www.VuzLib.com

Головна arrow Журналістика, телебачення, ЗМІ arrow Бібліографування кримської періодики як джерело інформації для істориків журналістики
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Бібліографування кримської періодики як джерело інформації для істориків журналістики

Світлана Кличко,
асп.

Бібліографування кримської періодики як джерело інформації для істориків журналістики

   У статті проаналізовано бібліографічні розвідки, які містять описи кримських видань різних періодів. Зроблено спробу систематизувати матеріал учених для доведення важливості таких праць та їх значення для дослідників кримської журналістики.
   Ключові слова: бібліографічний покажчик, бібліографічний опис, кримська преса, етнічна періодика.

   Важливими для істориків журналістики є дослідження, спрямовані на систематизацію матеріалу про періодичні видання. До цієї групи наукових розвідок належать численні бібліографічні описи друкованих видань, що виходили на теренах Кримського півострова.
   Узагалі бібліографічному складанню покажчика передує непростий і часто тривалий процес аналітико-синтетичної обробки великої кількості документів. Слід звернути увагу на цінність таких досліджень, адже вони є власне тим джерелом, де науковець може знайти стислу інформацію про видання, характеристику його основних ознак. Проте бібліографічний опис має не лише інформативне навантаження, він виступає засобом ідентифікації видання, вирізнення його з-поміж решти. Крім того, це й спосіб своєрідної реєстрації періодики та ведення обліку. Саме тому необхідними критеріями бібліографічних описів періодичних видань є повнота, точність, однозначність та зрозумілість.
   Мета статті - дослідити наявні праці, які містять бібліографічні описи кримських видань. Завдання - систематизувати матеріал про бібліографічні покажчики кримської преси, показати значення цих робіт для подальших журналістикознавчих розвідок.
   Відомості про періодику, що виходила на кримських теренах, трапляються в різноманітних довідниках і бібліографічних покажчиках, проте всі вони є неповними. Перші спроби систематизації даних про кримські видання здійснив наприкінці XIX - на початку XX ст. А. Маркевич. Він опублікував три покажчики, що стосувалися Криму і Таврійської губернії, склав четвертий, але так і не видав його. Наступним дослідником кримської преси був Є. Гоппітейн: підготував до друку кілька робіт, серед яких "Библиография периодической печати в Крыму за 150 лет", "Библиография периодической печати в Крыму в годы революции" та "Печать Крыма в годы революции". Проте ці дослідження так і не були опубліковані, а місцезнаходження рукописів нині невідоме [16, 9].
   Серед інших досліджень можна згадати працю М. Веселовського, що містила анотований покажчик "Таврические губернские ведомости" за 1838-1868 pp. і була використана як довідково-допоміжний матеріал для окремих статей енциклопедії [9]. У 1919 р. була підготовлена робота В. Геймана "Библиографический указатель книг и статей по Феодосии и её окрестностям", але вченому так і не вдалося її опублікувати [9]. У 20-х pp. XX ст. В. Симоновський здійснював укладання кількох бібліографічних описів. Серед них - бібліографія російськомовних та кримськотатарських публікацій того часу, низка книг і зміст періодичних видань, які вийшли в Криму протягом 1900-1917 pp. [9]. Ще один бібліографічний покажчик праць, у тому числі й періодичних видань, що стосуються Криму, з'явився у 1930 р. Його склав дослідник Ф. Максименко в рамках підготовки матеріалів до краєзнавчої бібліографії України.
   За радянських часів було видано кілька робіт, які містили перелік усіх періодичних видань СРСР або УРСР. Серед них -  "Летопись периодических изданий СССР", де наведено дані про періодику всіх союзних республік; також у книзі наявний класифікатор за місцем видання ЗМУ, що значно полегшує роботу з даними. Ця книга складена працівниками відділу бібліографічної реєстрації періодичних видань Всесоюзної книжкової палати (Є. Івановою, Є. Гавриловою, Т. Уткіною, М. Проніною та ін.) на основі відомостей, уміщених на шпальтах ЗМІ, а також даних Архіву друку Всесоюзної книжкової палати тощо. У роботі зроблено поділ видань за тематикою, укладено додаткові покажчики, серед яких найбільшої уваги заслуговують алфавітний і покажчик видань мовами народів СРСР. Подібні книги з'являлися з періодичністю в середньому один раз на п'ять років.
