www.VuzLib.com

Головна arrow Історія України arrow Студентський та учнівський рух у підросійській Україні на початку XX ст.: джерелознавчий огляд питання
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Студентський та учнівський рух у підросійській Україні на початку XX ст.: джерелознавчий огляд питання

H. О. Гончарова

СТУДЕНТСЬКИЙ ТА УЧНІВСЬКИЙ РУХ У ПІДРОСІЙСЬКІЙ УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ XX СТ.: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ОГЛЯД ПИТАННЯ

   Дослідження історії студентського та учнівського руху на підросійських землях України ґрунтується на аналізі значного масиву джерел. Метою статті є аналіз наявних документальних матеріалів про національно-політичний рух студентів та учнів на території підросійської України на початку XX ст.
   Відповідно до загальноприйнятого поділу джерел вони умовно диференціюються на неопубліковані (архівні) та опубліковані.
   Основні архівні матеріали за темою дослідження зосереджені в Центральному державному історичному архіві України у м. Києві, а також регіональних державних архівах Вінницької, Одеської, Полтавської, Харківської областей, Центральному державному історичному архіві України у м. Львові та ін.
   Головним джерелом при вивченні теми є матеріали Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ЦДІАУК). Зібрані у фондах ЦДІАУК документи дають можливість проаналізувати політику Міністерства освіти, особливості функціонування навчальних округів, що існували в Україні, вивчити фонди силових структур Російської імперії, у яких подано інформацію відносно антиурядових виступів студентів і учнів, дослідити історію студентських і учнівських організацій, процес поширення опозиційних настроїв та революційних ідей у молодіжному середовищі.
   Серед них особливу цінність мають справи фонду „Київське губернське жандармське управління" (Ф. 274). У фонді зосереджені слідчі справи Губернського жандармського управління про звинувачення учнів, студентів у веденні антиурядової пропаганди, листування з різними відомствами щодо перевірки їх „політичної благонадійності", приналежності до різних політичних партій, про поширення нелегальної літератури в середніх навчальних закладах [1].
   У фонді 275 „Київське охоронне відділення" переважають справи щодо службового листування київського поліцмейстера з департаментом поліції та іншими установами про діяльність нелегальних учнівських та студентських організацій у м. Києві, про нагляд за молоддю, звинуваченою за приналежність до різних політичних партій [2].
   У фондах регіональних губернських жандармських управлінь зібрані слідчі справи жандармерії про політичну неблагонадійність учнівської молоді, яка мешкала й навчалася в різних губерніях Російської імперії. Зокрема, у Подільській губернії - фонд 301 „Подільське губернське жандармське управління" [3], Катеринославській губернії - фонд 313 „Катеринославське губернське жандармське управління" [4], Полтавській губернії - фонди „Полтавське губернське жандармське управління" (Ф. 320) та „Помічник начальника Полтавського губернського жандармського управління" (Ф. 323) [5], Харківській губернії - фонд 336 „Харківське губернське жандармське управління", Волинській губернії - фонд 1335 „Волинське губернське жандармське управління" [6].
   Фонди „Канцелярія військового прокурора Київського військового окружного суду" (Ф. 315), „Канцелярія прокурора Київської судової палати" (Ф. 317), „Прокурор Одеської судової палати" (Ф. 419) містять матеріали судових справ про приналежність студентів і учнів до нелегальних молодіжних гуртків, до фракцій політичних партій [7].
   Основні напрямки роботи поліцейських установ м. Одеси щодо боротьби з проявами антиурядової діяльності учнівської молоді висвітлюються у справах фондів 385 „Жандармське управління м. Одеси" та 386 „Одеське охоронне відділення" [8].
   У фонді 442 „Канцелярія київського, подільського і волинського генерал-губернатора" зібрано листування генерал-губернатора зазначених губерній з Департаментом поліції, іншими поліцейськими структурами, а також з губернаторами про вислання звинувачених в антиурядовій діяльності учнів середніх навчальних закладів і студентів університетів до різних міст Російської губернії [9].
