www.VuzLib.com

Головна arrow Історія України arrow Роль Волинського земства у формуванні системи місцевих періодичних видань на початку XX століття
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Роль Волинського земства у формуванні системи місцевих періодичних видань на початку XX століття

Мілясевич І.В.

РОЛЬ ВОЛИНСЬКОГО ЗЕМСТВА У ФОРМУВАННІ СИСТЕМИ МІСЦЕВИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

   Земські органи управління зіграли величезну роль не тільки у розвитку освіти, культури, медицини в Україні у XIX - на початку XX століття, але й у формуванні системи місцевих періодичних видань. Проте цей напрямок діяльності земств не був спеціальним предметом ні пресознавчих, ні історико-краєзнавчих, ні книгознавчих, ні літературознавчих досліджень. Деяку інформацію про земські періодичні видання з окремих регіонів України, зокрема Київщини, Поділля, Чернігівщини, знаходимо у публікаціях А. Бойко [1], Н. М. Сидоренко, О. Д Школьної [2], Н. Олійник [3] та ін., але діяльність Волинського земства залишається, практично, не дослідженою (за винятком історико-бібліографічного дослідження автора [4], в якому розглядається вся система волинської преси XIX - початку XX століття).
   Мета цієї статті - проаналізувати систему земських періодичних видань Волині початку XX століття, продемонструвати її роль у суспільному та економічному житті тогочасної Волині, на основі архівних матеріалів та перегляду повних комплектів періодичних видань дослідити історію кожного періодичного видання, а також охарактеризувати діяльність службовців Волинського губернського земства з видання громадсько-політичних газет Волині демократичного спрямування.
   З 1911 по 1917 рік Волинським земством було видано 14 періодичних видань різних типів, серед яких 1 журнал, 2 газети, 11 бюлетенів. Крім того, службовці різних відділів губернської та повітових земських управ були редакторами та видавцями низки газет демократичного спрямування: “Волынская почта” (1912-1914 pp.), “Волынская неделя” (1911-1913 pp.), “Волынская нива” (1913 р.) та ін.
   Головним офіційним часописом Волинського губернського земства був щотижневий журнал “Известия Волынского губернського земства”, який видавався у Житомирі з 1 червня 1912 р. до 25 березня 1914 р. Редакторами журналу були офіційні особи - голова губернської земської управи В.Є. Дверницький (1912 р. № 1 - 19), секретар губернської земської управи Л.І. Яльницький (1912 р. № 20- 1913 р. № 34) та член губернської земської управи А.Г. Нікітін (1913 р. №35 - 1914 р. № 12).
   Часопис був помітним явищем в історії дорадянської преси. У часи Російській імперії на території України тільки чотири губернських земства видавали свої офіційні періодичні видання [5]. Майже весь зміст журналу на початковому етапі його існування був пов'язаний із висвітленням діяльності губернського і повітових земств Волині.
   Програма журналу у 1912 році: 1. Закони і розпорядження уряду, що стосуються земства; 2. Статті і замітки із земських питань; 3. Статті з сільського господарства, медицини, ветеринарії, кустарної промисловості, кредиту; 4. Земські відомості по Волинській губернії; 5. Земські відомості по Російській імперії; 6. Листи читачів; 7. Питання і відповіді з земських економічних і юридичних питань; 8. Бібліографія - відгуки про нові книги, огляди преси; 9. Довідкові відомості. Оголошення.
   Журнал інформував читачів про події у земському житті, діяльність відділень земської управи: ветеринарного, лікувально-санітарного, сільськогосподарського, страхового та ін.; висвітлював стан розвитку медицини і сільського господарства, проблеми шкільної та позашкільної освіти, друкував відомості про прибутки і витрати коштів у Волинській губернії тощо.
   Особлива увага приділялась сільськогосподарській тематиці. Публікувались статистичні дані про розвиток окремих галузей сільського господарства у Волинській губернії, практичні статті з сільського господарства, поради щодо садівництва, бджільництва, тваринництва, висвітлювався досвід інших країн з розвитку аграрної галузі.
   Для того, щоб максимально наблизити журнал до читача, редакція з перших його номерів ввела рубрики "Письма читателей" і "Вопросы и ответы". Всі бажаючі могли звертатись до часопису з пропозиціями покращення земського правління, питаннями господарського життя, управління, торгівлі, освіти.
