www.VuzLib.com

Головна arrow Культура, мистецтвознавство, етика, естетика arrow Гламур як культурно-мистецька практика ХХ-ХХІ століття: етимологія, стильові ознаки, еволюція розвитку
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Гламур як культурно-мистецька практика ХХ-ХХІ століття: етимологія, стильові ознаки, еволюція розвитку

Білякович Л.М.
докторант
Київського національного університету культури і мистецтв

ГЛАМУР ЯК КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКА ПРАКТИКА ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ: ЕТИМОЛОГІЯ, СТИЛЬОВІ ОЗНАКИ, ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ

   Мода як масовий культурологічний феномен є відтворенням соціальної реальності та відіграє важливу економічну, культурну, соціальну і навіть політичну роль, вказує на перехід від традиційного суспільства до модернізованого, здійснює вплив на розвиток індустрії масового виробництва і масового споживання, культуру масових видовищ і розваг, формування мобільної соціальної структури та спеціальної лексики [1]. В постіндустріальному суспільстві культурно-соціальною сутністю моди є відображення смаків, уподобань, життєвих пріоритетів та способу життя суспільства. Проте у ХХ-ХХІ ст мода не лише продукує нові ідеї, а й звертається до стилізації старих. “Стиль, стилізація” - це терміни, якими останні 25-30 років все частіше оперують дизайнери одягу, критики, оглядачі та аналітики моди. Звичайно, це не нові поняття в галузі моди, але останнім часом мають місце трансформація сутності цих понять і невизначеність у тлумаченні їхнього змісту.
   У класичному (історичному) розумінні стиль в одязі завжди підпорядковувався загальному культурно-мистецькому стилю епохи, виразником якого він був. Звідси назви: костюм стилю бароко, костюм стилю рококо, костюм стилю іспанського маньєризму, костюм стилю ампір тощо. В культурно-мистецькому контексті поняття “стиль” означає спільність засобів і прийомів художньої виразності, обумовлену матеріальною та духовною культурами свого часу. Основні риси стилю, як правило, виявляються в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, музиці та костюмі [2; 19]. В другій половині XX століття, з появою Інститутів моди (історія, аналітика, прогнозування), базовими стилями в одязі було визнано класичний, романтичний, спортивний та фольклорний.
   У наш час поняття “стиль в одязі” можна визначити як специфічну комбінацію виразних засобів, що існують у даному культурному (субкультурному) контексті, які використовуються для створення завершеного художньо-психологічного образу чи позначення приналежності індивідуума до спільноти носіїв певних естетичних, духовних та матеріальних цінностей [3]. З переходом європейських країн до постіндустріального, постмодерністського суспільства культура й соціальна структура стають “мозаїчними”, комплексними; спостерігається мультикультуралізм, диференціація стилю одягу згідно життєвого стилю людини; в моді розвивається полістилізм костюма. Нові стилі є певною трансформацією чи оновленим трактуванням вже відомих стилів (необароко, неокласичний) чи виникають на основі синтезу художньо-культурних ознак декількох різних стилів. В останньому випадку стиль є, по суті, еклектичним, комплексним (гранж, вамп, мілітарі, екологічний, космічний, корсетний, casual style, street style). Кожен новоутворений стиль є неповторним, своєрідним, самодостатнім і тісно пов'язаним з культурою: мінімалізм, сюрреалізм, кантрі, хіпі, панк, диско та інші. В сучасних літературних джерелах [1-4, 5, 6] наведені стилі часто називають мікростилями. Винятком є гламур, стильові ознаки якого - екстравагантність, динамізм, тяжіння до розкоші, ошатність, підвищена декоративність, розмаїття художньо-оздоблювальних технік, широке застосування різноманітних ступенів блиску в тканинах, фурнітурі, аксесуарах та хутрі - в європейській культурі одягу беруть свій початок з епохи Бароко (XVII-XVIII ст) [7; 234]. Починаючи з цього періоду, гламур неодноразово ставав провідним стильовим напрямом країн західної Європи та США. Гламур, як культурно-мистецька практика, сьогодні охоплює всі сфери та елементи моди: від макіяжу, прикрас, одягу, меблів, автівок, мобільних телефонів до способу життя і манер. Час від часу засоби масової інформації роблять спроби щодо визначення поняття “гламур”. Тоді вони звертаються за допомогою до експертів та публічних знаменитостей, проте їхні відповіді доволі суперечать одна одній, а часто і здоровому глузду.
   Спробуємо з'ясувати понятійно-категоріальний апарат феномену “гламур” (англ. glamour) та визначити етимологію цього терміну. В словнику Фаулера (The New Fowlers Modern English Usage, 1996) говориться, що це слово спочатку з'явилося у шотландському діалекті. Згодом воно видозмінилося у слово grammar, зберігаючи при цьому первісне значення давнього gramarye (“окультне вчення, магія, чари, чаруюча сила”). В звичний обіг слово “гламур” увійшло в 1830-х роках і означало тоді “оманне чи спокусливе зачарування”. За версією Оксфордського англійського словника (Oxford English Dictionary, 1989), у слова “гламур” дійсно шотландські корені і означає воно “магію, чаклунство”. Вебстерський словник, третє видання (Websters Tihrd New International Dictionery, 1961) пропонує таке визначення: “невловима, таємнича, хвилююча і часто ілюзорна привабливість, що розбурхує людську уяву та пробуджує в людині прагнення до надзвичайного, яскравого та екзотичного”. Серед другорядних визначень можна знайти наступні “притягальна атмосфера романтичного зачарування; чаклунський, невловимий, непереборний шарм; особиста чарівна манера поведінки в сполученні з фізичною та сексуальною привабливістю”. У Великому тлумачному словнику сучасної української мови (гол. ред. Бусел ТВ., 2001 рік) поняття “гламур” відсутнє.
