www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Особливості професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів технології
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів технології

В. П. Герасимчук,
викладач
(ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди)

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЇ

   Постановка проблеми. Входження людства в еру інформаційного суспільства не оминуло й Україну, що зумовлює необхідність підготовки освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країн и, утвердження її , як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Техніка активніше входить у побут діяльності різних категорій працівників. Тому сучасному виробництву потрібними стають працівники, які мають широкий технічний кругозір, здатні оперативно реагувати на миттєві зміни у стані керованих ними технічних засобів праці чи зміни перебігу технологічного процесу, уміти передбачати можливі наслідки цих змін, в уяві планувати свої дії, самостійно визначати найбільш раціональні прийоми трудових дій. Нинішній стан соціально-економічного розвитку українського суспільства зумовлює необхідність підготовки освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії. Освіта є основою розвитку особистості, її інтелектуального багатства, запорука майбутнього України. Провідна роль у цьому процесі належить учителеві.
   Вирішення освітніх проблем в інформаційному суспільстві тісно пов’язаний з високою графічною культурою людини. Активне застосування в усіх галузях виробництва техніки повною мірою змінило не лише характер трудової діяльності людини, а й відповідні вимоги до її технічної підготовки, які нерозривно пов’язані з уміннями та навичками вільного читання і виконання графічних документів. Звісно такий стан речей безпосередньо впливає і на роботу вчителя трудового навчання, який закладає основи графічної грамоти учнів, а тому особливе місце у навчально-виховному процесі майбутнього фахівця цього профілю повинні займати графічні дисципліни. Тобто, зміст цих предметів має враховувати специфіку майбутньої професійної діяльності вчителя означеного профілю , та сприяти вдосконаленню їх професійної підготовки у вищих навчальних закладах.
   Аналіз досліджень і публікацій. Сьогодні ми маємо чітко окреслену законодавчу базу функціонування вищої освіти: Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та Національну доктрину розвитку освіти, в яких відображено тенденції оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки педагогічних працівників на основі прогресивних концепцій та запровадження новітніх технологій. Різні аспекти проблеми професійної підготовки вчителя знайшли своє відображення в історії педагогічної думки та набувають особливої актуальності і розробляються у багатьох напрямках на сучасному етапі. Проте проблема підготовки учителів і, зокрема трудового навчання, не втрачає актуальності, адже вона досить багатоаспектна. Значну увагу їй приділено у працях вітчизняних і зарубіжних вчених – А. Вихруща, А. Киверялга, О. Коберника, В. Мадзігона, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського, М. Янцура та інших. Про це свідчать численні дисертаційні роботи, присвячені підготовці вчителя трудового навчання: В. Вітренк о – графічна підготовка вчителя трудового навчання; В. Кузьменко – практична підготовка студентів до проведення занять у навчальних майстернях; В. Курок – інтеграція навчальних дисциплін у структурі підготовки вчителя до трудового виховання школярів; Б. Сіменач – розвиток творчих здібностей студентів; В. Тешенко – забезпечення міжпредметних зв’язків у змісті підготовки вчителя трудового навчання; М. Ховрич – підготовка студентів до здійснення профорієнтаційної роботи; Л. Хоменко – підготовка вчителя трудового навчання до конструювання, моделювання, розробки технології і виготовлення швейних виробів та багато інших. Необхідно зазначити, що згадані вище дослідження далеко не повно вирішують проблеми забезпечення підготовки вчителів трудового навчання відповідно до потреб сьогодення. В умовах оновлення трудової підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах України, розвитку освітньої галузі “Технологія” зростає потреба дослідження питань діяльності вчителів трудового навчання та підготовки до її здійснення. Мета статті – розглянути особливості та компоненти професійної підготовки вчителя трудового навчання; визначити сформованість професійної готовності майбутнього вчителя до педагогічної діяльності.
   Розглядаючи проблему підготовки вчителів до педагогічної діяльності, варто з’ясувати суть самого поняття “педагогічна підготовка”, “професійна підготовка”. У педагогічних дослідженнях знаходимо різні підходи до визначення поняття “підготовка вчителя”. Професійна підготовка – сукупність спеціальних знань, умінь і навичок, якостей, трудового досвіду та норм поведінки, що забезпечують можливість успішної роботи з обраної професії. Так, деякі вчені поняття “підготовка” ототожнюють з готовністю до професійної діяльності (Н. Костіна), інші дослідження (Л. Григоренко, Т. Гущина, Г. Троцко та інші) вважають, що підготовка передбачає формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності. Доцільно визначити ці поняття.
