www.VuzLib.com

Головна arrow Журналістика, телебачення, ЗМІ arrow Історія українського жіночого журналу: специфіка міждисциплінарного підходу
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Історія українського жіночого журналу: специфіка міждисциплінарного підходу

Олена Пода,
к. філол. н., доц. (Запоріжжя)

Історія українського жіночого журналу: специфіка міждисциплінарного підходу

   У статті розглядається історія одного з українських жіночих журналів у контексті дослідження гендеру в лінгвістиці, зокрема аналізуються концепти "чоловік" і "жінка" на матеріалах журналу "Селянка України" (1924-1941).
   Ключові слова: гендер, жіночий журнал, історія, концепт "жінка", концепт "чоловік", лінгвістика, "Селянка України".

   Природа гендерного аналізу зумовлює розширення дослідного поля журнальної періодики минулого століття, оскільки "основою методології гендерних досліджень є не просто опис різниці в статусах, ролях й інших аспектах життя чоловіків і жінок, й аналіз влади й домінування, що утверджуються в суспільстві через гендерні ролі й відношення" [1, 105]. Останнє чітко підтверджується результатами аналізу гендерного формату, тиражованого зі шпальт преси, зокрема формату, сконструйованого через розуміння і тлумачення понять "жінка" і "чоловік", тобто концептів.
   Останнім часом поняття "концепт" досить активно використовується науковцями, особливо лінгвістами, і, оскільки є більш складною структурою у порівнянні з лексичним значенням слова, включаючи в себе й невербальну інформацію (так само, як і гендерні дослідження), характеризується міждисциплінарною належністю і знаходженням на перетині кількох наукових галузей, чим і привертає увагу вчених - представників соціальних комунікацій, культурології, психології, психолінгвістики, філософії (Н. Арутюнова, Л. Василик, С. Воркачов, А. Залевська, В. Карасик, А. Кириліна, Е. Кубрякова, Д. Лихачов, 3. Попова, І. Стернін, Ю. Степанов, Л. Чернейко, В. Шаховський та ін.). Така тенденція зумовлює й наявність кількох підходів до вивчення концепту (в основі яких - концепт як предмет конкретної науки або аспект його вивчення), зокрема йдеться про лінгвокогнітивний, культурологічний, структурно-семантичний, психолінгвістичний, логіко-поняттєвий підходи, а також про найбільш перспективний - інтегративний підхід.
   Концептуалізація світу відбувається не лише за допомогою концептів, а й завдяки такій категорії, як концептосфера - "сукупність концептів, об'єднаних на основі тієї чи іншої ознаки... наприклад, за тематичною ознакою в ціннісній картині світу можуть бути виділені етнічна, релігійна, юридична й інші концептосфери. Однією з тематичних концептосфер є гендерна концептосфера, що включає гендерні концепти..." [5, 65]. На жаль, наукових робіт, присвячених аналізу гендерної концептосфери й гендерних концептів обмаль. Серед тих, де досліджувалися концепти "жінка" і "чоловік", можна назвати праці І. Грошевої, М. Івлєва, А. Кириліної, Д. Малипіевського, Н. Паскова, Г. Слипікіна та ін.
   У статті розглядаються концепти "жінка" і "чоловік" як складники формування гендерної концептосфери нового соціалістичного світу взагалі й на прикладі матеріалів жіночої журнальної періодики 20-40-х pp. XX ст., зокрема журналу "Селянка (Колгоспниця) України", з метою доведення впливу концептів як мовних гендерних моделей і соціально обумовлених уявлень, понять, думок про якості й норми поведінки чоловіків і жінок у суспільстві на формування гендерних ролей, стереотипів, відношень як приписів влади. У цьому контексті вдалим є визначення концептосфери, запропоноване А. Міпіиним: "це суто розумова сфера, що складається з концептів, існуючих у вигляді мислитель-них малюнків, схем, понять, фреймів, сценаріїв, гепітальтів, абстрактних сутностей, які узагальнюють різнорідні ознаки зовнішнього світу" [4, 10].
