www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Формування в майбутнього вчителя початкових класів готовності до інноваційної діяльності на уроках музики
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Формування в майбутнього вчителя початкових класів готовності до інноваційної діяльності на уроках музики

Т.В. Дорошенко,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка)

ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ГОТОВНОСТІ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МУЗИКИ

   Постановка проблеми. Корінні зміни у суспільстві та стан його соціально-економічного розвитку створили реальні передумови для демократизації і гуманізації школи, оновлення системи управління освітою. З’ясувалося, що джерела розвитку школи знаходяться в творчості вчителів, в їх інноваційній діяльності, яка знайшла відображення в створенні шкіл нового типу, розробці та введенні елементів нового змісту освіти, нових освітніх технологій, у зміцненні зв’язків школи з наукою, зверненні до світового педагогічного досвіду.
   Учитель є головною дійовою особою будь-яких перетворень у системі освіти, що вимагає підготовки освічених, мобільних, конструктивних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, до переорієнтації свідомості на гуманістичні цінності, що є характерними для творчої (інноваційної) педагогічної діяльності.
   Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Державна програма “Вчитель” засвідчують особливу увагу до освіти з боку держави та зумовлюють об’єктивні орієнтири стратегії розвитку української національної освіти на оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки педагогічних працівників на основі прогресивних концепцій і запровадження інноваційних технологій.
   Аналіз досліджень і публікацій. Різні аспекти проблем професійної підготовки вчителя знайшли відображення в історії педагогічної думки та набувають особливої актуальності й розробляються в багатьох напрямках на сучасному етапі.
   Проблемі підготовки вчителів до проведення уроків музики у початкових класах значну увагу приділено у працях вчених (Н. Аніщенко, О. Апраксіна, І. Гадалова, Л. Коваль, О. Олексюк, Г. Падалка, Е. Печерська, О. Ростовський, О. Рудницька, Г. Хусаїнова та ін.). Проте, не зважаючи на багатоаспектність проблеми професійної підготовки вчителя, існує реаль на суперечність між законодавчою та науковою базами по-новому вирішувати проблеми сучасної освіти, оскільки цей процес гальмується в результаті недостатньої підготовки вчителів до інноваційної діяльності.
   Інноваційна діяльність в галузі освіти регламентована відповідними нормативними документами: Законом України “Про інноваційну діяльність”, Положенням “Про порядок здійснення інноваційної діяльності в системі освіти України”.
   Сьогодні розвивається окрема галузь педагогіки – педагогічна інноватика. Над проблемами інноватики працюють сучасні вітчизняні педагоги, вчені (І. Бех, Л. Буркова, Л. Даниленко, І. Зязюн, О. Киричук, В. Кремень, В. Мадзігон, С. Подмазін, В. Пінчук, О. Савченко, Н. Федорова, А. Фурман та ін.).
   Серед напрямків дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців можна виділити такі: визначення структури, закономірностей функціонування та розвитку інноваційних процесів у педагогічних системах (В. Курило, О. Лоренсов, В. Паламарчук, І. Підласий, В. Пінчук, О. Саранов та ін.); історико-педагогічний аналіз етапів зародження, втілення у практику й поширення інноваційних педагогічних ідей (В. Загв’язинський, Л. Подимова, О. Попова, В. Сластьонін та ін.); моніторинг інноваційних освітніх процесів (О. Абдулліна, Л. Буркова, О. Касьянова, О. Орлов та ін.); проблеми управління інноваційними процесами в освіті (Х. Барнет, Д. Гамильтон, Н. Гросс, В. Кваша, Н. Конопліна); соціально-психологічний аспект розповсюдження нововведень (Е. Роджерс та ін.); теоретико-методологічні основи підготовки вчителів до інноваційної діяльності (В. Докучаєва, О. Козлова, К. Макагон, Ю. Максимов, Л. Подимова, Р. Скульський та ін.).
   У педагогічній літературі інноваційна діяльність розглядається у трьох аспектах: за етапами розвитку інноваційних процесів як розробка, освоєння й використання нововведень (Л. Даниленко, В. Кваша, О. Мойсеєв, О. Мойсеєва та ін.), вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічного винахідництва, введення нового у педагогічну практику (І. Дичківська, О. Козлова, Н. Клокар та ін.), науково-практичне дослідження та інноваційний експеримент (Ю. Максимов, М. Меладзе та ін.) [1].
