www.VuzLib.com

Головна arrow Філософія arrow Роль геологічного знання у вирішенні екологічних проблем сучасності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Роль геологічного знання у вирішенні екологічних проблем сучасності

А.А. Кравчук, канд. філос. наук, доц.

РОЛЬ ГЕОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ У ВИРІШЕННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ

   У статті автор досліджує питання про взаємозв'язок теоретизації геології та її соціокультурної функції в процесі подолання наслідків екологічної кризи.

   This article evolves author's position about intercommunication of theoretic process of overcoming of consequences of ecological crisis.

   Однією з найбільш гострих проблем сучасності, яка є визначальною і для засад існування людської цивілізації, є проблема подолання сучасної екологічної кризи. А це з необхідністю передбачає вироблення науково -обґрунтованої стратегії людської діяльності, пізнання сутнісних закономірностей взаємодії природи та суспільства, природного та соціального. Ряд дослідників основною причиною екологічної кризи, її сутність вбачають у руйнуванні системоутворюючих факторів "людина - суспільство" в цілому, таким чином, можна говорити про структурну кризу.
   Наукові дослідження значною мірою визначають особливості екологізації всього суспільного життя, таким чином, ця проблема цікавить як філософів, екологів, так і представників інших природничих наук, зокрема геології та математики. У минулому 20 ст. для аналізу екологічної проблематики почали широко застосовувати математичні методи, так як математика у своєму арсеналі має методологічні засоби для дослідження зв'язків та відношень, які складають сутність будь-якого екологічного процесу(статистика, комбінаторний аналіз, моделювання, тощо).
   Перед філософами та природничниками стоїть завдання розробити такі організаційні форми інтеграції науки, техніки та виробництва, які дозволили б забезпечити чітке та швидке проходження наукових ідей від зародження до широкого застосування на практиці.
   Це завдання відноситься до всієї системи наукового знання, в тому числі і до геології, яка у 20 ст. переживала інтенсивний процес зростання: розширився її емпіричний базис, підвищився рівень теоретизації, зріс інтерес до власне методологічної проблематики в геології, посилилася її практична ефективність.
   У 20 ст. людство зіштовхнулося з так званими глобальними проблемами, одна з яких екологічна. Масштаби людської діяльності виявилися неспівмірними із природним середовищем, у якому вони здійснюються. Реально стає загроза вичерпання природних ресурсів, а "екологічне мислення" упроваджується в наше життя не так швидко і не такою мірою, як це необхідно.
   Одним із перших, хто усвідомив серйозність цих проблем був В. І. Вернадський, який зайнявся виробленням передумов, які є необхідними для практичного переходу до нових принципів взаємодії з природою, хоча ніде про можливість вичерпання природних ресурсів він не говорить. А це передбачає, на його думку, вирішення цілого комплексу вкрай різнорідних проблем: світоглядних, соціальних, технічних, наукових, організаційних, виробничих. Предметом нашого розгляду стане світоглядна та соціальна проблематика.
   Вплив глобальних проблем на всі сторони життя людини настільки посилився, що сучасна епоха не може розглядатися у відриві від них.
   Сучасна геологія стає все більшою мірою об'єктом філософського аналізу, так як використовує безпосередньо, або у трансформованому вигляді як загальні методи дослідження, так і методи, запозичені з окремих наук. Система логіко - гносеологічних характеристик геологічного знання має не просто практичне значення для визначення теоретичних основ раціонального використання і відтворення природних багатств, але одночасно є важливою і для філософських узагальнень (наприклад, для розробки таких гостро - дискусійних для сучасної геології питань про об'єкт і предмет цієї науки, виділення геологічної форми руху матерії, тощо), вирішення глобальних проблем сучасності.
   Протягом тривалого часу при розробці геологічних теорій належним чином не оцінювалась їх результативність з точки зору впливу на середовище існування людства, що стало, на нашу думку, одним з визначальних факторів виникнення екологічної кризи. Для вчених приорітетними були економічні критерії та необхідність задоволення всезростаючих запитів людства на мінеральну та енергетичну сировину, задоволення конкретно - історичних потреб промислового виробництва.
