www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Сучасні сервіси інтернет як компонент загальноосвітньої підготовки випускника школи з основ комунікаційних технологій
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Сучасні сервіси інтернет як компонент загальноосвітньої підготовки випускника школи з основ комунікаційних технологій

Т. С. Хачіров,
аспірант
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди)

СУЧАСНІ СЕРВІСИ ІНТЕРНЕТ ЯК КОМПОНЕНТ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ВИПУСКНИКА ШКОЛИ З ОСНОВ КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

   Постановка проблеми. Провідним завданням загальноосвітньої підготовки в галузі інформатики є формування інформаційної культури учня, його готовності до життя й діяльності в умовах сучасного інформатизованого суспільства. Рівень інформатизації суспіль ства природним чином впливає на розуміння сутності поняття “інформаційна культура”. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, суттєве зростання їх ролі в житті суспільства мали наслідком появу в науковому обігу й поступове становлення поняття “інформаційно-комунікаційна культура”, розглядуване як відповідна складова більш загального поняття “інформаційна культура”. Обидва ці поняття близько торкаються однієї з восьми ключових компетентностей, що були визначені на початку перегляду та реформування національних освітніх систем у Європі [5] з метою встановлення надійних орієнтирів на шляху проектування і запровадження суттєвих перетворень у цю важливу суспільну галузь. Компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, або ІКТ- компетентність (Digital Competence), передбачає наявність умінь впевнено застосовувати комп’ютерні засоби для роботи, відпочинку та спілкування, зокрема умінь користуватися мультимедійними технологіями для отримання, зберігання, створення, подання інформації та здійснення інформаційного обміну, умінь спілкуватися за допомогою Інтернет і брати участь у віртуальних спільнотах. Слід наголосити, що ця компетентність не обмежується базовими вміннями і навичками користувача: вона пов’язана з уміннями логічно й критично мислити, з навичками інформаційного менеджменту високого рівня та добре розвиненими комунікативними навичками.
   У ракурсі нашого дослідження важливим є те, що формування ключових компетентностей підростаючого покоління розглядається як місія системи загальної освіти у суспільстві знань і сталого суспільства, до яких прямує розвиток інформаційного суспільства. Водночас ці ключові компетентності є передумовою самореалізації особистості у суспільстві та її спроможності ефективно набувати знань упродовж життя. Звідси випливає суспільна й особистісна значущість забезпечення належного рівня сформованості ІКТ-компетентності, яку схарактеризовано вище як ключову. На її сутність в європейському контексті можна спиратися у процесі аналізу змісту навчання основ комунікаційних технологій у системі загальної інформатичної освіти та визначення напрямків і пріоритетів його модифікації.
   Зростання ролі комунікаційної складової у загальноосвітній інформатичній підготовці випускника школи, з одного боку; незупинний розвиток глобальної мережі – з іншого, спричинюють необхідність модифікації та вдосконалення змісту навчання школярів інформатики, зокрема тих її розділів, що стосуються основ комунікаційних технологій. Це актуалі зує дослідж ення нових концепцій у галузі мережних технологі й та їх наслідків, “побічних явищ”, які слід мати на увазі, розширюючи межі шкільного курсу інформатики.
   Метою і завданням статті є висвітлення сучасних сервісів Інтернет та особливостей їх застосування, що мають бути враховані у процесі розробки методичної системи навчання школярів основ комунікаційних технологій у межах загальноосвітнього курсу інформатики.