   Професійно-педагогічну підготовку в дослідженнях науковці розглядають як підсистему професійної підготовки вчителя, визначаючи її як: сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, які дозволяють виконувати роботу в певній галузі діяльності [8]; цілісну динамічну освіту, яка складається із взаємопов’язаних компонентів: мети, навчання, змісту освіти, мотивів навчання, діяльності викладача та діяльності студентів, технології і результату навчання. А. Ліненко характеризує готовність через особливий психологічний стан, який характеризує вибіркову, прогнозуючу активність особистості на стадії її підготовки до певної діяльності [5].
   Л. Григоренко [2] характеризує готовність як сукупність професійно-педагогічних знань, умінь, навичок та особистісних якостей, які забезпечують результативність роботи шкільного вчителя, а Л. Кадченко розкриває це поняття як складне особистісне утворення, яке забезпечує високі результати педагогічної роботи та зважає на професійно-моральні погляди й переконання, професійну спрямованість психічних процесів, професійні знання, вміння, навички, спрямованість на педагогічну працю, здатність до подолання труднощів, самооцінку результатів цієї праці, потреби у професійному самовдосконаленні. О. Абдулліна характеризує професійно-педагогічну підготовку вчителя як процес навчання студентів у системі навчальних занять зпедагогічних дисциплін і результат, який характеризується повним рівнем розвитку особистості вчителя, сформованістю загальнопедагогічних знань, умінь і навичок; систему, яка об’єднує відносно самостійні системи підготовки : суспільну, соціально-наукову, психолого-педагогічну, загальнокультурну [1], але це визначення не називає інтегруючого елементу системи підготовки, що характеризує підготовку як систему, однак теж не називає інтегруючого елементу цієї системи. Щодо цього погляду найповнішим є визначення професійно-педагогічної підготовки студентів, яке подає Г. Троцко. Це система, яка характеризується взаємозв’язком і взаємодією структурних та функціональних компонентів, сукупність яких визначає особливість, своєрідність, що забезпечує формування особистості студента відповідно до поставленої мети – вийти на якісно новий рівень готовності студентів до професійної діяльності [8]. Це визначення розкриває мету підготовки та засоби її досягнення, реалізацію її компонентів. Аналіз психолого-педагогічної літератури [2; 3; 4; 6; 7; 8] дозволяє констатувати наявність різних підходів до визначення компонентів готовності майбутніх учителів до професійно-педагогічної діяльності. Так, Г. Троцко називає такі компоненти готовності до педагогічної діяльності: мотиваційний, морально-орієнтаційний, змістовно-операційний, емоційно-вольовий, оцінний, психофізіологічний, з якими ми погоджуємося і використовуємо у нашому дослідженні [8], графічний компонент.
   Отже, мотиваційний компонент визначає позитивне ставлення до педагогічної професії, стійкі наміри присвятити себе педагогічній діяльності , інтерес до роботи вчителя. Моральне обличчя педагога, його система професійно-педагогічних і загальнолюдських цінностей, наявність прогресивних поглядів є змістом морально-орієнтаційного компоненту.
   Змістовно-операційний компонент зумовлений професійними знаннями та вміння, педагогічними здібностями та професійною спрямованістю.
   Емоційно-вольовий компонент охоплює такі якості, як цілеспрямованість, працьовитість, витримка, рішучість, ініціативність, самокритичність, товариськість та емоційна сприйнятливість тощо.
   Графічний компонент (технічне мислення; графічна грамотність; рішення графічних задач; вміння використовувати знання на практиці).
   Для сучасного інформаційного суспільства нагальною потребою стає збільшення обсягів передачі інформації з меншою витратою часу на це. Тому активніше використовуються невербальні системи здійснення зазначеного. До таких систем передачі інформації належить графічна.
   Введення студентів у коло технічних понять і відомостей з різноманітних областей техніки дозволить, на конкретних технічних прикладах, розкрити роль і значення креслення як мови техніки . Ця специфічна особливість креслення органічно пов’язана з вимогами професійної підготовки тому, що найбільш повне пізнання значення графічної грамоти здійснюється одночасно з широким екскурсом в області техніки і виробництва, різнобічним показом використання креслень у різноманітних галузях промисловості, сільського господарства, а також під час вивчення технологічних процесів виробництва.
