www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Кредитно-модульна система в педагогічній освіті: досвід запровадження
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Кредитно-модульна система в педагогічній освіті: досвід запровадження

Л. І. Казанцева,
кандидат педагогічних наук, доцент,

О. П. Тельчарова,
старший викладач
(Бердянський державний педагогічний університет)

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА В ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ: ДОСВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ

   Постановка проблеми. Основною стратегічною лінією розвитку вищої освіти в Україні є реалізація основних положень і принципів Болонської декларації, що забезпечує інтеграцію вищої освіти в єдиний європейський освітній та науковий простір. Першочерговою метою і завданням Болонської декларації виступає запровадження нової методології та технології навчання – кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
   Аналіз досліджень і публікацій. Сучасні науковці розглядають кредитно-модульне навчання як засіб оптимізації навчального процесу (А. Алексюк, Я. Болюбаш, В. Загорський, І. Кулєшова, Н. Лаврентьєва, Г. Мельниченко, К. Станіславський, А. Фурман, Н. Шиян) та модернізації педагогічної освіти у контексті Болонського процесу (В. Андрущенко, П. Дмитренко, М. Згуровський, А. Кіктенко, Б. Клименко, В. Кремінь, К. Левківський, С. Ніколаєнко, М. Степко та інші) [1-3]. Протягом останніх років саме технологія модульного навчання та її різновиди (модульно-рейтингова, інформаційно-модульна, модульно-тьюторська, модульно-розвивальна, кредитно-модульна, проблемно-модульна, інформаційно-модульна тощо) є однією з пріоритетних та актуальних, а деякі науковці розглядають кредитно-модульне навчання як інноваційну психолого-дидактичну систему (В. Рябова) [4].
   Мета статті. Стаття передбачає висвітлення та узагальнення результатів застосування в педагогічній освіті кредитно-модульної системи.
   На денному відділенні соціально-педагогічного факультету кредитно-модульну систему організації навчання запроваджено з 2005 року, що відбулося за рішенням вченої ради університету. У 2005-2006 навчальному році студенти І курсу почали навчатися за новою системою і так щорічно, поступово було здійснено повний перехід до навчання за кредитно-модульною системою. Нині навчання за новою системою організації відбувається на п’яти курсах, на двох освітньо-кваліфікаці йних рівнях: “бакалавр” і “спеціаліст”. Бердянський державний педагогічний університет не увійшов до переліку ВНЗ, які МОН України залучив до участі в експерименті щодо реформування навчаль ного процесу на засадах Болонської декларації. Незважаючи на це, було розпочато активну роботу з реорганізації процесу підготовки фахівців. Першим кроком на цьому шляху була розробка нормативних документів, які мали регулювати діяльність суб’єктів навчального процесу – викладачів і студентів, зокрема: “Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в університеті” та “Положення про оцінювання навчальних досягнень студентів”; створення інформаційних пакетів та визначення форми індивідуального плану для студентів усіх спеціальностей.
   Організація навчального процесу на факультеті упродовж останніх чотирьох років дає пі дстави визначити певні переваги у підготовці фахівців за новими пі дходами, і окр еслити п роблеми, по в’язані і з зап ровадженням кредитно-м одульної системи. Застосування кредитно-модульної системи навчання – це, передусім, пошук нових навчальних технологій, які б забезпечили високу якість вищої освіти та міцне засвоєння максимальної кількості знань за мінімальних витрат часу. Вона передбачає визначення трудомісткості навчальної праці студентів у кредитах, структурування навчального матеріалу за модулями, підсумковий модульний контроль, рейтингове оцінювання навчальних досягнень студента з дисципліни. Оскільки кредитно-модульна система містить дві складових – кредити та модулі, то перша має забезпечувати прозорість, гнучкість i демократичність навчального процесу, а друга – мобільність, створювати студентам найбільш сприятливе поле для успішного і своєчасного засвоєння обраних навчальних дисциплін у кредитних вимірах.Реорганізація навчального процесу на факуль теті розпочалася з підготовки навчальних планів та робочих програм з усіх дисциплін, введення нової системи залікових одиниць – кредитів. Обсяг одного залікового кредиту дорівнює 36 годинам навчального часу, що відповідає європейським нормативам. 36 годин – це сума годин аудиторної (16 годин) та самостійної (20 годин) роботи студента. Відповідно обсяг навчального часу на підготовку бакалавра складає 240 кредитів або 8640 годин. У залікових одиницях оцінюються усі види навчальної роботи студентів: аудиторна робота, педагогічна практика, написання курсових робіт, самостійна робота з пі дготовки до занять, Державна атестація тощо. Також внесено зміни до графіку навчального процесу. За умов збереження загальної тривалості навчального року збільшено час теоретичного навчання з 35 до 40 тижнів за рахунок скорочення заліково-екзаменаційних сесій. Це дало можливість зменшити обсяг тижневого аудиторного навантаження з 30 до 24-26 годин, вивільнивши додатковий час для самостійної роботи студентів.