   Для осмислення специфіки гламуру в сучасній матеріальній та духовній культурі необхідно звернути увагу на Голівуд 1930-1940-х років, де було налагоджено найкрупніше “серійне” виробництво гламурних образів: ЛораБеколл, Марлен Дитріх, Ава Гарднер, Рита Хейворт, Кароль Ломбарт, Мей Уест, Барбара Стенвік, Мирна Лой. Важко сказати - хто в той період впливав на моду сильніше: голлівудські кінодіви чи паризькі кутюр'є [8; 203]. Узагальнений гламурний образ “від Фабрики Мрій” мав вигляд рокової жінки, дещо втомленої від життя, загадкової, чуттєвої, з прекрасною фігурою, екзотичною зовнішністю та шикарними туалетами. Деякі магнати кіноіндустрії на початку своєї кар'єри були пов'язані з індустрією моди і тому розуміли важливість вишуканого одягу для створення образу, який би зацікавив публіку. Поступово гламурний образ Голівуду став поєднанням ошатності та елегантності, що характерні вищому світу. Широке використання блискучого вульгарного вбрання, пишно оздобленого хутром та пір'ям, велика кількість розкішних ювелірних прикрас стали викликати роздратування. Однією з причин пишності голлівудських фільмів є швидке розповсюдження в США ідеології споживання, як найбільш активної ланки американського способу життя [7; 248]. Можна стверджувати, що гламур - це принадливий, добре зрежисований та сконструйований образ реальності, що спонукає до споживання. Носіями гламуру можуть бути як речі, так і люди, що спокушають, викликаючи асоціації з такими  категоріями як краса, привабливість, театральність, багатство, динамізм, дозвільне гаяння часу задля власного задоволення.
   Сьогодні гламур став повсякденністю, звичним явищем сучасної культури, проте його асоціативний образ знову набув іншого значення. Полеміка виникає у відношенні гендерного підтексту гламуру Чи цей феномен є внутрішнім проявом людини, чи нав'язаним їй зовні? Чи відноситься гламур до постійних категорій, чи є тимчасовим явищем? Загальна думка сходиться лише на тому, що однією з характеристик гламуру є його безперечна причетність до сфери моди. Англійський лексикограф Ерік Партридж ще у 1947 році включив слово “гламур” до найбільш уживаних неологізмів галузі моди свого часу [9]. Відомий fashion-аналітик Клайв Скотт протиставляє поняття “гламур” та “вишуканість”. Він виявив, що на шпальтах сучасної преси гламур асоціюється з молодістю, динамізмом, пошуками задоволення, екстравертивністю, комунікабельністю, публічністю, непостійністю, короткочасністю та блиском [10]. Інші автори сприймають моду і гламур як синоніми. Так, наприклад, історик моди Жанін Бейсингер притримується подібних поглядів у своєму дослідженні впливу класики Голлівудського кінематографу на формування естетичних смаків жіночої глядацької аудиторії [11]. Англійські культурологи та соціологи, що досліджували гламур як культурно-мистецьку практику, дійшли висновку, що цей феномен уособлює такі асоціації: притягальна сила моди; бездоганна, майже нереальна краса; фізична та сексуальна привабливість; натяк на екзотичність; навмисне прагнення до виділення та помітності; акцентований одяг з нотами епатажу. Іншими словами, гламур - це категорія, що, з одного боку, опирається на реальність і відображує її, а, з іншого боку, - створена штучно, існує в дійсності другого порядку, тобто у віртуальному світі, який, в свою чергу, породжений і підтриманий засобами масової інформації. Оскільки істинне призначення цієї категорії - захоплювати аудиторію, воно не відрізняється витонченістю та часто балансує на межі дурного смаку.
   Стилістика гламуру передбачає використання основних і декоративно-оздоблювальних матеріалів, що виконують функцію підсилення візуальної екстравагантності, чуттєвості та емоційно-енергетичного ефекту образу. Перевага надається шовковим прозорим та напівпрозорим тканинам, оксамиту, складним фактурним поверхням, матеріалам з різним ступенем блиску та еластичності, камвольним вовняним тканинам з якісної надтонкої сировини (кашеміру, вовни австралійських мериносів, лами, альпаки, вікуньї, тайлоку ангори, періно), натуральному хутру. Фахівці в сфері моди та текстилю вважають, що домінуюча роль тут все ж відводиться декору костюма, який і є основою гламурної стилістики [12; 61]. Це блискітки, різні за розміром, формою та технологією виготовлення, пір'я, вишивка, аплікація, оздоблення декоративним шнуром чи тасьмою, металеві накладні елементи “під золото чи срібло”, стрази Сваровські, друк металевими та метало-пластиковими порошками, флокування, лаковий розпис тощо. Блискітки, символ гламурного способу життя та екзотичності, мають давню історію і, як багато інших прикрас, несли для людини первинний релігійний та ритуальний зміст.
   У Давньому Єгипті, наприклад, вважалось, що золоті блискітки ніби то дають захист у загробному житті і водночас забезпечують відродження після смерті, оскільки є часточками від плоті бога Сонця, і встановлюють зв'язок між богом та померлим правителем. Відомо, що золотими блискітками був прикрашений одяг Тутанхамона, його сандалії та навіть нижня білизна. Зразки такого одягу у великій кількості були знайдені в одному з приміщень гробниці фараона. Чи це і є історичне коріння гламуру? [12; 68].
   Праці дослідників минулого - Вернера Зомбарта, Георга Зіммеля, Торстена Веблена, Зигфрида Кракауера - певною мірою торкаються теми гламуру, як ознаки моди привілейованих класів. Останнім часом також проводиться багато теоретичних досліджень у сфері моди, однак єдиної теорії щодо походження, трансформації та соціально-культурного значення гламуру досі немає.

