www.VuzLib.com

Головна arrow Криміналістика, кримінологія, кримінальне право arrow Класифікація форм співучасті у злочині як кримінально-правова проблема
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Класифікація форм співучасті у злочині як кримінально-правова проблема

В. Ткаченко, асп.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ СПІВУЧАСТІ У ЗЛОЧИНІ ЯК КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПРОБЛЕМА

   Стаття містить короткий огляд найхарактерніших підходів до розв'язання проблеми класифікації форм співучасті. Досліджено поняття "класифікації" і "систематизації".

   The article contains the short review of the most characteristic approaches to the decision of problem of classification of forms of сотріісШ. Probed concept of "classHication" and "systematization".

   Найбільш складним і водночас найбільш заплутаним питанням у межах інституту співучасті було й залишається питання про форми співучасті у злочині. Значні труднощі виникають у зв'язку з класифікацією форм співучасті, а також відмежування однієї форми від іншої. Треба сказати, що майже всі криміналісти, які займалися проблемою інституту співучасті, питанню класифікації її форми так чи інакше приділяли увагу. Воно неодноразово розглядалося у монографіях А.Н.Трайніна, М.І.Ковальова, П.І.Гришаєва, Г.А.Крігера, Б.С.Утьовського, із сучасних - А.П.Козлова, Л.Д. Гаухмана, С.В.Афіногенова та інших. Однак, на жаль, компромісу при розгляді даної проблеми так і не було досягнуто. Це пояснюється, перш за все, відсутністю єдності у поглядах науковців на зміст співучасті, її форми, критерії їх класифікації.
   Зважаючи на актуальність проблеми класифікації форм співучасті у даній статті здійснено короткий огляд найхарактерніших підходів до її розв'язання у сучасній науці вітчизняного кримінального права.
   Класифікація форм співучасті у злочині у вітчизняній теорії кримінального права здійснювалася за різними критеріями, в основі яких були закладені як суб'єктивні, так і об'єктивні характеристики співучасті у злочині і навпаки. Ще на початку 40-х років минулого століття А.Н.Трайнін у своїй книзі "Вчення про співучасть" запропонував таку класифікацію форм співучасті: проста, кваліфікована попередньою змовою учасників і співучасть особливого роду, тобто співучасть у злочинному об'єднанні (організації, банді, зграї, блоці, змові) [15, с 79]. Пізніше він доповнив дану класифікацію четвертою формою - організованою групою [16, с 25]. Критерієм для виділення цих форм автор визначав характер і ступінь суб'єктивного зв'язку співучасників, тобто за основу ним брався суб'єктивний критерій класифікації. У підручнику із Загальної частини кримінального права 1948 року видання розглядаються наступні форми співучасті, що виділяються явно за суб'єктивним критерієм: 1) співучасть без попередньої змови; 2) співучасть за попередньою змовою; 3) злочинна організація [17, с 414-415].
   Аналогічний поділ, в основу якого закладені суб'єктивні критерії - змова, ступінь суб'єктивного зв'язку і організованості, проводиться й іншими науковцями. Зокрема, В.Г.Смірнов і М.Д. Шаргородський виділяли такі форми співучасті: просту співучасть, співучасть за наявності одностороннього суб'єктивного зв'язку, а також співучасть за наявності багатосторонньої (взаємної) згоди [13, с 547]. Пізніше М.Д.Шаргородський виділив такі форми співучасті, як співвиконавство, просту співучасть і злочинну організацію [19, с 97].
   Прибічниками суб'єктивного критерію класифікації форм співучасті були також П.І. Гришаєв і Г.А.Крігер. За критерієм ступеню узгодженості дій співучасників ними виділялись співучасть без попереднього зговору, за попереднім зговором, організована група, а також співучасть особливого роду - злочинна організація [5, с 63].
   На основі суб'єктивного критерію А.А.ПІонтковський пропонував виділяти лише дві форми співучасті: співучасть без попередньої змови і співучасть за попередньою змовою, різновидами останньої ним визначена проста співучасть за попередньою змовою, організована група і злочинна організація чи банда [11, с 565].
   Дана класифікація відрізняється від класифікації П.І. Гришаєва і Г.А. Крігера лише тим, що якщо в ній група і організація розглядаються лише як різновиди однієї форми, то у класифікації вказаних авторів вони представлені як окремі форми співучасті.
   Ще одним прибічником суб'єктивного критерію є Я.Л.Алієв. На думку автора, в основі класифікації повинен бути покладений ступінь суб'єктивного зв'язку співучасників. На основі цього критерію автор виділяє: 1) співучасть без попередньої змови; 2) співучасть за попередньою змовою; різновидами останньої ним розглядаються:
   а) проста співучасть за попередньою змовою,
   б) організована група, в) злочинне товариство [1, с 12].
   Як бачимо, наведені класифікації форм співучасті враховують лише суб'єктивні моменти, що характеризують співучасть, повністю ігноруючи моменти об'єктивні.
   Водночас у теорії кримінального права зустрічаються й інші точки зору стосовно критеріїв класифікації, які беруть за основу поділу виключно об'єктивний критерій. Так, П.Ф.Тельнов брав за основу класифікації спосіб взаємодії між співучасниками [14, с 112]. Характер взаємодії між співучасниками при вчиненні злочину став основою для класифікації у М. І.Ковальова. Він пропонував зупинитися на двох формах співучасті: 1) співвиконавстві і 2) співучасті у власному розумінні слова, тобто співучасті з розподілом ролей [6, с 119-120].
   Аналогічну позицію стосовно критеріїв класифікації форм співучасті займав В.С.Прохоров, який вказував: "Форма співучасті виражає не характер зв'язку між особами, не її структуру, а специфічні риси структури спільної діяльності суб'єктивно пов'язаних осіб, тобто не зв'язок між особами, а зв'язок між діями" [8, с 602-603]. За схемою В.С.Прохорова, спільна злочинна діяльність може виражатися в трьох формах: простій (співвиконавство), складній (співучасть з розподілом ролей) і злочинній організації [8, с 602-603].
