www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Завдання по формуванню ціннісного ставлення до здоров’я в системі професійно-технічної освіти молоді
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Завдання по формуванню ціннісного ставлення до здоров’я в системі професійно-технічної освіти молоді

О.О.Єжова,
кандидат біологічних наук, доцент
(Інститут професійно-технічної освіти АПН України, м. Київ)

ЗАВДАННЯ ПО ФОРМУВАННЮ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ МОЛОДІ

   Погіршення стану здоров’я дітей, підлітків та молоді країни викликало необхідність звернення фахівців різних наукових галузей до визначення і вивчення причин такого становища та пошуку шляхів позитивного впливу на здоров’я юного покоління. Зокрема, в педагогіці основні зусилля науковців та практиків направлені на розробку і впровадження різноманітних методик по формуванню у дітей та підлітків навичок здорового способу життя.
   За останні 5-7 років у низці публікацій з даного напрямку досліджень широко і змістовно розглядаються актуальні проблеми, які стосуються здорового способу життя. Але протиріччя між соціальним замовленням суспільства і реальним станом здоров’я дітей, підлітків та молоді залишається. Особливо непокоїть відсутність відповідних наукових досліджень в системі професійно-технічної освіти країни; основну увагу дослідники зосередили на проблемах виховання здорового способу життя та ціннісного ставлення до здоров’я особистості в умовах дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Але не слід забувати, що базова професійна освіта – основа соціально-економічного розвитку країни, і робота з формування ціннісного ставлення до здоров’я, що розпочата в дитячих та загальноосвітніх навчальних закладах, повинна мати продовження і в умовах професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ).
   Метою статті є з’ясування необхідності посилення роботи з формування в молоді ціннісного ставлення до здоров’я та намічення завдання для вирішення цієї проблеми в умовах професійно-технічної освіти.
   Виховання навичок здорового способу життя передбачає формування ціннісної орієнтації на здоров’я та ціннісного ставлення до здоров’я як власного, так і оточуючих людей. Формування ціннісних орієнтацій – досить складний і тривалий процес. На момент вступу до професійно-технічного навчального закладу в молоді вже склалася певна ієрархія життєвих цінностей. Але слід враховувати, що вік 15-17 років, а більшість учнівської молоді належить саме до цієї вікової групи, є основним і переломним для становлення системи особистісних цінностей в дорослому житті.
   Дослідження ціннісних орієнтацій, проведене в 2007/2008 навчальному році за методикою Рокіча у 15-17-річних учнів трьох професійно-технічних навчальних закладів Сумщини (два заклади розташовані в обласному центрі, один – в селищі міського типу), дозволило виявити, що молодь надає перевагу особистісним цінностям: здоров’ю (перше місце), щасливому сімейному життю (друге місце) та матеріально забезпеченому життю (третє місце). Цінність “здоров’я” на перше місце поставили 48,66% осіб від загальної кількості опитаних, на друге місце – 14,17%, на третє – 8,82%. Але 1,07% учнів відвели здоров’ю останнє місце. Взагалі на трьох останніх місцях молодь розмістила такі цінності, як розваги, щастя інших та творчість. Отримані дані в основному збігаються з результатами аналогічних досліджень, наведених в літературі. Так, у працях російських дослідників показано, що основними життєвими цінностями сучасної молоді виступають сім’я, друзі та здоров’я, потім називаються цікава робота та гроші [1; 6]. Треба зазначити, що за останні 30-40 років відбулися певні зміни в ієрархії життєвих цінностей учнівської молоді. В 60-70-х роках двадцятого сторіччя до першої трійки цінностей, крім здоров’я, входили мир у світі, цікава робота (не менше 2/3 досліджуваних ставили її на перше місце) [1]. У даному анкетуванні “цікава робота” як цінність розміщена учнями ПТНЗ на сьомому місці.
