www.VuzLib.com

Головна arrow Журналістика, телебачення, ЗМІ arrow Зображення козаччини на шпальтах часопису "Дніпрові Хвилі" (1910-1913)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Зображення козаччини на шпальтах часопису "Дніпрові Хвилі" (1910-1913)

Олена Школьна,
к. філол. н., доц. (Київ)

Зображення козаччини на шпальтах часопису "Дніпрові Хвилі" (1910-1913)

   У статті здійснено огляд публікацій часопису "Дніпрові хвилі", спрямованих на збереження історичної паж яті козацького краю, проаналізовано матеріали про козаччину, наголошується на важливості цих дописів.
   Ключові слова: козацтво, 'Запоріжжя, історія, паж ять, публіцистика.

   Українській журналістиці Катеринославщини, яка була на початку XX ст. однією з найвагоміших частин загальноукраїнської журналістики, присвячена низка праць М. Чабана [1] та О. Школьно! [2]. Неодноразовим було звернення до журналу "Дніпрові хвилі" як окраси тогочасної української преси, що й досі зберігає чимало пізнавального та корисного матеріалу.
   Перший номер журналу "Дніпрові хвилі" вийшов 1 жовтня 1910 р., до закриття 25 грудня 1913 р. видано 72 числа. Офіційний редактор-видавець - Кузьма Котов, фактичний керівник - Дмитро Дорошенко. Після його від'їзду з Катеринослава (27 жовтня 1913 p.), з № 4 за 1913 р. і до кінця існування журнал редагувала Євгенія Павловська, видавав Микола Богуславський. Спрямування визначено так: "освітлювати місцеві справи й інтереси степової України, гуртувати місцевих прихильників українського слова і письменства біля власного, місцевого видання, несучи гасло національної свідомості в усі закутки тутешнього краю". Своєю аудиторією редакція бачила передусім українців, які шанували рідне слова. Авторами часопису стали видатні діячі: Микола Биков, Василь Біднов (В. Степовий, В. Ш-ий), Любов Біднова (Л. Жигмайло), Євген Вировий (Є. Малий), Дмитро Дорошенко (М. Жученко), Наталія Дорошенко, Олексій Гладченко, Костянтин Дьяконов, Сергій Єфремов, Яків Жарко, Андріан Кащенко, Микола Кузьменко, Іван Нечуй-Левицький, Микола Новицький, Яків Новицький, Трохим Романченко, Софія Русова, Варвара Чередниченко, Дмитро Яворницький та ін.
   "Дніпрові хвилі" подавали широкий спектр публікацій, вміщених в основних відділах: статті про громадські справи, вірші й оповідання, науково-популярні статті (про сільське господарство, промисловість, минуле України, пам'ятки старовини, національне мистецтво тощо), про українське письменство й освіту, останні звістки з українського життя, новини письменства, хроніка місцевого життя й повідомлення про події у країні й за кордоном, діяльність "Просвіти", дописи, листування, оголошення. Тематика публікацій свідчить про прагнення всебічно висвітлювати життя місцевого населення, інформувати про найважливіші проблеми національного руху, формувати громадську думку.
   Одним із найвагоміших сегментів публіцистики зазначеного журналу були історичні матеріали, більша частина яких належала В. Біднову. Висвітлення козаччини покладено в основу історичних нарисів "Самарський монастир" (1910. - № 1), "Новий рік на Запоріжжі" (1912. - № 1, 2), "Останній кошовий запорожський Петро Калнишевський" (1912. - № 18/19), "Про запорожські зимовники" (1913. - № 1). Ці розвідки, як і всі праці вченого, ґрунтувалися на вивченні архівів і фольклорних джерел, що давало змогу не тільки відтворити історичні факти, а й жваво, нарисово подати картини козацького життя. Ближчим подіям присвячувалися матеріали "До історії Катеринослава" (1911. - № 13/14) та "19 лютого 1861 р. на Катеринославщині" (1911. - № 9). Д. Дорошенко подав до журналу портретні зарисовки "Я. П. Новицький" (1912. -№ 18/19) і "Запорожський батько" - до 30-річчя виходу першої праці Д. Яворницького про край (1913. - № 10), нарис "Бахчисарай" (1913. - № 23/24).