   У кожному номері був також відділ "Бібліографія", в якому друкувались огляди земських газет і журналів Російської імперії (огляди преси були тематичні, наприклад " Діяльність земств по сільському господарству"," Про дитячу смертність" тощо), відгуки про нові книги і журнали, відомості про підписку на періодичні видання.
   У 1913 році програма журналу дещо змінилась у плані популярності і доступності викладеного матеріалу. У доповіді Волинському земському зібранню другої чергової сесії, спеціально присвяченій реструктуризації журналу [6] говорилось: “Ввиду того, что подавляющее количество читателей “Известий” крестьяне, то является желательно изменить программу журнала в смысле общедоступности и популярности” [6, с. 28]. Відповідно до цього рішення з № 6 за 1913 рік був введений відділ під назвою "Сельское хазяйство и кооперация". У ньому розглядались економічні умови розвитку селянських господарств, проблеми сільської кооперації, характеризувалась нова сільськогосподарська техніка, особлива увага приділялась питанням покращення селянських господарств на Волині, подавались корисні поради по веденню сільського господарства, рекомендувалась література з аграрної галузі та кооперації. Це починання часопису було високо оцінене фаховими періодичними виданнями інших губерній України, позитивні відгуки з'явились, зокрема, в “Южно-Русской сельско-хозяйственной газете” (1913, № 27), “Экономической жизни Подолии” (1913, № 8) та ін. Крім того, журнал почав безкоштовно розсилатись також всім сільським товариствам Волинської губернії.
   У 1913 році розширився також відділ "Хроніка", який складався з чотирьох основних компонентів: події по Волині, по південно-західному краю (Україні), по Російській імперії, з-за кордону.
   У 1914 році з'явився новий цікавий розділ "Познание Волыни", в якому друкувались статті з історії, етнографії, економіки, природознавства Волині.
   Часопис друкувався на якісному білому папері, у 1913 році мав кольорову обкладинку, а в 1914 році - кольорову обкладинку з ілюстраціями.
   Розсилався безкоштовно земським установам (управам, школам, лікарням), земським посадовим особам Волинської губернії (агрономам, лікарям), кореспондентам статистичного бюро, вчителям сільських шкіл та іншим особам і установам, які мали відношення до діяльності земства. У 1912 році 3500 примірників журналу були розіслані безкоштовно. Тому часопис видавався досить великим тиражем. У 1913 році безкоштовний тираж був збільшений до 4500 примірників, які розподілялись таким чином: земським гласним - 412 прим., міським і земським управам - 61, лікарському персоналу - 280, агрономічному персоналу - 93, страховим агентам - 82, земським службовцям - 80, вчителям сільських шкіл - 660, кооперативним установам - 456, волосним правлінням - 243, кореспондентам статистичного бюро - 2020, іншим- 113 (1914, № 1 / 2). Така величезна кількість безоплатних абонентів була важким тягарем для бюджету часопису, крім того, у 1912- 1913 роках редакція не мала права пільгової поштової пересилки журналу. Однак, незважаючи на ці та деякі інші проблеми, редакція не відмовилась від своєї практики розповсюдження часопису. На асигнування часопису виділялись величезні кошти: у 1913 році із засобів губернського збору було виділено 6000 руб., із засобів страхового капіталу 6000 руб. [6, с. 28].
   Тематика часопису з часом розширюється, а його характер демократизується. У нових відділах журналу починають висвітлюватись події, які не робили честі владним структурам Російської імперії, листи селян про їх утиски місцевою владою, критикувалась злочинна діяльність окремих посадових осіб тощо.
   Таке спрямування журналу не могло не викликати занепокоєння у місцевої влади та монархістів. У березні 1914 р. група дворян звернулась до волинського губернатора з заявою про припинення видання журналу “Известия Волынского губернского земства” “... как ничего общего не имеющего с сельским хозяйством и идущего вразрез с его верноподданническими убеждениями и взлядами” [9, с. 12]. Волинський губернатор направив цю скаргу на розгляд губернської земської управи. Голова губернської земської управи просив навести вагомі аргументи, які б свідчили про шкідливу діяльність журналу,але вони наведені не були. Заявники лише зазначили, що “...в “Известиях Волынского губернского земства” помещаются иногда статьи, не соответствующие земскому органу, есть и технические недочёты, которые могут вызвать нежелательные разговоры и поэтому подобные статьи должны быть исключены...” [9, с. 21].