   Аналіз досліджень і публікацій. На початку утворення всесвітньої мережі Інтернет для уможливлення глобального інформаційного обміну, її було задекларовано як систему, що існує на засадах добровільної кооперативної асоціації; передбачає розвиток нових компаній і надання ними послуг на конкурентній основі, що мало сприяти розширенню вибору послуг, пропонованих користувачеві за справедливу ціну; спирається на гнучке регулювання як основу забезпечення стабільності та свободи; надає відкритий доступ до ресурсів мережі (за законом Метклафа, потужність комп’ютерної мережі пов’язана з кількістю користувачів мережі квадратичною залежністю); забезпечує загальнодоступність послуг.
   Сервіси Internet, доступні кожному повноправному користувачеві Internet, можна умовно поділити на такі види [2]: інтерак тивні (on-line) – потрібна негайна реакція користувача на отриману інформацію (іншими словами, одержувана інформація виступає в ролі запита користувачеві з боку системи); прямі – інформація на запит клієнта надається негайно, однак від одержувача інформації не очікується негайної реакції на отриману відпові дь ; відкладеного читання (off-line) – запит i одержання інформації розділені у часі. До загальновідомих сервісів глобальної комп’ютерної мережі, що стабільно ввійшли у зміст шкільної інформатичної освіти, відносяться Всесвітня Павутина (World Wіde Web) як приклад прямого сервісу і електронна пошта (E-Maіl) як приклад сервісу відкладеного читання. Зазначені сервіси дають можливість мільйонам користувачів отримувати інформацію та обмінюватися інформацією.
   В останні роки з’явилися і набули поширення багато інших послуг, що ґрунтуються на службі WWW, – так звані onlіne-послуги. До них можна віднести Інтернет-конференції, потокове аудіо та відео, wіkі-енциклопедії, блоги (мережні щоденники) тощо.
   Сучасна концепція Web 2.0, запропонована Тімом О’Рейлі наприкінці 2005 року [3], спирається на методику проектування комп’ютерних систем , за якою процес доопрацювання та покращення вихідного проекту спирається на колективну участь користувачів у його вдосконаленні, розширенні, розвитку. Відповідно до такої концепції, чим більша кількість людей користуються комп’ютерною системою , тим кращою вона стає. Урахування мережних взаємодій, залучення користувачів до наповнення і багатократного вивіряння контенту, їх заохочення і підтримка, довіра до “колективного розуму” і “колективного знання” є вихідними і ключовими позиціями соціалізації технології Web 2.0. Уявлення про соціалізацію сайту звичайно включає можливість індивідуальних настроювань сайту й створення особистої зони для користувача (особисті файли, зображення, відео, блоги) для того, щоб користувач міг відчути та виявити свою унікальність.
   Великою популярністю, зокрема серед молоді, користуються сервіси компаній Google, Yandex, LifeJournal і BBC, які дозволяють будь-якій особі розміщати на своїх серверах інформацію різного змісту, що, безсумнівно, дає широкі можливості для самонавчання, самореалізації, для прояву певних індивідуальних здібностей та унікальних якостей особистості, її культурного розвитку й інтелектуального зростання.
   У технічному аспекті концепція Web 2 є сукупністю Інтернет-технологій, яка містить: XML и JSON – мови розмітки тексту; AJAX – технологія побудови інтерактивних користувальницьких інтерфейсів веб-додатків, що полягає в "фоновому" обміні даними браузера з веб-сервером; Mash-up – технологія інтеграції інформації, одержуваної з різних дж ерел; Теги – ознака, що зберігається разом з інформацією і допомагає швидко ідентифікува ти інформацію; SVG – мова розмітки масштабованої векторної графіки (створена Консорціумом Всесвітньої Павутини (W 3C)). Будучи підмножиною розширюваної мови розмітки XML, використовується для опису двовимірної векторної й змішаної векторно/растрової графіки у форматі XML; RSS – сімейство XML-форматів, призначених для опису стрічок новин, анонсів статей, змін у блогах тощо; XPath – мова запитів до елементів XML-документа; Canvas – елемент HTML5, призначений для створення bіtmap зображення за допомогою JavaScrіpt. Нижче в таблиці 1 надано порівняльні приклади служб, використовуваних у різних версіях Web для виконання різноманітних функцій.

