www.VuzLib.com

Головна arrow Податкове право arrow Правова регламентація понять «санкція» і «штраф»
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Правова регламентація понять «санкція» і «штраф»

В.А. Бортняк,
канд. юрид. наук, доцент,
Університет економіки та права “КРОК”

Правова регламентація понять “санкція” і “штраф”

   Поза сумнівом, фінансові санкції, що застосовуються податковими органами за порушення податкового законодавства, є одним з найболючіших питань фінансової діяльності кожного підприємства. У зв’язку з цим, новації чинного законодавства є досить актуальними.

   Несомненно, финансовые санкции, которые применяются налоговыми органами за нарушения налогового законодательства, являются одним из самых болезненных вопросов финансовой деятельности каждого предприятия. В связи с этим, новации действующего законодательства достаточно актуальны.

   Undoubtedly, financial approvals which are used the organs of taxes for violation of tax legislation are one of the sorest subjects of financial activity of every enterprise. In this connection innovations of current legislation it is enough actual.

   Ключові слова: санкція, штраф, пеня, податкові органи, податкова заборгованість.

Постановка проблеми

   Цивілізована ринкова економіка потребує збалансованої податкової політики держави та досконалої системи оподаткування. На жаль, в Україні на даний час зустрічаються непоодинокі випадки ухилення платниками податків від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Такий стан виконання податкових зобов’язань змушує державу удосконалювати механізм контролю за ходом нарахування та сплатою податків, зборів (обов’язкових платежів) і застосовувати більш жорсткі заходи погашення податкової заборгованості, такі як: накладення адміністративних штрафів, штрафних санкцій та інше.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

   У формулюванні висновків автор використовував праці фахівців із загальної теорії держави і права, адміністративного, фінансового права, теорії управління: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, В.Т. Білоуса, А.І. Берлача, Л.К. Воронової, І.П. Голосніченка, П.В. Діхтієвського, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, М.І. Кречетова, А.Т. Ковальчука.

Невирішені раніше частини загальної проблеми

   У статті визначено юридичну природу понять “санкція” і “штраф”, зазначено, що це правова категорія та інститут законодавства України, який регулює сферу оподаткування взагалі та його складової, що визначає процедуру справляння податків, зборів (обов’язкових платежів). Уточнено та визначено механізм застосування адміністративного штрафу для державних службовців, який діє на сучасному етапі розвитку України.

Формулювання цілей статті

   Мета наукової статті полягає у тому, щоб на основі досягнень науки адміністративного та фінансового права, теорії управління, чинного законодавства України, а також узагальнень практики його застосування, здійснити аналіз теоретичних засад та правового регулювання питань, пов’язаних з діяльністю підрозділів податкової служби із забезпечення стягнення податкового боргу за допомогою правової регламентації визначених понять фінансових санкцій, що дозволить чітко планувати та здійснювати таку діяльність, а також сформулювати на цій основі відповідні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання правозастосовчої діяльності органів Державної податкової служби України (далі — ДПС України) із зазначених питань.