   Сесія земського зібрання ухвалила: “Не прерывая издания “Известий” как органа, необходимого земству, поручить Управе переработать или составить новую подробную программу этого издания, отвечающую требованиям земской жизни и представить её на утверждение земского собрания; до того же времени, в ныне издающиеся “Известиях” помещать только официальные сведения и правительственные распоряжения по земским вопросам, отчёты о деятельности губернских и уездных земств и чисто научные статьи по сельскому хозяйству ... не допускать помещения стихов, а равно и критики учреждений и отдельных лиц, вести это издание на официальном русском языке” [9].
   Нова програма видання декілька раз перероблялась, а критичні напади на часопис не припинялись. У зв'язку з цими несприятливими умовами останній номер одного з найцікавіших і найбільш поширених періодичних видань Волині початку XX століття побачив світ 25 березня 1914 р.
   Волинське губернське земство було ініціатором видання більшості фахових періодичних видань у губернії (60 % від всіх існуючих на той час у губернії фахових видань [4, с 53-62]), що засвідчує його велику роль у розвитку економіки, організації медицини, ветеринарної, страхової та дорожно-транспортної служби в губернії, піднесенні рівня сільсько-господарського виробництва. Земство добре орієнтувалось у проблемах розвитку економіки Волині, досконало знало інформаційні потреби читачів, тому могло чітко спланувати видання необхідної кількості періодичних видань та ретельно продумати їх тематику.
   Волинь здавна була аграрним регіоном (78 % населення краю наприкінці XIX - початку XX століття було зайняте в аграрному виробництві [10, с 309]), тому сільськогосподарська інформація тут завжди користувалась підвищеним попитом. Визначну роль у поширенні цієї інформації відігравали періодичні видання. Вони сприяли ефективному розвитку сільського господарства, допомагали впроваджувати передові методи та технології сільськогосподарського виробництва, поширювали правові знання для захисту інтересів місцевих виробників аграрної продукції, інформували про ситуацію на ринках збуту, ціни, тактику конкурентів тощо.
   У цей період на Волині видавалось 5 сільськогосподарських журналів та бюлетенів [4, с 54].Серед них були загально-галузеві (присвячені розвитку сільського господарства в цілому) та вузько-галузеві (порушувались питання розвитку окремих ланок сільського господарства) видання. Вони створювались як товариствами (“Известия Луцкого общества сельского хазяйства”, “Листок хмелевода”, “Бюллетень Волынского общества хмелеводства о состоянии хмелевых плантаций в Волынской губернии”) і приватними особами (“Голос пчеловода”). Серед цих видань почесне місце займав бюлетень Волинської земської управи “Сельско-хозяйственная хроника Волынской губернии”, бо він висвітлював не вузькі проблеми сільського господарства, а в комплексі інформував про весь стан його розвитку у губернії.
   Щомісячний бюлетень сільськогосподарського відділу Волинської губернської управи у справах земського господарства “Сельско-хозяйстеенная хроника Волынской губернии” почав видаватись у 1910 році. Його редактором був голова Волинської губернської управи у справах земського господарства В.Є.Дверницький. Спочатку це видання було заплановане як сільськогосподарський журнал, але за своїм змістом і формою він з першого свого номеру мав всі ознаки такого періодичного видання як бюлетень.
   Кожний номер видання складався з офіційної і неофіційної частини. В офіційній частині друкувались циркуляри і проекти Волинської земської управи, постанови Волинського губернського комітету у справах сільського господарства, інформувалось про витрати на розвиток сільського господарства, хроніку діяльності Волинської губернської земської управи з розвитку сільського господарства тощо.
   У неофіційній частині вміщувались, як правило, авторські статті з проблем розвитку сільського господарства на Волині, а також матеріали узагальнюючого характеру, які характеризували стан розвитку аграрної галузі за певний період часу, висвітлювали її досягнення і прорахунки, визначали шляхи вирішення проблем. Ці матеріали містять надзвичайно цікаву інформацію про структуру сільського господарства в губернії, розподіл сільськогосподарських культур та їх урожайність на території губернії.