   До таких праць належать "Периодические издания УССР: 1951-1960 гг. (Журналы)", "Периодические издания УССР: 1917-1960 гг. (Газеты)", видані у Харкові (1964, 1965) за упорядкуванням А. Козлової, Д. Мазус, Г. Рубан, Ю. Сироти, Н. Кисельо-вої. Періодика тут описана "de visu". Опис подається мовою оригіналу. Також наявні допоміжні покажчики: 1) систематичний (за схемою класифікації Всесоюзної книжкової палати); 2) установ та організацій, що видавали періодику; 3) змісту ЗМІ; 4) алфавітно-хронологічний (у вигляді таблиці).
   Книга "Периодическая печать СССР: 1917-1949 гг." за редакцією Я. Додзіна та О. Велижева містить бібліографічні покажчики журналів, праць і бюлетенів з мовознавства, літературознавства, художньої літератури та мистецтва. Тут подані й деякі кримські видання, проте автори згадують лише ті журнали, що видавалися на півострові у довоєнні роки.
   До бібліографічного опису видань звертались і науковці тоді ще Сімферопольського державного університету (тепер Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського) М. Доропіко та М. Калмикова. У 1996 р. видано працю "Указатель периодических и продолжающихся изданий научной библиотеки СГУ 1703-1917 гг.". Ця книга фактично є першою частиною масштабного дослідження, присвяченого складанню бібліографічних описів, що відображають перелік серіальних видань, які вийшли українською і російською мовами та зберігаються в науковій бібліотеці Сімферопольського університету. Каталог містить 452 назви основного бібліографічного опису та 22 назви допоміжного опису. До збірника включено газети, журнали, бюлетені, вісники, записки, праці тощо. У покажчику подані найменування значної частини кримських видань, що зберігаються у фондах наукової бібліотеки вищого навчального закладу, зокрема видання Кримського товариства дослідників та любителів природи, Нікітського ботанічного саду, Особливої зоологічної лабораторії, Сімферопольської міської думи, Таврійської губернської земської управи, Сімферопольської вченої архівної комісії, Таврійського губернського продовольчого комітету та ін. На жаль, ця робота поки що не мала продовження.
   З'являються у світ і такі покажчики, як "Періодичні видання XIX - першої чверті XX ст. у фондах Херсонської обласної університетської наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара", де зазначається і 41 видання, що виходило в Сімферополі. Здебільшого такі праці систематизують наявний у фондах тієї чи тієї бібліотеки матеріал, але можуть становити і певний інтерес для істориків журналістики.
   У 1997 p., після тривалої перерви, було поновлено видання бібліографічних покажчиків періодичних видань України. Ця робота вийшла у двох частинах, де в першій подано опис журналів, бюлетенів, збірників та бібліографічних видань (матеріал систематизовано за скороченою схемою розміщення бібліографічних записів на основі Універсальної десяткової класифікації), у другій - газет (матеріал згруповано у вигляді таблиці за типами газет у такій послідовності: загальнодержавні, республіканські, обласні, міські, районні, низові, приватні, рекламно-інформаційні, інші, додатки) [6, V]. Доречність такої класифікації газет викликає сумніви, адже в ній поєднуються різні типоформуючі ознаки (сфера розповсюдження, тематична спрямованість), але розкриті вони не в повному обсязі. Загалом опис здійснено за такими характеристиками: місце видання, видавець, кількість номерів, річний тираж, мова, засновник.
   Серед бібліографічних досліджень кримської періодики варто згадати і роботу В. та А. Зарубіних, які склали перелік газет і журналів, що виходили на теренах Криму з березня 1917 р. до листопада 1920 p., дали їх коротку характеристику. Стаття "Періодичні видання Криму в роки громадянської війни (1917-1920)" містить важливу бібліографічну інформацію, проте написана вона не за канонами бібліографування. Дослідники наводять назви видань у хронологічному порядку їх появи чи зникнення відповідно до конкретних історичних подій. На жаль, у статті немає єдиної системи опису. Так, здебільшого подана назва та місце видання, рідше наводяться такі характеристики, як орган-видавець, редактор, засновник, політичне та/або тематичне спрямування, кількість виданих номерів тощо. Але варто зазначити цінність цього дослідження, адже воно розкриває складні перипетії появи, поновлення та припинення виходу деяких друкованих видань протягом 1917-1920 pp. Автори вказали понад 90 назв періодичних видань різного спрямування [2, 162].
