www.VuzLib.com

Головна arrow Історія України arrow Джерела з історії міського самоврядування Лівобережної України (1870 - 1900 pp.)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Джерела з історії міського самоврядування Лівобережної України (1870 - 1900 pp.)

Ю.Нікітін

ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (1870 - 1900 PP.)

   Зміни, що охопили усі сфери життя незалежної України вимагають всебічного вивчення історичного досвіду нашого народу для успішної розбудови української державності. Наша держава йде шляхом реформ. Багато з них за своїм характером і значенням нагадують реформи другої половини XIX ст., які проводилися російським царизмом з метою утвердження ринкових відносин. Успішному здійсненню адміністративної реформи в наш час у значній мірі сприятиме неупереджене вивчення та використання історичного досвіду, набутого українською нацією в процесі становлення міського самоврядування. Саме тому актуальним є комплексний аналіз напрямків і форм діяльності міських самоврядних структур, який може допомогти об'єктивному розумінню завдань, що вирішувалися, а також сприяти врахуванню та запобіганню помилок на сучасному етапі розвитку суспільства.
   Однією з важливих проблем, пов'язаних з історією міст та міського самоврядування є питання пошуку, аналізу та публікації всього комплексу джерел, зокрема, пов'язаних з Лівобережною Україною.
   При вивченні історії міського самоврядування другої половини XIX ст. дослідники спираються на опубліковані та архівні матеріали. Це в першу чергу:
   матеріали з історії самоврядування і взаємовідносин самоврядних структур з місцевою адміністрацією, що зберігаються у Центральному державному історичному архіві України (м. Київ), Інституті рукопису Центральної наукової бібліотеки імені В.І. Вернадського; матеріали з історії соціально-економічного становища робітників, що працювали на міських підприємствах, які зберігаються у Центральному державному архіві громадських об'єднань України;
   різноманітний комплекс документів пов'язаний з чисельністю, соціальним, конфесійним та становим складом населення Чернігівської губернії, а також з формуванням та діяльністю міських самоврядних структур у 1870 - 1880 pp. представлений у Російській національній бібліотеці м. Санкт - Петербург;
   матеріали з історії взаємовідносин органів міського самоврядування з органами державної влади та самі законодавчі акти зберігаються у фондах державного архіву Російської федерації та Російського державного історичного архіву;
   законодавчі акти Російської імперії, які регламентували діяльність органів міського самоврядування;
   опубліковані документи (журнали засідань міських дум та управ, доповіді, звіти, матеріали, що ілюструють діяльність комісій тощо);
   ділова документація муніципальних структур Чернігівської, Полтавської, Катеринославської та Харківської губерній, що зберігаються у Державних архівах Чернігівської, Полтавської, Сумської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької областей; матеріали періодичної преси. Значний масив документів, що розкривають зміст правових норм, покладених в основу діяльності міських дум і управ, їх юридичний статус, компетенцію, характер виборчих прав на різних етапах розвитку міського самоврядування, взаємовідносин муніципальних структур з губернськими адміністраціями, щорічні звіти губернаторів, що містять аналіз практичної діяльності самоврядних структур, зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Києві.
   У фондах Канцелярії Київського, Волинського і Подільського генерал - губернатора (ф. 442, ф. 533 Поліцейська частина), Правління Київського округу шляхів сполучення (ф.692), Правління попечителя Київського навчального округу (ф. 707), Канцелярії Тимчасового Харківського генерал - губернатора (ф. 1191), а також у фонді 2 зібрані урядові циркуляри, копії звітів губернаторів, дані про результати виборів до органів міського самоврядування, наведений соціальний, конфесійний склад міського населення, гласних, міських голів, ступінь економічного розвитку міст, стан пожежної охорони, медицини тощо.
   Серед справ фонду Полтавського губернського жандармського управління (ф. 320) є чисельні матеріали, що розкривають взаємовідносини муніципальних структур губернії і поліції. Виділення містами коштів на утримання поліції. Участь поліції у збиранні міських податків. Також у фонді представлені документи про зловживання міських чиновників та типові порушення при формуванні органів міського самоврядування.
   У фонді - колекції мікрофільмів (ф. 11 КМФ №11) представлені документи про динаміку розширення територій м. Маріуполя та селища Юзівка. Справи, що містять дані стосовно кількості робітників, заробітну плату та умови життя (м. Катеринослав, Єнакієво) знаходяться у фонді Катеринославського губернського управління (ф. 313). Фонд окружного фабричного інспектора Харківської губернії (ф. 2090) сформований з документів, що допомагають з'ясувати кількість промислових підприємств і працюючих на них робітників. Фонд 159 (Катеринославське охоронне відділення) та фонд 1439 (Чернігівське губернське жандармське управління) містять матеріали, що висвітлюють взаємовідносини міських самоврядних структур і жандармських установ, а також особливості формування та діяльності пожежних команд в містах Чернігівської та Катеринославської губерній у другій половині XIX ст. Справи, які доповнюють історію розвитку пожежної справи в українських губерніях знаходяться у особистому фонді Ґалаґанів (ф. 1475).
