www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Виховання культури взаємин статей дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Виховання культури взаємин статей дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу

Г. Д. Хархан,
аспірант
(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка)

ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ВЗАЄМИН СТАТЕЙ ДІТЕЙ-СИРІТ В УМОВАХ ІНТЕРНАТНОГО ЗАКЛАДУ

   Постановка проблеми. Україна є європейською державою з багатовіковими традиціями суспільного захисту найбільш вразливих прошарків населення – дітей, позбавлених можливості виховуватися у сприятливому сімейному оточенні. За даними Державного комітету статистики України, кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, станом на 01.01.2009 року становила 103542 осіб. Незважаючи на пріоритетність сімейних форм опіки дітей-сиріт, більшість з них п рож иваю ть і вихо вуються у державних закладах опік и. О сновне пр отиріччя цієї проблеми полягає у вимогах суспільства до формування особистості, добре підготовленої до створення сім’ї та виховання дітей, і можливостями школи-інтернату готувати її до цього. Розв’язання протиріччя не може бути сконцентровано виключно у практичній площині, а потребує принципово нових підходів до науково-теоретичного забезпечення виховного процесу.Аналіз досліджень і публікацій дозволяє зазначити, що проблемі виховання культури взаємин статей у шкільному віці присвячено праці О. Кузнецової, І. Мачуської, І. Мезері, Н. Мирончук; питання підготовки вихованців інтернатних закладів до сімейного життя розроблялися такими дослідниками, як: І. Горчакова, Н. Касьянова, О. Кізь, Г. Сатаєва, Г. Плясова, В. Шмідт. Проте залишається не вивченим аспект виховання культури взаємин статей дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу, тому проведене нами дослідження є однією зі спроб наукового пошуку шляхів окресленої проблеми.
   Метою статті є розгляд виховання культури взаємин статей дітей-сиріт через активну участь у різних видах діяльності хлопців та дівчат в умовах інтернатного закладу на сучасному етапі реформування державної системи опіки. Завдання статті: 1) визначити поняття “культура взаємин статей”; 2) виокремити основні компоненти культури взаємин статей; 3) розкрити специфіку їх реалізації в різних видах діяльності хлопців і дівчат.
   Наслідуючи традиції наукового пошуку, розпочнемо розгляд цієї проблеми з дефініції “культура взаємин статей”. Досить змістовним є визначення поняття “культура міжособистісних взаємин старших підлітків”, яке подала Н. Мирончук, розуміючи як “інтегральне утворення старшого підлітка, що характеризує рівень засвоєння ним моральних норм, цінностей, моделей поведінки, прийнятих у суспільстві, та здатність органічно й послідовно втілювати їх у міжособистісній взаємодії [4]”. Акцент на вихованні культури взаємин статей у молодшому шкільному віці зробила О. Кузнецова, розглядаючи це поняття як “сукупність зв'язків і залежностей, що виникають у молодших школярів різної статі у процесі спі лкування й у яких знаходять вираження моральні й етичні норми [2, с. 27]”. Базовим для нашої роботи є поняття “культура взаємин статей”, яке запропонувала І. Мезеря. Дослідниця подає таке тлумачення: “система, сукупність практичних, свідомихвзаємозалежностей між індивідами протилежної статі, що регулюються нормами моралі, які відповідають загальнолюдській тенденції морального прогресу [3, с. 18–19]”. Виховання культури взаємин статей дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу потребує: по-перше, виокремлення основних компонентів культури взаємин статей; по-друге, розкриття специфіки їх реалізації в різних видах діяльності хлопців і дівчат.До структури культури взаємин статей ми відносимо такі компоненти: 1. Статева мораль, яка передбачає: а) моральні цінності (цінність сім'ї, шлюбу, дітей, вірність, кохання тощо). Вони завжди є орієнтирами у складних життєвих обставинах і формують культуру поведінки, спілкування та відношень людей; б) статеві знання (знання про основи фізіології та психології статі, особливостей психосексуального розвитку, мужність і жіноч ність); в) моральні переконання, погляди, і деали, оцінки; г) статеву поінформованість (знання людської сексуальності, психосексуальну культуру). 2. Статева свідомість і статевий самоконтроль містить: а) усвідомлення себе як представника певної статі; б) засвоєння та прийняття відповідної статевої ролі; в) уміння контролювати свої сексуальні бажання, емоції і статеву поведінку; г) розуміння відповідальності за статево-сексуальні стосунки. 3. Куль тура спілкування передбачає: а) духовно-моральну вихованість; б) індивідуальний стиль і манеру спілкування; в) розуміння емоційного стану та відповідальності за почуття іншої людини; г) володіння культурою мовлення, активним слуханням; д) аналіз причинно-наслідкових зв'язків в обговорюванні фактів та почуттів, передбачення можливих реакції, правильна поведінка у конфліктній ситуації. 4. Культура поведінки включає: а) уміння правильно поводитися в різних життєвих ситуаціях, як в інтернатному закладі, так і за його межами; б) прояв родинних почуттів; в) уміння конструктивно вирішувати конфліктні ситуації; г) відповідальне ставлення до виконання доручених справ у навчальний, виховний, дозвіллєвий час, а також у громадському житті інтернатного закладу і за його межами; д) уміння будувати стосунки з оточуючими людьми на основі взаємної поваги, доброзичливості, дружби, товариства.
