www.VuzLib.com

Головна arrow Журналістика, телебачення, ЗМІ arrow Періодичні видання земських установ Катеринославської губернії (кінець XIX — початок XX ст.)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Періодичні видання земських установ Катеринославської губернії (кінець XIX — початок XX ст.)

Олена Школьна,
к. філол. н. (Київ)

Періодичні видання земських установ Катеринославської губернії (кінець XIX — початок XX ст.)

   Досліджуються умови появи та шляхи розвитку періодичних видань земських установ східноукраїнських губерній кінця XIX - початку XX ст.; визначаються їх роль у відображенні подій місцевого життя і чинники впливу на розвиток подій; дається коротка характеристика тематики та проблематики публікацій цього сегмента преси.
   Ключові слова: земства, періодика, тематика, місцеве життя, фахова преса.

   Необхідність дослідження земської преси зумовлена зростаючим значенням місцевої преси в сучасному інформаційному просторі, адже саме видання, які висвітлюють життя окремих реґіонів, є надзвичайно важливим чинником формування самосвідомості громад і самоорганізації життя в окремих містах і селах. Преса, що видавалася земствами наприкінці XIX - на початку XX ст., є яскравим зразком журналістики, при зверненні до неї можна почерпнути чимало цікавого і корисного як для відтворення історико-журналістського процесу, так і для збагачення досвіду сучасних журналістів регіональних видань.
   Мета статті - огляд та аналіз розвитку і функціонування преси земських установ кінця XIX - початку XX ст., визначення тематики і проблематики публікацій. Джерельною базою є преса, яка видавалася земськими установами Катеринославської губернії в зазначений період [1]. Власне преса земських установ як окремий пласт журналістики не була предметом дослідження, хоча ці видання аналізувалися дослідниками преси окремих регіонів [2; 3].
   Земства почали утворюватися на території України у 1865-1875 pp. їх поява зумовлювалася потребою в місцевій адміністрації. Уряд дозволив громадам обирати на повітовому й губернському рівнях власних представників. Земства засновували та утримували лікарні, організовували початкові школи, гімназії, ремісничі, професійні й технічні училища, курси для підвищення кваліфікації вчителів, турбувалися про шляхи сполучення, поштовий зв'язок, дбали про запаси їжі на випадок голоду, збирали статистичні дані, влаштовували сільськогосподарські виставки.
   Для фінансування цих служб земствам надавалося право обкладати населення податками з кожної десятини. Члени земств обиралися з-поміж виборців - великих поміщиків, міщан і селян. Один раз на рік на загальних зборах депутати обирали земську повітову управу, вона, у свою чергу, - губернську управу. Незважаючи на всі недоліки в організації місцевої влади, земства привчали населення до самоврядування, чимало зробили для поліпшення умов життя населення.
   Висвітленню діяльності таких установ мали слугувати офіційні друковані органи. Вони почали виникати, коли діяльність земських установ набула більшого розголосу і виникла потреба в інформуванні про різні напрями їхньої роботи.
   На Катеринославщині перше подібне видання з'явилося 1 січня 1903 р. у Верхньодніпровську. Повітова земська управа розпочала випуск "Верхнеднепровского земского листка сельскохозяйственных объявлений", що мав на меті повідомляти про рішення місцевої влади, події в місті та повіті. Редагували цю газету, як і всі інші земські видання, голови земської управи, добір і підготовку матеріалів до друку здійснювали уповноважені службовці. Газета поділялася на дві частини. В офіційній друкувалися вказівки та роз'яснення урядових документів. У земському відділі подавалися розпорядження повітового та губернського начальства; новини з земського, повітового та міського життя; науково-популярні статті з різних галузей знання; повідомлення про важливі внутрішні та закордонні події; оглядові статті з теорії та практики кооперативного руху; звіти про засідання міської думи; публікації, присвячені потребам міського розвитку; запитання й відповіді; бібліографія; листи; оголошення. У вигляді додатків друкувалися списки до земських виборів, маніфести і заклики, повідомлення і звіти земських установ тощо. Газета виходила двічі на місяць, а в 1904 р. - тричі.
   У грудні 1905 р. видання тимчасово припинене за постановою повітової земської управи з огляду на матеріальну скруту. Часопис відновився під зміненою назвою "Верхнеднепровский земский листок" 19 жовтня 1906 p., продовживши попередню нумерацію. Газета проіснувала до 28 липня 1917 р. Майже півтора десятки літ цей офіційний орган був єдиною газетою у місті. Можна сказати, що "Верхнеднепровский земский листок" виконував місію інформатора в повіті, формував громадську думку, давав уявлення про події у своїй місцевості та за її межами.
