www.VuzLib.com

Головна arrow Філософія arrow Вплив гендерних стереотипів на чоловічі та жіночі ролі в сучасній сім’ї
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вплив гендерних стереотипів на чоловічі та жіночі ролі в сучасній сім’ї

М.І. Бега, асп.

ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ РОЛІ В СУЧАСНІЙ СІМ'Ї

   В статті відображено основні тенденції у розвитку гендеру в Україні, досліджується проблема стереотипного мислення в суспільстві, динаміка гендерної нерівності. Аналізуються поширені суспільні стереотипи та закріплені суспільною свідомістю ролі чоловіка та жінки.

   The article deals with the problem of gender equality, social stereotypes, which spread in our consciousness. The author analysis gender equality as one of the most goals of human development.

   Життя в суспільстві підкорено певним стереотипам, що історично склалися і закріпилися в нашій свідомості. Власне соціальними стереотипами називають схематичний, стандартизований образ або уявлення про соціальне явище чи об'єкт, як правило емоційно забарвленому чи таким, що володіє великою стійкістю. Виражає традиційне відношення людини до якогось явища, що склалося під впливом соціальних умов і певного досвіду. Стереотип - це синонім упереджених уявлень, хибних образів. Тобто, у широкому сенсі стереотип - це традиційний, звичний канон думки, сприйняття й поводження. Стереотип допомагає людині орієнтуватися в тих обставинах, які не вимагають від неї серйозних роздумів або індивідуальних рішень. Але стереотипи як підсвідомі стандарти поводження відіграють негативну роль у ситуаціах, де потрібна повна інформація й об'єктивна оцінка; іноді стереотипи, як певні застиглі конструкти, сприяють винекненню й закріпленню упереджень, ворожості до нового.
   Тут слід зазначити про гендерні стереотипи, що визначають напрямок стереотипного мислення в суспільстві та в сім'ї. Оскільки сім'я є невідємною його одиницею, то ж певні соціальні стереотипи (куди входять і гендерні) проектуються і на сімейні відносини.
   Отже, механізмом, що забезпечує закріплення й трансляцію з покоління в покоління гендерних ролей, є гендерні стереотипи. Під соціальними стереотипами розуміються спрощені, схематизовані образи соціальних об'єктів і подій, що мають значну стійкість. У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують у вигляді стандартизованих уявлень про моделі поводження й риси характеру, що відповідать поняттям "чоловіче" і "жіноче". Психологи установили, що не існує "чисто" чоловічої і "чисто" жіночої особистості. Усім: чоловікам і жінкам - різною мірою властиві активність і пасивність, самостійність і залежність. Будь-яка особистість являє собою поєднання всіляких рис характеру. гендерні стереотипи - внутрішні установки щодо місця, ролі, значення чоловіка та жінки в суспільстві, сім'ї. Стереотипи - є найбільш складною умовою в створенні принципіально нових відносин у соціумі і переході до якісно нової демократичної держави.
   Негативний вплив патріархальної системи гендерних ролей позначається на трьох рівнях: індивідуальному, міжособистісному і соціальному.
   На індивідуальному рівні у жінок, так і у чоловіків виконання патріархальної гендерної ролі, що суперечить власним прагненням і бажанням особистості, відбивається на психічному й фізичному здоров'ї, на загальній задоволеності життям, роботою, родиною. гендерна роль, що нав'язується патріархальними стереотипами чоловікові, надзвичайно важка. Бути "переможцем" завжди і в усьому, - небезпечно для здоров'я, зокрема, збільшує ризик виникнення серцевих захворювань.
   На рівні міжособистісних відносин роль, що нав'язується чоловікові, роль сильного, стриманого у своїх емоціях, призводить до того, що він, як правило не може знайти взаєморозуміння з навколишніми і виглядає черствою людиною, а іноді, зрештою, таким і стає.
   Нерівність жінки у родині (у тому разі, коли вона побудована на владі чоловіка й підпорядкованості чоловіка) спричиняє те, що заміжні жінки страждають значно більшим числом фізичних і психічних хвороб, ніж самотні жінки. Цей феномен виявляється й у такому явищі, як самогубство. Число самогубств вище серед заміжніх жінок і самотніх чоловіків, ніж серед самотніх жінок і одружених чоловіків.