   Беручи до уваги логіку наукового пошуку, зупинимося на специфіці реалізації цих компонентів у різних видах діяльності хлопців-вихованців і дівчат-вихованок інтернатного закладу.
   Розпочнемо з першого компоненту культури взаємин статей – статевої моралі. Статева мораль є історично обумовленим явищем суспільної свідомості. Пануюча в соціумі статева мораль буде впливати на ціннісні орієнтації у міжособистісних стосунках хлопців і дівчат. Позитивним моментом закритого інтернатного закладу є обмеженість впливу засобів масової інформації, які зображають відверті аморальні сексуальні стосунки, провокують статеву активність і розкутість у підлітковому віці, формують установку на секс як вид дозвілля тощо. У зв'язку з цим підвищується роль вихователів як джерела статевих знань та поінформованості, носія моральних цінностей та ідеалів, поглядів і переконань , які, формуючи та кор ектуючи психосексуальну культуру вихованців, сприяють вихованню культури взаємин статей.
   Формування статевої моралі вихованців відбувається поступово у процесі їх статеворольової соціалізації, враховуючи спадковість, виховання та оточуюче середовище. Організація спільного проживання та навчання дітей-сиріт різної статі вимагає виховання культури взаємин статей у повсякденному житті інтернатного закладу. Навіть такі, на перший погляд, незначні ситуації як допомога дівчатам у винесені зібраного листя з подвір'я, під час руху сходами, спільне оздоблення актового залу до святкового заходу, підтримка під час спортивних змагань тощо повинні бути використані вихователями у привчанні до правильної рольової поведінки, розвиваючи якості жіночості та мужності у вихованців.
   Наступний важливий компонент структури культури взаємин статей – статева свідомість і статевий самоконтроль. Статева свідомість – це усвідомлення людиною себе самої як представника певної статі. На думку Г. Васильченко, динаміка становлення статевої свідомості відрізняється у чоловіків і жінок. Формування статевої свідомості у чоловіків проходить чотири стадії. Перша стадія – понятійна, яка характеризується відсутністю специфічного чуттєвого забарвлення. Уявлення про статеві відмінності на цьому етапі є емоційно нейтральними. Друга, романтична стадія, характеризується наявністю вираженого емоційного компоненту. У третій, сексуальній стадії, потужне пробудження статевого інстинкту породжує певний конфлікт з усталеною системою морально-етичних обмежень, породжуючи властиві пубертатному періоду переживання й кризи. Четверта стадія – стадія зрілої статевої свідомості, яка характеризується гармонійним співвідношенням понятійного, піднесено-романтичного й специфічного сексуально-чуттєвого елементів зі своєю системою морально-етичних ціннісних орієнтацій особистості. На відміну від ч оловіків, у жінок розвиток статевої свідомості відбувається іншим шляхом. Після понятійної та романтичної стадій у них формується “третя й остання стадія – пробудження сексуальності [5, с. 138]”.