   Одним із прибічників такої класифікації форм співучасті у даний час є Л.Д.Гаухман. Він проводить класифікацію за характером об'єктивного зв'язку між співучасниками, тобто за характером об'єднання і способом взаємодії між ними. Цей критерій дозволяє виділити три наступні форми: 1) просту співучасть (співвиконавство); 2) складну співучасть; 3) злочинне товариство [4, с 6-7].
   На нашу думку, основним недоліком вищевикладених класифікацій є повне ігнорування тієї обставини, що форма є відображенням її змісту, а зміст становить єдність об'єктивних і суб'єктивних її ознак. З огляду на це особливої уваги заслуговують позиції тих вчених, які у класифікації форм співучасті намагаються позбутися недоліку її однобічності і так чи інакше врахували вираження співучасті як з суб'єктивної сторони, так і із сторони об'єктивної.
   Так, на думку професора А.В.Наумова, і в теорії, і на практиці існує дві підстави для поділу співучасті у злочині на форми - характер виконання співучасниками об'єктивної сторони вчиненого злочину та наявність чи відсутність між співучасниками попередньої змови на вчинення злочину. За першою підставою він виділяє: просту співучасть (співучасть без розподілу ролей чи співвиконавство і складну співучасть (співучасть з розподілом ролей чи співучасть у власному розумінні слова); за другою - співучасть без попередньої змови (вчинення злочину групою осіб), співучасть за попередньою змовою (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, вчинення злочину організованою групою, вчинення злочину злочинною організацією [9, с 299].
   Подібний варіант поділу форм співучасті за суб'єктивними і об'єктивними ознаками запропонував М.І.Бажанов. За об'єктивними ознаками, тобто за тією роллю, яку виконує співучасник у злочині ним виділяються, проста співучасть (співвиконавство, співвинність), складна співучасть (співучасть у власному розумінні слова, з розподілом ролей). За суб'єктивними ознаками, тобто за стійкістю суб'єктивних зв'язків, стійкістю умислу виділяються співучасть без попереднього зговору, за попереднім зговором, злочинна організація [7, с 202-203]. На відміну від А.В.Наумова, автор певним чином уточнив об'єктивний критерій класифікації форм співучасті.
   Таку ж позицію поділяє і А.Н.Миколенко, який за роллю, яку виконують співучасники виділяє просту і складну форми співучасті; при виділенні суб'єктивного критерію він вказує на стійкість суб'єктивних зв'язків і за цим критерієм виділяє вчинення злочину без попередньої змови групою осіб, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вчинення злочину організованою групою, вчинення злочину злочинною організацією [18, с 133]. А.В.Савченко теж виділяє форми співучасті за об'єктивними і суб'єктивними критеріями. Об'єктивним критерієм їх поділу він розглядає спосіб взаємозв'язку співучасників; за ним виділяються проста і складна форми співучасті. За критерієм стійкості суб'єктивних зв'язків, стійкістю умислу він розрізняє групу осіб, групу осіб, яка вчиняє злочин за попередньою змовою, організовану групу, злочинну організацію [12, с 131].
   Підсумовуючи вищевикладене, належить вказати, що наведені підходи до класифікації форм співучасті не є прийнятними, оскільки у них не витримано загальних засад класифікації об'єктів.
   Для розуміння суті класифікації відправним є поняття "клас", яке визначається у одному із його значень, у важливому контексті даного дослідження, як "сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості" [10, с 257]. Суть класифікації полягає у розподілові предметів, явищ або понять на певні групи (групування) за спільними ознаками, властивостями [10, с 258].
   За правилами формальної логіки поділ понять відповідних їх об'єктів здійснюється: 1)за однією певною підставою; 2) члени поділу повинні вичерпувати обсяг вихідного поняття, тобто їх сукупність повинна бути рівною цьому обсязі [3, с 233-234].
   Якщо виходити хоча б з цих двох правил, то можна помітити, що у наведених класифікаціях відбувається порушення, оскільки у них за основу поділу береться два критерії - дві різні підстави. Має місце порушення першого логічного правила класифікації.
   Тут швидше йдеться про систематизацію форм співучасті. Поняття систематизації стосується діяльності по вирішенню завдання впорядкування і опису певної сукупності об'єктів, що утворюють деяку сферу діяльності. Принципи систематизації можуть бути різними - починаючи від впорядкування об'єктів за зовнішньою ознакою і закінчуючи створенням природної системи об'єктів, тобто такої, яка базується на об'єктивному законі (наприклад, періодична система у хімії...). Систематизація спрямована на типологію, зокрема, на виділення у об'єктах стійких характеристик: ознак і властивостей, функцій і зв'язків [2, с 470]. Як бачимо на відміну від класифікації, процес систематизації є процесом впорядкування певної сукупності предметів, явищ, а класифікація - процесом поділу певної сукупності об'єктів на частини.
   Отже, головними причинами суперечностей у позиціях авторів є, серед інших: 1) неточне тлумачення поняття форми співучасті, внаслідок чого до уваги при проведенні класифікації форм співучасті береться лише суб'єктивна чи об'єктивна сторони співучасті; 2) порушення логічних засад класифікації форм співучасті, коли за основу береться одразу два критерії.
   У цілому, як вбачається із огляду літератури, класифікація форм співучасті залишається проблемою сучасного кримінального права, від вирішення якої значною мірою залежатиме рівень законодавчого забезпечення протидії проявам групової злочинності засобами кримінального права.