   Учитель виступає головним суб’єктом інноваційної діяльності. Орієнтуючись в освітніх інноваціях, володіючи різними технологіями викладання свого предмету та застосовуючи їх у своїй роботі, вчитель, таким чином, самореалізується у професійній діяльності, набуває здатності до самостійного інноваційного пошуку.
   Аналіз навчальної діяльності та педагогічної практики студентів засвідчує, що вони усвідомлюють необхідність упровадження нових елементів у роботу вчителя під час проведення уроків музики, але слабо підготовлені до самореалізації у цій сфері. За даними експериментальних досліджень (О. Козлова, Н. Клокар, Л. Подимова та ін.), більшість учителів відчувають певні труднощі в упровадженні педагогічних інновацій [4].
   Таким чином, дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до інноваційної діяльності на уроках музики є актуальним і перспективним, що і зумовило вибір теми статті.
   Мета статті – дослідити фактори, що стримують інноваційну діяльність учителя та виявити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до інноваційної педагогічної діяльності на уроках музики.
   Необхідно зазначити, що інноваційні процеси у сфері загальної і професійної музичної освіти продовжуються вже не одне десятиліття. Найбільш вагомим фактом, що свідчить про творчі зусилля спеціалістів у цій сфері, була розробка нової концепції музичної освіти школярів [3], і на цій основі поява різних інноваційних музично-освітніх проектів і моделей у вигляді навчальних програм, концепцій, підручників, технологій тощо [5;6;7;8], що вимагає кардинальної перебудови професійного мислення майбутнього вчителя, формування у нього готовності до освоєння та творчої інтерпретації різних інноваційних ідей і підходів.
   Серед факторів, що стримують інноваційну діяльність, є сполучення інноваційних програм з існуючими навчальними планами та програмами, співіснування різних педагогічних концепцій, потреба в нових підручниках і програмах, новому типі вчителя-новатора тощо.
   Інший аспект цієї проблеми пов’язаний з неготовністю вчителя переносити педагогічні технології з інших галузей або концепцій, які були розроблені в минулому. Часто вчитель здійснює механічний перенос, що приводить до втрати смислу нововведення.
   Суттєвою є також проблема зміни нововведення в період, коли стає очевидним його недоцільність. При цьому виникає необхідність змінити нововведення, передбачити нові варіанти його розвитку, що пов’язано зі сформованістю творчого мислення вчителя [9, с.5].
   Учителі-початківці не завжди належним чином обізнані щодо існуючих концепцій музичної освіти, недостатньо усвідомлюють сутність тієї чи іншої новації у певній сфері, часто надають перевагу у своїй практиці “готовому зразку”, аніж самостійному творчому пошуку.
   Одним із факторів, що стримують інноваційну діяльність учителя, є стереотипність його мислення, невпевненість у підході до нового, боязкість виявити свою некомпетентність в оцінці й упровадженні новації. Серед психологічних факторів можна виокремити відсутність у спеціаліста установки на нововведення, потреби у нових ідеях, у творчому перетворенні свого професійно-особистісного досвіду відповідно до змін, що відбуваються у суспільстві.
   Система підготовки вчителя у ВНЗ часто недостатньо відповідає вимогам, що ставляться до інноваційної діяльності. Зокрема, процес навчання в педагогічних навчальних закладах спрямований на виховання певних якостей особистості. Наслідування зразків супроводжується стандартизацією особистості, втратою індивідуальності. Стандартизація вищої школи – це певною мірою процес “відтворення” однакових рис, що характеризують як сутність особистості, так і форми її виявлення за заздалегідь поданим зразком. Відсутність гнучких навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників, реальної можливості вибору дисциплін для свого індивідуального розвитку позбавляє студента здатності до творчості, сприйняття і створення нового [9, с.6].