   Фонд ЦДІАУК „Управління Київського навчального округу" (Ф. 707) зосередив матеріали щодо позиції владних структур стосовно активізації виступів учнівської молоді в досліджуваний період [10].
   Дані ЦДІАУК суттєво доповнюються документами обласних державних архівів. Зауважимо, що частина з них своїм змістом дублюють матеріали центрального історичного архіву країни, а інші - мають самостійний характер.
   У Державному архіві Київської області (ДАКО) фонд 7 „Київська губернська тюремна інспекція" зберігає судові справи щодо звинувачення та арештів за нелегальну діяльність учнів середніх навчальних закладів та студентів, розповідає про умови утримання неповнолітніх політичних в'язнів У фондах „Канцелярія київського губернатора" (Ф. 2) та „Прокурор київського окружного суду" (Ф. 183) зосереджено рапорти, донесення, доповідні записки офіційних чиновників про антиурядову діяльність студентів і учнів на території Київської губернії [11].
   У Державному архіві Одеської області (ДАОО) є фонд „Канцелярія Одеського градоначальника" (Ф. 2), у якому містяться статути українських організацій м. Одеси [12]. У фонді „Окремий цензор з внутрішньої цензури" (Ф. 9) збереглося листування з Одеським градоначальником щодо заборони публікацій матеріалів про виступи студентів і учнів [13]. Фонд 42 „Канцелярія попечителя Одеського навчального округу" зосередив значний масив документів з історії студентського руху: листування з Міністерством освіти про доповнення та роз'яснення Університетського статуту 1884 p.; донесення навчальних закладів про студентський рух у вищих навчальних закладах м. Києва, Харкова, Одеси; доповідні записки професорів Новоросійського університету про причини виникнення студентського руху; листування Міністерства освіти з ректором Новоросійського університету про відрахування студентів без права вступу до інших навчальних закладів за участь у сходках; листування з Міністерством внутрішніх справ про несення військової повинності студентами, відрахованими з вищих навчальних закладів за участь у студентських заворушеннях; листування з Міністерством освіти про студентів, звинувачених в участі у студентських нелегальних організаціях, у зберіганні забороненої літератури [14]. Історію учнівського руху представлено у вищезазначеному фонді такими матеріалами: листування з Міністерством освіти та губернатором м. Одеси про необхідність посилення позакласного нагляду за учнями; донесення адміністрації середніх навчальних закладів про антиурядову пропаганду серед учнів, про участь гімназистів у страйках та демонстраціях, відомості про учнів, відрахованих із середніх навчальних закладів [14].
   У фонді 45 „Новоросійський університет" представлено листування про студентські заворушення в Новоросійському університеті, запити про політичну благонадійність студентів, пропозиції одеських професорів щодо припинення студентських заворушень, матеріали академічних корпорацій, створених при Новоросійському університеті [15]. „Особистий фонд І. Л. Липи" (Ф. 164) містить листування українських громадських діячів з І. Липою. У фонді 314 „Канцелярія Одеського поліцмейстера" збереглися списки політично неблагонадійних осіб, зокрема, учнів та студентів, яких розшукує Департамент поліції. У фонді 634 „Прокурор Одеського окружного суду" містяться судові справи про приналежність одеських студентів до фракцій політичних партій, до українського товариства „Просвіта" [16].
   У Державному архіві Миколаївської області (ДАМО) цінними для теми дослідження є матеріали фонду 137 „Новобузька вчительська семінарія", серед яких секретне листування з попечителем Одеського навчального округу про революційні виступи студентів різних ВНЗ підросійської України [17].