   Окремі відомості, що ілюструють економічний стан населених пунктів і динаміку зростання чисельності робітників на заводах і фабриках міст, містечок та промислових поселеннях Катеринославської губернії (1894 - 1900 pp.) знаходяться у Центральному державному архіві громадських і державних об'єднань України (фонд 57. колекція документів з історії комуністичної партії України 1870 - 1917 pp.). Необхідно зазначити, що у справах фонду матеріали з означеної теми не чисельні.
   Фонди 8, 10, 13, 61, 127 Інституту рукопису Центральної наукової бібліотеки імені В.І. Вернадського НАН України у м. Києві містять широке коло джерел з історії розвитку міського самоврядування (в тому числі з 1870 по 1900 pp.) на теренах Чернігівської губернії. На особливу увагу заслуговують документи, що розкривають демографічну ситуацію в містах та містечках губернії а також відомості про економічну, господарську та соціально - культурну діяльність органів міського самоврядування. Всебічному аналізу успіхів та помилок повітових муніципалітетів (Стародуба, Ніжина, Конотопа, Новозибкова і Новгорода - Сіверського) сприяють матеріали приватного архіву М.І. Пілеєва.
   Важливим джерелом для вивчення історії міст і міського самоврядування на теренах Чернігівської губернії 1870- 1880 pp. виступають матеріали фонду ревізії сенатора О.О. Половцова, що зберігаються в Російській національній бібліотеці імені М.Є. Салтикова - Щедріна (відділ рукописів) у м. Санкт - Петербург (ф.600).
   За пропозицією М. Т. Лоріс - Мелікова імператор Олександр II 11 серпня 1880 р. призначив ревізії у 9 найбільших губерніях Російської імперії. Мета ревізій - з'ясувати реальні результати реформ на місцях, збір інформації для внутрішнього користування і рекомендації для ліквідації можливих помилок.
   Ревізія Київської та Чернігівської губернії була доручена у 1880 р. сенатору Олександру Олександровичу Половцову (1832 - 1909 pp.), який був відомим державним діячем того часу.
   При проведенні ревізії (1880 - 1881 pp.) місцеві органи влади або віддавали необхідні дані, або відповідали на спеціально розроблені питання. Саме тому частина місцевих документів опинилась у Санкт-Петербурзі. Крім цього, питання, на які відповідали в губерніях, інколи вимагали більш точної відповіді, ніжу звичайних щорічних звітах.
   Деякі звіти та проектні матеріали всіх ревізій, що проводились у 1880 -1881 pp. збирались в Особу комісію для складання проектів місцевого самоврядування, а також в Сенат, кабінет міністрів, канцелярію міністра внутрішніх справ та інші державні установи. По різноманітності складу документів та їх змісту матеріали фонду являються одним з важливих джерел вивчення економічного, правового і культурного розвитку Київської та Чернігівської губерній за 1860 -1880 рр.
   Фонд сенатора О.О. Половцова (має 1895 одиниць зберігання) сформувався з двох головних груп матеріалів. До першої належать документи, що надсилались місцевими установами і окремими особами за вимогою Канцелярії сенатора, до другої - документи, зібрані в результаті діяльності ревізуючих чиновників та самого сенатора: звіти, донесення, висновки, що відправлялися до столиці, записки, запити та інше. У фонді зберігається листування та діловодство Канцелярії сенатора; прохання представників різних соціальних верств населення (селян, міщан, ремісників, чиновників, дворян), що були адресовані сенатору; деякі справи тих відомств, які ревізувались - Канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора; Канцелярії Чернігівського губернатора; Київського і Чернігівського губернських правлінь; казенних палат, банків, мирових, судових, поліцейських, земських та інших установ. Зберігаються багаточисельні матеріали, пов'язані з виборами та діяльністю органів міського самоврядування, а також матеріали навчальних закладів, що дають можливість відтворити сутність організації та рівень освіти у двох губерніях. У фонді також є свідчення з історії соціальних рухів у губерніях.
   Різні аспекти правовідносин між новоствореними органами міського самоврядування та місцевими органами державного управління допомагають з'ясувати матеріали справ, що зберігаються у фондах Державного архіву Російської Федерації (ф. 102 Департамент поліції і ф. 557), Російського державного історичного архіву (ф. 773, 775, 1149). Справи у вищезгаданих фондах містять факти, що ілюструють історію розвитку пожежної справи в містах Лівобережної України у зазначений період також серед матеріалів знаходяться звіти про стан Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Чернігівської губерній, Одеського генерал - губернаторства (пізніше градоначальства), м. Севастополя за 1885- 1914 pp., які ілюструють різні сторони життя міст та діяльності муніципалітетів вказаних регіонів. Фонди 1284 (Департамент загальних справ), 1287 (Господарський департамент МВС), 1288 (Головне управління у справах місцевого господарства МВС Російської імперії), 776 (Головне управління у справах друку), 1290 (Центральний статистичний комітет) містять документи, що розкривають різну динаміку розвитку господарства міст, найбільш важливі питання, що вирішували міські самоврядні структури.
   До нашого часу зберігається значний масив документів пов'язаний з історією міст та самоврядування у фондах Державного архіву Чернігівської області.
   Фонд Чернігівського губернського присутствіє містить низку документів, що висвітлюють міське життя. Зокрема, в ньому представлені матеріали про діяльність шести гласних дум, реформованих органів управлінь, соціальний склад виборців і гласних. Значна кількість справ стосується господарської діяльності самоврядних структур та ілюструє роботу по благоустрою міст губернії. У матеріалах фонду є багатий фактичний матеріал відносно складу органів самоврядування, кошториси міських дум, про хід виборів і роботи міських структур, дані про різні зловживання міських чиновників і спроби налагодити контроль за використанням коштів в містах, результати ревізії міських управ.
