www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Особливості організації самостійної роботи студентів за кредитно-модульною системою у вищому навчальному закладі
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості організації самостійної роботи студентів за кредитно-модульною системою у вищому навчальному закладі

Л. П. Гайдаржийська,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Бердянський державний педагогічний університет)

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

   Постановка проблеми. Однією з умов подальшого входження України в єдиний Європейський і світовий простір є впровадження в систему вітчизняної вищої освіти основних ідей Європейської кредитно-трансферної й акумулюючої системи (ЄСТS), що функціонує на інституційному, національному і Європейському рівнях, і є ключовою вимогою Болонської декларації 1999 [1]. Сьогодні актуальною постала проблема забезпечення неперервності усіх ланок навчання, створення необхідних умов для доступу кожної людини до оволодіння новими знаннями, цінностями, відносинами й уміннями. Неперервність професійної освіти як світова тенденція сформувалася у другі й половині ХХ століття на початку 70-х років. Саме в цей період посилилася тенденція до міжнародного співробітництва в галузі освіти.
   У країнах Європи освіта протягом усього життя визначається четвертим сектором паралельно із загальноосвітньою, професійною та вищою школою. Завдяки особливим досягненням упродовж останніх декількох років минулого століття та початку нового Європейський процес, стає більш відчутною та значущою реалією для країн. Перспективи розширення разом з поглибленням відносин з іншими Європейськими державами надають ці реалії у сфері неперервної освіти. На Європейському саміті у березі 2000 року в Ліссабоні було визначено головні напрямки формування єдиного Європейського простору вищої освіти, серед яких постійне навчання протягом усього життя, що у межах Європейської стратегії зайнятості визначається як усебічна навчальна діяльність на постійній основі з метою покращення знань, навичок та професійної компетенції. Це означає, що неперервна освіта перестала бути лише одним із аспектів освіти та перепідготовки, базовим принципом усієї навчальної системи.
   Стратегія розвитку неперервної освіти, розроблена країнами ЄС, передбачає 6 провідних принципів, а саме: нові базові знання та навички; збільшення інвестицій у людські ресурси; запровадження іноваційних методик навчання; розробка нової системи оцінки якості освіти; забезпечення вільного доступу та інформованості щодо освітніх послуг, надання консультацій і рекомендацій; “ наближення освіти до рідної домівки”. Таким чином, неперервна освіта розглядається, з одного боку, як філософська педагогічна концепція, згідно з якою, це процес, що охоплює все життя людини, з іншого – як важливий аспект освітньої практики на різних ступенях системи освіти, що представляє її як постійне цілеспрямоване освоєння людиною соціокультурного досвіду різних поколінь.
   Неперервна освіта створює інтелектуальну та економічну основу для розбудови та добробуту будь-якої країни, збільшує її шанси використовувати нові технології та адаптуватися до вимог глобальної економіки. Обґрунтування шляхів розв’язання сучасних і перспективних проблем неперервної освіти потребує ґрунтовного й багатопланового міждисциплінарного наукового пошуку, об’єднання творчих зусиль філософів, педагогів, економістів, психологів та інших. Актуальність дослідження полягає в тому, що на сьогодні сучасному суспільству необхідні фахівці, здатні оперативно приймати нестандартні рішення, діяти творчо, самостійно.
   Мета дослідження полягала у спробі допомогти студентам, майбутнім фахівцям дошкільної освіти в організації самостійної роботи під час вивчення дисциплін профілюючого циклу.
   Важливим завданням викладача вищого навчального закладу є правильна організація самостійної роботи студентів, забезпечення умов успішного її перебігу, що передбачає не лише базові наукові знання, уміння педагогічно доцільно активізувати пізнавальні інтереси студентів у навчальному процесі [6, с. 149]. Самостійна навчально-пізнавальна робота студентів – це різноманітні види індивідуальної та колективної діяльності студентів, які здійснюються ними на заняттях або позааудиторний час у процесі виконання завдань викладача, під його керівництвом, але без його безпосередньої участі [6, с. 148]. Зупинимося на організації самостійної роботи студентів. Викладачі кафедри дошкільної освіти мають певний досвід у її організації, оскільки четвертий рік працюють за кредитно-модульною системою підготовки спеціалістів дошкільної освіти. За цей час викладачами кафедри було розроблено навчально-методичне забезпечення з фахових дисциплін за кредитно-модуль ною системою, а саме: вступ до педагогічної професії, загальна та дошкільна педагогіка, загальна та дитяча психологія тощо.