   У Луганську 1 травня 1903 р. повітова земська управа започаткувала видання безкоштовного "Листка объявлений Славяносербского земства". Назва свідчила про намір установи ознайомлювати населення зі справами земства, його рішеннями, давати різноманітні повідомлення. Зміст газети становили здебільшого офіційні матеріали, місцева хроніка і телеграми щодо подій в імперії та за кордоном. Під цим заголовком часопис проіснував до № 62 за 1913 p., далі, починаючи з нового року, змінив назву на "Известия Славяносербского земства" і періодичність (від трьох разів на місяць до двох разів на тиждень), продовжуючи попередню нумерацію. У 1915 р. газета перейшла на щоденний вихід, але з уведенням воєнного стану припинила існування на не-визначений час. Натомість повітова земська управа за тією ж редакцією розпочала випуск "Луганского листка", проголошеного наступником попереднього видання. Часопис заснував додаток "Ночные телеграммы" з оперативними повідомленнями про хід воєнних дій та основні події у Росії. Вихід газети припинився в червні 1917 р. Такою була історія існування першого з тридцяти двох видань, що виходили в Луганську, найдовготривалішого часопису, що змінював назви, але впродовж 14 років незмінно виконував загальну функцію - інформувати читачів про справи місцевої влади та життя повіту.
   Офіційним виданням можна вважати ще один луганський часопис -безкоштовний "Донецкий листок" (1903-1906), видавцем якого значилося Опікунство селянських сиріт та округу Слов'яносербського повіту.
   До подібних видань належить і губернський "Вестник Екатеринославского земства". Від дня своєї появи, 16 жовтня 1903 p., видання поставило за мету висвітлення діяльності земств у краї, надання необхідної інформації повітовим земствам. Часопис безкоштовно надсилався губернським і повітовим земським гласним, повітовим і міським управам, губернським земським управам, проводирям дворянства, чинам губернської та повітової адміністрацій різних відомств, земським начальникам, лікарям, ветеринарам, страховим агентам, інженерам, місцевому архієрею та настоятелям парафій, земським школам, волосним управлінням і редакціям газет і журналів. Це була основна читацька аудиторія видання, на її потреби спрямовувалися матеріали. Редагував журнал голова земської губернської управи, авторами дописів ставали земські службовці з різних місцевостей краю: агрономи, лікарі, вчителі, священики.
   Часопис поділявся на дев'ять тематичних розділів. У них подавалися закони і розпорядження уряду, що стосувалися земства, міст і сільського побуту; повідомлення про службові переміщення в земських і міських установах; хроніка діяльності управ, земські та міські новини; статті, замітки та кореспонденції, а також матеріали, що мали своїм завданням вивчення губернії в економічному, історичному та етнографічному відношенні; свідчення про стан посівів, урожаї, ціни на землю та сільськогосподарську продукцію, метеорологічні зведення, попит і пропонування на ринку робочої сили, функціонування дворянського та селянського банків, подавався опис господарств селянських товариств і приватних землевласників; свідчення про гірничу промисловість, біржові та торгові повідомлення; лікарсько-санітарна та ветеринарна хроніка; оголошення. Велику частину публікацій становили передруки з інших часописів - столичних і провінційних.
   Зацікавлення викликає четвертий розділ "Вестника Екатеринославского земства", де подавалися етнографічні матеріали, дослідження археологічних розкопок, хроніка місцевого наукового товариства. Саме тут друкувалися історичні статті Д. Яворницького (на той час він уже отримав запрошення переїхати до Катеринослава, але ще продовжував працювати в Московському університеті) та ґрунтовні літературознавчі розвідки М. Викова (скажімо, "Михайловский как искатель правды" (1904. - № 16), "Чехов в ряду русских классиков" (1905. - № 46)).
   Упродовж 1904-1905 pp. існував додаток "Врачебно-санитарная хроника Екатеринославской губернии". Журнал верстався на дві колонки, заголовки виділялися більшими шрифтами. Виходив "Вестник Екатеринославского земства" щотижня, не маючи сталого обсягу, номери, звичайні та спарені, мали від 28 до 110 сторінок. Тираж становив 2500 примірників. Останній номер позначений 22 грудня 1905 р.
