www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Компетентнісно орієнтований підхід до професійної підготовки майбутнього вчителя
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Компетентнісно орієнтований підхід до професійної підготовки майбутнього вчителя

Н.В.Гусак,
завідувач відділення
(Красноармійське педагогічне училище)

КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

   Розвиток цивілізації диктує необхідність періодичного оновлення освіти. На освіту, зокрема, впливають інтеграційні процеси, демократизація, створення єдиного інформаційного простору, глобалізація тощо. Зміни в суспільстві вимагають змін в освіті, її модернізації – процесу, що створює нову систему цінностей особистості, серед яких значне місце відводиться компетентності.
   У світовій освітній практиці поняття компетентності як цілі освіти стало в останні роки одним із центральних понять, а включення до освітніх завдань вищої освіти формування компетентностей пов’язано зі змінами методів, способів, форм, технологій навчальної діяльності – основними складовими модернізації освіти взагалі.
   Сучасна дидактика має безліч ефективно-результативних технологій. У зв’язку з реформуванням системи вищої та середньої освіти значно посилилась увага до вибору технологій для професійної підготовки і подальшого розвитку особистості. Одним із дієвих шляхів оновлення освіти, узгодження її з сучасними запитами, викликами життя є компетентнісно орієнтований підхід. Переорієнтація на нову методологію – це природний результат тих змін, які відбуваються в Україні та у всьому світі.
   Звернення до компетентнісно орієнтованого навчання обумовлено кризою, в якій опинилася наша шкільна освіта, а причина її відома – вимоги інформаційного суспільства до освіченості особистості: не знання, уміння й навички, а базовані на них, а також на досвіді, цінностях, схильностях компетентності.
   Так, під компетентнісно орієнтованим підходом у навчанні розуміється підхід до організації навчально-виховного процесу, який спрямований на набуття особистістю певної суми знань і досвіду, що дозволяють їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях [7].
   У статті розглянуто компетентнісно орієнтований підхід у навчанні та формуванні професійно компетентного майбутнього вчителя, де об’єктом дослідження є особистісно орієнтована технологія, її вплив на рівень професійної компетентності студентів.
   Цю проблему досліджували психологи О. Асмолов, І. Бех, В. Давидов, І. Підласий, А. Петровський, В. Рибалка, В. Семиченко, В. Татенко та ін. Цілісність освітнього процесу висвітлили в своїх працях В. Бондар, В. Бутенко, В. Козаков, І. Лернер, В. Паламарчук, С. Сисоєва, М. Скаткін та ін.; філософсько-педагогічні аспекти навчання визначили вітчизняні педагоги С. Гончаренко, І. Зязюн, О. Киричук, В. Кремень, О. Савченко та інші.Педагогіку особистості створювали широко відомі науковці Е. Бондаревська, І. Зязюн, В. Ільїн, Н. Миропольська, В. Серіков, Г. Шевченко та ін., особистісний підхід в освіті та вихованні розробляли І. Бех, В. Давидов, В. Ільїн, С. Максименко та інші.
   І. Якиманська визначила такі вихідні положення особистісно орієнтованого навчання:
   – орієнтоване навчання має забезпечувати розвиток і саморозвиток особистості студента як суб’єкта пізнавальної та предметної діяльності;
   – воно має забезпечувати кожному студентові можливість реалізувати себе в різних видах діяльності, спираючись на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб’єктивний досвід;
   – зміст освіти, її засоби й методи організовуються так, щоб студент міг вибирати предметний матеріал, його вид та форму;
   – освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовних та інтелектуальних якостей особистості і має бути основною метою сучасної освіти;
   – освіченість формує індивідуальне сприйняття світу, можливості його творчого вдосконалення, широке використання суб’єктного досвіду в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей і внутрішніх настанов;
   – найважливішими чинниками особистісно орієнтованого навчального процесу є ті, що розвивають індивідуальність особистості, створюють умови для її саморозвитку та самовираження;
   – особистісно орієнтоване навчання будується на принципі варіативності [13].
   Як психолог, І. Якиманська зазначає: “Особистісно орієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість, її самобутність, самоцінність: суб’єктивний досвід кожного спочатку розкривається, потім узгоджується зі змістом освіти”. Вона вважає особистість головною дійовою особою всього освітнього процесу особистісно орієнтованої педагогіки. На думку дослідниці, це системна якість індивіда, яка трансформується в нову якість, тобто в особистість” [13].
