www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Особливості організації психологічного забезпечення профвідбору абітурієнтів ВНЗ МВС
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості організації психологічного забезпечення профвідбору абітурієнтів ВНЗ МВС

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФВІДБОРУ АБІТУРІЄНТІВ ВНЗ МВС

Т.Д. Хенкіна
Центр професійного психофізіологічного відбору ГУ МВС України в м. Києві

   У статті висвітлено результати теоретичного дослідження, мета якого полягала у встановленні особливостей психологічного забезпечення професійного відбору абітурієнтів, які вступають на навчання до вищих навчальних закладів МВС України на етапі медико-психологічної експертизи.
   Ключові слова: організація психологічного забезпечення, діагностичні критерії профвідбору, прогноз.
   ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
   Особливості організації психологічного забезпечення професійного відбору та рівень емпірично-практичних завдань професійної діяльності, професійної та соціально-психологічної адаптації, означення цих проблем, осмислення та розв'язання безперечно актуальні в умовах розвитку суспільства. Відтак звернення до них обумовлено багатозначністю психологічних аспектів організації професійної діяльності особистості.
   Загальна характеристика правових професій, зокрема професії юридичного психолога, представлена в працях О.М. Бандурки, В.І. Барка, В.В. Бедя, B.C. Коновалової. Проблема професійного відбору безпосередньо до ВНЗ системи МВС знайшла своє відображення в дослідженнях В.Л. Васильєва, О.В. Землянської, Н.І. М'яких, А.Н. Романова. В цих працях розкриваються окремі підходи до організації професійного психологічного відбору у ВНЗ системи МВС: визначення інтелектуально-мотиваційної готовності до навчання в освітніх закладах МВС (Б.Г. Бовін, А.Д. Сафронов, О.В. Шаповалов); організація системи профорієнтації в органах внутрішніх справ, у якій психологічний відбір розглядається як одна із її форм (А.Ф. Караваєв, А.Н. Роша, СІ. Яковенко). Що ж стосується проблеми придатності особистості до різних видів професійної діяльності на рівні індивідуально-психологічних особливостей, то вони досліджувались у працях Б.Ф. Ломова, Б.М. Теплова, В.А. Бодрова, Б.В. Кулагіна, Р.Д. Шадрікова.У контексті досліджуваної нами проблеми особливої уваги потребують питання психології індивідуальних відмінностей, що охоплюють усі рівні особистості - від властивостей нервової системи як фізіологічної основи індивідуальності до соціально-психологічного рівня особистості, професійних інтересів, мотивацій, стратегії та успішність адаптації в соціумі (Є.А. Климов, B.C. Мерлін, В.Д. Небилицин, Л.М. Собчик).
   Реформування відомчої професійної освіти є пріоритетним завданням МВС України. Про це свідчить прийняття низки нормативних документів - Наказів МВС України: “Про реформування системи освіти МВС України та підвищення якості підготовки фахівців для органів внутрішніх справ” від 28.10.2007 р. № 411; “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” від 25.02.2008 р. № 69.
   У дослідженні розглядається необхідність науково-методичного обґрунтування організації психологічного забезпечення професійного відбору абітурієнтів, які вступають на навчання до вищих навчальних закладів системи МВС України на етапі медико-психологічної експертизи в Центрі психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору відділу медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві.
   Ефективність роботи та вирішення багатьох практичних питань роботи Центрів професійного психофізіологічного відбору потребує сучасного усвідомлення методологічної основи теоретичних положень, у контексті яких динамічно адаптуються до конкретної вибірки діагностичні методики та зводяться до діагностичної системи в процесі вирішення практичних завдань організації професійного відбору.
   Гуманізація процесу професійного навчання та діяльності, велика увага до людського фактора передбачає забезпечення збалансованості між професійними вимогами до особистості, її інтересами і спрямованістю, а також рівнем сформованості загальних та спеціальних здібностей, потенційних можливостей.