   Вивчення проблеми формування та дотримання здорового способу життя у 15-17-річних учнів тих же професійно-технічних навчальних закладів проведено шляхом анкетування 265 осіб. У результаті дослідження з’ясовано, що в основному підлітки оцінюють свій стан здоров’я як добрий та задовільний (62,78% та 24,06% відповідно). Близько 12% опитаних вважають свій стан здоров’я відмінним і 1,5% – поганим. У той же час 19,92% від загальної кількості обстежених говорять про наявність у них хронічних захворювань, серед них майже дві третини складають дівчата. Лікаря відвідали більше двох разів на рік половина опитаної молоді, з них 20,68% – більше  п’яти разів. На необхідність берегти своє здоров’я вказали 72,56% осіб, але непокоїть те, що 25,56% учнів вважають, що про здоров’я треба згадувати і приділяти йому увагу тільки в разі захворювання, а 1,88% осіб взагалі вважають, що здоров’я у них і так багато, отже, зберігати його немає потреби.Аналіз відповідей анкети на запитання стосовно харчування показав, що приблизно 36% учнів вважають свою вагу “трошки зайвою” або недостатньою, причому тих, хто вважає свою вагу надлишковою, в два рази більше і серед них 85,71% дівчат. Обмеження харчування для зменшення ваги застосовують 15,79% опитаних, серед них 21,43% хлопців та 78,57% дівчат. У раціоні харчування у 13,91% від загальної кількості осіб дуже рідко присутні фрукти, у 14,29% – овочі (картопля не враховувалася). Щоденно вживають цукерки та солодкі газовані напої 35,54% та 27,45% учнів відповідно. Експериментальні результати на третину менші від даних Г.Даниленка, отриманих у школярів загальноосвітніх навчальних закладів [2]. За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що в раціоні учнів, які часто вживають цукерки та солодкі газовані напої, менше фруктів (р≤0,001).
   Відомо, що серед молоді різних навчальних закладів широко розповсюджені шкідливі звички: паління та вживання алкогольних напоїв. Опитування учнів професійно-технічних навчальних закладів підтвердило ці дослідження. Так, на запитання про паління ствердно відповіли 51,13% учнів, серед них 54,81% хлопців та 45,19% дівчат. Слід зазначити, що, за даними досліджень Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзеєва АМН України, проведених серед учнів 8-10 класів різних типів середніх навчальних закладів (загальноосвітніх шкіл, гімназій і коледжів), отримані аналогічні дані: виявлено, що у 8-10-х класах курить тютюн майже половина учнів – 49,4%, з них 56,9% хлопців і 44,4% дівчат [5].
   За даними західноєвропейських дослідників у курців знижена фізична та розумова працездатність, більш низькі показники у навчанні, більша ситуаційна тривожність, нижча якість життя [8]. Тому одним із завдань дослідження було встановлення чисельності групи постійних курців. У результаті анкетування з’ясовано, що кожний день палять 43,61% опитаних, серед них 61,21% хлопців та 38,79% дівчат. Незважаючи на те, що паління щодня зустрічається серед дівчат майже вдвічі рідше, ніж серед хлопців, розповсюдження цієї звички серед жіночої статі, за даними літератури, в останні роки набуло значних масштабів, що вимагає посилення уваги до профілактичної діяльності з паління в різних закладах освіти.
   За результатами аналізу вікових аспектів розповсюдження шкідливих звичок, виявлено, що найбільше курців серед однолітків мають 15-річні учні професійно-технічних навчальних закладів (57,14% від кількості опитаних 15-річних підлітків), найменше – 17-річні (42,19% від кількості опитаних 17-річних учнів). За даними анкетування 18-19-річної молоді, чисельність осіб, які палять, знову зростає. Отримані дані вищі, ніж наведені у деяких дослідженнях. Так, у серії друкованих видань “Формування здорового способу життя молоді” наводяться цифри, що в Україні серед 15-річних палять принаймні один раз на тиждень 45% хлопців та 23% дівчат, а щодня – 35% хлопців і 14% дівчат [7].
