www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Повсякденне життя людини нового часу в уявленнях восьмикласників
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Повсякденне життя людини нового часу в уявленнях восьмикласників

А.О. Федчиняк,
аспірант
(Бердянський державний педагогічний університет)

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ НОВОГО ЧАСУ В УЯВЛЕННЯХ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ

   Постановка проблеми. Формування демократичної держави і громадського суспільства визначає нові завдання перед освітою. Зміст сучасної історичної освіти полягає не у заміні одних історичних фактів іншими, а модернізації, наближенні її до сучасних потреб та вимог, які ставить перед учнем суспільство. Шкільна історія має раціоналізувати історичні знання, щоб кожен окремий учень сприймав події, факти не через емоції, а розумом, об’єктивно. Поряд із самими історичними знаннями постає проблема у навчанні – розумінні учнями нового матеріалу та засвоєнні його на більш високому рівні.
   Засвоєння учнями навчального історичного матеріалу здійснюється за загальними законами пізнання: емпіричний – засвоєння головних історичних фактів у вигляді цілісних, емоційно забарвлених образів; теоретичний рівень – визначення ознак поняття, розуміння його сутності, формулювання зв’язків та тенденцій історичного розвитку. Результатом емпіричного пізнання стають уявлення, що є базовим інтелектуальним капіталом, який отримує учень на уроках історії [3, с.63].
   Уявлення (історичні) – це збережений і відтворений у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів, фактів чи явищ минулого, що виникає на основі пригадування або ж продуктивної уяви, на основі відчуттів і сприйняття [4, с.211]. Уявлення виконують у психічному житті людини подвійну роль: з одного боку, вони є результатом чуттєвого пізнання, певним показником розвитку людини, з іншого – це вихідна форма розвитку, на якому базується подальший психічний розвиток, передусім мислення [2, с.29].
   Аналіз досліджень і публікацій. Проблемою визначення ролі історичних уявлень у процесі шкільного навчання історії ще у 30-60 рр. ХХ ст. займалися Н. Андріївська, В. Вернадський, О. Стражев, О. Вагін. Питання про прийоми формування та класифікацію історичних уявлень детально досліджено вітчизняними методистами (П. Гори, Н. Запорожець, Ф. Коровкіна). Проблемою розвитку історичних уявлень займаються сучасні науковці К. Баханов, М. Кругляк, Ю. Малієнко, А. Редько, С. Рубінштейн, С. Терно та ін.
   На відміну від первинного сприйняття, уявлення характеризуються меншою чіткістю та повнотою, фрагментарністю, нестійкістю, але це вважається не таким важливим, як ступінь узагальнення образів історичної дійсності. Якщо учні засвоюють навчальний матеріал, не зважаючи на конкретні уявлення, образи, то це веде до вербалізму (усного, словесного) у навчанні. Під час вербального навчання історичні факти повідомляються без розкриття їхнього значення і впливу на життя людей.
   Історичні уявлення акумулюють не тільки інформацію про факт, а й пов’язані з нею емоції, не тільки інформацію про зовнішню сторону подій, процесів, явищ, а й про їхню сутність, логіку розвитку. Вони є основою для переходу на теоретичний рівень пізнання, пояснення історичних фактів. Чим ґрунтовнішими будуть історичні уявлення учнів, тим змістовнішою буде система понять, сформованих на їх основі [3, c.66].
   Більшість історичних фактів засвоюються учнями у вигляді історичних уявлень про: історичні постаті, місце історичних подій і час їх протікання, кількість учасників і спосіб повсякденного життя людей, їхні дії, та вчинки.
   Мета статті полягає у визначенні рівня сформованості уявлень учнів восьмих класів про різні аспекти повсякденного життя людини Нового часу.
