www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Підходи до розвитку особистості студента при викладанні медичної біології
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Підходи до розвитку особистості студента при викладанні медичної біології

О.В. Романенко

ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ПРИ ВИКЛАДАННІ МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ

   Обговорюється проблема розвитку особистості студента-першокурсника вищого медичного навчального закладу. Зважаючи на психологічні особливості студентів-медиків, з метою їх виховання на засадах гуманізму пропонується ознайомлення студентів з нормами та принципами біоетики під час вивчення медичної біології. Наводиться їх значення у професійній діяльності майбутнього лікаря.
   Ключові слова: виховання студента-медика, схильність до професії, біоетика.
   Підготовка сучасного лікаря є складним і тривалим процесом, який розпочинається зі вступу молодої людини до вищого медичного навчального закладу IV рівня акредитації. В ньому особистість проходить етап розвитку в період професійної підготовки. Його особливістю є спрямованість студента-медика на оволодіння засобами, методами вирішення тих завдань охорони здоров'я людини, з якими йому доведеться мати справу у подальшій самостійній практичній роботі спочатку у період адаптації молодого спеціаліста до умов праці, а потім вже і на наступних етапах вікового розвитку особистості як суб'єкта праці. Навчальними планами підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за спеціальностями „лікувальна справа" 7.110101, „педіатрія" 7.110104, „медико-профілактична справа" 7.110105, „стоматологія" 7.110106, „медична психологія" 7.110110 передбачено вивчення студентами-першокурсниками вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації упродовж двох семестрів природничо-наукової дисципліни „медична біологія", засвоєння навчального матеріалу з якої закладає базу для подальшого оволодіння комплексом навчальних дисциплін, які необхідні для сучасної природничо-наукової та професійно-практичної підготовки майбутнього лікаря.
   З метою забезпечення студентів сучасними засобами навчання з медичної біології упродовж останнього десятиріччя за участі співробітників кафедри біології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця створено, видано друком, апробовано і запроваджено у широке використання у вищих медичних навчальних закладах IV рівня акредитації комплекс навчальних книг (підручник, посібники з практичних завдань, збірники тестових завдань, базовий словник студента-медика) [5, 6, 12, 13, 16, 18-20, 24, 26]. Передумовою їх ефективного використання є дієва соціально-педагогічна взаємодія викладача і студента з урахуванням мотивації останнього. Адже розвиненість професійної мотивації часто є визначальним чинником, що впливає на рівень успішності студента у навчанні [15]. Сформованість у особистості пізнавальних мотивів, її націленість на оволодіння способом навчальних дій та узагальненими способами діяльності розглядаються як важливе підґрунтя якісного засвоєння студентом навчального матеріалу [11], а посилення внутрішньої мотивації до пізнавальної діяльності сприяє прогресивному підвищенню ефективності цього [15].
   Професійне становлення майбутнього лікаря суттєво залежить від співпадіння спрямованості особистості з професійними вимогами. За наведеними в літературі даними [2], студенти-медики виділяють, як важливі для лікаря, такі риси: бажання співпрацювати з пацієнтами, психологічну компетентність, обізнаність, ерудованість, врівноваженість, емоційний контроль, оптимізм, дисциплінованість, силу волі, гнучкий та гострий розум. Лікарям-професіоналам притаманні спрямованість на пацієнта, на спілкування з ним [10]. Характерними для лікарів є альтруїстичний, комунікативний, праксичний, а також гностичний, естетичний та гедонічний типи емоційної спрямованості. Лікар - це особистість з високим рівнем емпатії [1]. Його типові риси відповідають характерним для представників соціономічних професій [9].
   У зв'язку з наведеним вище схильність студента-першокурсника до професій типу „Людина-людина (та соціальні системи)" сприяє адаптації особистості до умов навчання у вищому медичному навчальному закладі та її подальшому професійному становленню і соціалізації.