   На соціальному рівні гендерні стереотипи, що зберігаться і відповідають минулим умовам життя, заважають ефективному включенню жінок у сферу виробництва, у науку, в економічне й політичне управління суспільством. У нашій культурі, так само, як і в західній, успіх і компетентність чітко заохочуються тільки щодо чоловіків. Для жінки успіх має неоднозначні наслідки. Нерідко, жінка, що досягла успіху, "карається оточенням"; замість визнання її заслуг вона одержує реакцію роздратування й заздрості з боку своїх колег і друзів. Стереотипи масової свідомості є складним бар'єром в становленні гендерної рівності в нашому суспільстві. А тому, виникає проблема гендерної нерівності, як насамперд, проблема нашого мислення, тому основним завданням є швидке формування нового бачення гендерних проблем.
   На сьогодні в нашому суспільстві відбуваються процеси демократизації і гуманізації, що сприяють створенню рівних можливостей для реалізації особистості незалежно від соціального положення, національності, віку, статі. Справжня гуманізація передбачає подолання стереотипів, що століттями існували в свідомості і установлення гендерної рівності у всіх сферах суспільного життя.
   Поряд з необхідністю законодавчого забезпечення рівних прав жінок та чоловіків не менш важливим є усвідомлення цієї проблеми якнайширшими колами населення. Громадська думка та стереотипи пересічних громадян щодо ролі жінок і чоловіків у суспільстві певною мірою відбивають зміни в поглядах, зумовлені новими соціальний реаліями, нестабільністю соціальних інституцій, появою нових соціальних структур. На сучасному етапі розвитку українського суспільства спостергається повільна зміна гендерних стереотипів. Проте цей процес неоднозначний. Усі ініціативи, спрямовані на утвердження гендерної рівності і рівноправності, наштовхуються на успадковані від минулого перешкоди. Це, зокрема старі традиції, що пропагуються через старі гасла, скептичне ставлення до гендерної рівності, виділення пріоритетів для окремих груп населення, а також викривлена чи поверхова інформація про становище жінки в суспільстві, її дискримінацію. Можна стверджувати, що нерівність жінок та чоловіків насамперед закладена та існує на рівні буденної свідомості, у повсякденному житті. Найяскравіше гендерну нерівність відбивають погляди на професійну кар'єру жінки. Більше половини чоловіків, взагалі вважають, що успіх у професійній діяльності для жінки є неважливим. Водночас так вважає близько 40% жінок.
   Ситуація в суспільстві мало сприяє необхідній зміні традиційних уявлень та подоланню стереотипів, що існують у свідомості, особливо стосовно гендерних ролей. Однак соціальий прогрес об'єктивно потребує змін у ставленні суспільства до гендерних проблем. Особливо гострою є проблема подолання дискримінації прав жінок у різних сферах життя і в сім'ї зокрема. Головна сфера діяльності жінки в сім'ї - домашня праця. Особливістю домашнього господарства є збереження старих традицій (а отже і передавання стереотипів), які сприяють підтриманню думки проте, що бува чи не головне призначення жінки. Сім'я була й залишається головною і першою чарункою, мікросоціумом суспільства, де відбувається прищеплення та вкорінення норм, звичаїв, традицій, притаманним певному суспільству.
   Дуже часто домашнє господарство організовано нераціонально, і це супроводжуєься негативними наслідками для жінок: відсутністю умов та часу для підвищення своєї кваліфікації, культурного рівня, рівня освіти. Окрім того, багато жінок, отримавши спеціальну освіту чи маючу спеціальність, вимушені займатися домашнім господарством, самоліквідуючись від суспільного виробництва і активного суспільного життя. В наш час розподіл домашніх обов’язків на гендерній основі є симптомом, що свідчить про гендерну нерівність. Традиційний розподіл роботи по господарству може також сприяти підтриманню низького статусу жінки. Виростаючи в такій сім'ї, в дитини з'являються гендерні стереотипи, що сприяють їх закріпленню як соціальних норм.
   Стереотипи, що історично склалися, значною мірою виправдовують гендерну нерівність та дискримінацію. Доказом цьому є традиційне уявлення про те, що чоловіки повсякчас мають заробляти гроші на робочому місці, а їхні дружини - передусім забезпечити всю домашню роботу та догляд за членами сім'ї, така думка більше притаманна чоловікам (майже кожному другому), але й серед жінок майже третина вважає, що чоловіки повинні мати переважне право при працевлаштуванні.