   Відображали історію, романтизуючи її, місцеві історики, етнографи, письменники, публіцисти, зокрема Т. Краснопільський ("З подорожі (Згадки й вражіння)", "Богородичне (Сторінка з старовини)", "Старі Кайдаки"), Я. Новицький ("Людська пам'ять про старовину", "Великий Луг (Дідове оповідання)"), А. Кащенко ("Згадки про Сагайдачне", "Над кодацьким порогом (Про гетьмана Івана Судиму)"). Друкувалася праця Д. Яворницького "Як жило славне запорожське низове військо" (1912. - № 4-6). Історичні публікації ґрунтувалися на багатому фактичному матеріалі й сприяли зростанню інтересу до минулого.
   Одним із найцікавіших пластів змістово-тематичного наповнення часопису було поняття "козацтво". Практично що номера друкувалися матеріали, які безпосередньо чи дотично зачіпали тему козаччини. Слова "козацтво", "Запоріжжя", "січ" та похідні від них трапляються в історичних розвідках, публіцистичних працях, художніх творах, у матеріалах різноманітної тематики, хроніці місцевого життя.
   Вже у передовій статті проголошувалося: "Друкуватимемо розвідки й нариси про славну, хоч і сумну, минулість нашого краю, отих "Вольностей війська Запорожського", щоб не зникала пам'ять про славних лицарів, що грудьми своїми боронили рідний край, а з ним й увесь християнський європейський світ од навалу азіятських орд, даючи иншим щасливійшим історичною долею народам змогу вільно розвивати в себе просвіту й культуру" (1910. - № 1). А в матеріалі "Як представлено Україну на виставці у Катеринославі" зазначено сумний факт: хоч виставка відбувається на території "старого Запорожжа", український елемент на ній присутній "не дуже рясно..." (1910. - № 1). У цьому ж номері В. Біднов (В. Степовий) наголошував у розвідці "Самарський монастир" на повазі січовиків до військового монастиря, вони дарували "дзвони, євангелії, хрести й усякі інші речі церковні, на них жертводавці писали свої ймення, щоб їх довічно поминала за службою Божою братія монастирська".В історичному нарисі "Згадки про Сагайдачне" А. Кащенко розповідав про "розумних запорожців", "досвідчених у всьому, духом та волею дужих", їхніх досягненнях (1910. - № 2). Письменник ще не раз з'являвся на сторінках "Дніпрових хвиль", зокрема тут друкувалося його історичне оповідання "Над Кодацьким порогом" про гетьмана Івана Судиму (1912. - № 20-24). В огляді експонатів музею А. Поля у Катеринославі автор згадує "запорожські гармати, одна з них набита ще самими козаками, знайдено їх у Дніпрі, у потопленому байдаку" (1910. - № 3/4). Про цей же музей є згадка у репортажі Олени Пчілки про перебування в Катеринославі (1911. -№ 18-19). Літераторка відвідала музей Поля, де "з особливою увагою оглянула одділ запорожської старовини".
   У репортажі про відкриття будинку мануйлівської "Просвіти" проводяться цікаві історичні паралелі: "школа ця була утворена самим українським народом, простими козаками та селянами, ніхто не дбав за неї, ніхто не давав їй запомог та субсидій, вона була немудра й дешева, учено в ній тільки самому що найпотрібнішому, - але не забуваймо, що тоді не кожний народ і в Західній Європі мав стільки шкіл... і на цих запорозьких степах, на яких колись наші предки - запорозці, боронили свій край і віру християнську, нехай розів'ється і процвіте буйним цвітом наша "Просвіта", ця свіжа парость на усохлій деревині культурного життя наглого люду" (1911. - № 5/6). Також у цьому номері вміщено допис про зведений ще 1792 р. пам'ятник запорожцям на Кубані в станиці Таманській.Кілька згадок про козацтво подається у лютому 1911 р. Оповідання "Русальчине озеро" Д. Яворницький створив, "переживши в думках, укупі з запорозцями усі їх радощі і все їх горе, сподіявши укупі з ними ж усі їх походи на Чорне море, на Крим та на Туреччину" (1911. - № 7/8). Замітки Т. Краснопільського про подорож Дніпровими порогами, вірш К. Котова "На Дніпрових хвилях", повідомлення про Український музей у Києві - скрізь був привід згадати про козацтво. Ця ж тема пронизує цикл матеріалів у випуску журналу за 16 лютого 1911 р.: у передовій статті В. Біднова (В. Ш-го) до річниці кріпацтва; у новинах письменства, де йдеться про нову книгу А. Кащенка "Запорожська слава", у поезії Т. Шевченка. Запорізьке минуле краю прославляє в історичній праці "До історії Катеринослава" В. Біднов (В. Ст-ий) (1911. -№ 13/14).