   Значна увага надавалася підготовці програм з усіх дисциплін. Навчальний матеріал було структуровано за кредитами та модулями. Відсутність централізованих методичних рекомендацій щодо форми робочих програм , їх структури, принципів побудови, призвела до пошуку та вироблення в університеті власного підходу. Нами було вивчено та узагальнено досвід роботи з означеної проблеми багатьох вітчизняних ВНЗ, які першими в Україні розпочали реорганізацію навчального процесу за кредитно-модульною системою: Луганського, Тернопільського, Переяслав-Хмельницького та інших університетів. Методичною радою нашого університету було запропоновано структурувати навчальний матеріал з розрахунку: 36 годин навчального часу – це два змістових модуля по 18 годин (8 годин аудиторних занять та 10 годин самостійної роботи).
   Перебудова програм за цим принципом викликала нарікання з боку окремих викладачів, оскільки вона досить часто руйнувала традиційне співвідношення форм організації навчального процесу з дисципліни (лекцій, семінарів, практичних), тематичний розподіл матеріалу, обсяг окремих розділів. Проте це мало і позитивний ефект, оскільки дозволило чітко визначити обсяг навантаження для студентів, систематизувати їх самостійну роботу. Студент повинен звітувати за кожні 18 годин. Такий обсяг матеріалу полегшує опанування ним, дає можливість ретельніше розібратися у складних питаннях, отримати необхідні консультації викладача.
   У межах підготовки поданої статті у вересні 2009 року на соціально-педагогічному факультеті було здійснено опитування студентів ІІ-V курсів (243 особи) з метою вивчення їх ставлення до організації навчання за кредитно-модульною системою. Більшість студентів вважають організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою ефективною. У середньому цей відсоток складає 53,9% і зростає відповідно до курсу навчання – від 18,2% у другокурсників, до 74% у п’ятикурсників. Разом з тим, частина студентів різних курсів (приблизно 24%) категорично не погоджуються з ефективністю нової системи організації навчання. Ще 22,1% студентам важко визначитися із відповіддю, адже досвіду навчання за традиційною системою бракує і порівнювати дві системи організації неможливо.
   Серед головних преференцій кредитно-модульної системи організації педагогічного процесу студенти відзначають, по-перше, вчасне складання змістових модулі в ч ерез ї х подрібненість і детальну алгоритмі зацію (в середнь ому – 59, 52%) ; по-друге, систематичність і послідовність в отриманні знань (в середньому – 26,75%); можливість підвищити свій рейтинг за рахунок додаткових завдань (37,8%); відсутність залік ово-екзаменаці йних сесі й (65%).
   Перебудова навчального процесу стимулювала викладачів до активізації роботи щодо вдосконалення і створення навчально-методичного забезпечення . Було розроблено єдину форму та структуру змістового модуля, яка містить цілі його вивчення; інформацію про нарахування рейтингових балів; стислий зміст лекцій; п лани та методичні рекомендації до семінарсь ки х занять ; питання та рек омендації до самостійної роботи; засоби контролю за кожним змістовим модулем; завдання для самоконтролю та самоперевірки. Значна увага приділяється створенню електронних варіантів методичного забезпечення. Слід зазначити, що усі ці матеріали знаходяться у методичному кабінеті факультету і мають вільний і зручний доступ.На сучасному етапі здійснюється робота щодо підготовки посібників та підручників. Останнім часом вийшли з друку навчальний посібник О. Гуренко, Н. Захарової “Популяризація здорового способу життя серед учнівської молоді ” для пі дготовки спеціалістів у галузі соціальної педагогіки, підручник з історі ї педагогіки доцента кафедри дошкільної освіти І. Улюкаєвої “Історія суспільного дошкільного виховання в Україні”. У 2009 році вийшла з друку монографія “Навчально-методична діяльність у дошкільному закладі: проблеми, пошуки, знахідки” – Донецьк: “Юго-Восток”, у якій висвітлюються актуальні проблеми тих дисциплін, які є в навчальному плані “ба алавра” і “спеціаліста” за фахом: “Дошкільна освіта”.
