www.VuzLib.com

Головна arrow Журналістика, телебачення, ЗМІ arrow Контент-аналіз у системі сучасних методів дослідження публіцистичних текстів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Контент-аналіз у системі сучасних методів дослідження публіцистичних текстів

Надія Герасимчук,
здобувачка (Київ)

Контент-аналіз у системі сучасних методів дослідження публіцистичних текстів

   У статті йдеться про особливості контент-аналізу, його складники та можливість застосування для аналізу публіцистичних текстів.
   Ключові слова: контент-аналіз, публіцистичний текст, дослідження, метод, сатира, "Шершень '.

   Сучасна методологія зазвичай послуговується класичними (традиційними) методами наукового дослідження текстів. Однак дедалі більшого поширення набувають формалізовані методи, до яких належить контент-аналіз.
   Класичні, традиційні методи аналізу - це сукупність операцій, що дозволяє інтерпретувати текст відповідно до цілей дослідників [2, 37]. До них належать, зокрема, журналістський аналіз тексту, біографічний, історичний, літературний методи та багато інших.
   Російська дослідниця Г. Лазутіна виокремлює дві процедури в журналістському аналізі тексту: виявлення основних характеристик тексту та оцінка їх за визначеними критеріями. "За характеристики приймаються тема, ідея, образний орієнтир. Слід не забувати, що ми маємо справу з якісним видом аналізу і тому будь-яка операція є наслідком великої вдумливої роботи, ретельного вивчення документа. Коли йдеться про професійний журналістський аналіз тексту, необхідно розмежовувати аналіз з позиції журналіста матеріалів своїх колег та вивчення документів як джерела інформації. Якщо в першому випадку велика увага надається композиції та літературній якості твору, то в другому вивчається зміст документа і те, що за ним стоїть, досліджуються надійність і достовірність тексту, можливі мотиви комунікатора, а вже потім звертається увага на стиль документа. У цілому, методам журналістського аналізу текстів приділяється певна увага в науковому світі" [4, 17], - зазначає дослідниця.
   Кожен текст створюється зі своєю, особливою, метою, яка часто не збігається з цілями дослідження. Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу дає змогу збагнути його сутність, виявити все, що цікавить дослідника: авторську ідею, очікуваний ефект від змісту, особливості того історичного періоду, коли він був створений. При традиційних методах аналізу не втрачаються особливі риси, оригінальність текстів. Проте суб'єктивізм класичних методів дослідження очевидний, адже інтерпретація повністю залежить від тих настанов, з якими дослідник підходить до опрацювання матеріалу. Тому досить часто в дослідженнях традиційними методами, які здійснюються різними вченими з тією самою метою, на базі тих самих текстів, висновки досить різні, іноді навіть протилежні. Традиційні методи можуть застосовуватися на матеріалах одного чи кількох текстів, тоді як контент-аналіз потребує великої сукупності даних.
   Класичні методи аналізу дуже схожі між собою. Вони дозволяють, не втрачаючи оригінальних рис тексту, проникати в його сутність. Тому використання таких методів найбільш вдале, коли дослідник має справу з унікальними документами. Але, як зазначалося, значною вадою традиційних методів є суб'єктивізм. Подолати цю ваду, зробити висновки дослідження більш об'єктивними та переконливими дає можливість контент-аналіз.
   Цей метод соціологічного аналізу з'явився у XIX ст. в Америці. Поява контент-аналізу викликана потребою в об'єктивному, незалежному від вражень людини дослідженні. Новизна якісно-кількісного аналізу полягала насамперед у тому, що особисті враження дослідника замінила дійова процедура формалізації та квантифікації тексту. У ході цієї процедури в стандартному контент-аналізі зміст розчленовували та підраховували кількість згадок одиниць аналізу, які визначав сам дослідник. У цьому полягає якісний момент у контент-аналізі.
   Незалежність, строгість, системний підхід, квантифікація відрізняють цей метод від інших видів досліджень. Успіх будь-якого контент-аналітичного дослідження багато в чому залежить від правильного обрання категорій аналізу, тобто створення формул. Це обумовлює вимоги, які ставлять до категорій. Останні мають бути вичерпними і придатними для розгляду всього змісту тексту чи тих його частин, які відповідають на питання дослідження.
   Донедавна контент-аналіз був маловідомим в Україні. Про нього побіжно згадували у своїх працях В. Волович, В. Шевченко, деякі інші автори. "Навіть у двох оглядових збірках праць із соціології в Україні "Соціологія на Україні", "Соціологічні дослідження" не знайшлося місця для статей про аналіз змісту" [2, 59].
   Першою в Україні ґрунтовною працею про контент-аналіз уважається монографія Н. Костенко та В. Іванова "Досвід контент-аналізу: Моделі та практики". її автори вважають, що класичне визначення контент-аналізу дав Б. Берельсон: "Контент-аналіз - це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту комунікації, яка відповідає цілям її дослідника" [2, 60]. Однак це визначення не відображає всіх можливостей цього методу. Адже він розвинувся в такий метод вивчення текстів (документів), який може розкривати не тільки експліцитний, розгорнутий, а й імпліцитний (коли з двох висловлювань утворюється умовне висловлювання "якщо.., то...") зміст тексту, об'єктивність, системність і кількісність не вичерпують усіх принципів та умов контент-аналізу.
