www.VuzLib.com

Головна arrow Банківська справа arrow Порядок реєстрації комерційного банку в Україні
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Порядок реєстрації комерційного банку в Україні

Реферат

   Комерційні банки в Україні створюються з дозволу Національного банку України шляхом внесення відповідного запису в Державний реєстр банків. Відповідно до ст. 15 Закону України “Про банки і банківську діяльність” юридичні особи без їх реєстрації в НБУ та отримання банківської ліцензії не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін “банк” та похідні від нього словосполучення. Використання в найменуванні банку слів “Україна”,'“центральний”, “національний”, “державний” та похідних від них можливе лише за згодою НБУ.
   Засновниками, акціонерами та учасниками (пайовиками) банку можуть бути вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи за винятком об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, а також юридичних осіб, в яких банк має істотну участь.* а також юридичних осіб, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за рахунок яких вони здійснюють внески до статутного капіталу чи купують акції.
   Відповідно до ст. 2 Закону України “Про підприємництво” при створенні банку не допускається участь військовослужбовців та посадових осіб органів суду, прокуратури, держбезпеки, внутрішніх справ, держарбітражу, держнотаріату, а також посадових осіб органів державної влади та управління.
   Учасники (акціонери) можуть набувати істотної участі у банку за умови отримання письмового дозволу НБУ, при цьому вони повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан відповідно до вимог НБУ.
   Статутний капітал банку незалежно від організаційно-правової форми діяльності згідно зі ст. 32 Закону України “Про банки і банківську діяльність” формується за рахунок власних коштів засновників, акціонерів, учасників із підтверджених джерел і тільки у грошовій формі. Забороняється використання для формування статутного капіталу бюджетних коштів за винятком державних банків, статутний капітал яких формується за рахунок витрат бюджету.Внески для формування статутного капіталу резиденти здійснюють виключно у гривнях, а нерезиденти — у гривнях або у вільно конвертованій валюті. Перерахування статутного капіталу у національну валюту здійснюється за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти на день укладення установчого договору.
   Розмір статутного капіталу визначається засновниками банку, але не може бути меншим за законодавчо встановлені вимоги та вимоги НБУ. Національний банк України має право встановлювати для окремих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал, але не нижче розмірів, передбачених Законом України “Про банки і банківську діяльність”.
   Згідно зі ст. 31 цього Закону мінімальний рівень статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим:
   • 1 млн евро — для місцевих кооперативних банків;
   • 3 млн евро — для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області;
   • 5 млн евро — для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України.
   Для формування статутного капіталу в територіальному управлінні НБУ за місцем створення комерційного банку у тижневий термін з моменту подання необхідного для реєстрації пакета документів відкривається накопичувальний рахунок, на який кожен засновник вносить визначену установчими документами частку статутного капіталу. Підставою для відкриття такого рахунку є:
   • заява на відкриття рахунку за підписом одного із засновників, якому загальними зборами доручено оформлення документів з організації товариства (крім державних банків);
   • документи для державної реєстрації банку.
   Кошти на накопичувальний рахунок для формування статутного капіталу юридичні особи можуть вкладати тільки через переказування з їх поточних рахунків. Фізичні особи можуть формувати власну частку в статутному капіталі як через безготівкове переказування зі своїх поточних та вкладних рахунків, так і безпосередньо готівкою. Кошти у розмірі підписного капіталу повинні бути акумульовані на накопичувальному рахунку не пізніше, ніж за 15 робочих днів до закінчення строку розгляду документів.
   Для реєстрації уповноважена на здійснення цієї процедури особа подає до територіального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:
   1) заяву про реєстрацію банку;
   2) установчий договір (крім державного та кооперативного банків);
   3) статут банку;
   4) рішення про створення банку;
   5) бізнес-план;
   6) інформацію про фінансовий стан учасників;
   7) документи, які підтверджують ділову репутацію учасників, що матимуть істотну участь у банку;
   8) бухгалтерську та фінансову звітність учасників;
   9) відомості про кількісний склад органів управління та контролю банку;
   10) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію;
   11) копії звіту про проведення відкритої підписки на акції;
   12) відомості про професійну придатність та ділову репутацію керівних осіб банку;
   13) нотаріально завірені копії установчих документів акціонерів (учасників) банку;
   14) документ, що засвідчує наявність приміщення для розміщення банку;
   15) копії платіжних документів про здійснення учасниками банку сплати внесків до статутного капіталу.
   Заява про реєстрацію банку подається за підписом особи, уповноваженої установчими зборами (зборами учасників) укладати угоди і здійснювати інші дії від імені засновників або голови спостережної ради.
