www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Організаційно-педагогічні умови формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Організаційно-педагогічні умови формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів

Д. Д. Гельфанова,
викладач
(Кримський інженерно-педагогічний університет)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

   Постановка проблеми. На сьогодні математичний апарат і математичні методи, що лежать в його основі, все активніше проникають в усі сфери діяльності людини: дослідницьку, організаторсько-виробничу, винахідницько-конструкторську, психолого-педагогічну та інші. Математичний склад мислення стає необхідним для фахівців усіх напрямів наукової і практичної діяльності. Основним завданням підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю є формування професійного мислення, спрямованого на трансформування технічної інформації в педагогічну систему . Для йог о вирішення потрібні прогнозуючі, аналітичні, проектувальні уміння, пов’язані зі здатністю добирати та структурувати науково-технічну інформацію у навчальний матеріал, діагностувати цілі та передбачати різні ускладнення у процесі навчання й обирати оптимальні рішення за наявними критеріями. Одним з базових елементі в системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ є математична освіта. Для студенті в майбутніх інженерів-педагогів математика є не тільки навчальною дисципліною, але і професійним інструментом аналізу, організації, управління технологічними процесами
   На думку академіка Л. Кудрявцева [1, с. 115], основна мета змісту всіх математичних курсів повинна полягати у придбанні випускниками ВНЗ певної математичної підготовки, формуванні умінь використовувати математичні методи, розвитку математичної інтуїції, вихованні математичної культури. Фахівці (випускники ВНЗ) повинні знати основи математичного апарату, необхідного для вирішення теоретичних і практичних завдань , мати досить високий рівень розвитку логічного мислення, уміти переводити практичне завдання з професійної на математичну мову [2, с. 39].
   У Державному освітньому стандарті вищої професійної освіти спеціальності 6.010100. “Професійне навчання” підкреслюється, що випускник ВНЗ повинен уміти: використовувати математичні та комп'ютерні технології для обробки експериментальних даних; будувати і використовувати математичні моделі для опису та прогнозування різних виробничих процесів; використовувати математичний апарат і засоби комп'ютерної графіки для оцінки техногенних ризиків; виконувати з використанням ЕОМ розрахунки різних технологічних процесів і оформляти проектно-конструкторську документацію. У вирішенні цих задач важливу роль відіграють сформовані у фахівця під час навчання у ВНЗ уміння застосовувати математичний апарат для потреб професійно-інженерної діяльності. У цих умовах необхідною є зміна цільових орієнтацій у математичній підготовці інженерів-педагогів. Прогностичною метою математичної підготовки майбутнього інженера-педагога у ВНЗ повинно стати формування професійно-математичної компетентності як компонента його професійної компетентності.
   Аналіз досліджень та публікацій. У науці накопичено певний потенціал для вирішення теоретико-прикладних завдань, пов'язаних із проблемою формування професійно-математичної компетентності інженерних кадрів. Так, удосконаленню та запровадженню нових педагогічних технологій навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти присвячено праці А. Алексюка, В. Безпалько, А. Вербицького, Т. Дмитренко, О. Дубасенюк, В. Євдокимова, М. Жалдака, М. Левіної, B. Лозової, А. Нісімчук, О. Пєхоти, І. Підласого, І. Прокопенка. У дослiдженнях C. Артюха, В. Бакатанової, С. Батишева, І. Васильєва, Е. Зеєра, О. Коваленко, Н. Ничкало, А. Сейтешева та iнших розкрито питання структури особистості й діяльності інженера-педагога. Формування математичної компетентності вчителів розглянуто у працях С. Ракова, Л. Зайцевої, В. Поладової та інших. Особливе значення для обґрунтування теоретичних аспектів сучасної професійної математичної підготовки мають праці Г. Бевза, M. Бурди, П. Єрднієва, М. Ігнатенко, Ю. Колягіна, Г. Луканкіна, М. Метельського, 3. Слєпкань, А. Столяра, І. Тесленко, М. Шкіля, Н. Шунди. У роботах Р. Блохіної, Г. Жукової, Г. Іларіонової, О. Аверіної розглянуто проблему формування професійно-математичної компетентності фахівців різного профілю у ВНЗ. Однак проблема формування професійно-математичної компетентності інженерів-педагогів під час навчання у ВНЗ ще не стала в українській педагогічній науці предметом спеціальних досліджень.
