www.VuzLib.com

Головна arrow Історія України arrow Доброчинна діяльність Римо-Католицької церкви в Україні
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Доброчинна діяльність Римо-Католицької церкви в Україні

О. Ворон

ДОБРОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

   Церква як релігійна інституція має різноманітні форми прояву своєї присутності у суспільстві, однією з яких є її соціальне служіння, що виявляється, передусім, через доброчинність. Актуальність теми обумовлена тим, що дослідження практикуючих соціальних проектів дає можливість з'ясувати напрямки та інтенсивність місіонерської діяльності Римо-Католицької церкви, на основі чого можна визначити ступінь її активності в незалежній Україні.
   Зауважимо, що в працях сучасних українських дослідників означена проблема розглядається, але здебільшого узагальнено, зосереджуючись на проектах пов'язаних із бідністю, дитячою безпритульністю (Л. Филипович, О. Саган, В. Єленський, В. Климов, М. Мартинович, А. Колодний та ін.) оминаючи регіональні та конкретноорієнтовані проблеми, подоланням яких займається РКЦ
   Висвітлення цієї проблеми маємо переважно в журнальних і газетних статтях римо-католицьких видань („Парафіяльна газета", „Волання з Волині", „Колегія"), а також на Інтернет-сайтах релігійних місій України та спонсорських закордонних благодійних організацій.
   Тому, завдання статті полягає у спробі визначити структурну мережу найбільшої релігійної Місії „Карітас-Спес", її партнерських організацій та показати роботу специфічних соціальних проектів, що функціонують за сприяння Римо-Католицької церкви.
   З моменту здобуття незалежності нашої держави, який збігається у часовому просторі із відновленням структурної мережі РКЦ, остання зіштовхнулася із проблемою здійснення такої місії. Це було пов'язано з тим, що тривалий час в суспільстві виховувалось (нав'язувалось) переконання в „досконалості" державної системи Радянського Союзу, громадяни якого не потребували жодної допомоги, а будь-які дії з боку Місій розцінювались, як підривання авторитету „передової" держави. Через те і склалося так, що харитативну діяльність, яка є серцевиною соціальної значущості Церкви, було цілковито заборонено. „Тому з падінням комунізму, - зазначає М. Маринович, - Церква в деякому сенсі повинна була почати все з початку" [10, с 66]. Посилаючись на слова В. Климова з цього приводу, варто зазначити, що навіть донедавна держава вважала справу церковного добродійництва та милосердя зайвою, оскільки державні органи самі справляться з подібною місією і своєю діяльністю у сфері охорони здоров'я та роботою з соціально незахищеними верствами населення доведуть непотрібність втручання у ці проблеми ще когось, окрім державних структур [ 16, с 123 ].
   Більшість своїх проектів Римо-Католицька церква проводить за фінансової підтримки закордонних благодійних організацій і підрозділів міжнародної родини „Карітас". Зокрема, це такі структури, як: „Карітас-Польща", „Карітас-Італія", дієцезіальний „Карітас" м. Мюнстер (Німеччина), „Карітас" м. Ессен (Німеччина), „Карітас-Франція" (Secours Catholi ue), Карітас-Німеччина" (Deutsher Caritas Verban) та партнерські організації „Renovabis" (Німеччина), „Kirche in not" (Церква у потребі -католицька гуманітарна організація), Мальтійська служба допомоги Німеччини, „The Queen of the Apostler Mission Association" (США), „Kindermissionwerk" (дитяча гуманітарна організація Католицької Церкви у Німеччині), Робоча група „Співробітництво у скруті та катастрофах", Допомога у разі катастроф (Німеччина), Європейська Рада у справах біженців і мігрантів.