   У 1911-1914 роках цей бюлетень був замінений поточними статистичними бюлетенями, які не мали єдиної назви, але мали єдиний підзаголовок “Текущая сельско-хозяйственная статистика”.Вони виходили посезонно і відповідно до проблем сезону мали назви “Состояние озимых посевов в Волынской губернии к 15 апреля 1912 года”, або “Состояние сельского хозяйства в Волынской губернии к 15 мая 1912 года”, або “Урожай озимых и ранних яровых хлебов и трав в Волынской губернии в 1912 году” та ін. Ці випуски, практично, ніде не збереглися, крім РНБ у Санкт-Петербурзі.
   У січні 1915 р. відновилось видання бюлетеня “Сельско-хозяйственная хроника Волынской губернии”. У номерах за цей рік вже немає поділу на офіційну і неофіційну частину, немає тут також авторських статей. Майже весь зміст оновленого видання складали статистичні матеріали про розвиток сільського господарства і таблиці з цінами на різні види сільськогосподарської продукції (що було особливо актуально в період війни), а також дані про шкоду завдану сільському господарству військовими діями на території губернії.
   “Сельско-хозяйственная хроника Волынской губернии” непогано збереглась в Україні. Найповніші її комплекти зберігаються у НБУВ, майже всі номери за 1915 р. знаходяться у фондах ВОУНБ, ЖОУНБ, поодинокі примірники за 1910 і 1915 pp. є у ДАВО, ДАРО, ЛНБС*
   У 1911 р. статистичне бюро та агрономічний відділ Волинського губернського земства почав видавати щомісячні статистичні бюлетені під назвами “Цены на продукты сельского хозяйства на базарах Волынской губернии” та “Цены на продукты сельского хозяйства на ярмарках Волынской губернии” з метою інформування підприємців та населення про ціни на основні сільськогосподарські продукти на території Волинської губернії. Зміст бюлетенів складали статистичні таблиці (без аналізу і коментарів), у яких по горизонталі вказувались основні види сільськогосподарських продуктів, а по вертикалі - населені пункти губернії, в яких функціонували ярмарки і базари. У квітні 1913 р. ці два бюлетеня об'єднались в один - “Цены на продукты сельского хозяйства на базарах и ярмарках Волынской губернии”, який проіснував до 1914 року.
   Волинське губернське земське правління велику увагу приділяло розвитку медицини у краї. Ним була створена мережа медичних установ, утримувався штат лікарів, фельдшерів, акушерів, пропагувалися серед населення засади санітарних та гігієнічних знань. До компетенції земських установ належало надання медичної допомоги сільському населенню, що було особливо важливо в аграрній губернії.
   Тому не випадково перші медичні періодичні видання у Волинській губернії видавались саме губернським земським правлінням. Обидва видання - “Врачебно-санитарная хроника Волынской губернии”та “Ветеринарная хроника Волынской губернии” виходили з 1910 по 1915 рік.
   Бюлетень ветеринарного відділу Волинського губернського земського правління “Ветеринарная хроника Волынской губернии” вміщував інформацію про поточний ветеринарно-санітарний стан губернії. Кожний номер розпочинався офіційними матеріалами: циркулярами ветеринарного управління, офіційними повідомленнями Волинського губернського земського правління, інформаціями про зміни у складі ветеринарного персоналу тощо.
   Після офіційних документів подаються розгорнуті огляди ветеринарно-санітарного стану губернії за місяць, відомості про поширення інфекційних хвороб на Волині і в сусідніх губерніях, аналізуються причини епідемій і діяльність ветеринарних лікарів.
   Завершували кожен черговий номер “Сведения о ветеринарном состоянии Волынской губернии за ... месяц”. Ці відомості викладались у вигляді статистичних таблиць і інформували про хвороби людей і домашніх тварин у всій губернії, профілактичні щеплення тощо. Таблиці готувались старшим губернським ветеринарним лікарем А.Качаловським (він, напевне, і редагував все видання) за повідомленнями ветеринарних лікарів із різних повітів Волинської губернії.
   Бюлетень “Врачебно-санитарная хроника Волынской губернии” готувався до друку фахівцями, які відповідали за медично-санітарний стан у губернії. Редактор видання Ф.І.Немоловський був одним із провідних лікарів губернії і завідував лікувально-санітарним бюро Волинського губернського земського правління. Тому часопис видавався на досить високому фаховому рівні.