Виклад основного матеріалу дослідження

   Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181) вносить зміни у відносини, що складаються між податковими органами і платниками податків і, зокрема, до порядку накладення фінансових санкцій. Раніше підставою для застосування фінансових санкцій були Закон України “Про державну податкову службу” від 04.12.90 р. № 509-ХII (далі — Закон № 509) [1] та Інструкція про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України (далі — ДПАУ від 17.03.2001 р. № 110 [2]. Крім того, ряд нормативних документів встановлював законодавчу специфіку відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства. Саме тому Закон № 2181 вносить корективи до деяких податкових законів, які регламентують застосування фінансових санкцій. 
   Що стосується терміну “фінансова санкція”, який уже став звичним, то в Законі № 2181 він замінений терміном “штрафна санкція (штраф)” [3]. При цьому, під такою санкцією розуміється плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка стягується з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Умовно санкції можна поділити на два види: штрафні санкції та пеня. Крім того, у діючому правовому полі перебуває таке поняття, як “адміністративний штраф”, що накладається на керівника і посадових осіб суб’єкта підприємницької діяльності. При цьому, кількість підстав для застосування штрафних санкцій, що накладаються контролюючими органами, істотно збільшена, а сам механізм їх накладення здається досить складним [4]. Розглянемо деякі види порушень, які можуть викликати штрафні санкції.
   Згідно з пп. 17.1.1 Закону № 2181, неподання податкових декларацій у терміни, визначені законодавством, тягне за собою штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) — 170 грн. за кожне неподання або затримку. Терміни, встановлені для подання податкових декларацій, істотно змінені та застережені в пп. 4.1.4 Закону № 2181. Так, податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), — до 1 квітня року, наступного за звітним [3].
   Судячи з усього, нові терміни подання податкових декларацій можуть бути застосовані для всіх податків, зборів, обов’язкових платежів і, як бачимо, істотно відрізняються від нині діючих.
   У теперішній час Законом № 509 установлено, що у разі неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків, інших платежів, до суб’єкта застосовується санкція в розмірі 10 відсотків належних до сплати сум податків або інших платежів до бюджетів або внесків до державних цільових фондів, а також адміністративний штраф [1].
   У Законі № 2181 окремо розглянуто порушення термінів подання декларації про доходи фізичних осіб, що підпадають під визначення суб’єктів корупційних дій [3]. Неподання або несвоєчасне подання такими особами декларації про доходи тягне за собою штраф у розмірі 30 нмдг за кожне неподання або затримку. Згідно із Законом України “Про боротьбу з корупцією” від 05.10.95 р. № 356/95-ВР під суб’єктами корупційних дій, які несуть відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією, маються на увазі особи, уповноважені на виконання функцій держави, — державні службовці, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільські, селищні, міські голови і голови районних, обласних рад [5].
   Також Законом № 2181 визначено, якщо платник податків не подає у встановлені терміни податкову декларацію, то контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання. Подібне самостійне визначення податкових зобов’язань є нововведенням.
   У такому випадку додатково до вищезазначеного штрафу (за неподання декларації) додається штраф у розмірі 10 відсотків суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання і не менше 10 нмдг.
   При цьому очевидно самостійне визначення податкових зобов’язань контролюючим органом передбачає проведення перевірки платника податків, хоча конкретно про це в Законі ¹ 2181 не сказано. Якщо ж податковий орган не в змозі самостійно визначити суму податкового зобов’язання (наприклад, при невстановленні місцезнаходження платника податків, за відсутності податкового обліку або первинних документів), то з 01.01.2002 р. (з дати набрання чинності п. 4.3 ст. 4 “Визначення податкового зобов’язання непрямим методом”) йому дано право визначати суму податкового зобов’язання непрямим методом [3].
   Наприклад, декларацію з ПДВ за червень подано тільки у вересні того ж року. У такому такому податковий орган повинен самостійно визначити суму податкового зобов’язання (наприклад, 10 тис. грн.) і надіслати платнику податків податкове повідомлення. Податкове повідомлення — це письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом [4]. При цьому контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити податкові зобов’язання не тільки у випадку неподання декларації у встановлені терміни, а і при заниженні або завищенні податкових зобов’язань, визначених за результатами документальних перевірок, при виявленні арифметичних або методологічних помилок у податковій декларації, у випадку якщо відповідальним за нарахування податку (збору) є контролюючий орган.
   Аналізуючи зазначене вище, потрібно зауважити, що штрафна санкція розраховується таким чином [4]:

170 + 10000 х 10 : 100 х 3 міс. = 3170 грн.