   Кредитно- модульна система – це також перехід до принципово нової системи оцінювання навчальних досягнень студентів – рейтингової, яка ґрунтується на об’єктивнішому оціненні навчальних досягнень студента, ніж традиційна система. Вона передбачає перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, рівня підготовки студента до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття; виконання самостійної роботи; використання широкої шкали оцінки знань. Викладачами кафедр відповідно до робочої програми кожної дисципліни було визначено значущість змістових модулів у балах, розроблено шкалу нарахування рейтингових балів. За кожен з модулів студент отримує зароблену кількість балів, сума яких визначає його підсумковий рейтинг та є основою для допуску до модульного контролю. За прийнятою на факультеті шкалою вона становить не більше 60 балів. Модульний контроль передбачає виконання студентом контрольної роботи, максимальний рейтинг за яку складає 40 балів. Таким чином, максимальний підсумковий рейтинг студента за кожну дисципліну складає 100 балів. На його підставі виставляється семестрова оцінка шляхом переведення балів у оцінку за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.
   Важливе значення надається поінформованості студентів про зміст навчального процесу, аудиторний та самостійний види роботи, критерії оцінювання та розподіл балів для виставлення оцінок. Усе це створює передумови для здорової конкуренції у навчанні та виконує як контролюючу, так i мотивуючу функції, спонукаючи студента до постійної роботи протягом семестру. Водночас, результати анкетування студентів дають можливість побачити певні прогалини щодо організації навчального процесу на факультеті.
   За даними опитування переважна більшість студентів (58,2%) розцінюють свою поінформованість про організацію навчального процесу як достатню (ІІ курс – 47,8%; ІІІ курс – 56,3%; ІV курс – 59,6%; V курс – 69,3%). Ще 41,8% респондентів вважають, що поінформовані вони про специфіку кредитно-модульної системи в недостатньому обсязі. Тривожними для нас стали відповіді 37,9% студентів про недостатню забезпеченість інформаційними носіями, хоча навчально-методичні комплекси, які містять завдання з методичними рекомендаціями і літературою до семінарських, практичних занять, самостійної роботи, тексти або плани-конспекти лекцій, розроблені для 100% дисциплін навчальних планів. Напевне, навчально-методичні ко мплекси вимагають суттєвого якісного доопрацювання. Є також окремі проблеми в організації та здійсненні рейтингової системи оцінення навчальних досягнень студентів.
   Багато нарікань з боку викладачів викликає звільнення студентів від складання семестрових заліків та екзаменів за результатами підсумкового рейтингу. На думку викладачів, складання заліків та екзаменів забезпечує повторення , закріплення матеріалу, його міцніше засвоєння. Накопичення балів студентами упродовж семестру часто має формальний характер. Під час занять викладачі, з’ясовуючи рівень навчальних досягнень студентів, віддають перевагу тестуванню, яке дозволяє швидко оцінити знання великої кількості опитаних. Як результат, студенти стали менше говорити під час занять. За обмеженої кількості аудиторних занять та величезного обсягу навчального матеріалу їм просто не надається такої можливості . Це негативно позначається на розвитку комунікативних здібностей майбутніх вихователів. До того ж викладач поступово перетворюється на бухгалтера, що постійно підраховує бали та заповнює небачену до нині кількість документів: рейтинг-листи з дисципліни, журнали навчальних досягнень, індивідуальні плани студентів, атестаці йні відомості тощо.
   Кредитно-модульна система навчання розширює застосування інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача та вимагає збільшення часу для виконання самостійної роботи в аудиторіях, комп’ютерних класах, у читальній залі. Щоденне навантаження студента в середньому становить 13-14 годин. Це може несприятливо впливати на стан здоров’я студента і не відповідає санітарним нормам організації навчального процесу у ВНЗ.