   Усі випуски видання мали офіційний відділ, окремі - ще й неофіційний відділ. В офіційній частині друкувались циркуляри Волинського губернського земського правління, постанови повітових лікувально-санітарних нарад та з'їздів лікарів, відомості про діяльність земського медичного персоналу, списки операцій, які зробили лікарі та фельдшери за місяць, відомості про поширення інфекційних хвороб тощо. Вся інформація супроводжувалась наочністю: схемами, графіками, картами розповсюдження недуг. Ця частина містить надзвичайно цінні дані про стан розвитку медицини у краї: кількість лікарень, медичних пунктів, лікарів, фельдшерів тощо.
   У неофіційній частині друкувались дуже цікаві авторські статті з різних проблем розвитку медицини як теоретичного, так і прикладного спрямування. Тому це видання на початковому етапі його існування (1910 - 1914 pp.) поєднувало ознаки бюлетеня і журналу, навіть більше було подібне до журналу.
   Тематика публікацій у неофіційній частині дуже різноманітна. Багато уваги приділяється педіатрії (дитяча захворюваність, смертність, дієта), гігієні, санітарії, епідеміології, методам діагностики та лікування. Крім публікацій теоретичного і практичного спрямування, тут містяться статті, в яких висвітлювався досвід роботи медично-санітарних служб у Російській імперії і за кордоном, давались поради по загартовуванню організму, щодо лікувальних дієт, запобігання виробничим травмам тощо. Особливо розширеною була ця частина в перші роки існування видання. У 1914 - 1916 роках зміст майже всіх номерів бюлетеня складала офіційна частина.
   Обидва медичних бюлетеня Волинського земства майже повністю збереглись тільки в РНБ у Санкт-Петербурзі. Значна кількість номерів за окремі роки збереглась також у НБУВ. Розрізнені номери “Врачебно-санитарной хроники Волынской губернии” за 1911-1914 pp. знаходяться у фондах ДАВО, а “Врачебно-санитарной хроники Волынской губернии” -у ДІБУ, ДАВО та ДАРО.
   У 1911 році при Волинському губернському земському правлінні було створене спеціальне метеорологічне бюро. За його ініціативою на всій території губернії засновувалась мережа метеорологічних станцій, які проводили регулярні спостереження за погодою. Для оприлюднення результатів цих спостережень у серпні 1911 р. був заснований щомісячний бюлетень “Труды метеорологической сети Волынского земства”, перейменований у січні 1913 р. в “Ежемесячный бюллетень метеорологической сети Волынского губернского земства”.
   Кожний номер бюлетеня починається загальним оглядом погоди в губернії за місяць, потім друкуються таблиці, які інформують про стан погоди: атмосферний тиск, температуру, вологість повітря, напрямок та швидкість вітру, хмарність, температуру на поверхні та в глибині грунту, опади. В таблицях по горизонталі перелічені дати місяця, по вертикалі - населені пункти. Крім того, подаються повідомлення про надзвичайні явища природи і стихійні лиха, іноді друкуються фенологічні дослідження. У середині номерів вміщені діаграми Житомирської метеорологічної станції за місяць. Готувались і редагувались бюлетені відомим волинським вченим, завідувачем метеорологічної мережі С.А. Бжозовським [11, с 67-68].
   Обидва видання дуже погано збереглись до сьогодні: вони є лише у фондах НБУВ, а один номер “Ежемесячного бюллетеня метеорологической сети Волынского губернского земства” за 1914 р. - у ВОУНБ.
   Завдяки Волинському губернському земству на початку XX століття побачило світ ще декілька галузевих періодичних видань, зокрема бюлетені “Дорожная хроника Волынского земского управления” (1910 р.), “Страховая хроника Волынского губернского земского управления” (1910 р.) та “ Состояние операций по обязательному и добровольному страхованию и сведения о противопожарных мероприятиях на ...месяц ... года” (1912-1913 pp.). Перші два бюлетеня припинили своє існування на перших випусках, а третє видання, яким опікувалось бюро страхової статистики Волинського губернського земського правління, виходило рівно рік- з лютого 1912 по січень 1913 року. Кожний його випуск складався з двох частин У першій подавалась текстова характеристика страхових операцій щодо земського страхування за поточний місяць, друга частина складалась з таблиць, які містили цифрові дані про стан обов'язкового та добровільного страхування, протипожежні заходи і діяльність земських страхових агентств. Всі три бюлетені збереглись лише у РНБ у Санкт-Петербурзі, а окремі номери третього бюлетеня зберігаються ще у ВОУНБ.