   У свою чергу, повна самоактуалізація і самореалізація особистості в навчальному процесі — надійна передумова формування яскравих та нестандартних особистостей, тобто індивідуальностей, дефіцит яких, на жаль, ми відчуваємо в Україні. Безперечно, “системоутворюючою якістю особистості є суб’єктність, тому можна стверджувати, що освітній процес, який максимально сприяє розвитку суб’єктності, можна назвати особистісно орієнтованим” [10].
   Найважливішими ознаками особистісно орієнтованого навчання академік О. Савченко вважає багатоваріативність методик і технологій, уміння організовувати навчання одночасно на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності емоційного благополуччя, позитивного ставлення до світу, тобто внутрішньої мотивації [11].
   Отже, на наш погляд, навчання має ґрунтуватися на приматі суб’єктності особистості як суб’єкта учіння, визнання за ним права на самовизначення і самореалізацію в навчально-пізнавальній діяльностічерез оволодіння її способами, що передбачають пристосування освіти до нього, а не навпаки, як у традиційному навчанні. Це вимагає кардинальної зміни мети й ціннісних орієнтацій навчального процесу, оновлення змістового компонента і його гуманітаризації, перебудови технології та її гуманізації й демократизації, зміни методики діяльності педагога та розширення в ній технології співробітництва, коригування характеру навчально-пізнавальної діяльності особистості як суб'єкта навчального процесу.
   Мета такого навчання – гармонійне формування і всебічний розвиток особистості, повне розкриття її творчих сил, набуття власного “Я”, неповторної індивідуальності. Її можна досягти лише компетентнісно орієнтованим підходом.
   Кардинально змінюються функції навчального процесу, основними серед яких стають виховна, розвивальна і самовдосконалення, а не освітня, як у традиційній системі. У такому розумінні освіта справді гуманізується, бо вона всебічно сприяє збереженню та розвитку екології людини, допомагає її інтелектуальному, духовному й фізичному збагаченню, ненасильницькій соціалізації в умовах навчально-пізнавальної діяльності.
   Такий підхід вимагає суттєвої корекції змісту освіти та шляхів і методів її реалізації. Змістовий компонент навчального процесу має охоплювати, з одного боку, все те, що потрібно студенту для формування і розвитку його особистості, а з іншого – для формування особистості – професіонала. З цією метою пропонується у зміст освіти вводити аксіологічний, когнітивний, діяльнісно-творчий і особистісний компоненти. Останній компонент є системотвірним, а не когнітивним, як у традиційному навчанні.
   Під час навчального процесу набувається суб’єктивний досвід кожної особистості, її соціалізація в умовах освітньо-виховної системи. Діяльність стає засобом розвитку, а якщо не забезпечує розвитку особистості, то вона має прагнути її змінити засобами компетентнісно орієнтованого підходу, в основі якого – активний діалог, самоуправління, взаєморозуміння, які передбачають суб’єкт-суб’єктні взаємини між педагогами та студентами. Є.Бондаревська в особистісно орієнтованому навчанні допомогу і підтримку вважає ключовими.
   Таким чином, в компетентнісно орієнтованому підході головні завдання особистісно орієнтованого навчання такі:
   – розвивати індивідуальні пізнавальні здібності кожної особистості;
   – максимально виявляти, ініціювати, використовувати, “окультурювати” індивідуальний (суб’єктивний) досвід особистості;
   – допомагати їй пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не формувати наперед задані якості;
   – сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дасть змогу продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначати лінії життя.
   Безумовно, обґрунтоване використання ідей і рекомендацій цієї технології сприятиме вихованню духовно багатої, національно свідомої особистості, забезпеченню її повноцінної суспільної життєдіяльності.
   Здійснюючи компетентнісно орієнтований підхід до проведення занять за особистісно орієнтованою технологією, слід дотримуватись, на наш погляд, таких вимог:
   – чітко формулювати пізнавальні завдання, що спрямовують студентів на вирішення певної проблеми, спонукають до активного, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;
   – зосереджувати увагу на діяльності студентів з низьким рівнем навчальних досягнень та компетентності;
   – не створювати змагань на швидкість виконання завдань;
   – учити студентів здійснювати контроль, самоаналіз і самооцінювання;
   – створювати умови для реалізації студентами можливості виявити та проявити себе;
   – налаштовувати себе на певний емоційний стан (голос, інтонацію, мовлення).
   Як приклад компетентнісно орієнтованого підходу в системі особистісно орієнтованого навчання розглянемо використання інтерактивних моделей навчання.
   У процесі інтерактивного навчання викладачем створюються умови постійної активної взаємодії всіх студентів, співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове), де і студент, і викладач є рівнозначними суб’єктами навчання, студенти розуміють, що вони виконують, рефлексують з приводу того, що здійснюють, уміють, розуміють. Такі умови сприяють формуванню в майбутніх педагогів навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери взаємодії і співробітництва, формуванню колективу.