   Міністерством науки та освіти України розроблена “Концепція розвитку професійної освіти і навчання”. Вона ґрунтується на основних положеннях Національної доктрини розвитку освіти, яка враховує положення міжнародних конвенцій, декларацій і рекомендацій ООН, ЮНЕСКО, Міжнародної організації праці та Європейського фонду освіти щодо неперервної освіти як світової тенденції. Мета Концепції полягає в обґрунтуванні стратегії розвитку професійної освіти і навчання та визначенні шляхів її реалізації в Україні на період до 2014 року.
   Мета дослідження: встановити особливості психологічного забезпечення професійного відбору абітурієнтів, які вступають на навчання до вищих навчальних закладів МВС України на етапі медико-психологічної експертизи. Якісно підвищить ефективність професійного психологічного відбору синтез комплексу критеріїв оцінки індивідуально-психологічних особливостей абітурієнтів та включення прогнозу поведінки до експертного психологічного висновку.
   МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
   Професійний відбір до органів внутрішніх справ та навчання у ВНЗ МВС України включає чотири послідовні етапи: соціальний, медичний, психологічний і конкурсно-екзаменаційний. Медичний, що включає медико-психологічний, та психологічний етап відбору проходять на базі Центрів професійного психофізіологічного відбору. Дослідження проводились у Центрі ПД та ПИВ відділу медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві.
   Організація роботи в галузі професійного відбору дає підстави вважати, що врахування особливостей організації психологічного діагностування абітурієнтів, які вступають на навчання, необхідне для покращання профорієнтації молоді; прогнозування поведінки з метою оптимізації успішності навчально-професійної адаптації, що відбуватиметься впродовж навчання; наукового узагальнення та методологічного обґрунтування організації психологічного забезпечення профвідбору, наукового означення та зведення в діагностичну систему методів і методичного матеріалу під час проведення медико-психологічного діагностування.
   Об'єктом дослідження є процес професійного відбору абітурієнтів, які проходять медико-психологічну комісію у відділенні професійного психофізіологічного відбору Центру ПД та ПИВ відділу медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві.
   Предметом дослідження є організація психологічного забезпечення професійного відбору абітурієнтів, які вступають до ВНЗ МВС: система індивідуально-психологічних характеристик особистості, аналіз їх у процесі діагностики та синтез в експертному психолого-психіатричному висновку; розробка алгоритму прогнозу поведінки й методичних рекомендацій із профвідбору та сприяння процесу навчально-професійної адаптації.
   Розглядаючи основні проблеми професіоналізації особистості, такі як вибір професії, професійне самовизначення, професійна адаптація, соціально-психологічна адаптація, слід зазначити, що це вибір, який здійснюється в результаті аналізу внутрішніх ресурсів суб'єкта вибору професії та співвідношення їх із вимогами професії. Таке визначення розкриває суб'єктно-об'єктний зміст явища вибору професії (той, хто обирає, - суб'єкт вибору та професія, яку обирають, - об'єкт вибору) і обумовлює особливості організації психологічного забезпечення професійного відбору.
   Суб'єктивні фактори містять особистісні, професійно-психологічні, психофізіологічні та індивідуально-типологічні якості суб'єкта праці. Вивчення саме суб'єктивних характеристик професійної діяльності розкриває момент, як у свідомості суб'єкта праці переломлюється задана об'єктивна реальність та як вона впливає на професійну діяльність і результати праці. Це порушує питання про головну роль індивідуально-типологічного підходу до проблем суб'єкта професійної діяльності. Вивчення представлених психологічних ознак професійної діяльності розкриває обумовленість взаємозв'язків мотиваційних, когнітивних, операційних і афективних компонентів суб'єкта діяльності з його соціальними установками, професійною спрямованістю й певною підготовленістю індивідуально-типологічних властивостей, а це, у свою чергу, вимагає відповідної професійної підготовки.