   Опитування стосовно вживання алкогольних напоїв було поділено на споживання пива, вина та міцних напоїв. Ніколи не вживали пива 27,44% опитаних, вина – 30,45%, міцних напоїв – 43,23%. Молоді люди надають перевагу пиву, і щотижня його вживає майже кожний третій учень професійно-технічних навчальних закладів (31,2%). Серед тих, хто ствердно відповів на запитання про часте споживання алкогольних напоїв, статевої різниці не відмічено. Але серед часто споживаючих вино та міцні алкогольні напої дівчат дещо більше, ніж хлопців. Споживання пива, вина та міцних алкогольних напоїв з віком стає більш розповсюдженою звичкою. Так, не вживають пиво у 15 та 16-річному віці по 33,33% від загальної кількості однолітків, а в 17-річному віці – 21,88%. Зовсім не споживали вина в 15 та 16 років приблизно по 38% однолітків, в 17 років – 24,06%. Знову ж таки кількість таких осіб у 18-19 років стає меншою. Непокоїть також те, що часто споживаючих пиво молодих людей з віком стає більше: 30,95% – серед 15-річних, 32,1% – серед 16-річних, 40,63% – серед 17-річних учнів. Міцні алкогольні напої спробували вже в 15 років 54,76% опитаних учнів. У 17 років таких осіб стає майже на 20% більше. Встановлено також скорочення з віком кількості осіб, які не менше 2 разів на місяць вживають міцні напої: серед 15-річних таких виявлено 23,81%, а серед 17-річних – 12,5%. Молодь надає перевагу слабкоалкогольним напоям, що, можливо, пояснюється сильним тиском на підсвідомість з боку реклами. Також молоде покоління не вважає такі напої шкідливими, що викликає необхідність просвітницької роботи в закладах освіти та в засобах масової інформації. За результатами кореляційного аналізу, знайдено, що між наявністю шкідливих звичок (паління, вживання різних алкогольних напоїв) та проявом агресії у вигляді бійок з однолітками існує пряма залежність (р≤0,01 та р≤0,05).
   Таким чином, результати проведеного дослідження говорять про декларативність ставлення учнівської молоді до власного здоров’я та слабку дієвість навчально-виховної роботи по формуванню навичок здорового способу життя.
   В той же час на запитання “Чи хотів би ти вести більш здоровий спосіб життя?” 85,34% респондентів відповіли ствердно (83,76% від загальної кількості опитаних юнаків та 86,58% від загальної кількості дівчат), тобто учні визнали, що їх спосіб життя не відповідає здоровому, але вони мають бажання вести здоровий спосіб життя і розуміють цю необхідність. Близько чверті осіб хотіли б позбутися своїх шкідливих звичок, кожний десятий – збільшити свою рухову активність.
   Більшість учнів ПТНЗ (75,94%) вважають, що в навчальному закладі піклуються про їх здоров’я. Близько 90% вказали, що вплив викладачів на здоров’я учнів обмежується навчанням, як зберегти здоров’я, і тільки 2% молоді вказали, що вчителі показують добрий приклад для наслідування. Є над чим замислитися викладацьким колективам, і не тільки професійно-технічних навчальних закладів.
   Переконання і цінності, на котрі людина орієнтується в своїй свідомості та у своїх діях, можуть знаходитися в різному співвідношенні у структурі особистості [3]. Тому, усвідомлюючи важливість здоров’я, людина в певному соціальному оточенні не діє відповідно до власних ціннісних орієнтацій. Крім того, можна зробити висновок про відсутність або недостатню сформованість ціннісного ставлення до здоров’я в учнів ПТНЗ. Ціннісне ставлення до здоров’я – системне та динамічне утворення особистості. Сформоване ціннісне ставлення передбачає дієву свідому поведінку людини стосовно ведення здорового способу життя.