   Однією з найбільших проблем під час рейтингового оцінювання є те, що викладач не має змоги повністю опитати с тудента , повноцінно оцінити його працю через велику кількість студентів у групах. Як результат, оцінення набуває формального характеру. На нашу думку, академічна група повинна формуватися не з 25, а з 10-15 студентів. 3 іншого боку, інтенсифікація навчального процесу, збільшення питомої ваги самостійної роботи вимагають також збільшення кількості консультацій викладача та часу на контроль за виконанням завдань самостійної роботи. Проте діючі норми педагогічного навантаження не передбачають виділення викладачам годин на ці види роботи. За такого співвідношення годин аудиторної і самостійної роботи, приміром, на дисципліну, яка вивчається 3 кредити, на самостійне вивчення матеріалу відводиться студентам 48 годин (це 44,4% від загального обсягу дисциплін), викладач для контролю за самостійною роботою студента та оцінювання якості засвоєння матеріалу має 6 годин на групу з 20 студентів. Тому викладач або формально, поспіхом здійснює цю роботу, або, що буває набагато частіше, у свій вільний час щоденно спілкується зі студентами 2-3 години додатково. Така ситуація свідчить про те, що законодавча i нормативно-правова база вищої освіти потребує перегляду та адаптації до загальноєвропейських освітніх стандартів.
   Для полегшення і оптимізації праці викладача у нашому ВНЗ запроваджується локальна комп’ютерна мережа, створюються спеціальні сайти для кожної спеціальності з відповідних фахових дисциплін, вже запроваджено комп’ютерне тестування, яке має переваги щодо збереження часу студента та викладача, і значно більш об’єктивного оцінення знань студентів.
   Цього року вперше студенти, які чотири роки навчалися за кредитно-модульною системою, проходили Державну атестацію для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”. Кафедрами дошкільної освіти, соціальної педагогіки, логопедії було розроблено форму проведення комплексного кваліфікаційного екзамену та шкалу оцінювання знань. Він проходив у два етапи: перший – вирішення студентами тестів з провідних фахових дисциплін, другий етап – розкриття теоретичних питань з цих дисциплін та окремих методик з виконанням практичного завдання. Оцінення здійснювалося за 100-бальною шкалою. За виконання тестів студент міг максимально отримати 60 балів, за розкриття теоретичних питань – 30 балів, за практичне завдання – 10 балів. Отримані результати свідчать, що найкраще студенти виконали тести та практичне завдання. Труднощі викликало розкриття теоретичних питань , оскільки це вимагало міцного знання матеріалу, вільного володіння ним. На думку самих студентів, закриті тести виконувати легше, оскільки вони передбачають певні варіанти відповіді, тобто підказки. Значний інтерес становлять пропозиції студентів щодо змін в організації навчального процесу. Передусім слушною є пропозиція стандартизувати систему оцінювання з усіх дисциплін, по-друге, збільшити години на вивчення фахових дисциплін, по-третє, передбачити у навчальному плані більше практики зі спеціальності, по-четверте, розширити спектр нараховуваних балів, починаючи з присутності на занятті та закінчуючи виконанням різноманітних творчих завдань.
   Необхідно також зазначити, що на факультеті другий рік поспіль запроваджується Міжнародна система менеджменту якості. Факультет має Міжнародний сертифікат ISO 9001: 2000, який дає підстави стверджувати про достатню ефективність роботи щодо якості підготовки фахівців для дошкільної освіти.
   Висновки. Запровадження кредитно-модульної системи має, як позитивні, так і негативні моменти. На нашу думку, є конче необхідним збереження позитивного досвіду вітчизняної освіти та урахування її особливостей, стратегічних цілей розвитку освіти й науки України, виходячи із соціально-економічної ситуації, наявності розбіжностей у цих питанням між країнами Європи і нашою державою.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. На передньому плані повинно бути забезпечення мобільності студентів у межах України, поширення можливостей здобуття освіти із застосуванням різних форм навчання, визнання на світовому рівні конкурентноспроможності вітчизняної освіти, її якості та доступності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти / Я. Я. Болюбаш. – К. : ВВП “Компас”, 1997. – 64 с.
2. Освітні технології : навч.-метод. посібник / О. М. Піхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; за ред. О. М. Піхоти. – К. : А.С.К., 2001. – 256 с.
3. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (Документи і матеріали), частина І і ІІ / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Гребінко, І. І. Бабин. – Тернопіль : Видавництво ТДПУ імені В. Гнатюка, 2004. – 206 с.
4. Перспективні освітні технології : науково-методичний посібник / за ред. Т. С. Сазоненко. – К. : Гопак, 2000. – 560 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com