www.VuzLib.com

Головна arrow Історія України arrow Формування договірно-правової бази українсько-німецьких відносин у галузі науки і освіти (1991-2006 pp.)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Формування договірно-правової бази українсько-німецьких відносин у галузі науки і освіти (1991-2006 pp.)

Т. Л. Жихарева

ФОРМУВАННЯ ДОГОВІРНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ВІДНОСИН У ГАЛУЗІ НАУКИ І ОСВІТИ (1991-2006 PP.)

   Зміни, які розпочались в Україні після проголошення її незалежності у 1991 p., торкнулись і таких галузей як наука і освіта. Україна стала самостійним суб'єктом міжнародних відносин. У країні почала формуватись власна міжнародна політика у цих галузях, спрямована на досягнення сучасного рівня освіти і науки, інтеграції до європейського та світового співтовариства. На цьому етапі одним із головних завдань для України стала розбудова сучасної конкурентоспроможної держави. Прорив України в європейську цивілізацію неможливий без наявності сильного освітньо-наукового потенціалу. Досвід країн, які зробили ставку на інтелектуальні ресурси, свідчить, що завдяки стимулюванню розвитку освіти і науки, можна не тільки сприяти відродженню економіки, а й досягти значних результатів у сфері високих технологій. ФРН має потужний науково-дослідницький і освітній потенціал. Освіті, науці, дослідженням і розробкам приділяється центральна увага. З кінця XX ст. Німеччина стала одним із найважливіших політичних партнерів України. Почали формуватися відносини у різних галузях, в тому числі в галузі науки та освіти. Важливим фактором, який впливає на інтенсивність розвитку двосторонніх відносин, є стан договірно-правової бази співробітництва між двома країнами.
   Хронологічні рамки дослідження визначаються 1991-2006 pp., протягом яких відбулося встановлення договірних відносин і було закладено фундамент договірно-правової бази українсько-німецьких стосунків в галузі науки і освіти.Вагомий внесок у дослідження формування договірно-правової бази українсько-німецьких відносин зробили вітчизняні історики А. Кудряченко, М. Яцищин, А. Ю. Мартинов, В. В. Солошенко. М. М. Яцищин проаналізував становлення та розвиток договірно-правової бази зв'язків між Україною та ФРН в галузі культури в 1991— 1996 pp. Автор показав етап становлення двосторонніх відносин [2]. Інші дослідники, розглядаючи договірно-правову базу відносин України і ФРН, перш за все звертали увагу на економічну сферу. А. Ю. Мартинов висвітлив проблему становлення політичних взаємовідносин у контексті європейської інтеграції [4]. В. В. Солошенко розглянула українсько-німецькі відносини комплексно, але дуже мало уваги приділила розвитку правового поля стосунків з питань науки і освіти [3]. Отже, вітчизняні історики досліджували становлення правової бази двосторонніх відносин, але майже не торкались проблеми формування договірно-правової бази науково-освітнього співробітництва у 1991-2006 pp. Авторка ставить мету заповнити цю прогалину.ФРН була першою країною, яка відкрила Генеральне консульство у Києві ще у 1989 р. У Німеччині працюють посольство України спочатку у Бонні, а потім у Берліні, Генеральне консульство в Мюнхені та відділення посольства в Берліні [1, с.45].
   21 грудня 1991 р. міністр закордонних справ України А. Зленко зустрівся з керівником відомства федерального канцлера ФРН. Було вирішено, що відразу після визнання України Німеччиною сторони розпочнуть працювати над розробкою напрямів двостороннього співробітництва [5]. Дипломатичні відносини між ФРН та Україною були встановлені 17 січня 1992 р. [6, с.382]. Однак протягом перших років після проголошення незалежності України двосторонній діалог між Україною та Німеччиною розвивався досить повільно.
