www.VuzLib.com

Головна arrow Екологія, природокористування arrow Україна на шляху впровадження екологічних стандартів "Євро" як необхідності розвитку євроінтеграційних процесів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Україна на шляху впровадження екологічних стандартів "Євро" як необхідності розвитку євроінтеграційних процесів

В.Дубей

УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТІВ "ЄВРО" ЯК НЕОБХІДНОСТІ РОЗВИТКУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

   В Україні успішно функціонує сучасний транспортний комплекс, в якому пріорітетну роль відіграє автомобільний транспорт. Він є могутнім сектором української економіки, що обслуговує практично всі галузі господарства і населення та сприяє розвитку транспортно-економічних зв'язків. Так за даними Мінтрансзв'язку України, автотранспортом лише за перше півріччя 2007 року було перевезено 74,22 млн. т вантажів та 2020,12 млн. пасажирів, а в міжнародному сполученні було здійснено на 41 314 перевезень більше, ніж за аналогічний період 2006 року.
   Але одночасно розвиток автотранспортного комплексу супроводжується негативним впливом на навколишнє середовище та людину. На думку вчених, негативний вплив АТК полягає в шкідливих викидах в атмосферу, воду та грунт токсичних компонентів відпрацьованих газів та відходів виробничо-експлуатаційної діяльності . У 2005 році, за оцінками експертів, викиди шкідливих речовин у повітря автомобілями склали понад 2 мільйони тонн - третину від загального обсягу всіх викидів. Щодо України, то заданими Міністерства охорони навколишнього природного середовища України викиди забруднюючих речовин від автотранспорту складають 2009,7 тис. тонн або 32% від загальної кількості викидів по країні та 95,5 % від загальної кількості викидів від усіх джерел транспорту по країні [13]. Усього до складу викидів автомобілів входить більш як 200 різних хімічних речовин (діоксид вуглецю, сірчистий газ, альдегіди, сажа, свинцеві сполуки), повного згорання яких досягти технічно неможливо. Небезпека отруєння сполуками свинцю ускладнюється тим, що вони не видаляються з організму, а накопичуються в ньому до небезпечних концентрацій. Техногенні свинцеві аномалії грунту фіксуються на відстані до 100 метрів від автомобільних магістралей, при цьому свинець не нейтралізується в грунтах. Встановлено, що чимало поширених культурних рослин (пшениця, ячмінь, картопля, морква) можуть містити підвищені концентрації свинцю [5].
   Особливістю викидів дизельних автомобілів є наявність канцерогенних поліциклічних ароматичних вуглеводнів, серед яких найшкідливішим є бензапірен. Останній, так само як і свинець, належить до забруднюючих речовин першого класу небезпеки. Крім того, дизельні двигуни характеризуються підвищеною димністю. Під час згоряння 1 кг бензину може виділятися більш 500 куб. м. забруднюючих речовин, і близько 50 куб. м. - при згорянні 1 кг дизельного палива [4]. Викиди незгорілих хімічних складників палива на перехрестях і біля світлофорів у кілька разів більші ніж при русі по магістралі. Крім того, забруднення довкілля автомобільними викидами відбувається також від випарів самого пального з паливної системи автомобіля та витікання пального через негерметичність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, саме автомобіль щороку спричиняє понад 80 тис. смертей в країнах ЄС.
   В України ситуація із забрудненням довкілля погіршується як внаслідок збільшення кількості автотранспортних засобів та ввезення екологічно небезпечних автомобілів застарілої конструкції, що використовувалися в інших країнах, так і через недостатність заходів державного екологічного регулювання, спрямованих на підвищення показників щодо екологічної безпеки автомобілів. Так, в Україні на тисячу населення припадає 100-120 легкових автомобілів, і ця кількість буде надалі зростати, бо вже в 2006 році Україна за темпами зростання автопарку вийшла на перше місце в Європі (продаж зріс на 40%) [12].
   Уряди європейських країн лише на початку 90-х років минулого століття почали розробляти систему заходів для поліпшення екологічної безпеки. Виробників автомобілів і автомобільних двигунів зобов'язали поетапно вдосконалювати свою продукцію з метою зменшення шкідливих викидів у вихлопних газах. Встановлені вимоги до максимальних викидів двигунів внутрішнього згоряння отримали назву "Євро" і, залежно від ступеня жорсткості вимог, носять назву: "Євро-0", "Євро-1", "Євро-2", "Євро-3", "Євро-4", "Євро-5".
   "Євро" є системою контролю токсичності відпрацьованих газів автомобільних двигунів, що встановлює норми токсичності, яким повинні відповідати автомобілі та інша техніка в країнах ЄС. Стандарти "Євро" за вмістом у вихлопі автомобіля токсичних речовин були вперше введені Європейською економічною комісією (ЄЕК) ООН в 1993 році. Норми токсичності "Євро-1" встановили граничний вміст викидів окису вуглецю та сумарних викидів незгорілих вуглеводнів і окисів азоту, а для дизельних двигунів - сажі. Виробників автомобілів зобов'язали надавати гарантію щодо дотримання екологічних параметрів протягом 80 тисяч кілометрів пробігу автомобіля. Стандарт "Євро-1" передбачає викид бензиновим двигуном оксиду вуглецю (СО) не більше 2,72 грам на кілометр шляху, вуглеводів (СН) - не більше 0,72 г/км, оксидів азоту (NO) - не більше 0,27 г/км. З метою приведення показників до норми на старих автомобілях почали встановлювати каталітичні нейтралізатори в процесі експлуатації, а з транспортних засобів, не обладнаних такими пристроями, стягалися більш високі податки.
   В 1996 році були введені норми "Євро-2", згідно яких вимоги щодо викидів були збільшені в середньому в 1,5 рази, що змусило виробників перейти на бензинові двигуни із системами впорскування палива і каталітичними нейтралізаторами. Вимогам "Євро-2" не відповідають автомобілі, обладнані карбюраторними двигунами, а також інжекторними без каталізатора. Положення "Євро-2" регламентують не тільки токсичність газів, що викидаються, але й склад повітряного середовища навколо автомобіля. Для цього передбачена відповідна система вловлювання парів бензину [2].