   У фонді канцелярії Чернігівського цивільного губернатора (ф. 128) зібрані матеріали, що ілюструють динаміку росту міст, топографічні описи населених пунктів, темпи зростання населення, економічне життя регіону, ступінь розвитку медичного обслуговування населення і стан освітніх закладів. Справи фонду розкривають взаємовідносини місцевої державної влади і самоврядних структур, а також особливості формування органів міського самоврядування на основі положення 1870 р.
   Фонд Чернігівського губернського у міських справах присутствія (ф. 146) допомагає всебічному аналізу діяльності міст. Він містить протоколи засідань присутствія, губернських і повітових зборів, міських дум. Окрему групу документів складають дані про підготовку і проведення виборів губернської, повітової, земської управи, міських дум. Фонд містить багатий статистичний матеріал про кількість міст і їх мешканців, а також повідомлення про зловживання міських чиновників. У 145 фонді представлені справи, що розкривають діяльність органів міського самоврядування міст та містечок губернії.
   Ділова документація муніципальних структур повітових міст представлена у фондах Березнянської думи (ф. 467 - господарсько - фінансова діяльність та робота у галузі освіти), Остерської (ф. 564) і Чернігівської (ф. 205 - представлені матеріали початкового етапу діяльності думи за 1870- 1874 рр.).
   Ефективність роботи міських управ представлена у фондах Чернігівської (ф. 206), Борзнянської (ф. 396), Березнянської (ф. 469) і Остерської (ф. 951) управ. Документи цих фондів розкривають досягнення управ у вирішенні проблем по охороні здоров'я населення, поширення освіти, організації ефективної пожежної охорони, комплексу комунального господарства та інших нагальних потреб населення міст та містечок губернії. Фінансова діяльність повітових органів міського самоврядування представлена у матеріалах податкових інспекторів Сосницького повіту (ф. 1040).
   Додаткові свідчення про діяльність міських самоврядних структур містять фонди Ніжинського відділу Державного архіву Чернігівської області. Фонд Ніжинської міської управи (ф.340) і Ніжинської міської думи (ф. 341) ілюструють різні напрямки діяльності міських самоврядних структур: формування органів, їх склад, ступінь співпраці з іншими установами (місцевою державною владою, земствами), а також досягнення і прорахунки у господарській, фінансовій та соціально - культурній сферах.
   У фондах Державного архіву Харківської області представлений значний обсяг документів з історії краю. Фонди канцелярії Харківського губернатора (ф. 3), Харківського губернського правління (ф. 4), Харківське губернське у земських і міських справах присутствіє (ф. 19) сформовані з текстів законів, офіційних розпоряджень та інших документів, що розкривають ступінь співпраці місцевих державних установ та органів міського самоврядування, а також різноманітні дані про кількість населення, економічний стан міст та містечок та вирішення соціально - гуманітарних проблем в районі. Склад населення міст губернії та динаміка його зростання представлені у матеріалах фонду Харківського губернського статистичного комітету (ф. 51). Взаємовідносини і співпраця органів міського самоврядування з поліцією в питання підтримки громадського спокою, збирання податків та організації пожежної служби в містах представлені матеріалами фондів 52 (Управління поліцмейстера м. Харкова), 54 (Богодухівське повітове поліцейське управління), 69 (Харківське повітове поліцейське управління), 67 (Ізюмське повітове поліцейське управління), 536, 537, 359, 541 (Податкові інспектори Харкова). Різноманітний матеріал з історії становлення та розвитку пожежних команд в регіоні і участі в цьому процесі новостворених міських структур знаходяться у фондах 2, 16, 29. Матеріали пов'язані з благоустроєм міст, розвитком освітянських закладів, журнали засідань дум і управ, кошториси та інша документація представлені у фондах 266 (Канцелярія директора народних училищ), 45 (Харківська міська управа), 487 (Журнал засідань присутствія по міським справам м. Харків), 161 (Харківська губернська будівельна і шляхова комісія).
   У фондах Державного архіву Сумської області зберігаються документи з історії міст, що входили в другій половині XIX ст. до складу Чернігівської, Харківської, Полтавської губерній. Фонди Конотопської думи (ф. 1199), Лебединської (ф. 353), Роменської (ф. 1153), Сумської (ф. 354) містять журнали засідань дум, розгляд кошторисів на будівництво і благоустрій міст, оцінку нерухомого майна, списки мешканців, кошториси прибутків та видатків, заснування особливої міської поліції (м. Суми). Фонди міських управ Лебединської (ф. 252), Конотопської (814), Роменської (ф. 997) і Сумської (ф. 1) доповнюють історію міст та самоврядних структур регіону. Справи згаданих фондів містять списки мешканців повітових міст, описи міського майна, звіти міських фінансових установ, відомості про навчальні заклади, благоустрій і будівництво залізниць. Стан закладів освіти та рівень медичного обслуговування в містах регіону частково висвітлюють справи фондів 363 (Дитяча лікарня Сумської міської управи), ф. 500 (Лебединська жіноча гімназія), ф. 1004 (Роменська жіноча гімназія).