   Установчий договір має містити інформацію про вид товариства та мету його діяльності; про склад засновників та особу, уповноважену підписувати документи і здійснювати інші дії від їхнього імені; про розмір, порядок і термін формування статутного капіталу; про порядок розподілу прибутку та покриття збитків банку. Крім того, цей документ має передбачати відповідальність сторін за взяті на себе зобов'язання і порядок вирішення спорів, що між ними виникають, а також порядок внесення змін до установчих документів і порядок реорганізації та ліквідації банку.
   Установчий договір підписується засновниками банку. При цьому, якщо засновником є юридична особа, то підпис керівника суб'єкта господарювання засвідчується печаткою. Підпис фізичної особи — засновника банку засвідчується нотаріально.
   Статут банку має відповідати вимогам Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства”, інших Законів України та нормативно-правових актів НБУ. У статуті визначаються:
   • повне та скорочене найменування банку, його місцезнаходження;
   • організаційно-правова форма банку;
   • види діяльності, які має намір здійснювати банк на підставі ліцензії НБУ;
   • положення про органи управління банком, їх структуру, порядок утворення, повноваження та порядок прийняття рішень;
   • розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій, їх номінальна вартість, кількість та форма випуску;
   • розмір і порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;
   • порядок розподілу прибутків і покриття збитків;
   • положення про внутрішній та зовнішній аудит;
   • положення про органи внутрішнього аудиту банку; “ порядок внесення змін і доповнень до статуту;
   • порядок реорганізації та ліквідації банку.
   Статут комерційного банку може містити й інші положення, які не суперечать чинному законодавству України. Статут підписується головою правління банку і затверджується установчими зборами (зборами учасників). Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.
   Рішення про створення банку подається у вигляді протоколу установчих зборів, який має містити також рішення про прийняття статуту, обрання членів органів управління банку та органів контролю, призначення голови правління, головного бухгалтера та особи, уповноваженої від імені засновників відповідати за реєстрацію банку. Протокол підписується головою та секретарем зборів. Для державного банку документом, який засвідчує рішення про створення банку, є відповідна постанова Кабінету Міністрів України.
   Бізнес-план має містити економічне обгрунтування видів діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, і включає розрахунковий баланс, розрахунок доходів, витрат та прибутку на кінець кожного фінансового року діяльності. Крім цього, у бізнес-плані має бути розроблена стратегія діяльності банку на найближчі три роки.
   Інформація про фінансовий стан учасників у вигляді висновків аудиторської фірми (аудитора) має відображати наявність у них вільних власних коштів у розмірі, який забезпечував би виконання їхніх зобов'язань щодо формування статутного капіталу банку. Юридична чи фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у банку, зобов'язана отримати письмовий дозвіл НБУ. Крім того, юридичні особи повинні надати НБУ інформацію про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у діяльності цієї юридичної особи.
   Документи, які підтверджують ділову репутацію учасників, подаються юридичними та фізичними особами-учасниками з істотною участю у банку. Це, передусім, мають бути:
   • анкета;
   • довідка з банку, який надав кредит, про стан виконання зобов'язань щодо його погашення.
   Юридичні особи подають повідомлення про відсутність заборгованості перед бюджетом і довідку про наявність коштів для оплати внеску в статутний капітал банку, а фізичні особи — довідку про відсутність судимості.
   Бухгалтерська і фінансова звітність подається всіма засновниками — юридичними та фізичними особами, які матимуть істотну участь у статутному капіталі банку. При цьому юридичні особи подають звітність за останні чотири квартали. Фізичні особи, внесок яких до статутного капіталу перевищує 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, подають довідки Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний рік або інші документи, які підтверджують джерело надходження коштів.Відомості про кількісний склад органів управління та контролю мають містити інформацію про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів) та ревізійної комісії новостворюваного банку. Для державного банку — це інформація про кількісний склад наглядової ради, правління банку та ревізійної комісії.
   Плата за реєстрацію банку та змін і доповнень до його установчих документів, за реєстрацію філій банку та змін і доповнень до їх положень вноситься платіжним дорученням на спеціальний рахунок в Операційному управлінні Національного банку України у встановленому ним розмірі. Копія платіжного доручення додається до пакета документів.
   Копія звіту про проведення відкритої підписки на акції подається банками, що створюються у формі акціонерного товариства відкритого типу. Звіт має встановлену Міністерством фінансів України стандартну форму і реєструється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. До нього додається перелік акціонерів банку, в якому вказуються:
   • найменування юридичної особи (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи);
   • місцезнаходження юридичної особи (адреса для фізичної особи);
   • платіжні реквізити юридичної особи (паспортні дані для фізичної особи);
   • кількість акцій, на які вона підписалася;
   • загальна вартість акцій;
   • частка в статутному капіталі банку.
   Відомості про керівних осіб мають містити інформацію про професійну придатність та ділову репутацію голови, його заступників, членів виконавчого та спостережного органів, головного бухгалтера та його заступників.