   В 2000 році в ЄС набрали чинності норми "Євро-3", які на відміну від норм "Євро-2", окремо встановили екологічні параметри холодного запуску (перевірка вихлопу починаючи з -7°С). Стандарту "Євро-3" відповідають всі нові машини, випущені в європейських країнах з 2001 року.
   З 1 жовтня 2006 року двигун автомобіля при реєстрації повинен відповідати нормам "Євро-4". Ці норми приблизно вдвічі жорсткіші, ніж "Євро-3". Для такої відповідності необхідно зменшити вміст оксидів азоту та твердих частин у відпрацьованих газах. Для дизельних моторів вони лімітують викид сажі до 0,025 г/км та знижують максимально припустимий рівень викидів моноокису вуглецю до 0,50 г/км і двоокису азоту до 0,25 г/км (вимоги "Євро-3" - 0,95 г/км і 0,78 г/км відповідно) [4]. Щодо стандарту "Євро-5", то на нього країни ЄС планують перейти з 2009 року.
   В країнах ЄС контроль екологічних параметрів автомобілів здійснюється при проходженні техоглядів, з обов'язковою сплатою екологічного платежу (збору) всіма власниками автомашин. У ході експлуатації автомобілі проходять екологічний огляд, із видачею зеленого талона на спеціально атестованих пунктах (майстернях, станціях техобслуговування). Дорожня поліція безпосередньо на шляхах екологічного контролю не проводить, але перевіряє наявність екологічного огляду. В разі відсутності зеленого талона та невідповідності екологічним нормам передбачено застосування штрафних санкцій і платний екологічний огляд. Слід зауважити, що жорстко контролюються як власники автомашин, так і робота пунктів з екологічного огляду. На сьогодні більшість держав мають власні національні стандарти. У розвинених країнах перевірка рівня токсичності здійснюється на всіх стадіях як виробниками автомобілів, так і в подальшому процесі експлуатації.
   В Радянському Союзі також існувала програма поступового посилення норм токсичності. З початку 70-х і до середини 80-х років вдалося знизити шкідливі викиди в серійних автомобілях у півтора-два рази. Проте двигуни радянських часів взагалі не відповідають жодній нормі "Євро".
   В Україні питаннями екологічної безпеки транспорту почали займатися наприкінці 90-х років минулого століття. В 2000 році Україна приєдналася до угоди "Про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року" (Женевська Угода 1958 року), яка має ефективний механізм поступового запровадження в Україні сучасних вимог до транспортних засобів, які відповідають нормам ЄС.
   На сьогодні тривають роботи з реалізації Плану заходів щодо зменшення негативного впливу автомобільних транспортних засобів на довкілля на 2004 - 2010 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.01.04 № 37-р. Однак, не зважаючи на застосовувані заходи, Україна значно відстає в цій сфері від країн ЄС. Тому відсутність необхідної інформації про екологічні вимоги за межами держави й відповідної підготовки транспортних засобів перед міжнародними перевезеннями створює вітчизняним автовласникам і перевізникам великі проблеми - за кордоном забороняється рух українських транспортних засобів і накладаються штрафи за невідповідність екологічним стандартам ЄС.
   В Україні вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів регламентуються Правилами ЕЭК ООН та державними стандартами ДСТУ 4276 (Норми і методи вимірювань димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями) і ДСТУ 4277(Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглецю та вуглеводів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі). Ці стандарти розроблено з метою створення нормативної бази для контролю в умовах експлуатації екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на традиційному або альтернативному пальному та димності автомобілів з дизелями і газодизелями. Вимоги стандартів щодо екологічних показників автомобілів відповідають вимогам Директиви Європейського Союзу 96/96/ЄС "On the approximation of the laws of the Member States relating to roadworthiness tests for motor vehicles and their trailers" ("Про гармонізацію законів країн-учасниць щодо випробовування автомобілів та їхніх причепів на придатність до експлуатації").
   Норми екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на газовому пальному та вимоги щодо димності автомобілів, двигуни яких працюють за газодизельним циклом, введено уперше.
   Стандарти встановлюють норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів під час роботи двигуна в режимах холостого ходу та гранично допустимі величини нормованих показників викидів видимих забруднювальних речовин (димності) відпрацьованих газів двигунів автомобілів у режимі вільного прискорення двигуна та методи їх вимірювання.
   Формально норми "Євро-2"було введено в Україні з 2002 року наказами Мінтрансу і Держстандарту, хоча ще в 1996 році Кабінет Міністрів прийняв постанову, відповідно до якої автомобілі без каталізаторів не могли ввозитися в Україну з 2001 року, а ще через рік - і експлуатуватися в Україні. Цю постанову декілька разів змінювали, і заборону ввезення автомобілів без каталізаторів перенесли на 2003 рік. Законом України № 2134-ІП від 07.12.2000 року "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо регулювання ринку автомобілів України" було встановлено, що в Україну забороняється ввозити автомобілі без каталізатора, який забезпечує вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах на рівні "Євро-2". Але це формулювання не зовсім коректне, адже в законодавстві не повинно бути вказівки на конструкцію автомобіля, а лише нормуватися кількість шкідливих викидів. Варто зауважити, що на практиці закон фактично не виконувався, адже встановлення каталізатора на автомобіль із карбюраторним двигуном не привело до зменшення шкідливих викидів, а отже положення нормативних актів не було виконано [9].
   З 1 січня 2006 року в Україні набрали чинності нові екологічні правила - норми "Євро-2" відповідно до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" від 06.07.2005 року. Відповідно до ст. 1 Закону, заборонялось ввезення на митну територію України для постійного користування легкових, вантажних автомобілів, автобусів, трамваїв, тролейбусів, які на момент ввезення були виготовлені та/або експлуатувалися більше ніж 8 років, крім автобусів і вантажних автомобілів, які ввозяться на митну територію України з метою транзиту або як гуманітарна допомога, та трамвайних вагонів шириною колії 1000 мм, які в Україні не виготовляються.