   З різних причин незначна кількість документів XIX ст. збереглися у фондах Державного архіву Полтавської області. Справи фондів 107 (Полтавська управа), 222, 775 (Полтавська дума), 591, 2060 (Кременчуцька дума) містять матеріали, що розкривають діяльність міських самоврядних структур періоду 1870 - 1900 pp. Головним чином справи розкривають господарську діяльність і благоустрій окремих міст Полтавщини.
   Документи пов'язані з історією Катеринославської губернії другої половини XIX ст.. розпорошені по Державних архівах Дніпропетровської, Донецької і Запорізької областей. З різних причин історія міст та самоврядних структур регіону представлена недостатньо. Найбільша група документів збереглася у фондах Державного архіву Дніпропетровської області. У фонді II (Канцелярія Катеринославського губернатора) зберігається листування посадовців, офіційні документи, звіти та інші матеріали службового характеру, що пов'язані з життям губернії. Справи, що сформували фонд Катеринославського губернського правління. 1874- 1917 pp. (ф. 20) пов'язані з історією міст та містечок регіону головним чином в останній третині XIX ст.. Справи містять документи, що ілюструють розвиток міського господарства, співпрацю муніципалітетів з поліцією, вирішення санітарно - медичних проблем та забезпечення інших соціально -гуманітарних потреб громадян. Особливий інтерес викликають матеріали, які розповідають про будівництво залізниць, надання статусу міста Луганську (1880 - 1882 pp.), бо ці та інші факти допомагають з'ясувати урбанізаційні процеси, що мали свої особливості у даній місцевості. Незначна кількість справ, які розкривають життя губернського міста після запровадження Положення 1892 р. знаходяться у фонді Катеринославської думи і управи (ф. 469). фонд містить документи, що стосуються господарсько - фінансової діяльності новостворених міських самоврядних структур. Значний обсяг документів, що розкривають динаміку зростання міського населення (особливо робітників), скарги робітників, інформація про кількість підприємств регіону, зміни адміністративних кордонів населених пунктів зберігається у фондах Канцелярії старшого фабричного інспектора Катеринославської губернії (ф. 23) і Катеринославського губернського у справах про товариства і спілки присутствіє (ф. 33,681).
   Фонди Державного архіву Донецької області містять документи лише пов'язані з історією м. Юзівки. Головним чином до проблеми історії міста другої половини XIX ст.. відносяться справи, що зберігаються у фондах 32 (Юзівське початкове училище), ф. 33 (Юзівське початкове міське училище) і ф. 34 (Юзівське перше міське двокласне училище). Згадані матеріали певним чином допомагають з'ясуавати рівень поширення освіти серед мешканців Юзівки, матеріальний стан освітніх закладів та ступінь участі органів міського самоврядування у вирішенні даної проблеми.
   Незначна група документів, що ілюструють міське життя у другій половині XIX ст. знаходиться у фондах Державного архіву Запорізької області. Лише матеріали двох фондів, а саме Олександрівської управи (ф. 21) та Олександрівської думи (ф. 24) допомагають з'ясувати історію створення та функціонування органів міського самоврядування та Положеннями 1870 і 1892 pp. згадані фонди містять справи, які висвітлюють (хоч і фрагментарно) роботу самоврядних структур по вирішенню нагальних господарських, соціальних та інших завдань, що стояли перед ними.
   Отже, архівні матеріали історії міського самоврядування на Лівобережній Україні у 1870 -1900 pp. включає в себе широке коло матеріалів документального та публіцистичного змісту. Вони мають різний характер і властивості, що обумовлює використання різних методів і прийомів при роботі з ними.
   При вивченні джерел з даної теми простежується тенденція, кому при наявності значної кількості матеріалів, які в різній мірі відображають соціально - економічні, урбаністичні , демографічні процеси, а також історію формування і функціонування органів міського самоврядування у другій половині XIX ст., історія окремих міст майже не відома науковцям. Особливо обмежена група архівних матеріалів з даної теми збереглася у фондах Державних архівів Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької і Донецької областей. В першу чергу, це стосується Катеринослава, Луганська, Бахмута.
   В першу чергу при дослідженні історії органів міського самоврядування на теренах Лівобережної України у другій половині XIX ст. слід розпочати з законодавчих актів та офіційних державних постанов, що представлені в „Полном собрании законов Российской империи", „Собрании узаконений и распоряжений правительства, издаваемом при правительственном Сенате", „Своде законов Российской империи", в яких зафіксована державна позиція щодо розвитку міського самоврядування та коло повноважень новостворених структур [ 1].
   Аналіз опублікованих джерел з проблеми міського самоврядування слід продовжити з текстів Положення 1870 р. У перше десятиріччя після його запровадження окремі статті Положення додатково роз'яснювалися і ввійшли до спеціальної збірки Сенату. її авторами були В. Майдель і В. Белюстін [2].
   Кінець XIX - початок XX ст. характеризувався підвищеною увагою до проблеми самоврядування, що відобразилося як у публікації тексту самого Положення 1892 р., так і коментарями до нього [3], які дозволяють прослідкувати еволюцію поглядів царської влади до проблеми розвитку самоврядування в містах.