   За останні роки в напрямку допомоги особливо активізувала свою діяльність РКЦ через Релігійну Місію „Карітас-Спес". Зазначена організація на сьогодні значно розширила свої масштаби і має понад 30 центрів у 12 областях України. Зокрема, робота регіональних центрів „Карітас-Спес" здійснюється у Бердичеві, Бердянську, Ворзелі, Городку, Дніпродзержинську, Дрогобичі, Житомирі, Запоріжжі, Зарічанах, Барі, Буртині, Камянець-Подільську, Оратові, Хмельницьку, Києві, Луцьку, Любарові, Малинові, Одесі, Олександрівці, Перечині, Харкові, Херсоні, Яблуниці, Ярмолинцях, а також зареєстровані регіональні центри Львівської архідієцезії та Камянець-Подільської дієцезії.
   Станом на 2006 рік нараховується 7 дієцезіальних керівників „Карітас-Спес", а відповідно і осередків Місії. Серед них Я. Нікель (керівник „Карітас-Спес" Львівської архідієцезії), П. Гончарук (керівник „Карітас-Спес" Камянець-Подільської дієцезії), Р.Бурник (керівник „Карітас-Спес" Луцької дієцезії), 3. Зайонц (керівник „Карітас-Спес" Харківсько-Запорізької дієцезії), М. Гуцал (керівник „Карітас-Спес" Одесько-Сімферопольської дієцезії), В. Пюра (керівник „Карітас-Спес" Київсько-Житомирської дієцезії) та Ф. Фегер (керівник „Карітас-Спес" Мукачівської дієцезії).
   Як відомо, більшість соціальних проектів Римо-Католицької церкви направлені на допомогу дітям, безпритульним, людям похилого віку, хворим та зубожілим. Однак чимало сил зазначена релігійна інституція покладає на реалізацію специфічних проектів, які здебільшого направлені на подолання територіальних потреб.
   В залежності від географічного розташування кожного окремого осередку „Карітас-Спес" реалізовує своєрідні види проектів (місцеві), що покликані вирішувати проблеми характерні певним регіонам. Приміром, з 1999 р. „Карітас-Спес-Україна" проводить програму допомоги мігрантам, опікуючись понад 400 мігрантами та біженцями. На 2003 рік було відкрито пункт поселення (Борислав, Львівської обл.) для 37 біженців-чеченців, консультативно-інформаційний та гуманітарний пункт допомоги у Києві, соціальна та юридична допомога надається і у Дрогобичі. Місія також опікується українськими громадянами, які виїхали працювати за кордон, надаючи їм посильну допомогу та дбаючи про їхній правовий захист. Реалізуючи такі проекти, „Карітас-Спес" завжди прагне співпрацювати з місцевими органами державної влади, подає свої проекти відповідним адміністраціям або міністерствам, діє спільно з прикордонною та міграційною службами [ 5, с 4 ].
   Певний час означена релігійна Місія надавала інформацію з питань працевлаштування за кордоном та здійснювала консультації з цього питання або направляла до організацій, які займаються виключно питаннями праці за кордоном та вирішують пов'язані з таким працевлаштуванням проблеми. Потреба у створенні такого органу була пов'язана із великою кількістю молодих людей, що постраждали від нечесних роботодавців за кордоном, а також із проблемою торгівлі людьми. Але, на жаль, ця діяльність проводилася лише до 2005 року в м. Луцьку. На сьогоднішній день у зв'язку із браком коштів така практика припинена.
   Окрім того, чимало зусиль було направлено на усунення наслідків повені на Закарпатті. Організовувались безкоштовні обіди, надавалась і розподілялась гуманітарна допомога, кошти для закупівлі осушувальних машин. Також було виділено кошти для допомоги потерпілим з особистого фонду єпископа Антала Майнека (нині ординарій Мукачівської дієцезії), який розробив власні стадії надання допомоги [ 9, с 2. ].
