www.VuzLib.com

Головна arrow Військова справа, ДПЮ arrow Обґрунтування необхідності розробки власних інформаційних технологій для рішення завдань інформаційної та інформаційно-аналітичної діяльності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Обґрунтування необхідності розробки власних інформаційних технологій для рішення завдань інформаційної та інформаційно-аналітичної діяльності

I.В. Пампуха, канд.техн.наук., доцент

ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ РОЗРОБКИ ВЛАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

   У статті проведено аналіз та обґрунтування необхідності розробки власних інформаційних технологій для рішення завдань інформаційної та інформаційно-аналітичної діяльності.
   Ключові слова: інформаційні технології, інформаційно-аналітична діяльність.

   In article the analysis and substantiation of necessity of working out of own information technologies for the decision of problems of information and information-analytical activity is carried out.
   Keywords: information technologies, information-analytical activity.

   Вступ. Інформаційна безпека в широкому розумінні, з одного боку, визначає рівень захищеності і, як наслідок, стійкості основних сфер життєдіяльності суспільства (держави) по відношенню до небезпечного (дестабілізуючого, деструктивного, уразливого тощо) інформаційного впливу, а з іншого боку- інтенсивність розвитку суспільства в тій чи іншій сфері за рахунок ефективного використання накопичених людством знань. З точки зору вирішення завдань інформаційної боротьби (ІБ) інформаційна безпека розуміється як ступінь захищеності інформаційного ресурсу (IP) від різного роду зовнішніх і внутрішніх загроз, яка забезпечує його ефективне виконання в інтересах ЗСУ. Отже, системний підхід до автоматизації вирішення завдань ІБ при створенні спеціальних інформаційних систем з огляду на використання глобальних міжнародних інформаційних систем вимагає дослідження і вияву всіх можливих механізмів впливу на IP, особливо на зміст інформаційних потоків. Важливо зрозуміти, що інформаційна безпека - це проблема управління знаннями. Сама по собі інформація не має реальної вартості, вона набуває її тоді, коли починає впливати на процеси управління.
   Головною метою інформаційно-психологічної боротьби є організація та ведення психологічних операцій як основного елементу і засобу досягнення оволодіння ситуацією не тільки на ранній стадії та під час конфлікту, але й задовго до його початку, що дає можливість оперативно реагувати на зміни обстановки у зоні своїх життєвих інтересів. Так, маючи контроль над мережею противника, можна керувати його процесами прийняття рішень, його поінформованістю і діяльністю. Не треба знищувати або руйнувати його системи і дані, якщо є можливість їх контролювати. Сутність процесу полягає у концентрації зусиль на "м'яке" втручання в управління та руйнуванні логічних систем подання знань. Практично це новий підхід до ведення психологічних операцій та дезінформації. Такий тип інформаційної зброї відображає "реальні події", які відповідають інтересам сторони, яка здійснює інформаційно-психологічний вплив. Ця зброя призначена чинити вплив не на саму інформаційну систему, а на поведінку користувачів, їх здатність приймати відповідні рішення. Тобто це своєрідний "вірус думки" [1].
   Механізми вербального впливу [2] є ефективним інструментом інформаційно-психологічного впливу. Вони базуються на використанні природно-мовних засобів (усна та письмова мова) та відповідного позалінгвістичного аудіо-візуального контексту (зображення, жести, тембр голосу тощо). В основі вербального впливу лежать знання про досвід, рівень освіченості та інтелектуального розвитку, культуру та ментальні особливості певних етнічних та соціальних груп, що дозволяє безпосередньо впливати на їх свідомість іншою стороною у бажаному напрямку. Соціальна природа мови залишає її фактично єдиним універсальним засобом утворення інформаційного простору сучасного суспільства. Важко переоцінити роль мови у суспільстві. Регламентація та регулювання всіх сфер життєдіяльності суспільства здійснюється саме шляхом вербалізації знань, намірів, культурних та духовних цінностей. Основним фактором, який визначає орієнтири в поведінці людини, її відношення до поточної ситуації, мотиви прийняття того чи іншого рішення є її система цінностей та інтересів, які формуються протягом усього її життя [2].