   Ситуація, що склалася ставить нові методологічні проблеми перед геологічною наукою. В літературі неодноразово відмічався обмежений зв'язок розробки філософських питань геології з розв'язанням екологічної кризи. Так, зокрема, автори колективної монографії "Социальные, гносеологические и методологические проблемы геологических наук" спеціально виділяють розділ "Геология и экологическая проблематика", у якій відзначають, що сутність сучасної екологічної кризи полягає у зростанні конфліктів з природою, зменшенні запасів ресурсів та несприятливих змінах оточуючого середовища, погіршенні природних умов життя [1]. Тому у вирішенні такої складної та багатогранної проблеми, як "Земля і суспільство", значна увага відводиться наукам про землю, у тому числі і геології.
   Автори вказують на необхідність більш ретельного вивчення процесів і явищ, які протікають у біосфері, соціосфері, екосфері, констатують вкрай слабку вивченість наслідків техногенних процесів та інших в контексті екологічних критеріїв. Усвідомлюючи необхідність узагальнення внеску всіх наук у вирішенні екологічної проблеми(а не розгляду її окремих аспектів), учені приходять до висновку про необхідність створення науки, яку вони називають геосоціологія та відповідної установи (організації) з правами контролю та регулювання.
   Соціальна необхідність у такому координаційному центрі реалізоване в Україні шляхом створення Державного комітету з питань охорони та раціонального використання природних ресурсів, на який покладено функцію державного управління в сфері охорони природи та використання природних ресурсів, організація раціонального використання та відтворення природних ресурсів у нашій державі.
   В роботі "Методология геологической науки" С.А. Мороз та В.І. Онопрієнко також виділяють спеціальний розділ "Современная экологическая проблема и геологическая наука", в якому відзначають, що "у зв'язку з необхідністю рішучого включення геологічного знання у вирішення екологічних проблем, питання охорони та оптимізації природи, що нас оточує, останнім часом в геології ведеться пошук адекватного цій проблематиці наукового напрямку". Передбачається виділяти такі галузі геології, як "геологія соціосфери", "геологія середовища", або "геологія оточуючого середовища", "екологічна геологія" і т.і. [2].
   Разом з тим, у наявній літературі належним чином не враховується вплив рівня теоретизації геологічної науки та особливо її соціокультурної функції у вирішенні екологічної проблеми. Завдання статті полягає у тому, щоб конкретніше дослідити питання про взаємозв'язок теоретизації геології та її соціокультурної функції в процесі подолання наслідків екологічної кризи.
   В сучасній геології можна спостерігати дві супротивні тенденції: по - перше, все більш настирливо прослідковується вимога підвищення практичної ефективності вже наявних теоретичних розробок, по -друге, актуалізується завдання підвищення рівня теоретизації геологічного знання. Звісно, виникає проблема,як найбільш ефективно використати і людський фактор та матеріальні ресурси для оптимального розвитку цих тенденцій.
   У цій статті безпосереднім предметом аналізу буде слугувати друга з цих тенденцій.
   Якщо аналізувати сучасну теоретичну теологію шляхом її основних логіко - гносеологічних характеристик (предмет, метод, логічні форми організації знання, а також ї функції), то кожна з цих характеристик буде гостро дискусійною. Питання про предмет будь - якої науки виникає разом із нею. Але особливу гостроту, необхідність в його соціальному дослідженні та розгорнутому вирішенні набуває в період вступу науки у теоретико - синтетичну стадію розвитку. Не маючи можливості у обсязі даної статті викласти багатоманітність точок зору з цієї проблеми, визначимо, що традиційне розуміння предмету геологічної науки є недостатнім для сучасного рівня її теоретизації.
   Дане розуміння предмету геології (геологія - наука, яка всебічно вивчає будову, склад та складну історію утворення і розвитку земної кори) належним чином не враховує геологію надр та космічну геологію і т.і. Сутнісним фактором при визначенні предмета геології, не дивлячись на багатоманіття точок зору з цього питання, є практичні результати геологічного пошуку, незалежно від того, де вони мають місце: на поверхні, у надрах чи у космосі. На наш погляд, при визначенні предметної області геологічних досліджень також необхідно спиратися на вирішення протиріч між біологічною, геологічною та соціальною формами руху матерії.
   Предмет кожної науки, у тому числі і геологічної, визначає природу її методу. Сучасний етап розвитку геології можна охарактеризувати багатоманітністю методів, що використовуються. Серед них можна виділити специфічне використання загальнонаукових методів (історичного,системного, структурного, функціонального) та спеціальних геологічних (метод актуалізму, стратиграфічний, палеонтологічний та ін.). У своїй сукупності методи являють єдину складну систему, яка, на наш погляд, виступає не сумативним набором методів, що забезпечує адекватне відображення мозаїчного і разом з тим єдиного за своїм змістом геологічного предмета.
