www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Соціально-психологічні складові творчого підходу до управлінської діяльності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Соціально-психологічні складові творчого підходу до управлінської діяльності

С.Л. Марков, канд. психолог, наук, доцент
Університет економіки та права “КРОК”

В.К. Пжевський, канд. юрид. наук, професор,
Університет економіки та права “КРОК”

Соціально-психологічні складові творчого підходу до управлінської діяльності

   У статті розглядаються сутність та основні складові творчого підходу до управлінської діяльності, розкриваються соціально-психологічні особливості творчого менеджменту. Пропонується цілісна, ієрархічна модель творчого управління, структурними рівнями якої є творчі принципи, моделі, стилі, функції та методи.

   В статье рассматриваются сущность и основные составляющие творческого подхода к управленческой деятельности, раскрываются социально-психологические особенности творческого менеджмента. Предлагается целостная, иерархическая модель творческого управления, структурными уровнями которой являются творческие принципы, модели, стили, функции и методы.

   The article deals with the nature and key elements of creative management activity. Also specific features of creative management are revealed. The holistic, hierarchical model of creative management, structural levels of which are creative principles, models, styles, functions and methods is proposed.

   Ключові слова: творчий підхід, психологія управління, креативний менеджмент, інноваційний менеджмет, творчі принципи та моделі, прийняття рішень, мотивація творчості, творчі методи.

Постановка проблеми

   Глобальність, стрімкість та динамізм всіх соціально-економічних процесів, неочікуваність та непередбаченість змін призводять до того, що організації не встигають вчасно змінювати та трансформувати свої структури, стають не здатними адаптуватися до нових зовнішніх та внутрішніх умов. Ефективність теорії та практики управління прямо залежить від їх відповідності сучасним соціально-економічним умовам, стану зовнішнього та внутрішнього середовища.У зв'язку із цим, перед сучасною психологічною наукою постає завдання розробки нової парадигми та моделі управління, нових ефективних стилів та методів, які б могли адекватно відповідати на виклики часу, забезпечувати конкурен-тоздатність, виживання та розвиток організацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

   Сьогодні багато провідних дослідників в галузі менеджменту, серед яких такі авторитетні фахівці як П.Друкер, Т. Пітере, Дж. Міклтуейт, А. Вулдрідж, говорять про зародження та формування нової парадигми управління, основними конституюючими принципами якої є творчість, інновації, зростання ролі соціокультурних і моральних детермінант, а також людського фактора як найважливішого ресурсу продуктивності й удосконалення діяльності будь-якої організації [1,2,3].

Проблеми психології

   Низка авторів, таких як В. І., Кноррінг, Г. Г., Лігінчук, І. П. Чередниченко, Н.В.Тельних, прямо пов'язують управлінську діяльність із мистецтвом, з вищим рівнем майстерності й творчого прояву людини, що реалізуються за допомогою таких узагальнених механізмів творчості як інтуїція, уява і фантазія [ 4,5,6 ].В сучасній науці та практиці управління все більше стверджується творчий підхід до управлінської діяльності, який спрямований на оптимізацію функцій управління, активізацію інноваційної діяльності та пробудження і розвиток творчого потенціалу співробітників. У роботах Г.І Ванюріхіна, К. Кірсанова, Н.П. Петрової та Г.В. Кізевича розкриваються специфіка, зміст та характерні особливості творчого, креативного та евристичного менеджменту, досліджуються основні функції творчого управління та методи активізації творчої активності управлінців [7,8,9,10].

Невирішені раніше частини загальної проблеми

   У сучасній вітчизняній, а особливо у зарубіжній науковій, а часто і науково-популярній літературі, існує великий обсяг матеріалу, який присвячений окремим аспектам, факторам та умовам творчої активності в сфері управління та бізнесу. В основному, ці праці роблять важливий, але фрагментарний внесок в загальну картину багаторівневої творчої активності у сфері управління. Тому сьогодні постає нагальна проблема інтеграції і синтезу знань, які відображають творчу управлінську практику, та створення окремої, самостійної дисципліни — креативний менеджмент.

