www.VuzLib.com

Головна arrow Політологія arrow Технологія використання інтернет-форумів у політичній комунікації
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Технологія використання інтернет-форумів у політичній комунікації

П.М. Олещук, канд. політ, наук

ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ФОРУМІВ У ПОЛІТИЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

   У статті досліджені перспективи Інтернет-форумів для організації політичної комунікації. Показано основні напрямки використання форумів для реалізації політичних завдань: просування політичних проектів, робота з цільовими аудиторіями. Визначено засоби ефективного включення в співтовариство форуму для реалізації поставлених завдань: повний профіль, стиль спілкування, регулярність повідомлень.

   The paper is devoted to the prospects of Internet forums for organization of political communication. The conclusion is made that basic directions of the forums use for realization of political tasks: promotion of political projects, influence to target audience. The effective insertion in the forums community for realization of the tasks provide for a complete profile, style of communication, regularity of posts.

   Актуальність дослідження використання інтернет-форумів та інших мережевих комунікаційних співтовариств зумовлена зростаючим впливом останніх на формування та функціонування у сучасному суспільстві, що, у свою чергу, впливає на електоральну поведінку виборців, перетворюючись на фактор політичної реальності. Водночас, дане явище порівняно недавно стає об'єктом наукового вивчення, що зумовлено як порівняно нещодавнім входженням мережі Інтернет у політичну практику, так і бурхливим розвитком політичної комунікації у мережі.
   Загалом, проблематика міжособистісної політичної комунікації у мережі Інтернет активніше вивчається у північноамериканській та європейській науці, де, зокрема, поширеною у літературі є думка, що сам характер розвитку політичних комунікацій у мережі Інтернет став поштовхом, що зумовив підвищення політичної активності громадян, дозволив зайняти їм свою специфічну нішу у політико-комунікаційному процесі [1].
   У межах досліджень у галузі соціології, психології та теорії комунікації проблематику мережевих комунікаційних співтовариств вивчали ряд російських дослідників. Зокрема, С Коноплицький [2], О. Журавльова [3], С. Кремльова [4] та ряд інших. Вивчення мережі Інтернет привертає увагу вітчизняних політологів. Зокрема, слід відзначити ряд новітніх праць М.М. Медведчука, що присвячені виборчим технологіям у мережі Інтернет, загальнотеоретичним аспектам використання мережі у політичній боротьбі, використанню у політичній комунікації блогів, як специфічної інтернет-технології [5; 6; 7; 8]. Окремо необхідно згадати про працю СМ. Шкребця [9], котра присвячена детальному вивченню соціологічних аспектів функціонування такого мережевого комунікаційного середовища, як форум інформаційного ресурсу "Українська правда". Також необхідно назвати ряд публікацій [10; 11], автори яких намагаються дослідити загальні закономірності використання Інтернет-форумів у діяльності з паблік рілейшнз, проте без згадування про використання форумів у політичних комунікаціях.
   Це робить необхідним перейти від вивчення загальних форм роботи з мережею Інтернет для реалізації політичних комунікацій, до конкретних технологічних аспектів політико-комунікаційної діяльності, у тому числі і з залученням Інтернет-форумів, як ключового електронного комунікаційного засобу. Відповідно, метою даного дослідження є вивчення сутності Інтернет-форумів як засобу політичної комунікації, визначення основних напрямків політичної роботи з Інтернет-форумами, дослідження технологічних аспектів використання Інтернет-форумів у політичній боротьбі.
   С.Туронок переконаний, що останнім часом якісний склад аудиторії Інтернету зазнав деяких змін. Перетворення Мережі у засіб масової комунікації сприяло різкому зниженню освітнього, вікового, професійного, матеріального та культурного рівня аудиторії Інтернету. Загальнодоступний характер Мережі перетворює її на об'єктивне дзеркало суспільства, що відображає часом низинні сторони людської природи [12].
   Загалом, інтернет-форуми є одним із найвагоміших засобів роботи з паблік рілейшнз у мережі Інтернет та можуть бути визначені як клас веб-добатків, призначених для спілкування відвідувачів сайтів [13]. При чому, саме слово "форум" у даному визначенні розуміється у своєму первісному значенні, як місце для спілкування (за аналогією до давноримського Форуму або сучасного британського Гайд-парку).