   Важливу роль у розвитку міського самоврядування другої половини XIX ст. відіграли допоміжні матеріали узагальнюючого характеру, які сприяли діяльності дум і управ. Зокрема, заслуговує на увагу збірка М. Миша, що охоплює законодавчі акти, пов'язані з міським самоврядуванням з 1876 р. до 1 листопада 1879 р. Окремо автор звертає увагу на процедуру надання міських кредитів, міські податки і повинності, благоустрій [4]. Аналогічну спробу зробив Д.Чудовський [5], який проаналізував статті Городового Положення 1870 р. та урядових доповнень, що приймалися урядом після 1870 р. Автор звернув головну увагу на „Правительственный вестник", циркуляри Господарського департаменту МВС, укази Сенату. А Количев зібрав практично весь законодавчий і пояснювальний матеріал, що регламентував діяльність міського самоврядування після запровадження Положення 1892 р. [6]. Зокрема, наведені правила будівельні міських зборів, страхування, надання кредитів, зразки ведення фінансової документації та ін. С. Рубінштейн уклав збірку, в якій у хронологічній послідовності навів урядові укази і постанови, прийняті за період 1625 - 1895 pp. [7].
   Всебічна діяльність муніципальних установ фіксувалася у щорічних звітах губернаторів лівобережних губерній. Ці звіти містять в собі дані про міські бюджети, їх джерела, видатки, формування недоїмок та їх причини, стан закладів освіти, медицини, санітарної частини, пожежних команд, господарства міст, благоустрій, а також співпрацю з поліцією та губернською адміністрацією [8]. Звіти губернаторів доповнювалися спеціальними оглядами, в яких робилася спроба проаналізувати окремі напрямки господарства губернії, а також стану навчальних та медичних закладів. Слід пам'ятати, що чиновники і губернатори найчастіше хотіли показати свою роботу у максимально вигідному для себе ракурсі. Тому, необхідно критично відноситися до згаданих джерел і при можливості додатково перевіряти наведені в них дані.
   Окрему групу джерел складають статистичні матеріали. До них відносяться таблиці, збірки, „временники", а також матеріали Першого Всеросійського перепису населення за 1897 р. Різнопланова інформація міститься у загальному опису міст Російської імперії (під редакцією В.П. Семенова-Тянь-Шанського) і дослідженні М.О. Рубакіна [9]. Ці джерела містять дані про чисельність, розміщення, соціальний та становий склад міського населення, їх основні види діяльності, а також діяльність муніципалітетів по благоустрою міст та містечок.
   До статистичних джерел слід віднести статистико-економічні огляди лівобережних губерній за різні роки. Зазначені матеріали містять цінний фактичний матеріал про збір прибутків (їх постатейний розподіл) і видатків в містах Лівобережної України. В оглядах також є інформація про діяльність муніципальних структур у вирішення різних проблем. Фінансово-господарську діяльність муніципальних структур розкривають обліково-статистичні звіти громадських міських банків. Діяльність цих установ була постійно під контролем громадськості, що засвідчує періодична преса зазначених губерній [ 10]
   В роботі М. Домонтовича [11] ґрунтовно висвітлено соціально-економічний розвиток Чернігівської губернії у середині XIX ст., а також чисельність населення регіону. Спираючись на дані IX і X ревізій автор звернув увагу на зростання міського населення. Ця робота особливо важлива для розуміння історичних особливостей розвитку Чернігівщини.
   Цінні матеріали про кількість населених пунктів на Чернігівщині наведені в роботі земського статистика О. Русова [12]. Дана праця ґрунтується на ревізіях середини XIX ст. У другому томі наведений структурний склад населення регіону за віросповіданням та станами. Автор наводить кількість населених пунктів і промислових підприємств в регіоні.
   Діяльність самоврядних структур Харкова висвітлена в історико-довідковому путівнику працівника губернського земства А. Гусєва [13]. Це видання наводить як загальні відомості з історії самоврядування в місті у другій половині XIX ст., так і конкретні факти економічної діяльності.
   Важлива інформація щодо темпів зростання населення Харкова міститься у матеріалах перепису (1873, 1879, 1897 pp.), що проводилися Харківським губернським статистичним комітетом. Історія губернського міста і міського господарства відображена на сторінках „Харьковского календаря", „Харьковского сборника" і „Статистического листка".
   На початку XX ст. було надруковано звіт статистичного відділу Харківської міської управи, що містить дані про історію діяльності муніципальної влади у II половині XIX ст. [14].
   Значний інтерес представляють „Материалы для истории Харьковской городской думы и городского хозяйства за 25 лет, с 1871 по 1896 г.", автором яких вважається М.Петров [15]. Він керував статистичним відділом міської управи і завершив багаторічну роботу по загальній переоцінці нерухомого майна в місті.
   Різноманітний фактичний матеріал з історії міст Лівобережної України має географічний словник [16] під редакцією П.Семенова, що містить різноманітні відомості про чисельність населення, його склад, економічну діяльність і господарсько-гуманітарний рівень розвитку губернських і повітових міст регіону.
   Рівень розвитку освіти в Полтавській губернії ілюструють статистичні звіти Полтавського губернського земства [17]. Вони містять дані про кількість шкіл, учнів і вчителів у містах губернії, джерела фінансування, інформація про предмети, що викладалися тощо. Також дані про чисельність міського населення в містах Полтавської губернії та рівень розвитку освітянських закладів містять видання, які випускалися муніципалітетами, земствами і губернською владою [18].