   Зміни у вищій школі останнім часом відбуваються досить активно. Які ж особливості підготовки вчителя трудового навчання в цих умовах? Можна виокремити такі основні засоби перебудови навчального процесу, що мають загальне значення: 1) забезпечення висок ої як ості підготовки спеціалістів як головної ланки організації роботи вищого навчального закладу (ВНЗ); 2) перехід до багатоступеневої підготовки і створення системи безперервної освіти, а в цьому контексті зміна навчальних планів із зменшенням аудиторного навантаження на 30% зі зміною порядку викладання й обсягу різних навчальних дисциплін; 3) організація індивідуальної роботи зі студентом, розвиток навичок самостійної роботи. Кожному викладачеві ВНЗ слід розробити і науково обґрунтувати систему такої організації (у багатьох ВНЗ вона перебуває на стадії ембріонального розвитку); 4) активізація підготовки спеціалістів за цільовими договорами за участі замовника у роботі державної екзаменаційної комісії з державної атестації системи знань , умінь і навичок студента-випускника [9].Беручи до уваги цілковиту виправданість таких заходів у поліпшенні професійної підготовки вчителя слід зазначити, що її повнота значною мірою визначається рівнем всіх складових її елементів. З огляду на це графічна підготовка вчителя трудового навчання є невід’ємною складовою фундаментальної фахової підготовки, що органічно поєднана з вивченням психолого-педагогічних, соціально-культурних і професійно-орієнтованих дисциплін. Як і кожен майбутній педагог вчитель технологій повинен уміти використовувати набуті знання під час вирішення проблем, творчо мислити, об'єктивно аналізувати свою діяльність з метою її удосконалення, використовувати досвід педагогів-новаторів у своїй педагогічній діяльності , самостійно розв'язувати педагогічні завдання. При цьому особливістю його професійної діяльності є здатність передачі інформації і, зокрема, технічної невербальним способом. Тобто за допомогою креслення. Звідси чітко прослідковується особливість його професійної підготовки, яка полягає в оволодінні на належному рівні графічних дисциплін “Нарисної геометрії” та “Креслення” і графічних елементів під час вивчення дисциплін технічного циклу. Ця особливість повинна максимально враховуватися під час організації навчально-виховного процесу вищого педагогічного навчального закладу.
   Висновки. Отже, знання особливостей професійної підготовки та місця в ній графічної складової дозволить здійснювати відбір змісту підготовки, контролювати та корегувати якість підготовки студентів означеного профілю, забезпечить ефективну підготовку студентів до професійно-педагогічної діяльності з урахуванням її особливостей.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження.
   Обраний нами напрямок дослідження має продовження у вивченні практичного компоненту професійної підготовки майбутніх вчителів технологій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Григоренко Л. В. Формирование готовности студентов педвуза к профессиональной деятельности в процессе самостоятельной работы : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика и история педагогики” / Л. В. Григоренко. – Х. : ХГПУ, 1991. – 18 с.
3. Кондратова Л. В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом институте / Л. В. Кондратова. – К. – Одесса : Вища школа, 1988. – 160 с.
4. Левитов Н. Д. О психологических состояниях человека / Н. Д. Левитов. – М., 1964. – 344 с.
5. Ліненко А. Ф. Готовність – як передумова творчої педагогічної діяльності / А. Ф. Лі н енк о // Формування творчої особистості вчителя для оновлюваної національної школи : в 2 ч. – Умань : УДПІ, 1993. – Ч. 1. – С. 104–105.
6. Максименко С. Д. Фахівця потрібно моделювати / С. Д. Максименко, О. М. Пелех // Рідна школа. – 1994. – № 3. – С. 68–72.
7. Профессиональная педагогика / под ред. С. Я. Батышева. – М. : РАО, 1997. – 511 с.
8. Троцко Г. В. Теоретичні та методичні основи підготовки студентів до виховної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки”, 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Г. В. Троцко. – К. : Інститут ПППО, 1997. – 54 с.
9. Цвілик С. В. Наступність графічної підготовки вчителя трудового навчання в контексті сучасної технології / С. В. Цвілик // Трудова підготовка в закладах освіти України. – 2003 – № 3. – С. 33–36.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com