www.VuzLib.com

Головна arrow Краєзнавство, етнографія, етнологія arrow Історико-етнографічні публікації у періодичних виданнях Чернігівського губернського статистичного комітету другої половини XIX ст.
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Історико-етнографічні публікації у періодичних виданнях Чернігівського губернського статистичного комітету другої половини XIX ст.

Наталія Слобожаніна

ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ У ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО СТАТИСТИЧНОГО КОМІТЕТУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

   Помітне пожвавлення історико-етнографічних студій в Україні у другій половині XIX ст. було пов'язане з новими тенденціями в соціально-економічному та культурному житті. Сплеск українського національного відродження зумовив потребу осмислення історії, культури, особливостей побуту та звичаїв місцевого населення. Історико-етнографічні дослідження велися в руслі діяльності загальноімперських наукових товариств. Російським географічним товариством було започатковано системне збирання етнографічних даних. На українських землях цю традицію продовжували Комісія для опису губерній Київського навчального округу, Південно-Західний відділ Російського географічного товариства та інші [1]. Своєрідним центром краєзнавчих досліджень на Чернігівщині у цей час став Чернігівський губернський статистичний комітет (далі -ЧГСК).
   На сьогодні історико-етнографічна діяльність ЧГСК досліджена недостатньо. Його доробок принагідно схарактеризували М. Ткаченко та П. Федоренко [2], а В. Сарбей, О. Коваленко, Г. Курас, В. Маліневська, С. Заремба наголосили на необхідності детального вивчення внеску ЧГСК у розвиток краєзнавчих студій [3].
   ЧГСК, як і більшість подібних установ імперії, був створений у 1835 p., але на першому етапі свого існування займався виключно відомчою статистикою. Після здійсненої у 1860 р. реорганізації губернських статистичних установ на підставі нового Положения о губернских и областных статистических комитетах ЧГСК перетворився у своєрідне наукове товариство з чітко регламентованими обов'язками секретаря, дійсних та почесних членів. Для ефективного виконання повноважень секретар відтепер офіційно приймався на службу до губернського правління і одержував платню, що коливалась у межах 700 - 750 руб. на рік [4]. Від ініціативності, інтересів та уподобань секретаря значною мірою залежало спрямування наукових студій місцевих аматорів і комітету в цілому.
   У 1862 р. побачило світ перше видання ЧГСК - "Памятная книжка Черниговской губернии. Протягом 1866 - 1872 р. О. Лазаревський опублікував дві книги (у трьох випусках) Записок Черниговского губернского статистического комитета. Зусиллями секретаря ЧГСК К. Корвін-Піотровського у 1885 р. було започатковано видання Календарей Черниговской губернии, що регулярно виходили до 1916 р. Наприкінці XIX ст. ЧГСК приступив до публікації Черниговских памяток, що являли собою своєрідне поєднання адрес-календаря та довідкової кишенькової книжки. Водночас у цьому виданні систематично друкувались статті з історії та етнографії краю.
   ЧГСК неодноразово звертався до громадськості із закликом до співпраці. Місцеві дослідники історії та етнографії Г. Милорадович, О. Лазаревський, Я. Почека, О. Бакуринський, О. Маркович, И. Журавський, П. Євстафьєв, Н. Дорогунцов відгукнулись на цю пропозицію й оприлюднили на сторінках його видань низку публікацій історико-статистичного та етнографічного характеру.
   Відчутним поштовхом для активізації фольклорно-етнографічних студій на Чернігівщині стала діяльність О.Лазаревського, який у 1863 р. опрацював Записку об изучении Черниговской губернии в этнографическом отношении. Автор наполягав на вивченні особливостей повсякденного життя, мови, звичаїв та традицій, вірувань і усної народної творчості місцевої людності, наголошуючи при цьому на разнообразии этнографических оттенков в Черниговской губернии. Достаточно проехать от Ични через Борзну, Батурин, Кролевец, Воронеж, Новгород-Северский и Стародуб до Мглина, чтобы убедиться в тех затруднениях, с которыми сопряжено этнографическое изучение губернии. На этом пространстве легко подметить резкие переходы как в наружном облике крестьян, так и в языке, одежде и домашней обстановке [5].
   Того ж таки 1863 р. О. Лазаревський запропонував Программу для описания села или местечка, що складалась з 20 пунктів і включала питання етнографії. О. Лазаревський заручився підтримкою одного з найавторитетніших членів ЧГСК архієпископа Філарета Гумілевського, який погодився сприяти розповсюдженню програми серед сільських священиків. Найцікавіші з них оприлюднювалися у Черниговских губернских ведомостях разом з протоколами засідань ЧГСК.
   Водночас була створена спеціальна комісія на чолі з секретарем комітету П. Маєвським для підготовки до друку статей, нарисів, розвідок та історико-етнографічних досліджень, що надходили до ЧГСК.
   Невдовзі ЧГСК почав отримувати відповіді на розіслані програми. Протягом року до О. Лазаревського потрапили етнографічні описи 30 сіл Глухівського, Городницького, Кролевецького, Сосницького, Стародубського, Суразького повітів Чернігівської губернії. На думку О. Лазаревського найповніші описи сіл здійснили І. Танський (с. Локотки), Н. Дорогунцов (с. Попова Гора) та В. Неговоров (с. Береза).