   Важливою є робота А. Непомнящого, що суттєво відрізняється від описаних вище бібліографічних розвідок, але займає свою окрему нішу в спектрі досліджень цього напряму. Науковець є автором багатьох праць, серед яких інтерес для журналістикознавців становлять "Бібліографічна спадщина історико-етнографічних досліджень Криму в кінці XVIII - на початку XX ст.", "Вивчення російськомовної дорадянської періодичної преси Таврійської губернії у сучасному кримознавстві", "Из истории изучения Крыма в Москве в XX веке: малоизвестное творчество изчестных учёных", "К вопросу о развитии Крыма в последней трети XIX - первой трети XX века", "Краеведение Крыма на страницах местной периодической печати в XIX - начале XX века" та ін. У першому дослідженні автор здійснив багатопрофільний джерелознавчий і бібліографічний аналіз, виявив низку історико-бібліографічних матеріалів, класифікував їх та склав повний зведений і систематизований за предметно-логічним принципом, формами та видами історико-бібліографічний довідник усіх творів друку та неопублікованих праць, пов'язаних із краєзнавством Криму. До бібліографічного опису історико-краєзнавчої спадщини кримознавців увійшло 10 тис. 616 бібліографічних позицій, більшість яких переважно уперше залучена до наукового обігу [7, 7]. У ході виконання цієї роботи А. Непомнящий опрацював низку періодичних видань, зокрема місцевих. До того ж автор, аналізуючи краєзнавчі публікації, на сторінках друкованих видань розкрив роль матеріалів місцевої періодичної преси у відтворенні повного бібліографічного спектра матеріалів, які торкаються питань історії та етнографії Криму.
   Проте вихід книги "История и этнография народов Крыма: библиография и архивы (конец XVIII - начало XX века)" (2001), де систематизовано досліджений матеріал, був сприйнятий неоднозначно. Так, О. Хоменок наголосив на значущості розвідки: "Ця праця робить серйозний внесок у розвиток кримознавства. Автор провів гігантську роботу з перевірки вже наявних бібліографічних даних та виведення нових матеріалів з бібліографії та етнографії Криму, у тому числі і дореволюційної періодики" [16, 10]. Проте рецензент побачив і певні хиби. Зокрема, він вважає, що дослідник залишив без уваги деякі кримські видання (наприклад, "Балаклавский курортный журнал", "Севастопольский авиационный иллюстрированный журнал" тощо), що містили публікації з історії Криму. На думку О. Хоменка, помилково зазначені деякі хронологічні межі певних видань [16, 11]. Варто зауважити, що ці два дослідники часто критикують роботи один одного, залишаючи простір для справжньої наукової дискусії.
   Історія журналістики досліджується в деяких інших наукових працях А. Непомнящого. Хоча вони стосуються здебільшого історії та етнографії Криму, але як джерело в них використовується преса. У роботах описано раніше невідомі публікації російських істориків, у тому числі згадуються їхні матеріали, опубліковані в кримських виданнях. Так, наприклад, у статті "Из истории изучения Крыма в Москве в XIX веке: малоизвестные грани творчества известных учёных" дослідник розкриває кримознавчу спадщину Д. Струкова та робить огляд деяких його матеріалів, опублікованих на сторінках місцевих видань ("Таврических епархиальных ведомостей" та газети "Крым"). Крім того, А. Непомнящий згадує і перекладену І. Гас-принським та надруковану в газеті "Терджиман" статтю А. Кримського "Школа, образованность и литература у российских мусульман". Таким чином, кримський дослідник, здійснюючи широкомасштабне краєзнавче дослідження, подає і важливі описові та бібліографічні дані з питань функціонування кримської преси.
   Українськими вченими також видана праця "Неформальна преса в Україні (1988-1991): каталог за матеріалами газетних фондів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського". Ця колективна робота з'явилася завдяки наполегливій пошуковій праці таких науковців, як Т. Борисейко, О. Залізнюк, О. Лук'янчук, О. Обертас, О. Проценко. До каталогу увійшли газети різних партій, літературно-мистецьких об'єднань, товариств, різних релігійних конфесій, молодіжні та сатиричні видання, а також одноразові випуски газет, які видавали вірменська, грецька, єврейська, кримськотатарська та російська меншини в Україні [10, 5-6]. Опис видань у цьому каталозі складається з таких основних даних, як заголовний комплекс (заголовок, підзаголовок, надзаголовок), назва організації-видавця, місце видання тощо. Цікаво, що до покажчика потрапила і низка кримських видань. Серед них - "Авдет"/"Повернення" (м. Бахчисарай), "Ватан"/"Батьківщина" (смт Приморське, м. Феодосія) "Голубь Масиса" (м. Сімферополь), "Евпаторийские ведомости" (м. Євпаторія), "Жизнь и вера" (м. Ялта), "Крым православный" (м. Сімферополь), "Меркурий" (м. Севастополь), "На волне перестройки" (м. Сімферополь), "Набат" (м. Севастополь), "Очевидное и невероятное" (м. Сіфмерополь), "Популярный дневник" (м. Сімферополь), "Призыв" (м. Ялта), "Театральные ведомости" (м. Сімферополь), "Шолэм" (м. Сімферополь), "Millet" (м. Ялта) та ін. Як бачимо, у каталозі представлені видання різного тематичного спрямування. На жаль, самі укладачі відзначають неповноту цього видання через низку методологічних і практичних проблем.