   Рівень мотиваційно-вольового потенціалу особистості розглядався багатьма вченими-психологами в різних країнах. До якої галузі психології чи наукової школи не належали б ці психологи, всі вони були єдині в трактуванні сутності мотивації як спонукальної сили, що лежить в основі життєспрямованності та життєдіяльності особистості. Науковці виділяють блоки когнітивних аспектів професійної діяльності, а саме: тактики, планування, оцінки ситуації та прогнозів. Таке своєрідне “майбутнє” у професійній діяльності характеризується ймовірністю здатності особистості відходити від дійсності у формі творчих задумів і проектів.
   Представлене дослідження спирається на сучасну концепцію психології індивідуальності - “теорію провідних тенденцій” Собчик Л.М., в якій визначальною типологічною ознакою є присутність на всіх рівнях особистості певного типологічного динамічного вектору, який проявляється однією або декількома провідними тенденціями. Провідна тенденція в руслі цієї концепції являє собою стійку, стрижневу якість особистості, що базується на типові вищої нервової діяльності, конституціонально закладених властивостях нервової системи й визначає індивідуальні властивості адаптаційних механізмів, стиль мислення, міжособистісної поведінки, силу мотивації і тип реакції на стрес. Ці стійкі провідні індивідуально-особистісні тенденції впливають на формування більш високих рівнів особистості - соціальної спрямованості, ієрархії цінностей, свідомої мотивації, моральних орієнтирів. Інтегративним центром цього конструкту є самосвідомість, яка включає в себе усвідомлене “Я” в контексті соціальних відносин. Враховувались такі напрямки досліджень, як:
   - розвивальні характеристики суб'єкта професійної діяльності (орієнтованість, спрямованість, професійно важливі якості, знання, вміння й навички, професійна компетентність тощо);
   - розвивальні інтегральні характеристики особистості (інтереси, спрямованість, емоційна й поведінкова гнучкість тощо);
   - стадії вікового психічного розвитку людини як суб'єкта праці з точки зору домінуючих її життєвих або професійних завдань;
   - етапи професійного становлення особистості (оптація, профпідготовка, профадаптація, профмайстерність тощо);
   - форми професійного становлення особистості (індивідна, особистісна, індивідно-особистісна) відповідно до форм психічної регуляції діяльності;
   - динаміка професійного функціонування (адаптація, становлення, стагнація);
   - стадії психологічної перебудови особистості (самовизначення, самовираження, самореалізація) у зв'язку з адаптивною поведінкою або розвитком особистості в професії.
   В останнє десятиліття розглядаються проблеми здібностей, робиться спроба подолати обмеження поведінкових визначень феномену здібностей і розкрити його психологічну сутність. Учені доходять висновку, що поняття “здібність” є психологічною конкретизацію філософської категорії “властивість”. Згідно з цим найбільш загальним поняттям, яке описує психологічну реальність, є поняття психічної функціональної системи, функціонування якої (психічний процес) забезпечує досягнення корисного людині результату, наприклад, успішності професійної адаптації та соціальної адаптації, в цілому.
   Останні дослідження підтвердили виняткову роль загальних здібностей людини в досягненні успіху в різних видах професійної діяльності. Так, доведено, що людина з розвинутими загальними здібностями може успішно адаптуватись до більшості видів діяльності, а в жорстких умовах зміни режиму і умов діяльності загальні здібності мають потенційну можливість перетворюватись на спеціальні професійні.
   У зв'язку з тим, що більшість професій не пред'являють абсолютних вимог до психічних і психофізіологічних властивостей людини, неправомірно прогнозувати ефективність діяльності, можливість і темп подальшого розвитку здібностей, виходячи лише з наявного на момент профвідбору стану професійної придатності людини.
   У разі коли професія вимагає від людини таких особливостей, які не піддаються розвитку (це стосується і цілої низки професій органів внутрішніх справ), кінцевий прогноз про успішність майбутньої діяльності здійснюється залежно від наявності індивідуально-психологічних особливостей у структурі профпридатності та професійної адаптації.