   27.12.2005 року набрав чинності Закон України від 30.11.2005 року "Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів". Зокрема, ст.ст. 1-2 Закону України від 06.07.2005 року „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" було викладено в такій редакції:
   „1. Пропуск на митну територію України з метою вільного обігу (у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) тракторів колісних для перевезення напівпричепів (сідельних тягачів), автобусів, легкових автомобілів, вантажних автомобілів, автомобілів спеціального призначення та шасі з встановленими двигунами допускається за умови, що на момент переміщення через митний кордон України пройшло не більше 8 років з дати їх виготовлення.
   2. Пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні ввезених транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні, або виготовлених в Україні здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня "Євро-2" згідно з технічними регламентами та національними стандартами ...".
   З 05.03.2006 року набрали чинності Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 № 1118. Вони передбачають перелік документів, які необхідно пред'явити при переміщені транспортного засобу через митний кордон України.
   П. 7 Правил державної реєстрації й обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 p., визначено, що власники транспортних засобів або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, тимчасового ввозу на територію України, або виникнення обставин, які є підставою для внесення змін у реєстраційні документи. Строк реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака "Транзит" забороняється.
   Але, не зважаючи на внесені до законодавства зміни, на територію України продовжують ввозити автомобілі, які заборонено або не вигідно експлуатувати в інших країнах через їх невідповідність екологічним показникам, що призводить до подальшого погіршення екологічної ситуації в Україні [4 ].
   Норми "Євро-2" посилюють вимоги до якості пального, що споживається автомобілями, і до вмісту шкідливих домішок у вихлопі. Зокрема , вміст бензолу у вихлопі за новими стандартами повинний складати не більше 5 % від об'єму, сірки - не більше 500 мг/л, CO - 4,0 г/л та СН - 1,1 г/л, що в кілька разів нижче колишніх гранично припустимих параметрів [2].
   В Україні відсутнє пальне для експлуатації нових двигунів за вимогами сучасних екологічних норм, а чинні стандарти на нього не відповідають європейським вимогам. Хоча в Україні вже були спроби паралельно ввести і європейський стандарт на пальне, проте вони не завершилися успіхом. Якщо техніка і відповідає нормам "Євро-3" чи "Євро-4", то через невідповідність пального, пропонованого на вітчизняному ринку, сучасним екологічним вимогам вона відповідати не буде. Крім забруднення повітря, низькоякісне пальне зменшує загальний термін експлуатації транспортного засобу [1].
   Перехід України на нові стандарти "Євро-3" заплановано протягом 2009-2010 років, на стандарти "Євро-4" протягом 2011-2012 років та на "Євро-5" -2013 -2014 років [12] .
   З метою регулювання сфери контролю екології автомобіля при його експлуатації були зроблені відповідні доповнення: до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про дорожній рух", "Про охорону атмосферного повітря", "Про транспорт", "Про міліцію", "Про метрологію і метрологічну діяльність"; до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП); до постанови KM "Про затвердження правил дорожнього руху (ПДР) ". Проте, це не змінило ситуації в екологічній сфері на краще, оскільки ці нормативно - правові акти (крім ПДР) не мають прямої дії й нерідко суперечать один одному.
   З проблемою екологічної безпеки транспортних засобів тісно пов'язана проблема видачі дозволів ЄКТМ. Згідно Порядку оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ) на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.12.2006 року №910 затверджено Умови оформлення та видачі дозволів ЄКМТ на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ. Так на третьому етапі видачі дозволів враховується кількість рухомого складу та його відповідність екологічним нормам, а на заключному етапі додатково стимулюються перевізники, які мають рухомий склад, що відповідає найвищим діючим екологічним нормам. Дозволи ЄКМТ оформлюються тільки перевізникам України, які мають ліцензію на міжнародні перевезення вантажів, ліцензійні картки на автомобілі, що відповідають вимогам "особливо зелений та безпечний" або "ЄВРО-3 безпечний", і комплект сертифікатів, необхідний для категорій "особливо зелений і безпечний" вантажний автомобіль або "ЄВРО-3 безпечний" вантажний автомобіль.
   Окремі країни ЄС (Німеччина, Франція, Голландія та інші) вимагають реформувати систему розподілу дозволів у бік більш екологічно чистих автомобілів. Вимоги мають ультимативний характер, тому що ці держави погрожують припинити свою участь у ЄКМТ, що приведе до зруйнування її системи. Для України, як і для більшості держав Східної Європи, такі вимоги є неприйнятними, адже за умови повного скасування бону сів для категорії Євро-2 та зниження для Євро-3 перевізники з цих країн будуть усунені з ринку перевезень. Оскільки оновити техніку на фоні скорочення об'єму перевезень неможливо, як наслідок обмеження кількості дозволів може призвести до дестабілізації ринку перевезень [7].
   Європейська Комісія в грудні 2007 року висунула ряд законодавчих пропозицій, спрямованих на покращення екологічної ситуації, зокрема шляхом зменшення рівня викидів шкідливих газів у автомобільній промисловості. Основою пропозицій є те, що середній рівень викидів вуглекислого газу у пасажирських автомобілях з 2012 року не повинен перевищувати 120 грам на кілометр шляху. Проектом передбачені штрафні санкції за перевищення ліміту викидів [1].

