www.VuzLib.com

Головна arrow Філософія arrow Образне мислення в контексті сучасної науки та соціальної практики
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Образне мислення в контексті сучасної науки та соціальної практики

A.M. Яровий, проф.

ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ НАУКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

   У статті, на підставі теоретичних напрацювань та практичних впроваджень в сфері конкретних соціальних наук, досліджуються відповідні інформаційно-образні технології, які вже діють в соціальній практиці. Здійснюється постановка проблеми та обґрунтовується необхідність філософсько-методологічних узагальнень, пов'язаних з аналізом образного мислення в контексті сучасної науки та соціально/практики.

   In the given article, on the basis of theoretical development and practical application in field of specific social sciences, information-pattern technologies are investigated which already realize in social practice. The problem statement is carried out and the necessity of philosophy-methodological generalizations connected with the analysis of pattern thinking in a context of a modern science and social practice is proved.

   На сучасному етапі розвитку філософії, науки та соціальної практики спостерігаються своєрідні тенденції, які концентруються навколо парадигмальних зміщень. На основі кардинальних переоцінювань феномена раціональності здійснюється трансформація в бік нераціональних (ірраціональних) структур. Образна компонента мислення та тип пізнання все більше актуалізується. Парадигма образних архітектур мислення набуває особливої вагомості [1]. А тому, як на нашу думку, сутність парадигмальних зрушень полягає не стільки в модернізації самої раціональності [2], скільки у трансформації раціональності та її подальше включення в базисні типи образного світопроникнення [3]. Саме це в найближчій перспективі і буде визначати зміст новітньої методології і технології пізнання. Цією роботою ми маємо на меті вказати та обґрунтувати наявність парадоксальної ситуації, яка склалася у вітчизняній філософії та методології науки. Суть її в наступному: в той час, як практика наукового пошуку окремих соціальних наук, вже в певній мірі, виробила і пропонує нові нераціонального характеру форми, сучасна методологія (із-за невідомих причин) їх не сприймає. Більше того, в соціальних науках та у відповідних видах соціальної діяльності нові нераціональні форми вже діють, реалізовують себе в практичних аспектах. І вже зараз їх можна, навіть, назвати: методика образного мислення в психології та сучасні образні педагогічні технології (ейдетика); політичні науки - інформаційно-образні політтехнології; економічні науки - економічне образне моделювання; науки про штучний інтелект - функціонування сучасних інформаційно-образних комп'ютерних систем і технологій і т.д. Тому, як бачимо, такою (альтернативною раціональному) формою ірраціонального (нераціонального) виступає образна компонента мислення. Скажемо більше (і це ми хочемо ще раз наголосити) проблема образного в деяких конкретних науках вже давно постала і досліджується. І не тільки на теоретичному, але і на практичному рівні. І в сфері практичних впроваджень досягнуто вагомих результатів. Виникає питання: а як відображає ці процеси в конкретних науках сучасна гносеологія та методологія наук? І тут знову складається незрозуміла ситуація. Адже проблема образного мислення для сучасної вітчизняної гносеології та методології наук взагалі невідома і як проблема вона навіть не сформульована. Чому і які причини такого становища? Залишивши вказані питання відкритими, проаналізуємо, хоча в загальному, сутність проблеми образного в тій постановці, як вона сформульована в конкретних науках. А також виявимо більш конкретні форми її вирішення в деяких із цих наук.
   На початку вкажемо на те, що проблема образного мислення не є псевдо проблемою. Наукове обґрунтування ця проблема отримує, в першу чергу, такими науками як фізіологія головного мозку людини та психологія людини. І якщо фізіологи науково обґрунтовують образну компоненту мислення, пов'язуючи її з функціонування правої півкулі головного мозку (ліва півкуля відповідає за раціональні форми мислення). То сучасна психологія активно працює по дослідженню будови образного мислення та виділення його внутрішньої структури. Розробляються певні психологічні моделі структури образного мислення як в цілому (в трактуванні А.Н.Леонтьева та С.Д.Смирнова) так і окремих його компонентів [4]. Так, скажімо, розглядається більш детально візуальний модальний блок, у відповідності з чим, розробляється локального характеру психологічна модель візуальних образів [5].