   Зміст навчально-методичного забезпечення відповідає вимогам щодо організації навчання за кредитно-модульною системою. До змісту навчально-методичного забезпечення належить робоча навчальна програма, яка складається з пояснювальної записки, змісту навчального модуля (дисципліни), списку літератури, рейтингової системи оцінювання набутих студентами знань та умінь. Зміст навчального модуля містить тематичний план, програмовий зміст навчального модуля, проектування дидактичного процесу з видів навчального процесу (лекційні, семінарські, практичні заняття та їх тематика й обсяг, самостійна робота студентів, її тематика, обсяг і контрольні заходи; індивідуальна робота; засоби контролю). На основі складених робочих навчальних програм створювалися навчальні модулі, кожний з яких передбачає 36 годин (1 кредит) і ділиться на два змістових модулі (18+18 годин). Змістовний модуль складається з 4 годин лекцій, 4 годин практичних або семінарських занять та 10 годин самостійної роботи.
   Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах передбачено, що самостійна робота студентів має становити не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни. Така кількість годин має змогу розвинути пізнавальну активність, сформувати самостійність як рису особистості студента. Система керівництва індивідуальною самостійною роботою студентів охоплює чітке планування, детальне продумування її організації, безпосереднє або опосередковане керівництво з боку викладача, систематичний контроль за поетапним і кінцевим результатами, оперативне оприлюднення оцінки результатів і внесення відповідних коректив у її організацію. На кафедрі було розроблено графік контролю за самостійною роботою студентів, визначено місце кожної дисципліни, ураховуючи специфіку предмета, його складність і дидактичну спрямованість. На контроль за позааудиторною самостійною роботою відводилося 0,1 години помножена на кількість кредитів дисципліни, що вивчається, та поділена на кількість студентів в академічній групі, що дозволить не перевантажувати студентів позааудиторною самостійною роботою, не позбавляє їх можливості раціонально розподіляти час для роботи над усіма предметами, які вивчалися. Дисципліни опрацьовувалися певними блоками, які складалися з кількох навчальних предметів. Таким чином здійснювалося їхнє поетапне засвоєння студентами.
   Оптимальні результати взаємодії викладачів зі студентами за певний час свідчать про те, що зміст робочих навчальних програм треба перебудувати так, щоб самостійна робота студентів складала основу навчального процесу вищої школи. А це потребує переглянути та інколи скомпонувати зміст лекційного курсу. За Положенням щодо організації навчання за кредитно-модульною системою було визначено час для організації та проведення самостійної роботи зі студентами, що потребує перепланування змісту лекцій з метою визначення навчального матеріалу, який доцільно внести до тексту лекцій і самостійного опрацювання студентами. На нашу думку, лекція повинна висвітлювати провідні ідеї, найгостріші проблемні ключові питання, розглядати шляхи розв’язання проблем сучасною наукою і практикою або не складні для самостійного опрацювання студентами питання навчальної програми. На практичних або семінарських заняттях пропонуються професійно спрямовані запитання та завдання, які потребують під час відповіді від студента конкретних знань та умінь з прикладами майбутнього фаху в органічній єдності теорії і практики, використання методів навчання, які сприяють формуванню у студентів творчого підходу, залучають їх до колективної пізнавальної діяльності, дискусій тощо. Щоб здобути певні результати самостійної роботи, викладачі кафедри планували й організовували її у поєднанні з іншими формами навчання (лекція, практичні або семінарські заняття тощо).
   Самостійна робота є завершальним етапом розв’язання навчально-пізнавальних завдань, які розглядалися на лекціях, семінарських, практичних та які виносяться для опрацювання самостійно. Адж е знання можна вважати надбання м студента тільки за умови, що він приклав для їх здобуття свої розумові та практичні зусилля. Самостійна робота сприяє формуванню у студентів ініціативності, дисциплінованості, точності, почуття відповідальності, необхідних майбутньому фахівцю в подальшому навчанні та професійній діяльності. Організовуючи самостійну роботу студентів, було передбачено забезпечення методичними рекомендаціями з вивчення усіх змістовних модулів у вигляді навчальних посібників, електронних варіантів, текстів лекцій, мультимедійних програм з фахових дисциплін; впровадження індивідуальних консультацій, бесід; поповнення читального залу навчально-методичною, науковою та фаховою літературою тощо.
   Передусім, викладачі намагалися навчити студентів працювати з книгою, науковими джерелами, самостійно відокремлювати потрібну інформацію від загальної, творчо підходити до цього процесу.
   Самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Контролюючи самостійну роботу студентів, викладачі значну увагу приділяли кінцевому результату, який відображався в конкретних формах: конспекти наукових статей, реферати, індивідуальні співбесіди, творчі завдання, конспекти занять з дошкільниками, конспекти режимних процесів тощо. Запропоновані завдання теоретичного змісту для самостійної роботи майбутніх вихователів передбачали стислий запис у зошитах сформульованих основних думок, положень опрацьованого матеріалу, а практичні завдання виконували відповідно до методичних рекомендацій. Контролюючи самостійну роботу студентів, слід виходити з того, що головним є її структура як діяльності, передусім, мотиви, цілі: чим спонукається самостійна робота; на розв’язання яких проблем вона спрямована; чому ці проблеми цікавлять студентів тощо. Основним об’єктом самостійної роботи, який підлягає контролю, є знайдені й випробувані студентом шляхи пошуку, постановки і розв’язання проблем, певних питань та практичних завдань.
   Після вивчення змістового модуля викладачі перевіряли зошити з виконаними завданнями різного характеру та запрошували студентів на індивідуальні співбесіди, які проводилися за навчальним розкладом і в позанавчальний час. Така форма контролю доцільна зі студентами, які мають пропуски навчальних занять або отримали недостатню кількість балів (незадовільну оцінку), тобто відстають у навчанні. Вивчивши рівень підготовки таких студентів і причини невстигання, викладачі пропонували індивідуальні завдання і періодично контролювали їх виконання [6, с. 157]. Індивідуальні співбесіди проводилися також із кращими студентами, що допомагало їм більш ефективно виконати завдання, використовуючи при цьому додаткову інформацію. Співбесіди з метою контролю за самостійною роботою доцільно проводити з тем навчального курсу, які не висвітлювалися під час лекцій, практичних або семінарських занять . Педагогічно правильно організована сам остійна робота студентів спонукає їх отримувати навчальну інформацію з різноманітних джерел, формуючи в них навички самостійного планування й організації власного навчального процесу, що забезпечує перехід до неперервної освіти [6, с. 159]. Докорінно змінюється в таких умовах і психологія викладача, який перестає бути ретранслятором знань на лекціях. Кількість лекцій зменшується, однак значення їх непомірно зростає. Студенти і викладачі стають однодумцями в оцінці нових принципів організації навчання як істотного поступу щодо поліпшення вузівської професійної підготовки [1; 6]. Співробітництво викладачів і студентів у процесі організації самостійної роботи створює сприятливі умови для педагогічного стимулювання навчання, посилення ролі самооцінки, ділових взаємовідносин викладачів і студентів, що значно наближає нас до сучасних зразків організації навчання в університетах розвинутих країн Заходу.Висновки. Таким чином, основними проблемами, які виявлено на початковому етапі чотирирічної роботи викладачів кафедри дошкільної освіти щодо організації навчання за кредитно-модульною системою, є такі: створення нової за характером і способом реалізації науково-методичної бази і насамперед модульних технологій і програм з усіх дисциплін кафедри (наповнення методичних кабінетів для самостійної роботи студентів мультимедійними засобами, комп’ютерні класи тощо); створення сучасного інструментарію оцінки, що контролює діяльність студентів і викладачів вищої школи; зменшення аудиторного навчального навантаження викладачів, а збільшення часу на контроль за виконанням самостійної та індивідуальної роботи студентів; надання викладачам більше часу на спілкування зі студентами під час позааудиторних занять та на організацію науково-дослідної роботи студентів.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження вбачаємо в удосконаленні змісту навчально-методичного забезпечення з урахуванням набутого педагогічного досвіду вищих навчальних закладів України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексюк А. М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі (на прикладі гуманітарних предметів) / А. М. Алексюк // Проблеми вищої школи. – К. : Інститут системних досліджень освіти, 2000. – № 79. – С. 3-6.
2. Артемова Л. В. Перспективи підготовки працівників дошкільного профілю в умовах ступеневої освіти / Л. В. Артемова // Зб. наук. праць. – Випуск № 19. – Рівне, 2002. – С. 14-19.
3. Бідюк Н. М. Непреривна освіта у Європейському контексті / Н. М. Бідюк // Збірник VІІ Міжнародної конф. “Наука і освіта 2004”. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. – С. 5-6.
4. Болонський процес у фактах і документах. – К. : Тернопіль , 2003. – 54 с.
5. Машовець М. А. Самостійна робота студентів як засіб професійного самовдосконалення / М. А.Машовець // Зб. наук. праць. – Випуск № 19. – Рівне, 2002. – С. 89-92.
6. Фіцула М. М. Педагогіка

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com