www.VuzLib.com

Головна arrow Військова справа, ДПЮ arrow Мотивація професійної діяльності підлеглих у сучасних умовах як об’єкт психологічного впливу військових керівників
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Мотивація професійної діяльності підлеглих у сучасних умовах як об’єкт психологічного впливу військових керівників

О.А. Матеюк, д-р. психол. наук

МОТИВАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛЕГЛИХ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ЯК ОБ'ЄКТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВИХ КЕРІВНИКІВ

   Результати аналізу емпіричних даних дозволяють класифікувати мотивацію професійної діяльності військовослужбовців по типам. Основою поділу виступає критерій вмісту особистісного змісту, який складає для військовослужбовця професійна діяльність. Особистісний зміст професійної діяльності для військовослужбовця полягає у встановленні ним смислових зв’язків в співвідношенні мотивів його діяльності і мети дій.
   Ключові слова: мотивація, професійна діяльність, військовослужбовець.

   Results of the analysis of empirical data allow to classify motivation of professional work of military men by types. As a division basis the criterion of the maintenance of the personal maintenance which is made for the military man by professional work acts. The personal maintenance of professional work for the military man consists in an establishment of semantic connections in the ratio motives of its activity and the purpose of actions.
   Keywords: motivation, professional work, military man.