   В Олександрівську (нині Запоріжжя) у 1904-1906 pp. міська управа мала свій офіційний орган "Александровский городской вестник". Він виходив двічі на тиждень і прагнув донести місцевим читачам офіційну інформацію. Часопис був недовготривалим, імовірно, не витримавши конкуренції з приватними газетами, що вирізнялися жвавішою манерою подання матеріалів. Але саме ця газета заклала підвалини періодики в місті, де до 1917 р. загалом виходило 23 видання.
   Першим часописом із 14, що з'явилися в м. Бахмуті (нині Артемівськ Донецької області) стала 1906 р. "Народная газета Бахмутского земства". За своїми основними ознаками: видавцем, метою та спрямованістю на читацьку аудиторію - часопис відповідав загальному характерові преси, уже знаної у губернії. Безкоштовні примірники неодмінно надсилалися в усі волосні та сільські правління, земським гласним, членам сільськогосподарської ради, лікарям, фельдшерам і вчителям. Особливу увагу приділяла газета новинам місцевого й земського життя, сільського господарства, постійно подавала детальні звіти про засідання міської думи, обов'язковим був відділ "По России". Тижневик ілюструвався малюнками. У 1917 р. він змінив назву, тому з 18 червня читачі отримували "Трудовой союз", презентований як громадсько-політична, соціалістична газета. Редагував її, як і попередницю, голова земської управи. Останнє число з'явилося 26 жовтня 1917 р., не втримавшись, як і більшість видань, у мінливих умовах того часу.
   Катеринославська міська управа розпочала 4 листопада 1907 р. випуск журналу "Известия Екатеринославского городского общественного управления", призначеного для висвітлення діяльності міської влади. Редакторами цього двотижневика значилися голови міської управи. Останній номер часопису вийшов 15 жовтня 1917 p., а 31 жовтня побачило світ одне число "Бюллетеня Екатеринославского городского общественного управления". Імовірно, це була спроба продовжити попереднє видання, але успіхом вона не увінчалася.
   У Новомосковську 10 жовтня 1912 р. постала газета повітового земства "Новомосковская жизнь". Редактором її був О. Зеленський. Видання мало додатки до окремих номерів, виходило тричі на тиждень. Це типова міська офіційна газета, що тримала населення в курсі місцевих подій до припинення свого існування 21 грудня 1917 р.
   Отже, поява цього сегмента преси зумовлювалася передусім необхідністю поширення офіційної інформації, саме з цією метою влада започатковувала видання часописів. Друковані ЗМІ видавали губернське правління, губернська земська управа, чотири повітові та дві міські управи. Редагували й готували до друку всі ці часописи посадові особи. Типовими були їхні структурні підрозділи, оформлення, ці елементи не змінювалися тривалий час. Найчастіше часописи видавалися щотижнево, що давало можливість надрукувати більше матеріалів, підготувати узагальнюючі публікації.
   Поширюючи й утверджуючи офіційну точку зору на події у своїй місцевості та країні, ця преса слугувала директивним документом для діяльності підлеглих установ. Читацька аудиторія - це широке коло посадових осіб, рядові службовці та всі зацікавлені. Проблемно-тематичні матеріали, подані на сторінках офіційних видань, стосувалися всебічного місцевого життя. Тому ця група періодики може слугувати цінним джерелом фактів і явищ тогочасної дійсності, ретельно фіксуючи подробиці в документах і статистичних звітах, що становили значну частину публікацій у цих виданнях.
   Окрім видань, що інформували населення про свою діяльність, земські установи прилучилися до розвитку спеціалізованої преси. Саме вони значилися видавцями серйозних часописів, що висвітлювали і сприяли розвитку різних галузей господарства. Необхідність в такій пресі виникла наприкінці XIX ст. із розвитком господарства, з появою читачів, які потребували оперативної та якісної фахової інформації.
   Сільське господарство вважалося однією з найважливіших галузей економіки Катеринославщини. Найінтенсивнішими підрозділами його були зернове господарство і тваринництво. Поступово виникла потреба в регулярному поширенні фахової інформації для спеціалістів, які працювали в цій сфері, та освічених землевласників, які прагнули впроваджувати нові методи господарювання. У зв'язку з технологічним розвитком галузі, поділом на вужчу спеціалізацію з'явилася необхідність в обміні передовим досвідом - вітчизняним і закордонним. Поява сільськогосподарської періодики стала нагальною потребою наприкінці XIX - на початку XX ст.