   За своєю ґенезою інтернет-форум є одним з найдавніших комунікаційних засобів мережі Інтернет. Фактично, це була перша форма веб-інтерактивності, котра дозволяла користувачам сайтів залишати свої враження а також пропозиції по їх наповненню. Поступово, із розвитком мережі форуми почали ставати невід'ємним елементом будь-якого авторитетного інтернет-ресурсу та дозволяли, насамперед, забезпечувати постійну комунікацію між власниками сайту та цільовою аудиторією.
   "В мережній дискусії може взяти участь будь-який бажаючий, котрий пройде процедуру реєстрації, але найчастіше і цього не потрібно. На відміну від спілкування в реальному часі, в учасників дискусії є можливість обміркувати чужі репліки, підготувати і (при бажанні) відредагувати свої; завдяки пошуковим системам надаються дуже широкі можливості для пошуку необхідної в спілкуванні інформації" [14].
   Відповідно, форуми одразу починають поділятися за тематичною спрямованістю, об'єднуючи, тим самим, фахівців та аматорів у певній (часто вузькоспеціалізованій) галузі, котрих приваблювала можливість обмінятися думками з цікавих для них проблем. Таким чином, форуми, як тематичне об'єднання користувачів мережі Інтернет, становлять вагомий інтерес для практики паблік рілейшнз у контексті роботи з цільовими групами.
   М.М. Медведчук виокремлює 3 типи PR-роботи у мережі Інтернет: web-PR (елементи інтерактивності у роботі сайту), мережевий PR (тематичні розсилки), online PR (онлайн доступ до інформації) [15]. Інтернет-форум дозволяє поєднати в одній структурі усі вищеназвані елементи роботи, оскільки містить у собі як широку інформаційну базу (особливо це притаманно для професійних форумів), так і інтерактивність, у зв'язку із живим спілкуванням людей. Поєднання спілкування із серйозним інформаційним наповненням дозволяє найбільш повно використовувати форуми для політичних потреб та цілей.
   Гуртування членів віртуального мережевого співтовариства відбувається в специфічних формах. Часто будуються своєрідні віртуальні розширені родини - ця гра в родину може бути досить стабільною в часі і тривати протягом усього часу існування співтовариства, поповнюючись новими учасниками [16].
   Тематичний форум збирає, як правило, найбільш активних представників цільової аудиторії, відверто зацікавлених у тематиці обговорення. Часто саме вони є експертами або лідерами громадської думки. Тому вплив на цю аудиторію нерідко супроводжується ефектом вірусного маркетингу, коли "заражені" ідеєю активні учасники самі починають розвивати й поширювати її. Важливо тільки, щоб процес був контрольованим [17].
   Тобто, для реалізації політичних цілей у інтернет-форумах, необхідно, насамперед чітко визначитись із задачами. В якості останніх може виступати: залучення нових прихильників для підтримки політичної сили або лідера, організація інтернет-спільноти у політичну форму політичної сили, поширення політичних ідей через лідерів думок, репрезентованих на форумі.
   Значна частина партій за допомогою "бригадних" вивчають реакцію певної категорії населення на дії й висловлення політиків, на різні ідеї політтехнологів, а також проводять на форумі агітацію, з іншого боку, вони запозичають ідеї і висловлення. Зі схожими цілями форум використовують журналісти, з тією різницею, що вони вивчають реакцію віртуального співтовариства на власні висловлення і ідеї і, звичайно, не проводять агітації [18].
   Після визначення із цілями та очікуваними результатами, необхідно чітко визначитись із цільовою аудиторією. У плані реалізації політичних цілей вона може бути як широкою (загальнополітичні дискусійні форуми), так і вузькою (ідеологічні форуми). Якщо у другому випадку результат може бути легшим у плані досяжності, то перший несе у собі перевагу широти охоплення та потенціалу розвитку.
