www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічне навчання керівників освітніх організацій за допомогою інтерактивних методів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічне навчання керівників освітніх організацій за допомогою інтерактивних методів

І.B. Сингаївська,
канд. психолог, наук, доцент,
Університет економіки та права “КРОК”

Психологічне навчання керівників освітніх організацій за допомогою інтерактивних методів

   У статті висвітлюються особливості використання інтерактивних методів як засобів удосконалення психологічної компетентності керівників освітніх організацій та наводиться характеристика цих методів.

   В статье освещаются особенности использования интерактивных методов в качестве средства усовершенствования психологической компетентности руководителей образовательных организаций и дается характеристика этих методов.

   The article gives prominence to the peculiarities of interactive methods exploitation as improvement of an educational organization manager psychological competence and discloses these methods characteristics.

   Ключові слова: психологічна компетентність, керівник освітньої організації, інтерактивні методи навчання, психологічний тренінг, мозковий штурм, кейс-метод.

Постановка проблеми

   Значущість досягнень організації у великій мірі залежить від знань та компетентності керівника, у тому числі й психологічних. Проблему вдосконалення психологічної компетентності керівників освітніх організацій можна розв'язати у процесі підвищення кваліфікації.
   Під психологічною компетентністю особистості ми розуміємо наявність необхідних психологічних знань, умінь і навичок. Найбільш необхідними для успішної діяльності керівника освітньої організації ми вважаємо психологічні знання та вміння у сферах лідерства та психології керівництва, мотивації персоналу та самомотивації, ділового та управлінського спілкування.
   Під час підвищення кваліфікації важливим є перенесення акценту з передачі знань, умінь і навичок на створення умов для особистісного зростання керівників освітніх установ. Головною метою розвитку психологічної компетентності керівника освітньої установи повинен стати процес усвідомлення ним можливостей своєї особистості, усвідомлення своїх взаємостосунків з оточуючими людьми, формування здатності їх розвивати, поліпшувати, конструктивно впливати на людей. Якщо сказати стисло, то головною метою розвитку психологічної компетентності керівника в системі післядипломної освіти є розвиток здатності активного, творчого оволодіння керівника своїм внутрішнім світом і оточуючими його соціально-економічними умовами [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

   У психологічній літературі виділяють деякі складові частини психологічної компетентності, які сприяють особистісному зростанню керівника сучасної освітньої установи:
   1) позитивне сприйняття оточуючої дійсності, управління власним психічним станом, настроєм;
   2) подолання стереотипів негативного самосприйняття;
   3) підвищення самооцінки, впевненості в собі, власних силах і можливостях;
   4) вміння викликати симпатію в оточуючих, встановлювати позитивні міжособистісні взаємостосунки;
   5) аналіз власних бажань, прагнень, потреб, домагань; орієнтація на реальні життєві цілі, яких можливо досягти.
   Розвиваючи названі складові частини психологічної компетентності, керівник зможе стимулювати власне особистісне зростання, вдосконалювати себе, а також гармонізувати свою взаємодію з оточуючим світом і людьми — колегами, учнями [5].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

   Вдосконалити психологічну компетентність та сприяти зростанню особистості керівника освітньої організації допомагає психологічне навчання з використанням інтерактивних методів, до яких відносяться:
   - тренінг;
   - ділова та рольова гра;
   - робота в мікро-групах (малих групах);
   - мозковий штурм;
   - дискусія;
   - інтерактивна лекція;
   - кейс-метод (аналіз реальних ситуацій);
   - акваріум;
   - технологія Open Space (Відкритий простір) тощо [7].

Формулювання цілей статті

   Метою даної статті є висвітлення особливостей використання інтерактивних методів для вдосконалення психологічної компетентності керівників освітніх організацій під час підвищення їх кваліфікації.