   Першим таким виданням став у 1894 р. журнал "Сведения о ветеринарно-санитарном состоянии Екатеринославской губернии". Видавала цей часопис повітова земська управа, готував його до друку ветеринарний відділ за повідомленнями дільничних ветеринарних лікарів. Редактором часопису був М. Олешко. Завдання журналу - поширення відомостей про ветеринарно-санітарний стан, інформації про рішення земства з цього питання, подання фахових матеріалів і корисних порад для ветеринарних лікарів і тих, хто утримував худобу. Часопис друкував постанови та розпорядження губернської земської управи та різні повідомлення, ветеринарно-санітарні огляди, звіти про діяльність земської ветеринарно-бактеріологічної станції, діагностичних кабінетів і дільничних ветеринарних лікарів. Як правило, всі матеріали подавалися у вигляді таблиць. Обсяг щомісячника - 82 сторінки. "Сведения о ветеринарно-санитарном состоянии Екатеринославской губернии" припинили вихід у червні 1917 р. Журнал був найдовговічнішим із усіх спеціалізованих видань Катеринославщини. Утримуватися тривалий час йому давали змогу як фінансова підтримка земства, так і постійна потреба у фаховій інформації.
   Катеринославське губернське земство запланувало скликати 11-19 червня 1913 р. обласний з'їзд із упорядкування хліботоргівлі на півдні Росії, щоб обговорити й окреслити шляхи вирішення проблем, які стосувалися виробництва хліба у чотирнадцяти південних регіонах Російської імперії: Катеринославській, Херсонській, Таврійській, Бессарабській, Полтавській, Харківській, Ставропольській, Київській, Подільській, Волинській, Чернігівській, Воронезькій губерніях та Донській і Кубанській областях. Планувалося визначитися щодо необхідності створення мережі елеваторів і зерносховищ; пристосування шляхів сполучення до потреб виробників хліба і поліпшення умов транспортування продукції; координації діяльності хліботоргових організацій - вітчизняних та закордонних бірж, експортних контор, кооперативів і ринків; статистичної роботи у цій сфері; експорту хліба та укладання міжнародних договорів; ролі держави, земств і громадських організацій у цій справі, прийняття відповідного законодавства тощо.
   Підготовкою з'їзду опікувалося Організаційне Бюро. На його зборах 19 травня 1912 р. було ухвалено рішення, згідно з яким для повідомлення про діяльність Бюро, ширшого і точнішого ознайомлення з ходом підготовки до з'їзду його учасників, громадських установ і зацікавлених осіб, для взаємообміну думками, підтримки зворотного зв'язку з ними розпочалося видання "Известий Организационного Бюро Областного съезда по упорядочению хлебной торговли на Юге России". Часопис призначався для представників земств, обласних управлінь, сільськогосподарських, кредитних, кооперативних установ, науковців, представників центральних і місцевих органів головного управління землеробства та землевпорядкування, міністерств фінансів, торгівлі, промисловості, шляхів сполучення, біржових товариств і комітетів, портових управлінь, сільських господарів. Програма часопису передбачала висвітлення роботи Бюро, публікацію його звернень і циркулярів, подання повідомлень із місць про хліботоргові організації, елеватори і зерносховища, хід підготовки до з'їзду, інформацію про конкретні заходи уряду, земств, громадських установ. Видання вміщувало таблиці, діаграми, фотографії сільськогосподарських споруд і механізмів. Текст верстався на дві колонки. Виходили "Известия Организационного Бюро Областного съезда по упорядочению хлебной торговли на Юге России" відповідно до появи матеріалу, приблизно раз на місяць на 8 сторінках. Останній номер з'явився у травні 1913 р. перед початком роботи з'їзду.
   Сільськогосподарські часописи ставили за мету задоволення потреб спеціалістів сільського господарства у фаховій інформації, а також поширення новітніх знань серед господарників губернії, пропаганду впровадження і застосування перспективних методів господарювання, захист інтересів виробників сільськогосподарської продукції. Всі часописи цього спрямування - журнали, що давало можливість подавати одночасно великі матеріали й готувати ґрунтовні огляди.