   Мета роботи – визначити організаційно-педагогічні умови формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі фахової підготовки.
   Основним завданням підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю є формування професійного мислення, спрямованого на трансформування технічної інформації в педагогічну систему. Для його вирішення потрібні прогнозуючі, аналітичні, проектувальні уміння, по в’язані зі здатністю добирати та структурувати науково-технічну інформацію у навчальний матеріал, діагностувати цілі та передбачати різні ускладнення у процесі навчання й обирати оптимальні рішення за наявними критеріями. Одним з базових елементів системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ є математична освіта. Математична освіта повинна найефективніше сприяти формуванню у майбутніх інженерів-педагогів певної системи професійно значущих якостей, а її об'єм і зміст має бути адекватним майбутній професійній діяльності, а також має утворювати систему в єдності із змістом загальнотехнічних і спеціальних дисциплін.
   Специфіка навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей полягає в тому, що крім загальнонаукових дисциплін у навчальних планах підготовки цих спеціальностей існують цикли професійно-технічних дисциплін, тому процес навчання повинен здійснюватися на основі міжпредметних зв’язків загальнонаукових (фундаментальних) дисциплін із загальнотехнічними і спеціальними дисциплінами, без чого неможливе успішне оволодіння професійними знаннями й уміннями [6; 7]. Однією з дисциплін, знання якої є фундаментальною базою для вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін є математика. Тому однією з важливих проблем фахової підготовки інженера-педагога ми бачимо у професійній спрямованості навчання математики. Формулюючи мету вивчення майбутніми інженерами-педагогам и математичних дисциплін, необхідно визначити систему математичних знань й умінь, якою повинен оволодіти студент і типи професійно-прикладних завдань , які він має уміти виконувати з використанням математичного інструментарію, узагальнені навички продуктивного володіння математичним апаратом, що сприяють вивченню спеціальних дисциплін (“Інженерна та комп’ютерна графіка”, “Надійність технічних систем і техногенний ризик”, “Теорія механізмів та машин”, “Управління технічними системами” тощо), а згодом і професійною діяльністю вцілому [3; 4; 5].
   Отже, у процесі навчання математики у майбутнього інженера-педагога можливе формування наступних інтелектуальних умінь : 1) загальних: уміння аналізувати, синтезувати, встановлювати логічні зв'язки, виявляти функціональні залежності між процесами тощо; 2) специфічних, адекватних основним видам професійної діяльності інженера: проектно-конструкторської , організаційно-управлінської , виробничо-технологічної, дослідницької. Розвиток здатності та готовності студента застосовувати математичні знання у професійній діяльності зводиться до наступних завдань: формування у студентів досить глибоких фундаментальних знань; навчання прийомам вживання математичних знань у майбутній професійної діяльності; формування умінь і навичок, що дозволяють складати та досліджувати математичні моделі.
   Проведений категоріальний аналіз понять “математична компетентність фахівця” (С. Раков, Г. Луканкін, Ю. Колягін та інші) і “професійна компетентність фахівця” (Е. Зеєр, О. Хуторський, А. Дахін, А. Маркова та інші) дозволив сформулювати наступне визначення: під професійно-математичною компетентністю інженера-педагога ми будемо розуміти системно-особистісне утворення фахівця , що відображає єдність його теоретико-прикладної підготовленості та практичної здатності застосовувати математичний інструментарій для виконання завдань виробничої діяльності. Означена компетентність інженера характеризується сукупністю компетенцій: проектно-конструкторських, інформаційно-комп'ютерних, експертно-аналітичних, модельно-прогностичних. Структурними компонентами цієї компетентності є: змістовний (когнітивний) (системний світогляд і модельне мислення фахівця; освоєння математичного апарата, вживаного в інженерній діяльності, володіння прикладними математичними технологіями інженерної діяльності, комплексність освоєння системи конкретно-предметних знань); мотиваційно-ціннісний (позитивне ставлення до педагогічної праці та прагнення до професійної самореалізації ; готовність до використання математичних знань у професійній діяльності, розуміння необхідності та здатність застосовувати математичні знання у майбутній професійній діяльності); операційно-технологічний (готовність і здатність адаптуватися до умов трудової діяльності на різних виробництвах, опанування технологій математичного моделювання, прогнозування, оцінки техногенних ризиків, сформованість системи навичок застосування прикладних математичних технологій для виконання професійних завдань, інформаційно-комп’ютерна забезпеченість діяльності фахівця на основі використання прикладних математичних технологій).
   Комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування професійно-математичної компетентності інженера-педагога передбачає: відповідність організації та змісту навчально-виховного процесу ВНЗ вимогам сучасного ринку інженерної праці; організацію системи науково-технічного партнерства ВНЗ з базами виробничої практики студентів ; реалізацію структурно-логічних міжпредметних зв'язків, що забезпечують інтегративність природничонаукової, математичної, психолого-педагогічної, спеціально-інженерної, соціально-економічної, інформаційно-комп'ютерної підготовки у варіативних формах навчальної та позанавчальної діяльності студентів; сформованість прикладної професійно-математичної компетентності професорсько-викладацького складу та його готовність до співпраці у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців; пріоритетність проблемно-діяльнісних, проектно-дослідницьких, інтеграційно-модульних професійно-освітніх технологій; самоосвітню діяльність студентів у сфері практико-прикладних математичних методів; діяльність імітаційно-комп'ютерної лабораторії професійної діяльності інженера-педагога з моделювання, прогнозування і управління різними системами; взаємодію варіативних форм позааудиторної навчальної професійно-практичної та науково-дослідної роботи із застосування технологій інженерної математики і комп'ютерних технологій; активне залучення студентів до науково-технічних досліджень, проектів у період виробничої практики; педагогічний моніторинг особистісного просування студентів у процесі формування професійно-математичної компетентності.
   Висновки. Таким чином, процес формування професійно-математичної компетентності інженера-педагога у процесі фахової підготовки будується на основі структурно-логічних міжпредметних зв'язків навчальних дисциплін, які сприяють інтеграції знань, спрямованих на усвідомлення соціальної, професійної та особистісної значущості професійної діяльності інженера-педагога; опанування системою професійно-прикладних математичних знань й умінь.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження.
   Професійно-математична підготовка інженера-педагога є однією з важливих умов успішної професійної адаптації фахівця , а також фактором високої результативності його діяльності. Формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів забезпечить виконання основної мети педагогічної освіти – підготовку кваліфікованих фахівців відповідного рівня. Проблема дослідження організаційно-педагогічних умов формування професійно-математичної компетентності у процесі фахової підготовки майбутніх інженерів-педагогів є актуальною і вимагає подальшого наукового дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кудрявцев Л. Д. Мысли о современной математике и методике ее преподавания / Кудрявцев Л. Д. – М. : Физматлит, 2008. – 434 с.
2. Коваленко Н. Д. Методы реализации принципа профессиональной направленности при отборе и построении содержания общеобразовательных предметов в высшей школе : дис. на соис. уч. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теория и методика профессионального образования” / Н. Д. Коваленко. – Т., 1995. – 158 с.
3. Напеденина Е. Ю. Формирование профессионально-прикладной математической подготовленности будущих экономистов в вузе : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Е. Ю. Напеденина. – М., 2008. – 181 c.
4. Пометун О. І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів / Пометун О. І. – К., 2004. – 10 с.
5. Слєпкань З. І. Методика навчання математики / Слєпкань З. І. – К. : Зодіак-Еко, 2000.
6. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ : [монографія] / Раков С. А. – Х. : Факт, 2005. – 360 с.
7. Козловська І. М., Козловський Ю. М. Методи експериментального дослідження інтегративних процесів / Козловська І. М., Козловський Ю. М. // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. – Вип. 10. / [редкол. : І. А. Зязюн та ін.]. – К. – Вінниця : ДОВ “Вінниця”, 2006.  – 500 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com