   РЕЗУЛЬТАТИ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ
   Одна з основних особливостей психологічного забезпечення професійного відбору абітурієнтів, які вступають на навчання до ВНЗ МВС України на етапі медико-психологічної експертизи в Центрі, полягає в тому, що за змістом і критеріями ця проблема є соціально-економічною, а за методами розв'язання - медико-психологічною.
   У своїй діяльності психологи Центру стикаються з цілою низкою проблем суб'єктивного і об'єктивного характеру. Суб'єктивні труднощі пов'язані з невирішеністю окремих наукових аспектів та узагальнень, інтеграцією теоретико-методологічних напрацювань та завдань професійного відбору, методик дослідження рівня професійної придатності і ступеня готовності до навчання, методів дослідження мотивів професійної діяльності, методів прогнозування.
   Об'єктивні труднощі полягають у тому, що більшість професій ОВС належать до складних видів професійної діяльності і важко піддаються формальному опису, в тому числі і професійних вимог до них. Відчутно бракує україномовних діагностичних методик; не існує чітко окресленої методологічної позиції в питаннях застосування методів психодіагностики; психологічний відбір більшою мірою орієнтований на виявлення психопатології, ніж на визначення професійно важливих якостей. Також існує необхідність включення у психологічний висновок прогнозу при умові валідності та надійності результатів.
   Під професійним відбором звичайно розуміють складну спеціалізовану процедуру вивчення й оцінки придатності того чи іншого суб'єкта; систему засобів, які забезпечують прогностичну оцінку взаємовідповідності людини та професії у тих видах професійної діяльності, які здійснюються в нормативно заданих умовах, що вимагають від людини підвищеної відповідальності, здоров'я, працездатності, емоційно-вольової регуляції. Під професійною придатністю особистості до певної діяльності в психології розуміють сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення суспільно прийнятної ефективності в тій чи іншій професійній діяльності. Професійна придатність не дається людині з її народженням, вона формується в процесі навчання і наступної професійної діяльності за наявності позитивної мотивації. Поняття суб'єкта професійної діяльності тісно пов'язане з таким багаторівневим і багатофункціональним утворенням, як індивідуально-психологічні особливості людини, від яких залежить успіх у певному виді діяльності, і властивості, які виробляються лише в процесі певним чином організованої діяльності.
   Відповідними наказами МВС України затверджений обов'язковий перелік психодіагностичних методик, які застосовуються у процесі професійного відбору. Так, усі кандидати на навчання до ВНЗ МВС України виконують: 1) інтелектуальний тест “Прогресивні матриці Равена”, 2) стандартизований багатофакторний опитувальник ММРІ (версія Л.М. Собчик), 3) кольоровий тест Люшера. В разі необхідності кандидати проходять додаткове обстеження за допомогою тестів “Аналогії”, “Незакінчені речення”, проективні методики “Піктограми”, малюнкові тести, додатково опитувальники на виявлення окремих рис особистості. Крім того, на факультети оперативних служб ОВС, які пред'являють підвищені вимоги до швидкісних і емоційно-вольових якостей абітурієнта, додатково здійснюється перевірка низки психофізіологічних показників: досліджуються особливості вищої нервової діяльності (сила і лабільність нервових процесів), швидкість реакцій, характеристики уваги і пам'яті, емоційна стійкість й інші якості.
   Прогнозування професійної придатності засновано на врахуванні професійно важливих якостей людини, які виявляються шляхом зіставлення показників властивостей з показниками незалежних критеріїв успішності суб'єкта професійної діяльності. Модель прогнозування може засновуватись на певному математичному алгоритмі, але вона є усередненою для групи осіб і ефективна лише статистично.
   Середня прогностичність методів відбору завжди пов'язана з індивідуальними помилками прогнозування, які пояснюються недостатнім урахуванням особливостей індивідуальності як цілісної сутності, для якої характерні компенсаторні відношення властивостей, формування індивідуального стилю, мотиваційні стратегії та стан абітурієнта на момент обстеження. Статистичний підхід до професійної придатності завжди пов'язаний зі спрощенням реального стану і відношень. Засновані на ньому методи психодіагностики не дозволяють об'єктивно оцінювати цілісну індивідуальність, хоча стратегія обстеження та методична база найбільш інформативні, які можна запропонувати для досягнення поставлених цілей.
