та самовдосконаленню.
   У ході тестування щодо критичного становища, у якому опинилася система освіти, та щодо уявлення молоді про те, яким має бути сучасний учитель-європеєць і якими якостями він має володіти, то дуже образливо помічати, що значний відсоток студентів не знає відповіді на ці питання, що пояснюється апатією, байдужістю до того, що відбувається.
   Було виявлено те, що тільки дуже малий, незначний відсоток молоді (17%) має за мету стати гарним фахівцем і оволодіти професійними якостями та духовними цінностями. Головне місце посідають такі прагнення, як: “повністю реалізувати себе”, “досягти матеріального добробуту”, “виховати дитину”, “вигідно одружитися” тощо.
   Таким чином, прагнення до праці, пізнання, освіта втрачають свою цінність, поступившись самореалізації та матеріальному добробуту.
   Отже, на І курсі в експериментальних групах було 52 особи, у контрольних – 54, на другому курсі відповідно – 57 і 58, на третьому – 50 і 54, а на четвертому – 51 і 52, тобто кількість студентів у групах приблизно однакова. Експериментальне навчання проводилося в процесі викладання “Практичного курсу іноземної мови”, а також на заняттях з “Педагогіки” та “Основ педагогічної майстерності”.
   Необхідно зазначити, що експеримент проходив у природних умовах, не порушуючи логіки та ходу навчального процесу. У контрольній групі КГ-1 (217 осіб) навчальна діяльність здійснювалася традиційно. В експериментальних групах ЕГ-1, ЕГ-2, ЕГ-3 (210 осіб) у навчальний процес упроваджувалися теоретично обґрунтовані умови, а саме: розвивали зацікавленість студентів у формуванні професійних якостей та в їхньому самовдосконаленні, а також моделювали ситуації, які сприяли розвитку професійних якостей майбутніх учителів.
   Отже, отримані пілотажні дані засвідчили, що рівень розвиненості професійних якостей у студентів не можна вважати достатнім для успішної навчальної взаємодії. Результати дослідження на початку експериментальної роботи показали, що між студентами експериментальних і контрольних груп за ступенем розвиненості їхніх професійних якостей істотних відмінностей не було.
   На основі отриманих результатів визначили критерії й показники рівнів сформованості професійних якостей (табл. 2).

Таблиця 2.
Визначення рівнів сформованості професійних якостей студентів

Рівень сформованостіпрофесійних якостей

Характеристика виявлення професійних якостей

Високий рівень

Гнучко реагує на зміни, завжди контролює свої поведінку та емоції, високорозвинені прагнення та вміння співпрацювати з іншими студентами, самовдосконалює свої професійні якості.

Середній рівень

При необхідності виявляє певні професійні якості, виявляє авторитарний чи ліберальний стиль взаємодії, бажання самовдосконалювати свої професійні якості виражає епізодично.

Низький рівень

Певні професійні якості виявляє тільки в окремих випадках, рідко виражає інтерес до взаємодії з іншими людьми, прагнення розвивати власні професійні якості не сформоване.

   Виявлені рівні сформованості професійних якостей майбутніх учителів засвідчили необхідність проведення спеціальної роботи щодо формування професійних якостей студентів педагогічного ВНЗ.
   На формувальному етапі експерименту в процесі педагогічної взаємодії викладачів зі студентами й студентів зі студентами експериментальних груп забезпечувалася реалізація визначених у гіпотезі дослідження умов з метою формування в майбутніх учителів професійних якостей: мобільності, успішності, комунікабельності та діловитості.
   Треба також зазначити, що формування професійних якостей організовувалося в контексті виконання таких провідних завдань підготовки майбутнього вчителя: формування професійного обов’язку, відповідальності, здатності до результативного виховання молоді; оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, що розкривають специфіку педагогічної праці, професійні функції вчителя, способи творчого виконання навчально-виховних завдань; відпрацьовування соціально ціннісних професійних звичок і форм поведінки; формування активного професійно-педагогічного мислення; тренування психічної витривалості (управління своїми думками, почуттями, вчинками, діями, здатність переносити значні навантаження); розвиток високого ступеня регуляції та саморегуляції поведінки майбутнього вчителя, коригування дій та вчинків інших; розвиток емоційної та вольової сфер; удосконалення організаторських здібностей та вміння управляти всіма видами діяльності учнів; розвиток у процесі професійного самовиховання педагогічних здібностей, що забезпечують формування основ учительської майстерності [2, с.10].
   У групі ЕГ-1 упроваджували першу умову, тобто розвивали зацікавленість у формуванні професійних якостей та в їх в постійному самовдосконаленні.
   В експериментальній групі ЕГ-2 постійно моделювали ситуації, які сприяли формуванню професійних якостей, тобто використовували різноманітні ситуаційні вправи, психологічні, рольові та комунікативні тренінги, у яких студенти усвідомлювали не тільки пізнавальну, а також практичну значущість здобутих знань, оволодівали прийомами, які дозволяють побудувати педагогічний процес на принципах взаємодії.
   В експериментальній групі ЕГ-3 використовували комплекс умов, тобто дві зазначені умови: розвивали зацікавленість у формуванні професійних якостей і самовдосконаленні, також залучали їх до вирішення різноманітних ситуацій, чим створювали сприятливий мікроклімат для формування професійних якостей у процесі педагогічної взаємодії.
   Висновки. Наприкінці експериментальної роботи 62% студентів виявили бажання обрати викладацьку діяльність своєю майбутньою професією й визнали необхідність наявності в себе таких професійних якостей, як: відповідальність, комунікабельність, організованість, діловитість, мобільність та успішність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Грецов А.Г. Выбираем профессию. Советы практического психолога / А.Г.Грецов. – СПб.: Питер, 2007. – 224 с.
2. Кондрашова Л.В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом институте / Л.В.Кондрашова. – К., Одесса: Высшая шк. Главное изд-во, 1988. – 160 с.
3. Конышева А.В. Игровой метод в обучении иностранному языку / А.В.Конышева. – СПб.: КАРО, Мн.: Четыре четверти, 2006. – 192 с.
4. Семёнова Е.М. Тренинг эмоциональной устойчивости педагога: Учебное пособие / Е.М.Семёнова. - М.: Изд-во Института психотерапии, 2005. – 256 с.
5. Туріщева Л.В. Професійний розвиток педагога: психологічний аспект / Л.В.Туріщева. – Х.: Основа, 2006. – 144 с.
6. Grammar Games and Activities 2 by Deirdre Howard-Williams. – Penguine Books, 2001. – 131 p.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com