Таблиця 1. Порівняння версій WEB

Функція

Версії

WEB

 

1.0

2.0

Реклама

Doubleclick

Google AdSense

Оплата реклами

за кількістю показів

за кількістю переходів

Публікація графіки

Ofoto

Flickr

Обмін даними

Akamai

BitTorrent

Отримання звукових файлів

mp3.com

Napster

Енциклопедична інформація

Britannica Online

Wikipedia

Публікація персональної інформації

Персональні сайти

Блоги

Загальнодоступні календарі

Evite

upcoming.org и EVDB

Популяризація мережного ресурсу

Спекуляція доменними іменами

Пошукова оптимізація

Оброблення та доставляння даних

Витяг даних з HTML

Веб-сервіси

Формування змісту

Публікація

Співавторство

Спосіб створення сайтів

Системи управління контентом (CMS)

Wiki

Опис інформації

Каталоги (таксономія)

Теги (фолксономія)

Залучення відвідувачів

Утримання користувачів

Синдикація контенту

   Можна стверджувати, що технології WEB 2.0 сьогодні вже міцно увійшли в повсякденне життя учнів. Наприклад, одним з найбільш відвідуваних інформаційних ресурсі в у сві ті є Вікіпедія (Wіkіpedіa, http://wіkіpedіa.org/ ). Вікіп едія – це І нтернет-енциклопедія, обсяг і популярність якої постійно зростає. На сьогодні ця енцик лоп едія міс тить понад 16 мі льйоні в статей (у російському варіан і Вікіпедії їх понад 1 330 000, в українському – понад 359 000), які створено добровільними учасниками. Зміст статей багаторазово вивірений на предмет достовірності інформації, що дає підстави поставити цю енциклопедію в ряд надійних інформаційних ресурсів, використовувати матеріали її статей, посилатися на них, рекомендувати учням.
   Разом з тим, необхідно зазначити про негативний вплив соціальних мереж, що використовують технології WEB 2.0 [4]. Спілкування молоді через віртуальні соціальні мережі призводить до виникнення проблем як психологічного, так і медичного характеру. Породження психологічних проблем зумовлено тим, що учні не просто віддають перевагу спілкуванню за допомогою мережі, а уникають безпосереднього спілкування один з одним, і відсутність досвіду такого спілкування призводить до розладів психічного характеру.
   Щодо медичних проблем, то помічено, що “віртуальна” молодь відстає у фізичному розвитку від своїх однолітків, які проводять не так багато часу за комп’ютером. Крім того, учні вдома не дотримуються санітарних норм, які не тільки регламентують час роботи за комп’ютером, а й встановлюють вимоги до обладнання робочого місця, його освітленості та багатьох інших параметрів. Таке ігнорування санітарних норм негативно позначається на здоров’ї учнів. Зазначимо, що саме сервіси Інтернет є тим привабливим фактором, який найдовше утримує школяра за комп’ютером. Результати численних досліджень у галузі застосувань Інтернет-технологій, що проводяться в нашій країні, а також у зарубіжжі (наприклад, [6]), переконливо свідчать, що, на жаль, учні використовують глобальну мережу переважно для розваг і найчастіше залишаються навіть не обізнаними з тими її сервісами, що можуть дати їм доступ до корисної й цікавої інформації або задовольнити їх власні індивідуальні потреби щодо особистісної самореалізації.
   Важливим моментом, який слід з необхідністю враховувати у процесі навчання учнів основ комунікаційних технологій, є те, що розміщення школярами матеріалів особистого характеру в мережі, яке відбувається без належного контролю з боку дорослих, може призвести до небажаних наслідків. Необхідно сформувати в учня переконаність у неприпустимості протиправних дій або порушень законів моралі й етики. Він має усвідомити необхідність неухильно дотримуватися цих законів навіть в умовах анонімного використання комп'ютерної мережі, хоч така анонімність сприяє створенню в уяві учня враження про начебто безкарність таких дій і порушень. Варто наголосити, що вихід за межі правового поля або за межі моральності й толерантності може позначитися на життєвому шляху учня, відбитися на його подальшій навчальній або трудовій діяльності за межами загальноосвітнього навчального закладу, призвести до втрати шансів на успішну кар’єру.