   Подолати недоліки статистичної моделі прогнозування професійної придатності може розвиток типологічного підходу до дослідження особистості, заснований на розглянутій вище концепції “теорії провідних тенденцій” Л.М. Собчик, який дозволить виділити типові або функціональні поєднання властивостей. Для кожного типу особистості може бути побудована особлива модель прогнозування, яка більш повно враховує цілісні характеристики індивідуальності. Вважається, що типологічний підхід забезпечить підвищення прогностичності і ефективність методів відбору. Фактично це стане алгоритмізацією клінічного методу і дозволить досягти максимально можливої ефективності прогнозу за рахунок найбільш повного врахування цілісності особистості. Психодіагностика професійної придатності заснована на уявлені про властивості як відносно стійкі характеристики людини, що мало змінюються у часі і дозволяють прогнозувати її поведінку.
   Детермінація поведінки і пов'язані з нею питання психодіагностики профпридатності розглядаються з позицій діяльнісного підходу, з точки зору якого поведінка людини не є послідовністю стимулів і реакцій на них, а в загальному вигляді є системою діяльностей. Будь-який вплив (стимул) співвідноситься зі здійснюваною діяльністю і набуває, поряд зі значенням, певного особистого змісту. Отже, будь-яке уявлення про властивості як стійкі індивідуально-психологічні особливості людини пов'язується з елементами діяльності.
   Проте в практиці професійного відбору властивості розглядаються окремо, як деякі параметри, апріорно властиві оцінюваній людині. Зокрема, враховувалось, що варіація показника тесту в обстежуваного визначається лімітуючими факторами, які мають нейрофізіологічну або психодинамічну природу, проте сам тестовий показник цим факторам не дорівнює і їм не тотожний. Залежність тестового показника від зазначених факторів має, як правило, складний і опосередкований характер, який визначається активністю особистості, компенсаторними відношеннями між властивостями та індивідуальним стилем діяльності. Таким чином, основним шляхом аналізу властивостей і прогнозування поведінки (успішності діяльності) вважається вивчення структури і механізму дій, операцій і функцій, які приховані за кількісним результатом виконання тесту.
   Збільшення точності прогнозу профпридатності можливе за рахунок дослідження характерологічних особливостей, здібностей людини, особливостей емоційно-вольової сфери та мотивації. Слід також враховувати, що на оцінку властивості (риси) сильно впливає стан людини на момент психод і агностичного обстеження. Стан є одним із джерел похибки процедури психодіагностичного вимірювання. Невід'ємними ознаками будь-якого стану є його відносна нестійкість, короткочасність і оборотність. Стани більш динамічні і мінливі, ніж властивості (риси). Для вивчення станів, так само як і властивостей, використовується апарат кореляційного і факторного аналізу. Використовуючи такі методи, Р. Кеттел описав основні фактори станів. Стан визначається як точка в багатомірному просторі і може бути представлений сукупністю певних інтенсивностей декількох незалежних і якісно відмінних первинних станів: тривожності, депресії, стресу та ін. Найбільш суттєвими характеристиками стану є його системність і функціональність, яка забезпечує оптимальні умови для поточної діяльності, збереження здоров'я організму. На відміну від властивостей, які завжди можуть бути віднесені до певного рівня особистості, стани об'єднують всі рівні - від особистісного до конституціонального і метаболічного. Так, наприклад, стан стресу або втоми супроводжується цілком певними суб'єктивними переживаннями і метаболічними реакціями.
   Важливий внесок в ефективність оволодіння професійними знаннями і вміннями здійснюють інші особистісні характеристики, зокрема мотиваційні компоненти. Мотивація є важливим елементом суб'єктивної готовності особистості до професійної діяльності, але поки що в системі МВС не існує достатньо валідних методик діагностики істинної спрямованості кандидатів на службу в ОВС та навчання у ВНЗ МВС.
