www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Особливості використання інтерактивних методів навчання української мови в старших класах
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості використання інтерактивних методів навчання української мови в старших класах

О. М. Горошкіна,
доктор педагогічних наук, професор
(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка)

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СТАРШИХ КЛАСАХ

   Постановка проблеми. Навчання української мови в старших класах має узагальнювально-систематизуючий характер, що стимулює вчителів до пошуку й реалізації потенційних можливостей оптимізації мовної освіти: інтеграції навчальних дисциплін, урахування міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, застосування сучасних технологій навчання, здатних активізувати пізнавальну діяльність учнів, розвивати їхні інтелектуальні здібності, комунікативні вміння й навички, соціокультурну компетенцію.
   Аналіз досліджень і публікацій. Останнім часом збільшилася питома вага нових, а отже, недостатньо досліджених інтерактивних методів навчання на уроках української мови в старших класах. Аналіз наукових робіт (Л. Варзацька, Р. Балан, О. Вербило, Л. Кратасюк, М. Красовицький, Т. Окуневич, М. Олійник, М. Пентилюк, О. Пометун, Л. Пироженко, Т. Симоненко, Н. Солодюк, Л. Щербина та інші) дає підстави узагальнити, що “інтерактивний” розуміє ться як ініціативна відповідна позиція суб’єкта, якому адресовані певні дії чи процедури. Інтерактивна технологія – це організація навчання, що забезпечує здобуття знань засобами спільної діяльності через діалог, полілог учнів між собою і вчителем. Інтерактивний означає такий, що здатний взаємодіяти або знаходиться в режимі бесіди, діалогу з ким-небудь (учителем, іншими суб’єктами навчального процесу) або чим-небудь (комп’ютером) [2]. Отже, інтерактивне навчання – це діалогізоване навчання, під час якого реалізується ефективна взаємодія вчителя й учня, учня та учнів, занурення учнів у комунікацію. Ми дотримуємося думки про те, що інтерактивні методи навчання української мови – це такі способи міжособистісної взаємодії в режимі учитель - учень , учень - учитель, учень - учень , що забезпечують реалізацію мети й завдань уроку.
   Мета статті : визначити особливості використання інтерактивних методів навчання української мови в старших класах. Дослідники вбачають в інтерактивних методах значні можливості для самореалізації особистості кожного учня. Аналіз лінгводидактичних студій дає підстави стверджувати, що автори, досліджуючи різні аспекти інтерактивних методів навчання, дають їм однаково позитивні характеристики, узагальнивши які, виділяємо: інтерактивні методи – один із провідних засобів навчання української мови на сучасному етапі; інтерактивні методи мають значний потенціал для формування комунікативної, мовної, мовленнєвої, соціокультурної компетенцій учнів; інтерактивні методи стимулюють пізнавальну активність учнів, сприяють кращому засвоєнню інформації, забезпечують занурення учнів у спілкування.
   Названі особливості й зумовлюють активне функціонування інтерактивних методів на уроках української мови в старших класах, оскільки саме під час навчання у старшій школі відбувається узагальнення й систематизація знань, засвоєних в основній шк олі , уведення нових комунікативно орієнтованих відомостей з метою формування мовної особистості випускника, удосконалення комунікативних умінь і навичок учнів. Ці напрямки й стають підґрунтям для відбору адекватних змістові форм, методів, засобів навчання.
   Важливим для вчителя-словесника є врахування психологічних особливостей старшокласників, що значною мірою забезпечує ефективне функціонування інтерактивних методів навчання. І. Зимньою переконливо доведено, що в старшому шкільному віці відбувається активне соціальне формування особистості, тому значну роль у розвиткові старшокласників відіграє спілкування, що дозволяє вважати його провідною діяльністю ранньої юності. У цей період учні залучаються до індивідуально-особистісного та стихійно-групового спілкування, що інтегруються в головний вид спілкування – соціально-орієнтований, особистісний, такий, що має евристичне значення [1]. Інтерактивні методи навчання забезпечують комунікативний розвиток підлітків, насамперед розвиток уміння аналізувати власну комунікативну поведінку та поведінку однокласників. Таким чином, практична спрямованість стає не тільки метою, а й засобом навчання української мови. Особливо продуктивним є використання інтерактивних методів навчання, що орієнтують на різноманітні життєві ситуації й цим самим допомагають сформувати необхідні для сучасної людини мовленнєві вміння (дискусія, мікрофон, ток-шоу, карусель тощо). Іноді мовленнєва ситуація підказується життям класу, інтересами учнів, їхніми захопленнями, подіями в країні, школі, наприклад: “Уявіть собі, що ви учасник дискусії “Яка реклама потрібна на радіо, телебаченні?”. Висловіть свою думку” (метод мікрофон;. “Доберіть історичні приклади, які б підтверджували думку Байрона “Кращий пророк для майбутнього – минуле” (метод мікрофон); “Дискусія “Чи має право на життя контрактне навчання?”” (ток-шоу); “Дискусія “Провінція – ознака безуспішності?”” (ток-шоу).