   Сам характер відповідного політичного форуму, що об'єднує потенційних однодумців, призводить до створення певного комунікаційного простору, у межах якого генеруються ідеї, довкола яких можуть виникати формалізовані утворення. Яскравий приклад - об'єднання учасників форуму політичного видання газета "2000", створене як альтернатива до націоналістичних угруповань [19].
   Тому ключовими аспектами у політичній роботі з форумами є правильні цілі, вірно обрана тактика, готовність очолити комунікаційний процес для досягнення бажаних результатів.
   Якщо вести мову про загально-стратегічні аспекти роботи з форумами, то серед теоретичних моделей суспільної комунікації найбільш придатними є модель досягнення кумулятивного комунікаційного ефекту Чаффі-Роузера (невеликі інформаційні посили при їх поступовому розміщенні у кінцевому випадку можуть мати серйозні наслідки у плані зміни когніцій) та модель резонансних комунікацій Г.Г. Почепцова (актуалізація наявних у свідомості індивіда ідей та посилів) [20].
   Вплив має бути цілеспрямованим. Працювати з півсотнею форумів практично неможливо. Тому, слід, насамперед, визначити ключові згідно до цільової аудиторії, близькості політичної ідеології або підтримки тієї чи іншої політичної сили. Можна зосередитись на роботі з одним-двома ключовими ресурсами, що, однак, далеко не завжди означає підвищення ефективності, оскільки зусилля мають бути співмірними із потенційною аудиторією. Очевидно, приділення занадто серйозної уваги ресурсам з невеликою кількістю учасників для реалізації політичних цілей є недоцільним.
   Відповідно, можна виокремити кілька стратегій роботи з форумами: спеціалізована (серйозне просування ідей у відповідності до чіткої стратегії на кількох ресурсах), масштабна (передбачає охоплення якомога більшої кількості форумів із розміщенням стислих, але змістовних повідомлень). Вищеназвані стратегії можуть комбінуватися. Наприклад, можна обрати кілька ключових ресурсів для планомірної роботи, водночас, періодично розміщувати на суміжних ресурсах повідомлення із посиланням на базову інформацію. Це дозволить комбінувати позитивні моменти обох стратегій.
   Форум, як певне об'єднання людей також підкорюється певним загально-масовим закономірностям, які були визначені ще Г. Лебоном: ствердження, повторення та зараження [21]. Тому для ефекту головне забезпечити узгодження повідомлень. Немає необхідності перетворювати на мету досягнення максимальної частоти повідомлень, головне - зберігати стабільний темп і розвивати ключову ідею. Для цього навіть на самих активних форумах достатньо 4-5 повідомлень у день, але сформульованих у відповідності до ключової політичної ідеї.
   Ефективність впливу форуму підвищується завдяки інтерактивності. Людину, що дає зворотну адресу, легше переконати. Дискусія ведеться з реальною людиною, тому рівень довіри до учасника даної комунікації вищий, ніж до будь-якого знеособленого джерела інформації [22].
   Відповідно, необхідно приділити увагу оформленню анкети користувача форуму, починаючи від ніку (імені, під яким користувач виступає на форумі) і закінчуючи профілем користувача, що має містити належний рівень інформативності. Загалом, помилка "пустого профайлу" є однією з найрозповсюдженіших при роботі з форумами. "Якщо ви не заповните свій профайл, люди не будуть мати можливості довідатися про вас. Крім того, багато хто зі спамерів не заповнюють свої профайли, тому ваші повідомлення сприйматимуться як банальний спам. Ваш профайл повинен містити загальну інформацію про вас, фото, контактну інформацію. Не бійтеся вказувати особисту інформацію і дайте можливість оточуючим довідатись більше" [23]. Аналогічну думку обстоює російський фахівець з бізнес-розвідки Є.Л. Ющук, котрий, зокрема, зазначає наступне: "якщо хтось із учасників форуму не заповнив інформацію про себе, його свідомо будуть не поважати ті, хто інформацію про себе заповнив. Таких форумних анонімів прийнято називати ботами (від слова "робот")... Бувають випадки, коли краще купити ніку постійного учасника форуму..." [24]. Річ у тім, що стаж участі у форумних дискусіях як ніщо інше впливає на авторитетність користувача.Коли розпочинається робота з форумами, необхідно враховувати, що така робота може бути протяжною у часі та потребувати значних темпоральних ресурсів, оскільки будь-який форум є певною досить закритою соціальною групою. Входження до її складу потребує включення до загального дискусійного процесу, завоювання власного місця та авторитету серед інших учасників, що a priori не може бути швидким. Це може створювати певні суперечності щодо узгодження термінів політичної кампанії (наприклад, виборчої) та комунікаційного процесу, що необхідно враховувати ще до початку процесу.