   Гендерна концептосфера, зокрема такі її складники, як концепти "жінка" і "чоловік", досліджувалася на основі фемінітивів і маскулінітивів, наявних у заголовках журнальних статей "Селянки України" 1924-1941 pp.; методика аналізу - Г. Слипікін [5], А. Кириліна [3].
   На основі досліджуваного матеріалу було виявлено 395 входів у концепт "жінка" (подаються за алфавітом): агітатор (1), агроном (2), активістка (5), баба (1), бабуся (2), безвірниця (1), біднячка (3), бригадир (1), бригадирка (7), бригадирка-пасічник (1), висуванка (2), вихованка (1), вихователька (2), ворог (1), ворожка (1), в'язальниця (1), героїня (1), героїня-дзержинка (1), герой (1), господарка (2), делегатка (35), делегатка-одноосібниця (1), депутатка (1), дзержинка (1), дівчата (6), дівчина (1), донька (1), дописувачка (1), дочка (4), доярка (3), електромонтер (про жінку) (1), жебрачка (1), жінка (81), жінка-інспектор якості (1), жінка-мати (1), жінка-невільниця (1), жінка-незаможниця (1), зоотехнік (1), зрадниця (1), інструктор РПК (1), колективістка (2), колгоспниця (33), колгоспниця-агітатор (1), колгоспниця-парашутистка (1), колгоспниця-ударниця (2), командирка (1), комсомолка (4), комунарка (2), комунарка-сталінка (1), комуністка (2), куркулька (1), куховарка (3), ланкова (3), ледарка (1), майстер (1), мама (1), мати (13), мати-селянка (3), музикант (1), наймичка (9), незаможниця (1), неписьменна (2), онука (1), орденоноска (3), патріотка (2), передплатниця (4), переможець (1), пілот (1), поет (2), полільниця (2), породильниця (1), преподобниця (1), пролетарка (2), редактор (1), робітник (1), робітниця (9), сваха (1), свинарка (1), сезонниця (1), селянка (52), селькорка (3), селькорка-ударниця (1), семисотенниця (1), середнячка (2), сестра (2), стара (2), стахановка (1), трактористка (6), трибун (про Долорес Ібарурі) (1), трудівниця (1), ударниця (13), українка (1), художник (1), художниця (1), швачка (1), червоноармійка (1), циганка (1).
   Входи в концепт "жінка" дозволили виокремити додаткові характеристики концепту й оформити їх у вигляді таблиці.
   Зважаючи на те, що цільовою аудиторією журналу були жінки, цілком зрозумілою є значно менша кількість входів у концепт "чоловік" - 127: агент (2), агроном (1), активіст (1), бавовняр (1), більшовик (2), брат (1), вождь (4), ворог (4), геній (про Сталіна) (1), герой (1), гірник (1), громадянин (1), декабрист (1), дід (2), дослідник-революціонер (1), знахар (1), інспектор (6), кандидат (8), колективіст (2), колгоспник (3), комбайнер (1), каменяр (1), комісар (2), комуніст (3), куркуль (13), ледар (2), листоноша (1), лікар-герой (1), літун (1), металург (1), наймит (1), одноосібник (2), організатор (2), передовик (1), письменник-громадянин (1), підкуркульник (1), піп (3), повітроплаватель (1), повітрофлотець (4), поет (1), поет-бунтар (1), поет-громадянин (1), полковник-орденоносець (1), посол (1), прикордонник (2), прогульник (3), рицар (2), робітник (1), родоначальник (1), розкрадач (2), селянин (1), син (1), сількор (1), співець (про Франка) (1), стратег (про Сталіна) (1), субстратор (1), товариш (2), товарипі-революціонер (1), трибун (про Кірова) (1), ударник (3), учасник (2), хлопчик (1), челюскінець (1), чоловік (9), церковник (1), шкідник (1).

