www.VuzLib.com

Головна arrow Історія України arrow Науково-дослідна творчість студентської молоді Донбасу (1956-1985 pp.)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Науково-дослідна творчість студентської молоді Донбасу (1956-1985 pp.)

А. В. Бадер

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ТВОРЧІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДОНБАСУ (1956-1985 PP.)

   "Холодна війна" зумовила розгортання науково-технічної революції в СРСР. Це, в свою чергу, потребувало таких спеціалістів, які б могли постійно поновлювати свої знання. Отже перед ВНЗ постало складне завдання: не тільки давати студентам знання, але й прищеплювати навички наукової творчості. Донбас в наведений період являв собою індустріально розвинений регіон Радянського Союзу з високою концентрацією населення. Велика кількість підприємств, перш за все, важкої промисловості, сприяла заснуванню тут багатьох технічних інститутів, а висока щільність населення - розвитку мережі гуманітарних ВНЗ.
   Проблеми наукової творчості студентів у 1950-1980-х pp. здебільшого вивчалися в контексті історії вищих навчальних закладів, молодіжних та національних рухів. Зокрема, це роботи Т. С. Пашиніної "Молодіжний рух в Україні в II половині 50-х - 80-х pp. XX ст.", Р. Т. Ковалюка "Український студентський рух на західних землях. XIX-XX ст.", О. М. Сергійчука "Вища школа України в умовах лібералізації суспільного життя в 1953-1964 pp." [1-3]. Деяку інформацію можна знайти у фундаментальній роботі радянських авторів "Вища школа Української РСР (1917-1967)" [4]. Безпосередньо проблем науково-дослідної діяльності студентів торкається в докторській дисертації "Позанавчальна діяльність студентів в теорії та історії вищої педагогічної освіти (1960—1980-і роки)" Чиж О. Н. [5]. Однак, в цій роботі досліджено діяльність студентів лише педагогічних ВНЗ Радянського Союзу в цілому.
   Для нашої розвідки є цікавими праці Барана В. К., Даниленка В. М. "Україна в умовах системної кризи (1946-1980 pp.)", Барана В. К. "Україна 1950-1960-х pp.: еволюція тоталітарної системи", Ковпака Л. В. "Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині XX ст. (1945-2000)", Литвина В. М. "Історія України. Новітній час (1914-2004)" [6-9]. Ці роботи тільки опосередковано торкаються теми дослідження, проте дають можливість вивчення проблеми в контексті історичного процесу.
   В даній роботі ми ставимо завдання дослідити стан та ефективність наукової роботи студентів, її значення для формування фахівців у 50—80-і pp. XX ст.
   Першим кроком на шляху залучення студентів до наукової творчості було написання курсових та дипломних робіт. Вони являли собою частину навчального процесу, а отже були обов'язковими для всіх без винятку майбутніх спеціалістів. Цю роботу важко назвати науковою діяльністю як такою. Дана частина навчального процесу насамперед прищеплювала студентам навички та вміння написання дослідження, однак, цінність самої розвідки, в основному, була мінімальною. По суті, результати праці переважної більшості студентів неможливо було використати у народному господарстві. Це обумовлено тим, що написання серйозного наукового твору потребує більшої кількості знань та вмінь, ніж надавали ВНЗ СРСР, та неодноразової апробації результатів.
   Закон "Про посилення зв'язку школи з життям та про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР" від 24 грудня 1958 р. наголошував на необхідності використання результатів курсових та дипломних робіт для розвитку народного господарства. Своєрідним контролем була постійна організація оглядів-конкурсів курсових та дипломних робіт, проектів, результатів переддипломної практики. В якості заохочення студентів існувала передбачена ректорами та суспільними організаціями ВНЗ винагорода переможцям [10, арк.36; 11, арк.5, 6].