   Однак вибір молодою людиною професії лікаря можуть визначати і випадкові обставини, за яких майбутній студент-медик не має реальних уявлень про неї. Зокрема, у наведеному в сучасній науковій літературі [7] аналізі результатів опитування старшокласників та студентів-першокурсників вищого медичного навчального закладу зазначається, що на вибір професії лікаря тільки 10% респондентів вплинули навчально-виховний процес у школі, організована профорієнтаційна робота, вчителі, вивчення певних навчальних дисциплін, 15% - зустрічі з лікарями та відвідування закладів охорони здоров'я, а на вибір професії лікаря 29%) - різноманітні джерела інформації, 35% - поради батьків, родичів, знайомих, а 11% респондентів вказали, що самостійно дійшли рішення про вибір професії лікаря. Звертають також на увагу дані про вкрай поверхневі уявлення більшості старшокласників стосовно характеру професійних відносин лікаря і пацієнта. Зокрема, за результатами опитування учнів навчальних закладів довузівського рівня освіти не могли навести прізвища жодного відомого вітчизняного лікаря 52%, не цікавилися літературою медичного спрямування 62%, байдуже ставилися до деонтологічної культури лікаря 63%, над значенням деонтологічної культури у роботі лікаря не замислювалися 74%, взагалі не чули про категорії медичної деонтології 83%, не розуміли різниці у поняттях деонтологія та етика 91% респондентів [14].
   Зважаючи на те, що більшість випускників навчальних закладів довузівського рівня освіти стають студентами вищого медичного навчального закладу IV рівня акредитації ще не маючи досвіду практичної роботи в галузі охорони здоров'я на посадах допоміжного медичного персоналу, особливої актуальності набуває вивчення розподілу студентів-першокурсників різних факультетів вищого медичного навчального закладу за схильністю до професій різних типів. За результатами проведеного нами такого дослідження [17], у якому враховувалася можливість наявності у обстеженого нахилів до професій більш ніж одного типу, з використанням запропонованого Е.А. Климовим „Дифференціально-діагностичного опитувальника" було встановлено наступне. У вищому медичному навчальному закладі IV рівня акредитації серед 77 студентів-першокурсників медичного факультету, підготовка яких відбувається за спеціальністю „лікувальна справа", 56 осіб виявили схильність до професій тільки одного типу, причому частка схильних до професій тільки типу типу „Людина-людина (та соціальні системи)", тільки типу „Людина-природа (жива)", тільки типу „Людина-техніка (та нежива природа)", тільки типу „Людина - знакова система" та тільки типу „Людина - художній образ" становила відповідно 53,6%, 14,3%, 7,1%, 1,8% та 23,2%; серед 27 студентів-першокурсників факультету підготовки лікарів для Збройних сил України, підготовка яких відбувається за спеціальністю „лікувальна справа", 24 особи -відповідно 58,3%, 16,7%, 12,5%, 0% та 12,5%; серед 48 студентів-першокурсників стоматологічного факультету, підготовка яких відбувається за спеціальністю „стоматологія", 29 осіб - відповідно 34,5%, 27,6%, 13,8%, 3,4% та 20,7%; серед 37 студентів-першокурсників медико-психологічного факультету, підготовка яких відбувається за спеціальністю „медична психологія", 29 осіб - відповідно 58,6%, 10,3%), 3,5%, 0%> та 27,6%>. Якщо взяти до уваги, що серед обстежених студентів були такі, які виявляли схильність до професій декількох типів одночасно, тоді загалом серед згаданих вище 77 студентів-першокурсників медичного факультету частка схильних до професій типу „Людина-людина (та соціальні системи)", типу „Людина-природа (жива)", типу „Людина-техніка (та нежива природа)", типу „Людина - знакова система" та типу „Людина - художній образ" осіб становила відповідно 61,0%, 19,3%, 7,8%, 3,9% та 33,8%; 27 студентів-першокурсників факультету підготовки лікарів для Збройних сил України - відповідно 55,6%, 25,9%, 14,8%, 0% та 4,8%, 48 студентів-першокурсників стоматологічного факультету - відповідно 45,8%, 29,9%, 16,7%, 4,2% та 31,3%; 37 студентів-першокурсників медико-психологічного факультету - відповідно 64,9%, 10,8%, 2,7%, 2,7% та 43,2%. Таким чином, на різних факультетах від трохи більше третини до трохи більше половини студентів-першокурсників не виявили схильності до професій типу „Людина-людина (та соціальні системи)", що, закономірно, ускладнює підготовку серед них спрямованого на пацієнта майбутнього лікаря і вимагає корегування організації навчального процесу з урахуванням цього.У вищому медичному навчальному закладі IV рівня акредитації вивченню клінічних дисциплін і безпосередньому спілкуванню студента з пацієнтами передує оволодіння ним комплексом природничо-наукових дисциплін, першою з яких вивчається „медична біологія". Тому з метою виховання майбутнього лікаря на гуманістичних засадах нам здається доречним при викладанні „медичної біології" акцентувати увагу студентів на питаннях біоетики. їх актуалізація в навчальному курсі „медичної біології", де прояви життя вивчаються на різних рівнях його організації, сприятиме вихованню у студентів гуманного відношення до об'єктів дослідження.