   Основну роль при цьому відіграє інформаційне середовище, в яке людина занурена. Під впливом змісту інформаційних потоків, які вона сприймає, акцентів на окремих його фрагментах, інших факторів, у людини формується образ мислення, світогляд, система цінностей і інтересів, які з часом збагачуючись і розвиваючись в той чи інший бік приймають участь під час аналізу поточної інформації вже у вигляді своєрідного морально-семантичного фільтру (далі - фільтру). Власне, від орієнтації і сталості фільтру суттєво залежать вчинки, поведінка людини в тій чи іншій ситуації. На змістові і якісні характеристики фільтру впливають система освіти, релігійні та філософські течії, ідеологічна пропаганда, інші складові інформаційного середовища, без оволодіння якими неможлива свідома адекватна оцінка людиною явищ суспільно-політичного життя, усвідомлене формування своєї позиції. Природно, що значну роль при цьому відіграють засоби масової інформації (періодичні видання, радіомовлення та телебачення, Internet).
   Наступним важливим моментом є поведінка особистості в конкретній ситуації, визначення позиції, прийняття нею адекватного рішення тощо. В цьому випадку при наявності "якісного" фільтру також великого значення набуває якість інформування, яке передбачає своєчасність, повноту, всебічність і достовірність наявної інформації. Забезпечення цих факторів є запорукою адекватної поведінки людини. Разом з цим, якщо не виконується хоча б одна з вимог до інформації, адекватність оцінки ситуації людиною гарантувати не доводиться. Більш того, якщо інформація містить грамотно продуману і організовану дезінформацію, яка до того ж є правдоподібною, людина навіть при наявності "якісного" фільтру може приймати рішення, адекватні змісту наявної інформації, але не адекватні реальній ситуації.
   За допомогою навмисно спотвореної, вибірково неповної інформації і цілеспрямованої дезінформації можна впливати на рішення, які приймаються людиною. Особливість вербального впливу на людину як соціальний об'єкт полягає в його ефективній дії саме на такі його складові, як система цінностей, інтересів тощо. Один із шляхів нейтралізації цього впливу - автоматизація інформаційно-аналітичної діяльності, що дозволяє усунути суб'єктивний фактор в сприйнятті аналітиком поточної інформації.
   Фактори впливу, пов'язані з формуванням національного інформаційного простору. Складність умов роботи аналітичних підрозділів визначається загальним станом виконання програми інформатизації в Україні. Інформатизація України, формування її інформаційного простору проходить у складних умовах сучасних політичних, економічних та соціальних перетворень.
   Тому існують певні об'єктивні та суб'єктивні проблеми формування національного інформаційного простору та якісної реалізації процесу інформатизації в цілому.
   Основними з них є наступні:
   - у зв'язку з хронічною відсутністю коштів для реалізації Національної програми інформатизації держави інформаційні системи, які розробляються для потреб ЗСУ, використовують різні інформаційні технології та платформи, які досить часто є безперспективними та несумісними між собою, фактично жодний проект не доведений до кінця;
   - відсутність єдиного діючого механізму державної експертизи в галузі інформаційних технологій, проектів інформаційних систем, мереж та програмно-технічного забезпечення, що дає можливість для впровадження застарілих варіантів інформаційних рішень, призводить до нераціонального використання вкладених коштів;
   - відсутність фінансової підтримки національних виробників та власників інформаційних технологій і ресурсів призводить до монопольного положення закордонних фірм на внутрішньому ринку держави;
   - однобічна спрямованість науково-технічного потенціалу з України до інших країн сприяє витоку цінної інформації, фактично призводить до втрати національного інформаційного ресурсу;
   - нерозвиненість національної інформаційної інфраструктури ускладнює доступ до інформаційного ресурсу держави, що не сприяє її авторитету на міжнародній арені;
   - нерегламентований доступ до важливої, інколи стратегічної інформації з боку приватних структур потребує негайного вирішення проблем інформаційної безпеки;