   Серед досліджень місцевих науковців, які працювали над бібліографуванням кримської преси, одним із найсолідніпіих є праця О. Хоменка "Дореволюционная периодическая печать Таврической губернии (1838-1916): Очерк истории и библиографический указатель". Дослідження містить описово-історичну частину, бібліографічний та інші покажчики періодики (топографічний, алфавітний, іменний та покажчик видавничих колективів - організацій і установ). Робота відкривається коротким нарисом із історії дореволюційної періодики Таврійської губернії. До покажчика увійшли журнали, бюлетені, газети та інші видання, які випускалися не рідше одного разу на рік, періодично. Загалом автор зазначив 303 найменування. Також О. Хоменок зазначає видання Таврійської губернії, які з різних причин не були надруковані, та нелегальну пресу. Дослідник не лише подає короткий опис офіційних, партійних і приватних видань, а й торкається проблеми преси національних меншин (вірменська, німецька, кримськотатарська періодика).
   О. Хоменку "вдалося розшукати газети, про існування яких вже люди забули, а також ті, про які були відомі лише назви, - пишуть про цю роботу Г. Богданович та І. Регупіевська. - Це дуже важка, але дуже цінна робота... Дослідник серед більш ніж 300 періодичних видань чітко окреслює проблематику їх, значення для розвитку тих чи інших аспектів життя Криму" [1, 194]. Цей покажчик періодичних видань Таврійської губернії має велике значення, адже систематизує дані півострова за 1838-1916 pp. Проте можна виокремити і певні вади у цій роботі, точніше, її неповноту. Так, у дослідженні немає однотипного підходу до опису видань; часто бракує певних даних (зазначаються, наприклад, лише такі елементи, як назва, місце видання, роки видання та інколи періодичність). Науковці зазначають і наявність деяких фактологічних помилок, допущених під час бібліографування періодики Таврійської губернії [8, 209].
   Складанню бібліографічних покажчиків етнічної преси приділили увагу такі науковці, як Н. Яблоновська та Г. Юксель. Так, остання з них у роботі "Выборочный библиографический указатель крымскотатарского журнала "Илери"/"Вперёд" (№ 1-20)" подає покажчик публікацій, присвячених питанням національної культури, мистецтва, науки та освіти, надрукованих у 20-ти перших номерах кримськотатарського часопису "Илери" (1926-1930). Дослідниця Н. Яблоновська включила до своєї монографії "Етнічна преса Криму: історія та сучасність" (2006) кілька покажчиків періодичних видань півострова. Сюди залучена етнічна періодика Таврійської губернії, преса 1917-1921 pp. (до утворення Кримської АРСР) та Кримської АРСР; у вигляді таблиці подано характеристику сучасної періодики етносів Криму.
   Н. Яблоновська, подаючи відомості про періодику того чи того часу, звертається до інших джерел, зокрема покликається на дослідження В. та А. Зарубіних, а також бібліографічний покажчик "Литература о євреях на русском языке, 1890-1947: книги, брошюры, оттиски статей, органы периодической печати" за редакцією М. Беніної. Опис сучасних друкованих ЗМІ Криму подано у формі таблиці, де етнічна преса проаналізована за такими параметрами: назва видання, серія та номер, дата реєстрації, вид видання, наклад (зазначено не для всіх найменувань), цільове призначення, мова видання, сфера розповсюдження, періодичність та обсяг. Хоча такий опис відрізняється від стандартної бібліографічної інформації, він містить багато необхідного матеріалу для узагальнення даних про кримську періодику та подальшу роботу в цьому напрямі.
   Над питаннями функціонування кримськотатарської преси на півострові працював і Б. Змерзлий. Зокрема, у статті "Издание районных газет на крымскотатарском языке в Крымской АССР" дослідник стисло подає інформацію про діяльність районних і колгоспних газет 1930-х pp. Автор використовує в описі такі характеристики: дата заснування, місце видання, сфера розповсюдження, обсяг, тираж, кількість номерів, мова видання; інколи наводяться дані щодо складу редакційного колективу та місцезнаходження редакції газети. Безперечно, ця тема потребує подальшого опрацювання.