   Публіцист Т. Краснопільський не раз згадував українського художника В. Корнієнка: "як син Запорожжа", він передавав у своїх малюнках "все з запорожського та козацького життя" ("Чари", "Характерник", "В'їзд Богдана Хмельницького в Київ", малюнок на сюжет думи "Про трьох братів Азовських". Ще раз цього художника згадав дописувач у розповіді "Малюнок "Козак Голота і татарин"" (1913. - № 21/22-23/24).
   Досі лишається актуальною стаття "Стара пісня або українобоязнь" (1911. - № 15). Автор (О. Г.) цитує побоювання, які й досі не минули: "запорожців воскресить, завести ихния дикость и хамство". У цьому ж числі є й інші приклади ставлення до козацтва - інформація про пошанування пам'яті запоріжців у Катеринодарі, вихід "Ілюстрованої історії України" М. Грушевського. У наступному числі знову згадується про вихід цікавої книги - "Бесіди про часи козацькі на Вкраїні" В. Антоновича. Дописувачі "Дніпрових хвиль" повідомляють про те, що Львівське НТШ "почало видавати документи до історії козаччини, які зберігалися по ріжних збірках і архівах, переважно закордонних" (1912. - № 5). Редакція анонсувала видання козацької тематики: "При битій дорозі" 3. Ле-вицької (1912. - № 15/16), "Церковна справа на Запорожжі у 18 ст." О. Левицького (1913. - № 4), "Як жило славне низове запорожське військо" Д. Яворницького (1913. - № 5), "Самарский, Екатеринославской епархии, Пустынно-Николаевский монастырь" Д. Дорошенка (1913. - № 11/12). Останній номер журналу (1913. -№ 23/24) повідомив про новинку: видавнича комісія "Просвіти" благословила у світ другим виданням книжку Д. Яворницького "Як жило славне низове військо запорожське", зазначаючи, що у цьому випуску є малюнки (портрет автора, запорозький зимівник і курінь); згадується і нова книга А. Кащенка "Славні побратими. Борці за правду" (події 1648 p.).
   На сторінках журналу вміщена замітка про надання нових назв вулицям у присілку Катерининський - Шевченківська, Запорожська, Українська (1911. - № 18/19). Подібна публікація стосувалася присвоєння катеринославським вулицям найменувань Кошова, Радна, Бунчукова, Запорожська, Гайдамацька, Гетьманська, Половецька, Сіркова, Хмельницького (1912. - № 10), Запорожська балка (1913. - № 10). Там же повідомляється, що Д. Дорошенко читав лекцію про Запоріжжя (про подібні заходи йдеться практично в усіх номерах часопису, такі лекції читали всі місцеві історики), що катеринославська фабрика кінематографів "Родина" задумала випустити картину "Як нападають татари на запорозьку січ", консультантом якої мав бути Д. Яворницький.
   Кілька згадок про козацтво є в нарисі Т. Краснопільського "Богородичне (Сторінки з старовини)" (1911. - № 24), нарисі "Старі Кайдаки" (1912. - № 6); замітках про концерт-бал катеринославської "Просвіти", де виконувалися пісні про козаків, і лекції на цю ж тему, у розповіді про портрет першого катеринославського губернатора та звіті з засідання місцевої архівної комісії, яка постановила видати рукопис XVIII ст., "де говориться про Україну й Запорожжа". Ця ж комісія видрукувала "Материалы для истории запорожских казаков" із запорізького січового архіву за 1770-1771 pp. (1912. - № 18/19).