   Біоетика, як міждисциплінарна наука, спирається на досягненнях біології, медицини, психології, етики, деонтології, філософії, соціології. Впровадження принципів біоетики у процес підготовки лікаря має відбуватися поступово, вже з першого року навчання студента у вищому медичному навчальному закладі, особливо зважаючи на те, що багато напрямків діяльності лікаря безпосередньо пов'язані з непростими обставинами морального вибору. Вони виникають, зокрема, за необхідності інвазивного втручання як з діагностичною метою, так і з лікувальною метою, що може мати певний ризик для здоров'я та життя конкретного пацієнта; за умови використання з лікувальною метою та у наукових дослідженнях зародкових та фетальних тканин; при застосуванні методик штучного запліднення; при здійсненні генодіагностики та генотерапії; при трансплантації тканин та органів тощо. Слід зауважити, що у сучасній медицині основою лабораторних, діагностичних, прогностичних та лікувальних методів є наукові досягнення з вивчення проявів життя на різних рівнях його організації (молекулярному, субклітинному, клітинному, тканинному, органному, організмовому, популяційно-видовому і навіть біосферному).
   Зазначене вище обумовлює необхідність ознайомлення студентів-першокурсників при вивченні медичної біології з основними прийнятими в Україні та світі біоетичними нормами та принципами. їх регламентують, зокрема, „Гельсінська декларація всесвітньої медичної асоціації: рекомендації для лікарів по проведенню біомедичних досліджень на людині" (2000 p.), „Конвенція про права людини в біомедицині відносно трансплантації органів і тканин людини" (2002 p.), „Конвенція про захист прав і гідності людини" (1997 p.), „Положення про використання тварин у біомедичних дослідженнях" (1989 р.), „Європейська конвенція про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідницьких та інших наукових цілей" (1986 p.), Закон України „Про захист тварин від жорстокого поводження" (2006 р.). На них доцільно звернути увагу студентів при висвітленні відповідних питань в навчальних курсах не тільки „медичної біології", а й інших природничо-наукових дисциплін. У згаданих документах наведено етичні та юридичні норми до проведення діагностичних протоколів і втручань в організм пацієнта з лікувальною метою, а також висвітлено принципи гуманного ставлення до тварин, яких використовують у науковій роботі та з навчальною метою [3, 4, 8, 21-23,25].