   15-16 лютого 1993 р. в Київ прибув з офіційним візитом міністр закордонних справ ФРН Клаус Кінкель. Відбулись активні переговори. По їх результатам сторони підписали кілька спільних українсько-німецьких документів [7]. Серед них була й Угода про співробітництво в сфері культури, яка заклала основи для подальшого розвитку договірно-правової бази українсько-німецьких відносин в галузі науки та освіти. Цей документ містив 18 статей та додаток із 23 пунктів, серед яких значне місце займали питання розвитку співпраці в галузі освіти та науки. Зокрема, передбачались: обмін викладачами, лекторами й спеці алістами-консультантами; підручниками та навчальними посібниками. Значне місце приділялось співпраці при підготовці нових підручників та інших навчальних матеріалів; стажуванню вчителів і студентів на курсах підготовки та підвищення кваліфікації, що планувалось проводити двома сторонами. Для ефективного втілення положень названої угоди було створено Змішану комісію [8]. Тоді ж були підписані також Угода про сприяння здійсненню і взаємний захист інвестицій; угода про необмежену свободу пересування, яка передбачала можливість пересування на території другої країни, зокрема, фахівців, відряджених для роботи у культурних закладах або направлених з офіційним завданням з науково-культурною або педагогічною метою [9, 10]. Сторони домовились про співробітництво у підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців та керівних кадрів у галузі економіки та державних органів управління економікою. Угодою передбачалось організувати заходи по підготовці та підвищенню кваліфікації керівних кадрів у галузі економіки, включаючи державні органи управління економікою; співробітництво в галузі професійної освіти, зокрема, підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців, розвиток співробітництва між економічними організаціями у галузі підготовки та підвищення кваліфікації фахівців та керівних кадрів [11].
   9-10 червня 1993 р. канцлер ФРН Г. Коль з офіційним візитом відвідав Україну для переговорів з керівництвом нашої держави і для підписання низки угод, які б чітко визначили напрямки розвитку українсько-німецьких відносин. Результатом цього стало підписання десяти угод, чотири з яких безпосередньо стосувались співробітництва в галузі освіти і науки [2, с.61]. Велике значення для подальшого формування договірно-правової бази двосторонніх відносин в галузі науки та освіти між нашими державами стало підписання в рамках цієї зустрічі спільної Декларації "Про основи відносин між Україною та ФРН" від 9 червня 1993 р., в якій було визначено головні напрями розвитку співробітництва [12, с.77].
   В цілому, напрями співпраці в галузі науки та освіти визначали чотири угоди: Декларація про основи взаємовідносин між Україною і ФРН, Договір між Україною і ФРН про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки, спільна Заява Державного комітету України з питань науки і технології ФРН про науково-технічні відносини, Угода між урядами України і ФРН про направлення німецьких викладачів у навчальні заклади України з метою покращення вивчення німецької мови [13].
   На завершення візиту Г. Коля відбулась прес-конференція для українських та зарубіжних журналістів. Оцінюючи угоди, підписані в ході його візиту, німецький канцлер підкреслив, що вже самим фактом їх укладення зроблено значну частку роботи, але ще більше належить зробити у майбутньому. "Нам відоме складне економічне становище тут, - заявив він, - але я не маю жодного сумніву, і хочу це підкреслити, що Україна справиться з усіма своїми проблемами. Звичайно, це вимагатиме часу, людям буде нелегко, але Україна використає свій шанс і зможе розбудувати свою економіку" [14, с8]. Таким чином, під час переговорів в червні 1993 р. було підписано кілька угод, які заклали фундамент договірно-правової бази двосторонніх відносин. Були визначені основні напрями співпраці. Окремо підкреслювалось, що співробітництво країн може здійснюватись не тільки на державному, але й на місцевому рівні.
   З 1993 р. в Україні, у відповідності з укладеними угодами, почав діяти Гете-інститут, в межах діяльності якого в Україні відкривалися німецькі читальні зали і мовні курси, які стали важливим осередком мовної підготовки сотень школярів, студентів та інших категорій громадян України [15].
   На виконання Угоди від 15 лютого 1993 р. у вересні 1994 р. Посольство ФРН запропонувало Міністерству закордонних справ України провести засідання Змішаної комісії з питань культурного співробітництва відповідно до статті 17 Угоди про культурне співробітництво [16]. З 24 по 26 жовтня 1994 р. у Бонні відбулося перше засідання українсько-німецької Змішаної комісії з питань культурного співробітництва. В результаті переговорів був підписаний Протокол по результатам її роботи. Виходячи з положень підписаної 15 лютого 1993 р. між Україною та ФРН Угоди про культурне співробітництво, комісія обговорила конкретні шляхи і заходи по поглибленню співпраці між Україною та Німеччиною в культурно-гуманітарній сфері [17].Отже, з початком роботи українсько-німецької Змішаної комісії почала реалізовуватися стаття 17 договору про культурне співробітництво, якою передбачалось проведення регулярних її засідань по черзі в Німеччині та Україні для розробки рекомендацій і програм подальшого культурного співробітництва. Двостороннє співробітництво на цьому етапі перейшло до фактичного виконання угод на місцях.