   "Для того, щоб налаштувати роботу на форумах, потрібен час. На зміну загальної думки співтовариства з приводу тієї чи іншої проблеми може піти до декількох місяців. Важливе значення має послідовна і планомірна робота" [25].
   На часовий проміжок включення користувача у роботу форуму впливають різні чинники, проте серед них ключову роль відіграє певна згуртованість об'єднаного форумом колективу однодумців. Постійні учасники форумів нерідко зустрічаються у реальному житті. Визнаний фахівець із інформаційних воєн і кризового PR Олександр Кузін вважає, що це в першу чергу справедливо для "локальних" форумів (тобто таких, які створені за територіальною ознакою) - міських, регіональних. Для Інтернет-форумів "національного" і, тим більше, "глобального" масштабу, особисте спілкування властиве меншою мірою. Крім того, саме з числа постійних учасників і рекрутуються модератори. Між модераторами форуму і постійними учасниками, як правило, є неформальний контакт. Те ж саме можна сказати і про контакти (і координації дій) постійних учасників між собою [26].
   Після того, як перші кроки на форумі зроблені, необхідно переходити до безпосереднього виконання поставлених завдань. Для цього слід засвоїти декілька прийомів по управлінню дискусіями на форумах.
   Як не парадоксально, для того, щоб дискусія була контрольованою та керованою, вона повинна видаватися неупередженою і неконтрольованою. Тільки в цьому випадку представники Інтернет-співтовариства готові повірити в пропоновані ідеї. Існує ряд інструментів, спрямованих, з одного боку, на контроль дискусії, з іншого боку - на залучення інтересу до неї.
   Російські дослідники [27] пропонують врахувати при цьому ряд моментів. Насамперед, грамотно має бути сформульована тема гілки форуму. Це означає, що назва має бути стислою та інформативною, проте цікаво та небанально сформульованою. Вона має привертати увагу та оживлювати інтерес. Необхідно бути готовими до конкуренції, оскільки у форумі можуть бути представлені різні політичні сили та діячі, котрі можуть активно залучати власних прихильників. Відповідно, гілки форуму у конкурентному середовищі мають нести у собі дещо провокативний зміст для оживлення дискусії та охоплення максимальної аудиторії.
   Повідомлення у гілці форуму мають бути стислими, інформаційними та дискусійними. Бажано використовувати риторичні конструкції, гумор, намагатися формувати власну манеру викладу матеріалу. Це дозволяє завоювати авторитет та прихильність членів формного співтовариства.
   Як відомо, політична комунікація може здійснюватися трьома основними способами: через ЗМІ, політичні організації та через міжособистісні контакти [28]. Форум, як специфічний засіб поширення політичної інформації являє собою органічне поєднання усіх вищеназваних форм, виступаючи, з одного боку, доступним для загалу ЗМІ, організацією, що об'єднує сталий контингент індивідів та місцем, де відбувається неофіційний обмін думками. Це необхідно враховувати, під час формулювання повідомлень, як мають бути і інформативними (як у ЗМІ) і неформальними одночасно.
   Не слід перетворювати повідомлення у гілках форуму на розгорнені статті, адже занадто розлогі повідомлення часто викликають відразу та оминаються увагою учасників форуму. Виклад проблеми має здійснюватися поступово, у діалогічному обміні ідеями. Це дозволяє поетапно підключати до обговорення аудиторію.
