www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Проблеми науково-методичного забезпечення дисципліни “матеріалознавство швейного виробництва”
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Проблеми науково-методичного забезпечення дисципліни “матеріалознавство швейного виробництва”

Н. Р. Хатибова,
викладач
(Кримський інженерно-педагогічний університет)

ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА”

   Постановка проблеми. Однією з найважливіших закономірностей розвитку сучас ного суспільства є тісний взаємозв'язок соціально-економічного прогресу і постійного вдосконалення системи професійної освіти. У сучасних умовах відбувається зміна основних цілей освіти – все більш уваги разом із обліком інтересів держави приділяється задоволенню потреб особи в саморозвитку, формуванню у молодого фахівця умінь аналізувати виникаючі проблеми, висувати альтернативні рішення та виробляти критерії їх правильності. Домінуючою цінністю у суспільстві постає високий рівень освіти працівників, обумовлений широким розповсюдженням надзвичайно інформаційних технологій, що швидко оновлюються. На сьогодні визначальними критеріями освіти є: якість підготовки фахівців, відповідність європейському ринку праці, мобільність, сумісність кваліфікації на вузівсь кому і поствузівському етапах підготовки, підвищення конкурентоспроможності Європейської системи освіти [1]. Усі ці аспекти закладаються у систему професійної підготовки: до змісту проф есійної освіти, підготовки типової навчально-програмної документації та науково-методичного забезпечення навчального процесу в кожному конкретному професійному навчальному закладі та відповідно до його профілю.
   Аналіз досліджень і публікацій. Реформування вищої освіти з метою наближення національних освітніх стандартів до системи ECTS, необхідність переходу на кредитно-модульну систему підготовки фахівців змусили переглянути підходи до організації та планування навчального процесу. Розробка нових освітньо-професійних програм та експериментального навчального плану підготовки бакалаврів швейного профілю, що приведені відповідно до вимог КМСОУП, запропоновані Л. Тархан, Ю. Шереметьєвою [2]. Як актуальна позиція називається необхідність формування нової концепції методичного забезпечення навчаль ного процесу, оцінювання знань студентів, проходження практики, виконання кваліфікаційних робіт бакалаврів у контексті Болонського процесу. Провідним принципом, на думку авторів, є модульний принцип побудови навчальних планів на основі використання методології визначення трудомісткості навчальної роботи в кредитах.
   Проектування навчального процесу студентів швейних спеціальностей з метою формування творчих умінь у процесі самостійної роботи розглянуте Н. Рябчиковим. На думку дослідника, під час проектування навчального процесу за кредитно-модульною системою реалізовуються підвищені вимоги до планування самостійної роботи в масштабах окремих навчальних елементів [3]. Дослідження в галузі удосконалення змісту навчання майбутніх інженерів-педагогів було проведено Н. Резніченко, А. Дубовець, Т. Яковенко та іншими авторами. Проектування змісту конкретної профільної дисципліни за кредитно-модульною системою є актуальною проблемою організації підготовки майбутніх інженерів-педагогів.
   Мета статті. Розглянути основні критерії науково-методичного забезпечення дисципліни “Матеріалознавство швейного виробництва” на етапі проектування її змісту з урахуванням вимог кредитно-модульної системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів.
   Як визначила Л. Тархан, професійна освіта інженера-педагога є надскладною системою, що складається з компонентів професійної підготовки і професійної діяльності. З позицій системного підходу в складі професійної підготовки дослідниця виокремила підсистеми гуманітарної та соціально-економічної, природничої та загальнотехнічної, професійної (за профілем) підготовки [4, с. 98]. Професійна освіта інженера-педагога швейного профілю разом з фундаментальними знаннями базується на отриманні спеціальних дисциплін. Проте традиційний зміст їх не повністю відповідає принципово новим економічним, соціальним і освітнім потребам сучасного суспільства. Отримати реального покращення у справі підготовки фахівців професійної освіти можна посиленням методологічної складової освіти, впровадженням новітніх теорій, концепцій і методів навчання дисциплінам, переструктуризацією змісту професійної освіти у напрямі інтеграції спеціальних і загальнопрофесійних знань. Такий підхід до професійно-педагогічної освіти вцілому припускає розробку та реалізацію не тільки нових і прогресивних повчаль них технологій , але і ефективне науково-методичне забезпечення змісту спеціальних дисциплін, зокрема матеріалознавства швейного виробництва. Під науково-методичним забезпеченням ми розуміємо забезпечення системи освіти методологічними, дидактичними та методичними розробками, що відповідають сучасним вимогам педагогічної науки й практики.Дисципліна “Матеріалознавство швейного виробництва” пов'язана з постійним прогресом і поглибленням знань в області технічних наук, вдосконаленням вживаної на виробництві техніки та виробничих технологій, що природним чином вимагає постійного п ерегляду змісту дисципліни і викликає необхідність синхронного перегляду змісту міжнаочних зв'язків з базовими і профільними дисциплінами. Взаємозв'язок профільних дисциплін формує однакові компоненти й інтелектуальні уміння, необхідні фахівцеві в його професійній діяльності. У контексті інженерної освіти це можуть бути логічні методи аналізу і висновків, системне мислення, просторова уява, методи евристичних завдань, все що сприяє розвитку у студентів сучасного технічного і разом з тим творчого інженерного мислення [5].