Формулювання цілей статті

   Метою статті є пошук інтегруючої моделі творчого управління, створення багаторівневої матриці, яка б узагальнювала та інтегрувала існуючі знання з проблемами творчого управління та активізації творчої активності на всіх рівнях організації.

Виклад основного матеріалу дослідження

   Творчий підхід до управління спрямований на формування нових ідей, які вдосконалюють й роблять максимально ефективними управлінські процеси; на прийняття оптимальних управлінських рішень в ситуаціях невизначеності; на продуктивне розв'язання управлінських проблем, а також на попередження та конструктивне вирішення конфліктів.Творчий підхід пронизує та інтегрує всі види управлінської активності і включає в себе, в якості невід'ємних компонентів, наступні підходи:
   1. Системний підхід, який полягає у врахуванні в управлінській діяльності впливу і взаємодії всієї сукупності факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, а також у розумінні об'єктів та процесів як складних, багатокомпонентних систем.
   2. Ситуаційний підхід, який спрямований на узгодження конкретних прийомів і методів управління з реальними специфічними ситуаціями, з метою досягнення цілей організації найбільш ефективними шляхами.
   3. Інноваційний підхід, який розглядає управління як процес створення, освоєння та використання інновацій, як послідовне перетворення ідей і знань в управлінські технології, методи і прийоми [11].
   4. Знаннєво-інформаційний підхід, який спрямований на відтворення ключових областей компетентності, що становлять систему знань, навичок і технологій, на створення нових знань всередині організації та забезпечення доступу до цінних знань, які перебувають за її межами, а також на використання наявних знань при прийнятті рішень і на втілення цих знань в нових процесах, продуктах, послугах та технологіях [12].
   У сучасній науковій літературі, присвяченій проблемі творчого управління, широко вживаються поняття творчого, креативного та евристичного менеджменту. Ці поняття не можуть використовуватись як синоніми, тому доцільно розвести ці терміни та розкрити специфіку і зміст кожного з них, як окремого, якісно специфічного виду управлінської активності. На думку К. Кірсанова, евристичний менеджмент пов'язаний з індивідуальним цілепокладанням і управлінням діяльністю особистості як вирішального учасника створення інтелектуального продукту. Цей вид активності у більшій мірі відноситься до “особистісного менеджменту” і “самоменджменту”. Водночас, креатив-ний менеджмент охоплює проблеми управління колективом та “управління кадрами”[8].Схоже визначення креативного менеджменту дає Г.І Ванюріхін, який розуміє його як ефективне управління структурами, процесами й ресурсами для досягнення заданих цілей з використанням нестандартних підходів [7]. При цьому автор підкреслює, що креативний менеджмент пов'язаний зі створенням нововведення, а інноваційний — з його впровадженням як готового продукту. Необхідно відзначити, що у загальному сенсі інноваційний менеджмент розуміється як управління інноваційними процесами за допомогою взаємозалежного комплексу дій, націлених на розробку й впровадження нових продуктів, товарів, послуг і технологій, у тому числі й управлінських [11].
   Таким чином, якщо евристичний менеджмент спрямований на активізацію шляхів і методів створення нових ідей і знань, інноваційний — на розробку на цій основі нових продуктів і їхнє впровадження, то креативний охоплює всі рівні й етапи управління, створюючи для них організаційний базис і реалізуючи людські ресурси.
   Можливо припустити, що у зв'язку з тим, що творчість є наскрізним, фундаментальним видом активності, то саме творчий менеджмент є інтегративною, цілісною динамічною структурою, яка включає креативний, евристичний та інноваційний види управління як структурні компоненти.
   Цілісна модель творчого менеджменту може будуватися на основі багаторівневої матриці, що включає в себе в якості ієрархічних рівнів творчі, якісно своєрідні принципи, моделі, стилі, функції й методи управління.
   Принципи креативного менеджменту являють собою керівні правила, що регламентують реальну управлінську діяльність і формують вимоги до нових творчих моделей, стилів, функцій та методів творчого управління. Серед найбільш загальних основоположних правил творчого управління можна виділити:
   1. Дотримання балансу між централізацією й децентралізацією, відкритістю й закритістю, автономністю та інтегрованістю, гнучкістю та наполегливістю.
   2. Цілісність, комплексність і системність всіх видів активності.
   3. Гнучкість, ситуаційність, орієнтація на середовище.
   4. Орієнтація на зміни, зростання і вдосконалення.
   5.Орієнтація на пошук і використання всіх можливостей.
   Окремо можна виділити принципи ставлення до персоналу, наведені І.П Чередниченко та Н.В.Тельних, які є основою реалізації людського капіталу і творчого потенціалу співробітників:
   а) принцип універсальної талановитості, спрямований на пошук унікальних можливостей кожного зі співробітників;