   Статевий самоконтроль набуває особливого значення у період статевого дозрівання, коли підліток по-новому сприймає свій образ, що змінюється, вчиться к онтролю вати процеси, як і ві дб уваю ться в його органі змі . Як слушно зауважив М. Рубінштейн, “ завдання п едагогі ки не послаблю вати статеве почуття виховними шляхами, а тільки окультурювати його [6, с. 43]”. Більшість учених та педагогів-практиків наголошують на ранній сексуальній активності вихованців інтернатних закладів, тому провідна ідея статевої свідомості та статевого самоконтролю полягає у свідомому утриманні від статевих контактів для збереження свого духовного, психічного та фізичного здоров'я .Для нашого дослідження цінною є думка А. Успенського про статеву стриманість, яка набуває особливого значення у зв'язку з можливістю “сублімувати” статеву енергію, тобто переведення низької енергії у високу, коли статева енергія, що не знайшла прямого застосування, іде на підсилення, наприклад, мозкової діяльності [7, с. 39]. Переключення статевої енергії вихованців інтернатного закладу можливе шляхом залучення їх до навчальної, творчої, спортивної, трудової, дозвіллєвої діяльності. Враховуючи значні прогалини у навчанні, швидку втомлюваність, нездатність довго концентрувати увагу на будь-якому виді діяльності, невпевненість у своїх силах, часті зміни настрою важливим є пробудження інтересу до життя у всіх його проявах. Особливим успіхом у вихованців користується спортивна та дозвіллєва діяльність, які потрібно наповнювати виховним змістом у сфері високоморальних взаємин статей.
   Відсутність статевого самоконтролю приводить до невпорядкованих статевих стосунків, сексуальних відхилень, розбещеності, насильства, за які особа несе не тільки моральну, а й правову відповідальність.
   Третім компонентом культури взаємин статей є культура спілкування. Постійне перебування у групі, яку підліток не може самостійно обрати або бути виключеним з неї, неможливість побути на самоті, обмеженість включення до різноманітних соціальних груп, дефіцит спілкування з дорослими значно ускладнює процес спілкування, позбавляючи його інтимності. Досліджуючи проблему спілкування в замкненому колі, М. Кіндрат’єв зазначає, що обумовлена достатньо сталим колом значущих контактів (особливо – зі світом дорослих), гостра потреба у стабільних інтимно-ціннісних зв'язках в силу самої специфіки соціальної ситуації розвитку підлітків в умовах інтернатних закладів проявляється не стільки в намаганнях розширити ці зв'язки, скільки в намаганні максимально використати ті, що вже є, небагаті канали взаємодії і спілкування [1].Враховуючи обмеженість комунікативного простору вихованців, на нашу думку, необхідно використовувати мережі соціальних контактів Інтернету як засобу самопрезентації, розширення кола спілкування, встановлення корисних знайомств, знаходження друзів. Така умова можливо дещо випереджає час, зважаючи на застарілу матеріально-технічну базу та недостатнє фінансування державних закладів опіки, проте суспільство розвивається, інформаційні технології удосконалюються, з'являються нові умови соціальної взаємодії. Досить поширеними с еред підлітків і молоді є сайти “Вконтакті” , “Однокласники”, сторінки знайомств, листування за допомогою ICQ тощо. Перебування у віртуальному п росторі є ознакою сучасної людини. Виходячи з того, що переважна біль шість інтернатних закладів розташована у невеликих містах чи селах з нерозвиненою соціальною інфраструктурою, спілкування через Інтернет є значним потенціалом для особистісного розвитку вихованця. У зв'язку з цим, виникає необхідність у залученні с тудентів-волонтерів до інформаційно-технічної підтримки цього процесу, роз'ясненні Інтернет етикету, аналізу отриманої інформації. Ми навмисно не зупиняємося на таких формах і методах виховання культури спілкування, як участь у святкових і літературних вечорах, конкурсах, декламуванні віршів, тому що їх і так вже використовують у виховній роботі, і це не несе ніякої наукової новизни. Останній компонент культури взаємин статей – культура поведінки. Ми не мож емо вважати вихованця інтернату культурним у сфері стосунків статей, якщо він цікавиться цим, має достатні знання, уміє на відповідному рівні аналізувати події, відчуття інших людей, але водночас не дотримується культури поведінки у повсякденному житті.