   Фактором, що стримує інноваційну діяльність учителя під час проведення уроків музики в початкових класах, є недосконалість методичної підготовки. Як правило, методична література рекомендує вчителю тільки один шлях вирішення проблеми. При цьому викладач часто вимагає від студента відповіді “чітко за програмою, підручником”, позбавляючи його таким чином можливості варіативного, творчого вирішення завдання.
   Більшість підручників і методичних посібників орієнтують студента на “ідеальні умови” здійснення педагогічної діяльності. Така орієнтація створює вже на першому, самостійно проведеному уроці, невпевненість, розчарування. Процес проходження педагогічної практики перетворюється в кращому випадку на копіювання діяльності вчителя і характеризується відсутністю власних творчих ідей і підходів.
   На сучасному етапі учитель має нові можливості для самореалізації у професійній діяльності, активізації інноваційної діяльності. Цьому сприяють певні обставини, серед яких важливими є: зняття обмежень у професійній діяльності, надання свободи в інтерпретації освітніх програм з предмету “Музика”, використанні форм і методів музичного виховання школярів.
   Визначені проблеми вищої школи безпосередньо пов’язані з необхідністю формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до інноваційної діяльності на уроках музики. Таку готовність розуміють як сукупність особистісних і професійних якостей спеціаліста, що забезпечують творче осягнення нововведень у сфері музичної освіти, постановку нових цілей і смислів власної професійної діяльності, відмову від відомих штампів і стереотипів, створення власного індивідуально-особистісного стилю професійної діяльності.
   Готовність до інноваційної діяльності є внутрішньою силою, що формує інноваційну позицію педагога. Це складне інтегративне утворення, яке охоплює різноманітні якості, властивості, знання, навички особистості. Як один із важливих компонентів професійної готовності, вона є передумовою ефективної діяльності педагога, його максимальної самореалізації, розкриття творчого потенціалу [2, с.278].
   В інноваційній діяльності вчитель має бути здатним до бачення проблем, самостійних суджень, оригінальності мислення, переносу знань, умінь у нові ситуації. Він повинен вміти концентрувати творчі зуcилля, мати схильність до розумного ризику, сміливість, незалежність у судженнях, оптимізм, високий рівень самооцінки, потребу впроваджувати нове.
   В інноваційних освітніх перетвореннях високими є вимоги до рівня теоретичних знань і практичної підготовки вчителя. Він повинен уміти спрямовувати навчально-виховний процес на особистість вихованця, будувати свою професійну діяльність так, щоб кожний учень мав необмежені можливості для ефективного розвитку. А це актуалізує необхідність створення педагогічних систем, зорієнтованих на інноваційну діяльність.
   Висновки. Однією з важливих умов ефективного формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до інноваційної діяльності на уроках музики є збагачення змісту дисциплін циклу професійної і практичної підготовки системою понять і теоретичних знань, що розкривають суть, структуру та види інноваційної педагогічної діяльності, тобто з основ педагогічної інноватики (теоретичні основи інноваційної діяльності, загальнопедагогічні та фахові нововведення), озброєння студентів психолого-педагогічними знаннями про освоєння і впровадження інноваційних процесів у систему освіти, збагачення системою знань, умінь роботи з науковою інформацією (опанування прийомами ефективного пошуку інформації, її систематизації, створення нової інформації) [1], спеціальними психолого-педагогічними методами, прийомами та засобами, використання яких дає можливість активно включатися в інноваційну педагогічну діяльність, формування вміння аналізу діяльності учнів, роботи колег, уміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї з використанням інтелектуальних інструментів і механізмів самореалізації.
   Важливими умовами є також ті, що забезпечують розвиток у студентів мотивації до інноваційної діяльності, ініціювання та підтримку педагогічної творчості. Це означає, що для виникнення у них зацікавленості в досягненні необхідних результатів інноваційної діяльності потрібно створити відповідні умови, передбачити колективні, персональні стимули.
   Важливою умовою народження інновації в практиці конкретного спеціаліста є його дослідницький інтерес до явищ професійної дійсності, які стали для нього проблематичними та викликали внутрішнє напруження, змушують розмірковувати та діяти по-новому.