   У разі неподання податкової декларації у встановлений термін виникає ще одне важливе запитання — чи звільняє отримане податкове повідомлення від обов’язку подання податкової декларації?З однієї сторони, згідно із Законом № 2181 податкове зобов’язання вважається узгодженим або з моменту подання податкової декларації, або з моменту отримання платником податків податкового повідомлення. Звідси можна зробити висновок — у разі отримання податкового повідомлення подання податкової декларації необов’язкове, адже податкове зобов’язання і так узгоджене (зрозуміло, якщо платник податків не має наміру оскаржити рішення податкового органу).
   З іншої сторони, штрафну санкцію встановлено “за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації”, отже, подання декларації є обов’язковим.
   Згідно із Цивільним кодексом України, пеня є одним з видів забезпечення виконання зобов’язання, вираженого у грошовій формі. Пеня нараховується за невиконання або неналежне виконання зобов’язання у відсотковому відношенні до встановленої в законі або договорі суми.
   Згідно з пп. 16.1.1 Закону № 2181, після закінчення встановлених термінів погашення узгоджених податкових зобов’язань (нагадаємо, що податкові зобов’язання вважаються узгодженими з моменту подання податкової декларації або з моменту отримання податкового повідомлення) на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня [3]. При цьому для цілей розрахунку пені до складу суми податкового боргу входять як безпосередньо податкове зобов’язання, так і штрафні санкції (за їх наявності). Порядок обчислення пені залежить від того, хто розраховує податкове зобов’язання, — платник податків або контролюючий орган.
   У першому випадку (якщо податкове зобов’язання нараховується самостійно платником податків) пеня розраховується за період, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну сплати податкового зобов’язання, визначеного Законом № 2181. Необхідно зауважити, що сплата пені при самостійному нарахуванні податкових зобов’язань можлива у разі несплати податкових зобов’язань у встановлені терміни. Якщо ж платник податків самостійно виявляє факт заниження податкових зобов’язань до початку перевірки, пеня не сплачується (нагадаємо, що в цьому випадку передбачено десятивідсоткову санкцію).
   У другому випадку (якщо податкове зобов’язання нараховується контролюючими органами) пеня розраховується за період, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну сплати податкового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні відповідно до норм цього Закону.
   Нарахування пені закінчується в день сплати (прийняття банком платіжного доручення) платником податків податкового боргу. Якщо ж податковий борг сплачується шляхом стягнення коштів або активів боржника, то нарахування пені призупиняється з моменту відчуження активів незалежно від термінів оплати вартості таких активів покупцем.
   Розмір пені визначено в пп. 16.4.1 Закону № 2181 — пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в її сплаті.Закон № 509 частково застережує розмір адміністративних штрафів, що накладаються на керівників і посадових осіб підприємств, організацій та установ за неналежне виконання своїх обов’язків. Згідно з Кримінальним кодексом України (далі — КК) під посадовими особами розуміються особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також займають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах або організаціях, незалежно від форм власності, посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих (здійснення керівництва трудовим колективом, дільницею роботи, виробничою діяльністю окремих працівників) або адміністративно-господарських обов’язків (повноваження щодо управління або розпорядження державним, колективним, приватним майном, установлення порядку його зберігання, перероблення, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями), або виконують такі обов’язки відповідно до покладених на них спеціальних повноважень [6].
   Незважаючи на це, важко говорити про істотне зменшення кількості підстав для накладення адміністративних штрафів.
   З першого погляду може скластися враження, що з 01.04.2001 р. податкові органи не можуть накладати адміністративні штрафи за правопорушення, викладені в абзаці 2 ст. 11 Закону № 509, зокрема, за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, адже в новій редакції подібне правопорушення не згадане [1].Однак, відповідальність за подібне порушення передбачена не тільки Законом № 509, а і ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) [7]. Так, відповідно до цієї статті відсутність бухгалтерського обліку або його ведення з порушенням установленого порядку тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 8 до 15 нмдг, а ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 нмдг. Як бачимо, в КУпАП штрафи установлено в більшому розмірі, ніж у Законі № 509. Отже, Закон № 2181 не тільки не зменшує відповідальність, а і фактично збільшує розмір штрафів [4].
   Зазаначимо, що звільнення від адміністративної відповідальності за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку було б у даний момент більш ніж актуальним.
   За інші правопорушення, викладені в абзаці 2 ст. 11 Закону ¹ 509, зокрема, за неподання декларацій, розрахунків та інших документів, необхідних для сплати податків (крім декларації про доходи громадян), а також за подання за невстановленою формою декларацій, розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення податків [1], закон передбачає відповідальність.Так, згідно абзацу 3 п. 5 ст. 11 Закону № 509 — податкові органи мають право призупинити операції на розрахункових рахунках платників податків у випадку неподання декларацій, розрахунків та інших документів, необхідних для сплати податків. Подібне правопорушення детально розглянуте в Законі № 2181, однак про призупинення операцій на рахунках там нічого не сказано. В цьому випадку суперечності між двома законами немає, просто норми одного законодавчого документа доповнюють норми іншого.
   У той же час, замість зазначених підстав для притягнення до адміністративної відповідальності Законом № 2181 вводяться нові. Так, податкові органи мають право накладати адміністративні стягнення розміром від 5 до 10 нмдг на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у таких порушеннях: відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням установленого порядку; неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, передбачених законом; неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення, тягнуть за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі від 10 до 15 нмдг.
   Аналізуючи адміністративну відповідальність посадових осіб, не можна обійти стороною кримінальну відповідальність.
   Грань між адміністративною та кримінальною відповідальністю для посадових осіб підприємств досить тонка: досить здійснити несплату податків на суму більше 1700 грн. — і цілком можливе порушення кримінальної справи. Однак у цьому випадку необхідно нагадати про деякі основоположні засади кримінального права, без яких неможливе притягнення будь-кого до кримінальної відповідальності, зокрема:
   - до кримінальної відповідальності може бути притягнуто тільки особу, винну у вчиненні злочину, тобто таку, яка умисно або через необережність вчинила передбачену кримінальним законом суспільно небезпечну дію;
   - відповідальність за ухилення від сплати податків настає тільки у випадку, якщо його вчинено з прямим умислом. КК передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати у встановлений термін податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а за навмисне ухилення від їх сплати;
   - злочин визнається вчиненим з прямим умислом тоді, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала настання цих наслідків;
   - ухилення від сплати податків вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб тільки в тому випадку, коли в ньому брали участь як співвиконавці дві чи більше особи, які заздалегідь, до здійснення злочину, домовлялися не сплачувати податки або ж сплачувати їх не у повному обсязі [4].

Висновки

   Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що фінансові санкції відіграють дуже важливу роль у процесі стягнення та погашення податкових зобов’язань громадян перед державою. Вони дисциплінують не тільки пересічних громадян, але й державних службовців, примушують їх дотримуватись певної податкової дисципліни. Також варто зазначити, що в деяких випадках за несплату грошових зобов’язань до бюджету держави, настає не тільки адміністративна (накладення штрафу та пені), але й кримінальна відповідальність.

Література

1. Закон України “Про державну податкову службу” // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 6.
2. Наказ Державної податкової адміністрації України “Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”// Офіційний вісник України. — 2001. — № 13.
3. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”// Офіційний вісник України. — 2001. — № 7.
4. Механізм стягнення податкового боргу (адміністративно-правовий аспект): дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] / В.А. Бортняк; Нац. ун-т держ. податк. служби України. — Ірпінь, 2008. — 18 с.
5. Закон України “Про боротьбу з корупцією” // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 34. — Ст. 266.
6. Кримінальний кодекс України // Офіційний вісник України. — 2001. — № 21. — Ст. 920.
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УР СР. — 1984. — № 51

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com