   Часто результат залежить від характеру подачі інформації. Загалом, вона може бути як повністю об'єктивною, так і викривленою. У випадку інформаційних маніпуляцій традиційно використовують ряд прийомів: фабрикування, викривлення, інтерпретація, приховування, маніпулювати заголовками та джерелами інформації, неточно цитувати [29]. Очевидно, що в роботі з тематичними форумами необхідно враховувати підготовленість аудиторії та її доступ до альтернативних інформаційних джерел, тому саме інтерпретація фактів виступає основним напрямком роботи.
   Дискусія не має зупинятися за жодних обставин. Будь-яка тема, що не наповнюється новим контентом втрачає інтерес та відсувається на задній план, що означає неминучий крах комунікаційної стратегії. Необхідно забезпечити регулярну роботу з форумом, не залежно від кількості та обсягу повідомлень.
   Будь-яка робота з форумом передбачає два основні напрямки: надання позитивної інформації та відбиття негативних посилів. Є. Ющук відзначає одну ключову особливість подання інформації на форумі: негативна інформація завжди сприймається як об'єктивна, у той час позитивна - як оплачена заздалегідь [30]. Відповідно, необхідно бути готовими до різкої критики щодо будь-яких позитивних посилів. Для успішної протидії критиці слід заздалегідь сформувати комунікаційну стратегію, котра повинна включати в себе загальну тему дискусії, послідовність викладу матеріалу, можливі варіанти зворотної реакції, відповіді на негативні та позитивні відзиви. Мають бути заготовлені інформаційні повідомлення, різної тональності та інтенсивності.
   Розгортання дискусії повинно враховувати ступінь довіри та об'єктивності інформації на думку учасників дискусії. Відповідно, інтенсивність аргументації та формулювання категоричних думок має розгортатися у еволюційній площині, починаючи від найбільш нейтральних як за джерелом так і змістом, і до цілком послідовних та категоричних.
   Розпочинати дискусію бажано нейтрально та безособово, наприклад, із певної інформації з мережі Інтер-нет, що є загальнодоступною та може бути гарним зачином для дискусії. Згодом, під час розгортання процесу обговорення можна підключати і певні категоричні особистісні судження та аналіз, що будуть сприйматися як вмотивовані та об'єктивні посили. Інформація сприймається як об'єктивна тоді, коли вона має кілька джерел підтвердження, що також необхідно враховувати.
   У підсумку комунікації, віртуальні співтовариства можуть виступати як форми самоорганізації громадянського суспільства. Прикладом такої самоорганізації на форумі "Української правди" є акція протесту "Дістали!" (яка відбулася 22 грудня 2008 року в Києві), організатори якої були активними учасниками форуму, де й обговорювали проведення акції [31].
   Робота з форумами може мати наступні політичні результати: зміну або трансформацію політичних переконань цільової групи, створення нового Інтернет-об'єднання із потенційним виходом у реальне політичне середовище, поширення бажаної інформації серед представників цільової групи, дослідження інформаційного простору, перевірка політичних ідей щодо їх відповідності очікуванням громадськості тощо.
   Продуктивна робота з Інтернет-форумами передбачає чітке планування заходів, очікуваних цілей та напрямків роботи. Фактором успіху виступає розуміння сутності форуму в якості цілісного соціального співтовариства, об'єднаного комунікаційним кодом та загальновизнаними правилами комунікації. Для реалізації поставлених політичних цілей під час комунікації на форумах необхідна інтеграція у співтовариство із поступовим розгортанням публікації політичних повідомлень, що мають відповідати традиціям даного мережевого співтовариства та не носити явно пропагандистського характеру.

1. Дубае О.П. Політична комунікація у глобальному інформаційному суспільстві: надбання та виклики / О. Дубае // Політологічний вісник.- 2007. - №30. - С.296.
2. Коноплицкий С Сетевые общества как объект социологического анализа / С. Коноплицкий // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2004. - №3. - С.167-178.
3. Журавлева Е. Основные категории пользователей среды сети Интернет / Е. Журавлева // Экономика. Социология. Менеджмент
4. Кремлева СО. Сетевые сообщества / С. Кремлева // НЛП
5. Медведчук М.М. Інтернет-технології як інструмент формування іміджу кандидата під час виборчих кампаній І Микола Миколайович Медведчук // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. - К., 2009.- Вип.16. - С.281-287.