   Поряд із психологією, проблема образного мислення, активно досліджується сучасною педагогічною наукою. Вірніше буде сказати, що ці дві науки взаємодіють та взаємодоповнюють одна другу в досліджені даної проблематики. Що приносить взаємну користь і забезпечує реальні практичні результати. І в першу чергу, тут потрібно вказати на досягнення сучасної педагогіки по розробці новітніх образних навчальних технологій (як приклад, ейдетика). Справедливості заради, відмітимо, що в практиці педагогічної діяльності вказані технології ще не отримують достатнього розповсюдження. Сучасна педагогіка повністю монополізована раціональною педагогічною парадигмою. Новітні образні педагогічні технології не в повній мірі сприймаються, а деякі із них (та ж ейдетика) розглядається як певний педагогічний "нонсенс". Однією із найважливіших причин, які зумовлюють подібну ситуацію, є відсутність відповідних філософсько-методологічних обґрунтувань проблеми образного як компоненту мислення та типу пізнання.
   Дещо інша (стосовно проблеми образного мислення) ситуація склалася в системі політичних наук. В дослідженнях сучасних політологів образна компонента мислення не ігнорується, а, навпаки, їй надається велике практичне значення. Підтвердженням цього є впровадження та функціонування в системі політичних відносин сучасних інформаційно-образних політтехнологій, та, в цілому, сучасних комунікативних технологій (іміджелогія), де образній компоненті мислення відводиться вагома роль. Останнім часом політологи все більше починають говорити про явища візуалізації політики, та обґрунтовують ефективність впливу образу на політичну діяльність людей. Обговорення вказаної проблеми можна знайти в роботах Почепцова Г.Г, Демідова А.І., Панаріна А.С. та ін.
   Разом з тим, при розгляді вказаних питань політологи стикаються з певними проблемами та труднощами, які виникають із-за відсутності в більш глобальному вигляді їх філософсько-методологічних вирішень. Більше того, дані обставини призводять до певної теоретичної плутанини, що виражається в нерозумінні специфіки образного мислення, коли образ ототожнюється з текстом, як раціональною компонентою мислення [6]. Сучасні політологи намагаються перебороти вказані труднощі, проводячи свій власний методологічний аналіз і тим самим вийти на рівень конструктивних рішень. Однак, вирішення вказаних проблем потребує не локальних методологічних підходів, а зусиль загальної філософії та методології науки.
   В системі економічних наук та в практиці економічної діяльності, останнім часом, значно активізується використання, так званих, віртуально-образних технологій. Прикладами впровадження вказаних технологій є:
   - створення візуалізаційних залів на нью-йоркській фондовій біржі, де брокери більше не дивляться на нескінченні ряди цифр, а відображають поведінку фондових механізмів у вигляді віртуально-образної реальності;
   - віртуально-образна модель фінансового ринку в брокерських компаніях на Уолл-Стріт;
   - використання технології візуально-інтуїтивного пошуку корисної інформації в системі цільового маркетингу Германії і т. д.
   Активізація розвитку інформаційно-образних технологій на сучасному етапі особливо актуальна для економіки України. Інноваційна діяльність, що виступає в найближчій перспективі як стратегічна мета економічної політики держави, в першу чергу, може реалізовуватися через створення оновленого національного технологічного сектора економіки. Саме тому, з метою підсилення інноваційної та наукової діяльності в Україні, Верховна Рада України ще в 1999 році прийняла Закон України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків. На сьогодні зареєстровано сім технопарків, одним із яких є - напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка. Пріоритетним напрямком вищевказаного технопарку є створення, в тому числі, оптоелектронних і сенсорнооснащених пристроїв. Цілком зрозуміло, що в такому контексті поставлені завдання не можуть бути вирішені без розробки та впровадження новітніх інформаційно-образних технологій, що забезпечує їх суттєвий прикладний характер. В той же час, функціонування самих інформаційно-обраних технологій потребує фундаментальних філософсько-методологічних обґрунтувань. Таке положення викликане певними об'єктивними обставинами, і, в першу чергу, самою специфікою інформаційно-образних технологій та їх статусу і функцій в системі сучасних технологічних інновацій.