   І. Кузнецов уважає, що "контент-аналіз (у перекладі з англійської означає "аналіз змісту") - один із міждисциплінарних методів соціальних наук. Як метод наукового аналізу тексту, він застосовується в гуманітарних науках з метою поглибленого розуміння змісту тексту, соціальної позиції автора, його ціннісних орієнтацій, ідейної спрямованості як комунікатора (виробника тексту, повідомлення), так і учасників комунікації. Практично контент-аналіз може бути застосований для вивчення масової сукупності будь-яких текстів" [3, 40].
   Окремі дослідники давали занадто прості та узагальнені визначення контент-аналізу. Наприклад, Т. Кеплоу вважав, що контент-аналіз - це статистичний перелік тем чи образів у письмовому чи усному повідомленні. Л. Федотова визначила термін контент-аналізу як особливу методичну процедуру аналізу всіх видів текстів, а Л. Олдирева висловлювалася за те, що контент-аналіз -система методичних прийомів розташування тексту.
   Дехто з учених акцентує увагу на об'єкті дослідження. Так, Є. Прохоров уважає, що контент-аналіз - це тільки аналіз змісту текстів журналістики. Тієї ж думки дотримується В. Коробейников: контент-аналіз - метод багатогранного, комплексного дослідження змісту повідомлень засобів масової інформації. Н. Костенко, В. Іванов, фахівці з аналізу змісту залежно від мети дослідження фіксують частоту виникнення в матеріалах виділених елементів, частоту зв'язаності одних елементів з іншими, ставлення до цих елементів джерела інформації та деякі інші параметри [2, 61].
   О. Барипшолець вважає контент-аналіз "соціологічним способом вивчення кількісних і якісних елементів змісту, в ході якого текст оцінюється за заданими показниками, а в сумі вони дають можливість точно визначити тенденції розвитку газети" [2, 64].
   Інший український дослідник В. Лизанчук вивчав, як контент-аналіз може допомогти журналістові. Він вважав, що це "аналіз змісту, який дає можливість комплексно досліджувати документи. Контент-аналіз не зводиться до звичайного уважного читання матеріалів і зіставлення різних їх частин. Він полягає в тому, що кореспондент з великої кількості документів вибирає потрібні дані, аналізує їх, порівнює, підраховує і робить певні висновки. При застосуванні цього методу важливо встановити одиницю дослідження, певний факт чи сукупність фактів. У результаті журналіст створює модель, яку подумки накладає на документ, і стежить, що збігається, а що ні. Таким способом можна перевірити документи на точність, достовірність інформації" [5, 44].
   Визначення контент-аналізу як процесу дали А. Алексеев та В. Дудченко, зазначивши, що це "комплекс дослідницьких дій, який включає в себе ланцюжок від формування об'єкта і формулювання завдань до інтерпретації результатів формалізованого спостереження та статистичних операцій" [1, 83].
   Н. Костенко та В. Іванов так визначають цей метод: "Контент-аналіз - це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаціиніи (квантифікація — це кількісне виразкення якісних ознак. — Н. Г.) обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються в документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження" [2, 66].
   Серед складників цього поняття вони виокремлюють основні: "1) КА має справу з масовими сукупностями текстів.., використовуючи при цьому типові соціологічні процедури суцільного чи вибіркового обстеження, з дотриманням вимог репрезентативності; 2) КА припускає структурування, сегментацію, розчленування текстів чи вичленування із них смислових інваріантів, які повторюються в усіх чи ряді текстів, котрі належать до дослідницької масової сукупності; 3) Розчленування чи вичленування повинно бути однотипним для кожного із належних до дослідницької сукупності текстів; 4) Для забезпечення такої однотипності сегментації і вичленування інваріантів КА припускає високий ступінь формалізації, застосування строгих операційних правил та формальних алгоритмів у здійсненні процедур КА; 5) КА - аналітико-синтетична процедура, оскільки передбачається формалізований "розділ" цілісних текстів чи вичлену-вання окремих елементів їх для наступного "збирання" цих інваріантних елементів у великі "однорідні маси", обсяг і тип котрих характеризують як певну цілісність усю сукупність текстів" [2, 65].
   Дослідники контент-аналізу визначили загальні принципи його застосування: "1. Застосування методу рекомендується в усіх випадках, коли потрібний високий ступінь точності чи об'єктивності аналізу; 2. Контент-аналіз, як правило, застосовується при наявності великого за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли ускладнено безпосереднє застосування останнього; 3. Контент-аналіз корисний у тих випадках, коли категорії, важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи в досліджуваних документах; <...> 4. Контент-аналіз часто дає гарні результати, коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, яке вивчається, його специфічні характеристики" [7, 190].