   З 22 по 24 жовтня 1995 р. делегація на чолі з міністром освіти і науки України М. 3. Згуровським взяла участь у роботі Другого міжнародного конгресу з питань освіти, який проходив у Потсдамі. Було обговорено широке коло питань щодо розвитку і вдосконалення українсько-німецької співпраці у галузі освіти і науки. Зокрема, було досягнуто наступні конкретні домовленості, а саме: створити спільну експертну групу та розпочати роботу по підготовці міждержавної угоди щодо взаємного визнання документів про освіту [18].
   Посольство ФРН надіслало вербальну ноту Міністерству закордонних справ ФРН, в якій говорилось про необхідність визнання дипломів. Посольство також передало Міністерству освіти і науки України Спільну заяву про взаємне визнання часу навчання і завершення вищої освіти та наукових ступенів у системі вищої школи з проханням про її вивчення. Німецька сторона наголосила, що порівняння двох систем вищої освіти показало, що спочатку слід досягти домовленостей, які б стосувались сучасного визнання докторських ступенів і допуску до захисту кандидатських дисертацій в обох державах. Допуск до захисту дисертацій показав би, що для країн наукові обміни мають велике значення. З німецької сторони до угоди було залучено ВНЗ, які мають право габілітації, що з української сторони відповідало праву присвоєння наукових ступенів. Тому з боку України залучили ті ВНЗ, при яких діяли ради для захисту докторських дисертацій. Спільна заява стала першим кроком на шляху обговорення про взаємне визнання дипломів [19].
   З 31 липня по 2 серпня 1996 р. у м. Києві відбулось наступне засідання українсько-німецької Змішаної комісії. Українську делегацію очолював О. М. Дяченко, начальник Управління культурних зв'язків МЗС України; німецьку делегацію - посол, пан доктор Горст Вінкельман, заступник керівника Управління культури МЗС ФРН. Сторони обговорили стан, перспективи культурної співпраці, включаючи освіту і науку. Вони відзначили позитивний розвиток культурного обміну з часу останнього засідання комісії. Учасники засідання проаналізували можливості подальшого розвитку та інтенсифікації культурних обмінів. Був відмічений позитивний розвиток співробітництва на регіональному та місцевому рівнях за різноманітною участю земель, міст, сіл ФРН та їх партнерів в Україні, як приклад, називались відносини, що склались між Україною і Баварією [20].
   Українсько-німецькі міждержавні політичні зв'язки вийшли на якісно новий рівень після проведення 28-29 травня 1998 р. у Бонні перших міжурядових консультацій з всього комплексу проблем співробітництва між нашими країнами. Подібну форму двосторонніх контактів Німеччина розвиває, крім України, лише з Францією, Польщею та Росією [21, с 5]. Діяльність механізму регулярних політичних консультацій на найвищому рівні стала унікальною формою двостороннього співробітництва, виявом обопільної зацікавленості в поступальному розвитку українсько-німецької співпраці. Проведення міжурядових консультацій означало, що фахова робота галузевих міністерств поєднується з переговорами на найвищому рівні. Такі консультації проводились ще у 1999 р. (другий раунд), у 2000 р. (третя зустріч), у 2001 р. (IV німецько-українські міжурядові консультації), у 2004 р. (п'ята зустріч) [22, с.32; 23; 24; 25].
   У зв'язку з виборами в Німеччині так і не відбулися у 2005 р. шості українсько-німецькі міжурядові консультації на вищому рівні, які планувалися на жовтень [26]. Німецька сторона також дала зрозуміти, що консультації не відбудуться до парламентських виборів в Україні, проведення яких було призначено на 31 березня 2006 р. [27].