   Отже, короткий аналіз бібліографічних описів кримської преси засвідчує необхідність проведення подібних досліджень та їх значення в подальшому вивченні всіх віх розвитку кримської журналістики, у використанні таких праць, як інформативне джерело про періодику, що видавалася на теренах Кримського півострова.

1. Богданович Г. Ю. Из истории периодической печати Крыма / Г. Ю. Богданович, И. А. Регушевская // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 44. - С. 194-195.
2. Зарубин А. Г. Периодические издания Крыма (март 1917 - ноябрь 1920 г.) / А. Г. Зарубин, В. Г. Зарубин // И. С. Шмелёв и литературный процесс накануне XXI века : сб. материалов международ, науч. конф. - Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. - С. 162-164.
3. Змерзлый Б. В. Издание районных газет на крымскотатарском языке в Крымской АССР / Б. В. Змерзлый. - http://www. nbuv_gov_ua/Articles/KultNar/ knp81/pdf/knp81_88-90.pdf.
4. Летопись периодических изданий СССР 1955-1960 гг. - М. : Изд-во Всесоюзн. книжн. палаты, 1963. - Ч. 1 : Журналы. - 1024 с.
5. Летопись периодических изданий СССР 1955-1960 гг. - М. : Изд-во Всесоюзн. книжн. палаты, 1963. - Ч. 2 : Газеты. - 870 с.
6. Літопис періодичних видань. 1996 p. - К. : Кн. палата України, 1997. - Ч. 2. - 199 с.
7. Непомнящий А. А. Бібліографічна спадщина історико-етнографічних досліджень Криму в кінці XVIII - на початку XX століть : автореф. дис. ... д. і. н.: 07.00.08 / А. А. Непомнящий. - К., 2001. - 38 с.
8. Непомнящий А. Вивчення російськомовної дорадянської періодичної преси Таврійської губернії у сучасному кримознавстві / А. Непомнящий, В. Бобков // Українська періодика: історія і сучасність : доп. та повідом. IX Всеукр. наук.-теорет. конф. [Львів, 28—29 жовтня 2005 p.] / HAH України ; ЛНБ ім. В. Стефаника ; НДЦ періодики ; за ред. М. М. Романюка. - Львів, 2005. - С. 207-212.
9. Непомнящий А. А. К вопросу о развитии Крыма в последней трети XIX - первой трети XX века / А. А. Непомнящий. -http://www.gpntb_ru/win/inter-events/crimea2000/doc/tom2/sec-tion2/Doc92.HTML.
10. Неформальна преса в Україні (1988—1991): каталог за матеріалами газетних фондів Нац. б-ки ім. В. I. Вернадського. - К. : Смолоскип, 2001. - 144 с.
11. Периодические издания УССР: 1917—1960 гг. : газеты. - X. : Кн. палата УССР, 1965. - 312 с.
12. Периодические издания УССР: 1951—1960 гг. : журналы. - X. : Кн. палата УССР, 1964. - 288 с.
13. Периодическая печать СССР: 1917—1949 : журналы, труды и бюллетени по языкознанию, литературоведению, художественной литературе и искусству. - М. : Всесоюзн. кн. палата, 1958. - 218 с.
14. Симоновский В. В. Очерк библиографических работ в Крыму / В. В. Симоновский // Библиография. - 1929. - № 4. - С. 118-120.
15. Указатель периодических и продолжающихся изданий научной библиотеки СГУ. 1703-1917 / сост. М. В. Дорошко, М. М. Калмыкова. - Симферополь, 1996.
16. Хоменок О. С. Дореволюционная периодическая печать Таврической губернии (1838—1916) : очерк истории и библиограф, указатель / О. С. Хоменок. - О. : АО БАХВА, 2003. - 180 с.
17. Юксель Г. 3. Выборочный библиографический указатель содержания крымскотатарского журнала "Илери"/"Вперёд" (№ 1—20) / Г. 3. Юксель // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 56. -Т. 2. - С. 45-49.
18. Юксель Г. 3. Кримськотатарська преса в 1917—1928 pp.: тенденції розвитку й національна своєрідність : автореф. дис. ... к. філол. н. : 10.01.08 / Гаяне Юксель ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2006. - 17 с
19. Яблоновська Н. В. Етнічна преса Криму: історія та сучасність : монографія / Н. Яблоновська. - Сімферополь : Крим, навч.-пед. держ. вид-во, 2006. - 312 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com