Виклад основного матеріалу дослідження

   Позитивного результату, з точки зору підвищення психологічної компетентності керівників освітніх організацій та стимулювання особис-тісного розвитку, можна досягти в процесі підвищення кваліфікації, що побудований за модульним принципом. Так, наша програма підвищення психологічної компетентності керівників навчальних закладів складається з чотирьох модулів:
   Модуль 1. Психологія лідерства та особистості керівника.
   Модуль 2. Психологія мотивації.
   Модуль 3.Психологія ділового та управлінського спілкування.
   Модуль 4. Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.
   Кожен модуль містить два субмодулі:
   Субмодуль 1.Теоретична частина (лекційні та семінарські заняття).
   Субмодуль 2. Активне навчання.
   При цьому теоретична частина реалізовується також у вигляді інтерактивних методів (інтерактивних лекцій, тематичних дискусій, кейс-методів тощо) [3; 4].
   Навчання, що базується на використанні таких методів, організовується з включенням у процес пізнання всіх керівників, що підвищують кваліфікацію. Спільна навчальна діяльність керівників полягає у тому, що кожен вносить свій особливий індивідуальний вклад, у ході роботи відбувається обмін знаннями, ідеями, поглядами, способами діяльності. Організовується групова, парна та індивідуальна робота, використовується проектна робота, робота з різними джерелами інформації.
   Інтерактивні методи базуються на принципах:
   - взаємодії;
   - активності учасників;
   - опори на груповий досвід;
   - зворотного зв'язку [8].
   Створюється середовище освітнього спілкування, яке характеризується відкритістю, взаємодією учасників, рівністю їх аргументів, накопиченням спільного знання, можливістю взаємної оцінки та контролю.
   Викладач разом із новими знаннями веде керівників освітніх організацій, що проходять підвищення кваліфікації, до самостійного пошуку. Активність викладача поступається місцем активності керівників, завданням викладача є створення умов для їх ініціативи. Викладач виконує функцію помічника в роботі, одного з джерел інформації. Тому інтерактивне навчання найефективніше використовується в інтенсивному навчанні дорослих.
   Дієвим методом у цьому плані є соціально-психологічний тренінг особистісного зростання. Тренінг — це таке навчання, в процесі якого головна увага приділяється практичному відпрацюванню матеріалу, коли в процесі моделювання спеціально заданих ситуацій учасники мають можливість розвинути та закріпити необхідні знання й навички, змінити своє ставлення до власного досвіду та застосовуваних у роботі підходів.Тренінг особистісного зростання дає змогу діагностувати стан психологічної компетентності особистості, виявити її психологічні проблеми, особистісні якості, особливості взаємодії з людьми. Беручи участь у тренінгу, керівник пізнає особливості сприймання іншими людьми його особистісних якостей, поведінки та комунікативних умінь. Відбувається вирішення психологічних проблем керівника, виправлення недоліків, накреслюються шляхи його особистісного зростання.
   Такий тренінг має дві фази — діагностичну та корекційну. Це дає можливість психологу, який проводить тренінг, діагностувати стан комунікативної компетентності кожного учасника, накреслити шляхи вдосконалення вмінь і навичок кожного у діловому та особистому спілкуванні.
   Під час діагностичної фази соціально-психологічного тренінгу повинні бути виконані такі завдання:
   1) самопізнання учасників тренінгу — пізнання ними своїх особистісних якостей, комунікативних особливостей, рефлексія власного спілкування та поведінки;
   2) отримання “зворотнього зв'язку” від інших учасників тренінгу, тобто інформації про те, як інші люди сприймають кожного учасника тренінгу як особистість, його вміння спілкуватися з людьми;
   3) зовнішня діагностика — пізнання психологом-тренером, що проводить групову роботу, особливостей особистості та комунікативних якостей кожного учасника.
   Під час корекційної фази соціально-психологічного тренінгу відбувається виправлення недоліків кожного учасника, накреслюються шляхи вдосконалення психологічної компетентності.
   Психологічні знання та навички керівників освітніх організацій вдосконалюються і в результаті участі у тренінгу ділового спілкування, що спрямований не лише на розвиток ефективних прийомів між-особистісної взаємодії, а й на підвищення загального рівня компетентності керівників у цій галузі знань [2].
   У процесі тренінгового навчання керівники не лише аналізують сам процес управлінської діяльності (планування, прийняття рішень, оцінка, контроль та ін.), а й засвоюють знання та алгоритми вирішення управлінських завдань і працюють над розвитком свого лідерського потенціалу.
   Ефективною є й робота в малих групах, наприклад, групова робота з проектування впровадження чогось у навчальний процес з точки зору різних суб'єктів — учнів, батьків, учителів, адміністрації, працедавців. Кожна група описує проект і аналізує ситуацію [6].
   Метод мозкового штурму (brainstorming) — це оперативний метод вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності, при якому учасникам обговорення пропонують висловлювати якомога більшу кількість варіантів рішення, навіть найфантастичніших. Потім серед усіх ідей обирають найбільш вдалі, які можна використати на практиці. Винахідником методу мозкового штурму вважається Апекс Осборн.
   Етапи мозкового штурму:
   1. Постановка проблеми (попередній етап).
   2. Генерація ідей (основний етап).
   3. Групування, відбір та оцінка ідей.
   Від другого етапу багато в чому залежить успіх мозкового штурму. На цьому етапі головне — кількість ідей. Не варто робити якісь обмеження, критикувати чи оцінювати (навіть позитивно) висловлювані ідеї, оскільки оцінка відволікає від основного завдання та “збиває” творчий настрій. Третій етап дозволяє виділити найбільш цінні ідеї. На цьому етапі оцінка заохочується.
   Дискусія — виявлення наявних різноманітних точок зору учасників на питання чи проблему та при необхідності — всебічний аналіз кожної з них. Переваги дискусії дають імпульс проблемному навчанню. Керівники — учасники навчального процесу — не лише пасивно отримують знання, а “видобувають” їх, розв'язуючи пізнавальні задачі. В процесі дискусії формуються специфічні вміння та навички: вміння формулювати думки, аргументувати їх (прийоми доказової полеміки), навички критичного мислення.
   Інтерактивна лекція являє собою виступ викладача перед великою аудиторією керівників освітніх установ протягом 1—4 годин із застосуванням таких активних форм навчання: фасилітація, керована дискусія чи бесіда, модерація, демонстрація слайдів чи навчальних фільмів, мозковий штурм, мотивуюча промова.
   Кейс-метод (case study) — це техніка навчання, що використовує опис реальних ситуацій. Керівники, які навчаються за цим методом, повинні проаналізувати ситуацію, розібратися в суті проблем, запропонувати можливі рішення та обрати найкращі з них. Для цього використовуються як ситуації, що базуються на реальному фактичному матеріалі, так і вигадані кейси. Переваги цього методу в тому, що учасники навчання легко співвідносять отриманий теоретичний багаж знань з реальною практичною ситуацією.
   Акваріум — це рольова гра, в якій беруть участь 2-3 особи, а інші виступають у ролі спостерігачів, що дозволяє одним “проживати” ситуацію, а іншим — аналізувати її зі сторони та “співпереживати”. Цей метод дуже ефективний тоді, коли необхідно продемонструвати навичку, вміння, емоцію, стан при дефіциті часу. Більшість учасників виступають у ролі експертів та аналітиків.