   Вивчення матеріалознавства швейного виробництва також припускає узгоджене вивчення теорій, понять, загальних для “споріднених предметів” тобто професійних профільних дисциплін – “Технологія швейних виробів”, “Конструювання одягу”, “Матеріалознавство автоматизованого швейного виробництва”, “Гігієна одягу”. У проектуванні одягу під час побудови креслення конструкції та виготовлення лекал необхідно враховувати властивості матеріалів. Вони також суттєво впливають на технологічні процеси розкрою, пошиття, остаточної обробки швейних виробів.
   Реалізація міждисциплінарних зв'язків, таким чином, припускає узгоджене вивчення теорій, законів, понять, загальних для споріднених предметів, загальнонаукових методологічних принципів і методів наукового пізнання [6]. Це можна назвати першим актуальним напрямом перегляду змісту дисципліни “Матеріалознавство швейного виробництва”. У циклі дисциплін професійної підготовки за фахом 6.010104 “Професійне навчання” спеціалізації: “Моделювання, конструювання і технологія швейних виробів” дисципліна “Матеріалознавство швейного виробництва” є одним з найважливіших для інженерів-педагогів швейного профілю. З усією впевненістю, можна сказати, що якість навчання за цією дисципліною є визначальною складовою професійної підготовки фахівців.
   Слід мати на увазі, що інтенсивний розвиток хімічної промисловості, має вплив на вимоги до матеріалознавчої підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, визначає характер лабораторних і пізнавальних завдань дисципліни. Класифікацію волокон з текстильного матеріалознавства, що існує у підручниках, було створено 50-60 років, тому і застаріла. Вона абсолютно не враховує багато сучасних видів волокон і текстилю, оскільки зараз створюється і випускається багато нових хімічних волокон. Причому, більшість хімічних волокон і ниток є модифікованими. Окрім цього, здійснюється різноманітна спеціальна обробка текстилю. Сучасніша інформація про волокна, нитки, текстилі є в текстильних словниках, але вона не може повністю замінити системну класифікацію волокон і текстилю. На жаль, відсутність універсальної класифікації текстильних волокон і волокнистих матеріалів приводить у ряді випадків до неправильних уявлень і виводів.
   У зв'язку з цим виникає необхідність – приведення до відповідності зі сучасними вимогами існуючої навчальної програми і зміст навчання дисципліни. Навчальна програма розроблена для студентів спеціальності 6.010104 “Професійне навчання” профілю підготовки “Моделювання, конструювання і технологія швейних виробів”. “Матеріалознавство швейного виробництва” є однією із спеціальних дисциплін, що визначає профіль підготовки інженерів-педагогів. У дослідженнях С. Батишева зазначено, що відбір навчального матеріалу слід здійснювати на основі ретельного аналізу трудових функцій фахівця, з розширеним використанням опису приладів і технологічних процесів [7]. Ця позиція вимагає уточнення змісту дисципліни “Матеріалознавство швейного виробництва” з урахуванням сучасних щодо галузі даних розвитку текстильної промисловості, з відображ енням у швейній галузі.У чинній навчальній програмі з дисципліни “Матеріалознавство швейного виробництва”, що складена на основі типової навчальної програми певна увага приділяється формуванню системи понять, що характеризують властивості, струк туру, вироб н иц тво текстильних матері алі в і пр оцес виготовлення швейних виробів. Проте, послідовного використання системного підходу до побудови змісту дисципліни недостатньо. Різнорідність змісту тем з цієї дисципліни значно утруднює цілісність його сприйняття студентами в навчально-пізнавальній діяльності. За слабку ланку можна вважати також і традиційну систему контролю рівня засвоєння змісту дисципліни. Таким чином, існує суперечність між необхідністю підвищення якості спеціальної підготовки інженерів-педагогів швейног о профілю згідно концепці ї професійно-педагогічної освіти та відсутністю належного науково-методичного забезпечення спеціальних дисциплін, зокрема, з дисципліни“ Матеріалознавство швейного виробництва”.
