www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Функції шкільного підручника з фізики: історико-дидактичний аспект
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Функції шкільного підручника з фізики: історико-дидактичний аспект

К.О. Волошина,
аспірантка
(Бердянський державний педагогічний університет)

ФУНКЦІЇ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА З ФІЗИКИ: ІСТОРИКО-ДИДАКТИЧНИЙ АСПЕКТ

   Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку середньої школи оновлення й удосконалення змісту навчання фізики передбачає якісні зміни в теорії та практиці підручникотворення, оскільки суспільні та державні вимоги до якості освіти детермінують нові вимоги до підручників з фізики. Запровадження державного освітнього стандарту, перехід загальноосвітньої школи на 12-річний термін навчання, необхідність самостійного опрацювання навчального матеріалу потребують нового підручника з фізики.
   У системі структурних компонентів теорії підручникотворення чільне місце займають функції підручника, оскільки функціонально-цільова спрямованість підручника визначає, якою мірою підручник з фізики зможе виконувати своє призначення в досягненні максимальних результатів навчального процесу. Теоретичне обґрунтування функцій підручника з фізики означає визначення самої категорії "функції"; вивчення їх зв'язку з метою навчання фізики; динаміку змісту на різних етапах розвитку системи фізичної освіти; способів і засобів реалізації функцій; співвідношення їх з дидактичними вимогами моделювання підручника.
   Аналіз досліджень і публікацій. Питання розробки та впровадження шкільного підручника, зокрема змісту та номенклатури дидактичних функцій, досліджували вчені за такими напрямками: теорія шкільного підручника (В. Бейлінсон, В. Беспалько, Л. Долбаєв, Л. Занков, Л. Зоріна, Д. Зуєв, В. Краєвський, І. Лернер, Н. Менчинська, Є. Перовський, Н. Тализіна, І. Товпінець, М. Шабалін та ін.); розробки шкільного підручника з фізики (С. Гончаренко, О. Бугайов, Є. Коршак, О. Ляшенко, М. Мартинюк, В. Савченко, О. Сергеев, В. Сиротюк та ін.).
   Але варто зазначити, що проблема функціонального забезпечення підручника з фізики ще не отримала належного теоретичного обґрунтування.
   Метою статті є дослідження дидактичних функцій підручника з фізики в історико-дидактичному аспекті.
   І. Лернер зазначає, що підручник відрізняється двома взаємопов'язаними та визначаючими його функціями. Він є матеріалізованим носієм змісту освіти й одночасно організатором процесу засвоєння цього змісту, що вивчається. Обидві функції виконуються підручником залежно від уявлення автора як про зміст і склад освіти, так і про види й етапи процесу засвоєння [5, с.18]. Одночасно необхідно враховувати динамічність функцій, які визначають добір змісту, структури та методичне забезпечення підручника з фізики і допомагають реалізувати педагогічні вимоги до нього.
   В. Краєвський питання про визначення функцій підручника у процесі навчання розглядає як методологічну проблему дидактики, а способи обґрунтування функцій підручника - як частковий випадок наукового обґрунтування навчання [4]. Підручник розглядається як елемент нормативної сфери, в якій навчання є об'єктом конструювання, і виконує двояку функцію - як один із засобів і як частина програми діяльності навчання. У підручнику втілено, запрограмовано не тільки діяльність учня, але й передбачувана діяльність вчителя.
   На необхідність глибокого функціонального аналізу навчальної літератури, покликаного науково з'ясувати призначення кожного структурного елементу як первинної умови достовірного наукового підходу до побудови її моделі, неодноразово звертали увагу багато дослідників проблем навчальної книги. Необхідно зазначити, що єдині підходи до трактування сутності категорії "функція підручника" на сьогодні відсутні.
   Так, наприклад, Н. Тализіна трактує функціонально-цільову спрямованість підручника на основі аналізу цілей і змісту навчання у зв'язку з можливістю реалізації концепції поетапного формування розумових дій та вмінь (за П. Гальперіним). Вона розглядає зміст підручника щодо реалізації групи функцій, які підручник виконує замість вчителя: підручник як носій змісту навчання; використання підручника для одержання відомостей про учнів; зв'язана із формуванням мотивації під час навчання; розробка і використання навчальних завдань [8].
   В. Бейлінсон у поняття "функції підручника" вкладає соціологічний зміст - роль, призначення, співвіднесення з метою; те, чого ми чекаємо від навчальної книги [1].