   Однак, тільки одиниці з курсових та дипломних робіт були результатом копіткої і кваліфікованої наукової праці, ще менше з них використовувалися на практиці. В основному це розвідки студентів, які дійсно цікавилися наукою та додатково займались даною справою. Таких як студенти Донецького політехнічного інституту Бабін А., Поляничко В., Середа В., чи СташенкоН., який згодом став співробітником інституту гірничої справи АН УРСР, або студенти Тарасенко І, Двуреченська М., Юхтова І, Корольов А. Ворошиловградського машинобудівного інституту та інші. Поставлене завдання залишалось нереалізованим, це обумовлено тим, що для його здіснення потрібні були більш кардинальні кроки: посилення вимог до цих робіт та реформування навчального процесу [10, арк.36, 37, 38; 12, арк.18].
   Отже, науково-дослідна творчість студентів з більш-менш якісним результатом могла існувати тільки поза навчальним процесом. Організаційне оформлення такої діяльності було представлене різноманітними за тематикою гуртками студентського наукового товариства (СНТ) [13, арк.2; 14, арк.20, 36; 15, арк.6]. Вони беруть свій початок разом із заснуванням радянської вищої освіти в 1920-х pp. Однак потреба в стимулюванні їхнього розвитку постала перед керівництвом вищої школи наприкінці 1950-х pp..
   В 1957 р. головною проблемою СНТ була відсутність масовості. Значним досягненням вважалося те, що кожний п'ятий студент був членом наукового товариства. Керівництво ВНЗ пояснювало таку ситуацію слабкою популяризацією, оскільки це робилось тільки на щорічній конференції, та не практикувались систематичні виступи його членів перед студентами [14, арк.21, 36]. На нашу думку, дане положення справ є наслідком того, що з середини 1950-х pp. тільки починають простежуватись тенденції підтримки наукової роботи у ВНЗ.
   Підтвердженням зацікавленості керівництва ВНЗ у розвитку науки, в 1956-1985 pp. може бути швидке кількісне зростання членів СНТ. В країні з тотальним контролем всіх без винятку сфер життя та діяльності людини цей розвиток міг існувати лише в тому випадку, якщо був потрібний державі. Наприклад, в Донецькому політехнічному інституті у 1967 р. в групах із 20 студентів 13 були членами СНТ, це означає, що більш ніж кожен другий студент займався наукою [16, арк.7, 8]. Протягом 1968 р. у згаданому ВНЗ кількість молодих науковців зросла ще на 140 осіб [17, арк.З]. Кількість членів наукового товариства Донецької області, у 1969-1970 навчальному році складала лише 23 % від студентів денної форми навчання, а в 1970-1971 навчальному році -близько 84% [15, арк.6; 18, арк.5]. У Ворошиловградському машинобудівному інституті відсоток студентів денної форми навчання, що приймали участь в науково-дослідній роботі, виглядав так: в 1976 р. -59 %, в 1977 р. - 75 %, в 1978-1980 pp. - 100 %. Подібна ситуація була характерною для всіх ВНЗ Ворошиловградської області [12, арк. З, 69, 93, ПО, 127].
   З метою стимулювання росту кількості членів СНТ ректорати ВНЗ Донбасу починають практикувати нагороду кращих студентів-відмінників, які приймали участь в науковій та суспільній роботі почесним дипломом активіста СНТ. Документ надавав переважне право для вступу до аспірантури та при розподілі випускників - отримати призначення в дослідні центри чи лабораторії на заводах [11, арк.64; 12, арк.4]. Враховуючи те, що в Радянському Союзі з середини 50-х pp. працівники сфери науки отримували заробітну платню вище середнього рівня, це була можливість не тільки продовжувати займатися улюбленою справою, а й дістати відносно високого матеріального забезпечення.
   Важливим є вивчення розподілу СНТ за тематикою. У ВНЗ Донбасу майже кожна фахова спеціальність мала свій гурток СНТ. Однак, серед них найбільшого розвитку та кількості членів здобув напрямок технічних наук. Адже навіть в положенні про вищі навчальні заклади СРСР, від 21 березня 1961 р. зазначалось, що одним з головних завдань є підготовка спеціалістів, здатних не тільки повністю використовувати сучасну техніку, а й створювати техніку майбутнього [19, с.290]. В роботі таких гуртків акцент надавався застосуванню результатів їхньої праці в промисловості. На практиці це виявлялось у створені в низці ВНЗ Донбасу студентських проектно-конструкторських бюро (СКБ), як частини СНТ [10, арк.37; 14, арк.20; 15, арк.7; 20, арк. 12].
   Відсоток студентів денної форми навчання, які були членами проектно-конструкторських бюро у ВНЗ Донбасу на початку трьох десятиліть, що розглянуто в статті, представлені в таблиці 1 [10, арк.37; 12, арк.4; 15, арк.7; 21, арк.14; 22, арк.9; 23, арк.58].