   Сучасне життя породило більш гнучкий розподіл функцій в сім'ї, виходячи з вподобань та інтересів чоловіка та жінки. В концепції функціоналізму сім'ї, яка була розроблена американськими соціологами в 50-60-х роках 20-го століття, роль жінки в сім'ї трактувалася як здатність до дітонародження та виховання дітей. Чоловік виконує інструментальну роль, зв'язуючи сім'ю з зовнішнім світом і забезпечуючи її матеріально; дружина бере на себе експресивну роль, регулюючи взаємовідносини всередині сім'ї шляхом емоційної та психологічної підтримки. Безумовно певна раціональність в цій теорії є, але вона застаріла. Так, наприклад, сучасне розуміння ролі батька в сім'ї вже передбачає надання та забезпечення психологічної та емоційної підтримки дітям; батьки в наш час вже не соромляться бути лагідними та ніжними, проявляти почуття, а іноді і повністю беруть на себе турботу та піклування про малят, оформляючи декретну відпустку за доглядом за дитиною.
   В 70-ті роки 20-го століття набуває розвитку теорія конфлікту в сім'ї, Суть її в тому, що ті члени сім'ї, хто в більшій мірі володіє матеріальними засобами, той і відповідно володіє більшою владою. Навіть, любов має більший вплив на розподіл влади в сім'ї (той, хто любить сильніше має меншу владу, бо перебуває в більшій залежності). Подружжя, що в однаковій мірі любить одне одного мають відповідно однакову владу. Але оскільки традиційно прийнято, що саме жінка повинна проявляти більшу турботу та ласку, тобто в більшій мірі проявляла любов, вважається, що шлюб можна розглядати як своєрідний обмін - дружина віддає любов в обмін на доступ до соціально-економічних благ, яких більше в чоловіка. Ця концепція ідеально підходить для ситуації, коли дружина не працює і знаходиться на утриманні у чоловіка, який, дійсно, в обмін на любов утримує дружину і забезпечує її певний соціальний статус. В сучасній ситуації, коли жінка заробляє стільки, скільки й чоловік, а іноді і більше, ця концепція не може в повній мірі висвітлити сімейні стосунки та показати положення жінки в сім'ї. Більш сучасний варіант цієї теорії стосовно сім'ї висунув Тартан (1981г.). Сутність сім'ї заключається в усвідомленні того факту, що сім'я -це місце боротьби, де економічні інтереси кожного вступають в протиріччя з інтересами інших членів сім'ї. Більш тяжкі обов'язки жінок по господарству є формою експлуатації, що склалася всередині капіталістичної патріархальної системи.
   Деякі дослідники вказують на існування таких ролей як:
   1. Традиційні ролі передбачають з боку дружини народження і виховання дітей, створення домашнього затишку і ведення домашнього господарства, терпимість до обмеження сфери діяльності. З боку чоловіка вимагається прийняття основних рішень, підтримка сімейної влади і контроль, економічна безпека та захист сім'ї, емоційна вдячність дружині за пристосування до залежності.
   2. Товаристські ролі потребують від подружжя забезпечення моральної підтримки та сексуального задоволення, жвавого і цікавого спілкування один з одним і оточуючими.
   3. Ролі партнерів потребують від дружини і від чоловіка внеску в сім'ю згідно з розміром заробітку, спільної відповідальності за дітей, участі у веденні домашнього господарства, розподілу прав та відповідальності.
   Останні роки засобами масової інформації тиражуються три образи жінки, пов'язані з її біологічною природою. Перший тісно пов'язаний з жіночою сексуальністю. Це образ жінки-красуні, сексуально привабливої молодої істоти, що не має волі, розуму, стремління, хіба що любовних почуттів до чоловіка, який і є смислом її життя.
   Другий - образ жінки - господарки, "берегині", матері. Використовуючи його, маніпулюючи ним в реальному житті, зручно в першу чергу звільняти жінок та відмовляти їм в кар'єрному рості. Характерним є те, що обидва ці стереотипних образа жінки пропагують образ жінки на утриманні, що повністю забезпечується чоловіком чи коханцем.
   Третя стереотипна модель - це бізнес-леді або жінка-бізнесмен. Уже сама назва певною мірою відбиває ставлення громадської думки до такого явища: або це несправжня жінка (бо слово "бізнесмен" вживається здебільшого у чоловічому роді), або це компетентна людина, яка в цьому випадку перестає бути "справжньою жінкою", тобто тією, що відповідає першій та другій стереотипним моделям. Модель жінки-бізнесмена наділена сильним характером, працелюбністю, розумом, вольовими якостями, але обов'язково - у неї труднощі в сімейному та особистому житті, її діти обділені увагою і потерпають домашніх непорозумінь, і, звичайно, робиться натяк на нещасливе особистне життя. Все це наводить на думку, що жінка і кар'єра - речі несумісні. При цьому інколи жінка лідер подається як нормальне явище, але, втім - як окремий випадок. Наведені стереотипні моделі, що поширені в громадській думці й досить широко пропагуються в засобах масової інформації, не завжди подаються у "чистому вигляді". Вони можуть переплітатися або дивно поєднуватися.