   Призначення та звільнення з цих посад є функцією спостережної ради банку (наглядової ради державного банку) за умови повної відповідності кандидатур вимогам Національного банку України:
   • наявність вищої економічної, юридичної освіти чи освіти в галузі управління залежно від посади;
   • стаж роботи у банківській системі за відповідним фахом не менше трьох років;
   • наявність попереднього досвіду керівної роботи у банку (для голови правління (ради директорів) та головного бухгалтера);
   • бездоганна ділова репутація.
   Інформація про професійну придатність та ділову репутацію подається у вигляді:
   • витягу з трудової книжки, який засвідчується в установленому порядку територіальним управлінням (ТУ) НБУ за місцезнаходженням банку;
   • копії диплома про вищу освіту;
   • трьох рекомендацій осіб, які працюють у банківській системі і кандидатури яких погоджено з НБУ та його територіальним управлінням. Одна із рекомендацій обов'язково має бути з попереднього місця роботи особи, що висувається на керівну посаду в новостворюваному банку;
   • довідки банків, в яких отримано кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення;
   • довідки органів внутрішніх справ про відсутність судимості;
   • анкети, заповнені і підписані кандидатами.
   Голова правління (ради директорів) і головний бухгалтер заступають на посаду після отримання письмової згоди на це Національного банку України.
   Установчі документи надаються засновниками — юридичними особами, які за організаційною формою діяльності є акціонерними або пайовими товариствами. Це мають бути нотаріально засвідчені копії статутів, установчих договорів та протоколів установчих зборів (зборів учасників).
   Наявність приміщення підтверджується наданням угоди про передавання приміщення у власність або договору оренди на строк не менше п'яти років.
   Пакет документів передається на розгляд у територіальне управління НБУ за місцем створення комерційного банку, де мають бути підготовлені висновки щодо фінансового стану, платоспроможності, репутації учасників; наявності приміщення, придатного для розміщення банку; професійної придатності і репутації керівних осіб майбутнього банку; ділової репутації учасників, які матимуть істотну участь.
   Висновки ТУ НБУ разом із пакетом документів передаються в центральний апарат НБУ, де розглядаються генеральним департаментом банківського нагляду, а в разі необхідності — й іншими департаментами.
   Остаточне рішення про можливість створення комерційного банку з національним капіталом приймає Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків. Для банків, що створюються з участю іноземного капіталу, таке рішення ухвалюється Правлінням НБУ. Реєстрація банку здійснюється через внесення відповідного запису до Державного реєстру банків у тримісячний термін з моменту отримання документів Національним банком України. Зареєстрований банк одержує рішення про державну реєстрацію, після чого кошти з накопичувального рахунку перераховуються на відкритий новоствореному комерційному банку кореспондентський рахунок у НБУ.
   У разі відмови в реєстрації банку кошти, що акумульовані на накопичувальному рахунку, повертаються учасникам.
   Процедура реєстрації банків з іноземним капіталом має деякі особливості.
   По-перше, для створення такого банку засновники мають отримати попередній дозвіл НБУ. З цією метою в НБУ подаються відповідне клопотання та інші необхідні документи. Дозвіл надається за умови задовільної ділової репутації засновників та наявності у них необхідних коштів для заснування банку і дозволу іноземного контролюючого органу на участь у створенні банку в Україні. Якщо банком прийнято рішення про продаж акцій банку на міжнародних ринках через андеррайтинг, у НБУ подається також угода з андеррайтером та інформація про його ділову репутацію.
   По-друге, в НБУ подається значно ширший пакет документів, ніж для реєстрації банків із 100-відсотковим національним капіталом. Крім перелічених вище, це ще й такі:
   • рішення уповноваженого органу іноземного інвестора про участь у банку в Україні (нотаріально засвідчена за місцем видачі копія);
   • письмова згода контролюючого органу держави, резидентом якої є іноземний інвестор, на участь у банку в Україні;
   • витяг з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний інвестор офіційно зареєстрований (нотаріально засвідчений за місцем видачі);
   • висновок іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року (нотаріально засвідчена за місцем видачі копія).
   Іноземні громадяни для участі у створенні вітчизняного банку повинні подати в НБУ письмову згоду на таку участь контролюючого органу держави, резидентом якої вони є, а також анкету, яка б підтверджувала відсутність судимості.
   Усі зазначені документи подаються мовою оригіналу з нотаріально засвідченими перекладами українською мовою і мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі і легалізовані в консульських установах України.
   Внески в статутний капітал такого банку можуть здійснюватись нерезидентами в іноземній валюті на накопичувальний рахунок, відкритий у НБУ.
   По-четверте, остаточне рішення про реєстрацію банку з участю іноземного капіталу приймається Правлінням НБУ.
