www.VuzLib.com

Головна arrow Філософія arrow Соціально-філософська проблема початку дослідження
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Соціально-філософська проблема початку дослідження

Д.Й. Власенко, канд. політ, наук, в.о. проф.

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА ПОЧАТКУ ДОСЛІДЖЕННЯ

   У статті розглядаються методологічні підстави проведення самих початкових стадій наукового дослідження. Робиться висновок, що найбільш раціональним та ефективним першим кроком має стати максимально чітка, та така, що передує безпосередньо дослідженню, верифікація первинних понять, які складають, у своїй сукупності, науковий апарат роботи. Подібна верифікація повинна здійснюватися через класифікування понять - пошук такої класифікації істотних понять, яка найбільшою мірою буде відповідати цілям та завданням дослідження.

   This article discusses the methodological basis for most initial stages of research. The conclusion is done, that the most rational and effective first step should become extremely precise research verification of the primary concepts making, in the set, the scientific device ofreseach. Such verification should be carried out by classifying the concepts - search this classification of essential concepts that most will meet the goals and objectives of the study.

   Постановка проблеми. Питання про те, з чого слід починати конкретне наукове дослідження можна віднести до базових методологічних проблем сучасної науки. За своєю суттю, він, більшою мірою, має відношення до "вічних" проблем філософії науки, ніж до методології як до якоїсь області наукового пізнання.
   Дане питання не є предметом пріоритетної уваги як філософів, так і методологів, що працюють у різних галузях наукового пізнання світу. У той же час за ступенем своєї потенційної затребуваності він повинен стояти на одному з перших місць в методологічних дослідженнях та дослідженнях у сфері філософії науки. Дійсно, кожен автор, який починає серйозне наукове дослідження, з неминучістю займає якісь методологічні позиції в питанні того, яким чином здійснювати свої найперші кроки, що показують серйозні наміри вченого. Проте в переважній більшості випадків подібні методологічні позиції займаються, не відкрито і тільки одиниці з представників академічних кіл крім стандартного розділу про прийоми та методи дослідження (що обумовлюється вимогами ВАК) дають чітку характеристику понятійного апарату та послідовності розгортання початкових стадій свого дослідження. В інших же випадках тільки цільовий аналіз тексту дозволяє зробити висновки про авторську позицію з цього питання.
   На думку автора даної роботи така ситуація абсолютно неприпустима і необхідні самі серйозні дослідження, що дозволяють визначити найбільш ефективні і раціональні методики не просто початку, а самого першого кроку дослідження. Спроба намітити шляхи вирішення цієї проблеми зроблена в даній статті.
   Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання про те, що повинно знаходитися в основі первинної, такий, що передує початку наукового дослідження, дії не є предметом значної кількості методологічних досліджень.
   Певний внесок у вирішення, а, в більшій мірі, в постановку даної проблеми, внесли представники аналітичної філософії - Н. Решер [1], Р. Карнапом [2], їхні твердження про завдання філософії як особливої сфери знання по визначенню суворої і точної термінології, яку використовують вчені, може слугувати загальноконцептуальними підвалинами даного дослідження. Важливий внесок в розробку методики здійснення первинного розуміння поняття внесли К. Поппер, С.С. Розова, Ю.А. Воронін, М.П. Покровський і ряд інших методологів науки.
   Невирішені частині проблеми. Невирішеність проблеми первинного, такого, що передує початку дослідження, визначення алгоритму початку дослідження автору бачиться двоякою. По-перше, незважаючи на всю важливість проблеми і наявність деяких розробок у даному напрямку, в даний час існує величезний дисбаланс між тою, загалом незначною увагою, яка приділяється методологами науки, загальною масою вчених до даної проблеми та її значенням для правильного розуміння логіки більшості наукових досліджень. Саме подібна невідповідність бачиться автором як головна невирішена проблема цієї сфери наукового теоретизування.
   Крім того, існуючі на сьогоднішній день методологічні дослідження з даної проблематики роблять акцент на адекватне визначення понять (що, як буде показано нижче, і має стати першим кроком дослідження) в технічних та природничих галузях знання. Роль же первинного визначення понять в соціальних дослідженнях висвітлюється досить слабо, що диктує необхідність появи даного дослідження.
   Метою дослідження є визначення того, які саме дослідницькі дії повинні стати найпершим кроком вченого, кроком, починаючим наукове дослідження в будь-якій сфері людського знання.