   - жорстка експансія інформаційних технологій крупних іноземних фірм відбувається без належного контролю з боку держави, що послаблює інформаційний та технологічний суверенітет України;
   - зацікавленість закордонних компаній у нав'язуванні державі, національним інформаційним і телекомунікаційним мережам та системам умов функціонування, які надають односторонні політичні та інформаційні переваги урядам країн цих компаній, що може призвести до втрати інформаційного суверенітету держави.
   Ці проблеми визначають сприятливі умови для реалізації інформаційного впливу на органи державного управління.
   Одним із вагомих показників стану захищеності інформаційно-аналітичної діяльності є використання інформаційних технологій, перш за все, технологій з аналітико-синтетичної обробки інформації, оскільки такі технології, власне, і визначають рівень уречевлення знань в суспільстві. Теоретично є дві альтернативи з розвитку інформаційних технологій (IT): запозичення закордонних, використання власних [3].
   Запозичені системи на перший погляд більш привабливі з таких причин:
   - не треба витрачати час, та і вкладені кошти набагато менші ніж розробка власної технології;
   - запозичені системи технологічно поєднані з обчислювальною технікою, на яку вже витрачені кошти.
   З іншого боку, необхідно усвідомлювати, що запозичені системи є результатом вчорашньої наукової думки. Отож, поки ми витрачаємо час і кошти на засвоєння запозичених програмних систем, постачальники удосконалюють свої інформаційні технології.
   Інша негативна сторона запозичених технологій криється у новій якості інформаційних ресурсів, якої вони набули в сучасних умовах. Сьогодні інформаційні ресурси є важливим не тільки стратегічним, але й тактичним об'єктом (особливо це стосується державних структур), який неможливо не враховувати при прийнятті рішень у всіх сферах державного управління.
   Відомо, що "хто володіє інформацією, той володіє світом" - і це не є перебільшенням. Звичайно, що за таких умов іноземним фірмам невигідно продавати передові технології, які б сприяли найефективнішому уречевленню інформації іншою державою.
   Третій негативний наслідок запозичених систем полягає у тому, що вирішуючи свої прикладні задачі в чужому технологічному середовищі, ми підпадаємо під "інформаційний ковпак" відповідної держави. Адже за таких умов легко прогнозується (якщо відомі засоби обробки інформації) результат обробки поточних інформаційних матеріалів, а звідси і відповідні рішення, які можуть бути прийняті. А це сприяє втраті інформаційного суверенітету держави та створення умов реалізації інформаційних загроз.
   Висновки. Отже, реальний вихід - розробка власних інформаційних технологій, які б, з одного боку, містили останні світові наукові досягнення, а з іншого боку - реально сприяли б ефективному вирішенню завдань інформаційної та інформаційно-аналітичної діяльності. Треба чітко усвідомлювати, що нова інформаційна технологія не має бути простою сумою готових програмно-інформаційних систем, а результат інтегрування і узагальнення набутого досвіду.
   Розробка власної інформаційної технології має задовольняти наступним вимогам: випереджувальне володіння ситуацією на основі аналізу всієї доступної інформації у порівнянні з існуючими технологіями; орієнтація на обробку знань (тобто змісту інформації), а не текстів (тобто форми інформації); орієнтація на комплексну автоматизацію всіх етапів аналітичного опрацювання інформації.

1. Теоретичні основи організації та ведення зовнішньої інформаційно-психологічної діяльності у комп'ютерних мережах в інтересах ЗСУ та держави. - Науково-теоретичне дослідження. К.: МОУ.1998.
2. Рось А.О., Замаруєва І.В., Петров В.Л. Концептуальні засади моделювання інформаційної боротьби // Наука і оборона. 2000.-№2.-С. 47-53.
3. Автоматизированные информационные ресурсы России. Состояние и тенденции развития. Национальный доклад // Научно-техническая информация. Сер.1. Организация и методика информационной работы. М.:ВИНИТИ. - 11994. №11. - с. 2-30.
4. Литвиненко О.В., Бінько І.Ф., Потіха В.М. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України. - К.: 1MB КУ ім. Тараса Шевченка, 1998. -47 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com