   На відміну від традиційних методів навчання, які будуються переважно на однобічній комунікації (її організовує й постійно стимулює учитель ), інтерактивні методи принципово змінюють схему комунікації в навчальному процесі. Ці методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, у якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, відкриті й активні. Ключовим моментом організації навчання української мови в старших класах є стимулювання продуктивної мовленнєвої діяльності учнів, спонукання їх до виконання текстотворчих комунікативних завдань, що є важливою умовою й необхідним компонентом процесу праці, пізнання й орієнтації людини у світі. На нашу думку, важливо застосовувати оптимальні за обсягом вправи, що сприяли б активізації комунікативно-мисленнєвої діяльності учнів, розвиткові вмінь формулювати думки, відстоювати власну думку, знаходити аргументи на користь протилежної, вести толерантний діалог, використовувати власний досвід соціалізації. Такі вправи привчають старшокласників, працюючи в групах, виконувати різні ролі: активного слухача, спікера, члена колективу, об’єднаного спільною комунікативною метою, лідера, фасилітатора, модератора ідей тощо. Зміст і мета цих вправ визначають добір інтерактивних методів навчання. Таке поєднання роботи у групах (кожна з груп працювала над одним висловлюванням) і мікрофону дало можливість по черзі висловитися значній кількості учнів, при цьому заощадити навчальний час, оскільки вчителеві не довелося кожного разу повторювати запитання.
   Інтерактивні методи навчання – мобільне багаторівневе утворення , що складається з низки різноманітних прийомів: спостереження, порівняння, конструювання, комунікативно-ситуативні вправи тощо. Провідним засобом створення комунікативних ситуацій уважаємо комунікативно-ситуативні вправи, що підтримують у школярів необхідність у спілкуванні, сприяють удосконаленню комунікативних умінь і навичок, забезпечують перехід від відтворення мовлення до його продукування. Елементом навчального спілкування стають комунікативні настанови – ті вербальні дії, що організують спілкування учнів, їх залучення до комунікації. Іноді вправи містять кілька настанов, що визначали послідовність дій учнів. Модель комунікативно-ситуативних вправ така: життєва ситуація, мотивація комунікативних дій, мовленнєве завдання, форма, вид, спосіб подачі інформації, що чітко визначає стиль, жанр висловлювання, вимагає від учнів самостійного добору мовних засобів відповідно до комунікативних завдань, дозволяє включити засвоєні учнями знання в комунікативну діяльність. Наведемо приклади таких завдань: 1) Ви відвідуєте заняття школи дизайнерів інтер’єрів. Вам запропонували оформити вашу класну кімнату. Продумайте кольорову гаму, декор, меблі. Опишіть кімнату, яку ви уявляєте. Переконайте вчителів і однокласників оформити кімнату в такому вигляді. Використовуйте у своїй відповіді складні прикметники, прислівники. 2) Ваш товариш переконаний, що найцікавіше заняття – комп’ютерні ігри, вам подобається футбол. Переконайте його, що футбольна секція – це не лише місце, де можна цікаво провести час, але й важливе джерело здоров’я, школа самодисципліни. Використовуйте при цьому фразеологізми, вставні слова.
   Учні, опинившись в умовах, максимально наближених до реальних, мають змогу адекватно оцінити себе, переконатися в необхідності збагачення власних знань, удосконалення комунікативно значущих умінь і навичок. Спостереження за навчальним процесом, власний досвід роботи в старших класах дають підстави стверджувати, що розподіл методів на традиційні й інтерактивні умовний, а межі між ними нестійкі, спостерігалося взаємопроникнення методів. Наприклад, традиційний для методики метод спостереження упроваджується й на етапі засвоєння нового матеріалу під час аспектних уроків, і на уроках розвитку зв’язного мовлення. Він органічно поєднується з інтерактивними методами. Так, робота з текстом може бути організована як фронтально, так і в парах, у групах.
   Наприклад: Проаналізуйте мовні особливості тексту. Визначте стилістичну належність тексту. Охарактеризуйте слова з погляду походження, стилістичного використання (виконується фронтально).
   Варю борщ, і тут я помічаю цікаве явище: укинула до квасолі картоплі, вона так туди влетіла, як хазяйка; розіпхалася по всій каструлі і жде, щоб я швидше закрила покришкою. Я усміхнулась і затулила. Пасерую моркву із селерою, – і теж туди, вона не дуже охоче зі сковороди злізла, ложкою мусила згрібати. Надула губи, аж піна пішла біла, бо ж олією її шмарувала. Покришкою боялася накривати, бо бачу: як шугоне, – не зловлю, так і жде моменту. Але буряк – так буряк, справжній козак, зайшов туди, наче з коня злетів: наробив гармидеру, бо ніхто вже й світу білого після нього не побачив. Закипіло раптом усе! Матьонко! А нема рукавиць, буряк уперся – от-от буде скандал! Зняла – і на холодне! Ху, встигла, аж і буряк, бачу, впрів, злякався, що не вдержить таку масу баб’ячу! Ложкою їх повінчала, посварила – втих ло! (Н.Матвієнко).
   Розкажіть, що Ви знаєте про одну з найулюбленіших страв українців – борщ (використовується метод мікрофон, при цьому кожен учень по черзі висловлюється).
   Наступне завдання: запишіть словосполучення борщ по-київськи, по-волинськи, борщ “Полтавський”, риба смажена, пісний борщ, капусняк по-черкаськи, крученики, м’ясо тушковане, щука фарширована (виконується фронтально). Поясніть орфограми. Таке завдання має на меті повторити низку орфограм, оскільки спрямоване на підвищення рівня орфографічної грамотності учнів.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження ми вбачаємо у подальшій роботі з проблеми впровадження інтерактивних методів навчання студентів ВНЗ української мови в умовах профільної освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Зимняя И. А. Педагогическая психология : учеб. для вузов / И. А. Зимняя. – [Изд. второе., доп., испр. и перераб.]. – М. : Логос, 2000. –384 с.
2. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; за ред. О. І. Пометун. – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com