www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Методичні проблеми підготовки педагогічних кадрів до роботи у професійних закладах Болгарії
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Методичні проблеми підготовки педагогічних кадрів до роботи у професійних закладах Болгарії

А.В.Каплун,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі)

МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ДО РОБОТИ У ПРОФЕСІЙНИХ ЗАКЛАДАХ БОЛГАРІЇ

   Європа сьогодні наголошує на освіті як на першочерговій передумові її поступу у найважливіших галузях суспільного життя і діяльності. У цьому контексті професійна освіта розглядається як важливий чинник визначення і досягнення європейської ідентичності на підставі забезпечення мобільності (географічної, соціальної, фахової); розробки єдиних нормативних вимог до змісту професійних знань щодо європейської історії і культури; під’єднання професійних закладів до мережі Інтернет з метою сприяння кращому знайомству і порозумінню між молодими генераціями європейців. Головною метою мережі є втілення у життя напряму освіти впродовж життя. Тут не йдеться про нехтування національною ідентичністю і самобутністю освітніх систем у межах геополітичного утворення. Важливим є те, що сьогодні перед педагогічною громадськістю світу стоїть проблема підготовки вчителів, що здатні працювати в умовах швидкого поступу інформаційних та комунікаційних технологій, хоча такі технології, як кінофільми, відеофільми, телебачення та радіо, продовжують відігравати велику роль в освіті всіх країн.
   Метою даної статті є аналіз основних аспектів методичної підготовки вчителів та майстрів виробничого навчання до роботи у професійних закладах Болгарії, застосування у цьому процесі методів викладання та форм організації навчання.
   Модернізація системи професійної освіти, оптимізація навчально-виробничого процесу у Болгарії, як і в Україні, потребують від викладача ґрунтовної психолого-педагогічної підготовки, високого рівня загальної освіченості, спеціальних професійних знань і вмінь, що відповідають вимогам сьогодення і сучасним науковим досягненням. Як відомо, педагогічна діяльність – це не тільки покликання, а й висока відповідальність. Для успішного навчання учнів педагогу недостатньо знати тільки навчальний матеріал, а й необхідно добре володіти методикою викладання і протягом всього трудового шляху працювати над підвищенням своєї кваліфікації.
   Зазначимо, що питання роботи з підвищення фахового рівня вчителів розглядали у творчій спадщині вітчизняні й зарубіжні просвітителі та педагоги. Так, наприклад, українські педагоги М.Корф, С.Русова, В.Сухомлинський, болгарські педагоги Д.Благоєв, Б.Ілієв, Т.Павлов, Т.Самодумов керували учительськими курсами, роз’яснювали молодим педагогам теоретичні основи навчання, проводили відкриті уроки, видавали методичні посібники [4, с.429].
   Аналіз наукової літератури показує, що в сучасних дослідженнях болгарських та українських вчених приділяється увага методичним проблемам підготовки педагогічних кадрів, зокрема, розвитку науково-педагогічного стилю мислення як першооснови становлення творчої особистості педагога (Ю.Бабанський, С.Гановски, Г.І.Щукін); суб’єктивним аспектам педагогічної творчості, видам і механізмам педагогічної імпровізації (А.Капська, М.Нікандоров), механізмам взаємозв’язку творчого мислення і педагогічної майстерності (І.Зязюн, Т.Минчев, Св.Ставрев).
   Результативність підготовки кваліфікованих робітників залежить від майстерності педагога та вміння застосовувати ним методи навчання. Розробці методів викладання та форм організації навчання приділялась значна увага в усі періоди розвитку системи професійної освіти як у педагогічних колективах, так і на державному рівні. Ці питання розглядались на нарадах директорів, семінарах, з’їздах педагогічної громадськості. Болгарські науковці, викладачі та майстри виробничого навчання активно обговорювали вплив методів навчання на рівень підготовки фахівців. Педагоги профтехшколи намагалися викоренити ремісництво, подолати розрив між теорією і практикою. Завдяки їх творчим пошукам набуло значного поширення впровадження в практику різних форм та методів навчання. Поступово актуалізувалися питання розробки методики роботи з класом на окремих етапах уроку, удосконалення методичної майстерності викладачів. Учитель упродовж своєї педагогічної діяльності має використовувати всі можливі способи і засоби для підвищення професійної кваліфікації, регулярно слідкувати за педагогічною літературою, уважно вивчати всі її новинки. Адже для успішного навчання учнів педагогу недостатньо знати тільки навчальний матеріал, а необхідно добре володіти методикою викладання [3, с.125].