   Волинське земство зіграло чималу роль і у формуванні громадсько-політичної преси Волині. Редакторами окремих газет і журналів цієї групи були працівники різних відділів губернських і повітових земств (зокрема В.К.Конопко, С.С.Марессевич, В.М.Кондрацький, М.А.Паласинський, Є.О.Палецький). Всі редаговані працівниками земства періодичні видання відносились до демократичного табору волинської преси. їхніми основними завданнями були аналіз з демократичних позицій суспільного та економічного життя Волині та Російської імперії, пробудження свідомості мас, сприяння в орієнтації населення у складній політичній ситуації. Така позиція демократичної преси не могла залишити байдужим місцеве начальство, тому вона весь час перебувала у полі зору волинського губернатора і волинської жандармерії, які прискіпливо стежили за змістом та ідейним спрямуванням статей. У зв'язку з цим більшість демократичних газет існували нетривалий час.
   Серед громадсько-політичних видань, редагованих працівниками земства, найдовше видавалась газета “Волынская почта” ( з січня 1912 р. до травня 1914 p.). Газета з демократичних позицій аналізувала суспільне та економічне життя на Волині і в Російській імперії, тому зразу ж з перших номерів потрапила до "чорних списків" Волинського губернського жандармського правління. “Газета “Волынская почта”, издаваемая исключительно с агитационной целью , систематически стремится подорвать авторитет духовенства на Волыни, возбудить шовинизм и враждебное чувство в поляках к русскому правительству и подорвать доверие к законным распоряжениям властей” - писав начальник Волинського жандармського управління в листі до Волинського генерал-губернатора 6 лютого 1912 року [12, с.6]. Редактор Віктор Конопко двічі був покараний величезними штрафами: в 300 руб. (за публікацію статті "Союзники кстати", в якій критикувалась урядова ревізія Волинської земської управи) і в 500 руб. (за статтю " Речь о Волыни", яка вміщувала "ложные сведения о деятельности правительственных учреждений"). Розміри штрафів були настільки значними, що з ними не могли погодитись навіть вищі чиновники " ...даже при условии признания за указанными статьями цели возбудить в населении враждебное отношение к правительству, нельзя признать соответствующими ни мере содеянного, ни установленному практикой размеру взысканий, налагаемых на периодическую печать, так как штрафы даже для больших газет не превышают 300 руб. Максимальные же взыскания уместны лишь тогда, если периодическое издание является органом какой-либо преступной партии, служит целям последней, или же если ранее наложенные на него взыскания не оказали видимого воздействия” [13,с. 36].
   Постійні репресивні заходи, ймовірно, спричинили надзвичайно часту зміну редакторів (В.ККонопко (1912, № 1-103), В.Н.Кондрацький (1912, №104-210, 1913, № 36-57, 250 - 1914, № 104, САЛалецький (1912, № 211-240, 270- 1913, № 35, № 58 - 197, М.А.Паласинський (1912, № 241-269, 1914, № 105 - 133), С.С.Марессевич (1913, № 198 - 249). Ці безпрецендентно жорстокі репресивні заходи місцевої влади викликали обурення не тільки місцевої, але й столичної преси. Зокрема, 26 вересня 1912 року газета "Русское слово" писала: "За последние десять дней здесь [на Волыни] прекратили существование две прогрессивные газеты ввиду ареста их редакторов" [14]. Не могли вони безслідно пройти і повз увагу Головного управління у справах друку. В листі начальника управління до Волинського губернатора було продемонстроване різке незадоволення діями останнього "... на будущее время сведения о наложении на редакторов повременных изданий административных взысканий сообщать одновременно с постановлением о применении таковой меры к тому или иному из редакторов согласно распоряжению Министра внутренних дел от 14 июля 1907 г." (15, с. 14).
   Постійні закриття газети могли викликати невдоволення передплатників. Тому в період припинення видання “Волынской почты” виходила газета “Волынский курьер”. її редактором і видавцем став Володимир Миколайович Кондрацький, який був одним з редакторів “Волынской почты”. Між цими газетами існував нерозривний зв'язок: вони мали одинакові програми і політичне спрямування, постійно піддавались репресіям місцевої влади, коли закривалась “Волынская почта” передплатникам надсилався “Волынский курьер” і навпаки. Тобто, ці газети, фактично, взаємодоповнювали одна одну, тому змогли проіснувати порівняно тривалий час.