   Вступ. Діагностика мотивації діяльності є однією з найскладніших проблем в психологічній науці. Не зважаючи на важливість цієї проблеми та значні зусилля дослідників у цій галузі, її загальнотеоретична основа в психології на сьогодні є ще недостатньо розробленою.
   Метою даної статті є висвітлення особливостей психологічного впливу військових керівників на мотивацію професійної діяльності їх підлеглих у сучасних умовах.
   Результати дослідження. Як зазначає Б. Г. Ананьев, "ми ще далекі від пізнання цілісності мотиваційної сфери, що охоплює різні рівні активності - від органічних потреб до ціннісних орієнтацій. Все це -завдання найближчого майбутнього психології, яка впритул підходить до пізнання всієї архітектури внутрішнього світу людини..." [1, с 256]. Із ще більшими труднощами стикається дослідник, коли справа стосується мотивації професійної діяльності військових керівників та їх підлеглих. Разом із суто психологічними бар’єрами, що виникають на шляху вивчення психології військовослужбовців, на успішне вирішення завдань такого характеру значний вплив також здійснюють особливості організації військово-професійної діяльності. Окрім цього, пряме вивчення військовим керівником мотивації військово-професійної діяльності підлеглих може інтерпретуватися ними як прояв недовіри до них зі сторони військового керівника.
   З іншого боку, дослідження цієї проблеми украй ускладнене у зв’язку з кризовими явищами в професійній діяльності військовослужбовців, які, наразі, є наявними. Проте, не зважаючи на всі складнощі, мотивація військово-професійної діяльності, є основою, що спонукає військовослужбовця виконувати свої професійні обов’язки. Вона проявляється у вигляді емоційного відношення військовослужбовця до військово-професійної діяльності. В процесі роботи з підлеглим військовий керівник, насамперед, спостерігає те, що фактично є на поверхні - емоційні переживання підлеглого, його експресивні реакції на ті чи інші ситуації, що виникають у процесі його військово-професійної діяльності. Аналіз особових справ військовослужбовців свідчить, що військові керівники, при оцінюванні своїх підлеглих, приділяють значну увагу описові їх емоційних станів, особливо за екстремальних умов діяльності. Саме ці емоційні прояви й дозволяють виявляти мотиви та мотиваційні чинники, що спонукають військовослужбовців виконувати свої військово-професійні функції.
   Аналіз результатів дослідження мотивації професійної діяльності військовослужбовців, під час яких обстеженням було охоплено 248 осіб, свідчить, що, за відносно високого (у відсотковому відношенні від загальної кількості опитаних) рівня мотивації професійної діяльності військовослужбовців, заснованої на потребах ("служіння народу" - 53,5%; "служіння Вітчизні"-48,8%) та стабільній військово-професійної орієнтації військовослужбовців на продовження військово-професійної діяльності, 37,9% з них відзначають, що їх утримує на службі "бажання дослужити до пенсії" та "неможливість знайти собі застосування в іншій галузі".
   При цьому, заслуговує на увагу той факт, що тільки 10,1% респондентів висловилася безумовно про свій намір звільнитися в найближчому майбутньому з військової служби, а 51,2% опитуваних вказали на необхідність набуття додаткової кваліфікації з метою її подальшого використання після звільнення у запас, що опосередковано також свідчить про намір продовження професійної діяльності поза військовою службою.
   Переважна більшість військовослужбовців, що були опитані (81,9%), як чинники, що впливають на ухвалення рішення про звільнення з військової служби, називають:
   - свою соціальну незахищеність;
   - невизначеність свого соціального статусу та перспектив;
   - відносно низьке (у порівнянні з іноземними колегами та колегами з бізнесових структур) грошове та інше матеріальне забезпечення.
   Дещо меншого значення надається:
   - падінню престижу професії військовослужбовця в суспільній думці;
   - недостатньому рівню соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їх сімей;
   - незадоволеності змістом військово-професійної діяльності;
   - наявним можливостям самореалізації поза сферою військової служби.
   У процесі дослідження було встановлено, що на тлі відносно високого рівня мотивації військово-професійної діяльності, 81,5% військовослужбовців однозначно не задоволені своїм матеріальним становищем, а 41,7% опитаних- своїми житловими умовами. Ці обставини, на наш погляд, призводять до появи суперечностей у мотивації професійної діяльності військовослужбовців, змушують їх входити в контакт з комерційними структурами тощо, тобто, шукати взаємовигідні контакти для задоволення самих необхідних матеріальних потреб.
   Про серйозні колізії, що відбуваються в мотиваційній сфері професійної діяльності військовослужбовців, свідчать результати аналізу їх домінантних настроїв і почуттів:
   - "переживаю почуття невпевненості в завтрашньому дні" - 67,6%;
   - "переживаю почуття тривоги та песимізму"-45,2%;
   - "переживаю почуття апатії та байдужості до служби"-12,6%.
   Таким чином, низький рівень соціальної незахищеності на тлі перманентного реформування військових структур стає найважливішою причиною песимістичних оцінок військовослужбовцями як їх особистісних перспектив, так і перспектив системи військової служби України в цілому, стає основою формування мотивації звільнення військовослужбовців у запас і, зворотнім чином, позначається на функціонуванні військової структури, ефективності управління нею.
   Мотивація професійної діяльності кожного військовослужбовця є суто індивідуальною та визначається особистісною ієрархічною системою мотивів. Проте, разом з тим, аналіз результатів досліджень мотивації професійної діяльності військовослужбовців дозволяє виявити певні загальні тенденції та закономірності, що проявляються в сучасних умовах.
   Дослідження, які були проведені останнім часом, свідчать про те, що в мотивації професійної діяльності військовослужбовців спостерігається "зсув" у сторону мотивів корисливого змісту, які раніше займали нижче ієрархічне положення, а нині входять до числа мотивів, що становлять "вершину" цієї ієрархії.
   Військовими керівниками, які були опитані, відмічається, що в нинішніх умовах існує певна диференціація мотивів військово-професійної діяльності їх підлеглих у залежності від віку (терміну військової служби). Для військовослужбовців більш старшого віку (термін військової служби 15-25 років) мотивом, що найбільш часто зустрічається, є необхідність служіння інтересам Вітчизни. Матеріальна сторона військово-професійної діяльності їх, як правило, займає посереднє положення.
   Для молодих військовослужбовців і військовослужбовців середнього віку (термін військової служби 0-5 та 5-15 років відповідно) на перший план починають висуватися мотиви військово-професійної діяльності корисливого змісту: можливість отримання будь-яких матеріальних благ, грошової винагороди, пільг, "вигідних" посад, служби в великих містах тощо. Ці дані підтверджуються результатами обліку Головного управління нагляду за додержанням законів у Збройних Силах України та інших військових формуваннях згідно Відомості про динаміку та структуру злочинності за видами військових формувань за 2003-2005 pp. - значна кількість злочинів була зареєстрована на підставі вирішення військовослужбовцями власних матеріальних проблем за рахунок держави, а саме: злочинів, що пов’язані з корупцією - 620, хабарництвом - 105; злочинів на підставі заволодіння військовим майном - 188 (з них 21 - заволодіння зброєю та боєприпасами, 105- шляхом зловживання службовим становищем); злочинів проти власності - 494 (з них 46,4% - проти державного майна; 7,7%- в особливо великих розмірах; 17,2%- шляхом грабежу та розбою). Це явище, на нашу думку, є результатом формування та розвитку в нашому суспільстві ринкових відносин, які, природним чином, переносяться в сферу професійної діяльності військовослужбовців.