   Викладачі загальноосвітніх предметів Болгарії у 50-60-ті роки здобували освіту у Софійському університеті. До викладання предметів загальнотехнічного і професійного циклів допускались викладачі з вищою і середньою технічною освітою. Майстри виробничого навчання з окремих професій, наприклад, сільського господарства, електротехніки та інших професій мають бути із вищою освітою, але у більшості випадків допускались із спеціальною освітою та виробничим досвідом. Із таких галузей, як металообробка, деревообробка, кераміка, ливарство, взуттєве виробництво, призначались майстрами виробничого навчання і без середньої спеціальної освіти, але з багаторічним досвідом роботи і відповідним кваліфікаційним розрядом [2, с.38].
   Із метою поліпшення ситуації щодо забезпечення професійних закладів педагогічними кадрами Міністерство освіти і культури Болгарії створило цілу низку різних навчальних закладів для підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання для всіх видів професійних закладів.
   Викладачів загальноосвітніх закладів готують на відповідних факультетах університетів, викладачів загальнотехнічних і професійних предметів – у вищих спеціальних закладах, а майстрів виробничого навчання – у дворічних інститутах, до яких можуть вступати ті, хто закінчив технікум і має виробничий стаж за спеціальністю не менше двох років.
   Інститут підготовки майстрів виробничого навчання для технікумів і професійно-технічних навчальних закладів було відкрито у Софії у 1946 році. У ньому готували майстрів виробничого навчання з таких профілів: двигуни внутрішнього згорання, електротехніка, ливарна, ковальська, токарна справа, деревообробка, текстильне, швейне виробництво.
   1956 року інститут було реорганізовано в Інститут підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання, який у 1957 році об’єднали з Центральним інститутом удосконалення вчителів. Але у 1959 році внаслідок збільшення мережі технікумів і профтехучилищ було відновлено інститут підготовки кадрів. У 1953 році в Софії було відкрито технікум для підготовки майстрів виробничого навчання із трирічним терміном навчання. З метою забезпечення навчальних закладів майстрами на роботу приймали випускників професійних училищ, які закінчили навчання з червоним дипломом і пройшли курсову підготовку. З 1958 р. ведеться курсова перепідготовка вчителів спецдисциплін.
   Викладачі технічних дисциплін вдосконалювали професійну майстерність під час курсової підготовки при Центральному інституті вдосконалення вчителів, для вчителів-агрономів – проводились тримісячні агрономічні курси при сільськогосподарській академії з відривом від навчальних занять. У результаті нашого вивчення встановлено, що у болгарських професійних закладах різного типу під час підготовки кваліфікованих робітників має місце функціонування науково-методичного механізму, який інтегрується в єдину, цілісну систему, яка спрямована на:
   – всебічне підвищення професійної майстерності кожного педагога;
   – розвиток та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу професійного закладу;
   – удосконалення професійних фахових інтересів.
   Добре володіючи своїм предметом, вчитель завжди знайде можливість зацікавити учнів оригінальними прикладами, незвичайними завданнями і способами здобуття нових знань. Ефективність навчального процесу у професійно-технічних училищах Болгарії, як і інших європейських країн та України, залежить від уміння поєднувати інформаційні й пошукові методи навчання з аудіовізуальними засобами (демонстрування кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, використанням радіо- і телепередач, звукозаписів тощо). Сучасні технічні засоби навчання сприяють вдосконаленню процесу засвоєння, підвищують якість навчальної праці.