   Для виявлення сформованості уявлень учнів про історію повсякденного життя людини Нового часу нами було застосовано методику, запропоновану К. Бахановим, під час дослідження уявлень учнів шостих і дев’ятих класів ЗОШ [1; 2]. В її основу покладено аналіз анкетування учнів 8 класів шкіл м. Бердянська, Бердянського району (Запорізька область) та м. Маріуполя (Донецька область). Учням було запропоновано 10 запитань, кожне з яких спрямовано на виявлення певних образів повсякденного життя людини Нового часу, що найбільш закарбувалися в їхній пам’яті.
   Відповідаючи на перше питання: “Якою ви уявляєте людину Нового часу? Які людські якості були їй притаманні?” – учні розглядали в різних аспектах. 15% учнів звернули увагу на одяг, аксесуари жінок і чоловіків; 14% – на тривалість життя; 13% – на зовнішній вигляд людини; 12% – на особливості світогляду, характеру та релігійні вірування; 8% – на вміння орієнтуватися на певній місцевості; 7% – на різні уподобання; 3% – на стан здоров’я і потреби людини нового часу.
   Основна частина учнів (58%) звернула увагу на людські якості, притаманні людини того часу: працьовитість (27%), хоробрість, сміливість (20%), розум (19%), винахідливість (15%), жага до влади та грошей (15%), допитливість (13%), жорстокість (12%), освіченість (7%), добрість, вихованість, стриманість (6%), доброзичливість, жадібність, пихатість (4%), рішучість, самостійність, войовничість, шляхетність, чесність, гуманність (3%).
   Певні відмінності між різними верствами (“багаті-бідні”, “містяни-селяни”) населення помітили 43% учнів: у людських якостях – 22%, в одязі – 11%, в образі життя – 10%.
   Друге питання вимагало від школярів уявити себе одним із представників суспільства того часу та пояснити свій вибір.
   Переважна кількість учнів (56% хлопців) виявили бажання стати: королем – 6%: “Це влада, багатство, підкорені люди”; царем – 3%: “Можна весь час відпочивати та підписувати накази”; принцом – 2%: “Їм все було дозволено”; князем – 3%: “Бути головним, керувати військом, це висока посада, він править країною”; дворянином – 9%: “Дуже багаті, мали привілеї”; аристократом – 6% “Це люди які мали все, жили в палаці, мали свої слуг, гарний одяг, їжу”; феодалом – 4% “Правити іншими людьми”; поміщиком – 3%: “Багато землі, щоб жилося добре”; торговцем – 3%: “Це прибуткова справа”; мореплавцем – 8%: “Здійснювала подорожі морем, дуже цікаво відвідувати різні країни, дивитися на синє безкрайнє море”, “Відкрити нові острови, знаходити скарби, бути капітаном корабля”.
   Інша частина учнів (32% дівчат) зробили свій вибір таким чином: 3% – хочуть стати королевою або принцесою: “Була найзаможніша, мала великі статки, керувала державою, щоб зробити життя кріпаків кращім”, “Подобаються гарні та пишні сукні”; 4% – донькою імператора, царя або дворянина: “Мати багато грошей і керувати людьми”, “Це найкращий варіант”; 4% – княгинею, бояринею, графинею: “Вони нічого не робили, мала багато привілеїв”, “Титул передавався у спадок, до них відносились дуже гарно, їх поважали, вони відвідували бали, чоловіки за них змагалися на турнірах”; 5% – швачкою: “Одягала селян і міщан, влаштовувала покази для заможних, а одяг, який не купували віддавала бідним селянам”, “Шила гарний одяг не тільки для бідних, а й для багатих, ви тільки уявіть йдуть люди і всі вони гарні !!!”; 4% – вільною людиною: “Жити сама по собі”, “Щоб мене ніхто не міг кривдити, щоб я робила те, що хотіла”, “Така як усі, не бідна, але й не заможна, розумна, але не більше ін”.