   Для ілюстрації впровадження принципів і норм біоетики у навчальний процес з „медичної біології" наведемо декілька конкретних прикладів. Так, під час роз'яснення методики отримання біологічного матеріалу для приготування тимчасового мікропрепарату клітин букального епітелію людини викладачеві треба акцентувати увагу студентів-першокурсників на тому, що хоча ця методика є малоінвазивною маніпуляцією, необхідне попереднє отримання інформованої згоди умовного пацієнта (наприклад, того студента, який виступає донором біологічного матеріалу для приготування мікропрепрепарату), зважаючи на можливі зміни в його організмі внаслідок маніпуляції. При цьому слід пояснити студентам, що, для проведення любої інвазивної маніпуляції лікар після роз'яснення причини цього та її можливих побічних (негативних) для здоров'я пацієнта наслідків має отримати його інформовану згоду, забезпечивши разом з тим право пацієнта на проведення відповідних діагностичних протоколів. Під час практичного заняття з іншої теми, планом проведення якої передбачається дослідження студентами мікропрепарату „мазок крові людини", викладачеві необхідно звернути увагу майбутніх лікарів, що такий препарат дозволяє отримати певну інформацію про стан здоров'я пацієнта, його систему кровотворення, імунну систему, тому навіть маркування цього препарату має забезпечувати конфіденційність інформації, а оприлюднення її можливо тільки за згоди пацієнта. На заняттях, де вивчаються основи генетики людини, механізми її спадкових хвороб та методи їх діагностики, питання медико-генетичного консультування, викладачеві треба зосередити увагу студентів на тому, що людина являється унікальним об'єктом генетичного аналізу, тому морально-етичні аспекти проведення діагностичних заходів набувають особливого значення і лікар зобов'язаний дотримуватися усталених етичних та правових норм, враховуючи психологічний стан пацієнтів та їх близьких. Під час проведення практичних занять, коли вивчаються біологія та екологія тварин-збудників та тварин-переносників збудників хвороб людини, викладач має орієнтувати студента як на необхідності отримання інформованої згоди пацієнта на проведення діагностичних досліджень, спрямованих на виявлення в його організмі тварин-паразитів, так і на необхідності дотримання ним правил поведінки, які попереджають можливість розповсюдження збудника хвороби, а також про порядок збереження, дослідження, а у подальшому і утилізації отриманого від пацієнта біологічного матеріалу. При цьому важливе розуміння кожним студентом, що пацієнт - це активний учасник лікувального процесу, який має свідомо брати участь у ньому, а за умови відмови від проведення запропонованих лікарем діагностичних або лікувальних заходів має бути поінформованим про можливі наслідки такого рішення для його здоров'я. У ході проведення занять з „медичної біології" необхідно також акцентувати увагу студентів на можливих „ризиках" для пацієнта у випадку використання лікарем обговорюваних на занятті методів. Адже морально-етичні та ціннісно-правові аспекти біоетики передбачають виховання фахівців, які у своїй діяльності керуються принципами науковості та гуманізму і організовують свою діяльність з урахуванням необхідності мінімізації можливих „ризиків" для пацієнта.
   Належне забезпечення викладання дисципліни, що вивчається, навчальними книгами, де висвітлення матеріалу базується на засадах науковості та гуманізму відграє вкрай важливу роль у вихованні майбутнього лікаря. Тому вивчення студентами „медичної біології" за сучасними підручниками та навчальними посібниками [5, 6, 12, 13, 16, 19, 20, 24, 26] є невід'ємною складовою ефективної організації роботи в обговорюваному напрямку. Зокрема у створених нами для підготовки майбутніх лікарів посібниках з практичних занять з медичної біології [13, 26] кожна тема викладена за наступним планом: 1) науково-методичне обгрунтування, що мотивує вивчення теми студентом; 2) навчальна мета з переліком необхідних для оволодіння студентом знань та умінь; 3) детальний опис ходу виконання практичних завдань студентом; 4) запитання та тестові завдання для контролю засвоєння навчального матеріалу; 5) орієнтовані на розвиток клінічного мислення на принципах гуманізму ситуаційні задачі; 6) контрольні вправи до кожного розділу, які дозволяють об'єктивно оцінити засвоєння навчального матеріалу студентом; 7) контрольні тести ситуативного характеру до кожного розділу, які дозволяють оцінити готовність студента до прийняття самостійного рішення на принципах науковості та гуманізму в умовах у майбутньої лікарської діяльності.
   Зважаючи на те, що практичні заняття з „медичної біології" відбуваються упродовж навчального року щотижня, регулярне ознайомлення на них студентів з нормами і принципами біоетики при вивченні конкретних тем сприятиме вихованню майбутнього лікаря, як гуманної, високоморальної людини, що з повагою і розумінням ставиться до особистості пацієнта, його поглядів на оточуючий світ.