   Враховуючи проблему посиленої міграції, пов'язаної із працевлаштування за кордоном 1998 p., було створено благодійний фонд „Ворота у християнську Європу", мета якого полягає у допомозі малозабезпеченій молоді та підвищенні її духовного рівня. Ініціатором створення фонду був священик Ужгородської парафії, референт з питань молоді Закарпатської Апостольської Адміністрації О. Пуш SJ. У рамках фонду також було створено молодіжну групу та засновано Форум католицької інтелігенції Закарпаття, що передбачав надання допомоги з працевлаштуванням [ 14, с 4 ]. Для збільшення робочих місць „Карітас-Спес" за підтримки закордонних благодійних організацій, створює й так звані міні-підприємства, від діяльності яких частина прибутків спрямовується на харитативну справу, а частина - йде на виплату заробітної плати працівникам. Такі підприємства діють на Закарпатті та Оратові (пекарні), у Києві (швейна майстерня при Соціальному центрі), Хмельницькому (столярний цех).
   Віднедавна, а саме з 2004 р., за підтримки „Карітас-Польща" та інших спонсорів у Бердянську при „Карітас-Спес-Бердянськ" розпочав роботу „Соціальний центр підтримки жінок". Центр покликаний підтримувати та надавати консультації жінкам, що зазнають насильства у сімї, а також організація займається розповсюдженням інформації про негативні наслідки абортів, стаючи на захист ненароджених дітей. В цьому напрямку активно проводить роботу й Всеукраїнський благодійний фонд „За гідність людини", який був заснований ординарієм Києво-Житомирської дієцезії Яном Пурвінським у 1992 році. У зв'язку із розширенням його діяльності 2000 року Фонд було реорганізовано у всеукраїнську благодійну організацію, а наступного року він став членом Європейського Інституту виховання сім'ї.
   Зокрема, з метою профілактики небажаної вагітності фонд систематично організовує курси, завдання яких полягає навчити подружні пари засобів природного планування родини, також ним проводиться просвітницька робота серед молоді шкіл і вузів, роз'яснюються наслідки застосування засобів контрацепції [ 12, с 4 ]. Практикується серед громад Римо-Католицької церкви й так зване духовне усиновлення (молитви за дітей, яким загрожує смерть у лоні матері) та Дні захисту ненароджених дітей.
   Відтак, за сприяння чи безпосередньої участі РКЦ, систематично проводяться Дні захисту ненароджених дітей як на рівні парафій, так і держави. Така акція проходила у Камянець-Подільському кафедральному соборі, де демонстрували відповідні кінофільми („Життя до народження", „Діти хочуть жити"), проводилась літургія [ 4, с 7 ]. Щодо загальносуспільного заходу з участю представників держави і римо-католиків, то ним став XXII Міжнародний конгрес родини, який у травні 2006 року проходив під гаслом - „Родина - спільнота любові". Цей конгрес був продовженням Конгресів родини, котрі з 80-х pp. XX ст. проходять у всьому світі. Метою таких конгресів є ґрунтовний аналіз та спільний пошук вирішення питань пов'язаних з родиною та подружжям (біоетика, дошлюбне виховання, волонтеріат та ін.) з огляду на специфіку країни Конгресу. „Питання сім'ї, - як зазначив учасник конгресу, апостольський нунцій в Україні І. Юркович, - сьогодні дуже важливі як для України, так і для всього світу, адже це питання нашого майбутнього" [1, с 1 ].
   Також в Україні (Тернопільська обл.) діє Дім спеціальної опіки-переховування, де потерпілим жінкам від сексуального рабства надають юридичну, реабілітаційну та психологічну допомогу, а тих кому погрожують викрадачі, потайки вивозять. Такі проекти підтримує благодійний фонд „Regina Pacis".
   У травні 2004 року запрацював проект, скерований на допомогу в'язням. Цей задум належить добродійному підрозділу „Карітас-Спес" Харківсько-Запорізької дієцезії, який надає допомогу хворим та соціально-незахищеним в'язням Бердянської виправної колонії № 77. Крім цього, по можливості, організацією надається матеріальна допомога у одягом та продуктами харчування [ 19 ]. Раніше ( на 2002 р.) „Карітас-Спес-Україна" вже співпрацював із трьома місцями позбавлення волі в Полтавській та Київській областях, надаючи допомогу лікарськими препаратами та літературою.