Висновки

   Вдосконалення психологічної компетентності керівників освітніх установ та успішність навчання кожного з них під час підвищення кваліфікації залежить від багатьох факторів. Одним з головних є прагнення самого керівника до самовдосконалення, його активність, відкритість, бажання оптимізувати власну психологічну компетентність. Важливим фактором є також рівень знань та вмінь викладача-психолога.
   Найефективнішими методами розвитку психологічної компетентності керівників освітніх установ є інтерактивні методи. Саме ці методи стимулюють ініціативність керівників під час навчального процесу, а педагог-психолог займає при цьому позицію партнера-помічника. Хід та результат навчання набуває особистісної значущості для всіх учасників процесу та дозволяє розвинути у них здатність самостійного вирішення психологічних та управлінських проблем.

Література

1. Бондарчук О. І. Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності: монографія / О.І. Бондарчук. — К.: Наук, світ, 2008. - 318 с
2. Васильєв Н.Н. Тренинг профессиональных коммуникаций в психологической практике I Н.Н. Васильев. — СПб.: Речь, 2005.— 283 с.
3. Вердербер Р. Психология общения. Полный курс / Р. Вердербер, К.Вердербер.— СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2007.— 412 с.
4. Занюк С. Психология мотивации / С. Занюк. — К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002.— 352 с.
5. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект) / Н.Л. Коломінський.— К.: МАУП, 2000.— 286 с.
6. Комаров В.Ф. Управленческие имитационные игры / В.Ф. Комаров— Новосибирск: Наука, Сибирск.отд-ние, 1998. — 272 с.
7. Коренева Л.И. Современные интерактивные методы обучения в системе повышения квалификации руководящих кадров в Германии: зарубежный опыт / Л.И. Коренева // Университетское управление: практика и анализ, — 2004.— № 4 (32).— С. 78-83.
8. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокорекционные группы: теория и практика / К. Рудестам; [пер. с англ.] / Общ. ред. Л.А.Петровской.— М.: Прогресс, 1993.— 368 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com