   Слід зауважити, що при дослідженні методом контент-аналізу зокрема публіцистичних творів, велике значення має не тільки частота появи тієї чи тієї категорії, а взагалі наявність її у досліджуваному тексті. Таким чином, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій і одиниць дослідження, а весь процес аналізу. Щодо принципів контент-аналізу, то перш за все треба виділити строгість аналізу, тобто його обґрунтованість і відтворюваність, повне охоплення всіх досліджуваних джерел і неупередженість дослідження.
   Серед основних вимог до контент-аналізу всі дослідники виокремлюють насамперед об'єктивність. Аналіз має проводитися за строго визначеними правилами; його категорії та визначення мають бути однозначними, щоби будь-який дослідник на тому самому об'єкті дійшов тих самих висновків, що і його попередники. Дотримання цієї вимоги, вимагає здійснення переходу дослідного матеріалу на мову гіпотез у таких одиницях, які дозволяють точно описати й квантифікувати текст. Тобто, перед дослідником постає проблема вибору категорій, одиниць аналізу та підрахунку.
   Не менш важливою є вимога систематичності: увесь зміст має бути упорядкованим через категорії, обрані залежно від мети дослідження, і жодна частина змісту не повинна випасти з аналізу. Ще одна вимога - вимірювальність, тобто всі елементи аналізу мають бути реально наявними та зафіксованими згідно з методикою аналізу, а не інтерпретованими дослідником [6, 327].
   На думку Н. Костенко та В. Іванова, для досягнення об'єктивності аналізу треба дотримуватись простих правил: 1. Процедура контент-аналізу складається з точно визначених дій, яким без будь-яких змін підлягають усі об'єкти даного дослідження (це забезпечує можливість перевірки результатів контент-аналізу іншими дослідниками); 2. Одиниці спостереження мають бути чіткими й визначеними, щоб не допускати тлумачення їх кодувальниками і звести до мінімуму вплив на процес обробки їх суб'єктивних думок; 3. Інтерпретація результатів дослідження повинна охоплювати всі здобуті дані; висновки мають спиратися не на якусь частину результатів, а враховувати їх усі без винятку [2, 69].
   Контент-аналіз вигідно відрізняється від інших видів дослідження високою достовірністю. Вона ґрунтується на тому, що дослідження дуже мало залежить від суб'єктивних думок того, хто його проводить. Співвідношення якісного й кількісного у контент-аналізі дозволяє досягти високого рівня надійності та обґрунтованості.
   Обґрунтованість висновків дослідження залежить також від репрезентативності вибірки. Обрані для аналізу тексти мають достатньо повно репрезентувати всю сукупність. Одиниці дослідження повинні бути обрані так, щоб у результаті квантифікаційних процедур висновки являли собою повний зріз змісту на дану тему. Інтерпретація висновків, яка залежить від настанови дослідника, має важливе значення для досягнення достовірності дослідження. Значний ефект для об'єктивної інтерпретації висновків дослідження дає порівняння результатів контент-аналізу з вивченням тієї самої проблеми іншими методами.
   У наш час, як зазначили Н. Костенко та В. Іванов, жодне дослідження не можна здійснити без застосування методу контент-аналізу. Цей метод розвивається і "поєднує найкращі можливості якісних методів з перевагами формалізованого, квантифікованго аналізу" [2, 74]. Таким чином, за допомогою контент-аналізу дається можливість вдало здійснювати найрізноманітніші дослідження, у тому числі публіцистичних творів.
   Нині контент-аналіз не вважається суто соціологічним методом, адже за його допомогою можна здійснити повний цикл дослідження будь-якого документального об'єкта. Він являє собою самостійний шлях наукового підходу, тобто метод. Контент-аналіз приніс у сучасні наукові методи дослідження квантифікацію, розкрив зв'язок між тематикою змісту та кількістю інформації. Методика контент-аналізу дає можливість дослідити та безперечно довести напрям будь-якого засобу масової комунікації.
   Важливе значення контент-аналізу полягає в тому, що він допомагає об'єктивно, повно й достовірно досліджувати широке коло питань, пов'язаних із текстами, причому повнота розгляду певної проблеми залежить тільки від завдань дослідження, від того, наскільки ґрунтовно і в якому напрямі обрано категорії аналізу.
   У процесі дослідження своєрідності жанрів сатиричної публіцистики в українськомовній пресі початку XX ст. було застосовано елементи контент-аналізу, зокрема при дослідженні сатирично-гумористичного тижневика на громадські й політичні теми "Шершень". Він виходив у Києві протягом 1906 р. (редактор і видавець В. Лозинський). У журналі друкувалися твори таких письменників, як: М. Вороний, О. Кандиба, Г. Коваленко, О. Коваленко, М. Коцюбинський, А. Кримський, О. Маковей, В. Самійленко, Л. Старицька-Черняхівська, І. Степіенко, В. Стефаник, І. Франко, Г. Хоткевич, Г. Чернявський.