   Ще одним важливим проектом „Карітас-Спес" (проводить Одеський регіональний центр Місії) є „Діти в'язниці". Він здійснюється в дитячому будинку на території жіночої колонії в Одесі, де співробітники „Карітас-Спес" і добровольці молодіжного центру „Дон Боско" відвідують дітей ув'язнених матерів.
   З метою забезпечення житла студентські молоді у Києві функціонує гуртожиток, який був відкритий у вересні 2004 року за допомогою німецької благодійної організації „Renovabis". Такі ж гуртожитки діють в Мукачево та Ужгороді. Зазначимо, що на сьогодні рівень співпраці „Карітас-Спес" України та організації „Renovabis" відзначається особливою успішністю та інтенсивністю, підтвердженням чого є кількість проектів здійснених за її фінансової підтримки ( за 2002 р. було профінансовано 172 проекти). Окрім того, що „Renovabis" опікується головним чином пасторальними, соціально-харитативними та розбудовчо-політичними проектами, організація солідарності сприяє партнерським зв'язкам та надає підтримку проектам, спрямованим на відродження церковного і суспільного життя у 27 колишніх комуністичних країнах [21 ]. В Україні „Renovabis" бере участь у фінансуванні будівництва нових храмів, семінарій, молитовних домів, надає моторізаційну допомогу священикам, різні стипендії. На протязі багатьох років важливим напрямком діяльності залишається робота з дітьми та молоддю, зокрема, дітьми-сиротами, „дітьми-вулиці" та дітьми, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Фінансування діяльності організації забезпечується всіма католицькими парафіями та приходами Німеччини, за рахунок збору з парафіян, пожертв, церковного податку таз суспільних джерел.
   Надаючи матеріальну допомогу, РКЦ не забуває про духовний (релігійний) та культурний розвиток, що вдало поєднуються у практиці її доброчинних організацій. Наприклад, перебуваючи в оздоровчих таборах чи спеціальному соціальному центрі, дітям організовуються реколекції, оази, катехези, а також програми для розвитку здібностей і вмінь.
   Зокрема, із 2002 року у Вінниці діє католицький соціально-терапевтичний центр „Молодіжна Академія" ім. о. Піо при парафії Матері Божої Ангельської. Виховна програма центру спрямована на всебічний розвиток дітей та молоді з багатодітних, малозабезпечених чи проблемних родин. Програма побудована на трьох ідеалах - Бог, Честь, Вітчизна, та керується вченням католицької Церкви [ 6, с 1 ].
   У м. Бар Вінницької області в рамках реалізації проекту „Молодіжний християнський центр", який розпочав роботу у 2002 році - приділяється увага християнському вихованню молоді через організацію альтернативних форм проведення вільного часу, відмінних від тих, що їх диктує сьогоднішнє суспільство. Це організація реколекцій, оаз для дітей та молоді. З 1992 р. в Коломиї сестрами-урсулянками організовано роботу благодійного фонду „Святої родини", метою якого є опіка над дітьми, охорона їхнього життя від зачаття до повноліття. Згодом було створено Школу природного планування родини та організовано родинну консультацію, двічі на місяць там батьки мали можливість слухати лекції з основ християнської віри і моралі, а молодь відвідувати реколекції [ 11, с 4 ].
   Також у всіх „Світлицях" дітям допомагають зробити шкільне домашнє завдання, після чого є час для забав, екскурсій, занять з катехізису. Серед основних завдань, які перед собою ставлять працівники „Світлиць" такі: допомога батькам у вихованні дітей в дусі моральності та християнських цінностей; підвищення відповідальності батьків за виховання власних дітей, популяризація у цьому руслі передового досвіду найкращих батьків; своєчасне виявлення дітей, які потребують допомоги, проведення з ними виховної роботи, влаштування екскурсій, вечорів відпочинку та ін. Крім того, у „Світлицях" дбають про інтелектуальний та фізичний розвиток дитини. Цьому сприяють катехези, розучування релігійних пісень, підготовка вистав. Для старших дітей є театральна студія, проводяться заняття з музики й танців, вивчаються іноземні мови [ 11, с 4 ].