   Козацькою тематикою відкривався наступний рік існування часопису. Тут друкувалися оповідь Д. Яворницького "Три несподівані стрічі" та пізнавальний історичний матеріал В. Степового "Новий рік на Запоріжжі" (№ 1, 2). У передовій статті згадується Б. Хмельницький, який, "прилучаючись до Москви, як рівний до рівних, поставив умовою забезпечення вільности козацької, давніх прав і самопорядкування України, того, що тепер зветься автономією". "Хроніка українського життя" (1912. - № 4) повідомляє, що катеринославська "Просвіта" на отримані за заповітом М. Дмитрієва гроші має намір видати нарис Д. Яворницького "Як жило славне військо низове запорожське", який почав публікуватися окремими уривками в цьому ж числі журналу.
   Читачі "Дніпрових хвиль" мали змогу дізнатися "Як писав Рєпін своїх запорожців?" (1912. - № 7). У наступних числах уміщено записи Я. Новицького "Людська пам'ять про старовину" та нарис "Великий Луг" (1912. - № 11/12). Друкувалася також розвідка Я. Жарка "На Кубані" про місцеве козацтво. У журналі неодноразово подавалися листи від кубанських козаків про їхнє життя.
   Розповідь про легендарного козака покладена в основу статті В. Степового "Останній кошовий запорожський Петро Калнишевський" (1912. - № 18/19). Цю ж постать згадує автор Ю. Л. Я. у статті "Памятка старовини" (1913. - № 11/12), описуючи запорізьку церкву в Петриківці, збудовану коштом П. Калнишевського. Перу В. Степового належить розвідка "Про запорожські зимівники" (1913. - № 1). Гр. Карандашевський у матеріалі "Золоті гори" (1913. - № 1) описує поклади вугілля в краї й те, як цим земним скарбом користувалися в запорізьких зимівниках. Історії пам'ятки церковної архітектури, якою ще й досі мають змогу милуватися козацькі нащадки, присвячено допис О. Пахучого "Як я поновляв запорожський собор у Новомосковську" (1913. - № 11/12). Г. Палецький докладно аналізує виставу українського театру, який звернувся до козацької тематики, поставивши п'єсу "Гетьман Дорошенко" (1913. - № 7).
   Цього ж року громадськість Катеринослава святкувала 30-літній ювілей наукової діяльності Д. Яворницького, про що неодноразово писали "Дніпрові хвилі": публікація Д. Дорошенка "Запорожський батько" (1913. - № 10), повідомлення про засідання Катеринославської архівної комісії, присвячене цій події (1913. - № 19/20); інформація М. Новицького про урочисте спільне засідання архівної комісії та ради крайового музею (1913. - № 21), замітка про пошанування Д. Яворницького катеринославська "Просвіта". Сучасники вченого усвідомлювали вагу його в царині історії козаччини, його внесок у відновлення правдивої наукової інформації та її популяризації у пресі.
   Як бачимо, пам'ять про козацтво червоною ниткою проходила майже через усі матеріали журналу - і ґрунтовні історичні публікації, і хронікальні замітки, і літературні твори. Можна стверджувати, що "Дніпрові хвилі" своєю наполегливою працею зробили велику справу - дали можливість осмислити козацтво як невід'ємний складник національної історії, предмет національної гордості, чинник формування національної свідомості.

1. Чабан М. Вічний хрест на грудях землі : худож.-документ, нариси / М. Чабан. - Дн., 1993; Чабан М. У старому Катеринославі (1905-1920 pp.): хрестоматія. Місто на Дніпрі очима українських письменників, публіцистів і громадських діячів / Микола Чабан. - Дн., 2001; Чабан М. Діячі Січеславської "Просвіти" (1905-1921) : біобібліограф, слов. / М. Чабан. - Дн., 2002.
2. Школьна О. З історії катеринославської преси (1838-1917 pp.): особливості становлення та розвитку / Олена Школьна // Вісн. Київ, ун-ту. Сер.: Журналістика. - 1995. - Вип. 2. - С. 239-249; Школьна О. Націєтворча програма часопису "Дніпрові хвилі" / Олена Школьна // Журналістика : наук. зб. - К., 2007. - Вип. 7. - С. 5-12.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com