Таблиця 1

Роки

1960 р.

1970 р.

1980 р.

Відсоток членів СКБ від кількості студентів денної форми навчання

1,6

8,9

27,7

   З таблиці ми можемо побачити, що до початку 60-х pp. кількість студентів, які працювали в СКБ, була дуже низькою, але на початку 70-х років ситуація дещо змінюється. Однак, найбільшої кількості членів СКБ здобули саме впродовж 1970-х pp. На нашу думку, така ситуація пояснюється тим, що цей період співпадає в часі з піком світової науково-технічної революції. Конкуренція з Західним світом, що інтенсивно розвивався, штовхала керівників радянських міністерств, пов'язаних з наукою та освітою, посилити темпи напрацювання знань в технічній галузі.
   Важливим є вивчення економічного ефекту від розробок та проектів СКБ. Наприклад, обсяг робіт СКБ Ворошиловградського машинобудівного інституту в період його найбільшого кількісного розвитку подано в таблиці 2 [12, арк.4].

Таблиця 2

Роки

1976 р.

1977 р.

1978 р.

1979 р.

1980 р.

Обсяг робіт СКБ в тис. крб.

6,5

103

113,5

122

Економічний ефект від впровадження робіт СКБ

5

20,5

27

80

87,5

   Тільки від одного проекту студентів Жулід В., Шмигалевої Л., Нєтєги А., Кузьмич А., та Старченко В., "Розробка вибуховобезпечних асинхронних двигунів для вугільної промисловості" цього ВНЗ економічний ефект у 1980 р склав біля 12 тис. крб. Проект студента Донецького політехнічного інституту Смірнова Є. "Дослідження силових умов прокатки в Черновій клеті 2000 Донецького металургійного заводу з метою раціональної завантаження привода клеті" в 1983 р. - 115 тис. крб. Виходячи з того, що студенти за свою роботу отримували мінімальну грошову винагороду, слід зауважити, що СКБ заощаджували державі значні кошти [12, арк.П; 20, арк.12].
   Крім впровадження у виробництво, результати наукової праці студентів публікувалися в наукових працях інститутів та університетів, оформлювалися як доповіді на конференціях, роботи на конкурс. Апробація результатів наукової праці за фахом, що здобував студент, проходила, зазвичай, в рамках щорічних конференцій СНТ та конкурсу робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук. Винятком можна назвати хіба що педагогічні ВНЗ, де періодично проводились педагогічні читання. Так, в 1980 р. у Ворошиловградському педагогічному інституті відбулися 20-і педагогічні читання. Тобто вони або були засновані в середині періоду, що розглядається, або проводились не кожного року. Так чи інакше, це вказує на те, що широкого розповсюдження вони не набули [10, арк.37; 12, арк.З, 99; 14, арк.9, 10; 25, арк.З].
   Виділити серед фахових можна конференції технічного напрямку, що проводились значно частіше. Так, у 1960 р. Донецьким політехнічним інститутом було проведено 17-у студентську науково-технічну конференцію, під час якої було заслухано 139 доповідей, всього в ній взяло участь 938 чоловік. В 1969 р. у ВНЗ Донбасу було організовано подібні конференції, в яких прийняли участь 25 % студентів. В 1975 р. проходив "Тиждень науки і технічної творчості", в рамках якого було організовано наукову конференцію. В 1980 р. в роботі Ворошиловградської обласної науково-технічної конференції прийняли участь 2 студенти Комунарського гірничо-металургійного інституту. Ворошиловградський машинобудівний інститут провів у 1980 р. студентську науково-технічну конференцію, присвячену 110 річниці з дня народження В. І. Леніна, де було прочитано 1541 доповідей. Однак, ці заходи мали більш періодичний, ніж постійний характер [10, арк.37; 11, арк.5, 6; 12, арк.28, 29, 80; 14, арк.20, 36; 15, арк.6; 18, арк.5; 24, арк.11].
   Загалом гуртки СНТ технічного спрямування повинні були допомогти виконувати функцію модернізації виробництва. За умов планової економіки в радянській промисловості був відсутній природній стимул розвитку - конкуренція. Розв'язати цю проблему керівництво держави спробувало штучним шляхом, залучивши населення до новаторства у виробництві. Технічні гуртки займалися цією справою більш кваліфіковано, тому грали більш помітну роль у фаховій студентській науковій творчості [14, арк.20; 15, арк.7; 20, арк. 12].