   Потреба у медичній періодиці виникла внаслідок централізації медично-санітарної справи, створення мережі державних медичних установ і спеціалізованих навчальних закладів, збільшення кількості фахівців у цій царині. Губернська земська управа 1898 р. налагодила видання журналу "Врачебно-санитарная хроника Екатеринославской губернии", що ставив за мету поширення інформації серед працівників земської медицини, повідомлень про діяльність земської управи щодо охорони здоров'я населення. Журнал уміщував постанови Катеринославських губернських земських зборів, замітки про спостереження за епідемічними захворюваннями та масштаби їх поширення, повідомлення про діяльність медичних дільниць, віспові щеплення, лікарські звіти (часто у вигляді таблиць), протоколи засідань з'їздів земських лікарів, програми їх діяльності, огляд земської медичної преси, передруки з російської та іноземної періодики, кореспонденції, оголошення. Часопис торкався різноманітних проблем охорони здоров'я місцевого населення та діяльності персоналу медичних закладів краю.
   Автори публікацій намагалися з'ясувати причини епідемій, турбувалися про розширення системи дешевих аптек і сільських лікарень, писали про запобігання виробничим травмам, постійна увага зверталася на поліпшення умов перебування хворих у земських лікарнях, темами для дописів були дитяча захворюваність і смертність, алкоголізм, становище молодшого медичного персоналу, екологічна безпека. У програмі діяльності повітових лікарів наголошувалося: "Нам дуже скоро доведеться зустрітися і розпочати боротьбу з тією шкодою, яку завдають населенню гірничі заводи і промисли, ми зіткнемось, наприклад, із масовим отруєнням робітників ртутними парами, зі шкодою, яку завдають навколишньому населенню заводи шляхом забруднення ґрунтів, забруднення і отруєння рік, спускаючи в них відходи свого виробництва..." (1902. - № 3).
   Проблеми, що обговорювалися майже століття тому, ще й досі лишаються актуальними для населення промислового Придніпров'я. Окрім того, у журналі регулярно друкувалися фахові статті для лікарів про застосування нових методів діагностики та лікування різноманітних хвороб, вживання нових ліків. "Врачебно-санитарная хроника Екатеринославской губернии" стала необхідним посібником у роботі земських лікарів. Упродовж 1904-1905 pp. цей місячний журнал виходив як додаток до "Вестника Екатеринославского земства". Обсяг журналу - від 36 до 100 сторінок, іноді видавалися спарені номери до 150 сторінок. Вихід журналу було припинено в грудні 1917 р. Загалом медична преса мала основну мету - організацію діяльності медичного персоналу, підвищення рівня його кваліфікації, захист його інтересів.
   Фахова періодика - це великі журнали, що виходили, як правило, тривалий час, зумівши знайти свою нішу в задоволенні запитів певної читацької аудиторії. їх об'єднували універсальність тематики, популярність викладу, оглядовий характер інформації, використання закордонних джерел. Основними жанрами спеціалізованих видань були статті та замітки. Тут друкувалося багато рекламних оголошень, що мали відношення до тієї чи іншої галузі. Вони сприяли розвитку різних галузей господарства, рухаючи вперед професійну освіту, підвищуючи фаховий рівень спеціалістів, повідомляючи про най-значніші досягнення в науці та техніці, задовольняючи потребу в масовому обміні науковою інформацією, відображаючи історію розвитку науки й техніки.
   Отже, земські установи зробили значний внесок у розвиток преси. Упродовж десятків років вони фінансували і скеровували друковані органи різноманітного тематичного наповнення, сприяли розвитку фахової періодики і особливо важливим є те, що завдяки діяльності земств була сформована система місцевої преси, яка ефективно і оперативно інформувала про діяльність влади, задовольняла потреби в інформації повітових і міських громад, досвід змістового наповнення цих часописів може стати у пригоді журналістам сучасних регіональних ЗМІ.

1. Періодичні видання Катеринослава та Катеринославської губернії (1838-1917 pp.) : список / уклад. Сидоренко Н. М., Сидоренко О. І., Школьна О. Д. - Львів ; К., 1995. - 154 с
2. Школьна, О. Д. До історії медичної преси України : за матеріалами періодики Катеринославщини та Полтавщини XIX - початку XX століття / Школьна О. Д. // Відродження української державності: проблеми історії та культури : матеріали міжнарод. наук. конф. [13-16 трав. 1996 p.]. - Одеса, 1996. - С 210-211.
3. Школьна, О. Д. З історії катеринославської преси (1838-1917 pp.): особливості становлення та розвитку / Школьна О. Д. // Вісн. Київського ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Журналістика. - 1995. - Вип. 3. -С 239-249.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com