   У результаті дослідження способів теоретизації, що наявні тепер, було з'ясовано, що одним із найбільш ефективних серед них є використання загальнонаукових підходів. У сучасній геології широко обговорюється питання застосування ідей та методів структурного та системного аналізу. Пояснюється це тим, що геологічний процес знаходить своє вираження у функціонуванні об'єкта тепер і являє собою систему взаємодій, частина з яких є внутрішніми взаємодіями геологічного об'єкта, а іншу частину складає багатоманітність взаємодії з іншими геологічними об'єктами.
   Як з точки зору предмета геології, так і з точки зору методів, які у ній використовуються геологія у структурному аспекті виявляється спорідненою якісно різнорідним галузям наукового пізнання, зокрема, соціальній екології.
   Порівняльний аналіз геології та соціальної екології у плані використання в них логічних форм організації знання показує, що перспективним напрямом теоретизації як геології, так і соціальної екології є застосування загальнонаукових підходів, особливо структурного.
   Останній виступає засобом синтезу різноманітного, нерідко розрізненого емпіричного матеріалу, який слугує для створення геологічних теорій.
   Теорія повинна пояснювати та передбачати факти. Пояснення та передбачення фактів покликані виступати у якості системи наслідків, що можна строго вивести, і які отримують із ядра теорії шляхом логічної дедукції та визначених математичних операцій. В сучасній геології склалася своєрідна ситуація - висновки робляться часто інтуїтивно та мають ймовірнісний характер. За допомогою теорії відношень, яка складає серцевину структурного підходу, можна екстраполювати інтуїтивні поняття у точно визначені математичні поняття, які дозволяють проводити логічно стрункі міркування.
   Розглянуті вище основні логіко - гносеологічні характеристики геології (предмет, метод, логічна форма організації знання) сформувалися та набували нового змісту в процесі практичного функціонування геології як науки. Основна увага при розгляді функції геологічної науки приділялася виробничим (економічним), значно менш цікавою є була і є соціальна функція. Це викликано, на наш погляд, вузькою спеціалізацією дослідників, установкою на невичерпність природних ресурсів, проявом у ній антропоцентричних тенденцій. Разом з тим на сучасному етапі з'ясувалася хибність такої орієнтації.
   Теперішня екологічна криза коректує способи пошуків, що традиційно склалися, та методи побудови геологічних теорій. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу все більшою мірою застосовується геологами для раціонального використання природних ресурсів, співставлення всезростаючих потреб людства із можливостями біосфери, необхідністю враховувати етичні та ціннісні аспекти розвитку науки, бо як відомо, що на кожне наше вторгнення у природу вона "відповідає", "мстить" нам зворотною негативною дією.
   Екологічне знання внаслідок цього концентрує свою увагу навколо екології людини, слугує встановленню гармонійних відносин між суспільством та природою. Всі геологічні теоретичні розробки повинні, на наш погляд, насамперед проходити соціально - екологічну експертизу. Зрозуміло, що соціальний аспект геологічних досліджень не є таким виразним, як у сфері екологічних досліджень, які останнім часом все частіше іменуються соціально - екологічними. Взаємодія суспільства з природою є глобальною проблемою сучасності, яка знаходить свій прояв у не тільки у соціально - культурній, але і в політичній, ідеологічній, економічних сферах.
   Наостанок зауважимо, що практика як критерій (визначник) предмету, методу, рівня теоретизації геологічної науки і як мета її розвитку не повинна зводитися до задоволення поточних економічних запитів. Важливо, насамперед враховувати ціннісно-етичні особливості розвитку суспільства, пам'ятати, що соціокультурний аспект розвитку геологічних теорій опосередковується людським фактором, який з необхідністю включає в себе реалізацію соціальних програм. Розвиток геологічної науки тісним чином пов'язаний із вирішенням таких глобальних проблем як сировинна, енергетична, охорона оточуючого середовища. Стосовно ж розв'язання екологічної проблеми, перед геологією постає широка перспектива теоретичних та практичних досліджень, до основних завдань яких варто віднести підвищення рівня теоретичного знання, розробка коректних підходів при дослідженні процесів і явищ, що протікають у природі.

1. Социальные, гносеологические и методологические проблемы геологических наук. - К., 1979. - С.310-320.
2. Мороз С.А., Оноприенко В.И. Методология геологисеской науки. - К., 1985. - С.184.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com