Література

1. Доценко О.Н. Эмоциональная направленность как фактор "выгорания" у представителей социономических профессий // Психологический журнал. -2008.-№ 5.-С. 91-100.
2. Дуброва В.П., ЕлкинаИ.В. Представления студентов высшей медицинской школы об “идеальном” враче // Возрастная, педагогическая и коррекционная психология: Сборник научных трудов. - Минск, 2003. -Вып.4.-С. 149-154.
3. Етика лікаря та права людини: положення про використання тварин у біомедичних дослідах // Експерим. та клін. фізіологія і біохімія. - 2003. - № 2 (22). - С 108-109.
4. Закон України № 3447-IV "Про захист тварин від жорстокого поводження" // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2006. - № 27. -ст. 230.
5. Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін "Крок-1. Загальна лікарська підготовка". - К., 2004. -368 с.
6. Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін "Крок-1. Стоматологія". - К.: Медицина, 2004. - 312 с
7. Іваненко Р.В. Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності. Автореф. дис. к-та пед. наук. -Вінниця, 2008.-21 с
8. Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження нормативно-правових документів з питань трансплантації" від 29.09.2000 р. //ОВУ. - 2000. -№ 42. - ст. 1804.
9. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. - М., 1995. - 224 с.
10. КожановаМ.В. Задоволеність роботою лікарів, як суб'єктивний критерій професійної придатності //Актуальні проблеми психології. - Т. X. -4.5.-К., 2008. - С 275-284.
11. Малхазов О.Р., Жадан О.М. Про взаємозв'язок індивідуально-типологічних та особистісних відмінностей особистості з рівнем сформованості мотивації до навчання у студентської молоді // Актуальні проблеми психології. - Т. V. Вин. З.-К., 2004. - С 135-143.
12. Медична біологія: Підручник. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. - 608 с
13. Медична біологія: Посібник з практичних занять. - К., 2005. - 372 с
14. Переймибіда Л.В. Організаційні засади діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею. Автореф. дис. к-та пед. наук. - К., 2008. - 21 с
15. РеанА.А., Кудашев А.Р., Баранов А.А. Психология адаптации личности. - СПб., 2008. - 479 с.
16. Романенко О.В., Кравчук М.Г., Грінкевич В.М. Біологія: Посібник з практичних занять. - К.: Медицина, 2006. - 176 с.
17. Романенко О.В., Погоріла І.О. Психологічні особливості студентів-майбутніх лікарів як фактор в організації навчального процесу // Вища освіта України. - Дод. 4. - Т. Ill (15). - 2009 р. - Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. -С 489-498.
18. Російсько-українсько-англійський базовий словник студента-медика. -К.: Здоров'я, 2001.-264 с
19. Сборник заданий для подготовки к тестовому экзамену по естественнонаучным дисциплинам "Крок-1. Общая лечебная подготовка". - К.: Медицина, 2005.-368 с.
20. Сборник заданий для подготовки к тестовому экзамену по естественнонаучным дисциплинам "Крок-1. Стоматология". -К., 2005. - 312 с.
21. Строим вместе Европу на основе верховенства закона / Совет Европы. -2006. - 100 с.
22. Хельсинкская декларация всемирной медицинской ассоциации: рекомендации для врачей по проведению биомедицинских исследований на человеке // Международный журн. мед. практики. - 2005 - № 6. - С. 18-20.
23. Яблонська О.В. Використання лабораторних тварин у експериментах: Методичні вказівки. - К.: Вид. центр НАУ, 2007. - С. З 16.
24. Collection of tasks for preparing for test examination in natural sciences "Krok-1. General medical training" /A group of authors; Edited by: V.F. Moskalenko, O.P. Volosovets, I.E. Bulakh, O.P. Yavorovskiy, O.V. Romanen-ko, L.I. Ostapyuk. - K.: Medicine, 2006. - 368 p.
25. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Council of Europe, Strasbourg, 1986. -53 p.
26. Romanenko O.V., Golovchenko O.V., KravchukM.G., Grinkevych V.M. Medical biology: The study guide of the practical classes course. Edited by O.V. Romanenko. - K.: Medicine, 2008. - 304 p.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com