   Основні результати дослідження. У методології науки, у повсякденній науковій практиці у всіх її можливих проявах досить часто зустрічається словосполучення "базові методологічні основи (підстави) дослідження". Як правило, вчені позначають їм якийсь фундамент, на якому розгортається подальше дослідження, той фундамент, який визначає всю структуру такого дослідження. У більшості випадків після перерахування того, з чого він складається (зазвичай, при цьому, йде перерахування ряду загальнонаукових методів), дослідження переходить в нову фазу і на цьому його методологічна частина завершується. Але що ми маємо на увазі під "базовими методологічними основами (підставами) дослідження" взагалі? Питання далеко не риторичне, тому що в залежності від тієї чи іншої відповіді на нього вся структура майбутньої наукової роботи може бути повністю змінена.
   У принципі можливо подвійне тлумачення сутності початку дослідження. Так, якщо в словосполученні "базові методологічні основи дослідження", зробити акцент на слово "методологія" у загальноприйнятому її розумінні, розумінні як "сукупності прийомів та методів дослідження", то хронологічно першими методологічними основами дослідження виявляться визначення прийомів та методів пізнання, які будуть використовуватися дослідником при проникненні в глибини сутності обраної проблеми. У такій інтерпретації "базові методологічні підстави" будуть сферою відповідальності гносеології. Гносеологія має великий і розгалужений арсенал засобів ефективного пізнання будь-яких процесів, більш-менш усталений поділ методів пізнання на філософські, загальнонаукові і конкретнонаукові.
   Але наскільки правомірно найбільш первинний, початковий рівень методології відносити саме до гносеології? Адже перш ніж увійти в конкретний процес пізнання, перш ніж обрати методи та прийоми дослідження обраного об'єкта (тобто відповісти на питання "Як ми будемо вивчати?"), необхідно не просто механічно окреслити, а хоча б у самих загальних рисах усвідомити, що саме ми збираємося зробити об'єктом нашої уваги, тобто відповісти на питання онтологічного характеру.
   Але на таку протилежну інтерпретацію найбільш первинних, базових засад методології в свою чергу можна заперечити, що навіть попередньо і в самому загальному наближенні зрозуміти обраний об'єкт можна лише під час його вивчення за допомогою використання певних методів. І це також виявиться вірним. Парадокс, який виникає, не такий помітний при дослідженні більш-менш вузьких проблем, однак, у випадку постановки більш глобальних цілей питання про те, що початково спрямовує хід подальшого дослідження - комплекс обраних методів, або конкретне первинне розуміння сутності об'єкта, є визначальним.
   Марксизм, наприклад, на нього відповідає досить просто - все знаходиться в діалектичному зв'язку і розривати первісну дефініцію об'єкта від визначення методів його вивчення, гіпотезу від спостереження - значить скочуватися в одну з двох крайнощів буржуазного ідеалізму. На критиці розриву діалектичного взаємозв'язку між пов'язаними філософськими поняттями, критиці "буржуазно-ідеалістичного" або "вульгарно-матеріалістичного" акцентування уваги лише на чомусь одному - на емпіричної індукції або раціональної дедукції, на онтології або гносеології, на гіпотезі чи спостереженні як початку дослідження було написано чимало наукових праць з марксистських позицій.
   Беззаперечно, марксизм правий, осуджуючи ситуацію, коли при виборі з точки зору авторів, найбільш адекватної методології дослідження увага некритично акцентується лише на окремих філософських категоріях. Але подібна перманентна критика аж ніяк не відповідає на питання "З чого починати дослідження?", "Де шукати найбільш первинні основи методології - в характеристиці об'єкта або методів його вивчення?"
   У більш м'якій, а тому прийнятній для практичного використання формі відповідь на таку дилему пропонує відомий методолог науки К. Поппер. В одній зі своїх пізніх робіт "Припущення та спростування. Зростання наукового знання", Карл Поппер дотепно зазначає, що вибір форми початку дослідження багато в чому нагадує вибір між куркою та яйцем в сенсі їх хронологічної першості. Курку і яйце він ототожнює з гіпотезою та спостереженням і ставить питання "Що було раніше гіпотеза або спостереження"?. Відповідь наступна: в принципі вони рівноцінні, але якщо за базис прийняти спостереження, то спостереженню передує "більш раніший вид гіпотези". "Вірно, зазвичай, - відзначає далі К. Поппер, - що будь-якої окремій гіпотезі, що приймається нами в той чи інший момент часу, передують спостереження, наприклад ті, які вона повинна пояснити. Однак ці спостереження, в свою чергу, передбачають наявність деяких рамок співвіднесення, рамок очікування, теоретичних структур... Але тут немає небезпеки регресу в нескінченність. Сходячи до все більш примітивних теорій та міфів, ми, врешті-решт, прийдемо до несвідомих, вроджених очікувань "[3].