   Комерційні банки можуть створювати свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи як на території України, так і за її межами. Філії та представництва банку є його відособленими підрозділами, розташованими поза межами банку, які функціонують на підставі положень про філію чи представництво. На відміну від представництв, котрі фінансуються банком і діють від його імені без права виконувати банківські операції, філії виконують усі або деякі операції на підставі дозволу, наданого банком. Банк може виділити філію на окремий баланс, а може відображати її операції на власному балансі. Представництвам відкриваються поточні рахунки в територіальних управліннях НБУ за місцем їх створення.
   Філії банку відкриваються за погодженням з ТУ НБУ за місцезнаходженням філії на підставі таких документів:
   • клопотання банку про відкриття філії із зазначенням місцезнаходження та основних видів діяльності;
   • рішення спостережної ради банку про відкриття філії;
   • положення про філію, затверджене спостережною радою; ” письмовий дозвіл банку на здійснення філією операцій;
   • відомості про керівника та головного бухгалтера філії;
   • згода територіального управління НБУ за місцезнаходженням банку на відкриття філії;
   • копії статуту банку, зареєстрованого Національним банком України;
   • документ, що підтверджує наявність приміщення, в якому буде розташовуватись філія банку;
   • копія платіжного документа про внесення плати за реєстрацію філії.Згода ТУ НБУ за місцезнаходженням головного банку на відкриття філії надається за умови відповідності статутного капіталу банку встановленим вимогам, строку діяльності банку не менше 1 року, наявності прибутку, беззбиткової діяльності протягом півріччя, дотримання економічних нормативів та вимог до формування резервів.
   Філії банку можуть розташовуватись як у приміщеннях, що є власністю банку, так і в орендованих. Наявність приміщення для розташування банку має бути підтверджена документом про право власності на нього або договором оренди з власником на строк не менше п'яти років.
   Територіальне управління за місцем розташування філії комерційного банку дає згоду на її відкриття за умов:
   1) наявності приміщення, придатного для розміщення філії;
   2) наявності професійно придатних перших керівних осіб філії банку;
   3) забезпечення філії кваліфікованими кадрами;
   4) відсутності фінансових та правових проблем, які могли б призвести до негативних наслідків для клієнтів чи потенційних клієнтів у разі відкриття філії.
   Регіональне управління НБУ за умови позитивного вирішення питання щодо створення філії банку у даному регіоні надсилає до Національного банку України положення про філію, повідомляє повну і скорочену назву філії банку, дані про кореспондентський рахунок, місцезнаходження, телефони, прізвища керівника та головного бухгалтера філії.
   Представництво комерційного банку відкривається за погодженням з ТУ НБУ за місцем розташування представництва на підставі тих самих документів, що і для відкриття філії. Замість дозволу на проведення операцій надається доручення керівництву представництва здійснювати представницькі функції від імені банку відповідно до положення. Після погодження відкриття представництва ТУ НБУ надсилають до Національного банку України положення про представництво і повідомляють його назву, відомості про поточний рахунок, місцезнаходження, телефони, прізвище керівника представництва.
   Реєстрація філій та представництв банків здійснюється Національним банком України внесенням відповідної інформації до Державного реєстру банків.
   Банки можуть відкривати безбалансові відділення, які виконують окремі банківські операції в межах його ліцензії. Операції відділень відображаються на балансі банку чи його філії залежно від підпорядкованості. Керівник відділення діє на підставі довіреності банку.
   До створення дочірніх банків, філій або представництв вітчизняних банків на території інших держав ставляться ті самі вимоги, що і при відкритті їх в Україні, за умови отримання дозволу НБУ на здійснення інвестицій за кордон. Реєстрація проводиться згідно з вимогами країни, в якій вітчизняний банк відкриває дочірній банк, філію чи представництво. Копію документа, який засвідчує реєстрацію відповідної банківської установи на території іншої держави, банк має в місячний термін подати в НБУ.
   У разі відкриття представництв іноземних банків в Україні, крім клопотання про реєстрацію, положення про представництво і доручення керівникам на здійснення представницьких функцій, у НБУ подаються витяг з банківського (торговельного) реєстру про реєстрацію банку та свідоцтво про реєстрацію представництва Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків України. Усі документи оформляються мовою оригіналу з нотаріально засвідченими перекладами. Крім того, вони мають бути нотаріально засвідченими за місцем їх видачі і легалізовані в консульських установах України.
   Реєстрація банківських об'єднань здійснюється Національним банком України шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків за умови дотримання встановлених вимог щодо їх створення.
   Усі вітчизняні банківські установи, включаючи філії і представництва, зобов'язані повідомляти Національному банку України про внесення змін і доповнень в установчі документи, положення про філію, представництво та інші документи, що підтверджують їх реєстрацію.

 

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com