1. Алиев Я.Л. Формы соучастия в действующем уголовном законодательстве. Атореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Санкт-Петербург, 1996.
2. Большая советская энциклопедия. - М., 1976.
3. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов. - М., 1998.
4. Гаухман Л.Д. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву (опыт сравнительного правоведения): лекция / Акад.МВДСССР. - М., 1990.
5. Гришаев П.И. и Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. - М., 1959.
6. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. Виды соучастников и формы участия в преступной деятельности. - Свердловск, 1962. Вып. 3.
7. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник для студ. вищих навчальних закладів / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Київ-Харків: Юрінком Інтер. - Право, 2001.
8. Курс советского уголовного права: Часть общая. - Л., 1968. - Т. 1.
9. Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс лекций. - М., 1996.
10. Новий тлумачний словник української мови. У 4-х томах- К., 1999. -Т. 2.
11. Пионтковський А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М., 1961.
12. Савченко А.В. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В. Савченко, В.В. Кузнецов, О.Ф. Штанько. - К., 2005.
13. Смирнов В/Т., Шаргородський М.Д. Основные вопросы развития уголовного законодательства // 40 лет советского права. -Л., 1957. - Т. 2.
14. Тельное П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. - М., 1974.
15. Трайнин А.Н. Учение о соучастии. - М., 1941.
16. Трайнин А.Н. Некоторые вопросы учения о соучастии // "Социалистическая законность", 1957. - № 2.
17. Уголовное право. Общая часть. - М., 1948.
18. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. редактор заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор юридических наук, профессор Е.Л. Стрельцов. - X.: ООО "Одиссей". - 2006.
19. Шаргородский М.Д. Некоторые вопросы учения о соучастии // Правоведение. - 1960. - №1.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com