   Соціокультурне середовище формує і змінює ці моделі. Та реальність вимагає створення нових моделей. Розвиток капіталу, закріплення політичних прав та свобод, відкритість суспільства, створення індивіда, розвиток його особистісних рис, об'єктивно зумовлює формування нових стереотипів, які народжуються й розвиваються в умовах труднощів та суперечностей реалій і тих соціокультурних ролей, які виконують жінки і чоловіки в суспільстві. Є усталеною думка про те, що якщо жінка більше здатна бути головним добувачем грошей у сім'ї, то її чоловік повинен займатися домогосподарством. Зараз чоловіки більш толерантно ставляться до думки про те, що чоловік може брати відпустку по догляду за дитиною так само, як і жінка.
   Стереотипність поглядів виявляється також у сприйнятті ролі жінки-матері. Втім, досить природно, що переважна більшість як чоловіків, так і жінок вважають, що жінка повинна мати дітей, аби реалізувати себе. Це є біологічною роллю жінки. Існує щодо цього певна відмінність між думками чоловіків та жінок. Наявність у суспільстві стійких стереотипних норм та традицій підтверджує переважання негативного ставлення до бажання жінки мати дитину поза шлюбом над позитивним ставленням до цього бажання, особливо серед чоловіків. Більш ґрунтовний аналіз свідчить, що зміна цих стереотипів починає проявлятися у населення великих індустріальних міст, та найбільш яскраво - серед молоді. На рівні суспільної свідомості міра важливості для жінки основних людських цінностей приблизно однаково оцінюється чоловіками та жінками. Водночас погляди на важливість у житті жінки окремих складових життєвих цінностей дещо різняться. Порівняно з жінками чоловіки дещо завищують значення для жінки піклуватися про свою зовнішність, цікавого та веселого дозвілля, а такаж високого статусу чоловіка. Поряд з цим чоловіки занижують порівняно з жінками оцінку важливості для жінки її власного успіху в професійній діяльності, необхідності культурного та духовного самовдосконалення, а також прагнення до незалежності від чоловіка. Погляди на роль чоловіка і жінки у суспільстві формуються у процесі соціалізації індивіда. На нього впливають такі соціальні інституції, як школа, сім'я, а також політичні та державні структури, засоби масової інформації та соціальне оточення. Масова свідомість перебуває під впливом образів, що існують або нав'язуються в суспільстві. "З метою впливу на формування гендерних стереотипів замість традиційних уявлень про них в українському суспільстві, а також на усвідомлення рівних прав жінок і чоловіків у різних сферах життя доцільним здається об'єднання зусиль державних структур і громадських організацій, особливо жіночих" [1]. Сучасні літературні "шедеври", кінострічки, реклама та різноманітні засоби масової комунікації, що мають досить великий вплив на формування молодшого покоління, на жаль, широко формують образ жінки-споживачки, жінки-спокусниці, жінки-домогосподарки, дівчини-секретарки, покликанням якої має бути створення умов для повноцінної діяльності чоловіка-підприємця або чоловіка-бізнесмена. Водночас з'являються образи жінок-підприємців, слідчих та інших сильних осіб, які діють не гірше за чоловіків, але поруч з ними завжди є й чоловік, який будь-якої миті приходить на допомогу.
   Актуальним є формування позитивного ставлення до жінок, які обіймають керівні посади. Не секрет, що в суспільстві побутує стереотипне уявлення, що жінка-керівник - це значно гірше, ніж чоловік на керівній посаді, особливо у змішаних та чоловічих колективах. Тобто, українське суспільство не намагається відмовитися від стереотипного мислення щодо ролі жінок у суспільстві, постійно культивує пасивність і залежність жінок. Цим тенденціям сприяють ЗМІ, які у масовій свідомості створюють образ "слабкої" жінки, хіба що сексуальність якої можна використати у рекламі. Суспільна думка, яка контролюється чоловіками, не підтримує жінок, які мають амбіції і готові на рівних претендувати на участь у вирішенні проблем суспільства на вищих щаблях влади. Цим самим доводиться відсутність реалізації закріплених на юридичному рівні прав про рівність між чоловіком та жінкою. У вирішенні загальних проблем суспільства не використовується інтелектуальний потенціал жінок, як це робиться у розвинутих країнах світу. У вирішенні кадрової політики перемагає не професіоналізм, а політична належність, і, насамперед, це виявляється у призначеннях на посади, які мають вплив на прийняття рішень, виключно чоловіків. Спроби змінити цей досить поширений погляд, зокрема, за допомогою засобів масової інформації та особливо друкованих видань, спрямований передусім на жіночу аудиторію.