   У Державному архіві Харківської області (ДАХО) наявний фонд З „Канцелярія Харківського губернатора", серед матеріалів якого листування з Департаментом поліції про відрахування та вислання студентів вищих навчальних закладів м. Харкова, Києва, які брали участь у студентських заворушеннях проти реакційної політики самодержавства; відомості про страйки солідарності робітників та студентів; судові справи харківських студентів, звинувачених у поширенні революційної літератури та зберіганні зброї, у приналежності до української студентської громади, політичних партій, нелегальних студентських гуртків; рапорти поліцмейстера про студентів, які знаходяться під особливим наглядом поліції; листування губернатора з керівництвом вищих навчальних закладів м. Харкова про заходи боротьби зі студентським революційним рухом, листування з Міністерством внутрішніх справ про попереджувальні заходи проти студентських виступів; запити Департаменту поліції про діяльність земляцтв та академічних організацій при Харківському університеті; листування про учнівські страйки проти свавілля адміністрації; судові справи учнів, звинувачених у приналежності до нелегальних учнівських організацій, до партійних фракцій [18]. Фонд 667 „Харківський університет" містить протоколи засідань адміністрації Харківського університету про поновлення студентів, відрахованих за участь у студентських виступах, відомості про протистояння радикально налаштованої частини студентства з академістами, відозви студентських гуртків [19]. У фонді 770 „Канцелярія Харківського практичного технологічного інституту" зосереджено такі документи: таємне листування про політичну благонадійність студентів, про студентські заворушення, резолюції студентських сходок; положення про професорський дисциплінарний суд; листування з військовим відомством про несення студентами військової повинності; списки студентських гуртків та земляцтв, статути студентських земляцтв; статути академічних організацій, створених при технологічному інституті; розпорядження керівництва навчального округу про створення учнівських трудових дружин у роки Першої світової війни [20].
   Крім того, при дослідженні проблеми в нагоді можуть стати матеріали Державного архіву Полтавської області (ДАЛО). Фонд „Канцелярія Полтавського цивільного губернатора" (Ф. 83) містить Циркулярні розпорядження Полтавського губернатора про розшук осіб, пов'язаних з революційним рухом, листування з Полтавським жандармським управлінням про поширення молоддю літератури революційного змісту, циркуляри Департаменту поліції про заходи проти революційних заворушень, поліцейські звіти про український національний рух у Полтавській губернії [21]. У фонді 138 „Прокурор Полтавського окружного суду" зосереджено прокламації політичних партій і листівки учнівських організацій, судові справи про терористичні акти учнів середніх навчальних закладів, судові справи студентів, звинувачених у приналежності до українських політичних партій, у зберіганні та поширенні літератури нелегального змісту [22]. У фонді 351 „Полтавське міське поліцейське управління" збереглися відомості про осіб, підозрюваних у приналежності до політичних партій; про участь учнів у загальних політичних страйках у м. Полтаві, протоколи допитів заарештованих; листування з Полтавським губернатором про страйки, терористичні акції в середніх навчальних закладах м. Полтави [23]. У фонді 977 „Полтавське губернське з військової повинності відомство" містяться циркуляри Управління у справах військової повинності Міністерства внутрішніх справ щодо запровадження Нового статуту про військову повинність, циркуляри про скасування відстрочок від військової служби для студентів, які брали участь у студентських заворушеннях [24].
   Документальні матеріали Державного архіву Вінницької області (ДАВО) щодо теми дослідження представлені чотирма фондами. У фонді „Вінницьке реальне училище" (Ф. Д-15) зосереджено циркуляри попечителя Київського навчального округу про політичну неблагонадійність учнів, про виключення таких учнів з навчальних закладів [25]. Фонд Д-19 „Вінницька перша жіноча гімназія" містить листування з Міністерством освіти про посилення нагляду за учнями, анкети учнів середніх навчальних закладів про політичну благонадійність, матеріали про виключення студентів з вищих навчальних закладів м. Харкова, Одеси [26]. У фонді 456 „Могилів-Подільське повітове поліцейське управління" збереглися запити про політичну благонадійність учнів, листування з Подільським губернським управлінням про встановлення нагляду за учнями середніх навчальних закладів [27]. Фонд 625 „Каменська поштово-телеграфна контора Кишинівського округу зв'язку" містить матеріали про затримання нелегальної кореспонденції, зокрема, транспортованої учнівською та студентською молоддю [28].