   ВИСНОВКИ
   В умовах ринкової економіки, інтенсивного інформаційно-технологічного розвитку суспільства зростає потреба наукового супроводу організації психологічного забезпечення профвідбору. Сучасні досягнення психологічної науки не знаходять, повною мірою, належного відображення в системі професійного відбору, який проходять кандидати на службу і навчання в Центрі професійного психофізіологічного відбору відділу медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві. Так, при визначенні професійної придатності особистості до служби в ОВС та навчання у ВНЗ МВС, не звертають достатньо уваги саме на рівень сформованості загальних здібностей. З основних компонентів загальних здібностей - інтелекту, навчуваності, креативності й активності - частково досліджуються деякі сторони інтелекту й активності, зовсім поза увагою психологів і спеціалістів профвідбору залишаються характеристики креативності і навчуваності. Крім того, здібностями не вичерпується комплексний потенціал людини, який забезпечує успішність її включення в навчально-професійну діяльність та успішність професійної та соціально-психологічної адаптації.
   На сьогодні організація процедури діагностування професійної придатності та відбір кандидатів на навчання, що проходять абітурієнти на передекзаменаційному етапі відбору в Центрі ПД та НІШ відділу медичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві, на базі якого проводилося дослідження, та об'єднуються медичний та психологічний етапи відбору, характеризується наступними особливостями:
   1) груповий характер обстеження;
   2) обмеженість у часі;
   3) відсутність профорієнтаційної роботи;
   4) психофізіологічне обстеження (для абітурієнтів, що вступають на оперативні спеціальності);
   5) відсутність прогнозу поведінки в психологічній характеристиці;
   6) великий потік кандидатів (особливо в період, що передує вступним екзаменам до ВНЗ МВС);
   7) поглиблене обстеження за допомогою патопсихологічних методик, яке проводять медичні психологи за рекомендацією психіатрів у разі виникнення медико-психологічних діагностичних питань.
   В умовах подібної системи відбору кандидатів на навчання чи роботу у психолога немає можливості тривалий час спостерігати обстежуваного. Він пише висновок на основі короткочасної одноразової зустрічі. Існуюча система психологічного обстеження при відборі кандидатів на навчання будується із застосуванням якісних і кількісних методів.
   Досліджуються якісні ознаки інтелекту (особливості мисленнєвих операцій узагальнення, абстрагування, аналізу і синтезу тощо), показники мотиваційної спрямованості (мотивація досягнення успіху або мотивація уникання невдач), індивідуально-типологічні психологічні характеристики (від типів вищої нервової діяльності до варіантів соціально-психологічної адаптації) і багато інших параметрів. Для інтегральної оцінки обстежуваного і винесення висновку про його психологічну придатність до навчання у ВНЗ МВС застосовуються кількісні методи. Так, наприклад, рівень інтелекту може виражатись числовими балами IQ (коефіцієнт інтелекту), вираженість характерологічних рис за методом СМДО (СМІЛ) у Т-балах.
   Проблемою, яку необхідно розв'язати для успішного здійснення масового профвідбору кандидатів для роботи чи навчання на правові професії, є розробка психологічної моделі оптимального співробітника ОВС, визначення своєрідного еталона професіонала, який би міг успішно виконувати основні види діяльності в системі органів внутрішніх справ і успішно оволодівати новими професійними знаннями та вміннями. На базі цього психологічна експертиза може виносити обґрунтовані прогнози психологічної придатності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ / В.І. Барко. - К., 2002.
2. Вірна Ж.П. Основи професійної орієнтації / Ж.П. Вірна. - Луцьк : Вежа, 2003. - 156 с
3. Практична психологія: теорія, методи, технологія. - К. : НІКА-ЦЕНТР, 1997.
4. Собчик Л.М. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики / Л.М. Собчик. - СПб. : Речь, 2008. - 624 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com