   Це формування самооцінки є дуже важливим, але не менш актуальним виявляється необхідність формування свідомості й у чоловіків.
   Проблема гендерної рівності є актуальною не сама по собі, а в контексті гармонійності професійного та сімейного життя в новому українському суспільстві. Зміна традиційних уявлень і стереотипів має влючати переосмислення традиційних ролей чоловіка та жінки, усвідомлення того, що не існує суто чоловічої чи жіночої особистості. З метою впливу на формування гендерних стереотипів замість традиційних уявлень про них в українському суспільстві, а також на усвідомлення рівних прав жінок у різних сферах життя доцільним здається об'єднання зусиль державних структур і громадських організацій, особливо жіночих.
   Насаджування цих стереотипів досить міцно вкорінено в нашій свідомості. При виборі життєвого шляху молода жінка може хибно вибрати свій життєвий шлях, перебуваючи під впливом одного із стереотипів. В силу того, що кількість бідних у процентному співвідношенні значною мірою перевищує кількість багатих. З іншого боку не всі багаті, прагнуть одружитися з бідними жінками, чи взагалі задовольнити їх потреби. В наш час дослідники положення жінок в сім'ї звертаються і до функціоналістської концепції сім'ї, і до теорії конфлікту: сім'я не застрахована від суперечок та конфліктів, викликаних несправедливим, чи нерівним розподілом обов'язків, матеріальних благ, праці по обслуговуванню членів сім'ї і вихованню дітей.
   Ми живемо в такому культурному просторі, де проголошується, що чоловіки і жінки не схожі одне на одного, і повинні виконувати різні соціальні ролі. Ми звикли до думки, що чоловіки і жінки - це дві протилежності, поведінка яких в різних соціумах традиційно закріплена. Подібного роду ідеї настільки вкорінені в нашу свідомість, що вважаються істинними, що перешкоджає будь яким змінам. Тому, головний шлях до ліквідації гендерної нерівності - це революція в розумах людей, звільнення свідомості населення від патріархального типу поведінки.
   Гендерна соціальна нерівність не завжди усвідомлюється індивідом, але як усякий вид нерівності, а значить, - і порушення принципу соціальної справедливості, його присутність у будь-яких сферах життя впливає негативно на індивідуальне соціальне самопочуття, на загальну задоволеність життям.
   Варто зазначити, що гендерні стереотипи прийняті всіма членами суспільства, тому що, не дивлячись на те, що на рівні свідомості ми від них відмовляємося, - все одно діємо у відповідності з ними, спостерігаючи ту ж саму картину в повсякденному житті, де жінкам і чоловікам відведені нерівні ролі та статус. Через засоби масової свідомості гендерні стереотипи проникають в наші думки та судження, що призводить до того, що жінки і чоловіки починають володіти стереотипними рисами. Оскільки в суспільстві (а отже і в суспільній свідомості) ще не сформований культ "істинної фемінної особистості", який би сприймався як цінність. Доки будуть існувати нав'язані (жінці та чоловікові) суспільством ролі та поведінкові стереотипи, доти існуватиме проблема трагічного неспівпадання інтересів особистості. "Незважаючи на проголошення демократичного шляху розвитку країни, на практиці відрождується і вільно виявляється як у висловлюваннях окремих людей, так і в текстах засобів масової інформації різного роду патріархатна міфологія, що бачить жінку тільки в родині, а чоловіка як заробітчанина" [2]. Тому, реформація, в першу чергу, повинна відбутися на рівні суспільної свідомості, після чого можливе втілення практики в життя. Проблема невизнання гендерної нерівності серед жінок і чоловіків в суспільстві є досить актуальною в наш час, оскільки без цього неможливе вирішення практичних проблем, в тому числі проблем укріплення сім'ї, покращення демографічної ситуації, збереження здоров'я всієї нації. Суть проблеми полягає не в тому, щоб надати однакових прав особам різної статі, а насамперед в тому, аби створити такі умови суспільного життя, щоб жінка і чоловік були спроможні реалізувати себе повноцінно як у громадському, професійному, так і особистому житті. Рівність прав таким чином передбачає рівність можливостей біологічної, психологічної, особистісної, соціальної актуалізації сутнісних сил жінки і чоловіка.

1. Гендерний аналіз українського суспільства // Громадська думка про статево-рольові стереотипи в гендерному світогляді: 36. статей матеріали ООН.
2. Лавриненко Н. Женщина и семья II Женщина - самореализация в семье и обществе (Гендерный аспект). - К., 1999.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com