www.VuzLib.com

Головна arrow Сімейне право arrow Додаткові гарантії права на працю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Додаткові гарантії права на працю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

О. М. Потопахіна

кандидат юридичних наук, доцент
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
кафедра цивільно-правових дисциплін

ДОДАТКОВІ ГАРАНТІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

   Стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних проблем правового забезпечення додаткових гарантій права на працю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сучасних умовах. Ключові слова: дитина — сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, повне державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
   У нових соціально-економічних умовах проблеми захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не тільки не втратили своєї актуальності, а й набули особливої гостроти. Понад 80 тис. сімей з різних причин не виконують виховні функції щодо власних дітей. Зберігається тенденція до зростання кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Нині в Україні понад 115 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. На профілактичному обліку служб у справах дітей перебуває майже 150 тис. дітей, які бродяжать та жебракують. Щорічно в притулках перебуває від 25 до 30 тис. дітей.
   Майже 20 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, потребують влаштування. В Україні лише колена десята дитина, яка перебуває під опікою держави, дійсно не має рідних. Інші — так звані "соціальні сироти", яких дедалі стає більше.
   Згідно із ст. 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу [1, Ст. 141]. Однак чимало питань залишаються невирішеними. Насамперед, це стосується необхідності формування цілісної та ефективної державної системи захисту дитинства. Головні причини, через які чимало проблем залишаються нерозв'язаними, в нестабільності у державі, недостатньому фінансуванні державних програм, безсистемності їх реалізації. Низькою залишається ефективність реалізації Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки.
   Окремі питання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, досліджують у своїх наукових працях такі вчені і фахівці, як В. В. Андріїв, Н. Б. Болотіна, В. Я. Бурак, Л. С. Волинець, К. В. Добромислов, М. Л. Захаров, О. I. Карпенко, В. Г. Кобелєва, Н. Ю. Максимова, О. Є. Мачульська, В. Ю. Москалюк, А. М. Нечаева, Д. А. Ніконов, І. В. Пєпіа, П. Д. Пилипенко, Н. Т. Поліс,С. М. Прилипко, С. М. Синчук, І. М. Сирота, Б. І. Стапіків, О. В. Стремоухов, Є. Г. Тучкова та ін. Втім, до цього часу у вітчизняній науці права соціального забезпечення відсутні спеціальні комплексні дослідження теоретичних та прикладних питань правового забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
   Правовою основою реалізації положень ст. 52 Конституції України є національне законодавство про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що регулює відносини із надання матеріальної, соціальної та правової допомоги зазначеній категорії дітей та осіб з їх числа.
   Одним з принципів державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, проголошеним у ст. З Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" [2, Ст. 147], є забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці.
   В Указі Президента України "Про затвердження заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" від 17 жовтня 1997 року [3] йдеться про створення умов для соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Для досягнення цього було доручено Раді Міністрів АРК, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям постійно окремо передбачати робочі місця для працевлаштування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, під час бронювання робочих місць для громадян, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, а також з метою залучення до трудової діяльності таких дітей.
   Держава забезпечує дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, першим робочим місцем. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо мінімального стандарту відносно забезпечення першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а в разі неможливості надання такого робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
   Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлені додаткові гарантії зайнятості. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення" [4, Ст. 170] держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, в тому числі дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків.
   Згідно з п. 2 ст. 5 Закону для працевлаштування зазначених у п. 1 цієї статті категорій громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку) місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5 відсотків загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.
   Порядок квотування і бронювання робочих місць та працевлаштування на них зазначених категорій громадян встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578 затверджено Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту [5].
   У підп. в) п. З Положення передбачено, що до дітей (сиріт), які залишилися без піклування батьків, про яких йдеться у ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення", належать: діти, які не досягли 18 років; вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти після закінчення навчальних закладів (очної форми навчання), але не пізніше досягнення ними 23-річного віку, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом календарного року з дня закінчення навчання. Цей підпункт потрібно узгодити з положенням Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", в якому визначені терміни "дитина-сирота", "дитина, позбавлена батьківського піклування", "особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "діти-вихованці", "випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування".
   Необхідно внести зміни до ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення": у Законі йдеться про дітей (сиріт), які залишилися без піклування батьків. Це положення потрібно узгодити із Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" і зазначити в ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення" про встановлення додаткових гарантій зайнятості для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з числа.
   Пунктом 15 Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, закріплюється обов'язок підприємств працевлаштувати громадян, які потребують соціального захисту, на заброньовані робочі місця за направленням державної служби зайнятості і про прийняте рішення у триденний термін повідомити центр зайнятості. У разі відмови у працевлаштуванні громадян підприємства повідомляють про це державну службу зайнятості з викладенням мотивів відмови у прийнятті на роботу.
   На нашу думку, такий обов'язок необхідно передбачити на законодавчому рівні. Видається доцільним закріпити у ст. 23 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" обов'язок роботодавця працевлаштувати дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на заброньовані робочі місця за направленням державної служби зайнятості і про прийняте рішення у триденний термін повідомити центр зайнятості.