   Дані про чисельність населення в містах Катеринославської губернії, становий склад, списки домовласників, гласних та стан освіти відображені у різноманітних виданнях, що виходили в регіоні у другій половині XIX ст. а також матеріали перепису 1897 р. [19].
   Цікаві статистичні дані, що характеризують ступінь економічного розвитку міст Чернігівської губернії та рівень ефективної господарської діяльності самоврядних структур містять звіти Чернігівського і Н. Сіверського банків [20]. Вказані матеріали дають можливість всебічного аналізу темпів економічного розвитку двох міст Чернігівщини і з'ясування тогочасних проблем.
   Деякі дані про діяльність міських самоврядних структур Полтавської та Катеринославської губернії в зазначений період знаходяться у збірках документів з історії Дніпропетровська, Полтави, Кременчука [21].
   Конкретна діяльність міських дум і управ у вирішенні різноманітних проблем висвітлена у розписах постанов чернігівського громадського управління, звітах ніжинських недільних класів для дорослих, ніжинського ремісничого училища та журналах земської губернської управи [22].
   Робота муніципалітетів Харківської губернії висвітлена у доповідях представників самоврядних структур (Є. Гордієнка та М. Сумцова) [23]. Головну увагу автори звернули на досягнення муніципалітетів і причини недоліків, а також на питання поширення освіти серед міського населення. Аналізу просвітницької діяльності самоврядних структур Харкова періоду буржуазних реформ присвятив свою роботу Д. Максименко [24], в якій використано оригінальний статистичний матеріал. Рівень розвитку мережі освітніх закладів у Харківській губернії другій половини XIX ст. показано у спеціальних звітах [25].
   Питання історії розвитку та функціонування пожежних команд в містах регіону та участь в цій роботі муніципальних структур відображені в ряді джерел. Особливо цікавими є статистичні дані. Статистику пожеж містять періодичні видання Центрального Статистичного комітету Міністерства внутрішніх справ: „Статистический временник Российской империи" (за 1872,1875, 1882, 1886, 1893 та 1897 pp.), „Статистические сведения о пожарах в России", „Статистика пожаров в Российской империи и общин данные за 50 лет", „Статистика пожаров в Российской империи за 1895 - 1910 гг." [26]. Згадані видання дозволяють не лише з'ясувати рівень розвитку та стан матеріального забезпечення пожежних команд, але й кількість будинків в містах (дерев'яних, кам'яних ), планів міст, штатних архітекторів та інше.
   Цікаві матеріали про формування та діяльність органів міського самоврядування містяться у мемуарах і періодичних виданнях. Викликають інтерес спогади Д.Іваненко, що містять колоритний матеріал щодо функціонування органів міського самоврядування на Полтавщині [27]. Особливо цінними видаються спогади чернігівського міського голови В. Хижнякова і старожила губернського міста О. Пухтинського, що містять дані про діяльність самоврядних структур по вирішенню різних проблем, а також їх взаємодію з губернською владою і земськими установами [28]. У щоденнику сенатора О.О. Половцова (проводив сенаторську ревізію Київської та Чернігівської губерній у 1880-1881 pp. за наказом Олександра II) наведені цікаві факти з життя Чернігівщини, а також простежується еволюція поглядів представника влади на реформи та їх наслідки. Політичні погляди О.О. Половцова змінювалися протягом життя. Він був прибічником монархії, але розумів необхідність поступової її еволюції. У 1862 р. О.О. Половцов писав: „... мені все більше здається, що в майбутньому виникне спілка слов'янських ребспублік, заснованих на абсолютному самостійному народному розвитку ...". Іншою була його позиція у 1874 р.: „ Нехай збереже мене Господь від думки про республіку або навіть про так зване конституційне правління..." [29, с6, 8]. Крім щоденників сенатор О.О. Половцов залишив записки по результатах ревізії двох губерній, які містять багатий фактичний матеріал з історії Чернігівської губернії за період 1860 - 1880 pp. [30]. Працюючи з матеріалами такого характеру слід постійно пам'ятати про необхідність критичного підходу при роботі з ними.
   Місцева періодична преса на своїх сторінках публікувала постанови губернської влади, які стосувалися діяльності муніципальних структур, витяги з протоколів засідань дум та управ, дані про фінансовий стан міст, їх благоустрій. На сторінках цих видань обговорювалися найбільш болючі питання розвитку міст та містечок Лівобережної України II половини XIX ст. Мешканці лівобережних губерній значний відсоток такої інформації отримували зі сторінок „Губернських відомостей". У них найперше друкувалися офіційні матеріали щодо міського самоврядування, подавався аналіз фінансово-економічної діяльності міст, дані про стан комунального господарства, склад гласних, результати виборів, конкурсні оголошення про здачу в оренду, різноманітні інструкції та інше.
   У місцевих виданнях поруч з офіційною інформацією можна зустріти полеміку і жваве обговорення міських проблем за активної участі членів міських громад. До таких видань можна віднести „Журнал Харьковской городской думы" (1872- 1900 гг.), „Южный край", „Утро", „Полтавський вестник", „Друг народа", „Журнал Полтавской городской думы", „Пожарное дело" та ін.