   Третє питання від учнів вимагало надання загальної характеристики сім’ї Нового часу. Відповідаючи на це питання, 25% – учнів звернули увагу на такі загальні риси сім’ї: багата (5%), працелюбна (4%), щаслива (3%), віруюча, дружня, сувора (2%), в якій панувала доброта, любов і взаємоповага (2%). 9% школярів звернули увагу на шлюбний вік та 20% – на особливості й мотиви його укладання, 2% учнів спробували порівняти сім’ю Нового часу з сучасною і висловити свої судження: “Юридичний шлюб не був рівноправним, тому жінка у сім’ї була після чоловіка, а в наш час навпаки і це правильно”.
   Лише 10% учнів змогли дати визначення поняттю “Сім’я”. Так, 67% учнів зазначили про склад сім’ї: батько і мати (35%), діти (25%), 5-7 дітей (8%), дочка і син (10%), молодші сестри і брати (5%), дідусь і бабуся (29%).
   На стосунки, які склалися між членами родини Нового часу звернули увагу 9% учнів: 4% учнів наголошували, що діти до батьків зверталися на “ви”, ставилися з повагою; 3% – засвідчили, що члени родини були змушені коритися інтересам родини, 2% – вказали, що між чоловіком і дружиною було взаєморозуміння.
   Про положення, заняття, певні права й обов’язки членів родини зазначили у своїх відповідях 37% школярів: чоловіка визнали головним у сім’ї 7% учнів, заробляє гроші – 4%, працює – 3%; жінка мала незначну владу в сім’ї – 3% учнів, народжує, доглядає і займається вихованням дітей – 12%, працює для потреб сім’ї – 7%, допомагає чоловіку та веде домашнє господарство – 5%; діти, як зазначили 2% учнів навчаються у школі, працюють та доглядають молодших братів і сестер. 31% опитаних учнів звернули увагу на дві особливі відмінності між бідною і багатою сім’ями: перша стосувалася місця дітей в родині (22%), друга – умови життя сім’ї (9%).
   Відповідаючи на четверте питання про вид транспорту Нового часу та стан доріг у цей період, 63% учнів зазначили, що для перевезень використовувалися: кораблі (38%), коні, мули та воли (37%), пасажирські карети (19%). 17% школярів оцінили стан доріг, як дуже поганий і непридатний для пересування каретами, 5% – ходила б пішки.
   Відповідаючи на п’яте питання: “Якщо б вам запропонували звести будинок, де б його побудували, які матеріали використовували?”, 70% учнів зазначили певну місцевість і природне середовище для будівництва: у місті – 30%, на березі моря (Середземного, Чорного – 13%), біля річки або на пагорбі – 6%, у лісі – 3%, у своєму місті чи селі – 2%. Тільки 12% учнів змогли назвати конкретні просторові (географічні) межі, де б вони звели будинок. 8% – назвали країну або частину континенту: в Англії (3%), у Голландії (3%), у центрі Росії (1%), та на півдні Європи (1%); інші 4% учнів назвали міста країн Західної Європи: Манчестер, Париж, Аугсбург, Венеція.
   64% опитаних восьмикласників назвали основні матеріали для будівництва, які розташувалися таким чином: камінь (49%), дерево (43%) цегла (36%), глина (8%), мармур (3%). Для будівництва даху 45% учнів зазначили у відповідях, що використовували б черепицю (24%), ґонту (9%) – переважно заможні; солому (9%), очерет (5%) та (3%) дерева – бідні селени та містяни. Лише 5% учнів змогли вказати на залежність будівництва від природно-географічних умов і місцевих традицій.
   Шосте питання вимагало від респондентів описати зовнішній вигляд будинку Нового часу, облаштування його кімнат і рівень комфорту.
   Відповідаючи на питання: “Який зовнішній вигляд мав будинок Нового часу?”, 27% учнів описали його за допомогою прикметників: “великий” (10%), “гарний” (6%), “зручний” (4%), “маленький” (3%), “високий і світлий” (2%). У 8% школярів будинки Нового часу асоціюють ся з певною будівлею, запозиченою з часів середньовіччя: замок (4%), палац (3%), фортеця (2%).