   Звертаємо увагу ще на той факт, що в умовах сучасних ринкових відносин, в багатьох випадках виникають такі економічні ситуації, які в принципі не можуть бути алгоритмізовані. А це означає, що в більшості вони не можуть бути вирішені традиційними способами, тобто засобами раціоналістичних технологій. Тому розробка та використання візуально-інтуїтивних технологій -один із важливих стратегічних напрямків сучасного економічного мислення, складовими яких є віртуально-образне економічне моделювання та прогнозування.
   Вказані інформаційно-образні технології є компетенцією сучасних наук про штучний інтелект. Досягнення даних наук по дослідженню проблеми образного мислення виражаються не тільки на рівні теоретичних досліджень, але і в формах практичних впроваджень. Більше того, це практичні розробки вже, навіть, не просто рівня програмного продукту, а на два-три порядку вище, тобто - рівня технологій [7]. В даному випадку, технологія візуально-інтуїтивного пошуку корисної інформації - Visual Data Mining (Mine Set) - один із можливих варіантів, яку розробила провідна комп'ютерна компанія "Silicon Graphics Int." (SGI). На сучасному етапі провідні комп'ютерні компанії світу нарощують зусилля по впровадженню новітніх інформаційно-образних технологій не лише в систему економіки, але в сферу соціального управління та соціальної практики в цілому. В цьому відношенні потрібно вказати на передові позиції вітчизняної комп'ютерної науки, яка зараз активно працює над розробкою образного комп'ютера як національного інформаційно-інтелектуального продукту. ("Образний комп'ютер" - Державна науково-технічна програма, затверджена Постановою Кабінету Міністрів № 1652 від 08.11.2000р.).
   Завершуючи короткий аналіз стану розробки проблеми образного мислення та форми її вирішення в деяких конкретних науках, ми можемо констатувати вагомі досягнення та факти отримання нових результатів. Більше того, ці проблеми багато в чому вже вирішуються на рівні практичних впроваджень. Хоча, разом з тим не всі питання, в аспектах вказаних наук, достатньо теоретично дослідженні.
   Однак, виявляючи надзвичайну актуальність та дієвість дослідження вказаної проблематики на рівні конкретних наук, разом з тим, виникає все більше запитань методологічного характеру, які, накопичуючись, не можуть знайти свого вирішення, оскільки потребують загально-філософських узагальнень. Більше того, такий філософський аналіз сам потребує нетрадиційних підходів і вирішень, оскільки образне як досліджувана проблема створює певну парадоксальну ситуацію в самій філософській гносеології та методології.
   Тому, дійсно виникає питання за яких причин проблема образного мислення не представлена останнім часом у вітчизняних філософських дослідженнях в загальних розділах філософської гносеології і методології, хоча в окремих спеціальних епістемологіях (природничо-наукова, інформаційна, соціальна) вона вже активно досліджується.
   Дана стаття має пошуково-постановочний характер. Ми не мали на меті однозначно щось стверджувати, або пропонувати беззаперечні і остаточні вирішення. Єдине, чим ми керувалися, так це: акцентувати увагу та сформулювати проблему, вказавши при цьому на парадоксальність ситуації. Можливо, в процесі подальшої наукової дискусії та здійснюваних досліджень вказана парадоксальність буде вирішена.

1. Яровий A.M. Детермінанта образного в системі філософсько-наукового пізнання та соціальної практики // Мультиверсум: Філософський альманах. - 2006. - №54. - С.30-40.
2. Лукьянец В., Соболь О. Рациональность - "обычай - деспот"? // Sententiae. - 2004. - Спецвыпуск №1.- С.3-26.
3. Яровий A.M. Феномен образного пізнання як нова парадигма сучасного мислення // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. - 2007. - №84-86. - С.155-157.
4. Нарышкин А.В. Строение образа мира человека и соотношение понятий "знак" - "символ" и "значение" - "смысл" // Вопросы психологии. - 2005. - №1. - С.88-99.
5. Каплунович И.Я. Структура и основные этапы образного мышления в дошкольном детстве // Вопросы психологии. - 2004. - №5.- С.47-55.
6. Демидов А.И. Рациональность власти и ее эволюция от текста к образу // Вопросы философии. - 2005. - №8. - С.3-10.
7. Ваганов А. Храните информацию в правом полушарии Mode of access

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com