   Демографічні, урбаністичні процеси міст Лівобережної України, а також історію міських самоврядних структур допомагають прослідкувати матеріали загальноросійських видань. На сторінках журналів „Санкт-Петербургские сенатские ведомости", „Правительственный вестник", „Русское богатство", „Русское экономическое обозрение" (журнал при „Вестнике финансов" Міністерства фінансів Росії), а також газет „Московские ведомости", „Вестник финансов, промышленности и торговли" (орган Міністерства фінансів), „Южнорусский горный листок" (1880 -1886) публікувалися офіційні документи, статистичні дані, велося громадське обговорення найбільш актуальних проблем міст (в тому числі і ступінь ефективності роботи органів міського самоврядування, виявлення і боротьба із зловживаннями чиновників та інше) [31].
   Опубліковані джерела дають можливість дослідити проблему формування та розвитку міського самоврядування в містах і містечках Лівобережної України другій половини XIX ст. Але комплексно проаналізувати дане питання не можливо без залучення широкого кола архівних матеріалів.
   Таким чином, підсумовуючи огляд можна зробити висновок, що архівні і опубліковані джерела мають свої сильні та слабкі сторони. Архівні матеріали часто мають фрагментарний та безсистемний характер. В той же час надруковані матеріали несуть на собі відбиток суб'єктивізму і вірогідність різноманітних помилок. Тому, опрацювання в комплексі всіх джерел з використанням методологічної основи дасть можливість достовірно відтворити історію українського народу і, зокрема, розвиток міського самоврядування у другій половині XIX ст. на Лівобережній Україні. Крім опрацювання вже відомих документів науковці повинні продовжувати пошук та публікацію забутих або невідомих джерел, як в межах України так і в сусідніх країнах.

Джерела та література

1. Полное собрание законов Российской империи. - I. - Т. 22. - № 16188; П. - Т. 6. - № 4319; П. - Т. 38. - № 39752; П. - Т. 12. - № 10305, 10303; П. - Т. 38. - № 39984; П. - Т. 23. - № 22906; П. - Т. 36. - № 36657, 36660, 37197; П. - Т. 39. - № 40511, 40452, 40457, 40458, 40459, 41068; П. - Т. 49. - № 53678; П. - Т. 41. -№ 42861, 43888, 44024; П. - Т. 42. - № 44691, 44690; П. - Т. 44. - № 46867; П. - Т. 45. - № 48498, 48502; П.- Т. 49. - № 54123; П. - Т. 54. - № 59317, 59476, 60187; П. - Т. 55. - № 61700; III. - Т. 9. - № 6196; III. - Т. 12. - № 8548, 8708; III. - Т. 5. - № 2907, 2946; III. - Т. 9. - № 6196, 6297; Собрание узаконений и распоряжений правительства, издаваемое при правительственном Сенате,- СПб., 1863- 1917; Свод законов Российской империи. - СПб., 1833 - 1915.
2. Городовое Положение, утвержденное императором Александром II 16 июня 1870 г. // Полн. Собр. законов Российской империи. - Собр. 2-е. - Т. 45. Отд. 1-е. - № 48498. - СПб., 1870; Систематический сборник решений правительствующего Сената, разъясняющий Городовое положение. Сост. барон В. Майдель и В. Белюстин. - СПб., 1879.
3. Городовое Положение 11 июня 1892 г. // Полн. Собр. Законов Российской империи. Собр. Третье. - Т. XII, 1892. Отд. № 821509216 и дополнения. - СПб., 1895; Канторович Я. Собрание определений первого департамента Правительствующего Сената по городским и земским делам за 10 лет (1891-1900 гг. ). -СПб., 1902; Шимановский М. Городовое положение 1892 г.- Одеса, 1892; Канторович Я. Сборник определений первого департамента Правительствующего Сената по городским и земским делам за 10 лет (1891 - 1900 гг.). - СПб., 1902; Щегловитов С. Городовое положение с законодательнодательными мотивами, разъяснениями и дополнительными узаконениями. - СПб., 1902.
4. Городовое Положение со всеми относящимися к нему узаконениями, судебными и правительственными разъяснениями. Сост. М. Мыш. - СПб., 1880.
5. Городовое Положение с дополнениями и разъяснениями по указаниям и распоряжениям правительства, последовавшими после образования Положения до 1 ноября 1871 г. Сост. Д. Чудовский. - СПб., 1874; Приложение. Список городских поселений, в коих окончательно введено в действие Высочайше утвержденное 16 июня 1870 г. Городовое Положение // Городовое Положение с дополнениями и разъяснениями по указаниям и расположениям правительства, последовавшими после обнародования Положения до 10 октября 1874 г. Сост. Д. Чудовский. - СПб., 1874. - С. 367-369.
6. Колычев А.А. По городским вопросам. - СПб., б.г.
7. Первое Продолжение к хронологическому указателю указов и правительственных распоряжений по губерниям Западной России, Белоруссии и Малороссии за 240 лет, с 1652 по 1892 г., дополненному за 1893 г.; указы, изданные с декабря 1893 по июль 1895 г. Сост. С.Ф.Рубинштейн. - Вильно, 1895.
8. Обзоры Черниговской губернии. Приложение ко всеподданнейшему отчету начальника Черниговской губернии за 1878-1900 гг. - Чернигов та ін.