   Хоча К. Поппер говорить тут про гіпотезу та спостереження, їх неважко пов'язати з альтернативним вибором між первинною характеристикою об'єкту-поняття та такою, що передує дослідженню, характеристикою методів, які будуть використані для його (об'єкту-поняття) подальшого розуміння. Неважко помітити, що в багатьох відносинах вони також виступають як антагоністичні первинні початку дослідження. Так, якщо за основу дослідження береться гіпотеза, то вона передбачає, перш за все, попередній опис об'єкта. Цей опис здійснюється через первинне, таке, що передує дослідженню, швидке та економічне визначення найзагальніших і попередніх зв'язків, властивостей, відносин об'єкта і дедуктивний метод як первинний (Звичайно, що будь-яке методологічно грамотно побудоване дослідження з дедуктивного методу як первинного (або, навпаки) повинно як найшвидше перейти на метод індуктивний (або навпаки) з їх подальшою гармонізацією). Якщо основою дослідження береться спостереження, то воно обумовлює початковий опис методів цього спостереження. І тільки в ході цього спостереження очікується одержання перших попередніх результатів, які дозволять у майбутньому адекватним чином охарактеризувати об'єкт. У такому випадку початковим методом дослідження виявляється індуктивний.
   На думку автора, вибір гіпотези або спостереження, пояснення об'єкта або опису метода як початку дослідження може визначатися лише здоровим глуздом вченого, тим, що б залучення в даному конкретному дослідженні "більш раннього виду" або гіпотези, або спостереження не виглядало б абсолютно абсурдним стороннім тілом.
   Звідси можна зробити деякі висновки першого проміжного плану.
   Найбільш первинні, базові методологічні основи дослідження можуть формулюватися як в категоріях гносеології, так і онтології. У принципі, можна навести комплекс аргументів як для однієї, так і для іншої з позицій, але вони будуть рівнозначні і взаємно врівноважувати один одного. Подібне питання переваг лежить швидше і більше в сфері психології дослідника, ніж у методології як такий, чи у філософії.
   Дуже близьку до цього міркування про вирішальну роль психологічних переваг, ідею висловлює К. Поппер в одній зі своїх ранніх методологічних робіт: "Початкова стадія цього процесу [мається на увазі висунення і перевірка теорій - В.Д.] - акт задуму і створення теорії, - на моє глибоке переконання, не має потреби в логічному аналізі, та й не підвладний йому. Питання про шляхи, по яких нова ідея... приходить до людині, може створити значний інтерес для емпіричної психології, але він зовсім не відноситься до логічного аналізу наукового знання" [4].
   Користуючись свободою дослідницького вибору, автор вважає, що починати конкретне дослідження слід все-таки з визначення того, що мається на увазі під тим чи іншим поняттям, яке місце займають базові поняття дослідження в ряду однорідних або близьких йому за змістом понять інших. Саме пояснивши, що лежить в основі первинного розуміння автором дослідження того чи іншого поняття, стає можливим пояснити завдяки чому вивчення об'єкта (з усім комплексом притаманних цьому вивченню методів) розгортається саме таким, а не іншим шляхом, стає можливим підготувати інші базові методологічні підстави дослідження.
   Те, що початок наукового дослідження своєю найпершою дією завжди має дію по позначенню певного розуміння базових понять є одним з ключових тверджень даної статті. Слід також підкреслити, що за своєю суттю ця операція верифікації - процедура зовсім інша, ніж вибір об'єкта і предмета дослідження і є більш базової та первинної ніж що-небудь інше, що відноситься до даного конкретного дослідження.
   Однак при цьому за рамками визначення "базових методологічних підстав дослідження" залишається питання про те, які логічні дії, явно чи неявно, виконує суб'єкт наукового пізнання для того, щоб показати, що саме він має на увазі під "поняттям 1", "поняттям 2 ", поняттям 3" і т.п.
   З чого починається адекватна характеристика використовуваного в дослідженні поняття, починається таким чином, що б ця характеристика ключових понять виконувала роль "базової методології?"