   Таким чином, за результатами дослідження можна зробити висновок, що перед професійно-технічною освітою в Україні стоїть першочергове завдання по формуванню в учнівської молоді ціннісного ставлення до власного здоров’я. Шляхи реалізації цього завдання лежать в поєднанні професійно орієнтованих дисциплін з питаннями здоров’язбереження та введенням спецкурсу щодо сприяння здоров’ю в навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів за рахунок дисциплін за самостійним вибором. Це необхідно для щоденної систематичної роботи і постійної уваги до виховання навичок здорового способу життя. Без формування ціннісного ставлення до здоров’я в учнівської молоді в системі професійно-технічної освіти неможливо вирішити ті завдання, які вказані в Національній доктрині розвитку освіти, зокрема: формування національних і загальнолюдських цінностей, постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, виховання людини сучасного демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя [4].
   Зазначені підсумки підкреслюють актуальність проблеми формування ціннісного ставлення до здоров’я в умовах професійно-технічної освіти та зумовлюють необхідність пошуку відповідей на низку конкретних запитань, а саме: 1) які можливості мають зміст, методи та прийоми професійно-технічного навчання щодо формування ціннісного ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих; 2) як поєднати професійну направленість освіти із формуванням ціннісного ставлення до здоров’я; 3) які можливості має професійно-технічний заклад освіти щодо формування індивідуального здоров’я учасників навчально-виховного процесу; 4) якими концептуальними положеннями доцільно керуватися в організації навчально-виховного процесу, щоб забезпечити достатній рівень сформованості цінності здоров’я у майбутніх кваліфікованих працівників.
   Для досягнення поставлених завдань в Інституті професійно-технічної освіти АПН України проводиться систематична науково-дослідна діяльність з урахуванням специфіки початкової професійної освіти. Розробляються концепція формування ціннісного ставлення до здоров’я в учнів професійно-технічних навчальних закладів, зміст та технологічне забезпечення цього процесу, організаційно-методичні основи формування ціннісного ставлення до здоров’я, вивчаються педагогічні, психологічні, соціальні можливості навчально-виховного процесу і середовища у ПТНЗ. На основі результатів дослідження створюється педагогічна система формування в учнів професійно-технічних навчальних закладів ціннісного ставлення до здоров’я, готується до апробації в 2008/2009 навчальному році програма спецкурсу “Здоровий спосіб життя”.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аза Л.А., Поддубный В.А., Ручка А.А. Ценностные ориентации рабочей молодежи. – К.: Наук. думка, 1978. – 214 с.
2. Даниленко Г.М. Моніторинг впливу навчального середовища на здоров’я школярів в сільській місцевості // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К.: Полімед, 2007. – Вип.50. – С. 305-310.
3. Мамардашвили М.К. Лекции о Прусте (психологическая типология пути). – М.: Ad Marginem, 1995. – 548 с.
4. Національна доктрина розвитку освіти: затверджено Указом Президента України від 17 квітня 2002 р.
5. Полька Н.С., Бердник О.В., Зайковська В.Ю. Особливості формування шкідливої звички – тютюнопаління у школярів в різних типах навчальних закладів // Формування здоров’я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С.Макаренка, 2006. – С. 260-264.
6. Семенов В.Е. Ценностные ориентации современной молодежи // Социс. – 2007. – №4. – С. 37-43.
7. Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика / О.О.Яременко, О.М.Балакірєва, О.О.Стойко та ін. – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Український інститут соціальних досліджень, 2004. – Кн.7. – 196 с. – (Сер. “Формування здорового способу життя молоді”. У 14 кн.).
8. Godtfredsen N.S., Olser M., Vestbo J. Smoking reduction, smoking cessation and incidence of fatal and nonfatal myocardial infarction in Denmark 1976-1998 // J. Epidemiol. And Community Health. – 2003. – Vol.57. – №6. – P. 412-416.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com