   Підвищення якості освіти у вищому навчальному закладі може бути успішним при виконанні наступних умов: 1) науково-методичне забезпечення буде розроблено на основі змісту, спроектованого з обліком: концепцій професійно-педагогічної освіти, структурно-функціонального та діяльнісного підходів; сукупності дидактичних і методичних принципів відбору і структуризації змісту навчальної дисципліни; блоково-модульної побудови змісту навчаль ної дисципліни; варіативної час тини курсу, зміст якої безперервно коректується і оновлюється відповідно до новітніх розробок в області техніки й технології, а також нормативної бази забезпечення виробництва.
   Виходячи з викладеного вище і враховуючи перелічені вище суперечності, нами перероблено навчально-методичний комплекс дисципліни, який передбачає наступне: робочу програму дисципліни, методичні рекомендації щодо її вивчення, методичні вказівки щодо виконання лабораторних, самостійних робіт, комплексні індивідуальні завдання щодо виконання контрольних і курсових робіт, навчальні, дидактичні та довідкові матеріали (збірка завдань, комплект структурно-логічних схем, збірка тестів, короткий термінологічний словник професійних термінів, що використовують у навчальній дисципліні, каталог стандарті в); методику к он тролю рівня засвоєння змі сту навч аль н ої дисципліни , що ґрунтується на бально-рейтинговій технології оцінки знань.
   Тестові завдання побудовані за принципом перевірки знань за всіма розділами і темами дисципліни “Матеріалознавство швейного виробництва”. Це дозволяє самому студентові перевірити, наскільки добре матеріал засвоєний, що вивчається, які питання вимагають пильнішої уваги. Будучи частиною багатьох педагогічних новацій, тестові завдання дозволяють не тільки отримати об'єктивні оцінки рівня знань, умінь і навичок з дисципліни, що вивчається, але і виявити проблеми, що виникають під час засвоєння навчальної програми. Завдання в тестовій формі застосовуються як для реалізації повчальної, так і контролювальної функцій. Під час складання тестових завдань було використано увесь комплект навчальних матеріалів.
   Висновки. Наявність згаданих вище проблем актуалізує дослідження у сфері пі дготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. Удосконалення процесу навчання і виховання студентів значною мірою залежить від забезпечення його науково-обгрунтованими технологіями, методиками, навчальними програмами. Це один з найважливіших шляхів підвищення якості освіти у вищій школі. З одного боку, такий підхід до викладання допомагає викладачеві ще чіткіше структурувати матеріал з навчальної дисципліни, а з іншого боку – сприяє формуванню у студента цілісної “картини” змісту навчальної дисципліни. Адже сучасний фахівець повинен володіти цілісним поглядом на свою професійну діяльність . Цього можна досягти тільки за правильного формування орієнтовної основи майбутньої професійної діяльності.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження.
   Безумовно, це тільки перші спроби у цьому напрямі. Навчально -методичні матеріали й інші засоби навчання вимагають подальшого вдосконалення та розвитку. Але вже зараз, як свідчать певні дослідження, використання комплексу навчально-методичних матеріалів дозволяє суттєво підвищити якість освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Батышев С. Я. Реформа профессиональной школы. Опыт, поиск, задачи, пути реализации / С. Я. Батышев. – М. : Высш.шк., 1987. – 342 с.
2. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посібник / за ред . В. Г. Кременя ; авторський колектив: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин. – Тернополь : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
3. Педагогические технологии : [учебное пособие для студентов педагогических специальностей] / под общей ред. В. С. Кукушина. – М. : ИКЦ “Март”; Ростов н/Д: Издательский центр “Март”, 2004. – 336 с. (Серия “Педагогическое образование”)
4. Попков В. А. Дидактика высшей школы : [учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений] / В. А. Попков, А. В. Коржуев. – М. : Издательский центр “Академия”, 2001. – 136 с.
5. Рябчиков М. Л. Проектування навчального процесу студентів швейних спеціальностей с метою формування творчих умінь у процесі самостійної освіти / М. Л. Рябчиков // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2006. – № 13. – С. 100–108.
6. Тархан Л. З. Дидактическая компетентность инженера-педагога: теоретические и методические аспекты : [ монография ] / Лену за Запаевна Тархан. – Симферополь : КРП “Издательство “Крымучпедгиз”, 2008. – 424 с.
7. Тархан Л. З. Модернизация процесса подготовки бакалавров швейного профиля на инженерно-педагогическом факультете в контексте Болонских требований / Л. З. Тархан, Ю. А. Шереметьева // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2006. – № 12. – С. 110–119.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com