   Освітній процес, який складається з форм, методів, засобів, умов і процедур навчання у їх взаємодії при точному визначенні кінцевого результату, носить системний характер і реалізується педагогічними технологіями.
   Педагогічна технологія – це не тільки застосування в навчальному процесі дидактичних і технічних засобів навчання і сучасної обчислювальної техніки, а й науково обґрунтоване дослідження. Це дає можливість виявити дієві принципи навчання і розробити заходи оптимізації навчального процесу в профтехшколі шляхом аналізу факторів, що підвищують ефективність навчального процесу через інтегрування і диференціацію, моделювання і синтезування, конструювання прийомів і методів навчання, а також аналізу й оцінки застосованих майстрами виробничого навчання і викладачами методів.
   Щоб успішно навчати учнів, потрібно чітко уявляти суть і структуру даного процесу. Відомо, що для правильної побудови уроку і вмілого управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів важливе значення має дидактичний аналіз структури процесу засвоєння знань, визначення його основних компонентів, розкриття взаємозв’язків між ними, а також характеристика деяких факторів, що впливають на цей процес. Готуючись до уроку, вчитель має точно визначити, на яких поняттях зосередити основну увагу учнів, а з якими матеріалами їх необхідно лише ознайомити.
   У Болгарії, як і в Україні, розрізняють такі засоби навчання: вербальні (слово викладача, друкований текст, дидактичні матеріали); наочні (таблиці, діаграми, малюнки, графіки, реальні об’єкти, моделі); спеціальні (пристрої, прилади, пристосування, верстати); технічні (відеопроектори, екрани великих розмірів, персональні комп’ютери, відеокамери, відеомагнітофони, DVD-програвачі, засоби мультимедіа).
   Традиційні форми, засоби, методики викладання та організаційні форми навчального процесу не задовольняють повною мірою формування професійних якостей майбутніх кваліфікованих робітників. Сьогодні розробляються та використовуються нові прогресивні моделі, методичні системи, що реалізують продуктивний тип навчання, який озброює учнів засобами самостійного здобуття знань, розв’язання проблемних задач; розвиває нестандартне мислення, логічні творчі здібності.
   Роль засобів навчання, що застосовуються під час навчального процесу, є досить значною, особливо сучасні засоби сьогодні змінюють роль учителя, який не тільки розповсюджує інформацію та навчає, а й надає підтримку учням по мірі того, як у них формуються погляди під час засвоєння різноманітної інформації.
   Останнім часом педагогічні працівники Болгарії, як і України, все більше уваги приділяють запровадженню нових технологій в навчанні. До речі, ще в 50-х роках минулого століття виникає особливий, технологічний підхід до побудови навчання в цілому. З’являється так звана технологія методів, тобто технологія побудови навчального процесу, першоосновою якої стало програмоване навчання. Його характерними рисами було уточнення навчальних цілей і послідовне, поелементне їх досягнення.
   Одним із перспективних напрямів підвищення якості знань є впровадження в навчальний процес інформаційних технологій, які можуть сприяти ефективності інноваційних педагогічних технологій, а також підняти на новий рівень традиційні форми навчального процесу. Заслуговує на увагу те, що сучасні засоби навчання та широкий спектр інформаційних технологій надають можливості для викладача застосовувати в роботі так зване проблемно орієнтоване або конструктивістське навчання в індивідуальному ритмі кожного учня, здійснювати контроль успішності новими інтерактивними методами та тим самим урізноманітнити власні педагогічні технології та форми роботи.
   Погоджуємося із О.Овчарук, що застосування різноманітних форм дистанційного навчання в системі освіти також значно впливає на темпи та успішність засвоєння матеріалу, набуття необхідних ІКТ навичок та компетентностей [1].
   Цікавим досвідом болгарських педагогів є застосування так званих “електронних класних дошок”, груп новин, конференцій з використанням комп’ютера, спеціальних програм, як, наприклад, спільне та мультимедійне навчальне середовище, інтегроване інформаційне середовище.