   Указом Президента України від 17 жовтня 1997 року №1153/97 були затверджені "Заходи щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків". [6] 3 метою створення умов для соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, Раді Міністрів АРК, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям було доручено постійно окремо передбачати робочі місця для працевлаштування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, під час бронювання робочих місць для громадян, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, а також з метою залучення до трудової діяльності таких дітей.
   Гарантії щодо забезпечення працевлаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа передбачені ст. 23 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Відповідно до ч. 1 даної статті місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад згідно із законодавством бронюють робочі місця для працевлаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа, забезпечують їх першочергове працевлаштування на вакантні робочі місця.
   Закон покладає на державу обов'язок забезпечувати працевлаштування осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надання їм першого робочого місця, інформації, професійної консультації, послуг з професійної підготовки і перепідготовки відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 23).
   Проте потрібно відзначити певну декларативність норм, що містяться в частинах 3 і 4 ст. 23 Закону. Покладаючи обов'язок працевлаштувати дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на державу, Закон чітко не передбачає механізму реалізації даного обов'язку. Через це зазначені норми далеко не завжди виконуються на практиці.
   Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 640 [7] внесено зміни до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. [8], спрямовані на вдосконалення процедур реєстрації та обліку, посилення гарантій соціально незахищених категорій громадян, підвищення відповідальності за достовірність даних, що подаються незайнятими до центру зайнятості, забезпечення цільового використання страхових коштів. Зокрема, постановою визначено перелік документів для категорій безробітних, які не спроможні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі дітей-сиріт. При зверненні до служби зайнятості діти-сироти, які залишилися без піклування батьків, повинні подати довідку з органу опіки та піклування.
   Чинним законодавством потрібно передбачити конкретні міри відповідальності органів праці та соціальної політики і керівника закладу, де перебувала дитина, за невиконання обов'язку працевлаштувати осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
   Відповідно до ст. 188-1 "Невиконання розпорядження державного або іншого органу про працевлаштування" Кодексу України про адміністративні правопорушення [9, Ст. 1122] невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи, тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   Законом України "Про зайнятість населення" (п. З ст. 5) передбачено, що у разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа категорій, зазначених у пункті 1 ст. 5 (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку), у межах установленої броні з підприємств, установ та організацій державна служба зайнятості стягує штраф за колену таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак Законом не передбачена відповідальність підприємств, установ, організацій за невиконання обов'язку створювати робочі місця для працевлаштування осіб, зазначених у п. 1 ст. 5. Така відповідальність передбачена Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" [10]. В усіх інших випадках підприємство, установа, організація відповідальності не несуть.
   Відповідно до ст. 43 Закону України "Про професійно-технічну освіту" держава гарантує випускникам професійно-технічних навчальних закладів — дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, працевлаштування за набутою професією та забезпечення житлом згідно з законодавством.
   Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" передбачено надання допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також іншим особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в працевлаштуванні у позанавчальний час, в отриманні послуг, пов'язаних із профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією.
   Забезпеченню ефективної зайнятості дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа сприятимуть такі заходи:
   1. Особливу увагу слід приділяти залученню зазначеної категорії осіб до оплачуваних громадських робіт. Це питання потрібно вирішувати постійно при взаємодії місцевих органів виконавчої влади та Державної служби зайнятості шляхом визначення переліку тимчасових та громадських оплачуваних робіт, які можуть виконувати діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа. Необхідно створити спеціальні фонди для фінансування громадських робіт на об'єктах комунальної власності на основі залучення коштів підприємств та бюджетів різних рівнів;
   2. Чинний Перелік професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2006 р. №223 [11], включає виключно робітничі професії та спеціальності й потребує розширення.
   3. Необхідно передбачити надання податкових пільг та компенсаційних виплат роботодавцям, які приймають на роботу дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.
   4. Управлінням освіти і науки облдержадміністрацій необхідно здійснювати поіменний контроль за працевлаштуванням випускників шкіл-інтернатів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141.
2. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13 січня 2005 р. (із змін, та доп.) // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — №6. — Ст. 147.
3. Заходи щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків: Затв. Указом Президента України від 17 жовтня 1997 року №1153/97 //Урядовий кур'єр. — 1997. — 6 листопада.
4. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 року (із змін, та доп.) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №14. — Ст. 170.
5. Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. №578
6. Заходи щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків: Затв. Указом Президента України від 17 жовтня 1997 року №1153/97 //Урядовий кур'єр. — 1997. — 6 листопада.
7. Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 640 // Урядовий кур'єр. — 2008 р. — 31 липня.
8. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219 (із змін, та доп.) // Офіційний вісник України. — 2007. — №12. — Ст. 437.
9. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради України. — 1984. — Додаток до № 51. — Ст. 1122.
10. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 року (із змін, та дон.) // Голос України. — 1991. — № 82.
11. Перелік професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 223 // Урядовий кур'єр. — 2008 р. — 4 квітня.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com