Таблиця 1

Категорія

Одиниці

Сатиричне спрямування

Суто гумористичне спрямування

Всього

Жанри

Фейлетон

6

0

6

 

Замітка

5

5

10

 

Вірш

31

8

39

 

Афоризм

2

0

2

 

Парафраз

2

0

2

 

Діалог-мініатюра

2

2

4

 

Стаття

4

0

4

 

Політичний огляд

3

0

3

 

Внутрішній огляд

4

0

4

 

Хроніка

2

0

2

 

Телеграма

4

0

4

 

Оголошення

4

0

4

 

Нарис

1

0

1

   Було опрацьовано 14 чисел тижневика за період із 17 січня 1906 р. до 14 липня 1906 р. Мета дослідження - зміст тижневика, місце фейлетона в ньому.
   1. Зміст тижневика (жанри, спрямування творів - гумористичне, сатиричне).
   2. Фейлетон у тижневику (числа, в яких друкувалися фейлетони; кількість авторів; провідна тематика; кількість згадувань про Державну думу; кількість згадувань Маніфесту про свободи).
   Отже, на практичному матеріалі за допомогою контент-аналізу здійснено дослідження жанрової специфіки сатиричного журналу "Шершень" та місця фейлетона в ньому, у результаті якого виявлено, що фейлетон у тижневику (14 чисел) становить 7,05 % від усіх згаданих у дослідженні жанрів.
   Наведені в таблицях дані вказують на значну сатиричну спрямованість журналу. Домінує політична тематика, яку відображають різні автори.

Таблиця 2

Категорії

Одиниці

Всього

Фейлетон

Числа, в яких друкувалися фейлетони

6

 

Автори

4

 

Політична спрямованість

6

 

Кількість згадувань про Думу

12

 

Кількість згадувань Маніфесту про свободи

7

   Завдяки контент-аналізу було з'ясовано суто сатиричне спрямування фейлетонів у журналі "Шершень" початку XX ст., його тісний взаємозв'язок із поточними політичними подіями в державі, що свідчить про діяльність тижневика як вагомого чинника в прагненні української інтелігенції до свободи. Дані таблиць дають можливість розширити межі досліджень у системі сучасних методів аналізу публіцистичних текстів.

1. Алексеев А. О специфике контент-анализа как социологического метода / А. Алексеев, В. Дудченко // Социальные проблемы семьи и молодежи : сб. ст. / под ред. И. И. Леймана. - Л., 1972.
2. Костенко Н. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики : монографія І Н. Костенко, В. Іванов. - К., 2003.
3. Кузнецов И. Диссертационные работы: методика подготовки и оформления / И. Кузнецов. - М., 2007.
4. Лазутина Г. Технология и методика журналистского творчества: метод, указания к курсу "Теория и практика советской журналистики" для студ.-заочников фак-тов и отд-ний журналистики гос. ун-тов / Г. Лазутина. - М., 1988.
5. Лизанчук В. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці / В. Лизанчук, О. Кузнецова. - К., 1991.
6. Пэнто Р. Методы социальных наук / Р. Пэнто, М. Гравиц. - М., 1972.
7. Рабочая книга социолога / отв. ред. Г. В. Осипов. - М., 1976.
8. Шершень. - К., 1906. - № 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 18,  19, 25/26.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com