www.VuzLib.com

Головна arrow Криміналістика, кримінологія, кримінальне право arrow Моральність як об’єкт кримінально-правової охорони: питання змісту і структури
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Моральність як об’єкт кримінально-правової охорони: питання змісту і структури

Б.М. Одайник

МОРАЛЬНІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ:ПИТАННЯ ЗМІСТУ І СТРУКТУРИ

   Стаття присвячена дослідженню поняття моральності в її кримінально-правовому розумінні. Здійснено огляд сучасних проблем структурування цього об'єкту кримінально-правової охорони як у національному, так і зарубіжному праві. Робиться висновок про необхідність вдосконалення існуючої системи і юридичних ознак складів відповідних злочинів проти моральності. Ключові слова: кримінальне право, кримінально-правова охорона, моральність.
   Трансформація індустріального суспільства в постіндустріальне, процеси глобалізації різко міняють положення людини як суб'єкта культури в системі соціокультурних зв'язків. Одночасно із цими процесами, як відзначають культурологи, можуть відбуватися "руйнування класичної моралі, крах звичної картини світобудови, повне розмивання загальнообов'язкових підвалин філософії, мистецтва, теорії науки" [1, с 120]. У свою чергу, девальвація традиційних духовних основ у вигляді релігійних і моральних ідеалів, позитивної правосвідомості створює обстановку загостреної соціальної напруженості на всіх рівнях соціокультурних відносин у суспільстві, що сприяє зародженню і розвитку деструктивних початків у всіх інших сферах громадського життя.
   Враховуючи зазначене, дослідження поняття моральності в її кримінально-правовому розумінні є актуальним як з теоретичної, так і з практичної точки зору.
   Метою даної статті є вивчення змісту поняття моральності, її місця і значення в системі громадського порядку і інших об'єктів кримінально-правової охорони.
   Якщо на моральність дивитися крізь призму діючого кримінального закону і його завдань, а саме — як на один із самостійних і найбільш: соціально значимих об'єктів кримінально-правової охорони, то в її структурі уявляється можливим виділити наступні основні елементи:
   1) безпека (збереженість) історико-культурної спадщини як сукупності найбільш: значимих матеріальних носіїв духовності, що являє собою результат дії системи організаційних, юридичних і інших заходів, спрямованих на недопущення знищення, руйнування або пошкодження культурних цінностей, їхнього незаконного обігу у вигляді протиправного переходу права власності;
   2) безпека моральних основ суспільства як система захисту від руйнування національного менталітету українського народу у вигляді моральних основ нації, заснованих на них традицій і звичаїв, уявлень про справедливість, добро і рівність тощо;
   3) релігійна безпека особистості і суспільства як стан політико-правової захищеності і соціальної стабільності релігійних відносин, у тому числі свободи совісті і віросповідання, невтручання держави та будь-кого у справи церкви, неприпустимість поширення в Україні деструктивних культів, діяльності тоталітарних сект тощо [2, с 173].
   Існує безліч різних проблем кримінально-правової охорони коленого із зазначених елементів моральності як самостійних об'єктів злочинних посягань, колена з яких заслуговує самостійного наукового осмислення. Однак зараз уявляється важливим відзначити, що стан моральності в цілому і названих її окремих сегментів визначається сукупністю ряду факторів, у тому числі станом і умовами, які забезпечують збереження і захист морального потенціалу народу, що опирається на свої традиційні ідеали. Сказане означає, що забезпечення моральності неможливо без належної державно-правової охорони і інших суспільно-важливих відносин - політичних, економічних, екологічних тощо, оскільки всі вони тісно пов'язані і утворюють те нормальне, природно необхідне середовище життєдіяльності суспільства.
   Таким чином, значення моральності полягає в тому, що вона виступає умовою, що дозволяє суспільству зберігати життєво важливі підвалини, норми, що утворилися в межах певного історичного розвитку. Якщо так, то оскільки моральність є об'єктивна і необхідна передумова збереження і подальшого поступального розвитку культури суспільства і його життєдіяльності, функцію кримінально-правової охорони моральності від злочинних посягань виконує в цей час наступна система норм кримінального закону:
   1) норми, покликані забезпечити збереження пам'яток — об'єктів культурної спадщини як матеріальних втілень або виразників духовності українського народу:
   - контрабанда (ст. 201 КК України);
   - знищення, руйнування або пошкодження пам'яток — об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці (ст. 298 КК України);
   - знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (ст. 298і КК України);
   2) норми, що встановлюють злочинність діянь, які посягають на суспільну моральність, у тому числі норми, що визначають умови кримінальної протиправності деяких проявів так званої контркультури:
   - ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 КК України);
   - створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302 КК України);
   - сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 КК України);
   - ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300 КК України);
   - наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 КК України);
   - жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 КК України);
   3) норми КК України про злочинні посягання в сфері релігійних відносин:
   - порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК України);
   - пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК України);
   - незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179 КК України);
   - перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК України);
   - посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181 КК України).
   Зазначені суспільно небезпечні діяння, на наш погляд, характеризуються очевидною спільністю їхньої юридичної природи, єдністю їхнього видового об'єкта, у ролі якого виступають суспільні відносини в духовній сфері.
   У світлі сказаного певний дослідницький інтерес можуть представляти кримінально-правові системи інших держав. Так, наприклад, на відміну від КК України, де злочини проти моральності об'єднані в один розділ зі злочинами проти громадського порядку, у КК Російської Федерації злочини проти суспільної моральності об'єднані в одну главу зі злочинами проти здоров'я населення (гл. 25), у КК Азербайджанської Республіки злочини проти суспільної моральності виділені в самостійну главу (гл. 27), що поміщена в розділ X "Злочини проти громадської безпеки і громадського порядку". У КК Австрії злочинні діяння проти моральності утворюють самостійний X розділ. У КК Іспанії існує самостійна глава про злочини, що стосуються історичної спадщини (гл. II розділу XVI).
   Таким чином, на підставі викладеного про зміст поняття моральності, її місця і значення в системі громадського порядку і інших об'єктів кримінально-правової охорони молена зробити наступні висновки:
   1) удосконалювання правових механізмів регулювання суспільних відносин, що виникають у духовній сфері, повинно стати пріоритетним напрямком державної політики (у тому числі і кримінальної політики) в галузі забезпечення моральності і духовної безпеки особистості, суспільства і держави;
   2) здійснення такої політики припускає, зокрема, і вдосконалення існуючої системи і юридичних ознак складів відповідних злочинів, а також розробку нових складів злочинів (з урахуванням специфіки як кримінальної відповідальності, так і духовної сфери життя) і включення відповідних правових норм у чинний КК України.

Література

1. Кравець М. С. Культурологія: підручник / М. С. Кравець. — Львів: Вид-во "Новий Світ — 2000", 2008. — 320 с
2. Материалы XI Межпарламентской Ассамблеи Православия (Киев, 24—27 июня 2004 г.) // Документы и материалы Международных конференций в Киеве (2004 г.) и Аммане (2005 г.). — Москва: ЗАО "Издательский дом "К единству" Международного фонда единства православных народов, 2005. — 467 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com