   В інноваційній діяльності важливою є також здатність учителя до рефлексивно-творчого осмислення сутності самої інновації: з якою науковою або художньою сферою знань ця інновація пов’язана (музична психологія, теорія виконавства, музикознавство тощо), удосконалення яких аспектів музичної освіти вона покликана забезпечити.
   Таким чином, учитель сьогодні має бути готовим до оперативного реагування на нововведення, до самостійного прийняття рішень.
   Готовність учителя початкових класів до інноваційної діяльності на уроках музики передбачає володіння методологією педагогічного пошуку, технологією прийняття рішень, умінням здійснювати вибір інноваційної проблеми та знаходити способи її успішної реалізації у своїй професійній практиці. Ціннісний смисл інноваційної діяльності вчителя заключається не у тотожності своїх знань, своєї позиції щодо певної музично-освітньої концепції, а у розвитку цього знання, його перетворенні, введенні нового смислу, власної оригінальної інтерпретації [10]. У ході художньо-педагогічної інтерпретації, коли учитель пропускає через себе цінності певної культури, в аспекті власного бачення, відбувається самореалізація його як особистості, професіонала, засвоєння ним інновацій, що з’являються в музично-освітній практиці, та обґрунтування власної позиції щодо них, тобто вирішується питання щодо можливості й доцільності їх використання в конкретних педагогічних умовах.
   Сьогодні залишається чимало проблем, які потребують інноваційного “прочитання” як у теоретичному, так і в практичному плані. Наприклад, актуальним залишається питання: навчати музиці або, як стверджував Б. Асаф’єв, лише вчити спостерігати за подіями, що в ній відбуваються? При цьому треба не залишити поза увагою специфіку самого музичного мистецтва, яке виступає як мистецтво інтонованого смислу. Це питання пов’язане з іншим: наскільки можна точно передати словами зміст музики?
   Серед проблем, що потребують інноваційного підходу учителя, є пошук шляхів духовної єдності музики і дитини. Учитель має розвивати чутливість дітей до музики, адже музика може виконувати свою естетичну, пізнавальну та виховну роль лише тоді, коли діти навчаться по-справжньому чути її і міркувати про неї. Якщо сприймання неадекватне природі музичного мистецтва, то можливості музики не реалізуються і не відіграють ніякої ролі в духовному розвитку особистості.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження.
   Для того, щоб застерегти майбутнього вчителя від методологічних і методичних помилок в організації спілкування учнів з музикою, у подальшому бачимо своїм завданням висвітлення особливостей формування в нього готовності до інноваційної діяльності як важливої умови професійної самореалізації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Демиденко Т.М. Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до інноваційної педагогічної діяльності : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.04 / Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка / Т.М. Демиденко. – Луганськ, 2004. – 20 с.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник / І.М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
3. Кабалевский Д.Б. Основные принципы и методы экспериментальной программы по музыке для общеобразовательной школы / Д.Б. Кабалевский. – М. : Советский композитор, 1978.– 488 с.
4. Клокар Н.І. Психолого-педагогічна підготовка вчителя до інноваційної діяльності : дис... канд. пед. наук : 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України / Н.І. Клокар. – К., 1997. – 227 с.
5. Лобова О.В. Музика : програма для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів / О.В. Лобова // Початкова школа. – 2004. – №9. – С. 41-47.
6. Музика 1-4 класи. Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл / упоряди. О.Я.Ростовський та ін. – К. : Перун, 1996. – 126 с.
7. Ростовський О.Я. Кон ц епц ія музичного виховання школ ярів на основі української національної культури / О.Я. Ростовський // Художня освіта і проблеми виховання молоді : збірник наук. ст. – К., 1997. – С. 34-39.
8. Рудницька О.П. Педагогіка : загальна та мистецька / О.П. Рудницька. – К. : ІЗМН, 2002. – 109 с.
9. Сластенин В.А., Подымова Л.С.  Педагогіка : инновационная деятельность / В.А. Сластенин, Л.С. Подымова. – М. : ИЧП “Издательство Магистр”, 1997. – 224 с.
10. Солопанова О.Ю. Инновационная деятельность как феномен духовно-творческой практики учителя музики / О.Ю. Солопанова // Искусство в школе. – 2007. – №2. – С. 63-65.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com