   Протягом періоду, що досліджується, учні вищої школи найчастіше залучались до роботи в сфері суспільних наук. Не останню роль у цьому процесі відіграла постанова центрального комітету КПРС від 14 серпня 1967 p., де зазначалося, що національно-визвольний рух народів, науково-технічна революція, гостра ідеологічна боротьба та інші процеси світового розвитку потребують теоретичного узагальнення з позицій марксизму-ленінізму. В цих умовах ще більше підвищується роль суспільних наук. Перш за все, це - філософія, політекономія, історія КПРС та науковий комунізм. Студенти, які займалися в гуртках наукового товариства за даним профілем становили наприкінці 1960-х років більше третини всіх членів СНТ, кількість їхніх членів зростала швидкими темпами [14, арк. 10; 16, арк.З; 17, арк.З; 26, с.389].
   Зважаючи на те, що гуртки СНТ за суспільною тематикою, були чисельнішими, результату вони видавали значно більше. У всіх ВНЗ Донбасу щорічно відбувалися декілька студентських науково-теоретичних конференцій, що були присвячені питанням марксистсько-ленінської теорії. Регулярно проходили конференції з проблем суспільних наук. Особливо ця робота активізовувалась напередодні соціалістичних ювілеїв та свят, тим більше, що наприкінці 1960-х - в першій половині 1980-х pp. СРСР святкував значну кількість круглих дат [4, с.95; 10, арк.37; 14, арк.9, 10; 25, арк.З; 27, арк.ЗЗ].
   Кількість виступів та конференцій за суспільною тематикою переважала в багато разів будь-який інший напрямок наукової діяльності студентів. Наприклад, більшість інтернаціональних студентських конференцій проходило за суспільною тематикою. У Ворошиловградському машинобудівному інституті в 1980 р. було проведено 5 студентських конференцій, з яких 4 - за суспільними науками і тільки 1 - за фахом ВНЗ. На обласних студентських конференціях основна маса робіт, зазвичай, була присвячена завданням, спрямованим на виконання рішень з'їздів КПРС, життю та діяльності В. І. Леніна, історії ВЛКСМ і міжнародного молодіжного руху, критиці буржуазних фальсифікацій марксизму-ленінізму [12, арк.28; 28, арк.4, 9].
   Подібна ситуація була і з конкурсом наукових робіт студентів. Кожного року проводився загальний конкурс з усіх спеціальностей, що здобували студенти, і окремо - за суспільними науками. Крім того, керівництво ВНЗ забезпечувало більшу кількість робіт саме за суспільними науками, а з 1978 р. домоглося майже стовідсоткової участі студентів Донбасу в першому етапі конкурсу [12, арк.З; 17, арк.З; 28, арк.8; 29, арк. 1].
   Пояснити більшу зацікавленість суспільними науками можна було б їх доступністю, оскільки студент будь-якої спеціальності навчання міг займатися в науковому товаристві за цим напрямком. Проте, документи свідчать, що партійні структури, відповідальні за вищу освіту, у справі розвитку гуртків віддавали перевагу саме цій галузі знань. У звітній документації ВНЗ Донбасу подавали загальну кількість, або темпи збільшення членів СНТ, та окремо - гуртків, що займалися суспільними науками [14, арк. 10; 15, арк.6; 16, арк.З; 17, арк.З].
   Надаючи перевагу окремій галузі знань, Міністерство вищої та середньо-спеціальної освіти СРСР виконувало декілька завдань. Це був чудовий засіб самоідеологізації студентів - за наявності літератури тільки радянського видавництва роботи писались на політично "необхідні" теми. Результати досліджень допомагали керівництву СРСР в розробці та доведенні ідеологічних штампів, в критиці явно кращого "буржуазного" суспільства [28, арк.9]. Однак, все це, тією чи іншою мірою, сприяло вирішенню головного завдання - формування із студентів не тільки високоякісних спеціалістів, а ще й організаторів та вихователів трудового колективу. Ідеологічно вихований керівник різного рангу у промисловості, сільському господарстві мав можливість спрямовувати пошуки істини подекуди малоосвічених робітників та колгоспників в "необхідне" русло [30, арк. 16; 31, арк.1].