   Вивчення досвіду болгарських професійних закладів показало, що окремі комп’ютерні програми створюються не як цілісна система, а відповідають специфічним потребам підготовки з даної професії, які відображено у професійно-кваліфікаційній характеристиці. Тому важливою умовою тут є засвоєння учнями професійних закладів таких способів роботи з комп’ютером, який відповідав би їх майбутній виробничій діяльності.
   Всі ці та інші ресурси можуть стати цікавими джерелами для українських педагогів професійних закладів, можливістю інтеграції до сучасних світових та освітніх технологій.
   Необхідно зазначити, що сьогодні в Україні також розпочато роботу по запровадженню комп’ютерних технологій у навчальний процес. У даному плані існує цікавий досвід всесвітньо відомої корпорації INTEL, яка інвестує значні кошти в освіту у світовому масштабі. Певну роль INTEL відводить підготовці вчителів. На сьогодні дана програма має сім міжнародних освітніх ініціатив, найбільша з яких – [email protected] “Навчання для майбутнього”. Серед різних країн світу, які охоплює ця програма, є й Болгарія та Україна. Зазначимо, що п’ять викладачів Тернопільського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі пройшли підготовку за цією програмою.Цікавою роботою, яку проводять болгарські педагоги, що працюють з сучасними комп’ютерними технологіями, є створення Інтернет-моделей для навчальних рольових ігор при вивченні мови. У всесвітній мережі Інтернет існує безліч Веб-сторінок, що вміщують навчальну інформацію, починаючи з навчальних планів та програм, навчально-методичних матеріалів та матеріалів для позаурочної діяльності як для учнів, так і для викладачів.
   Для запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес важливим є досягнення учнями певного рівня інформаційної грамотності. Зазначимо, що країни Європейського Союзу на початку 2000 року ввели обов’язковий сертифікат з комп’ютерної грамотності для випускників навчальних закладів.
   Чи не найкращою предметною допомогою у методичній підготовці педагогічних кадрів до роботи у професійних закладах є знайомство з надбаннями колег, науковий аналіз педагогічного досвіду. Основою у виборі форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників. Зазначимо, що найбільш поширеними формами є педагогічна рада, методичні комісії, теоретичні та практичні семінари, школи професійної майстерності, передового досвіду, науково-практичні конференції, педагогічні читання тощо. Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності.
   За результатами порівняльного аналізу бачимо, що методична робота раціонально поєднує індивідуальні і колективні форми діяльності у болгарських освітніх системах.
   Завданням методичної роботи є передусім зацікавленість учителів підвищувати свою кваліфікацію. Особливістю методичної роботи в обох країнах є відхід від репродуктивної методики та інструктування. Вчителі аналізують, узагальнюють результати своєї роботи, розвивають педагогічне мислення. Методичні прийоми обирають, виходячи із закономірностей психолого-педагогічної науки й не підмінюючи ефективність ефектністю. Заслуговують на увагу проблемні теоретичні семінари, семінари-практикуми, групи науково-методичної інформації, творчі групи. Кожна форма методичної роботи зорієнтована на забезпечення кінцевого результату. Серед найпоширеніших: індивідуальні консультації, творчі зустрічі, круглі столи з певних проблем, дискусії, рольові ігри, моделювання занять, методичні презентації тощо. Зауважимо, що кожна форма методичної роботи наповнюється творчим змістом. Актуальними є інтегровані семінари, а також засідання, на яких розглядаються психолого-педагогічні проблеми та проводиться психологічна експертиза кращого досвіду. Важливим завданням методичної служби є організація роботи з питань вивчення інноваційних технологій.
   Участь у методичній роботі є обов’язковою для всіх педагогічних працівників. Конкретні завдання для кожного ставились на педрадах, методичних засіданнях, під час анкетування вчителів і учнів, окреслювалася тематика дидактично-психологічних семінарів: дидактичні проблеми уроку, ключ до самоосвіти, контроль навчальної діяльності учнів тощо. В організації методичної роботи важливим є її правильне планування.