   На засіданні ЧГСК 2 квітня 1864 р. О. Лазаревський висловив незадоволення станом справ: Надежда на получение ответов по программе возлагалась на приходских священников, имеющих все средства для изучения народной жизни. О незначительности полученных данных нечего и говорить. Причина этого - в равнодушии, с которым относятся у нас к подобного рода просьбам. Ответы, которые получены, в большинстве составлены лишь бы сбыть с рук; есть даже два описания разных сел, дословно списанных одно с другого [6]. З цього приводу ЧГСК висловився за популяризацію історичних та етнографічних матеріалів серед мешканців губернії, стверджуючи, що это дело успешно пойдет лишь тогда, когда оно будет встречено общим сочувствием [7].
   У другій половині XIX ст. найбільш поширеним жанром краєзнавчих студій залишались описи міст та сіл, які мали комплексний характер і вбирали у себе історичні, географічні, топографічні, статистичні та етнографічні дані. Яскравим прикладом можуть слугувати праці О. Шамраєвського Статистическое описание Бобровицкой дачи [8] та М. Любарського Историко-статистический очерк уездного города Кролевца Черниговской губернии [9], надруковані у Памятной книжке Черниговской губернии у 1862 р.
   У Календарях Черниговской губернии було оприлюднено історико-статистично-етнографічні описи сіл та містечок Новгород-Сіверського та Стародубського повітів, підготовлені почесним членом ЧГСК О. Ханенком [10]. Упродовж 1860- 1870 pp. він збирав відомості про села колишнього Стародубського полку, використав архівні документи та розповіді старожилів. До тексту О. Ханенко додав численні примітки, але редакція змушена була відмовитись від цього додатку, оскільки загальний обсяг Календаря перевищував установлений ліміт.
   На особливу увагу заслуговує Краткое описание по всем отношениям, места родины моей - села Нивного[11] Мглинського повіту Чернігівської губернії. Праця місцевого уродженця Л. Іванова містила детальний опис села, відомості про заняття та побут місцевих мешканців, цілу низку народних переказів, приказок, повір'їв, обрядових пісень.
   Цінність етнографічних нарисів та матеріалів, що друкувались ЧГСК полягала в тому, що необхідну інформацію збирали і записували безпосередньо на місцях від старожилів. Для таких досліджень зразковою вважалась програма, розроблена Російським географічним товариством ще у 40-х pp. XIX ст. У Чернігівській губернії орієнтиром для збирання етнографічних відомостей стала вже згадувана Програма О. Лазаревського. Після VI Всеросійського Археологічного з'їзду у 1886 р. було розроблено інструкцію-запитальник щодо археологічних, архітектурних та етнографічних пам'яток. Центральний статистичний комітет врахував цей досвід при складанні власних анкет та програм, за якими члени губернських статистичних комітетів збирали етнографічні матеріали [12].
   Типовим зразком етнографічного опису є стаття Внутренний и внешний быт местного населения Черниговской губернии [13], впорядкована на основі праці М. Домонтовича Материалы для географии и статистики Черниговской губернии (1865), публікацій у Черниговских губернских ведомостей та Памятной книжки Черниговской губернии на 1862 год.
   На сторінках Записок Черниговского губернского статистического комитета було вміщено цілу серію етнографічних нарисів про села та містечка Чернігівської губернії. Укладачі першої книги Записок запропонували загалу статті священиків І. Танського та Г. Пригаровського з етнографічним описом своїх приходів [14]. У другій книзі було оприлюднено етнографічні дані про села Липів Ріг (В. Макаров), Попова Гора (Н. Дорогунцов), Красне (А. Черток), зібрані у відповідності до Программы для описания села или местечка та Записки о собирании сведений для изучения крестьянского быта в экономическом отношении О. Лазаревського [15].
   Неабиякого поширення серед місцевих інтелектуалів набувало збирання фольклору. В усній народній творчості тогочасні науковці вбачали не тільки пам'ятки фольклору, але й цінне історичне джерело. Саме з таких позицій виходили місцеві збирачі фольклорно-етнографічного матеріалу О. Маркович, М. Білозерський, О. Бакуринський, П. Євстафьєв, Й. Журавський.
   Традиційна народна родинна обрядовість була предметом захоплення О. Марковича. У 1854 р. він підготував до друку фольклорно-етнографічний нарис про особливості родильної обрядовості Борзенського повіту. У 1864 р. ця стаття потрапила до ЧГСК і згодом була оприлюднена О. Лазаревським на сторінках другої книги Записок Черниговского губернского статистического комитета [16].
   Окрасою Календаря Черниговской губернии на 1890 год стали зібрані И. Журавським [17] і надруковані українською мовою у віршованій формі народні історичні легенди про Мотрю Кочубеївну та будинок полкової канцелярії, курган Чорна могила, Антонієві печери.
   У 1896 р. за розпорядженням чернігівського губернатора Є. Андреєвського було записано понад 500 народних пісень, що побутували в регіоні. Директор народних училищ П. Євстафьєв підготував до друку добірку пісень, скомпонував увесь матеріал за географічним принципом, виділивши тематичні підрозділи (сімейні, дівочі, весільні, козацькі, чумацькі пісні, на Івана Купала та інші), а також опрацював відповідні коментарі. Ця ґрунтовна публікація побачила світ на сторінках Черниговской памятки на 1896/97 год [18].
   Таким чином, історико-етнографічні публікації у виданнях ЧГСК засвідчують формування на Чернігівщині у другій половині XIX ст. дослідницької традиції у галузі фольклористики та етнографії.