   На це питання в тій чи іншій мірі відповідають багато дослідників. Звернемося до К. Поппера. Згідно з ним, "Опис спостереження припускає використання дескриптивної мови, зі словами, що фіксують відповідні властивості, така мова припускає подібність і класифікацію, які, у свою чергу, припускають інтерес, новизну, точку зору і проблему" [5]. У зв'язку з цим Поппер наводить приклад іншого дослідника, Катца, який ще в 1937 році описував "психологію" тварин: "Голодна тварина підрозділяє своє оточення на їстівні і неїстівні речі. Тварина, яка втікає від небезпеки, шукає укриття [тобто класифікує всі предмети на ті, які можуть дати укриття, і ті, які укриття дати не можуть - В.ДТ [6].
   Цитування К. Поппером іншого дослідника, який описує дії голодної тварини, скоріше за все не випадкове і має корелюватися з іншим його висловом, про те, що в основі наших початкових стимулів до наукових досліджень лежать найбільш примітивні вроджені очікування [7].
   У контексті даного дослідження ці висловлювання як К. Поппера, так і Катца примітні тим, що обидва дослідника показують, що здійснення класифікації є настільки первинним і універсальним моментом, що передує реалізації будь-якого алгоритму поведінки, що воно властиве навіть тваринам, які рухомі інстинктами (їстівне - неїстівне, здатне надати укриття - неспроможне надати укриття).
   Таким чином, відповідно до К. Попперу, перш ніж зрозуміти, що саме спостерігає дослідник, необхідно якимсь чином ототожнити об'єкт в ряду собі подібних (виявити "подібність"), здійснити його класифікацію.
   Про величезну роль класифікації говорить, мабуть, головний спеціаліст у сфері класифікації як філософського феномену С.С. Розова. За її словами: "Класифікація розглядається як особливий спосіб організації теорії, що забезпечує перенесення загального знання, яке відноситься в рамках теорії до певного класу об'єктів, на будь-який одиничний об'єкт цього класу" [8]. Більш конкретний в затвердженні методологічної ролі класифікації Ю. А. Воронін, який вважає, що класифікація в описових науках виконує ті ж функції, що рівняння в точних. Його слова наводить С.С. Розова: "Є деякі підстави вважати, що в описових науках дослідження не обходяться... без моделей, але ці моделі не виражаються у вигляді рівнянь, а видаються класифікаційними побудовами, які, як правило, мають недостатньо чіткий формальний зміст. Інакше кажучи... класифікаційні побудови в описових науках відіграють таку саму фундаментальну роль, як рівняння в точних науках "[9].
   Думку С.С. Розової підтверджують і інші автори, що вивчають цю проблему. Наприклад, В.Д. Александрова: "Відмічено, що готові класифікації лягають в основу подальших досліджень. Класифікація - необхідний елемент будь-якого дослідження, початкова стадія - для правильного планування роботи та орієнтації в матеріалі" [10]. Див., також: [11]; 12]; [13] та багато інших.
   З даної логіки міркувань стає очевидним, що починати дослідження, визначити базові, найбільш первинні методологічні підстави дослідження - це в першу чергу розмістити об'єкт дослідження в рамках тієї чи іншої класифікації подібних йому об'єктів, правильно вибрати відповідну класифікацію.
   Для пояснення цієї тези використовуємо простий приклад зі сфери не органіки. Просте залізо при його вивченні може стати об'єктом одразу ж декількох класифікацій. Якщо всі мікроелементи, необхідні для життєдіяльності людини, розташувати в певній послідовності, то ми отримаємо одну класифікацію, в рамках якої значущі властивості заліза можуть розглядатися виключно і тільки лише з позицій біології людини. Якщо вивчати хімічні властивості заліза, - то шукана класифікація - знаменита Періодична таблиця Менделєєва. Якщо розглядати залізо як будівельний матеріал, то залізо опиниться в послідовному ряді зі сталлю, алюмінієм, бетоном і т.д.
   Отже, починати розглядати залізо з будь-яких можливих позицій можливе лише поставив його в ряд однорідних за якоюсь ознакою елементів - хімічних, будівельних матеріалів, біологічно активних мікроелементів. У всіх цих випадках використовується своя класифікація. Причому, і це дуже важливо, класифікація в більшості випадків використовується неявним чином - вивчаючи залізо як будівельний матеріал дослідник має на увазі, що залізо досліджується в порівнянні з алюмінієм, титаном, залізобетоном; вивчаючи залізо як мікроелемент дослідник порівнює його корисність для організму в ряду з фосфором, магнієм, кальцієм. У всіх цих випадках на початку дослідження в обов'язковому порядку лежить вибір певної класифікації, в рамках якої задається напрям дослідження заліза. Причому "початок дослідження" слід розуміти в самому буквальному сенсі - як дію, яка передує постановці дослідницьких завдань, передує визначенню методів та прийомів дослідження.