   Основана частина учнів (33%) звернула увагу на кількість поверхів будинків: одноповерхові (2%); двоповерхові (29%) в яких, як зазначили 8% учнів жили багаті люди; триповерхові (7%); чотириповерхові (2%). Лише 3% учнів дали пояснення, з чим було пов’язано будівництво багатоповерхових будинків: “Тому, що земля коштувала дуже дорого і місця для будівництва було дуже мало”.
   53% учнів звернули увагу на наявність певних кімнат та їх розташування: 9% школярів у своїх відповідях зазначили, що у будинку була лише одна кімната, яка була світлицею, спальнею, кухнею. Лише згодом з’явилися багато окремих кімнат, як зазначили 14% учнів. Останні 38% учнів назвали кімнати будинку: вітальня (10%), в якій, як зазначило 5% школярів, заможні люди зустрічали почесних гостей; кухня (7%), спальня (6%), велика кімната для проведення балу (5%), бібліотека як одне з публічних місць будинку (4%), кабінет, який слугував для усамітнення (3%).
   Про меблі та їх призначення, які знаходилися у будинках того часу, зазначили 64% учнів, це були: ліжко – головний предмет інтер’єру кімнати (23%), стіл (23%), скриня, де зберігалися речі й одяг (14%), стільці (12%), шафа (5%), лави (5%), диван (3%).
   47% учнів побачили загальні зміни у комфорті оселі Нового часу. Стіни почали розмальовувати, а пізніше вкривали коштовною тканиною і паперовими шпалерами; земляну та глиняну підлоги покривали кам’яними плитками, або дерев’яними дощечками (паркетом), про це йдеться у відповідях 15% восьмикласників. Додатковий комфорт у будинку, на думку 32% учнів, створювали наступні речі: картини (4%), підсвічники, дзеркала, антикварні речі (вази, статуетки) (3%), штори, килими (2%); тепло та світло: каміни (7%), печі та свічки (2%). Власну гігієну, як зазначили 13% учнів, підтримували у ванних кімнатах переважно заможні люди.
   Відповідаючи на сьоме запитання, учням необхідно було визначити основні види продуктів людини Нового часу та посуд і столові прибори, якими вони користувалися. Відповідаючи на це запитання 75% учнів склали список, більше ніж з 40 продуктів, якими харчувалася людина Нового часу. Вони розташувалися таким чином: м’ясо (49%), хліб (45%), риба (37%), овочі (30%), каші (28%), фрукти (27%), яйця (13%), сир (13%), ковбаси (10%), окорок і сало (9%), жито, пшениця, просо, овес, гречка (9%), ячмінь (8%), салати (7%), молоко (6%), масло (5%), боби (4%); напої: вино (19%), горілка (6%), пиво (2%).
   20% учнів зазначили, що до раціону харчування у Новий час додалися нові продукти: картопля (14%), кукурудза (12%), апельсин, лимон, прянощі (5%), кава, какао, чай, шоколад (4%), абрикос, квасоля, помідори (3%).
   21% учнів зауважили на відмінностях у харчуванні між людьми з різними майновими статками. Так 12% школярів звернули увагу на особливості харчування заможних людей і уклали перелік продуктів і напоїв: м’ясо, ковбаси, риба, сир, цукор, шоколад, прянощі, вино, горілка, кава, чай. Як зазначили 9% школярів, переважна частина бідного населення вживала продукти, які виростили у себе на городі або спіймали чи вполювали: каші, хліб, яйця, масло, овочі, дешеве вино.
   7% учнів зазначили, що основним посудом для приготування, ще з часів середньовіччя був – казан. 46% школярів назвали посуд і столові прибори, якими користувалися людини у Новий час: келихи (6%), миски (5%), тарілки (4%), салатниці (3%), ложки, ніж і виделки (27%). Основними матеріалами для виготовлення посуду, як зазначили 20% учнів, були: дерево (4%), глина і залізо (3%) – для пересічних людей, срібло (7%), золото (3%) – для багатіїв. 4% учнів звернули увагу на те, що в ті часи люди інколи їли руками та з одної тарілки.