   Працівники земства були також редакторами двох журналів демократичного спрямування “Волынской недели” (1912-1913 pp.) та “Волынской нивы” (1913 p.).
   Основне завдання часопису “Волынская неделя” - сприяти розвитку культурного і економічного життя Волинської губернії. Особливу увагу журнал приділяв діяльності земства та міського самоуправління. Його редактором був службовець страхового відділу Волинської земської управи Євген Олександрович Палецький.
   Основні відділи часопису: 1. Статті з суспільних, економічних, політичних і літературних питань; 2. Фейлетони на громадські теми; 3.Нариси, вірші; 4. Діяльність міської думи; 5. Земство; 6. Кооперація; 7. Міське життя; 8. Новини за тиждень по Російській імперії та з-за кордону; 9. Література і життя; 10. Бібліографія; 11. Театр і музика; 12. Сільське господарство; 13. Оголошення.
   Основний обсяг журналу займав перший відділ. У ньому друкувались великі за обсягом публікації, в яких подавався ґрунтовний аналіз економічних та суспільних проблем. Інші відділи були маленькі за обсягом, але вміщені у них матеріали мали дуже гострий критичний і демократичний характер. Тому і цей журнал піддавався цензурним переслідуванням. У ЦДІАУ збереглися справи, в яких волинський генерал-губернатор пропонує прийняти заходи щодо заборони журналу, бо в редакції співробітничають тільки ліві, зокрема сопіал - демократи. Крім того, зберігся лист начальника Волинського губернського жандармського управління до прокурора Житомирського окружного суду від 11 липня 1913 року, в якому пропонується притягти редактора до кримінальної відповідальності за публікацію в № 29 за 1912 рік "... стихотворения “Кузнец”, представляющего из себя прямой призыв рабочих к борьбе во имя освобождения от “рабства и труда”. І хоча прокурор " в напечатанном стихотворении не усматривал состава преступления", генерал-губернатор і жандармське управління продовжували тероризувати часопис [16, с 152 - 154, 17, С. 36 - 39].
   Відчуваючи можливість закриття журналу, Є. О.Палецький в кінці червня 1913 р. започатковує часопис “Волынская нива”, який мав програму подібну до “Волынской недели”. Але цей захід не дав бажаних наслідків і у липні 1913р. обидва видання припинили своє існування.
   Крім того, земство підтримувало всю демократичну пресу Волині, закупляючи значну частину її тиражу, іноді навіть виділяючи кошти на видання. У свою чергу, газети демократичного спрямування приділяли велику увагу діяльності земства, захищали його інтереси, спростовували наклепи на земство монархічних газет.
   Волинське земство було причетне також до видання такого різновиду громадсько-політичних газет як “телеграммы”. Від загального масиву видань цього типу вони відрізнялись “сухим” інформаційним матеріалом, невеликим обсягом і безсторонністю оцінок поточних подій. Всі “телеграммы” видавались у період Першої світової війни в 1914 - 1915 pp.
   У вересні 1914 р. Кременецьке повітове земство починає видавати “Телеграммы: Ежедневное издание бюллетеней Петроградского телеграфного агентства”. Редактором газети був заступник голови Кременецької земської управи В.Тоцький. У виданні подавались відомості про хід воєнних дій, друкувались накази Верховного головнокомандувача, інформувалось про події, пов'язані з війною (голод, епідемії тощо), вміщувались телеграми від власних кореспондентів і Петроградського телеграфного агентства. “Телеграммы” мали обсяг 1-2 с, видавались на аркушах кольорового паперу (жовтого, зеленого, синього, рожевого) і складались з однієї-двох статей на вказану тему.
   Окремі примірники цих “Телеграмм” за 1914 і 1915 pp. збереглись лише у БРАН. Хоча це видання було, напевне, не єдиним на території Волинської губернії. Зокрема, у РДІА у Санкт-Петербурзі зберігається 18 архівних справ, у яких є свідоцтво на право видання “телеграмм” у Рівному, Дубно, Житомирі, Кременці, Острозі, Старокостянтинові, Ковелі, Луцьку, Володимир-Волинському, Ізяславі, Но воград-Волинсько му [18], більшість з яких мали видавати земські повітові управи. Але жодне з цих видань в архівах і бібліотеках України і Росії знайти не вдалось.