   І. Товпінець під час визначення змісту та складу функцій спирається на цільовий аспект: трактує функції як мету навчання, що проектується. З цих позицій функції підручника розглядаються "...як загальні нормативи моделювання і використання підручника, що визначають його цільову спрямованість і вибір засобів для реалізації діяльності навчання" [9, с.34].
   На думку І. Лернера, вихідним пунктом в аналізі функцій підручника мають виступати суспільні цілі й умови навчання. Оскільки підручник є основним носієм соціального досвіду, що втілений у відповідній моделі навчання, провідною вбачається функція керівництва навчально-пізнавальною діяльністю, а підручник має процесуальну спрямованість [3]. Саме ці компоненти створюють метасистему для процесу навчання, тому їх аналіз сприяє виокремленню глобальних функцій підручника.
   Д. Зуєв звертає увагу на дидактичну функцію шкільного підручника, під якою розуміє "...цілеспрямовані сформовані його властивості (якості) як носія змісту освіти й основного книжкового засобу навчання, що найбільш повно відповідає цільовому призначенню підручника у процесі реалізації змісту освіти в умовах розвивального, виховного навчання" [2]. Вчений виокремлює виділяє розвивально-виховну функцію, оскільки вона, як провідна вченого, пронизує всі інші функції підручника. У структурі підручника кожен структурний компонент здійснює своє функціональне призначення щодо різних навчальних ситуацій, втілюючи домінуючу функцію.
   Номенклатура та зміст функцій підручника піддаються еволюційним змінам у певні історичні періоди відповідно цілям навчання та уявленням про підручник як проект діяльності в системі засобів навчання.
   Дидакти та методисти визначають від семі до дванадцяти функцій підручників, а в переліку В. Бейлінсона нараховується до сорока за рахунок диференціації їх складу. Вченими-методистами найчастіше називаються функції так: інформаційна, трансформаційна, систематизуюча, закріплення й самоконтролю, самоосвіти, інтегруюча, координуюча, розвивально-виховна, світоглядна, синтезуюча, ціннісно-орієнтаційна [і; 3; 5]. В ієрархії функцій виділяється домінуюча [2], яка встановлює зв'язки субординації та координації в системі функцій. У контексті функціональної спрямованості підручників з фізики до початку 70-х років XX ст. домінуючою була інформаційна функція.На еволюцію функцій підручника з фізики вплинули зміни загальнотеоретичних уявлень про підручник у системі навчання фізиці у різні періоди розвитку школи, що детально розглянуто Н. Сосницькою [7]. Так, із середини 30-х років XX ст, коли розпочався процес удосконалення підручників як основного засобу навчання, у підручниках з фізики (Г. Фалеев та О. Пьоришкін, 1933 p., 1934 p., 1935 p.; І. Соколов, 1938 p.) навчальний матеріал розглядається як нормативний, обов'язковий для запам'ятання та відтворення. Домінуючими є функції самоосвіти та контролю. Створення нових підручників вимагало від авторів розв'язання багатьох методологічних питань, увага до методичних питань була недостатньою. До їх недоліків можна віднести перевантаженість другорядним матеріалом, який подавався у вигляді готових положень, погана ілюстративна та методична компонента, монографічний стиль викладу, що не стимулювало розумову діяльності учнів. Підручник розглядався як основа для розповіді вчителя, який мав творчо доповнювати додатковою інформацією. У змісті та структурі підручників з фізики намічаються тенденції переходу від комплексних програм до систематичного курсу.У 50-і роки XX ст. багато підручників було модернізовано. Підручники з фізики (О. Пьоришкін, Г. Фалеев, В. Краукліс, 1948-1959 pp.; О. Пьоришкін, Є. Мінченков, В. Краукліс, Г. Карпінський 1959-1968 pp.) розглядаються як засіб повторення та закріплення матеріалу, отриманого учнями на уроці, і як посібник для домашніх навчальних завдань. У зв'язку з цим призначенням підручника стають домінуючими функції закріплення та контролю, що зумовило переважно репродуктивний характер навчальних завдань та запитань. Методична і змістова недосконалість стабільних підручників з фізики для середньої школи компенсується виданням "Елементарного підручника з фізики", написаного колективом вчених за редакцією Г. Лансберга.
   У 60-ті роки підручники з фізики поряд з навчальним матеріалом містили методичний апарат, що регламентував діяльність вчителя й учнів на уроці. У кінці 60-х-70-х років, в епоху науково-технічного прогресу, підготовки та проведення шкільної реформи, постала проблема підвищення теоретичного рівня навчального матеріалу, відповідності змісту фізичної освіти розвитку фізичної науки, техніки та культури, посилення його інформативності та розвивальної спрямованості (у яких стає домінуючою інформаційна функція підручників). Серед дидактичних функцій підручника з фізики найбільш розробленою у дидактичному відношенні та методичному втіленні є інформаційна функція. Домінування інформаційної функції у підручниках з фізики особливо важливе, оскільки цей навчальний предмет відноситься до основ фізичної науки.