   У Болгарії на кафедру професійного і середнього спеціального навчання при Центральному інституті вдосконалення вчителів покладаються такі обов’язки: 1) організація і керівництво роботою із підвищення кваліфікації викладачів технікумів і професійно-технічних училищ; 2) вивчення, узагальнення і розповсюдження досвіду кращих педагогів Болгарії і зарубіжних країн; 3) підготовка бібліографічних довідників літератури з професій і спеціальностей, які необхідні для підвищення кваліфікації викладачів; 4) створення при кафедрі активу для розробки проблемних питань із професійної освіти.
   Таким чином, інтеграційні процеси, що відбуваються в західноєвропейських країнах, зокрема у Болгарії, безумовно впливають на розвиток професійної освіти та організацію методичної роботи із педагогічними працівниками.
   Як бачимо, аналіз демократичних змін у галузі професійної освіти у Болгарії дає підстави стверджувати, що за своїм змістом щодо організації методичної роботи вони подібні.
   Українська система професійної освіти, як відомо, також прагне орієнтації на інтеграцію у європейський освітній простір. Це спонукає наших науковців, методистів, керівників, викладачів до розробки відповідної стратегії щодо вдосконалення власної системи професійної освіти та пошуку реальних можливостей зближення із європейською спільнотою.
   Сьогодні вчитель має право вибирати методи, засоби, організаційні форми навчання. Щоб здійснити цей вибір, він має бути добре поінформований про досягнення педагогічної науки і практики. З цією метою у Болгарії важлива роль належить вивченню і пропаганді передового педагогічного досвіду. Питання методичної роботи у цих країнах широко висвітлюються у педагогічній пресі: журналах, часописах, бюлетенях, газетах. Так, належну допомогу болгарським викладачам і майстрам виробничого навчання у підвищенні їх фахового рівня надають педагогічні журнали “Народна прасвета”, “Адукацыя і выхаванне”, “Образованието и профессия”. Особливе місце для педагогічних працівників професійних училищ належить журналу “Професіонально образование”, в якому публікуються державні стандарти, наукові статті, інструктивні, методичні матеріали, статті з обміну досвідом [2, с.40]. Це дає можливість пропагувати ефективні методи навчання і виховання, кращі зразки методичної роботи педагогів.
   Вагому роль у пошуку шляхів удосконалення професійної майстерності педагогів Болгарії відіграють з’їзди професійної освіти, які виступають об’єднаннями активних працівників професійних закладів і мають на меті узагальнення матеріалів діяльності передових навчальних закладів професійної освіти. Ініціаторами їх скликань спочатку були громадські організації, зокрема, Союз болгарських вчителів. Водночас передовий досвід педагогів-практиків обов’язково впливає на розвиток загальнотеоретичних розробок у процесі вдосконалення педагогічної майстерності вчителів. Теоретична та практична педагогіка доповнюють одна одну, сприяючи взаємному поступу. Безумовно, досягнення в галузі професійної освіти мають велике значення для такої країни, як Болгарія. У цьому аспекті значним резервом є міжнародне співробітництво, зокрема, співпраця болгарських і українських педагогів та науковців. Відзначимо, що методичні проблеми підготовки педагогічних кадрів для роботи у професійних закладах Болгарії українськими науковцями досліджено ще недостатньо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Овчарук О.В. Інформатизація освіти та застосування ІКТ для покращення якості освіти зарубіжжя.
2. Петков Й., Русинов М. Подготовка производственных кадров в Болгарии. – М., 1962. – 186 с.
3. Съвременни методи и организация на учебно-възпитателния процесс в СПТУ / Науч. ръков. П.А.Мишева. – София: Дъержавно издателство “Народна просвета”, 1982. – 315 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія. – К., 1982. – Вид. ІІ. – Т. 5 .– 566 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com