   Показовим є той факт, що незважаючи на значно меншу кількість членів та можливостей апробації результатів, серйозного успіху досягали студенти, які займалися наукою за фахом. В першу чергу, це стосується технічного напрямку, адже його, хоч і меншою мірою, але підтримувало керівництво ВНЗ. Наприклад, у 1970 р. студентка Донецького політехнічного інституту П. Протопопова за роботу "Індивідуальний пиловий захист органів дихання шахтарів" була удостоєна премії Ленінського комсомолу України [15, арк.6, 7]. У 1980 р. за експонати, що демонструвалися в 1979 р. на республіканській виставці в м. Харкові, були премійовані студенти Ворошиловградського машинобудівного інституту В. Васькова, П. Бондар, О. Курницька, А. Бродина, Н. Малиновська, А. Солодун, Л. Кузьмін, І. Грищенко, Ю. Бранспиз, В. Баландин, А. Захарченко. В 1983 р. робота студента В. Тимошенко була також удостоєна премії ЛКСМ України [12, арк.27; 20, арк.12].
   Пояснюється це тим, що робота в технічній галузі потребує більшого об'єму складних знань та вмінь, якими далеко не кожен студент розпоряджався. Це означає, що в гуртках за напрямком технічних наук працювала переважно дійсно талановита молодь. В свою чергу, робота в суспільній галузі надавала можливість виділитись на партійному поприщі, а це був чудовий старт кар'єри радянського інтелігента. Отже, в кінці 1950-х на початку 1960-х pp. наукове дослідження в основному перестає бути самоціллю роботи в гуртках СНТ за напрямом суспільних наук, а високі показники кількісного зростання їхніх членів починають супроводжуватися зниженням якості студентського наукового продукту.
   Звісно, існували й винятки - майбутні спеціалісти, які серйозно і клопітливо займались в галузі суспільних наук. Наприклад, такі як студентка Г. Гришкова, що за роботу "Удосконалення управління соціально-економічним розвитком колективу вугільної шахти (на прикладі шахти ім. М. І. Калиніна)" була нагороджена медаллю академії наук УРСР [20, арк.12].
   Таким чином, науково-дослідна діяльність студентів Донбасу існувала в основному поза навчальним процесом в лавах СНТ. Найбільшого кількісного розповсюдження набули гуртки, що займались суспільними науками. Підвищена увага з боку керівництва ВНЗ, відносна легкість написання та можливості отримати соціальні дивіденди сприяла появі за цим напрямком величезної маси робіт, з якої тільки одиниці були справді цінними для розвитку радянської науки. Серйозних результатів здобували ті студенти, які займались за фахом обраної спеціальності. Складність досліджень відсіювала майбутніх спеціалістів, для яких наукова робота не була самоціллю. З фахових гуртків СНТ вигідно вирізнялись технічні. Тут і студенти були мотивовані на якісну наукову роботу, і ректорати ВНЗ мали завдання розвивати цю галузь знань. Поряд з цим, всі роботи, незалежно від якості, виконували поставлене перед радянською вищою школою завдання - надати студентам навичок самостійного здобування знань.
   Позитивні та негативні моменти розвитку науково-дослідної діяльності студентів Донбасу можна та, навіть, необхідно використовувати під час організації цього виду роботи в сучасних умовах. На нашу думку, дослідження студентів можуть стати відносно дешевим засобом напрацювання знань, що є актуальним в умовах економічної, політичної та соціальної кризи. Крім того, в майбутньому необхідно простежити залежність вдосконалення еліти суспільства від кількісно-якісних показників розвитку студентської науково-дослідної діяльності, оскільки це надасть можливість аналізу історичних процесів під іншим кутом зору.