   Реформа фізичної освіти (1967-1972 pp.) зумовила появу курсів з поглибленим теоретичним і практичним вивченням фізики, створення курсу фізики на структурній основі, що мало важливе методичне значення. Отримали поширення ідеї проблемного навчання, втілені в деяких підручниках за рахунок ілюстрацій і змісту навчального тексту, тим самим стимулюючи активну пізнавальну діяльність учнів.
   У 60-80-ті роки створюється нове покоління підручників (О. Пьоришкін, Н. Родіна "Фізика" - 6-7; І. Кікоін, А. Кікоін "Фізика" - 8; Б. Буховцев, Г. М'якішев, Ю. Кпимонтович "Фізика" - 9; Г. М'якішев, Б. Буховцев "Фізика" -10), у яких намічаються нові тенденції: розробка прийомів позитивної мотивації навчальної діяльності, усунення перевантаження навчальним матеріалом, що зумовило домінування функції систематизації, стимулювання творчої діяльності учнів, підсилення процесуальної складової навчання засобами підручника. Намічаються дві взаємопов'язані тенденції в розвитку уявлень про функції підручника з фізики. Перша - пов'язана із зростанням рівня поліфункціональності підручника з фізики та його конструктивних компонентів. Друга - орієнтує на розвантаження поліфункціональності підручника як ядра засобів навчання в системі навчально-методичного комплексу, де певне функціональне навантаження виконують окремі засоби навчання (довідники, збірники задач, зошити для самостійних робіт, хрестоматії, електронні навчальні засоби тощо), що здійснює перерозподіл ролі та значущості окремих функцій.
   У першу половину 90-х років XX ст тривав перехідний період у національному підручникотворенні, за який науковцями та методистами було проведено плідні науково-практичні дослідження та на засадах накопичення багатого методичного досвіду було створено нове покоління вітчизняних оригінальних підручників з фізики, видання яких розпочалося з середини 90-х років XX ст. У структурі, змісті й функціях підручників знайшли відображення варіативні підходи та інноваційні методичні технології: проблемне навчання, розвивальне навчання, програмоване навчання, комп'ютерно-орієнтоване навчання (О. Бугайов, М. Мартинюк, В. Смолянець, "Фізика. Астрономія" - 7, 8, 9; С.Гончаренко "Фізика" - 9, 10, 11 за гуманітарним та природничо-науковим профілями). У цих підручниках на високому науково-методичному рівні було реалізовано інформаційну, трансформаційну, систематизуючу, інтегруючу та розвивально-виховну функції.
   Комплекс традиційних функцій отримав нове багатопланове втілення: функція організації пізнавальної діяльності перетворилася на мотиваційну; функція організації виконання домашнього завдання - на самоосвітню; функція систематизації - на функцію орієнтування учнів на пізнавальну діяльність.
   На межі XXI ст. з'являється низка нових оригінальних підручників відповідно до нових типів шкіл, принципів диференціації, гуманізації навчання (Є. Коршак, О. Ляшенко, В. Савченко "Фізика" - 7, 8, 9, 10, 11; С. Гончаренко "Фізика" - 9, 10, 11). Змістовий та методичний компонент цих підручників зумовлював високий рівень як інформаційної, розвивальної та мотиваційної функцій, що відповідають особистісно зорієнтованій моделі навчання, так і координуючої та самоосвітньої, як втілення процесуальної спрямованості процесу навчання фізики.Починаючи з 2007-2008 навчального року у зв'язку з переходом загальноосвітньої школи і, зокрема фізичної освіти, до нового змісту і терміну навчання з'являється нове покоління підручників з фізики: "Фізика - 7" (Ф. Боженова, Н. Кирюхин, Е. Кирюхіна), "Фізика - 7" (В. Ільченко, С Куликовський, О. Ільченко), "Фізика-7" (Л. Генденштейн) "Фізика - 8" (Є. Коршак, О. Ляшенко, В. Савченко), "Фізика - 8" (В. Сиротюк). У цих підручниках реалізовано поліфункціональний підхід, багаторівневість теоретичних і практичних завдань. Підручник перетворюється на інтелектуальний самовчитель, набуває форми діалогу з учнем, спонукачи його до активної навчально-пошукової діяльності, тим самим реалізуючи особистісно-діяльнісний підхід.