   Результати аналізу емпіричних даних дозволили класифікувати мотивацію професійної діяльності військовослужбовців за типами. Основою поділу слугує критерій змісту особистісного смислу, який складає для військовослужбовця професійна діяльність. Особистісний смисл професійної діяльності для військовослужбовця полягає у встановленні ним смислових звязків у співвідношенні мотивів його діяльності та цілей дій.
   Використання цього критерію дає підстави для поділу всієї мотивації професійної діяльності військовослужбовців на два типи мотивації, два типи комплексів спонукань до цієї діяльності.
   Професійна діяльність військовослужбовця, основа якої - мотивація першого типу - характеризується тим, що вона має статус дії, яка підпорядкована мотиву, основу якого складають високо особистісно значущі потреби військовослужбовця.
   Для цієї категорії військовослужбовців виконання професійних функцій представлене у вигляді певних дій (наявність на робочому місці, виконання окремих доручень керівника, окремих функціональних обов’язків тощо), спрямованих на досягнення конкретної мети (уникнення покарання, імітації діяльності тощо). Ці дії є складовими діяльності військовослужбовця, яка спрямована на реалізацію особистісно значущих мотивів (отримання матеріальної вигоди, вирішення житлових проблем, встановлення "потрібних звязків" для переходу на іншу посаду тощо). Особистісний смисл виконання професійних функцій для цієї категорії військовослужбовців полягає в тому, що, виконуючи ці функції, вони задовольняють свої значущі потреби.
   Професійна діяльність військовослужбовців, основу якої складає мотивація другого типу, характеризується тим, що виконання професійних функцій має статус діяльності, що спрямована на реалізацію мотиву, основу якого складають високо особистісно значущі потреби військовослужбовця. Цю категорію військовослужбовців спонукає до виконання своїх функціональних обов’язків сама технологія військово-професійної діяльності, в процесі якої вони задовольняють потреби в особистісній і професійній спроможності; у спілкуванні; у самоствердженні; у реалізації свого особистісного потенціалу, професійних знань, життєвого досвіду; у розширенні свого кругозору; у прояві себе в новій якості; у вирішенні складних неординарних завдань, що вимагають творчого підходу; у довірчих міжособистісних стосунках, які склалися між ними, включаючи військових керівників тощо.
   Ввівши критерій провідного змісту мотивації професійної діяльності військовослужбовців, мотивацію першого типу можна поділити на два види. Провідний зміст професійної діяльності військовослужбовця визначається головними мотивами, що спонукають та спрямовують його виконувати свої військово-професійні функціональні обов’язки. Відповідно до цього критерію, мотивація професійної діяльності військовослужбовців першого типу поділяється на:
   - егоїстичну мотивацію;
   - соціально значущу мотивацію.
   В егоїстичній мотивації ієрархічно головними мотивами є мотиви корисливого змісту. Основу соціально значущої мотивації складають, як правило, мотиви патріотичного змісту.
   Професійна діяльність військовослужбовців з егоїстичною мотивацією, в основі якої є корисливі мотиви, є засобом отримання матеріальних благ (грошей, квартири, авто тощо), просування по службі, створення собі відповідного статусу серед тих оточуючих. Безумовно, ми дещо спрощуємо картину, тому, що в "чистому" вигляді така мотивація взагалі не зустрічається, психологія людини є значно складнішою. Проте, про таку мотивацію можна говорити в тих випадках, коли ці мотиви детермінують мотивацію професійної діяльності військовослужбовця.
   Оскільки мотивація, основу якої складають мотиви корисливого змісту, через цілий перелік психологічних причин не має, за рідкісним виключенням, великої спонукальної сили, остільки робити ставку в професійній діяльності військовослужбовця тільки на ці мотиви, на наш погляд, є недоцільним. Соціальна мотивація професійної діяльності військовослужбовців, в основі якої є мотиви патріотичного змісту, за умови, якщо вони займають істотне місце в мотиваційній ієрархії військовослужбовців, мають достатньо стійку спонукальну силу. Проте, якщо в процесі професійної діяльності ця мотивація не буде підкріплена іншими мотивами та мотиваційними чинниками, то вона буде не в змозі забезпечити максимальний ефект, оскільки привабливість має не сама військова служба як така, а лише те, що пов’язане з нею.
   На нашу думку, найбільш стійкою з переліку викладених типів мотивації є мотивація професійної діяльності військовослужбовців другого виду, оскільки вона постійно зміцнюється та стимулюється в самому процесі військової служби. Окрім цього, як відзначає О. М. Леонтьев, "коли важлива за своїм особистісним смислом для людини діяльність стикається в процесі свого здійснення з негативною стимуляцією, що викликає навіть сильне емоційне переживання, то її особистісний смисл від цього не змінюється; частіше відбувається інше, а саме: своєрідна швидко зростаюча психологічна дискредитація тієї емоції, що виникла" [2, с 212]. Підтвердження цієї думки можна знайти у багатьох авторів, зокрема, у В. Е. Мільмана та П. М. Якобсона, які вважають, що "внутрішня" мотивація діяльності є "найбільш природною та такою, що призводить до якнайкращих результатів" [3, с 129; 4, с. 229].
   Тому, при формуванні та розвитку мотивації професійної діяльності підлеглих військовому керівнику, на нашу думку, необхідно акцентувати діяльність, основу якої складають мотиви, що входять саме в цей тип мотивації, тобто забезпечать стійку мотивацію професійної діяльності військовослужбовців. Ці типи мотивації професійної діяльності військовослужбовців, зрозуміло, ніколи не виступають у "чистому" вигляді. Фактично, мотивація військово-професійної діяльності завжди є складнішою за структурою та характером.
   Висновки. Немає сумніву в тому, що, якби ми розкрили всю сукупність спонукань, якими керується військовослужбовець в процесі своєї професійної діяльності, то побачили б, що має місце злиття, поєднання мотивів, які належать до різних видів, у відому динамічну систему. Проте, в такому поєднанні мотивуючих моментів, переважним є мотиви однієї чи іншої з цих груп, і це визначає загальний вигляд мотивації професійної діяльності військовослужбовців у цілому.

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. - СПб.: Питер, 2001. - 272 с.
2. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Педагогика, 1975. - 303 с.
3. Мильман В. Э. Внутренняя и внешняя мотивация учебной деятельности // Вопросы психологии, 1987. - №5. - С. 129-138.
4. Якобсон П. М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. - М.: Просвещение, 1969. - 268 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com