1. ЯтинаЛ. И Мода глазами социолога: результаты эмпирического исследования / Л. И. Ятина //Журнал социологии и социальной антропологии. - 1998. — Т. I. — № 2. — С. 87-90;
2. Орленко Л. В. История текстиля и моды /Л. В. Орленко. -М. : Академия, 1997. -475 с.;
3. Ванштейн О. Одежда как смысл : идеологемы современной моды /О. Ванштейн //Иностранная литература. -1993. -М7.-С. 230-231;
4. Гузявичуте Р. А. Цикличность моды XX века : материалы Всесоюзной научной конференции “Мода и промышленное моделирование одежды”, Москва, 16 18января 1979 г. /Мин-волегк.пром-ти, МТИ, 1979. - 188 с;
5. Килошенко М. Психология моды : теоретический и прикладной аспекты / Майя Килошенко. - СПб: СПГУТ, 2001. - 192 с;
6. Современная энциклопедия: мода и стиль / [глав.ред. В. А. Володин]. - М. : Аванта+, 2002. - 480 с;
7. Stone Elaine. The Dynamics of Fashion (Hardcover) /Elaine Stone. London : Fairchild Books & Visuals, 2004. -528p.;
8. Александр Васильев. Этюды о моде и стиле (Le Temps des Modes) /Александр Васильев. -М. : Алъпина нон-фикшн, 2007. - 500 с;
9. Partridge Е. Usage andAbusage : А Guide to Good English/Е. Partridge. London : Hamish Hamilton, 1947. - Збір.;
10. Scott С The Spoken Image : Photography and Language / С Scott. - London : Reaktion, 1999. -156 p.;
11. Basinger Janine. A Womans View : How Hollywood Spoke to Women 1930-1960 / Janine Basinger. London: Chatto & Windus, 1994. —P. 137;
12. Colin Gale, Jasbir Kaur. Fashion and Textiles: an overview / Colin Gale, Jasbir Kaur. London : Berg Publishers, 2004. - 256p.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com