Використана литература

1. Горленко В. Ф. Нариси з історії української етнографії. - К., 1964. - С. 184 - 185.
2. Ткаченко М. З нової історіографії Чернігівщини //Чернігів і Північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали. - К., 1928. - С. 491; Федоренко П. Нариси з історії вивчення Чернігівщини // Записки Чернігів, наук, товариства- Чернігів, 1931. - Т. І: Праці історико-краєзнавчої секції. - С. 23 - 24.
3. Сарбей В. Первая попытка организации системных историко-краеведческих исследований на Украине //Историческое краеведение в СССР: вопросы теории и практики. - К., 1991. - С. 36-38; Коваленко О.Б., Курас Г.М., Маліневська В.М. Розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині у другій половині XIX ст. II Третя Респуб. наук. конф. з істор. краєзнавства: Тези доповідей. - К., 1984.- С 236 - 238; Маліневська В.М. Чернігівські календарі другої половини XIX - початку XX ст. // Друга Чернігів, обл. наук, конф. з істор. краєзнавства: Тези доповідей. - Чернігів; Ніжин, 1988. - Вип. 2. - С 96; Заремба СЗ. Внесок губернських статистичних комітетів у розвиток пам'яткознавства // Історія Русі - України. - К., 1998. - С.273 - 281.
4. Державний архів Чернігівської області. - Ф. 154. - Оп. 1. - Спр. 6. - Арк. 17, 41, 54; Отчет Черниговского губернского статистического комитета за 1900 год. - Чернигов, 1901. - С. 12.
5. Журнал заседания Черниговского губернського статистического комитета № 9 //Черниговские губернские ведомости (далі - ЧГВ). - 1863. - № 6. - Часть неофициальная. - С. 77.
6. Журнал заседания ЧГСК № 18 // ЧГВ. - 1864. - № 18. - Часть неофициальная. - С. 94.
7. Журнал заседания ЧГСК № 9 // ЧГВ. - 1863. - № 6. - Часть неофициальная. - С. 80.
8. Шамраевский А. Статистическое описание Бобровицкой дачи //Памятная книжка Черниговской губернии . - Чернигов, 1862. - С. 189 - 300.
9. Любарский М. Историко-статистический очерк уездного города Кролевца Черниговской губернии // Памятная книжка Черниговской губернии . - Чернигов, 1862. - С. 173-188.
10. Ханенко А. И. Историческое описание некоторых местностей Черниговской губернии (Новгород-Северский уезд) // Календарь Черниговской губернии на 1888 год. - Чернигов, 1887. - С. 85 - 120; Ханенко А. И. Описание некоторых местностей Черниговской губернии в пределах бывшего Стародубского полка // Календарь Черниговской губернии на 1891 год. - Чернигов, 1890. - С. 69-126.
11. Краткое описание по всем отношениям села Нивного // Календарь Черниговской губернии на 1892 год. - Чернигов, 1891. - С. 100 - 182.
12. Котова Н. О. Діяльність статистичних комітетів на Одещині у XIX - на початку XX ст.: Дисертація на здобуття наук, ступеня кандидата істор. наук. - Одеса, 2002. - С. 139.
13. Внутренний и внешний быт местного населения Черниговской губернии //Календарь Черниговской губернии на 1887 год. - Чернигов, 1886. - С. 679 - 709.
14. Танский И. Описание с. Локотки // Записки Черниговского губернского статистического комитета. - Чернигов. - 1866. - Кн. I. - С. 153-207; Пригаровский Г. Описание с. Меленска Стародубского уезда // Там само. - С. 209-241.
15. Макаров В. Я. Село Липов Рог //Записки Черниговского губернского статистического комитета. - Чернигов. - 1872. - Кн. П. - Вып. 5-6. - С. 47-78; Дорогунцов Н. Село Попова Гора. Этнограф, очерк // Там само. - С. 1 - 26; Черток А. Село Красное Конотопского уезда // Там само. - С. 45-46.
16. Маркович А. В. Родинные обряды (этнограф, очерк) //Записки Черниговского губернского статистического комитета. - Чернигов. - 1869. - Кн. П. - Вып. 3 - 4. - С. 341-347.
17. Журавський И. Народные легенды //Календарь Черниговской губернии на 1890 год. -Чернигов, 1889.-С. 75-81.
18. Народные песни // Черниговская памятка на 1896/97 год. - Чернигов, 1896. - С. 33 - 96.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com