   б) принцип розвитку, який полягає у тому, що здібності спів робітників (як загальні, так і спеціальні) можуть розвиватися;
   в) принцип невичерпності, який свідчить про те, що жодна оцінка, дана людині, не може вважатися остаточною.
   У свою чергу, модель творчого управління являє собою інтеграцію трьох відомих моделей — адміністративної, соціально-психологічної та корпоративної. При цьому ефективність функціонування цієї моделі ґрунтується на гнучкій реалізації кожної з них у залежності від поєднання внутрішніх та зовнішніх середовищних факторів.
   Водночас, творчий стиль управління являє собою комбінацію таких відомих стилів як авторитарний, демократичний та ліберальний, і проявляється в реальній практиці як адаптивний, ситуаційний стиль, орієнтований на реальність і максимальну ефективність діяльності.
   Функції творчого менеджменту являють собою традиційні види діяльності, необхідні для здійснення управління, але вже наповнені творчим змістом і вищою якісною визначеністю.
   Творче планування, як перша функція управління, ґрунтується на творчому баченні, стратегічному аналізі та прогнозуванні розвитку як самої організації, так і всіх її над і під структур. При цьому вибір мети характеризується орієнтацією на ідеальний результат і “велику мрію”, що дозволяє ламати стереотипи, шаблони діяльності та вириватись за рамки буденності.
   Процес творчої організації характеризується тим, що при розподілі завдань між підрозділами або працівниками, вивчаються унікальні творчі можливості кожного із працівників, а також створюються оптимальні умови реалізації цих можливостей, у тому числі й за допомогою вмілого делегування й наділення повноваженнями й ресурсами. Таке важливе завдання функції організації — встановлення та підтримка взаємодії між підрозділами — ґрунтується на інтенсифікації спілкування та творчого діалогу між співробітниками, на створенні умов активізації формальних і неформальних комунікацій. У той же час створюються нові, гнучкі організаційні горизонтально-вертикальні структури, активно впроваджуються системи реінженірінга та проектного менеджменту.
   Функція творчої мотивації характеризується введенням нових, нетрадиційних і системних способів спонукання співробітників не просто до інтенсивної, але і до продуктивної творчої праці. При цьому, в системі мотиваційних впливів зростає частка нематеріальних, гуманістично-екзистенціальних, соціокультурних та моральних мотиваторів. Самостійною мотиваційною стратегією виступає реалізація системи заходів, спрямованих на активізацію творчої активності співробітників. До них відноситься ствердження творчості як провідної та самостійної цінності організації, матеріальна нагорода за творчі ідеї, винаходи, інновації, створення гуртків раціоналізаторів, навчання співробітників таким методам активізації творчої активності як мозковий штурм, синектика, морфологічний аналіз, метод фокальних об'єктів, різні списки контрольних питань, метод асоціацій, аналогій і метафор, майнд-меппінг П.Бюзена, методи активізації латерального мислення Е. Боно.
   Творчий контроль розуміється як пошук ключових критеріїв оцінювання якості й ефективності діяльності, адекватне відображення існуючої ситуації та реалізація системи впливів, спрямованих на поліпшення ситуації, підвищення ефективності й продуктивності діяльності, зростання майстерності й компетентності співробітників. При цьому, допомагаючий й розвивальнии контроль характеризується такими якостями, як: своєчасність, гнучкість, індивідуальний підхід, переважання заохочень над покараннями, спрямованість на запобігання небажаних дій і ситуацій.
   При цьому, у креативному менеджменті все більшої ваги набуває така інтегральна функція як координація, яка розуміється як забезпечення пропорційного й безперервного функціонування всієї системи управління шляхом підтримання балансу та взаємоузгодження між різними функціями управління, а також встановлення поточних оптимальних зв'язків між окремими виконавцями.
   Важливою наскрізною функцією творчого управління є прийняття управлінських рішень, яка, з однієї сторони, розглядається як основний вид активності менеджера, а з іншої — як вибір оптимальної альтернативи, як творчий акт, спрямований на розв'язання проблемної ситуації.
   При цьому, низка дослідників вважає, що мистецтво управління складається зі здатності керівника приймати нетривіальні рішення в умовах дефіциту інформації та часу, а також знаходити найкращі рішення в умовах недостатньої стабільності, невизначеності складності і непередбачуваності зовнішнього середовища [13, 14].
   У свою чергу, творчі методи управління являють собою сукупність найбільш ефективних прийомів і способів впливу на об'єкт управління з метою досягнення поставлених цілей. Серед таких творчих методів управління можна виділити:
   1. методи підвищення виробничої й творчої активності співробітників;
   2. методи створення творчого середовища й сприятливого психологічного клімату;
   3. методи творчого розв'язання проблем та конфліктів;
   4. методи проведення творчих переговорів;
   5. методи генерації нових ідей та рішень.