6. Медведчук М.М. Визначення ролі Інтернету у сучасному світі з політологічної точки зору / Микола Миколайович Медведчук // Гілея. - 2009. - №28.
7. Медведчук М.М. Використання інтер-нет-блогів під час виборчої боротьби / Микола Миколайович Медведчук // Соціум. Наука. Культура. - 2009
8. Медведчук М.М. Можливості використання Інтернет-технологій у сфері PR (Паблік рі-лейшнз) / Микола Миколайович Медведчук // Грані. - 2009. - №5. -С.149-153.
9. Шкребец СМ. Интернет-форум "Украинской правды" как виртуальное сетевое сообщество / Сергей Михайлович Шкребец // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина. Серия: Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы. - 2009. - №844. - С.125-128.
10. Ющук Е.Л. Использование Интернет-форумов в информационных войнах / Евгений Леонидович Ющук // Разведка
11. Рубинштейн М., Соловьев Н., Базанов А. Тематические интернет-форумы / Михаил Рубинштейн, Николай Соловьев, Александр Базанов // Рекламодатель. - №12. - 2006
12. Туронок СТ. Интернет и политический процесс / С.Г.Туронок // Общественные науки и современность. - 2001. - №2.- с.61.
13. Веб-форум // Википедия
14. Шкребец СМ. Интернет-форум "Украинской правды" как виртуальное сетевое сообщество / Сергей Михайлович Шкребец // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина. Серия: Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы. - 2009. - №844. - С.126.
15. Медведчук М.М. Можливості використання Інтернет-технологій у сфері PR (Паблік pi-лейшнз) I Микола Миколайович Медведчук // Грані. - 2009. - №5. - С.150.
16. Кремлева СО. Сетевые сообщества І С. Кремлева // НЛП
17. Рубинштейн М., Соловьев Н., Базанов А. Тематические интернет-форумы І Михаил Рубинштейн, Николай Соловьев, Александр Базанов //  Рекламодатель. - №12. - 2006
18. Шкребец СМ. Интернет-форум "Украинской правды" как виртуальное сетевое сообщество / Сергей Михайлович Шкребец // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина. Серия: Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы. - 2009. - №.844. - С.127.
19. Форум еженедельника "2000"
20. Шаян Л. Суспільні комунікації І Леонід Шаян. - К.: ТОВ "Динаміка", 2008 - С.44.
21. Почепцов Г.Г. Как становятся президентами: избирательные технологи XX века / Георгий Георгиевич Почепцов. - К.: Знание, 1999. - С.273.
22. Наиболее частые ошибки SMM-кампаний
23. Рубинштейн М., Соловьев Н., База-нов А. Тематические интернет-форумы / Михаил Рубинштейн, Николай Соловьев, Александр Базанов // Рекламодатель. - №12. - 2006
24. Ющук ЕЛ. Использование Интернет-форумов в информационных войнах / Евгений Леонидович Ющук // Разведка
25. Рубинштейн М., Соловьев Н., Базанов А. Тематические интернет-форумы / Михаил Рубинштейн, Николай Соловьев, Александр Базанов // Рекламодатель. - №12. - 2006
26. Ющук ЕЛ. Использование Интернет-форумов в информационных войнах / Евгений Леонидович Ющук // Разведка
27. Рубинштейн М., Соловьев Н., Базанов А. Тематические интернет-форумы / Михаил Рубинштейн, Николай Соловьев, Александр Базанов // Рекламодатель. - №12. - 2006
28. Бебик В.М. Політологія для політика і громадянина І Валерій Бебик. - К.: МАУП, 2003. - С.292-293.
29. Цуладзе A.M. Политические манипуляции или покорение толпы / Автандил Цуладзе. - М.: Университет, 1999. - С.76-77.
30. Ющук ЕЛ. Использование Интернет-форумов в информационных войнах / Евгений Леонидович Ющук // Разведка
31. Шкребец СМ. Интернет-форум "Украинской правды" как виртуальное сетевое сообщество / Сергей Михайлович Шкребец // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина. Серия: Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы. - 2009. - №.844. - С.127.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com