   В умовах інтернатного закладу для дітей-сиріт формування культури поведінки може виявлятися в кількох моментах: 1) виховання культури стосунків статей на основі ініціативи, самодіяльності та всебічного розвитку особистості під час проведення змістовного дозвілля у формі підліткового клубу “Я і ти”, де кожен вихованець є творцем і актором; 2) використання виховного потенціалу класних годин з метою проведення варіативного циклу етичних бесід, дискусій, відеолекторію з проблем взаємостосунків хлопців та дівчат, культури міжособистісного спілкування; 3) сприяння розвитку товариськості та дружби між хлопцями і дівчатами у процесі спортивних змагань, конкурсів, благодійних акцій, рольових ігор, танців, спільних інтересів; 4) формування культури стосунків статей у процесі ознайомлення з творчістю відомих письменників, художників, режисерів та сприяння власному творчому баченню цих стосунків (написання віршів, сценарію, розповіді, ознайомлення з технікою графіті тощо); 5) залучення старшокласників до організації та координації спільних дій під час благоустрою на території школи-інтернату, туристичних походів, виїздів до табору відпочинку тощо.
   Враховуючи те, що виховання культури статей є метою авторського підліткового клубу “Я і ти”, вважаємо за необхідне розглянути цю форму більш детально. Завданнями клубу є: організація цікавого дозвілля вихованців; формування навичок дружних стосунків між хлопцями та дівчатами; розвиток навичок міжособистісного спілкування; сприяння усвідомленню вихованцями себе як представників певної статі; формування активної позиції та самовдосконаленню учнів. Одним з основних принципів діяльності клубу є ініціативність вихованців, вони разом із соціальним педагогом складають план роботи на місяць , визначають його зміст, відповідальних, необхідні ресурси. Однією з традицій клубу є щомісячний перегляд та обговорення фільму, де висвітлюється культура взаємин статей. Досить цікавими формами та методами соціально-педагогічної діяльності підліткового клубу “Я і ти” є відеолекторій, бесіди на етичні теми, рольові ігри, арттерапія, казкотерапія, метод “рівний-рівному”, соціально-просвітницький тренінг, метод епі столярної терапії, метод проектів. Таким чином, виокремлення основних компонентів культури взаємин статей та розкриття специфіки їх реалізації в різних видах діяльності хлопців і дівчат дозволяє розглянути проблему виховання культури взаємин статей дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу.
   Висновки. Проблема виховання культури взаємин статей набуває особливого значення в умовах інтернатного закладу, враховуючи відсутність позитивного батьківського прикладу та проживання у великому різностатевому дитячому колективі. Виховання культури взаємин статей дітей-сирі т в умовах інтернатного закладу потребує виокремлення основних компонентів культури взаємин статей і розкриття специфіки їх реалізації в різних видах діяльності хлопців і дівчат. Проведення цілеспрямованої виховної роботи в цьому напрямі дозволить створити сприятливі умови для розвитку дружніх і товариських стосунків між вихованцями та вихованками, знизити рівень агресивності в інтернатному середовищі, розширити коло спілкування та готуватиме їх до подружнього життя.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження передбачається вести у контексті розробки процесуальної сторони виховання культури взаємин статей дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кондратьев М. Ю. Подросток в замкнутом круге общения / Кондратьев М. Ю. – М. : Институт практической психологии, Воронеж : НПО “МОДЭК”, 1997. – 336 с.
2. Кузнецова О. А. Статеве виховання школярів / О. А. Кузнецов. – Миколаїв : ІЛІОН, 2004. – 176 с.
3. Мезеря И. В. Культура отношений полов и воспитание личности семьянина / Ирина Валентиновна Мезеря. – Луганск : Альма-матер, 2003. – 304 с.
4. Мирончук Н. М. Формування культури міжособистісних взаємин старших підлітків у позаурочній діяльності : автореф. дис. на здобутя наук. ступення канд. пед. наук : спец. 13.00.07 “Теорія і методика виховання” / Н. М. Мирончук. – К., 2007. – 20 с.
5. Общая сексопатология : руководство для врачей / И. Ботиева, Г. Васильченко, А. Нохуров и др. – М. : Медицина, 1977. – 487 с.
6. Рубинштейн М. М. Половое воспитание с точки зрения интересов культуры / М. М. Рубинштейн. – М., 1926. – 126 с.
7. Успенский А. О. О вреде ранних половых отношений / Андрей Успенский. – Харьков : Космос, 1927. – 51 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com