Таблиця 1. Концепт "жінка"

Додаткові характеристики

Засоби апеляції

%

Сімейно-родинні відносини

Бабуся (2), донька (1), дочка (4), жінка-мати (1), мама (1), мати (13), мати-селянка (3), онука (1), породильниця (1), сваха (1), сестра (2).

10

Ідеологічна сфера

Агітатор (про жінку) (1), активістка (5), безвірниця (1), висуванка (2), ворог (про жінку), героїня (1), героїня-дзержинка (1), герой (про жінку) (1), делегатка (35), делегатка-одноосібниця (1), депутатка (1), дзержинка (1), зрадниця (1), колективістка (2), колгоспниця-агітатор (1), колгоспниця-ударниця (2), командирка (1), комсомолка (4), комунарка (2), комунарка-сталінка (1), комуністка (2), неписьменна (2), орденоноска (3), патріотка (2), передплатниця (4), переможець (про жінку) (1), пролетарка (2), семисотенниця (1), стахановка (1), трибун (про Долорес Ібарурі) (1), ударниця (13).

24

Професійно-фахова та виробнича сфери

агроном (про жінку) (2), бригадир (про жінку) (1), бригадирка (7), бригадирка-пасічник (1), вихователька (2), ворожка (1), в'язальниця (1), господарка (2), доярка (3), електромонтер (про жінку) (1), жінка-інспектор якості (1), зоотехнік (про жінку) (1), інструктор РПК (про жінку) (1), колгоспниця-парапіутистка (1), колгоспниця-ударниця (2), куховарка (3), ланкова (3), майстер (про жінку) (1), музикант (про жінку) (1), наймичка (9), пілот (про жінку) (1), поет (про жінку) (2), полільниця (2), преподобниця (1), редактор (про жінку) (1), робітник (про жінку) (1), робітниця (9), свинарка (1), сезонниця (1), селькорка (3), селькорка-ударниця (1), трактористка (6), трудівниця (1), художник (про жінку) (1), художниця (1), швачка (1), червоноармійка (1)

20

Матеріальний статус, стан, клас

біднячка (3), жебрачка (1), жінка-невільниця (1), жінка-незаможниця (1), колгоспниця (33), куркулька (1), незаможниця (1), селянка (52), середнячка (2), стара (2).

24

Статево-вікові показники

Баба (літня жінка) (1), дівчата (6), дівчина (1), жінка (81).

22

   Додаткові характеристики концепту "чоловік" також були оформлені у вигляді таблиці.

Таблиця 2. Концепт "чоловік"

Додаткові характеристики

Засоби апеляції

%

Сімейно-родинні відносини

Брат (1), дід (2), син(1)

3

Ідеологічна сфера

Агент (2), активіст (1), більшовик (2), вождь (4), ворог (4), геній (про Сталіна) (1), герой (1), громадянин (1), декабрист (1), дослідник-революціонер (1), кандидат (8), колективіст (2), колгоспник (3), комісар (2), комуніст (3), рицар (2), співець (про Франка) (1), стратег (про Сталіна) (1), субстратор (1), товариш (2), товариш-революціонер (1), трибун (про Кірова) (1), ударник (3), челюскінець (1), церковник (1).

39

Професійно-фахова та виробнича сфери

Агроном (1), бавовняр (1), гірник (1), знахар (1), інспектор (6), комбайнер (1), каменяр (1), листоноша (1), лікар-герой (1), літун (1), металург (1), наймит (1), організатор (2), передовик (1), письменник-громадянин (1), піп (3), повітроплаватель (1), повітрофлотець (4), поет (1), поет-бунтар (1), поет-громадянин (1), полковник-орденоносець (1), посол (1), прикордонник (2), прогульник (3), сількор (1)

31

Матеріальний статус, стан, клас

Куркуль (13), ледар (2), одноосібник (2), підкуркульник (1), робітник (1), розкрадач (2), селянин (1), шкідник (1.)

18

Статево-вікові показники

Хлопчик (1), чоловік (9).