   Отже, Волинське земство зіграло визначну роль у формуванні системи періодичних видань в регіоні на початку XX століття, воно видавало біля 20 % всіх періодичних видань губернії. Вони були різних типів (офіційні, фахові, громадсько-політичні) та видів (газети, журнали, бюлетені). З діяльністю земства пов'язане виникнення в губернії нового виду періодичного видання, якого не було раніше, -бюлетеня. Більшість бюлетенів видавалась на високому професійному рівні, оскільки їх редакторами були провідні фахівці Волинського губернського земського правління. Ці видання не втратили свого інформаційного та довідкового значення для сучасних спеціалістів.

Джерела та література

1. Бойко А. Земські культурно-освітні видання початку XX століття // Українська періодика: історія і сучасність: Тези доп. і повідом. Всеукр. наук.-теор. конф. - Л, 1993.- С 43 - 45.
2. Періодичні видання Подільської губернії (1838 - 1917 pp.): Покажчик /Укл. Сидоренко Н.М., Школьна О.Д., Сидоренко О.І., Фінклер В.В.- Л.; К., 1999.- 69 с
3. Олійник Н. Преса демократичного спрямування Чернігова другої половини XIX- початку XX століття // Українська періодика: історія і сучасність: Тези доп. і повідом, шостої Всеукр. наук.-теор. конф.- Л, 2000.- С. 62 - 64.
4. Мілясевич І.В. Періодичні видання Волинської губернії XIX - поч. XX століття: Історико-бібліографічне дослідження /ЛАН, ЛНБ ім. Стефаника, Наук.-досл. центр періодики.- Л., 2004.- 376 с
5. Библиография периодических изданий России, 1901-1916: В 4 т. / Под общ. ред. В.М.Барашенкова, О.Д.Голубевой, Н.Я.Морачевского; Сост. Н.Л.Беляева, М.К.Зиновьева, М.М.Никифоров.- Л., 1958 - 1961
6. Об издании “Известий Волынского губернского земства” // Доклады Волынскому губернскому земскому собранию второй очередной сессии по секретному отделу.- Житомир: Электротипография Т-ва Н.А.Бродович, 1913.- С. 27 - 29.
7. Російський державний історичний архів (РДІА).- Ф. 776, оп. 17 (1912), спр. 188.- С. 1-6: Про видання журналу “Известия Волынского губернского земства”.
8. Доклады губернской земской управы Волынскому губернскому земскому собранию по изданию газеты “Известия Волынского губернского земства”.- Житомир, 1913.- 12 с.
9. Журналы Волынского губернского земского собрания 1У чрезвычайной сессии. Заседание 14 мая 1914 г.-Житомир: Электро-типография Бродович, 1914.-41 с.
10. Енциклопедія Українознавства: Словникова частина. Т. 1.-К.: Глобус, 1993.-400 с.
11. Костриця М.Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті.- Житомир: МАК-видавництво,2001.- 360 с
12. Центральний державний історичний архів України у м. Києві (ЦДІАУ). - Ф. 1335, оп. 1, спр. 1505.- С. 6 - 7: Про з'ясування політичного спрямування газети “Волынская почта”.
13. ЦДІАУ.- Ф. 442, on. 862, спр. 10.- С. 32 - 36: Про накладання на редактора газети “Волынская почта” штрафу в 300 руб.
14. [О прогрессивной прессе Волыни] II Русское слово.- 1912.- 26 сент.- С. 1.
15. РДІА.- Ф. 776, оп. 17 (1912), спр. 285.- С. 14: Лист начальника Головного управління у справах друку до волинського губернатора про причини закриття газет “Волынская почта” і “Волынский курьер”.
16. ЦДІАУ.- Ф. 1335, оп. 1, спр. 1505.- С. 36-39: Донесення волинського губернатора про притягнення до відповідальності редактора газети “Волынская неделя” СО. Палецького за опублікований в газеті вірш “Кузнец”.
17. ЦДІАУ.- Ф. 1335, оп. 1, спр. 1505.- С. 36-39: Про притягнення Є.О.Палецького до кримінальної відповідальності.
18. РДІА.- Ф. 776, on. 17 (1914), спр. 505, 506, 507, 510, 524, 525, 576, 597, 629, 630, 632, 632, 633, 634, 635, 733, 781, 790.- Свідоцтва на право видання бюлетенів Петроградського телеграфного агентства у містах Волинської губернії.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com