Джерела та література

1. Автовиробників змусять робити машини менш шкідливими// Євробюлетень.- 2008.- №1.- ст.20.
2. Вплив екологічних нормативів "Євро-2" на автомобільний ринок України
3. Закон України "Про автомобільний транспорт " від 05 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 22. - ст. 105 .
4. Осьмак А. Чисте "Євро" // Агросектор. - 2006.- № 4 .
5. Приміський В. Автомобіль. Екологія. Суспільство. // Дзеркало тижня. - 2001.- № 51.
6. Редзюк A.M., Гутаревич Ю.Ф., Агеєв В.Б., Устименко B.C., Клименко О.А.. Інтеграція України до ЄС у сфері захисту довкілля від шкідливих викидів авт-го транспорту: задачі та перспективи // Автошляховик України. - 2005.- №1.- ст. 13-7
7. Торчинская Ж. Праздник - это когда тебя понимают // Автопрофи.- 2006.-№30.
8. Торчинская Ж. EURO 4 в Украине — уже реальность // Автопрофи.- 2006.- № 14.
9. Ходовий П. Дайте подихати! // Дзеркало тижня. - 2005.- №43.
10. Шляховой В. Минуя Euro 1... //Автопрофи.- 2006.- № 6.
11. Ясенков Е.П Элементы автотранспортного комплекса и их воздействие на окружающую среду //Автомобильная промышленность. - 2007. - № 8.
12. Як і на автомобілях їздити, і повітря не забруднювати // Євробюлетень.- 2007.- №9.- ст.12.
13. www.rada_gov_ua
14. www.delukr.ec.europa_eu

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com