   Восьме питання вимагало від учнів визначити загальні елементи одягу людини Нового часу. Лише 3% учнів вказали на чинники, які впливають на форму, стиль і крій одягу, – це певний відрізок часу та пора року. 34% школярів звернули увагу на тканини та колір одягу: шовк (12%), бархат (5%), атлас, льон і тонке сукно (2%); кольори: білий, чорний, бузковий (3%), синій, малиновий, сірий (2%). Для покращення вигляду костюмів, 14% восьмикласників зауважили, що їх оздоблювали срібними або золотими нитками (10%) та коштовними камінцями (4%).
   Складовими чоловічого одягу, на думку (37)% учнів, були: штани, які в більшості випадків – короткі (12%), плащі (11%), костюми, переважно чорного кольору (10%), сорочки (6%), камзоли, які обшивалися хутром (5%).
   39% учнів у своїх відповідях зазначили, що головним жіночим вбрання нового часу були сукні, які вирізнялися своєю пишнотою (22%), красою (7%), довжиною (4%), та видами: бальні, вечірні, святкові, повсякденні (6%). Також до жіночого гардеробу, як зазначило 28% учнів, належали: корсети (9%), спідниці (7%), кофти (6%), накидки та шуби з хутра (3%).
   Що стосується спідньої білизни то 5% школярів у своїх відповідях зазначили про її відсутність, а інші 7% учнів зауважили, що замість неї вдягали довгі сорочки, панталони та панчохи.
   Доповненням до одягу, на думку 28% учнів, слугували: капелюшки та шляпки з високою тулією, які оздоблювалися довгим пір’ям і декоративними квітами (12%); рукавички (8%); золоті ланцюжки, мереживо та коштовне каміння (5%); віяло, сумки, тростина (3%). 12% школярів у своїх відповідях зауважували, що заможне населення носило туфлі на підборах і плоскій підошві (5%), пересічні люди – чоботи (2%).
   На відміну від заможних, одяг, який складався з 30 фасонів на кожний день, у бідних верств населення, як зазначило 7% учнів, було лише два види – робочий і святковий, останній вид одягу переходив із покоління в покоління, про це йдеться у відповідях 6% школярів. Але в більшості випадків одяг селян був незмінний, про це засвідчило 2%учнів.
   На дев’яте питання: “Якщо б вам довелося жити у Новий час, як би ви проводили своє дозвілля?” учні відповіли таким чином: 5% опитаних школярів охарактеризували своє дозвілля у загальному вигляді: (“Проводила своє дозвілля весело, цікаво і корисно”, “Відвідала би всі розваги, які були у цей час”, “Почала думати, як зробити машину часу, щоб повернутися у ХХІ ст.”).
   Основна частина опитаних школярів (68%) описала своє дозвілля таким чином: відвідували бали (26%), читали книжки (18%), займалися полюванням (13%), ходили в гості і спілкувалися з друзями (12%), грали в гольф або футбол, ходили на танцювальні вечори, прогулювалися по парку, запрошували до себе на вечерю (11%), ходили на спортивні змагання (9%), ходили до театру, відпочивали на природі (8%), каталися верхи, влаштовували чаювання (7%), ходили на прийоми, дивилися різні вистави (6%), вишивали або малювали (5%), співали, танцювали, каталися на кареті або на човні (4%), брали участь у рицарських турнірах (3%).
   В останньому питанні від восьмикласників вимагалося назвати основні зміни, які відбулися у повсякденному житті людини, що стали ознаками Нового часу. 10% учнів спромоглися назвати загальні зміни у повсякденному житті людини Нового часу: (“Новий час – це мабуть той етап де людина розвивалася стабільніше”, “Повсякденне життя людей Нового часу стало легшим, тому, що розвинулася цивілізація і розвиток суспільства сприяв кращому життю”, “Відбулося удосконалення речей, якими люди користувалися у повсякденному житті”).