   Зазначимо, що заборона учневі самостійно виходити в Інтернет і використовувати мережні сервіси не є ані виправданою, ані доцільною. “Відсутність” учня в мережі, ігнорування ним загальновідомих мережних ресурсів можуть спричинити те, що в майбутньому він не зможе отримати доступ до привілейованих розділів цих ресурсів, оскільки доступ до таких розділів всі частіше визначається за репутацією користувача в мережі, що поступово “наробляється” ним у процесі використання її сервісів. Варто підкреслити, що в умовах реалізації задекларованих принципів функціонування мережі такий підхід у наданні доступу до її сервісів є основою для саморегулювання Інтернет-співтовариства і водночас дає привід для постановки додаткових цілей щодо залучення користувачів до присутності на Інтернет-ресурсі. Сьогодні в Україні, незважаючи на глобальну фінансову кризу, триває комп’ютеризація загальноосвітніх шкіл і продовжуються роботи з підключення шкільних комп’ютерних кабінетів до мережі Інтернет [1]. Водночас відбувається і розвиток сучасних портативних пристроїв, таких як нетбуки, смартфони, комунікатори та кишенькові комп’ютери. Такі портативні пристрої дозволяють одержувати доступ до всесвітньої мережі практично з будь-якого місцезнаходження. Це дозволяє учням використовувати їх як на користь, наприклад, для читання електронних книг, так і на шкоду – для списування на іспиті, для розміщення неприпустимих матеріалів на онлайнових відеосервісах, що може завдати шкоди репутації авторів таких матеріалів.
   Отже, глибокий аналіз сучасних сервісі в Інтернет , комплекс не вивчення різних аспектів їх впливу на учня, його особистість, на формування його інформаційної культури й системи цінностей виступають необхідною передумовою проектування й розробки адекватної сучасним вимогам методичної системи навчання основ комунікаційних технологій у рамках шкільного курсу інформатики. Розширюючи зміст загальноосвітньої підготовки учнів з основ комунікаційних технологій, потрібно ретельно проаналізувати й ті особливі моменти, які тягнуть за собою ці зміни.
   Висновки. Безупинний розвиток комунікаційних технологій, поява нових концепцій мережної взаємодії та їх реалізація створюють нове оточення, новий соціальний фон, на якому відбувається життя і діяльність сучасної людини. Збільшення ролі комунікаційної складової в інформаційній культурі людини зумовлює необхідність модернізації змісту шкільної інформатичної освіти, і на користь такої модернізації виступає той фактор, що контингентом, найбільш чутливим для змін і новацій у засобах спілкування і розваг, є шкільна молодь. Наявність небезпечних чинників, що виявляють себе саме у процесі користування мережними сервісами, призводить до необхідності здійснення глибокого аналізу й урахування в педагогічній практиці всіх тих аспектів, з якими пов’язано розширення змісту освіти учнів з комунікаційних технологій.
   До важливих завдань учителя інформатики, які постають перед ним на етапі навчання шкільної молоді основ комунікаційних технологій, слід віднести формування у молодої людини глибокої внутрішньої переконаності в неприпустимості протиправних дій або порушень законів моралі й етики в мережі, попри можливість анонімного її використання і наявність хибної уяви про безкарність подібних дій і порушень . Таке формування дозволить запобігти виникненню серйозних ускладнень на життєвому шляху учня. У процесі навчання основ комунікаційних технологій учитель має розкрити учням ту безліч можливостей для навчання і розвитку, творчості і спілкування, самореалізації і самовираження, яку їм надає глобальна мережа. Проблема відгородження учнів від сайтів з небезпечною інформацію, що містить сховані або відкриті загрози, може бути вирішена за допомогою використання систем контентної фільтрації під час проведення занять з виходом в Інтернет.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Перспективними напрямками подальших наукових розробок є конкретизація змісту шкільної інформатичної освіти у галузі основ комунікаційних технологій; проектування і реалізація відповідної методичної системи на підтримку викладання відповідних розділів шкільного курсу інформатики; розробка спеціальних курсів для вчителів інформатики з метою їх поглибленого ознайомлення з проблемами і методами викладання школярам основ комунікаційних технологій.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com