9. Россия: Полное географическое описание нашего отечества. - СПб., 1910; Рубакин Н.А. Россия в цифрах. - СПб., 1912.
10. Отчеты Черниговского банка за 1880 1900 гг.- Чернигов; Отчеты о действиях Новгород -Северского банка за 1872 - 1888 гг. - Новгород - Северский, б.д.
11. Домонтович М. Материалы для географии и статистики России собранные офицерами генерального штаба. Черниговская губерния. - СПб., 1865.
12. Русов А. Описание Черниговской губернии. В 2 т. - Чернигов, 1899.
13. Гусев А.Н. Харьков, его прошлое и настоящее в рисунках и описаниях: историкс-справочный путеводитель. - X., 1902.
14. г. Харьков. Справочник по городскому общественному управлению. - X., 1913.
15. Петров Н.В. Материалы для истории Харьковской городской думы и городского хозяйства Харькова за 25 лет, с 1871 по 1896 г. = X., 1896. - Вин. 2.
16. Географическо-статистический словарь Российской империи. - СПб., 1885.
17. Статистический ежегодник Полтавского губернского земства. - Полтава, 1900.
18. Памятная книжка Полтавской губернии на... (1871 1874, 1887-1888,1890-1900) год. - Полтава, 1872-1901; Обзор Полтавской губернии за... (1879-1917) год. - Полтава, 1880-1916 та ін.
19. Обзор Екатеринославской губернии за... (1879-1900) год. - Екатеринослав, 1880-1901; Весь Екатеринослав. Справочная книга на... (1898- 1900) г.- Екатеринослав, 1890- 1901; Торгово-промышленный адрес-календарь города Екатеринослава на 1894 г.- Екатеринослав, 1895; Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г. Вып. 13. Екатеринославская губернія. -СПб., 1904; Памятная книжка и адрес календар Екатеринославской губернии на 1889 год. - Катеринослав, 1889 та ін.
20. Отчеты о действиях Новгород-Северского банка за 1872-1888 гг. -Новгород-Северск; Отчеты Черниговского банка за 1880 - 1900 гг. - Чернигов.
21. Днепропетровску 200 лет. 1776- 1976: Сборник документов и материалов.- К., 1976; Полтава. Історичний нарис. - Полтава, 1999.
22. Свод постановлений Черниговской городской думы от 1871- 1883 гг.- Чернигов, 1883; Свод постановлений Черниговской городской думы от 1883 - 1887 гг. - Чернигов, 1896; Отчет о Нежинский воскресных классах для взрослых мужчин за 1895- 1896 учебный пол.- Чернигов, 1897; Отчет о деятельности Черниговского городского общественного управления за 1898 г. - Чернигов, 1900; 1895-1896 - 1 годовой отчет по Нежинскому ремесленному училищу им. А. Кушакевича. - Нежин, 1896.
23. Гордеенко Е. Харьковское городское самоуправление, нужды его и недостатки, состояние общественного хозяйства и промыслов г. Харьков,- X., 1883; Сумцов Н.Ф. В Харьковскую городскую думу. - X., 1906; Його ж. В Харьковскую городскую управу об ученических библиотеках при городских училищах: Докладная записка. - X., 1898.
24. Максименко Д.П. Очерк деятельности Харьковского городского общественного управления по начальному народному образованию. 1871 - 1901 гг. - X., 1903.
25. Материалы по обследованию Александровских ремесленных училищ Харьковской губернии. - X., 1910.
26. Статистический временник Российской империи,- СПб., 1872.- Вып. 5; Статистический временник Российской империи. - СПб., 1875. - Серия П. - Вып. II; Исследование пожаров за 15 летний период с 1860 - 1874 год. Статистический временник Российской империи. - СПб., 1882. - Серия П. - Вып. 19; Статистический временник Российской империи.-СПб., 1886. - Серия III. - Вып. 13; Пожары в Российской империи в 1883 - 1887 гг. И свод данных за 28 лет. Статистический временник Российской империи. - СПб., 1889. - Вып. 13; Взаимное страхование от огня: губернское, земское, городское (1889 — 1892 гг.). Статистический временник Российской империи.- СПб., 1893.- Вып. 27; Пожары в Российской империи в 1888 - 1894 гг. Статистический временник Российской империи. - СПб., 1897. -Вып. 44 та ін.
27. Иваненко Д. Записки и воспоминания. 1888-1908 гг. - Полтава, 1909.
28. Хижняков В. воспоминания земского деятеля. - Чернигов, 1916; Пухтинский А. Минувших дней были и анекдоты // Черниговский полдень. - 1997. - август.
29.Половцов А.А. Дневник государственного секретаря А.А. Половцова. В 2 т. - М., 1966.
30. Записка сенатора А. Половцова о состоянии общественного управления и хозяйства в городах Черниговской губернии. - В 2 ч. - СПб, 1882.
31. Санкт-Петербургские сенатские ведомости за 1870 - 1896 гг.; Правительственный вестник за 1890 - 1900 гг.; Вестник финансов, промышленности и торговли. - 1896. - № 27; Горнозаводской листок. - 1881. - № 1; 1883. - № 5; 1886. - № 15, 140 -141; 1888. - № 2, 3, 6, 9, 10; 1889. - № 12, 16; Русское экономическое обозрение. - 1897. - № 2, 3 та ін.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com