   Проведення віртуальних занять-ігор, рефлексивно-аналітично-синтетична діяльність усіх присутніх створює умови прояву демократичності спілкування, критичного мислення, приймання продуманих рішень.
   Мотивація у структурі заняття за методикою інтерактивного навчання набуває важливого значення.
   Здійснюючи компетентнісний підхід до мотивації заняття, викладач залучає всіх учасників навчального процесу до визначення мети інтерактивним методом “Очікування”: “Назвати, що очікуєте від цього заняття” (записується на дошці/аркуші чи картках), без коментарів. Це забезпечує студентам розуміння змісту їхньої діяльності, сприймання мети заняття як власної, а викладачеві дозволяє скоригувати план роботи відповідно до очікувань студентів.Упровадження інтерактивного кооперативного навчання (робота в парах, ротаційних трійках, “Карусель”, “Акваріум”, робота в малих групах), технології колективно-групового навчання (обговорення питань в колі, “мозковий штурм”, “Криголам”, аналіз ситуації, “Дерево питань”, аукціон обставин), ситуативного моделювання (імітаційні та ситуаційні ігри за ролями), технології опрацювання дискусійних питань (“займи/зміни позицію”, дискусія, ток-шоу, дебати, “неперервна шкала думок”) дає незаперечну можливість формувати майбутнього компетентного фахівця [7].
   У процесі здійснення компетентнісно орієнтованого підходу в особистісно орієнтованому навчанні мають бути витримані такі вимоги:
   – до роботи залучати (тією чи іншою мірою) всіх учасників навчального процесу;
   – вони мають бути психологічно налаштовані на підготовку (скутість, неконтактність, самозаглибленість заважають);
   – об’єднувати в підгрупи;
   – відповідно до заняття готувати приміщення (наприклад, столи ставляться “ялинкою”, щоб кожен студент сидів боком до ведучого і мав змогу спілкуватися в малій групі);
   – підготувати необхідний для творчої роботи матеріал;
   – учасників налаштовувати на неухильне додержання процедури і регламенту;
   – створити атмосферу довіри, природності, невимушеності, приємної бесіди.
   Проведений нами моніторинг формування професійної компетентності в умовах здійснення компетентнісно орієнтованого підходу в процесі особистісно орієнтованого навчання та учіння студентів під час впровадження інтерактивної технології дозволив визначити та порівняти результати. Виявлено, що активного рівня досягли 43% студентів (проти – 39%), креативний рівень підвищився на 2% до показника – 22% студентів, нормативний – з 22% до 30%, зменшився відсоток (до 5, було 19) студентів інтуїтивного рівня.
   Отже, здійснення компетентнісно орієнтованого підходу в оновленій системі навчання спрямовує навчальний процес на особистість, враховує її індивідуальні відмінності і можливості його, впливає на формування професійної компетентності, освіченості особистості, забезпечує підготовку її до професійної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дунець Л., Дунець О. Формування професійних інтересів у майбутнього фахівця. – Рідна школа. – 2001. – № 1.
2. Коберник О.М. Проектно-технологічна система трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 4. – С. 10 – 12.
3. Коберник О.М. Проектування на уроках трудового навчання // трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – №4. – С. 23-26.
4. Корець М. Концептуальні засади трансформації професійної підготовки вчителів для освітньої галузі “Технології” // Вища освіта України. Теорет. та наук.-метод. часопис. – 2004. – №2. – С. 53-58.
5. Мегем Є. Використання методів навчання в особистісно орієнтованій проектно-технологічній підготовці // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. – №5. – С. 51-53.
6. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці / За ред. Коберника О. – Науковий світ. – 2003. – 92 с.
7. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Збірник. Стратегія реформування освіти в Україні. – К.: КІС, 2003. – 296 с.
8. Освітні технології / За ред. Пєхоти О.М. – Київ: А.С.К., 2001.
9. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій / За ред. Зазюна А., Пєхоти О. – Київ: А.С.К., 2003.
10. Подмазін С.І. Особистісно орієнтований освітній процес. Принципи технології. Педагогіка і психологія. – 1997. – №2. – С. 39.
11. Савченко О.Я. Ознаки особистісно орієнтованої підготовки майбутнього вчителя // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. – К., 1997.
12. Сидоренко В.К. Наукові основи професійного самовизначення школярів // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2000. – № 2. – С. 48-51.
13. Якиманская И.С. Личностно ориентированное обучение в современной школе. – М., 1996.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com