Висновки

   Таким чином, творче управління та креативний менеджмент являють собою найбільш ефективний спосіб функціонування організацій у складних сучасних умовах, що забезпечує їм унікальну конкуретну перевагу та сприяє виживанню та розвитку. Чисельні та фрагментарні знання, що відображають сучасний стан проблеми творчого управління, можуть бути інтегровані та представлені у вигляді цілісної, багаторівневої матриці, яка включає в себе в якості своїх ієрархічних рівнів якісно своєрідні творчі принципи, моделі, стилі, функції та методи управління.

Література

1. Друкер, П.Ф. Задачи менеджмента в XXI веке / П.Ф. Друкер. — М.: Издательский дом Вильяме, 2004.— 272 с.
2. Питере Т. Представьте себе! Превосходство в бизнесе в эпоху разрушений / Т. Питере.— СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2007.— 352 с.
3. Миклтуэйт Дж. Магия менеджмента / Дж. Миклтуэйт, Вулд-ридж А.- М.: ACT, 2004. - 414 с.
4. Кнорринг В. И. Теория, практика и искусство управления / В.И. Кноринг. — М.: Издательство НОРМА, 2001.— 528 с.
5. Лигинчук Г.Г. Основы менджмента / Г.Г. Лигинчук. — М.: Московский институт экономики, менеджмента и права, 2009.
6. Чередниченко И. П. Психология управления / И. П. Чередниченко, Н. В. Тельных. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2004.— 608 с.
7. Ванюрихин Г.И. Творчество в менеджменте // Вестник Международного Университета.Серия “Менеджмент”.— М., 2000.— Вып.З.
8. Кирсанов К. Креативный и эвристический менеджмент
9. Петрова НИ Творческие решения в бизнесе / Н.П. Петрова. — Минск: Речь, 2004.— 336 с.
10. Кизевич Г.В. Принципы выживания, или Теория творчества на каждый день / Г.В. Кизевич.— М.: Изд. Дом “Вильяме”, 2004. — 400 с.
11. Харгадон Э. Управление инновациями. Опыт ведущих компаний / Э.Харгадон. — Минск: Вильяме, 2007.— 304 с.
12. Букович У. Управление знаниями: руководство к действию / У. Букович, Р.Уилямс— М.: ИНФРА-М, 2002. — 504 с.
13. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішення / Д. Дерлоу.— К.: Наукова думка, 2001.— 242 с
14. Ленгдон К Принятие решений / К. Ленгдон.— Минск: ЭКСМО, 2007. - 192 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com