   У Центральному державному історичному архіві України у м. Львові (ЦДІАУЛ) зберігається чимало фактичних даних про діяльність студентської та учнівської молоді на початку XX ст. Фонд 309 „Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові" містить документальні матеріали з історії революційного руху в Росії (1898 - 1905 pp.), серед яких листівки політичних партій до студентів та учнів із закликами до революційної боротьби проти самодержавного ладу, відозви студентських партійних фракцій проти політики самодержавства щодо студентства, проти російсько-японської війни, відозви українських студентських громад, судові справи студентів, звинувачених у приналежності до українських політичних партій, статути українських політичних партій [29]. У фонді „Левинський Володимир Петрович, публіцист" (Ф. 387) зберігається листування з українськими громадськими діячами про поширення нелегальної партійної літератури, звіти громад Революційної української партії, матеріали з'їздів українських політичних партій [30].
   Дані про розвиток руху української молоді на підросійських землях наприкінці XIX ст. - на початку XX ст. доповнюють фонди Відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Фонд 11 „Барвінські" містить прокламації студентства київських ВНЗ проти свавілля адміністрації, публіцистичні матеріали політичного двотижневика „Радикал", політичного й літературно-наукового місячника „Вільна Україна", газети „Вісник Драгоманівської молоді" [31]. У фонді 41 „Грушкевичі" зосереджено матеріали про діяльність українських студентських громад у зазначений період, листування членів українських політичних партій, що розкриває напрямки та форми партійної роботи [32].
   Значний джерелознавчий масив становлять опубліковані документи й матеріали. За принципом походження та цільового призначення їх можна поділити на окремі групи. По-перше, програмові документи, відозви та звернення студентських та учнівських політичних організацій, які містяться в тематичних збірках документів [33 - 40]. Ці джерела дозволяють визначити напрямки культурної та національно-політичної активності організованої української молоді, установити партійно-політичне спрямування агітаційної та пропагандистської опозиційної діяльності студентської й учнівської молоді України, з'ясувати ступінь розробленості нагальних проблем студентів і учнів.
   По-друге, періодика, насамперед, урядові та громадські видання, матеріали яких стосувалися загальних питань матеріального й правового становища студентської та учнівської молоді, повідомлення про прояви молодіжного опозиційного руху. На шпальтах часописів і газет „Вестник народного образования", „Записки императорского Харьковского университета", „Рада", „Україна", „Нова громада", „Вільна Україна", „Киевская старина", „Украинская жизнь", „Літературно-науковий вісник", „Народна справа", „Пролетарий", „Рабочее слово", „Товариш", „Слово", „Южное обозрение", „Хлібороб", „Засів", „Світло" публікувалися урядові постанови щодо становища вузівської та учнівської молоді, висвітлювалася повсякденна діяльність вищих та середніх навчальних закладів, участь української організованої молоді в громадсько-політичному житті країни.
   По-третє, мемуари, спогади, листування безпосередніх учасників і свідків суспільно-політичного руху початку XX ст.: І. Липи [41], В. Самійленка [42], М. Беренштам-Кістяківської [43], С. Русової [44], Р. Григор'єва [45], Г. Чикаленко [46], Ю. Колларда [47], О. Коваленка [48], Є. Чикаленка [49], Т. Зіньківського, Б. Грінченка [50], А. Ріша [51], М. Галагана [52], О. Лотоцького [53], С Васильченка [54], О. Гречнєва [55], Ю. Смолича [56] та ін. У названих джерелах подано цікавий, малопоширений до останнього часу матеріал про участь студентів та учнів в академічному і громадському житті, в українському національно-визвольному русі.
   Певну інформацію щодо форм організованої діяльності студентства містять матеріали студентських нарад, які нерідко відбувалися на початку XX ст. у столичних ВНЗ і присвячувалися, насамперед, економічним потребам молоді [57].
   Таким чином, використання вищеназваних джерел з критичною їх оцінкою цілком дозволяє дослідити та проаналізувати основні форми, методи та ефективність антиурядової діяльності студентської та учнівської молоді, молодіжних угруповань у досліджуваний період.
   Детальний аналіз джерельних матеріалів дозволив визначити провідні питання теми дослідження: основні чинники, що сприяли політизації студентської та учнівської молоді; ступінь залучення української організованої молоді до розв'язання загальнонаціональних завдань; основні напрямки культурно-просвітньої та національно-політичної діяльності молодіжних об'єднань.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com