Література

1. Пашиніна Т. С. Молодіжний рух в Україні в II половині 50-х -80-х pp. XX ст.: дис. ... кандидата історичних наук: 07.00.01 / Пашиніна Т. С. - К., 2004. - 223 с
2. Ковалюк Р. Т. Український студентський рух на західних землях. ХІХ-ХХ ст. / Р. Т. Ковалюк. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАЛУ, 2001 - 420 с.
З. Сергійчук О. М. Вища школа України в умовах лібералізації суспільного життя в 1953-1964 pp.: дис. ... кандидата історичних наук: 07.00.01 / Сергійчук О. М. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - 229 с
4. Вища школа Української РСР (1917-1967 pp.) / Відповідальний редактор В. І. Пітов - К.: Вид-во Київського університету, 1968. - Ч. 2. - 1968. - 396 с
5. Чиж А. Н. Внеучебная деятельность студентов в теории и истории высшего педагогического образования (1960 - 1980-е годы): автореф. дис. на соискание ученой степени доктора пед. наук: спец. 13.00.01 / А. Н. Чиж. -М., 1999. - 32 с.
6. Баран В. К. Україна в умовах системної кризи (1946-1980 pp.) I В. К. Баран, В. М. Даниленко. - К.: Альтернатива, 1999. -404 с.
7. Баран В. К. Україна 1950-1960-х pp.: еволюція тоталітарної системи І В. К. Баран. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАЛУ, 1996. - 447 с.
8. Ковпак Л. В. Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині XX ст. (1945-2000 pp.) / Л. В. Ковпак. - К.: Інститут історії України НАЛ, 2003. - 250 с.
9. Литвин В.М. Історія України. Новітній час (1914-2004) / В. М. Литвин. - К.: Альтернатива, 2005. - Т .3. - Кн. 2. - 639 с.
10. Державний архів Донецької області. (ДАДО), ф.Р.424, оп.Ю, спр.55, арк.36, 37, 38.
11. ДАДО, ф. Р.424, оп.15, спр.5, арк.4, 5, 6, 64.
12. Державний архів Луганської області (ДАЛО), ф.Р. 759, оп.2, спр.2096, арк.З, 4, 11, 18, 27, 28, 29, 80, 99.
13. ДАДО, ф.Р.424, оп.11, спр.65, арк.2.
14. ДАДО, ф.Р.424, оп.10, спр.36, арк.9, 10, 20, 21, 36.
15. ДАДО, ф. Р.424, оп.13, спр.179, арк.6, 7.
16. ДАДО, ф. Р.424, оп.11, спр.42, арк.3, 7, 8.
17. ДАДО, ф. Р.424, оп.13, спр.59, арк.3.
18. ДАДО, ф. Р.424, оп.14, спр.35, арк.5.
19. О коммунистическом воспитании и укреплении связи школы с жизнью: [сборник документов / сост. ДейнекоМ.М.]. - М.: Просвещение, 1964. - 480 с.
20. ДАДО, ф. Р.424, оп.37, спр. 59, арк.12.
21. ДАДО, ф. Р. 1087, оп.2, спр.862, арк.14.
22. ДАДО, ф. Р.4249, оп.6, спр.5579, арк.9.
23. ДАЛО, ф. Р.759, оп.2, спр.1916, арк.58.
24. ДАДО, ф. Р.326, оп.114, спр.185, арк.11.
25. ДАДО, ф. Р.424, оп.13, спр.100, арк.3
26. Об идеологической работе КПСС: [сборник документов / науч. ред. Н. Б. Чунакова]. - М.: Политиздат, 1983. - 544 с.
27. ДАДО, ф. Р.326, оп.15, спр.1134, арк.33.
28. ДАДО, ф. Р.424, оп.35, спр.16, арк.8, 9.
29. ДАДО, ф. Р.424, оп.27, спр.76, арк.1, 4.
30. ДАЛО, ф. Р.5, оп.5, спр.3, арк.16.
31. ДАДО, ф. Р.424, оп.35, спр.5, арк.1.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com