   Таким чином, можна зробити висновок, що на даний момент створена значна договірно-правова база, визначено основні напрямки співробітництва. Існують підтверджені законодавством можливості розвивати і в подальшому українсько-німецькі відносини в галузі науки і освіти в різних напрямках, як на державному рівні, так і на місцевому. Німецько-українські відносини в галузі науки та освіти розвиваються досить активно. Майже всі угоди, які стосуються освітньо-наукового співробітництва, - чинні. Ці договори дають змогу здійснювати різностороннє співробітництво між Україною та ФРН. Поступово в межах підписаних угод сторони починають співпрацювати на недержавному рівні. Однак існує цілий ряд проблем: так і не були підписані угоди про взаємне визнання дипломів, немає законодавчого механізму фінансування українських культурних центрів у Німеччині, що викликає певні труднощі у розвитку подальшого двостороннього діалогу.

Література

1. Кудряченко А. Про стан та можливості поліпшення українсько-німецьких відносин / А. Кудряченко // Нова політика. - 1996.- №4. - С.45-50.
2. Яцишин М. М. Українсько-німецькі культурні зв'язки кінця 80-х - у 90-і pp. XX ст. І М. М. Яцищин. - Луцьк : Вежа, 1999. - 204 с
3. Солошенко В. В. Українсько-німецькі відносини у 90-х роках XX ст.: дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / В. В. Солошенко. - К., 2005.- 217с.
4. Мартинов А. Ю. Українсько-німецьке співробітництво у контексті європейської інтеграції (90-і роки XX ст.) / А. Ю. Мартинов. -К.: Інститут історії України НАНУ, 2000. - 86 с - (Історичні зошити). - Бібліогр.: С.81-85.
5. Голос України. - 1991. - №247. - 15 грудня.
6. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991-2003): Анотована історична хроніка міжнародних відносин [Віднянський С. В., Мельникова І. М., Мартинов А. Ю., Горенко О. М., Никифорук Д. І]. / НАН України; Інститут історії України. - К. : Генеза, 2004. - 616 с.
7. Голос України. - 1993. - №29. - 16 лютого.
8. Галузевий державний архів МЗС України, ф.2, оп.6, спр.236.
9. Галузевий державний архів МЗС України, ф.2, оп.6, спр.1118
10. Галузевий державний архів МЗС України, ф.2, оп.6, спр.234.
11. Галузевий державний архів МЗС України, ф.2, оп.6, спр.3400.
12. Спільна декларація про основи відносин між Україною та ФРН від 9 червня 1993 р. // Політика і час. - 1993. - №7. - С.77-82.
13. Галузевий державний архів МЗС України, ф.2, оп.6, спр. 441.
14. Гельмут Коль: Це великий крок уперед // Політика і час. -1993. - №7. - С8-9.
15. Beziehungen zwischen der Ukraine und Deutschland
16. Галузевий державний архів МЗС України, ф.1, оп.4, спр.7618.
17. Галузевий державний архів МЗС України, ф.1, оп.4, спр.7620.
18. Галузевий державний архів МЗС України, ф.1, оп.4, спр.8076.
19. Галузевий державний архів МЗС України, ф.1, оп.4, спр. 8983.
20. Галузевий державний архів МЗС України, ф.1, оп.4, спр.8388.
21. Сорока М. Етапна подія на шляху співпраці. Українсько-німецькі консультації в оцінках і коментарях / М. Сорока // Урядовий кур'єр. - 1998. - №103 (1287). - С.5.
22. Під знаком енергополітики. Друга німецько-українська консультаційна зустріч у Києві // Deutschland. - 1999. - №4. - С.32.
23. Замятин В. Скільки можна чекати? Значення українсько-німецького саміту (чи міжурядових консультацій на вищому рівні), що завершився в Лейпцигу / В. Замятин // День. - 2000. - №123.
24. Durkot Juri. Schroder spricht mit Kutschma iiber Terrorismus I Juri Durkot II Berliner Zeitung. - 2001. -06. Dezember.
25. Die Ukraine hadert mit dem Wandel II Welt. - 2004. -19. Februar.
26. Скажи мені, хто твій друг...//Дзеркало тижня. - 2006. -№51(579) 30 грудня - 13 січня.
27. Уроки "реальної політики" від міністра Штайнмайєра // Дзеркало тижня. - 2006. - №8(587) 4. -10 березня.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com