7

Інші

2

   Додаткові характеристики концептів "жінка" і "чоловік" дають змогу стверджувати, що в семантичному комунікативному полі, створеному на шпальтах журналу, переважала інформація з гендерним жіночим маркером, що є цілком передбачуваним і пояснюється типологічною специфікою видання; відповідно, значно більше входів зафіксовано й у концепт "жінка", ніж у концепт "чоловік"; зважаючи на зміну культурних моделей та ідеологічної спрямованості масової культури і комунікації, концепти "жінка", "чоловік" "набувають іншого ідеологічного змісту". Перефразовуючи думку І. Виходцевої, зазначимо, що семантика концептів "жінка", "чоловік" трансформується: поділ на "жінок" і "чоловіків" просякається і наповнюється ідеологічним змістом [2, 9].
   Так, у новому радянському суспільстві активно "розкручувався" образ ідеологічно правильної й стійкої жінки - 24 %; матеріально й станово незаангажованої, з правильною класовою орієнтацією (у нашому випадку йдеться про свідоме колгоспне селянство) -24 %, що знову-таки обумовлюється специфікою цільової аудиторії як однієї з типологічних ознак видання (журнал для української селянки, згодом - колгоспниці). Нова радянська жінка мала успішно реалізовуватися й у професійно-виробничій сфері, адже офіційний відхід, а насправді поодинокі "відскоки" від патріархату, змушували її професійно реалізовуватися, аби мати можливість існувати як суб'єкт у суспільстві - 20 %. Незважаючи на створення нового образу й виконання нових ролей у суспільстві, жінці постійно нагадували про її біологію, використовуючи вхід у концепт зі стовідсотковим статевим маркером - жінка (81 раз) - 22 %.
   Концепт "чоловік", представлений у "Селянці України", акцентований подібним чином. Чоловік мав бути ідеологічно правильним - 39 %, професійно підготовленим - 31 %, неворогом нової влади за своїми матеріальними позиціями, становими і класовими поглядами - 18 % (звернімо увагу, що в цих додаткових характеристиках подається саме вороже маркування - куркуль, шкідник тощо). Біологічна природа сильної статі через відповідний маскулінітив не підкреслюється - лише 7 %. Зважаючи на результати аналізу, можемо наголосити на тому, що гендерна концептосфера журналу "Селянка України" на рівні двох складників - концептів "жінка" і "чоловік" - відповідала офіційній гендерній політиці тогочасного радянського українського уряду: тиражувала нові гендерні образи, нав'язувала не тільки виконання жінкою і чоловіком нових ролей і функцій, а й розігрування нового сценарію гендерного життя, підконтрольного радянській владі.
   Перспектива дослідження - аналіз гендерних концептів і концептосфер жіночої преси в Україні 20-40-х pp. XX ст.

1. Воронина О. А. Теоретико-методологические основы гендерных исследований / О. А. Воронина // Теория и методология гендерных исследований : курс лекций / под общ. ред. О. А. Ворониной. - М. : МЦГИ ; МВШСЭН ; МФФ, 2001. - С. 13-106.
2. Выходцева И. С. Концепт "свой - чужой" в советской словесной культуре (20-30-е гг.) : автореф. дисс. ... к. филол. н. : 10.02.01 - рус. язык / И. С. Выходцева ; Саратовский гос. ун-т. - Саратов, 2006. - 20 с.
3. Кирилина А В. гендерные исследования в лингвистике и теории коммуникации : учеб. пособ. / А. В. Кирилина. - М. : РОССПЭН, 2004. - 252 с.
4. Мишин А. А. Концепт "ум" и "глупость" в немецкой и английской языковых картинах мира : автореф. дисс. ... к. филол. н. : 10.02.04 -германск. яз. / А. А. Мишин ; Новгородский гос. ун-т им. Ярослава Мудрого. - Владимир, 2007. - 22 с.
5. Слышкин Г. Г. гендерная концептосфера современного русского анекдота / Г. Г. Слышкин // гендер как интрига познания: гендерные исследования в лингвистике, литературоведении и теории коммуникации : альманах. Пилотный выпуск. - М., 2002. - С. 66-73.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com