   9% учнів звернули увагу на зміни, які стосувалися безпосередньо самих людей: (“Змінилися стосунки між людьми та інтереси й погляди”, “Почали задумуватися про гігієну, красу”); 8% – на удосконалення засобів пересування (транспорт) та комунікації; 52% – на вигляд будинків, появу нових видів меблів і зручностей (ванні кімнати та каналізація); 24% – на харчування (поява прянощів, привезення фруктів з інших країн, вживання горілки); 20% – на зміни в моді та одягу; 3% – на дозвілля (поява нових видів ігор, розваг і спортивних змагань).
   4% школярів зазначили у своїх відповідях, що не відбулося ні яких змін у повсякденному житті людини Нового часу: “Взагалі нічого змінювалося”, “Ніяких я не бачу змін”, “Навіщо було щось змінювати”.
   Якщо узагальнити відповіді учнів, то можна зробити певні висновки про те, що восьмикласники уявляють людей, які жили у ті часи, з гарною зовнішністю, середнього зросту, з довгим і густим волоссям, одягнуті в гарний одяг, котрі жили не дуже довго. Мали власні моральні цінності, особисті якості, інший світогляд, вірили в існування містичних істот, добре орієнтувалися на місцевості, та мали певні захоплення. Головну роль у суспільстві виконували імператори, королі, царі, князі, дворяни та їхні дружини. Сім’я в ті часи була багатою, працелюбною і щасливою. Шлюби укладали, як правило, з корисних мотивів. Родина складалася з батька і матері, кількох дітей, бабусі та дідуся. Чоловік був у сім’ї головним, працював і заробляв гроші, а жінка займалася домашнім господарством і вихованням, діти допомогли батькам. Основним видом транспорту були – човни, коні, мули та воли. Більшість споруд будували у містах або біля моря, використовуючи камінь, дерево, цеглу та черепицю для даху. На вигляд це були великі й гарні будинки, переважно двоповерхові, які мали одну кімнату, згодом їх ставало більше. У кімнатах розташовувалися ліжко, стіл, скриня, стільці. Для покращення внутрішнього вигляду та комфорту будинків розмальовували стіни, клеїли шпалери, укладали паркет, вішали картини та дзеркала, обігрівали каміном, проблему гігієни вирішували – ванні кімнатами. Раціон харчування складався з м’яса, хліба, риби, каші, овочів і фруктів, пили – вино, горілку та пиво. До раціону того часу додалися: картопля, кукурудза, прянощі, шоколад, чай, кава. Їжу готували в казані, їли з мисок і тарілок, використовували ніж, ложку і двозубу виделку. Одяг був темних кольорів з шовку та бархату, чоловіки носили короткі шатни й сорочки, костюми та камзоли; жінки – пишні та гарні сукні, корсети і спідниці. Голові убори – капелюшки з пір’ям, в руках віяло або тростина, на ногах туфлі. Свій вільний час проводили на балах, полюванні, за читанням книжок, грою у гольф і футбол, ходили в гості або на спортивні змагання та прогулювалися по парку. Найбільші зміни торкнулися будинків і внутрішнього оздоблення, гігієни, харчування, одягу та моди.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження полягають у розробці методичних рекомендацій щодо розвитку в учнів 8-9 класів загальноосвітньої школи цілісних уявлень про історію повсякденності в курсі Нової історії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К. “Якщо б я жив у давні часи...” (образи стародавнього світу в уявленнях шестикласників) / К. Баханов // Історія в школах України. – 2005. – №2. – С. 10-13.
2. Баханов К. Нова історія очима дев’ятикласників / К. Баханов // Проблеми змісту шкільного курсу нової історії: історія та правознавство. – 2005. – №34-36, грудень. – С. 29-37.
3. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. – К. : Ґенеза, 2005. – 328 с.
4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб : Издательство “Питер”, 2000 – 712 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com