   На сучасному етапі розвитку педагогічної науки підручник з фізики розглядається як цілісна система, що належить до складнішої системи навчання, набуває системну якість, втрачає частину своїх характеристик, притаманних йому у минулому, коли був універсальним засобом навчання. У майбутньому функції підручника будуть розподілятися між іншими елементами навчально-методичного комплексу курсу фізики: посібниками (паперовими електронними, мережевими ресурсами), збірниками задач, зошитами з друкованою основою, тестовими завданнями, довідниками, фізичними хрестоматіями, методичними посібниками для вчителя тощо. Така структура навчально-методичного комплексу з фізики зумовлена тенденцією до системності, ієрархизації та виявленням специфіки всіх елементів нормативної сфери, враховуватися у процесі підручникотворення.
   Висновки. Система функцій підручника з фізики є стратегічною і тактичною моделлю навчання, яка розвивається з часом відповідно до еволюції дидактики фізики. Система та номенклатура дидактичних функцій підручника не є сталою, вона динамічна, рухома і відкрита, може видозмінюватися залежно від типу навчального предмету, дидактичної концепції, типу підручника та аспекту актуальних цілей процесу навчання. У вчителя повноцінний підручник формує педагогічну свідомість і розкриває перед ним логіку навчання фізиці. Тим самим підручник служить для вчителя керівництвом до організації навчального процесу. Для учня підручник - джерело, зміст і інструмент засвоєння навчального матеріалу та розвитку, формування ключових компетенцій. Водночас він - не єдиний носій навчальної інформації, тому в його змісті учень має знаходити орієнтири для подальшої роботи відповідно до своїх пізнавальних можливостей і потреб самостійно вчитися. Тим самим підручник виступає в ролі випереджаючого інструменту організації навчання. Його функції розширюються, набувають нового наповнення, підсилюється роль окремих функцій: мотиваційної, інтегруючої, систематизуючої, розвитку ключових компетенцій в галузі фізичних наук, розвитку самостійної пізнавальної діяльності (самоосвіти в галузі фізичних знань) поза межами інформаційного простору підручника. Остання функція набуває домінуючого сенсу, оскільки стимулює орієнтування учня в медіаосвітньому інформаційному просторі. Сучасний підручник з фізики повинен мати виразні ознаки певної педагогічної технології і таким чином давати вчителеві взірець добротної технології навчання й розвитку.
   Перспективами подальшого пошуку у напрямку дослідження є вивчення: функціональної спрямованості підручника з фізики, що зумовлена цілями та завданнями навчання, еволюції змісту та спрямованості дидактичних функцій в розробці теорії підручника; способів та засобів реалізації функцій сучасного підручника з фізики; змісту функціонального навантаження підручника з фізики у навчально-методичному комплексі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бейлинсон В.Г. Арсенал образования / В.Г. Бейлинсон. - М. : Книга, 1986. -238 с.
2. ЗуевДД. Школьный ученик/Д.Д. Зуев. - М.: Педагогика, 1983. -240 с.
3. Каким быть ученику : Дидактические принципы построения / под ред. .Я. Лернера, Н.М. Шахмаева. - М. : Изд-во РАО, 1992. - Ч. 2.. -160 с.
4. Краевский В.В. Определение функций учебника как метедологическая проблема дидактики / В.В. Краевский // Проблемы школьного учебника: сб. статей. - М.: Просвещение, 1976. - Вып. 4. Учебник в системе средств обучения. - С. 13-36.
5. Пернер И.Я. О дидактических основаниях построения учебника/ И.Я. Лернер // Проблемы школьного учебника : сб. статей / сост. Г.А. Молчанова. - М. : Просвещение, 1991. - Вып. 20. - С. 18-26.
6. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи : підручник для студентів педагогічних факультетів / О.Я. Савченко. - К : Ґенеза, 1999. - 368 с.
7. Сосницька И.П. Фізика як навчальний предмет у середній загальноосвітній школі України: історико-методологічні і дидактичні аспекти / Н.Л. Сосницька. - К : НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. - 399 с
8. Талызина Н.Ф. Место и функции учебника в учебном процессе/ Н.Ф. Талызина // Проблемы школьного учебника : сб. статей. - М. Просвещение 1978. - Вып. 6. Вопросы теории учебника. - С. 18-33.
9. Товпинец И.П. Концепция учебника и его структурирование // Проблемы школьного ученика : сб. статей / сост. Г.А. Молчанова. - М. : Просвещение, 1991. - Вып. 20. - С. 34-44.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com