   Про те, що в більшості випадків процес класифікування в дослідженні є майже завжди, відбувається неявно, та випереджує собою все подальше дослідження, говорить вчений, який вперше зробив спробу створити науку про класифікацію, М.П. Покровський: "Класифікація явно чи неявно зустрічається в людській діяльності невизначено широко - як засіб вироблення понять, організації пізнавальної діяльності; неявно вона, мабуть, широко використовується - часто несвідомо - як інструмент в особистій, напівінтуїтивній сфері наукової творчості дослідника" [14].
   Висновки. На думку автора, "онтологічне" розуміння початку дослідження найбільш актуально в суспільних науках, і, в особливій мірі, в дослідженнях сфери політичного в Україні. Гострі і безкомпромісні звинувачення опонентів у всіх смертних гріхах при, на перший погляд, внутрішній логічності смислових конструкцій, показує, що українські і політики, і політологи добре розуміють як зробити так, що б їх судження виглядали переконливо і не мали грубих помилок у логіці і методах процесу пояснення політичної реальності. Але при цьому виникає цікава політологічна проблема: яким чином всім українським політикам і заангажованим ними політологам виявляється можливим бути настільки переконливими при аналізі одного й того самого емпіричного матеріалу, використанні практично однакових методів пояснення цього матеріалу, але повністю протилежних підсумкових твердженнях?
   Відповідь криється в тому, що первинні поняття, на основі яких базуються всі наступні бездоганно логічні конструкції подібного роду поволі і навмисне неявно розуміються з абсолютно різних позицій.
   Автор вважає, що в даній статті не місце перерахуванню цих понять, що спотворюються, як і не місце для обґрунтування будь-якої з політичних доктрин існуючих в Україні. У даній статті важливо відзначити інше. Серйозне наукове політичне дослідження та політиканствуючи міркування мають мало спільного, але саме ці політиканства дозволяють нам побачити наскільки можуть змінюватися і сутність суджень і кінцеві висновки при зовні незмінних методах дослідження, але при первинно різних розуміннях кола понять, що досліджуються.
   При визначенні самих понять вирішальну роль відіграє вибір адекватної для досліджуваного об'єкта класифікації. Цю дію слід віднести до базових методологічних підвалин дослідження - базових настільки, що воно:
   а) є абсолютно обов'язковим, навіть якщо відбувається неявним чином; б) випереджає інші методологічні дії - вибір структури дослідження, його методи і прийоми.
   Що ж є підставою для класифікації в соціальних дослідженнях? Це питання є постановкою проблеми самостійного наукового дослідження і має бути розглянуто окремо.

1. Решер Н. Взлет и падение аналитической философии
2. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка
3. Поппер К. Предположения и опровержения. Рост научного знания // Поппер К. Логика и рост научного знания: Избранные работы: Пер. с англ. / К. Поппер. - М.: Прогресс, 1983. - С. 261-262.
4. Поппер К. Логика научного исследования: Пер. с англ. / Под общ. ред. В.Н. Садовского / К. Поппер - М.: Республика, 2005. - С. 27-28.
5. Поппер К. Предположения.../ Указ. соч. - С. 261.
6. Там же.
7. Там же. - С. 262.
8. Розова С.С. Классификационная проблема в современной науке / С.С. Розова - Новосибирск: Изд-во "Наука": Сиб. отд., 1986. -С. 72.
9. Там само. - С. 194.
10. Александрова В.Д. Классификация растительности / В.Д. Александрова - Л.: Наука, 1969. - С. 3.
11. На пути к теории классификации: Сб. научн. статей / Отв. ред. С.С. Розова. - Новосибирск: Новосибирский гос. ун-т, 1995. - 191 с.
12. Кедров Б.М. Классификация наук: В 3 т. / B.M. Кедров - М.: Изд-во ВПШ и АОН, 1961. -Т. 1. - 472 с.
13. Уемов А.И. Системный подход к классификации наук и научных исследований / А.И. Уемов // Философские науки. - 2000. - №2. - С.87-101.
14. Покровский М.П. Классиология как система / М.П. Покровский // Вопросы философии. - 2006. - №7. - С.95.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com