   З допомогою „Карітас-Спес" організовуються літні відпочинки в оздоровчих центрах Місії. За 2004 р. релігійна Місія влаштувала відпочинок 2714 дітям, яких супроводжували 257 вихователів [18]. На протязі 2005 року за підтримки „Карітас-Спес-Україна" діти мали змогу відпочити у „Дитячому селищі", що в Яблучниці (771 дит.), Харитативному центрі „Карітас-Спес-Олександрівка" (528 діт.) та центрі „Надія" в с Зарічани, центрі в смт. Ворзель (88 діт.), центрі „Quo Vadis" „Карітас-Спес-Бердянськ" (254 дит.), в дитячому санаторії „Люстдорф" (закуплено 185 путівок дітям з порушеннями опорно-рухового апарату), який належить Міністерству охорони здоров'я України, на озері Світязь (120 діт.), а також в центрі, що належить ордену Францисканців (382 дит.), розташованому поблизу с Зарічани. Особливістю відпочинку усіх названих таборів є обов'язкова молитовна програми, що направлена на духовний розвиток дітей.
   Відпочинок за кордоном, як правило, організовують парафіяльні священики, використовуючи свої контакти із закордонними парафіями, організаціями і фондами- наприклад, польськими спільнотами. Такі відпочинки здебільшого проходять у релігійно-катехетичних таборах, де заодно дбають про фізичний розвиток дітей. Наприклад, у Варшаві щорічно проводяться програми „Міжнародної Парафіяди дітей та молоді", куди часто скеровуються діти з римо-католицьких парафій (м. Острог) України. В Парафіяді синтезується віра та культура, що сприяє гармонійному розвитку людини. Тобто турбота акцентується на фізичному, інтелектуальному, духовному і творчому аспектах. В програмі передбачено проведення виставок художньо-прикладного мистецтва, зустрічей з спортсменами, поетами, письменниками, організовуються також музичні програми, екскурсії. Релігійне виховання проходить неу формі реколекцій чи днів зосередження, а певних духовних практик [3, с 14].
   Крім того, парафіяльні осередки по можливості організовують відпочинок дітей у своїй місцевості. З цією метою в Україні функціонує „Соціально-культурний центр для дітей і молоді" при „Карітас-Спес-Бердянськ", в якому займаються розвитком дитячих талантів. В центрі діє музичний гурток, діти мають можливість пограти в теніс та шахи, займаються образотворчим мистецтвом. Також у листопаді 2002 р. був створений Дитячий центр „Quo Vadis", куди щоденно приходить 30 дітей з малозабезпечених, бідних та неповних родин. Всього у центрі 50 дітей, від 3 до 6 років [ 15 ].
   Окрім власних, Місія бере участь у спільних соціально значущих проектах. Наприклад, співпраця ведетьсь з УГКЦ, де спільними зусиллями розповсюджуються хлібобулочні вироби „дітям вулиці" у м. Києві (римо-католицький „Карітас-Спес" надає транспорт, а греко-католицький „Карітас-Київ" займається випічкою), протестантськими спільнотами, державою. Також РКЦ разом із баптистами та адвентистами у 2004 р. надала фінансову допомогу для оздоровлення дітей київській міськраді [ 13, с 11].
   Отже, соціальні проекти Римо-Католицької церкви в Україні мають широкий спектр допомоги, яка направлена не лише на подолання матеріальних труднощів, а й на забезпечення духовного розвитку та спроможності самостійно долати проблеми. Разом з тим, вже започатковані задуми удосконалюються та, по можливості, розповсюджуються на раніше неохоплені регіони.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com